Geum.ru

Світлана Валеріївна назаренко, Ірина Олександрівна філоненко

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Світлана Валеріївна НАЗАРЕНКО,

Ірина Олександрівна ФІЛОНЕНКО,

методисти НМЦ природничо-математичної освіти

ІППО КМПУ ім. Б.Д.Грінченка


Про вивчення біології в 2009-2010 н.р.

У 2009-2010 навчальному році вивчення предмета «Біологія» продовжується в 9 класі курсом „Біологія людини”, який містить розділи „Людина” та „Біологічні основи поведінки людини”. Курс викладається за навчальною програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.12.2004 року): Біологія. 7-11 класи ссылка скрыта (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Ірпінь: Перун, 2005, зміст якої роз­роблено відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти).

Згідно з наказом МОН України від 05.02.2009 № 66 "Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004р. №132 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи") на вивчення біології відводиться 3 год. на тиждень у 9-х класах, у спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов - 2,5 год. на тиждень (наказ МОН України від 13.03.2006 р. № 182). Пріоритетними залишаються положення про:
  • створен­ня умов для розвитку особистості школяра, індиві­дуалізації та диференціації навчання;
  • посилен­ня практичної складової у змісті біологічної освіти;
  • при­ведення обсягу і складності змісту навчання у відповідність до вікових можливостей школярів, перспектив їхнього розвитку;
  • забезпечення наступності навчального змісту і вимог щодо його засвоєння;
  • формування життєво важливих компетентностей учнів.

Особливість вивчення біології у 9 класі за новою програмою у порівнянні з попередньою полягає в зміні порядку вивчення тем, вилученні деяких практичних робіт, а також у необов’язковості їх оцінювання у всіх учнів класу.

Навчальний процес з біології зорієнтований на розвиток особистості школяра, реалізує індивідуалізований, діяльнісний підходи до навчання, співпрацю учня та вчителя, повагу до школяра, підтримку його бажання реалізуватися в навчальній діяльності.

Після „Вступу”, присвяченого еволюції людини, слід перейти до вивчення теми „Організм людини як біологічна система”. Для засвоєння пропонуються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму та загальний план його будови, що відповідає дидактичним вимогам щодо конструювання навчальної програми «від загального - через конкретне - до загального» та уможливлює формування системи знань про функціонування організму людини.

Програмою передбачено розпочинати вивчення розділу „Людина” з загальної характеристики клітин, тканин, органів. Педагогічний досвід переконує, що традиційний підхід до вивчення біології людини слід розпочинати з вивчення загальної характеристики принципів регуляції функцій організму, а потім об’єднувати роздрібнені знання учнів у біологічну систему.

Разом з тим, учні мають навчитись визначати характерні ознаки систем органів в наступних темах, пов’язувати основні біологічні процеси, необхідні для підтримання життя, з будовою та функціями органів. Крім того, школярі повинні вміти пояснювати взаємозалежність між їх будовою і функціонуванням, дотримуватись правил профілактики захворювань.

У процесі вивчення тем передбачено реалізувати чотири компоненти змісту освіти, а саме: учні мають набути знання про організм людини, опанувати умінням засвоювати навчальний матеріал самостійно, навчитись застосовувати знання для розв’язання пов’язаних із власною життєдіяльністю завдань у нетипових ситуаціях, навчитись попереджувати хвороби та формулювати оцінні судження до шкідливих звичок.

Учні повинні впізнавати тканини і органи на малюнках, таблицях, муляжах; розпізнавати клітини і тканини під мікроскопом; спостерігати за роботою систем органів; описувати процеси їхньої життєдіяльності, знати їхні властивості, структури, функції та взаємозв’язки, давати визначення наукових понять, ілюструвати відповіді конкретними прикладами.

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2008р. №729 „Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів" було проведено
Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для 9 класу з біології. Переможцями конкурсу визнано такі підручники (їм надано гриф „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" (Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 29.01.2009 р. №1/1-19):
  • «Біологія. 9 клас» /Автори Базанова Т.І., Павіченко Ю.В., Кармазина І.С., Тіткова А.М., Лінніченко В.М. – Харків: Світ дитинства;
  • «Біологія. 9 клас» /Автори Матяш Н. Ю., Шабатура М.Н. – К.: Генеза; «Біологія. 9 клас» /Автори А.В.Степанюк, Л.С. Барна, Т.В. Гладюк, Г.Я. Жирська, Н.Й. Міщук (за редакцією Степанюк А.В.) – Тернопіль: Підручники і посібники;
  • «Біологія. 9 клас» /Автори Страшко С.В., Білик В.Г., Горяна Л.Г.,Ігнатенко С.А. (за редакцією Страшка С.В.) – К.: Грамота.



Упровадження інноваційних технологій навчання, насамперед особистісно орієнтованого, диференційованого, розвивального підходу, є підґрунтям до впровадження компетентнісного підходу, який покладено в основу нових підручників.

Важливим є застосування міжпредметних зв’язків, тобто опора на знання учнів з хімії, фізики, географії для знаходження ними рішення проблеми або задачі, особливо в тому випадку, коли неможливо зробити це, використавши знання тільки з біології. Велика роль у цьому належить курсам за вибором, які дають змогу виявити творчі здібності школярів і сприяють їхньому майбутньому професійному визначенню. Такі курси - важливий і дієвий компонент допрофільної підготовки учнів.

Допрофільна підготовка може здійснюватися і в позакласній роботі: діяльності предметних гуртків, секцій, клубів, проведенні предметних тижнів, турнірів, вікторин, конкурсів творчих робіт, малюнків, макетів тощо, організації навчальних екскурсій та ін. У листі МОН України (від 21.10.08 № 1/11-5142) подано перелік програм курсів за вибором та факультативів:
  1. «Основи психофізіологічних знань і вибір профілю навчання». Факультативний курс для учнів 9-х класів. Автор: Сябро С.А.
  2. «Психологія особистості». Факультативний курс для учнів 9 -х класів. Автор Баранова Н. П.
  3. «Світ кімнатних рослин». Курс за вибором для учнів 7-9 класів. Автори Вигівська Г.П., Матущенко Т.А.
  4. «Аптека природи». Факультативний курс для учнів 8 класу. Автор О.В. Шендрик.
  5. «Екологія (аутекологія) рослин». Курс за вибором для учнів 8-9 класів. автор Драган Г.І.
  6. «Людина і середовище. Охорона тварин». Факультативний курс для учнів 8-9 класів. Автори: Буца О.Й., Гнідець О.Є., Ковальчук Т.І., Новикова Н.І., Чупашко О.О., Щербан О.В., Шушкевич Н.Д., Юрович В.В. За загальною редакцією Новикової Н.І.
  7. «Основи медичних знань». Курс за вибором для учнів 8 (9) класів. Автор Нагаєва Л. М.
  8. «Мікробіологія з основами вірусології». Курс за вибором для учнів 8, 9, 10 класів. Автори Левченко М.Г., Матущенко Т.А.
  9. «Латина - біологія». Курс за вибором для учнів 8 – 9 класів. Автори Пугачова Н. І., Ігнатюк Л.М, Мазаєва К.В.
  10. 10. «Основи науково-дослідної роботи учнів». Факультативний курсу для учнів 8 (9) класів. Автори Крупич О.М., Мельник А.Р.
  11. «Методи наукових досліджень». Курс за вибором для учнів 9, 10 класів. Автор Коваленко С.О.


Особливу увагу вчителю слід звернути на виконання школярами завдань практичної спрямованості, які націлюють на підвищення уваги до стану організму, запобіганню хвороб, профілактику негативних явищ у соціальному оточенні. Формування здоров’язберігальної компетентності відбувається в 9 класі у процесі вивчення тем „Опора і рух”, „Кров і лімфа”, „Кровообіг і лімфообіг”, „Дихання”, „Харчування і травлення”, „Виділення”, „Ендокринна регуляція функцій організму людини”, „Нервова регуляція функцій організму людини”, „Розмноження та розвиток людини”.

До кожного розділу програми подано перелік лабораторних і практичних робіт, які розширюють можливості самостійної роботи учнів. Місце і час їх виконання визначає сам учитель з урахуванням специфіки школи, особливостей класу, рівня підготовки учнів і їхніх інтересів. Зміни, що пропонуються до порядку виконання лабораторних і практичних робіт, доцільні і відповідають сучасному рівню сприйняття та засвоєння знань школярами:
  • розподіл на 2 окремі лабораторні роботи з теми „Мікроскопічна будова тканин” (ознайомлення з мікропрепаратами здійснюється поступово);
  • перенесення виконання практичних робіт № 5 та № 7 у домашні умови.

Практичну роботу № 1 ”Будова суглобів, допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи” доцільно розділити на 2 частини: „Будова суглобів” і „Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи”.

При виконанні робіт, які передбачають застосування спеціального обладнання, реактивів, устаткування й потребують дотримання певних правил поводження, інструктаж з техніки безпеки слід записувати в журнал.

Важливими для розвитку умінь порівняння та узагальнення знань учнів є питання на виявлення спільних ознак, наприклад, серед клітин або тканин, взаємозв’язок характеристики, місця знаходження та будови типу тканини та її функції (або органу). Серед тих, що, як показують результати перевірочних робіт та олімпіад, найбільш важко засвоюються, - питання на взаємозв’язок та взаємоузгодженість роботи систем органів, а також обґрунтування причин та наслідків явищ в організмі людини.

Підвищення якості біологічної освіти досягається комплексним використанням різних форм і методів навчання. Різно­манітні форми навчальної діяльності сприяють підвищенню мотивації, застосуванню власного життєвого досвіду школярів, створюють ситуації успіху, зацікавленості учнів у спільній роботі та виконанні завдань, спонукають до обміну думками, що дає змогу кожному проявити ініціативу, самостійність, винахідливість, організувати взаємонавчання. Раціональне поєднання різноманітних методичних прийомів сприятиме розкриттю на уроці всього потенціалу учня, формуванню його свідомого ставлення до предмета. Особливе місце в навчанні відводиться ігровим та груповим формам роботи.

Важливу роль у пізнанні школярем власних можливостей відіграє система оцінювання рівня навчальних досягнень. Рівень навчальних досягнень учнів оцінюється відповідно до критеріїв оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 05.05.08 № 371 ссылка скрыта

Оптимальне поєднання індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи, формування рейтингового оцінювання, поєднання само - та взаємоперевірки навчальних досягнень забезпечують організацію процесу навчання, що враховує особистісні якості кожного учня.

Усе більш поширеною формою підсумкової державної атестації є письмова. Зміст завдань охоплює весь курс біології, у тому числі загальнобіологічні закони та поняття, терміни, питання теорії і практики. Важливим при проведенні державної атестації в тестовій формі є надання школярам загальних орієнтовних рекомендацій, попередні тренування. Слід включати тестові завдання в процес повторення матеріалу та узагальнення знань, приділяти більше уваги оцінюванню знань та навчальних досягнень школярів саме в такій формі. Для формування пакетів екзаменаційних завдань видано такі посібники:
  • Матяш Н.Ю. Завдання для державної підсумкової атестації за курс основної школи. К.:Майстерклас, 2005;
  • Данилова О.В. та ін. Завдання для державної підсумкової атестації за курс старшої школи. К.: Генеза, 2004.

Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки в 2001 р. було затверджено «Концепцію екологічної освіти України», спрямовану на формування екологічної культури як складової системи національного та громадського виховання. Екологічна освіта і виховання повинні орієнтуватись на активну взаємодію людини з природою, побудовану на науковій основі, на оцінюванні людини як частини природи. Екологічні знання, доповнені ціннісними орієнтаціями, повинні стати основою екологічної культури і екологічного мислення. В екологічній освіті та вихованні підростаючого покоління важливими є всі форми організації навчально-виховного процесу, спрямовані на підготовку школярів до цілісного сприйняття екологічних проблем; до свідомого розуміння процесів, що відбуваються в природі в результаті людської діяльності; осмислення взаємодії багатьох наук щодо подолання екологічних криз.

Екологічне виховання може успішно здійснюватись за умови співпраці ЗНЗ столиці з відповідними установами: Київським палацом дітей та юнацтва, МАН «Дослідник», Київським міським Будинком природи, Київським міським зоопарком, Національним еколого-натуралістичним центром, дитячою організацією Всеукраїнської екологічної ліги «Екологічна варта».

Важливою складовою навчально-виховного процесу є екскурсії. Цікавими і змістовними мають стати екскурсії до ботанічних садів нашого міста – Національного ботанічного саду імені академіка Гришка, Ботанічного саду КНУ імені академіка Фоміна. У 2008 -2009 н.р. було запроваджено систематичну співпрацю з Київським зоопарком. Попри деякі недоліки в організації такої роботи, вона безперечно є корисною, сприяє формуванню в учнів позитивного, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

З вересня 2009 року стартують акції, які проводить Київський Будинок природи: «Мій домашній улюбленець»; «Нагодуй птахів узимку»; «Збережи ялинку»; «Збережемо первоцвіти»; розпочинається проведення заходів до Дня Землі.

Великі можливості для розвитку екологічної свідомості школярів мають екологічні театри та агітбригади. У 2008-2009 н.р. було проведено перший міський конкурс екологічних театрів. Роботу в цьому напрямку буде продовжено.

Одним з напрямків екологічного виховання є проектна діяльність школярів. У Києві традиційно проводиться олімпіада з екології у формі захисту екологічних проектів. Кращі проекти можуть бути представлені на Всеукраїнському конкурсі Intel-ЕкоУкраїна, що є національним етапом міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF.

Мета сучасної біологічної освіти - вироблення вмінь застосовувати здобуті знання на практиці, формування наукового світогляду школярів завдяки засвоєнню основних понять та набуття ключових компетенцій. Основним результатом шкільної біологічної освіти є пізнання та засвоєння учнями законів природи, формування свідомої екологічно безпечної поведінки в довкіллі та біосфері в цілому, почуття відповідальності за збереження власного здоров'я та формування знань про здоровий спосіб життя, що закріплюється на уроках предмета „Основи здоров' я”. Особливу увагу слід звернути на засвоєння матеріалу про форми і методи формування складових здоров'я. Учні повинні усвідомлювати правильні та хибні уявлення в ставленні до власного організму, значення в житті людини інформації про шляхи передачі та профілактику соціально небезпечних захворювань.