“Київський політехнічний інститут”

Вид материала

Документы

Содержание 7. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ НАВЧАННЯ 7.1. Види та рівні контролю

Подобный материал:

• Національний технічний університет україни "київський політехнічний інститут" фізико, 288.71kb.
• Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» Національний, 91.04kb.
• Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» Національний, 47.34kb.
• Дехтярук Микола Трохимович народився у 1951 році. У 1978 р закінчив Київський політехнічний, 256.08kb.
• Б. Патон Народився у Києві в родині відомого інженера-мостобудівника, професора Київського, 226.77kb.
• Інститут економіки та промисловості нан, 9040.04kb.
• Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
• Інститут електродинаміки, 165.39kb.
• В. Я. Круглицька, В. М. Пахомова, О. Г. Осьмаков,, 195.49kb.
• Національний Технічний Університет України „Київський Політехнічний Інститут Видавничо-поліграфічний, 89.57kb.

7. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНКА
ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

7.1. Види та рівні контролю

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв’язку у проце­сі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.

У навчальному процесі використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, рубіжний, підсумковий та відстрочений.

Вхідний контроль проводиться перед вивченням нового курсу з метою визначення рівня підготовки студентів з дисциплін, які забезпечують цей курс.

Вхідний контроль проводиться на першому занятті за завданнями, які відповідають програмі попередньої дисципліни. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах спільно з викла­дачами, які проводять заняття із забезпечуючої дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання ін­дивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу.

Поточний контроль проводиться викладачами на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачами та студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи. Особливим видом поточного контролю є колоквіум.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, у формі колоквіуму, за результатами якого студент допускається до виконання лабораторної роботи, виступів студентів при обговоренні питань на семінар­ських заняттях, а також у формі комп’ютерного тестування.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією при проведенні заліку і враховуються викладачем при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з даної дисципліни. Найбільш об’єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингової системи оцінки ^*.

Рубіжний (модульний, тематичний, календарний) контроль – це контроль знань студентів після вивчення логіч­но завершеної частини навчальної програми дисципліни. Цей контроль може бути тематичним (модульним) або календарним і проводитися у формі контрольної роботи, тестування, виконання розрахун­кового або розрахунково-графічного завдання, курсового проекту (роботи) та ін. Модульний контроль є необхід­ним елементом модульно-рейтингової технології навчального процесу ^*. Календарний контроль (атестація) проводиться двічі за навчальний семестр обов’язково на І-ІV курсах, а на п’ятому і шостому – за рішенням Вчених рад факультетів (інститутів).

Відстрочений контроль, або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково, як правило, в інтересах зовнішнього контролю якості навчання чи внутрішнього, з метою вивчення стійкості засвоєних знань студентами. Щорічний ректорський контроль є відстроченим.

Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчан­ня студентів певного освітньо-кваліфікаційного рівня на проміжних або заключному етапах їх навчання. Він включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Семестровий контроль з певної дисципліни проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового екзамену, дифе­ренційованого заліку або заліку в терміни, встановлені графіком навчального процесу та в обсязі навчаль­ного матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни. Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної кафедри.

Залік (диференційований залік) – це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та пев­них видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру. Семестровий залік планується за відсутністю екзамену і не передбачає обов’язкової присутності студентів на заліковому заході (заліковій контрольній роботі).

Державна атестація студентів проводиться державною екзаменаційною комісією після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Основним завданням державної атестації є встановлення відповідності рівня якості підготовки випускників вимогам стандартів вищої освіти. За результатами позитивної атестації видається дипло­м державного зразка про здобуття відповідного освітнього рівня та отриману кваліфікацію. Нормативні форми державної атестації (захист дипломного проекту або роботи, державний екзамен тощо) визначається навчальним планом згідно з вимогами відповідної ОПП.

За рівнем контролю розрізняють: самоконтроль, кафедральний, факуль­тетський, ректорський та міністерський.

Самоконтроль призначений для самооцінки студентами якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках з лабораторних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечу­ється спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складо­вими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів (АНК).

Кафедральний контроль проводиться з метою оцінки рівня підготовки студентів з дисципліни на різних етапах її вивчення, як правило, викладачами даної дисципліни і здійснюється у вигля­ді вхідного, поточного, рубіжного та семестрового контролю.

Факультетський, ректорський та міністерський контроль є різними рів­нями зовнішнього контролю, призначеного для перевірки якості навчаль­ного процесу на кафедрах, порівняння ефективності навчання студентів.

Зовнішній контроль усіх рівнів, на відміну від кафедрального, проводиться вибірково (в окремих навчальних групах), тільки письмово і, як правило, є відстроченим контролем.