Планування навчально-дослідної земельної ділянки та її відділів
Вид материала | Документы |
СодержаниеПримірний план дослідницької роботи у відділках Квітково-декоративний відділок X квіткових Примірний календарний план агротехнічних робіт на навчально-дослідній земельній ділянці |
- Примірний зразок Акт прийому-передачі об’єкта оренди (земельної ділянки) за договором, 12.57kb.
- 1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з 01 січня 2012 року), 1280.35kb.
- Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, 72.03kb.
- 1 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Додаток, 16.46kb.
- У землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,30га для завершення будівництва, 5197.63kb.
- Бюджетна установа, яка являється власником земельної ділянки та користується пільгою,, 20.9kb.
- Договір купівлі-продажу земельної ділянки, 98.47kb.
- Україна дружківська міська рада, 32.89kb.
- Витяг (зразок) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, 15.93kb.
- Україна дружківська міська рада, 30kb.
ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА її ВІДДІЛІВ
Навчально-дослідна земельна ділянка повинна займати важливе місце в пізнанні учнями природи, у вихованні в них інтересу до природи рідного краю і формуванні любові та бережливого ставлення до неї. Навчально-дослідна земельна ділянка - це лабораторія біології під відкритим небом, в котрій проводиться багато уроків і практичних занять з біології та сільськогосподарської праці, робота гуртків юннатів та інша позакласна робота. Навчально-дослідна земельна ділянка є основним джерелом для заготівлі колекцій і роздавального матеріалу для кабінету біології.
В кожній школі та позашкільному закладі в залежності від місцевих умов та кількості учнів для навчально-дослідної роботи в постійне користування відводиться земельна ділянка відповідно до Положення про навчально-дослідну земельну ділянку, затвердженого наказом Міносвіти України від 01.11.1995р. № 307 (див. додаток №1). Ділянка повинна бути добре освітлена сонцем, мати джерело водопостачання (водопровід, криниця, ставок) і прилягати безпосередньо до будівлі освітнього закладу, що дає можливість, не порушуючи розкладу занять, витрачати мінімум часу на перехід до ділянки для виконання практичних робіт.
У відповідності із шкільними програмами з біології і трудового навчання в кожній школі та еколого-натуралістичному центрі (станції юних натуралістів) навчально-дослідна земельна ділянка повинна мати такі відділки: польових культур, овочевих культур, плодово-ягідних культур, квітково-декоративний, колекційний, селекційно-генетичний, зоолого-тваринницький, а також виробничий і дендрологічний.
Для правильної організації роботи учнів на ділянці необхідно спорудити зелений клас, літню лабораторію, водопровід, теплицю, парники, метеомайданчик, підсобні приміщення, для зберігання інвентаря і обладнання, для зберігання добрив тощо. При плануванні навчально-дослідної земельної ділянки не слід дотримуватись стандартів, а в залежності від її розмірів, конфігурації, можливостей водозабезпечення і контингенту учнів необхідно педагогічно обгрунтовано і агрономічне правильно розмістити всі відділки і прибудови.
З метою правильного використання навчально-дослідної земельної ділянки, підвищення родючості ґрунту, раціональної боротьби із шкідниками і одержання високих врожаїв у всіх основних відділках ділянки слід організувати сівозміни, їх схеми і ротації, по можливості, повинні бути такими ж, як у виробничих господарствах даної зони. Сівозміна повинна стати організаційною формою дослідницької роботи учнів і привчати їх до правильного використання землі як головного фактора виробництва в сільському господарстві.
У відділку польових культур слід розмістити основні зернові, кормові і технічні культури, що мають виробниче значення в даному регіоні, а також аналогічні культури з іншого регіону, цікаві в учбовому відношенні.
У відділку овочевих культур основні овочеві рослини треба вирощувати в умовах як відкритого, так і закритого фунту. Цей відділ доцільно розмістити недалеко від джерела водопостачання, оскільки для одержання гарантованих врожаїв більшість овочевих культур потребує регулярного поливання.
Під плодово-ягідний відділок доцільно відвести значну площу землі. Тут слід висадити всі плодові і ягідні культури, що мають в даному регіоні виробниче значення, а також деякі перспективні та цікаві в навчальному плані форми, котрі можуть рости в даній кліматичній зоні. Площу, відведену під сад, рекомендовано освоювати поступово, щоб щорічно учні мали можливість набувати навичок при садінні плодових дерев. Всі ділянки і окремі дерева повинні мати етикетки з видовими і сортовими назвами. В безпосередній близькості від саду доцільно розмістити плодово-ягідний розсадник, для котрого сад може служити маточним відділенням для заготівлі насіння і черенків.
Розсадник розбивається на ділянку розмноження (шкілка сіянців) і ділянку формування (шкілка саджанців).
Роботи на колекційній ділянці проводяться з метою розширити знання учнів про різноманітність рослинного світу, ознайомити їх з біологічними особливостями нових, малопоширених у даній місцевості видів і сортів корисних рослин, їх значення в природі і господарській діяльності людини.
У селекційно-генетичному відділку закладають селекційні та генетичні досліди з метою розкрити на практиці методику схрещування, підготувати матеріал для відбору, одержати чисті лінії
і гетерозисні гібриди, дати поняття про віддалену гібридизацію тощо. Особливістю дослідницької роботи у цьому відділку є те, що досліди з гібридизації тривають кілька років, тому керівник повинен організувати цю роботу так, щоб учні усвідомили всі етапи дослідів, особливо в тих випадках, коли вони не брали участі в їх закладанні.
На кожній навчально-дослідній земельній ділянці бажано мати хоч невеликий зоолого-тваринницький відділ, який може бути, особливо в сільських школах, представлений різноманітними свійськими тваринами, тваринами живого кутка. Плодовий сад можна використати для розміщення вуликів шкільної пасіки.
Метою роботи у виробничому відділку е використання новітніх технологій у вирощуванні сільськогосподарських рослин і тварин. Це може бути і оригінальний спосіб обробітку грунту, використання нових добрив, апробація різних способів біологічної боротьби із шкідниками.
Великого значення для освітнього закладу набуває дендрарій. В ньому учні мають змогу ознайомитися з багатством і різноманітністю флори, побачити досягнення передової науки в справі акліматизації І селекції нових деревних і кущових рослин. Шкільний дендрарій заздалегідь проектується. Складанню проекту передує обмірювання та опис всієї ділянки, відведеної під дендрарій, а також інших площ, які можна буде використати для садіння дерев та кущів. Асортимент порід вибирається довільно, проте: в першу чергу слід висаджувати найбільш цінні місцеві породи, екзотичні породи, які за рівнем акліматизації найбільш підходять до умов даного регіону. Для занять на навчально-дослідній земельній ділянці учнів початкових класів слід відвести окрему позасівозмінну площу, на котрій у відповідності з програмою по трудовому навчанню розмістити колекційні посіви різних культурних рослин.
Для проведення .практичних занять на навчально-дослідній земельній ділянці бажано спорудити майданчик з навісом - "зелений клас". В ньому поставити столи і лавки для учнів, стіл і стілець для вчителя, переносну дошку і підставку для таблиць. З метою естетичного виховання учнів та для зручності проведення занять "зелений клас" краще розмістити в квітково-декоративному відділі, а вздовж стін посадити виткі рослини. По сусідству з "зеленим класом" бажано спорудити літню лабораторію для проведення занять з гібридизації рослин, виготовлення, натуральних наочних посібників,
зберігання експонатів, В цьому приміщенні рекомендується розмістити схеми сівозмін, довідкові таблиці та інше учбове обладнання, а також аптечку для надання першої допомоги. Для спостереження за погодою в центрі ділянки на відкритому місці слід обладнати метеорологічний майданчик, де встановити будку з приладдям, дощомір і флюгер.
При плануванні навчально-дослідної земельної ділянки важливо правильно розмістити доріжки і визначити їх ширину. Для проведення програмних екскурсій з біології і трудового навчання і ознайомлення з дослідами бажано передбачити центральну доріжку шириною 1,5 - 2 м і такої ж ширини доріжки навколо всієї ділянки. Доріжки між відділками можуть бути 1-1,5 м, між полями сівозмін -1 м, між окремими грядками - не більше 70 см.
Для позначення відділків виставляють етикетки розміром 40 х 25 см з написом: назва відділку, площа. Розмір етикеток для дослідів - ЗО х 20 см з написом; назва культури, сорту, тема досліду, виконавці; для варіантів — 15 х 10 см із зазначенням номера варіанту і змісту.
Навчально-дослідна земельна ділянка повинна мати перш за все пізнавальне і виховне значення. Тому до організації ділянки і роботи на ній слід залучити весь учительський і учнівський колектив школи, батьківський комітет. Дирекції школи разом з вчителем біологи треба ретельно продумати, як буде використана ділянка, яку площу займе кожний з її відділків і кожна культура у відділку, де будуть розміщені навчальні і допоміжні приміщення тощо. Все це відзначається на загальному плані-схемі ділянки, котрий слід накреслити у збільшеному масштабі.
Далі складається тематичний план дослідницької роботи у відділках навчально-дослідної земельної ділянки, план агротехнічних заходів, закріплення дослідних ділянок за класами і для гуртка юннатів, графік роботи учнів в літній період, потреба в інвентарі, насінні і посадковому матеріалі, добривах тощо. План роботи на навчально-дослідній земельній ділянці як складова частина навчально-виховної роботи школи, позашкільного закладу розглядається на педагогічній рад і затверджується директором навчального закладу.
Основними документами при проведенні дослідницької роботи в різних відділках навчально-дослідної земельної ділянки є щоденник дослідницької роботи та польовий журнал, схеми оформлення яких представлені в додатках 2, 3. Від правильності їх ведення залежить якість і можливість опрацювання дослідного матеріалу, його узагальнення і висновки.
ПРИМІРНИЙ ПЛАН ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ У ВІДДІЛКАХ
Відділок овочевих культур
№ | Назва об'єкта, | Площа | Тема роботи чи | Схема досліду | Строки | Хто | Зв'язок з |
п/п | культура, сорт | м2 | досліду | | виконання | виконує | навч. |
| | | | | | | програмою |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
І. | Поле№ 1. | 70 | Вплив площі | Варіант 1 - 60x60 см - | березень - | Учні | Вивчення |
| Картопля, | | живлення на врожай | 2 бульби в гніздо | серпень | 7 клас | видозмін |
| Сорт Невська | | картоплі | (контроль) | | | стебел, |
| | | | Варіант 2 - 60x40 см - | | | особливостей |
| | | | по 1 бульбі | | | накопичення |
| | | | Варіант 3 - 60x25 см - | | | поживних |
| | | | по 1 бульбі | | | речовин. |
| | | | | | | (ботаніка, 6 |
| | | | | | | кл.), |
| | | | | | | утворення, |
| | | | | | | будова |
| | | | | | | крохмалу |
| | | | | | | (біологія, 10 |
| | | | | | | кл.) |
2. | Поле № 2 | 70 | Вивчення норм | Варіант 1 норма | березень- | Учні | Вивчення |
| Конюшина | | висіву конюшини | висіву - 20 кг. | серпень | 7 клас | особливостей |
| | | червоної при | Варіант 2 - норма | | | вегетаційного |
| | | вирощуванні на | висіву - 25 кг. | | | періоду |
| | | зелену масу | Варцант 3 - норма | | | квіткових |
| | | | висіву -ЗО кг. | | | (ботаніка, 6 |
| | | | Для повноти оцінки | | | кл.), вивчення |
| | | | впливу. | | | азотфіксуючих |
| | | | Норми висіву на | | | бактерій |
| | | | врожай, земена маса. | | | |
| | | | Обліковується | | | |
| | | | протягом 2-3 років. | | | |
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
3. | Поле № 3 | 70 | Використання | Варіант 1 - контроль. | квітень- | Учні | Вивчення |
| Капуста, сорт | | відвару листя і | Варіант 2 | липень | 7 клас | біологічних |
| Димерська, 7 | | стебел помідорів в | обприскування | | | методів |
| | | боротьбі з | відваром ( 2 кг трави на | | | боротьби в с/г, |
| | | шкідниками капусти | відро води) бадилля | | | фізіології |
| | | | помідор (3-разове за | | | комах- |
| | | | період вегетації) | | | шкідників |
| | | | | | | (ботаніка 6 кл.; |
| | | | | | | зоологія 7 кл) |
4. | Поле № 4 | 70 | Вплив способів | Варіант 1 - широко- | квітень | Учні | Вивчення |
| Морква, сорт | | посіву на врожай | рядна сівба з відстанню | | 5 клас | будови та |
| Шантане | | моркви | між рядками 60 см. | | | розвитку |
| | | | Варіант 2 - дворядкова | | | кореневої |
| | | | стрічкова сівба з | | | системи у |
| | | | відстаню між рядками в | | | квіткових |
| | | | стрічці 15 см. | | | рослин |
| | | | Варіант 3 - трирядкова | | | (ботаніка, 6 |
| | | | сівба. | | | кл.) |
5. | Поле № 5 | 70 | Вплив передпосівної | Варіант 1 - контроль: | травень | Учні | Вивчення |
| Огірки, сорт | | обробки насіння на | посів звичайним | | 5 клас | біологічних |
| Ніжинський | | ріст і розвиток | насінням. | | | особливостей |
| | | рослин | Варіант 2 посів | | | розвитку |
| | | | нагрітим насінням | | | насіння |
| | | | | | | (ботаніка, 6 |
| | | | | | | кл.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
6. | Поле № 6 | 70 | Впливі добрив на | Варіант 1 - контроль | червень- | Учні | Дані досліду |
| Столовий буряк, | | ріст, розвиток і | Варіант 2 - внесення | липень | 5 клас | викорис- |
| сорт Носівський | | врожай буряка | міндобрив з | | | товуються для |
| плоский | | | розрахунку. | | | вивчення |
| | | | | | | мінерального |
| | | | | | | живлення у |
| | | | | | | рослин |
| | | | | | | (ботаніка, 6 |
| | | | | | | кл.), |
| | | | | | | фотосинтез |
| | | | | | | (біологія, 10 |
| | | | | | | кл.) |
7. | Поле № 8 | 70 | Вплив якості насіння | Варіант 1 фракція | квітень- | Учні | Вивчення |
| Квасоля сорт | | на сорт і | дрібного насіння. | вересень | 3 клас | особливостей |
| Харківський | | врожайність квасолі | Варіант 2 - фракція | | | догляду за |
| | | | крупного насіння | | | бобовими |
| | | | (кількість насіння в | | | культурами |
| | | | обох варіантах | | | (уроки с/г |
| | | | однакова) | | | праці, 3 кл.), |
| | | | | | | вивчення |
| | | | | | | представників |
| | | | | | | родини |
8. | Поле № 8 | 70 | Вирощування | | березень- | Учні | |
| Капуста з | | високого в4рожаю | | вересень | 8 клас | |
| підсівом моркви | | двох культур | | | | |
| або з підсівом | | | | | | |
| цибулі | | | | | | |