Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента

Вид материала

Документы

Содержание ідентичні цінні папери – цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення пакет цінних паперів – окремий цінний папір, а також сукупність ідентичних цінних паперів, випущених одним емітентом розрахунковий період – календарний період, за який розраховується інвестиційний прибуток з метою справляння податку з урахування а) звітний податковий рік 2. Загальні положення щодо порядку визначення бази оподаткування доходу у формі інвестиційного прибутку за операціями з інвестиц 3. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами 4. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з деривативами

Подобный материал:

• Міністерство фінансів україни наказ, 232.65kb.
• Відповідно до підпункту 170 9 пункту 170, 501.34kb.
• Назва реферату: Методика судово-бухгалтерської експертизи операцій пов’язаних з цінними, 231.94kb.
• Таблиця 26 Узгодження суми облікового прибутку (збитку) та суми податкового прибутку, 38.54kb.
• Тема: «Маркетингове дослідження посередницьких операцій банку з векселями», 171.93kb.
• Тема: «Маркетингове дослідження посередницьких операцій банку з векселями», 172.26kb.
• Зміст Вступ 3, 489.58kb.
• Додаток 6, 23.69kb.
• 1. Теоретичні аспекти операцій із цінними паперами в комерційних банках, 1327.5kb.
• 1 Углаві 1 після пункту увести пункт, 293.63kb.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів України

____________ 2011 № ___________


Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

____________ 2011 № ___________


МЕТОДИКА

визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента (далі – Методика) розроблена відповідно до підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.

Дія цієї Методики розповсюджується на податкових агентів платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного учасника фондового ринку – торговця цінними паперами, включаючи банк (далі – торговець цінними паперами).

1. Визначення понять

1. У цій Методиці поняття вживаються в такому значенні:
   
   1. варіаційна маржа – результат переоцінки біржового деривативу, що розраховується фондовою біржею або кліринговою установою за результатами кожного торгівельного дня у відповідності до специфікації деривативу, та може бути позитивним, якщо від операції з таким інструментом в поточний момент очікується дохід, або від’ємним – якщо очікується збиток;
      
   2. дериватив, ф’ючерсний контракт, опціон – розуміються у значенні, наведеному у підпункті 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України;
      
   3. інвестиційний актив – пакет цінних паперів, деривативів, випущених одним емітентом;
      

   4. інвестиційний прибуток – інвестиційний прибуток, нарахований (виплачений) платнику податку у складі доходу податковим агентом – торговцем цінними паперами, згідно із пунктом 170.2 статті 170 з урахуванням підпункту 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України та норм цієї Методики, за операціями з цінними паперами та/або за операціями з деривативами;

   5. ідентичні цінні папери – цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення;

   6. операції з деривативами – дії торговця цінними паперами в інтересах та за рахунок платника податку на підставі договору, укладеного з платником податку, які призводять до набуття таким платником податку прав та/або зобов’язань придбати чи продати у майбутньому базовий актив деривативу на визначених ним умовах, або передбачають здійснення/отримання виплат згідно із деривативом (договором /контрактом);

   7. операції з цінними паперами – дії платника податку або торговця цінними паперами за рахунок та в інтересах такого платника податку на підставі договору, укладеного з платником податку, які призводять до набуття чи припинення платником податку прав власності на цінні папери;

   8. пакет цінних паперів – окремий цінний папір, а також сукупність ідентичних цінних паперів, випущених одним емітентом;

   9. платник податку – розуміється у значеннях, наведених у підпунктах 162.1.1- 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, та одночасно означає фізичну особу, для якої операції з інвестиційними активами здійснюються торговцем цінними паперами на підставі договору, укладеного торговцем цінними паперами із такою фізичною особою;

   10. податковий агент – розуміється у значенні терміну „податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб”, наведеному у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та одночасно означає торговця цінними паперами (його філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), який діє на підставі договору, укладеного із платником податку;

   11. поточна виплата коштів – повна або часткова виплата доходу у будь-який операційний день банку протягом звітного податкового року податковим агентом за письмово заявленою вимогою платника податку шляхом видачі готівкових коштів платнику податку та/або перерахування коштів на банківський рахунок платника податку, у тому числі у зв’язку із виконанням або розірванням договору, укладеного із платником податку, включаючи періодичну із заздалегідь обумовленим у договорі порядком виплати, та/або повернення коштів, попередньо перерахованих (внесених) платником податку торговцю цінними паперами згідно із умовами договору;

   12. торговець цінними паперами, цінні папери, фондова біржа – розуміються у значеннях, наведених у Законі України „Про цінні папери та фондовий ринок”;

   13. розрахунковий період – календарний період, за який розраховується інвестиційний прибуток з метою справляння податку з урахуванням норм цієї Методики, а саме:

а) звітний податковий рік;

б) частина звітного податкового року, якщо протягом такого року за вимогою платника податку податковим агентом здійснюється поточна виплата коштів (визначається за період з 1 січня звітного року або дати початку дії договору податкового агента з платником податку, якщо така дата настає після 1 січня, до дати фактичної поточної виплати коштів);

в) частина звітного податкового року, якщо протягом такого року виконано або розірвано договір платника податку з торговцем цінними паперами (визначається за період з 1 січня звітного року або дати початку дії договору податкового агента з платником податку, якщо така дата настає після 1 січня, до дати виконання або розірвання договору включно);

1.1.14 договір – договір на брокерське обслуговування, договір про управління цінними паперами та грошовими коштами (договір про управління), договір комісії, договір доручення, договір купівлі-продажу, а також будь-який інший договір, що укладається платником податку з торговцем цінними паперами відповідно до закону та передбачає здійснення операцій з цінними паперами чи деривативами.

2. Загальні положення щодо порядку визначення бази оподаткування доходу у формі інвестиційного прибутку за операціями з інвестиційними активами

2.1. Об’єктом оподаткування для цілей цієї Методики є інвестиційний прибуток, отриманий у розрахунковому періоді платником податку за операціями з інвестиційними активами з використанням послуг торговця цінними паперами, який обчислюється як сума інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів (далі – на організованому ринку), та інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку.

2.2. Розрахунок загального результату (інвестиційного прибутку або збитку) за операціями з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку, здійснюється податковим агентом окремо від розрахунку інвестиційного прибутку (збитку) за операціями з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку.

2.3. Цінні папери чи деривативи визнаються такими, що перебувають в обігу на організованому ринку на дату продажу окремого пакету цінних паперів чи деривативу та/або отримання варіаційної маржі та премії за опціоном, за одночасного дотримання таких умов:

а) цінні папери та деривативи допущені до обігу хоча б на одній фондовій біржі. При цьому перелік іноземних фондових бірж визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

б) інформація про ціни (котирування) цінних паперів та деривативів публікується в засобах масової інформації (зокрема електронних) або може бути надана фондовою біржею будь-якій заінтересованій особі протягом трьох років після дати здійснення операцій з такими цінними паперами чи деривативами;

в) щодо цінних паперів та деривативів розраховується ринкове котирування.

Інформація, зазначена у цьому пункті, розміщується на власному веб-сайті фондової біржі в глобальній інформаційній мережі Інтернет відповідно до вимог нормативно – правових актів державного органу, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.

Розрахунок (визначення) ринкового котирування, передбаченого підпунктом „в” цього пункту, здійснюється відповідно до порядку котирування цінних паперів та інших фінансових інструментів, встановленого правилами фондової біржі.

2.4. Загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку, визначається як алгебраїчна сума результатів (прибуток або збиток) від операцій з кожним окремим пакетом цінних паперів та загального результату (інвестиційного прибутку або збитку) від операцій з деривативами.

2.5. Загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на організованому ринку, визначається як алгебраїчна сума результатів операцій з кожним окремим пакетом таких цінних паперів.

2.6. Результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операції з кожним окремим пакетом цінних паперів розраховується як різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого пакету цінних паперів, та його вартістю, що визначається як сума витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого окремого пакету цінних паперів з урахуванням розділу 3 цієї Методики.

2.7. Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Якщо за результатами звітного податкового року об’єкт оподаткування має від’ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого відповідно від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку, або від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на організованому ринку, наступних років до його повного погашення.

При цьому, сума інвестиційного збитку, отримана від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на організованому ринку, не враховується у зменшення інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку, а сума інвестиційного збитку, отримана від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку, не враховується у зменшення інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на організованому ринку.

2.8. Інвестиційний збиток від продажу інвестиційного активу не враховується під час визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами у випадку, якщо:

• платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп;
  
• платник податку продає інвестиційний актив пов'язаним з ним особам;
  
• платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину.
  

2.9. Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому актив у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного активу визначається на рівні ціни проданого активу, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох активів.

2.10. У разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу інвестиційного активу, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває ідентичні інвестиційні активи, то:

• інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;
  
• вартість придбаного інвестиційного активу для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого інвестиційного активу.
  

2.11. Положення пунктів 2.8 – 2.10 розділу 2 Методики не застосовуються щодо придбання або продажу цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі:

• придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента;
  
• викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;
  
• придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;
  
• придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.
  

2.12. До доходу від продажу інвестиційного активу, визначеного цією Методикою, прирівнюються також доходи від операції з:

• обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
  
• зворотного викупу інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
  
• повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
  

2.13. Не включається до доходу від продажу інвестиційного активу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень;

б) дохід, отриманий платником внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону;

в) кошти, які не були використані для здійснення операцій з інвестиційними активами та повертаються платнику податку торговцем за договором, укладеним із платником податку, якщо вони не підлягають оподаткуванню у складі поточної виплати коштів відповідно до інших норм цього пункту.

2.14. Витрати на придбання інвестиційного активу включають документально підтверджені первинними документами та фактично сплачені продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) суми компенсації вартості інвестиційного активу (у тому числі витрати, понесені шляхом обміну на інший інвестиційний актив) та інші витрати з урахуванням норм цієї Методики.

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для платника податку, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору.

2.15. Витрати на придбання інвестиційного активу, подарованого платнику податку чи успадкованого ним, за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи/податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням, а також витрати на придбання пакету цінних паперів шляхом внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним акції можуть бути враховані податковим агентом за умови належного документального забезпечення згідно із розділом 3 Методики.

2.16. Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів, що мають ознаки фіктивності, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами. Підставою для неврахування витрат є рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо визнання цінних паперів конкретного емітента такими, що мають ознаки фіктивності.

2.17. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 2.18 розділу 2 Методики.

2.18. Протягом звітного року до складу місячного оподатковуваного доходу включається фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток, отриманий платником податку у складі поточної грошової виплати за датою фактичної виплати та/або за датою виконання або розірвання в період до кінця такого року договору, укладеного із платником податку, а сума податку з фактично нарахованого (виплаченого) інвестиційного прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується в усіх випадках, наведених у цьому пункті, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом розрахункового періоду до дати фактичної виплати та/або дати виконання або розірвання договору.

При цьому, для цілей розрахунку суми податку, якщо умовно розрахований інвестиційний прибуток, обчислений податковим агентом наростаючим підсумком за розрахунковий період згідно із пунктами 2.1 – 2.16 розділу 2 Методики, є більшим, ніж сума поточної виплати коштів, базою оподаткування є фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток у повній сумі такої виплати.

Якщо умовно розрахований інвестиційний прибуток, обчислений податковим агентом наростаючим підсумком за розрахунковий період згідно із пунктами 2.1 – 2.16 розділу 2 Методики, не перевищує суму поточної виплати коштів, базою оподаткування є фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток, одержаний платником податку як частина такої поточної виплати коштів, розмір якого дорівнює усій сумі умовно розрахованого інвестиційного прибутку. Решта виплати, що не є інвестиційним прибутком, не підлягає оподаткуванню.

Якщо у зв’язку із виконанням або розірванням в період до кінця звітного податкового року договору одночасно не здійснюється поточна виплата коштів, то інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом, вважається отриманим в останній робочий день строку дії такого договору; податок на доходи фізичних осіб розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом не пізніше календарного місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата виконання або розірвання договору.

2.19. За результатом звітного податкового року податковий агент здійснює розрахунок інвестиційного прибутку, отриманого платником податку у такому році, та суми податку з такого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом року. Розрахунок за результатами року не здійснюється у разі, якщо протягом року у зв’язку із виконанням або розірванням договору (договорів), укладеного з платником податку, інвестиційний прибуток було розраховано, а податок утримано і сплачено до бюджету у повному обсязі.

2.20. Інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом за результатами звітного податкового року вважається отриманим в останній робочий день грудня такого року, а податок на доходи фізичних осіб розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом до кінця січня року, що настає за звітним.

2.21. У разі, якщо у зв’язку із недостатністю наявних коштів платника податку податковий агент не має можливості повністю або частково утримати та перерахувати до бюджету суму податку, обчисленого з інвестиційного прибутку на дату виконання чи розірвання договору або за результатами звітного податкового року, податковий агент зазначає про це у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за той звітний податковий квартал, на який припадає дата виконання чи розірвання договору, або за четвертий квартал звітного податкового року, а також у довідці про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб, визначених у підпунктах 2.23 – 2.24 розділу 2 Методики. У такому випадку сплата податку у сумі, що недостає, здійснюється платником податку самостійно за результатами подання річної податкової декларації.

2.22. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, що здійснюються за договором з податковим агентом, розрахунок бази оподаткування та суми податку, а також сплата податку, здійснюються таким податковим агентом самостійно, відокремлено від доходів і витрат такого податкового агента, окремо за кожним платником податку.

2.23. Податковий агент щоквартально подає у встановленому порядку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

2.24. Податковий агент щорічно до кінця січня року, що настає за звітним податковим роком, надає платнику податку довідку про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб, за формою, встановленою у додатку 1 до цієї Методики. За результатами звітного року довідка не видається, якщо вона була надана платнику податку у зв’язку із виконанням або розірванням до кінця звітного року договору, укладеного податковим агентом з таким платником податку. Довідка надається для пред’явлення органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку з метою визначення загального інвестиційного прибутку та податку з нього у річній податковій декларації.

2.25. Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

2.26. Податок сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом в порядку, передбаченому підпунктами 168.4.1 – 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України.

2.27. З метою уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) платнику податку – нерезиденту, податковий агент застосовує звільнення від оподаткування або зменшену ставку, передбачену відповідним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) інвестиційного прибутку і є резидентом країни, з якою укладено такий міжнародний договір України, відповідно до статті 103 Податкового кодексу України.

2.28. Приклади визначення інвестиційного прибутку торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента від операцій з цінними паперами та деривативами (наростаючий підсумок) наведені у додатку 2 до цієї Методики.

3. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами

3.1. При обміні окремого пакету цінних паперів на інший пакет цінних паперів доходом вважається сума грошової компенсації, отримана платником податку у зв’язку із таким обміном, якщо вартості цих пакетів не рівнозначні.

3.2. Цінні папери визнаються проданими (придбаними) у разі припинення зобов’язань платника податку за договором, у тому числі за документально підтвердженим у встановленому законодавством порядку заліком зустрічних однорідних вимог при здійсненні клірингу відповідно до законодавства та правил фондової біржі.

Однорідними щодо цінних паперів визнаються вимоги з передачі ідентичних цінних паперів.

3.3. При продажу окремих пакетів цінних паперів витрати у вигляді вартості таких пакетів цінних паперів, придбаних за весь період обслуговування платника податку торговцем цінними паперами, визнаються за вартістю перших за часом придбання окремих пакетів цінних паперів (метод FІFО).

3.4. У разі, якщо цінні папери були придбані платником податку за участю іншого торговця цінними паперами, у якості витрат за проданими цінними паперами податковим агентом можуть прийматися за заявою платника податку підтверджені документально витрати за договором купівлі цінних паперів за участю такого торговця цінними паперами, що також враховуються при застосуванні методу FІFО.

Зазначені витрати можуть бути враховані при обчисленні інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами податковим агентом, якщо раніше вони не були враховані іншим податковим агентом, що підтверджується довідкою довільної форми торговця цінними паперами, за участю якого цінні папери були придбані, підписаною його керівником та скріпленою печаткою.

3.5. В якості документального підтвердження витрат платником податку повинні бути надані оригінали або належно оформлені копії первинних документів, на підставі яких платник податку здійснив відповідні витрати, а також документів, що підтверджують факт переходу права власності платника податку на відповідні пакети цінних паперів, факт та суму сплати відповідних витрат. У випадку надання платником податку оригіналів документів податковий агент зобов’язаний зберігати належно оформлені копії таких документів.

3.6. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена торговцем цінними паперами, за участю якого пакет цінних паперів було придбано, або органом, установою чи організацією, що видала документ, або посвідчена нотаріально, або посвідчена торговцем цінними паперами, який є податковим агентом у зв’язку із продажем такого пакету цінних паперів.

3.7. При продажу акцій, отриманих платником податку при реорганізації емітента, витратами на їх придбання визнається вартість, яка фактично сплачена платником податку з урахуванням усіх додаткових витрат, пов’язаних з таким придбанням, за умови документального підтвердження платником податку витрат на придбання акцій реорганізованих підприємств.

3.8. Суми, сплачені платником податку за придбання цінних паперів, щодо яких передбачено часткове погашення номінальної вартості цінного паперу в період його обігу, визнаються витратами при такому частковому погашенні пропорційно частці доходів, отриманих від часткового погашення, в загальній сумі, що підлягає погашенню.

3.9. При купівлі-продажу цінних паперів, що є базовим активом деривативу, фінансовий результат від операцій з таким базовим активом у платника податку визначається виходячи з ціни, за якою здійснюється купівля-продаж цінних паперів відповідно до умов договору.

3.10. Інвестиційний збиток, отриманий у розрахунковому періоді від окремих операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на організованому ринку, враховується у зменшення інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на організованому ринку, якщо на момент їх придбання вони визнавалися такими, що перебувають в обігу на організованому ринку.

3.11. Доходи за операціями з цінними паперами зменшуються на суму додаткових фактично сплачених витрат, що відповідно до законодавства здійснюються у зв’язку з отриманням такого доходу, а саме:

- винагорода (комісія) торговцю цінними паперами. При цьому, такі витрати не можуть перевищувати максимального розміру винагороди (комісії), у разі його фактичного встановлення з метою оподаткування податком нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державне регулювання ринку цінних паперів;

- біржовий збір відповідно до тарифів, затверджених фондовою біржею;

- вартість депозитарних послуг та/або послуг реєстроутримувача, затверджених відповідно депозитарною установою або реєстроутримувачем (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді);

- вартість банківських послуг, сплачених у зв’язку із здійсненням операцій з цінними паперами, за тарифами, затвердженими банківською установою (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді).

3.12. Фінансовий результат від операцій з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням їх зворотного продажу (купівлі) визначається в момент їх продажу у загальному порядку, встановленому цією Методикою.

Від’ємний фінансовий результат від операцій, зазначених у цьому пункті, враховується при розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами з урахуванням інших норм Методики.

4. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з деривативами

4.1. Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

4.2. Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами визначається з урахуванням суми додаткових фактично сплачених витрат, що відповідно до законодавства здійснюються у зв’язку з отриманням такого доходу, за переліком, встановленим пунктом 3.11 розділу 3 Методики.

4.3. Отримані (сплачені) платником податку суми періодичних виплат включають суми варіаційної маржі. Отримані (сплачені) платником податку суми разових виплат, передбачених умовами договорів/контрактів, включають суми премій за опціонами.

4.4. При розрахунку інвестиційного прибутку доходом платника податку також вважається позитивна нарахована (отримана) варіаційна маржа, витратами, що зменшують такий інвестиційний прибуток, – від’ємна (сплачена) варіаційна маржа.

4.5. До складу отриманих разових виплат, що відносяться до доходу, який включається до інвестиційного прибутку платника податку, відносяться отримані премії за опціонами та інші отримані разові виплати.

До складу сплачених разових виплат, що відносяться до витрат платника податку за операціями з деривативами, включаються сплачені суми премій за опціонами та інші сплачені разові виплати, що передбачені умовами ф’ючерсного контракту чи опціону.

4.6. Документальним підтвердженням отриманих та сплачених платником податку періодичних або разових виплат іншій стороні ф’ючерсного контракту чи опціону, що передбачені умовами такого ф’ючерсного контракту чи опціону, є звіт торговця цінними паперами, що включає дані за всіма періодичними та разовими виплатам платника податку, та формується згідно із вимогами до такого звіту, встановленими нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, який здійснює державне регулювання цінних паперів.


Директор Департаменту податкової, митної

політики та методології бухгалтерського обліку М.О. Чмерук