8. Принципи організації безготівкових розрахунків

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3

23. Механізм розподілу балансового прибутку. Балансовая прибыль – это общая сумма прибыли предприятия от всех видов деятельности полученных как на территории Украины, так и за ее пределами, которая отражена в его балансе и включает прибыль от реализации продукции, в том числе вспомогательных и обслуживающих производств, которые не имеют отдельного баланса, основных фондов, нематериальных активов, ценных бумаг, валютных ценностей, а также прибыль от арендных операций и от не реализационных операций.

31. Акцизный сбор. Это непрямой налог, что устанавливается на высокорентабельные и монопольные товары, и включается в их цену. Объектами налогообложения являются: обороты с реализации производимых в Украине подакцизных товаров; таможенная стоимость импортных товаров приобретенных за иностранную валюту в порядке товарообменных операций полученных без оплаты; обороты с реализации конфискованного. В перечень подакцизных товаров включены: бензины моторные; дизельное топливо; некоторые транспортные средства; табачные изделия; ювелирные изделия; спирт этиловый и алкогольные напитки; пиво солодовое. Акцизный сбор исчисляется по ставкам определяемых в двух вариантах: в твердых ставках с единицы реализованных, ввезенных, переданных товаров; в процентах к обороту с реализации товаров. Твердые ставки акцизного сбора установлены с единицы реализованного товара. По применению процентных ставок акцизного сбора возможны такие варианты определения оборота, к которому эти ставки применяются: для товаров. Которые реализуются по свободным ценам; для товаров, что получены за пределами Украины за иностранную валюту, включая товары, завезенные в порядке обмена и бесплатно.

55. Значення оцінки фінансового стану підприємств. Финансовое состояние предприятия – это комплексное понятия, которое является результатом взаимодействия всех элементов системы финансовых отношений предприятия, определяется совокупностью производственно-хозяйственных факторов и характеризуется системой показателей, что отражают наличие, размещение и использование финансовых ресурсов. Оценка финансового состояния включает изучение каждого показателя полученного в результате финансового анализа. С точки зрения соответствия его фактического уровня нормальному для данного предприятия, идентификацию фактора, что повлияли на величину показателя.При условии перехода экономики Украины к рыночным отношениям своевременная и объективная оценка финансового состояния предприятия имеет особое значение. Поскольку о результате, по осуществленному анализу, можно получить те показатели, которые необходимы для планирования и подготовки оперативных управленческих решений во всех аспектах финансовой деятельности предприятия, то есть в процессе такой оценки формируется информационная система финансового менеджмента или финансовая информация.

47. Комерційне кредитування підприємств. Комерційний кредит – це кредит, який надається в товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочення платежу за продані товари. Основне призначення комерційного кредиту – прискорення реалізації товарів і одержання певного прибутку.

Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконанні роботи, надані послуги, за якими продавець надає відстрочення платежу покупцеві.

Матеріальним вираженням комерційного кредиту, як правило, є вексель, що відображає фінансові забов`язання покупця-позичальника перед продавцем-кредитором щодо відстрочення оплати вартості відпущених товарів.

Отже, комерційний кредит може передбачати укладення відповідної угоди між двома суб’єктами господарювання – продавцем і покупцем з приводу відстрочення платежу за продані товари. Відстрочення платежу в цьому разі оформляються векселем.

Комерційний кредит надається тільки в товарній формі. Середня його вартість завжди нижча від середньої ставки банківського відсотка. Плата за комерційний кредит входить у ціну товару. Сума і строки цього кредиту обумовлені векселем.

3. Основи організації фінансів та фінансової діяльності підприємств. В основу организации финансов предприятия положен коммерческий расчет. В рыночной экономике хозяйственный механизм саморазвития базируется на таких принципах: саморегулирование; самоокупаемость; самофинансирование. Этим принципам отвечает коммерческий расчет, то есть метод ведения хозяйствования состоящий в постоянном выравнивании затрат и результатов деятельности. Его цель является получение максимальной прибыли с минимальными затратами и минимально возможного риска. Вопрос о том, что и как производить, для кого в рыночных условиях для предприятий определяется основным ориентиром прибыли. Переходный к рыночной экономике период характеризуется многоукладностью хозяйствования. Здесь имеют право на жизнь все формы собственности. Это обусловило появление разных организационно-правовых форм хозяйствования. В рыночной экономике основной формой хозяйствования является акционерное общество. Различают акционерные общества открытого и закрытого типа.

11. Акредитивна форма розрахунків підприємств. Акредитив – це документ, згідно з яким банк-емітент за дорученням клієнта або від свого імені зобов’язаний виконати платіж на умовах акредитива на користь бенефіціара чи доручити іншому банку здійснити цей платіж. Аккредитив применяется в расчетах между поставщиком и покупателем, документ поставщика оплачивается банком только на условиях предусмотренных в аккредитивной заявке покупателя. Существует несколько видов аккредитива: 1. Покрытый – это такой аккредитив, который предусматривает предварительное депонирование средств; 2. Непокрытый – это аккредитив, когда платежи поставщика гарантирует банк; 3. Отзывной – это аккредитив, который может быть окулир ован банком-эмитентом по требованию покупателя без предварительного согласования с поставщиком; 4. Безотзывной – это аккредитив, который нельзя онулировать без согласия поставщика, в пользу которого был открыт аккредитив; 5. Закрытый – в банке поставщика заключается по заявлению поставщика об отказе в дальнейшем использовать аккредитив до окончания срока его действия.

17. Валовий і чистий дохід підприємств. Валовый доход – это денежное выражение стоимости вновь созданной продукции. Он определяется как разница между выручкой и материальными затратами в составе себестоимости реализованной продукции. Валовый доход является основным источником создания финансовых ресурсов не только предприятием, но и государственного бюджета, внебюджетных государственных целевых фондов и всего общества. В процессе создания валовый доход делится на оплату труда и чистый доход. Оплата труда – это расходы на выплату основной и дополнительной заработной платы, которые выражаются в денежной форме и как стоимость необходимого труда. Чистый доход – выражается в денежной форме стоимость дополнительного продукта и определяется как превышением выручки от реализации продукции под стоимостью материальных затрат и заработной платы. Чистый доход реализуется в виде акцизов, НДС, отчислений в государственные целевые фонды, значительная его часть реализуется в форме прибыли.

19. Механізм формування балансового прибутку. Балансовая прибыль – это общая сумма прибыли предприятия от всех видов деятельности полученных как на территории Украины, так и за ее пределами, которая отражена в его балансе и включает прибыль от реализации продукции, в том числе вспомогательных и обслуживающих производств, которые не имеют отдельного баланса, основных фондов, нематериальных активов, ценных бумаг, валютных ценностей, а также прибыль от арендных операций и от не реализационных операций.

27. Механізм оподаткування прибутку підприємств. Основним видом податків, що сплачуються суб’єктами господарювання в бюджет, є податок на прибуток. Платниками цього податку є: резиденти – суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; нерезиденти – фізичні та юридичні особи, створені в будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження в Україні; інші організації і установи, які одержують прибуток від своєї діяльності. Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом вирахування з валового доходу валових витрат і амортизаційних відрахувань. При цьому валовий дохід є загальною сумою доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого за звітний період у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як в Україні, так і за її межами, без сум акцизного збору, ПДВ та інших надходжень, що не є доходом платника податку.

43. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам. Кредит – це капітал, який береться під позику у грошовій формі, надається в тимчасове користування господарським органам на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, оплати і цільового використання. Кредити, які надаються підприємствам, класифікуються за такими ознаками: формами і видами; наявністю та характером забезпечення; метою використання; строками використання; методами надання і способами погашення; характером і способом сплати відсотків; видами кредитів. Залежно від форм і видів кредити бувають банківські, комерційні, державні, лізингові, іпотечні, споживчі, консорціумні, кредити під вексельний обіг, товарні, фінансові, податкові, інвестиційні та ін. Залежно від наявності і характеру забезпечення кредити поділяються на забезпечені та незабезпечені. Залежно від мети використання: на такі, що видаються на формування обігових коштів і фінансування основних фондів. За строками використання: строкові, безстрокові, прострочені, відстрочені. За методами надання: які видаються в разовому порядку і відповідно до відкритої кредитної лінії. За способом погашення: такі що поступово погашаються; погашаються платежем після завершення строку;

44. Види банківського кредиту. Банківський кредит – це основна форма кредиту, який надається комерційними банками у грошовій формі господарським органам у тимчасове користування за оплату на умовах повернення і цільового використання. Залежно від строків, на які надаються банківські кредити, вони поділяються на коротко, середньо і довгострокові. Короткострокові кредити – це кредити, які надаються банками господарським органам для подолання тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку з витратами виробництва і обороту, не забезпечених надходженнями власних коштів у відповідному періоді (на строк до 1 року). Середньостроковими є кредити, що надаються для оплати обладнання, поточних витрат, фінансування капітальних вкладень (до трьох років). Довгострокові кредити – це кредити, що надаються на фінансування капітальних витрат з реконструкції, модернізації та розширення діючих основних фондів, будівництво нових об’єктів (на строк понад три роки).

52. Сутність і склад капітальних вкладень. Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. До капітальних вкладень на підприємствах належать витрати на будівництво будівель, споруд та інших об’єктів, включаючи будівельно-монтажні роботи, вартість обладнання та інвентарю, які входять у кошториси будівництва; витрати на придбання машин та обладнання, які не входять у кошториси будівництва; витрати на придбання транспортних засобів, обчислювальної техніки; витрати на будівництво та обладнання житлових будинків, дитячих дошкільних установ, об’єктів культурно-побутового призначення. Крім того, до складу капітальних витрат належать такі6 проектно-пошукові; на відведення земельних ділянок та переселення у зв’язку з будівництвом; на технічний нагляд за будівництвом; на науково-дослідницькі роботи, передбачені в кошторисах на будівництво; на утримання керівництва підприємств, які будуються; інші витрати, які не належать до монтажних та будівельних робіт, але передбачені зведеним кошторисом на будівництво.

56. Показники фінансового стану підприємства. До основних показників, що, характеризують фінансовий стан підприємства, належать такі: прибутковість(рентабельність); оптимальний розподіл прибутку; оптимальні розміри власних оборотних активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції; наявність власних джерел формування оборотних активів в обсязі, достатньому для їх покриття; платоспроможність підприємства. Якщо підприємство досягає у вказаних напрямках необхідних оптимальних параметрів, його фінансовий стан є стійким. Якщо ж воно не отримує, скажімо, прибутку, який би забезпечував необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв’язку і впливу на фінансовий стан дуже важливий для підприємства.

60. Зміст, цілі та методи фінансового планування. Фінансове планування – це визначення обсягів надходження відповідних видів фінансових ресурсів і їх розподілу за напрямками використання в запланованому році. До основних цілей фінансового планування належать: визначення джерел та обсягів фінансових ресурсів відповідно до потреб підприємства; виявлення резервів збільшення фінансових ресурсів; раціональний розподіл отримуваних прибутків і накопичень за каналами їх використання; фінансовий контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів і коштів; посилення ролі фінансового планування в управлінні виробництвом і підвищенні його ефективності. Основними методами фінансового планування є метод коефіцієнтів, нормативний та балансовий. Метод коефіцієнтів передбачає зміну планованих фінансових показників на визначену частку виходячи з рівня їх виконання в попередньому звітному періоді. Нормативний метод припускає розрахунок фінансових показників на основі встановлених норм, балансовий – узгодження всіх витрат з джерелами їх фінансування.

66. Порядок проведення санаційного аудиту. Аудит – це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, повноти обліку і відповідності чинному законодавству, а також формування висновків про реальний фінансовий стан підприємства. Окремим видом загального аудиту є санаційний аудит. Його особливість полягає в тому, що він здійснюється на підприємствах, які опинилися у фінансовій кризі. Головною метою санаційного аудиту є оцінка рівня фінансової кризи та виявлення на підприємстві фіна6нсової можливості її подолання на основі аналізу фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. Проведення санаційного аудиту зумовлюється необхідністю наявності об’єктивної інформації про фінансовий стан підприємства. Яке опинилося у фінансовій кризі. Санацій ний аудит здійснюється зовнішніми аудиторами, які на залежать ні від підприємства, аудит якого проводиться. Ні від замовника аудиту. Аудитор за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, має підготувати висновок про його санаційну спроможність, тобто про здатність до виживання.

39. Нормування обігових коштів. Определение потребности в оборотных средствах прямым методом предусматривает выполнение расчетов по каждому элементу оборотных средств. Они рассчитываются на длительный период, если резко не меняется ассортимент продукции, технология производства, условия поставки и сбыта продукции. Рассчитанный прямым методом норматив ежегодно корректируется предприятием с учетом изменения производственной программы и скорости оборота оборотных средств. Для корректировки используют экономический метод. Он состоит в том, что расчитаный прямым методом норматив делят на две части:

1. норматив оборотных средств статей, размер которых прямо зависит от объема расходов на производство; 2. нормативы, размер которых не зависит от изменения расходов на производство. Для определения норматива оборотных средств на плановый год производственный норматив увеличивается в соответствие с темпами роста производственной программы в плановом году. Не производственный норматив увеличивается на 50% от роста производственной программы.

40. Фінансові джерела формування обігових коштів. Финансовые источники формирования оборотных средств делятся на собственные источники и заемные. Фактического наличия оборотных средств с нормативом дает возможность определить недостаток или излишек собственных оборотных средств. Недостаток собственных оборотных средств означает превышение норматива оборотных средств над фактическим их наличием. Причины: не выполнение плана прибыли и задания по снижения себестоимости, необеспеченность сохранности оборотных средств, не целевое их использование. Излишек собственных оборотных средств создается, когда размеры собственных оборотных средств превышают норматив. Причины: перевыполнение плана прибыли, бесплатное получение средств от других предприятий.

51. Методи нарахування амортизації. Существует пять методов начисления амортизации: 1. Прямолинейный. При котором годовая сумма амортизации определяется делением стоимости, что амортизируется на ожидаемый период времени использования объекта оборотных средств. 2. Уменьшение остаточной стоимости. По которому годовая сумма амортизации определяется как произведение остаточной стоимости объекта на начало отчетного года и годовой нормы амортизации. 3. Ускоренного изменения остаточной стоимости. Определяется как произведение остаточной стоимости объекта на начало отчетного года и годовой нормы амортизации, которая рассчитывается исходя из срока полезного использования объекта, и удваивается. 4. Кумулятивный. Определяется как произведение стоимости, что амортизируется и кумулятивного коэффициента. Кумулятивный коэффициент рассчитывается делением количества лет, что остается до конца ожидаемого срока использования объекта оборотных средств на сумму показателей количества лет его полезного использования.

5. Производственный. Определяется как произведение фактического месячного объема продукции и производственной ставки амортизации. Производственная ставка амортизации исчисляется делением стоимости, что амортизируется на общий объем продукции, что предприятие ожидает произвести с использованием этого объекта оборотных средств.

54. Вплив функціонування основних фондів на показники фінансового стану і ділової активності підприємства. Анализ финансового состояния предприятия чаще проводится по таким направлениям, как оценка имущественного состояния предприятия и оценка показателей деловой активности предприятия.

Показатели имущественного состояния предприятия

Показатели	Формула расчета	Значения
1. Сумма наличия у предприятия хозяйственных средств	Валюта баланса	Увеличение
2. удельный вес активной части основных средств	Стоимость активной части ОС/первоначальная стоимость ОС	Увеличение
3. коэффициент износа	Сумма износа/первоначальная стоимость ОС	Увеличение
4. коэффициент пригодности	Остаточная стоимость основных средств/первоначальная стоимость ОС	Увеличение
5. Коэффициент обновления	Стоимость ОС что поступили/стоимость ОС на конец периода	Увеличение
6. Коэффициент выбытия	Стоимость ОС что выбыли/стоимость ОС на начало периода	увеличение

2. фонды денежных средств и финансовые ресурсы предприятия

Денежные фонды – это часть денежных средств, которые имеют целевое направление, к ним относятся: уставный фонд; ФОТ; амортизационные фонды; фонд развития производства; фонд социального назначения; фонд материального симулирования; резервный фонд. Уставный фонд используется для инвестирования средств в оборотные и основные фонды. ФОТ используется для выплаты основной ЗП и дополнительной ЗП работников. Амортизационный фонд – для финансирования капитальных вложений и капитального ремонта. Фонд развития производства – для финансирования, восстановления рабочей силы и социально-культурных мероприятий. Фонд социального назначения – используется для совершенствования и развития предприятия. Резервный фонд используется для покрытия непредвиденных расходов. Под финансовыми ресурсами следует понимать денежные средства, которые находятся в распоряжении предприятия. К ним относятся все денежные фонды и та часть денежных средств, что используется в внефондовой форме.

10. Чековая форма расчетов

Чеки бывают расчетные и денежные. Расчетный чек – это документ стандартной формы с поручением чекодателю перевести средства со счета чекодателя на счет предъявителя чека. Чек передается плательщиком предприятию-получателю платежа во время осуществления хозяйственной операции. Получатель платежа подает в банк для оплаты.

18. Прибыль как результат финансово-хозяйственной деятельности предприятия

Прибыль – это та часть стоимости продукта, которая реализуется предприятием и остается после покрытия расходов производства. На ее формирование влияют объективные процессы, которые происходят в обществе, сфера производства и распределения общественного производства. Прибыль – это итоговый показатель, результат хозяйственно-финансовой деятельности субъекта хозяйствования. На формирование прибыль влияет установленный государством порядок формирования затрат на производство продукции, работ, услуг; исчисление и калькулирование себестоимости продукции, работ, услуг; определение внереализационных доходов и затрат; определение балансовой и валовой прибыли.

Blog

8. Принципи організації безготівкових розрахунків