Рекомендації щодо вивчення курсу біології 7 класу за результатами

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо вивчення біології, екології та природознавства в 2011-2012, 181.2kb.
• Інструктивно-методичні рекомендації мон україни щодо вивчення біології у 2006/2007, 145.24kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 2011 2012 навчальному році Тетяна Матущенко, 139.05kb.
• Програма І методичні рекомендації до вивчення курсу, 1261.69kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення географії у 9 класі 12-тирічної школи, 138.88kb.
• Методичні рекомендації до вивчення курсу Луцьк 2010, 119.97kb.
• Методичні рекомендації до вивчення курсу «конфліктологія» для студентів 5 курсу заочної, 815.35kb.
• Програма курсу для студентів 5 курсу спеціальності 070404 «біологія», 82.72kb.
• Загальні методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни „безпека життєдіяльності методичні, 546.35kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.

РЕКОМЕНДАЦІЇ


ЩОДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ БІОЛОГІЇ 7 КЛАСУ


ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ

МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

УЧНІВ ШКІЛ МІСТА

1. Курс біології 7 класу є одним з найскладніших для сприйняття учнями, оскільки включає велику кількість різноманітних наукових понять, серед яких: морфологічні, анатомічні, фізіологічні, екологічні, систематичні, географічні, філогенетичні, палеоботанічні, мікробіологічні, агрономічні, цитологічні, біохімічні. З більшістю цих понять учні зустрічаються вперше, але ряд з них проходить через всі наступні курси шкільної біології. Отже, вчителеві важливо диференціювати виучувані поняття на головні та другорядні, приділивши основну увагу вивченню головних понять. Для повноцінного засвоєння учнями основного змісту головних понять вчителеві необхідно чітко уявляти їхній рух і розвиток в курсі біології 7 класу: в якій темі і на якому матеріалі вперше вводиться поняття, в яких темах його зміст поглиблюється та розширюється, для вивчення яких тем це поняття стає базовим.
   

2. Засвоєння учнями теоретичних наукових понять повинно відбуватися не тільки через пояснення вчителя, а й через обговорення (інтерактивні методи) та самостійну роботу школярів з підручником. Застосування усіх методів потребує повноцінного зворотного зв’язку: контролю та корекції засвоєння понять учнями. Форми контролю повинні бути різноманітними, але зрозумілими і доступними для учнів. Тому спеціальну увагу вчитель повинен приділяти формуванню в школярів уміння працювати з різними форматами навчальних завдань.
   

3. Ряд понять курсу засвоюються учнями через міжпредметні зв’язки. Вчителеві біології слід чітко уявляти ці зв’язки і обов’язково актуалізувати їх при вивченні відповідного матеріалу, не покладаючись на роботу колег – вчителів інших предметів, оскільки учні даного віку за особливостями свого мислення важко здійснюють самостійний синтез наукових знань.
   

4. У пізнавальній діяльності учнів 7-го класу провідну роль відіграє перше враження. Сприйняття у них стає послідовним, плановим, цілеспрямованим, що створює умови для формування спостереження. Мислення у школярів цього віку має конкретно-образний характер: учень спирається в першу чергу на наочний матеріал (ілюстрації, відеозаписи, моделі тощо). Тому правильне сприйняття є основою розумової діяльності цих школярів. В той же час зростає логічність, системність, доказовість мислення, формуються основні розумові операції. Отже, спостереження натуральних об’єктів та дослідів з ними повинно пов’язуватися з їхнім логічним аналізом, порівнянням, узагальненням.
   

5. З метою міцного закріплення базових біологічних знань у пам’яті учнів та розвитку їх мислення поряд із пізнавальними завданнями репродуктивного характеру слід обов’язково використовувати проблемно-пошукові та творчо-дослідницькі завдання, спираючись на концепцію особистісно-орієнтованого навчання, тобто ураховуючи індивідуальні психофізіологічні характеристики, інтереси та нахили, пізнавальні можливості школярів.
   

6. Як класична наука, біологія рослин сформувалася на описі, дослідженні та систематизації величезної кількості фактичного матеріалу. Тому вчителеві слід приділяти особливу увагу вивченню різноманітності живих об’єктів, що розглядаються у даному курсі, обов’язково співставляючи наукову назву об’єкту з його зовнішнім виглядом. Бажано при цьому надавати перевагу краєзнавчому матеріалу та вивченню назв об’єктів державною мовою. Водночас можливе використання схематичної наочності (схематичні малюнки, граф-схеми), але перевагу слід надавати натуральним живим або фіксованим об’єктам, вивчення яких слід здійснювати не тільки на аудиторних заняттях, а й на екскурсіях у природу, ботанічний сад, оранжереї та теплиці тощо.
   

7. В курсі біології 7 класу учні отримують базові природознавчі уміння і навички: робота з мікроскопом, виготовлення препаратів, фіксація натуральних об’єктів, визначення морфологічних та систематичних особливостей об’єктів, постановка дослідів, проведення спостережень, звітування за здійсненими дослідженнями. На цих уміннях певною мірою ґрунтується все подальше вивчення шкільної біології. Тому необхідно прагнути до засвоєння наведених умінь та навичок на достатньому та високому рівні.
   

8. Курс біології 7 класу надає вчителеві широкі можливості для формування в учнів природоохоронних знань, умінь та переконань, здійснення їх екологічного виховання. Вчителеві слід прагнути, щоби отримані на уроках та навчально-виховних заходах знання і уміння втілювалися у конкретні природозберігаючі дії учнів у позаурочний час. Тому важливою умовою повноцінного засвоєння даного курсу є формування в учнів економічних, етичних та естетичних поглядів на рослинний світ як основу існування людства на Землі.