Удк 378. 147. 155: 621 © Біркіна Т. В

Вид материала

Содержание

Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу.
Теорія особистості
Висновки та перспективи подальших досліджень.

Подобный материал:

УДК 378.147.155:621

© Біркіна Т.В.

Структурні компоненти методики формування творчої самостійності студентів (за матеріалами дисципліни “Технологічне оснащення”)

Постановка проблеми. Одним із головних протиріч сучасної освітньої практики є те, що студент, обравши собі спеціальність, недостатньо активний у навчанні й не завжди здатний працювати самостійно, тим більше творчо підходити до організації власної навчально-пізнавальної діяльності.

Підвищення вимог до наукової й практичної підготовки сучасної людини є причиною зростання ролі викладачів і їхньої відповідальності за професійно-особистісне виховання молодого покоління. Таким чином, на одне з перших місць в освіті виходить завдання підготовки молоді до творчої праці, розвитку творчих здатностей, що є каталізатором засвоєння нової наукової й технічної інформації, прискорює творче переосмислення й генерацію нових і корисних ідей.

Об'єктивні причини ускладнень, що виникають у студентів під час освоєння конструкторських дисциплін, на наш погляд, обумовлені відсутністю домінанти формування творчої самостійності (ТС) у процесі вивчення дисциплін професійного циклу, наявністю стереотипів у діяльності, відсутністю ефективної методики формування самостійної навчальної діяльності студентів, побудованій на творчому підході. У зв'язку з цим виникає необхідність науково обґрунтувати модель формування ТС, визначити етапи, шляхи цілеспрямованого формування ТС студентів під час їхньої професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі.

Динаміка розвитку самостійної творчої професійно - особистістної діяльності студентів в умовах технічного ВНЗ не достатньо відслідковувалася, не розкриті закономірності розвитку такої діяльності на лекціях, семінарах тощо. Тому значення цієї проблеми сьогодні стрімко зростає. Тільки завдяки її вирішенню можна виявити сильні й слабкі сторони самостійної творчої розумової діяльності студентів на заняттях, визначити перспективні шляхи її вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У педагогічній науці йде широке обговорення шляхів підвищення рівня пізнавальної самостійності особистості. Це питання розглядається в теоретичних дослідженнях Ю.К. Бабанського, Е.Я. Голанта, Н.О. Половнікової, О.Я. Савченко, Т.І. Шамової, в яких розроблені питання сутності, структури й рівнів розвитку пізнавальної самостійності учнів, засобів її формування; у дослідженнях психологів Д.Б. Богоявленської, Л.С. Виготського, Д.Б. Ельконіна розкриті закономірності навчання, які покладені в основу організації самостійної пізнавальної діяльності; у роботах методистів М.М. Верзиліна, Н.Г. Дайрі, Ю.В. Ходакова досліджуються питання, що стосуються самостійності учнів на уроках. Методологічними й методичними основами формування в майбутніх фахівців у ході професійної підготовки дослідницьких умінь і навичок послужили роботи О.В. Астахової, Б.С. Гершунського, П.Я. Гальперіна, О.В. Долженко, І.Я. Лернера, Н.А. Менчинської, В.Е. Ходакова.

Питання творчої самостійності розкриті в роботах сучасних учених: застосування проблемного навчання розглядав О.О. Аврамчук; використання методу практик – Д.Л. Опрощенко [8]; створенням системи навчання методам творчої пізнавальної діяльності займався О.Л. Кошелев; творчий підхід, критерії й рівні сформованості пізнавальної самостійності охарактеризувала й обґрунтувала Г.С. Адамів [1]; педагогічні умови творчої навчальної діяльності суб'єкта навчання виділила Г.І. Костишина [4]; використання ділових ігор для активізації творчої, самостійної роботи студентів досліджував І.М. Куліш [5]; структурний підхід застосував П.Г. Лузан; метод проектів у формуванні творчої самостійності розглянуто в роботах Т.С. Федорової [13]; використання інформаційних технологій застосував Я.В. Галета [3] й ін.

Аналіз досліджень показує, що вирішення зазначеної проблеми може бути реалізоване через зміну ставлення студента до мотивації в професійній діяльності, до процесу освоєння нових знань, придбання навичок і вмінь на основі самоорганізації й самооцінки; виховання таких якостей особистості, як творча самостійність, індивідуальна активність, прагнення до самоосвіти; розвиток здатності бачити ситуацію в комплексі, оцінювати її проблематичність, робити логічні висновки й приймати нестандартні рішення, використовувати технології критичного мислення, уміння відповідати за прийняті технічні рішення; навчання професійним знанням, навичкам, умінням і їхнього використання на основі інженерного мислення.

На наш погляд, доцільним буде розглянути не тільки питання пізнавальної та творчої самостійності, викладені в сучасних наукових роботах, а й дослідити педагогічні концепції та теорії. Роботи таких учених, як П.К. Анохін, С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, В.П. Беспалько, І.В. Блауберг і Е.Г. Юдін, Ю.М. Іванов, Т.А. Ільїна, Н.В. Кузьміна, І.П. Павлов, в галузі системного підходу дозволяють провести дослідження проблеми на основі системного аналізу, науково обґрунтувати методику формування творчої самостійності, розробити її дидактичне наповнення, установити системоутворювальний фактор і компоненти системи. Р.М. Макаров [6] відзначає, що головний зміст системного підходу до професійної підготовки полягає в тому, що будь-яка деталь дослідження й спостереження може бути вписана в один з умовних механізмів внутрішньої архітектоніки.

Процес навчання технічним дисциплінам майбутніх технологів необхідно розглядати як цілісну систему або, скоріше, підсистему їхньої професійної підготовки, що перебуває в безперервному діалектичному розвитку, а її наповнення ґрунтується на сучасних педагогічних концепціях і теоріях.

На базі теорії діяльністного підходу (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьев, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін) була створена теорія розвивального навчання, в основу якої В.В. Давидов поклав уявлення про теоретичний (розумовий) спосіб мислення.

М.І. Махмутов [7, с.144] розглядав поняття «проблемне навчання» як «тип розвиваючого навчання, в якому сполучаються систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєнням ними готових висновків науки, а система методів побудована з урахуванням цілепокладання й принципу проблемності; процес взаємодії викладання й учня орієнтований на формування пізнавальної самостійності учнів, стійкості мотивів навчання й розумових (включаючи й творчі) здатностей у ході засвоєння ними наукових понять і способів діяльності, детермінованого системою проблемних ситуацій».

Питання технічної творчості, розв'язання виробничо-технічних завдань, формування на їх основі інженерного мислення розглядається в роботах П.Р. Атутова, М.М. Зіновкіної, Т.В. Кудрявцева, Н.А. Менчинської, В.А. Моляко і ґрунтуються на теорії рішення винахідницьких завдань. Для реалізації методики формування творчої самостійності нам варто звернути увагу на дослідження А.І. Фурсенко, С.В. Романовського, Д.М. Беренштейна. На їхню думку, психологічний аспект творчої діяльності полягає в розкритті закономірностей творчого процесу й створення атмосфери, що стимулює його. При цьому в умовах зростання інформаційно-технічного потоку, учені Б.С. Гершунський, А.Н. Тихонов і В.А. Садовничий, І.В. Роберт, В.П. Беспалько ґрунтуються на психолого-педагогічних аспектах використання інформаційних технологій.

Дослідження А.Г. Асмолова, Б.Г. Ананьєва, А.А. Бодальова, І.А. Зязюна, О.М. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, А. Маслоу, С.Л. Рубінштейна дозволяють розглядати творчу самостійність як показник розвитку особистості, її потенціалу.

Науково-теоретичні передумови й сучасні психолого-педагогічні концепції дають можливість адаптувати наукові знання до розробки методики формування творчої самостійності.

Постановка завдання. Метою цієї статті є представити науково обґрунтовану і розроблену структуру методики формування ТС, розкрити її основні компоненти.

Виклад основного матеріалу. Ми поділяємо погляди багатьох дослідників [1, 3, 6, 8, 12, 13, 14] щодо необхідності вчити студентів ефективно формувати й розвивати свої творчі здатності й самостійність у процесі навчальної діяльності, оскільки уміння, знання, показники особистості, які накопичуються в процесі навчання, є основою для подальшого розвитку творчих здатностей майбутнього інженера в його професійній діяльності.

Аналіз розглянутих вище основних психолого-педагогічних концепцій, теорій і технологій дозволяє зробити висновок про можливість їхньої адаптації, конкретизації й використання в процесі підготовки майбутніх технологів при навчанні технічним дисциплінам.

Розробка й побудова методики формування творчої самостійності, що ґрунтується на системному підході, забезпечить створення моделі методики й підпорядкування всіх компонентів такої системи єдиній меті – формуванню творчої самостійності; з'явиться можливість обґрунтування мотивів, цілей, ієрархічності компонентів, а також визначення результатів застосування методики.

Створення методики на основі теорії діяльністного підходу, розвиваючого навчання забезпечить суб'єкт-суб'єктну систему навчання технічних дисциплін і цілеспрямований розвиток професійно-особистісної якості фахівця – творчу самостійність. Застосування теорії поетапного формування розумових дій допоможе обґрунтувати й розробити не тільки когнітивний, але організаційно-технологічний компоненти творчої самостійності майбутнього технолога.

Змістовний компонент методики формування творчої самостійності базується на теорії проблемного навчання, що дозволяє максимально забезпечити суб’єктність навчання, мобілізувати мотиваційні, спонукальні й творчі ресурси студента. Теорія рішення винахідницьких задач найбільш повно задовольнить зближення цілей і методів навчання із професійною діяльністю майбутнього технолога в галузі конструювання верстатних пристроїв.

Вибір форм і методів організації навчальної діяльності, контролю результатів навчання активізуються за допомогою ігрових технологій (ділова гра) і методу проектів (навчальне проектування), які виступають у методиці формування творчої самостійності і як метод навчання, і як форма контролю.

Забезпеченням технічних засобів навчання, інструментом інформаційної насиченості навчального процесу, засобом досягнення повноти використання професійних знань, навичок, умінь майбутнього технолога при формуванні творчої самостійності можуть стати інформаційні технології навчання.

Теорія особистості має величезне значення на всіх етапах розробки методики формування творчої самостійності як один із провідних аспектів формування професійно-особистісних якостей фахівця, його розвитку в процесі навчання майбутніх технологів технічним дисциплінам.

У якості конкретної методологічної основи обґрунтування та розробки методики ми запропонували системний підхід і його функціональний аспект [6].

На думку В.П. Беспалько, завдання утворюють компоненти педагогічної системи: мета, зміст, стан учня; а технологію – процеси, форми, учитель або ТСО [2].

Метою, системоутворювальним фактором експериментальної педагогічної системи підготовки фахівця середньої ланки є формування творчої самостійності студента в аспекті його відповідності вимогам ринку праці в сфері промислового виробництва й підвищення ролі його відповідальності.

Розроблена нами модель формування творчої самостійності (рис. 1) включає основні компоненти: мету, завдання, принципи, зміст, методи навчання, форми організації й технічні засоби забезпечення навчального процесу, методи оцінювання рівня сформованості творчої самостійності в процесі навчання технічним дисциплінам.

Рис. 1. Модель формування творчої самостійності в майбутніх технологів

Мета методики – формування творчої самостійності студента при вивченні технічних дисциплін як значимої професійно-особистісної характеристики підготовки фахівця середньої ланки, що відповідає вимогам сучасного ринку праці у сфері промислового виробництва.

Завдання методики:

формування в студентів емоційно-ціннісного ставлення до процесу навчання, творчої самостійної діяльності й потреби в ній;
оволодіння систематизованими знаннями, навичками, уміннями, усвідомлення соціальної й особистої значимості творчої самостійної діяльності в сфері технологічних і конструкторських знань, прагнення й уміння вирішувати проблемні ситуації;
розвиток умінь виділяти, аналізувати й врегульовувати проблемні ситуації в царині проектування й використання верстатних пристроїв, використовуючи знання з різних галузей науки; практично застосовувати отримані знання;

забезпечення самостійного, рефлексивного (критичного) мислення, прогнозування й самооцінки результатів своєї діяльності.

Методика базується на принципах навчання – організаційних і процесуальних, що є невід'ємним компонентом дидактичної структури формування творчої самостійності. Саме принципи навчання забезпечують шляхи досягнення поставленої мети, з яких у першу чергу варто виділити загальнодидактичні (науковість, системність, свідомість і активність, доступність і наочність, індивідуальність, оптимізація, зв'язок з життям, проблемність). Специфічні процесуальні принципи професійної підготовки технолога необхідні для розробки методики, спрямованої на забезпечення їхньої мобільної конструкторсько-проектної діяльності.

У розробленій методиці формування творчої самостійності майбутніх фахівців передбачений комплекс організаційних форм і методів навчання (лекції, практичні, лабораторно-практичні заняття, самостійна, консультаційна робота, ділові ігри, навчальне проектування, заліки), спрямовані на вивчення, обговорення й корекцію когнітивних і особистісних змін особистості, ціннісної орієнтації й методів організації навчальної діяльності [2].

Таблиця

Властивості структурних компонентів творчої самостійності студента як інтегративних якостей особистості

Компонент	Зміст, характеристика
Мотиваційний	усвідомлене спонукання, що обумовлює цілеспрямовану діяльність
Когнітивний	система провідних знань і способів діяльності, які дозволяють отримувати ці знання
Організаційно-технологічний	здатність і вміння ставити й сприймати мету, планувати й прогнозувати свою діяльність з досягнення цієї мети
Особистісно-орієнтований	здатність адекватно оцінити свою діяльність на всіх її етапах, бути уважним, докладати вольових зусиль для подолання інтелектуальних ускладнень

При розробці методики формування творчої самостійності майбутніх технологів у процесі навчання технічним дисциплінам використані результати досліджень Т.І. Шамової [14], А.Я. Савченко [10], Ч.М. Федоркова [12], у яких виділені й охарактеризовані структурні компоненти пізнавальної самостійності. На їхній основі ми розробили компоненти творчої самостійності (Табл.) і включили їх у модель функціональної дидактичної системи: мотиваційний, когнітивний, організаційно-технологічний, особистісно-орієнтований.

Розроблена нами модель формування творчої самостійності, що включає організаційно-орієнтуючий, змістовно-цільовий і результативний етапи, забезпечує формування усвідомленого бажання самореалізації особистості, її саморозвитку, прагнення до високих професійних показників і кар'єрного росту для забезпечення повноти зайнятості й гідного рівня життя.

Варто додати рефлексію, що повинна стати супутником студента на кожному етапі організації навчальної діяльності й застосовуватися у випадку виникнення труднощів, тому що без самостійного виявлення помилок і їх причин не може бути забезпечений необхідний рівень досягнення мети.

Рефлексія є важливою психологічною передумовою саморегуляції творчої, самостійної освітньої діяльності студентів, що забезпечує усвідомлення майбутніми фахівцями ціннісної орієнтації, способів і прийомів здійснення цієї діяльності. Тому основне завдання другого, моделюючого етапу формування ТС, полягало в активізації рефлексивних процесів, забезпеченні усвідомлення студентами змісту навчальних дій.

Змістовно-цільовий етап (рис. 2) містить дві складові: теоретичну й практичну.

У рамках теоретичної підготовки необхідно було вирішити такі завдання:

- познайомити аудиторію з основними поняттями технологічного оснащення виробництва, термінологією; основними теоріями проектування верстатних пристроїв; історією й науковою основою розвитку моделювання оснащення;

- вивчити алгоритм проектування верстатних пристроїв і вибору технологічного оснащення;

- дослідити інформаційно-пошукові методи добору й проектування оснащення;

- обґрунтувати використання проектно-графічних систем CAD і САПР для проектування й моделювання верстатних пристроїв.

Технологією реалізації поставлених завдань стали проблемні й проблемно-пошукові лекційні заняття, лекції з елементами бесіди, практичними завданнями.

Друга складова змістовно-цільового етапу – практична, яка передбачала вирішення завдань із розвитку в студентів умінь аналізувати проектне завдання, пошукових здібностей виявлення й використання необхідної інформації, оволодіння творчими самостійними діями на прикладі навчального матеріалу конструкторського проектування й моделювання оснащення та формування мотивованого сприйняття роботи конструктора.

Досягнення поставлених завдань стало можливим під час проведення практичних і лабораторних занять, на яких реалізовувалися такі види завдань, як:

обговорення доповідей студентів на запропоновані теми;
проведення проблемних колективних порівнянь різних підходів до реалізації завдання;
поетапне вирішення завдань проектування згідно набутим теоретичним знанням;
створення власних компонувань змінних налагоджень і їх обґрунтування;
складання критичного аналізу діючого макета пристрою із вказівкою його елементної структури й технічно вивіреним описом принципу дії;
складання й оформлення в електронному вигляді конструкторської документації, аналіз проектної документації за зразком;
використання комп'ютерних технологій для проектування, графічного зображення й моделювання верстатних пристроїв;
індивідуальна проектно-дослідницька діяльність у рамках виконання єдиного завдання в проектній групі, відстоювання й захист результатів роботи;
обговорення прикладів проектної діяльності, самооцінка й самоаналіз.

Констатація зміни рівнів сформованості всіх компонентів творчої самостійності й особистості в цілому в рамках розглянутого і дослідженого аспекту реалізується через технології контрольного тестування вмінь критичного мислення, аналізу ділових ігор, виконання й захисту курсового проекту.

Рис. 2. Структура змістовно-цільового компонента формування ТС студентів на прикладі навчального матеріалу дисципліни «Технологічне оснащення»

Критерії, що дозволяють відслідковувати ефективність процесу навчання технічним дисциплінам, обґрунтовані нами з урахуванням компонентів творчої самостійності майбутнього фахівця. У мотиваційно-ціннісному аспекті – це переважні мотиви навчально-професійної діяльності, вибору професії, усвідомлена мотивація на досягнення успіху, інтерес до інформаційних технологій, потреба в самовираженні, особистісно-значима система ціннісних орієнтацій. У когнітивній сфері – знання з дисциплін, що вивчаються, розвиненість логічного мислення, знання співвідношення змісту майбутньої професійної діяльності із кваліфікацією обраної професії (професійна грамотність). В операційному компоненті – сформованість професійних умінь і навичок, що забезпечуються ВНЗ, організаторські й комунікативні вміння. У рефлексивній галузі – це здатність до самооцінки знань, до самоаналізу й самоконтролю, розвиток особистісного потенціалу, сформованість рівня креативності, самостійності, свободи вибору й особистої відповідальності в різних видах діяльності. Названі критерії мають інтегративний характер і свідчать про цілісність процесів формування ТС.

Теоретичною основою визначення рівнів сформованості творчої самостійності стали розробки сучасних учених, які запропонували такі градації рівнів:

Шамова Т.І. [14] – репродуктивний; частково-пошуковий; дослідницький;
Федорков Ч.М. [12] – перший або репродуктивний (низький); другий або продуктивний (середній); третій або творчий (високий).

Нами було встановлено три рівні сформованості творчої самостійності за компонентами:

низький рівень характеризується перевагою мотиву матеріальних благ, рішення приймаються переважно на основі рекомендацій викладача або підказок і порад інших студентів, креативні показники самооцінки особистості зміщені до низьких значень; умінням більш-менш точно формулювати визначення, вибирати запропоновану схему без пояснень; заучуванням матеріалу без системності; теоретичною необґрунтованістю рішення завдань; мінімальним використанням джерел інформації. Відсутні уміння й навички володіння методами й механізмами творчого пошуку, навички організації самостійної діяльності. Лише зі сторонньою допомогою освоює конструкторську діяльність. Має місце неточне розуміння конструкторських завдань, утруднення у визначенні причини й наслідку. У процесі навчання не проявляються творча активність, самостійність;
середній рівень – великий вплив на мотив реалізації творчої самостійності мають зовнішні фактори, засновані на «помітності» особистості й можливості одержати схвалення своїм діям; особистий досвід превалює при виробленні рішення, а креативні показники самооцінки тримаються в рамках значень «середнє», «вище за середнє». Є присутнім технічно грамотне формулювання термінів, уміння застосовувати правило; уміння виділяти головне в досліджуваному матеріалі; рішення приймаються на теоретичній основі, але відсутнє всебічне дослідження ситуації; використання різних джерел інформації; алгоритмізоване рішення з елементами конструктиву. При цьому проявляється низька самостійність. Конструкторські вміння на рівні виконавця, що включають уміння виконання ескізу пристрою. Потребує допомоги при плануванні професійної діяльності. Правильне розуміння суті поставленого завдання, але утруднення в пошуку шляхів її вирішення. Не завжди адекватно оцінює себе за результатами своєї професійної діяльності. В особистісному аспекті нестійкі показники працездатності, прояв творчої активності не носить систематичного характеру;

- високий рівень – творча самостійність активізується внутрішніми мотивами особистості, прагненням до самовдосконалення, самореалізації; рішення приймаються не тільки на основі особистого знання, досвіду, але й використовуються всілякі інформаційні джерела; оцінка особистісних творчих резервів у студентів досить висока. Відпрацьовано вміння точно й технічно обґрунтовано формулювати визначення, указувати залежність одного поняття від іншого, робити конкретні теоретичні висновки; виділяти головне й уміти пов'язувати з попередніми знаннями; технічно грамотно описувати ситуацію й адекватно її оцінювати; мотивоване використання сучасних джерел інформації; власне бачення ситуації й вироблення власного стилю в ухваленні рішення. Технологічна сфера показує вміння організувати самостійну проектну діяльність, володіння методами творчої самостійної діяльності, уміння критично оцінювати результати діяльності; конструкторські вміння на рівні керівника проекту; самостійність при плануванні роботи; правильне осмислення змісту професійного завдання, виділення елементів і визначення способів виконання; постійно оцінює себе з погляду успішного виконання професійної діяльності.

Особистість показує високий рівень пізнавальної й творчої активності, самостійності, працездатності; продуктивність діяльності; уміння відстоювати прийняті технічні рішення; прагнення до вдосконалювання.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Науково обґрунтована й розроблена відповідно до організаційних і процесуальних принципів професійної підготовки технологів методика формування ТС з дисципліни «Технологічне оснащення» має у своєму дидактичному наповненні впорядковані, систематизовані й оптимізовані компоненти навчально-виховного процесу, що забезпечує її ефективність.

Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Заслуговують на увагу такі напрями подальших досліджень: вивчення можливостей формування ТС студентів технічного ВНЗ під час проходження технологічної й переддипломної практик; дослідження індивідуально-психологічних особливостей майбутніх фахівців у процесі формування ТС.

Література

Адамів Г.С. Формування у студентів педагогічного училища пізнавальної самостійності на матеріалі вивчення психолого-педагогічних дисциплін: Дис. канд. пед. наук: 13.00.04. – К, 2004. –219 с.
Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. – Воронеж: Воронежский университет, 1977. – 240 с.
Галета Я. В. Формування пізнавальної самостійності студентів економічного коледжу засобами інформаційних технологій: Дис. канд. пед. наук: 13.00.04. – Кир., 2005. – 225 с.
Костишина Г. І. Формування навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів: Дис. канд. пед. наук: 13.00.04. – Тернопіль, 2003. – 259 с.
Куліш І.М. Дидактична гра як засіб активізації навчальної діяльності студентів университету: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. – К., 2003. – 256 с.
Макаров Р.Н., Неделько С.Н., Бамбуркин А.П., Григорецкий В.А. Авиационная педагогика: Учебник. – Москва – Кировоград: МНАПЧАК, ГЛАУ, 2005. – 433 с.
Махмутов М.И. Проблемное обучение. Основные вопросы теории. - М.: Педагогика, 1975. – 367 с.
Опрощенко Д.Л. Развитие научно-творческой самостоятельности студентов на педагогической практике // Образование и общество. 2002. - №4. Липецк. ссылка скрыта
Петренко М.В. Проблеми психолого-педагогічної підготовки виробничого персоналу промислового підприємства // Педагогіка: психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи. Зб. наукових праць / за редакцією І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало.- Київ, 2003. – 680 с.
Савченко О.Я. Ознаки особистісно-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя / І.А.Зязюн, Г.М.Сагач., Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. К.: Укр.-фін. ін-т менедж. і бізнесу, 1997. - 302 с.
Траверсе О.О. Професійна культура як інтегративний чинник фахової підготовки і виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів // Педагогіка: психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи. Зб. наукових праць / за редакцією І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало.- Київ, 2003. – 680 с.
Федорков Ч.М. Воспитание учебно-познавательной самостоятельности в процессе изучения естественно-математических наук: Автореф. дисс... к.п.н. -13.00.01. -Минск, 1988. - С. 19.
Федорова Т.С. Учебное проектирование как инновационная технология в подготовке инженеров. АлтГТУ им. И.И. Ползунова. ссылка скрыта
Шамова Т.И. Активизация учения школьников. - М.: Педагогика., 1982. – 208 с.

Біркіна Т.В.

Структурні компоненти методики формування творчої самостійності студентів (за матеріалами дисципліни “Технологічне оснащення”)

У статті представлена розроблена структура методики формування творчої самостійності в майбутніх техніків-технологів під час вивчення технічних дисциплін, розкриті її головні компоненти (на прикладі дисципліни «Технологічне оснащення»).

Ключові слова: діяльність, творча самостійність, пізнавальна самостійність, навчання, навчальна діяльність, педагогічні концепції, методики формування.

Биркина Т.В.

Структурные компоненты методики формирования творческой самостоятельности студентов на материале изучения дисциплины «Технологическая оснастка»

В статье представлена разработанная структура методики формирования творческой самостоятельности у будущих техников-технологов при изучении технических дисциплин, раскрыты ее основные компоненты (на примере дисциплины «Технологическая оснастка»).

Ключевые слова: деятельность, творческая самостоятельность, познавательная самостоятельность, обучение, учебная деятельность, педагогические концепции, методики формирования.

T. Birkina

Structural Components of Student’s Creative Independence Formation Methodology (after the Materials of the Discipline “Technological Equipment”)

The article gives the methodological structure having been developed of forming creative independence in future technician-technologists while studying technical disciplines; its main components have been described (with the example of the discipline “Technological Equipment”).

Key words: activities, creative independence, cognitive independence, study, teaching activities, pedagogical conceptions, formation methodology.

Стаття надійшла до редакції 04.12.2008р.

Blog

Удк 378. 147. 155: 621 © Біркіна Т. В

Содержание

УДК 378.147.155:621

© Біркіна Т.В.