Рекомендації щодо навчання кін естетиків ефективні прийоми навчання лексики учнів із кінестетичним інтелектом в початковій школі
| Вид материала | Диплом |
- Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
- Енціацію та індивідуалізацію навчання старшокласників шляхом врахування пізнавальних, 171.63kb.
- Ігрова діяльність на уроках іноземної мови в початковій школі, 288.32kb.
- Методичні рекомендації щодо навчання математики у 2011-2012, 550.68kb.
- Виступ на засіданні педагогічної ради вчителя Рудківської, 99.74kb.
- М. В. Остроградського Індивідуальне навчання учнів з особливими освітніми потребами, 2769.41kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома, 195.38kb.
- Адаптація п’ятикласників до навчання у середній школі, 99.82kb.
- 5. Освітня галузь "Природознавство", 372.62kb.
- Програма спецсемінару „Новітні технології навчання І виховання в початковій школі (для, 500.38kb.
Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації
Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Відділ освіти виконкому Лебединської міської ради
Міський методичний кабінет
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ТА СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ
З УРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ УЧНІВ
З КІНЕСТЕТИЧНИМ ТИПОМ ІНТЕЛЕКТУ
Яненко Ірина Михайлівна
учитель англійської мови
вищої категорії
Лебединської загальноосвітньої
школи І – ІІІ ступенів № 6
Лебединської міської ради
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП……………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНІ ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ З КІНЕСТЕТИЧНИМ ТИПОМ ІНТЕЛЕКТУ…………………………………………………………………… 5
1.1 Основні положення теорії «множинного інтелекту» Говарда Гарднер 6
1.2 Особливості навчання кін естетиків………………………………… 11 1.3 Рекомендації щодо навчання кін естетиків…………………………… 12
1.4 Ефективні прийоми навчання лексики учнів із кінестетичним інтелектом в початковій школі……………………………………………… 14
1.5 Формування граматичних навичок…………………………………….. 16
1.6 Гра - активний елемент у навчанні кінестетиків……………………… 18
1.7Драматизація та рольова гра……………………………………………... 20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………… 64
ВСТУП
Одним із завдань поставлених перед учителем іноземної мови Державним стандартом освітньої галузі «Мови і літератури» в основній школі, є «формування особистісних рис громадянина України, який сприймає і поділяє національні та загальнолюдські цінності, відчуває свою приналежність до європейської спільноти». Саме вчитель має створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості, для виховання покоління здатного навчатися впродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства.
Очевидно, що пріоритетом в сучасній освіті має бути особистісно-орієнтоване навчання, яке працює з свідомістю людини та процесами її індивідуально-особистісного розвитку. Завдання школи - підготувати компетентну людину, яка
не тільки володіє необхідними знаннями та здібностями, а й здатна застосовувати їх в навчанні та житті, неможливо виконати без посилення особистісної спрямованості навчального процесу. Таким чином, розуміння особистості, способу її навчання та розвитку мають беззаперечно важливе значення. У Державному стандарті зазначається, що «особистісно-орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик організації навчання залежно від пізнавальних здібностей».
Питання дослідження пізнавальних здібностей вивчали Л.Ю. Куліш К.Д. Ушинський, М.М. Шардаков, Л.Л. Веккер, О.В. Скрипсенко, І. М. Румянцева, Б.Г. Ананьєв.
Саме вивченню особистості, способу її навчання та розвитку присвячена й теорія американського психолога Говарда Гарднера «множинний інтелект», який описав та дослідив особливості та найкращі способи навчання людей з різними типами інтелекту. Серед названих Гарднером дев’яти типів інтелекту найменш дослідженим і найбільш складним із точки зору навчального процесу є кінестетичний тип інтелекту.
Мета даної роботи - надати допомогу вчителю в навчанні англійської мови дітей з кінестетичним типом інтелекту. Для досягнення мети проведено дослідження особливостей дітей з кінестетичним стилем сприймання інформації, вироблено методичні рекомендації щодо їх навчання та створено практичний матеріал (збірка вправ, казок, ігор, віршів «Засвоєння інформації на основі кінестетичного сприймання на уроках англійської мови», видану у 2008 році) для роботи з кінестетиками на уроках англійської мови.
Матеріали розробки можуть бути використані вчителями англійської мови на всіх етапах навчальної діяльності для формування: лексичних та граматичних, каліграфічних та орфографічних навичок письма; слухових навичок аудіювання (фонематичного та інтонаційного слуху). Напрацювання можуть бути використані в навчанні дітей молодшої та середньої школи.
Впровадження результатів дослідження відбувається в початкових та середніх класах Лебединської загальноосвітньої І – ІІІ ступенів школи №6.
У перспективі доцільно продовжити роботу над темою і створити систему завдань для розвинення у кінестетиків наявного спектру видів інтелекту.
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНІ ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ УЧНІВ З КІНЕСТЕТИЧНИМ СТИЛЕМ СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ
Завдання кожного вчителя англійської мови – навчити своїх учнів володіти мовою вільно та досконало. Але проблема в тому, що ми навчаємо дітей з різними розумовими здібностями. Нікого не дивує той факт, що один і той же учень добре навчається з математики, але вивчення мов вдається йому нелегко, інший учень знається на мовах, але зовсім не цікавиться біологією та хімією. Довгий час наша система освіти була спрямована на те, щоб навчати всіх однаково. Звичайно, велика увага приділялась диференційованому підходу, але, як правило, мова йшла лише про додаткові завдання, більшої чи меншої складності. З’явилося поняття «нездібний учень» та твердження «Діти різні, це заважає навчанню». Що протиставляє такому підходу гуманістична педагогіка? Вона закликає вчителя знаходити різні шляхи досягнення мети для різних дітей.
Теорія Говарда Гарднера «multiple intelligences» (множинний інтелект) пропонує прості та прийнятні методи вивчення та пояснення способу навчання і розвитку особистості. Вперше теорія була опублікована в 1983 році, проте швидко стала класичною моделлю, що сприяє розумінню багатьох аспектів інтелекту людини, стилю її навчання та поведінки. Згідно з теорією «multiple intelligences» кожен учень має свій особистий тип інтелекту, а відповідно і власні способи розуміння та засвоєння матеріалу. Таким чином, є помилкою пояснювати «всім однаково», тим самим орієнтуючись тільки на один тип інтелекту, в той час як Г. Гарднер виділяє дев’ять типів осмислення: мовне, логічне, просторове, кінестетичне, музичне, міжособистісне, особистісне, натуралістичне, екзистенціальне. Класична школа завжди приділяла багато уваги першим двом стилям навчання, тоді як діти з багатими фізичними реакціями та інші вимушені були навчатися не -відповідним для них способом сприймання інформації. Моє завдання як учителя полягає в тому, щоб надати однакові можливості учням із різними стилями сприйняття інформації. Добре відомо, що саме недоліки сприйняття часто є причинами шкільної неуспішності.
Хто ж такі «кінестетики» і як їх краще навчати? Слово kinesthetic походить від грецького слова kineo, що означає рух та aesthesis, що означає відчуття. Іншими словами - це стиль навчання, що включає стимулювання нервів у м’язах, суглобах та сухожиллях. Для таких учнів характерна велика кількість рухів, різноманітні фізичні реакції та жестикуляція. Вони навчаються під час прогулянки, спостерігаючи за іншими, маніпулюючи, виконуючи активні дії. Навчати таких дітей – завдання не з легких, бо їм потрібен рух, дія. Кінестетикам мало чути і бачити, їм необхідно доторкнутися, відчути предмет вивчення.
Працюючи над проблемою «Удосконалення навичок мовленнєвої діяльності учнів, орієнтованих на кінестетичний канал сприйняття інформації», я впевнилась у тому, що учні досягають кращих результатів, користуючись стилем навчання, якому вони віддають перевагу. Мета даної роботи - забезпечення вчителя методичними рекомендаціями та практичними матеріалами для успішного подолання труднощів у навчанні кінестетиків на уроках англійської мови.
1.1 Основні положення теорії «множинного інтелекту» Говарда Гарднера
Теорія множинного інтелекту американського психолога Говарда Гарднера, що вперше була опублікована понад два десятиріччя тому в його книзі «Рамки розуму: теорія множинного інтелекту», розкриває один із можливих способів індивідуалізації освітнього процесу. Ця теорія отримала всесвітнє визнання як одна з найбільш новаторських теорій пізнання інтелекту людини. Теорія множинного інтелекту підтверджує те, з чим педагоги мають справу щодня: люди мислять і вчаться багатьма різноманітними способами.
Говард Гарднер - автор класичної теорії множинного інтелекту, відповідно до якої людина має не єдиний, так званий «загальний інтелект», а низку інтелектуальних здібностей, які складають вербальний, логіко-математичний, візуальний, кінестетичний, міжособистісний, внутрішньоособистісний, музичний, натуралістичний та екзистенціальний види інтелекту. Кожний із цих типів інтелекту має свою структуру, функції, мову, і тому є особливим потенціалом для розвитку [21].
Із часу винайдення тестів на визначення ІQ педагоги розглядали інтелект як щось таке, з чим людина народжується, що не зазнає значних змін упродовж усього життя. Дослідження Г. Гарднера довели, що існують множинні форми прояву інтелекту, які неможливо оцінити та виміряти за допомогою тестів «ІQ».
Сучасна педагогіка все більше говорить про особистісну орієнтацію освітнього процесу, його індивідуалізацію, особистісний зміст освіти. Але при цьому непорушним залишається один із головних „китів”, на якому базується школа, - принцип навчання всіх усьому. Обов'язок школи - забезпечити засвоєння Державного стандарту освіти кожним учнем. У даній ситуації вчителя, мабуть, найбільше хвилює питання про те, як зробити освоєння стандарту більш індивідуалізованим, а значить, і більш ефективним. Шкільна програма в основному наголошує на двох типах здібностей - вербально-лінгвістичному (переважно в письмовій формі) й логіко-математичному. Однак Говард Гарднер вважає, що існує безліч інших знань і талантів, здатних збагатити наше життя й допомогти нам ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Він стверджує, що кожна людина володіє принаймні дев'ятьма типами інтелекту, вираженими в різному ступені.
Вербально-лінгвістичний інтелект - це здатність ефективно застосовувати слова в усній (ведучий, оратор, політик, оповідач) або в письмовій формі (журналіст, драматург, поет, редактор). Учень, який володіє високим рівнем вербально-лінгвістичного інтелекту, любить читати, писати, розповідати історії та насолоджується грою у словесні ігри.
Логіко-математичний інтелект - це здатність використовувати індуктивний і дедуктивний методи, вирішувати абстрактні проблеми та логічні головоломки, розуміти складні відносини взаємозалежних концепцій, ідей і речей, ставити запитання, експериментувати, підраховувати, тощо. Даний інтелект також охоплює навички класифікації, прогнозування, виділення першорядної важливості, формулювання наукових гіпотез, а також розуміння причинно-наслідкових зв'язків. Такі навички критичного мислення передбачені майже всіма навчальними програмами [22].
Візуально-просторовий інтелект - інтелект, задіяний для розуміння картин та образів, передбачає здатність уявляти, малювати, працювати над проектом дизайну тощо. Даний інтелект розвивається шляхом загострення сенсомоторного сприйняття. Художник, скульптор, архітектор, садівник, інженер - усі вони переносять свої уявні образи на створювані або змінювані ними предмети. Учні з розвиненим візуальним інтелектом здатні тонко сприймати кольори, лінії, форми та взаємозв'язки, що існують між цими елементами.
Кінестетичний інтелект - свідомість усього тіла, дає можливість контролювати й інтерпретувати рух, танцювати, бігати, стрибати, торкатись, жестикулювати, установлювати гармонію тіла й розуму. Даний інтелект містить у собі такі фізичні якості, як координація, баланс, спритність, сила, гнучкість, а також дотикальні здібності. Він властивий не тільки спортсменам, а і у роботі хірурга при проведенні складної хірургічної операції.
Музичний інтелект - цьому інтелекту сприяє почуття звуку й емоційна здатність реагувати на нього. Коли учні розвивають свої знання про музику, вони розвивають основи даного інтелекту.
Міжособистісний інтелект - представлений здатністю швидко розпізнавати й оцінювати настрої, наміри, мотивації та почуття інших людей. Даний інтелект містить у собі сприйнятливість до виразу обличчя, до голосу й жестів, здатність розпізнавати безліч різних міжособистісних сигналів і вміння точно реагувати на ці сигнали з точки зору прагматики. Міжособистісний інтелект включає навички вербальної та невербальної комунікації, навички спільної роботи, уміння згладжувати конфліктні ситуації, досягати консенсусу. Так, наприклад, на елементарному рівні даний тип інтелекту спостерігається в тих дітей, які реагують на настрої оточуючих. Більш комплексні міжособистісні навички представлені здатністю розпізнавати й інтерпретувати приховані наміри інших.
Внутрішньообистісний інтелект - представлений здатністю чітко сприймати себе (бачити власні переваги та недоліки), свідомо помічати внутрішній настрій, наміри, мотивації, темперамент і бажання; здатністю самодисципліни, саморозуміння й самооцінки. Людина, яка має даний тип інтелекту, почуває себе краще, якщо має можливість обмірковувати дії й учинки та робити самооцінку. Потреба в самоаналізі робить даний тип інтелекту найбільш особистісним. За словами Гарднера, внутрішньо-особистісний інтелект означає здатність відрізняти почуття задоволення від почуття болю і, ґрунтуючись на цьому розходженні, або далі захоплюватися ситуацією, або виходити з неї».
Натуралістичний інтелект - передбачає здатність навчатися за допомогою природи. Такі учні одержують задоволення від дій, пов'язаних із природою, наприклад, спостереження за птахами, колекціонування метеликів і комах, дослідження дерев або догляду за тваринами. Вони також люблять ходити в гори, у походи. Їм подобається вивчати природу. Для них важливо, щоб навчання проходило на відкритому просторі.
Екзистенціальний інтелект - це здатність філософствувати, медитувати, вивчати історію, культуру релігії, обговорювати «життєві питання».
Застосування теорії „множинного інтелекту” в школі ґрунтується на використанні різноманіття індивідуальних відмінностей і створенні безлічі шляхів для їх розвитку й навчання саме на їх основі. Якщо у деяких людей чудово розвинуто декілька здібностей, інші відчувають труднощі у прояву багатьох із них. Більшість із нас знаходяться десь посередині: є одна або декілька здібностей, які ми демонструємо з легкістю, деякі проявляються при звичайних зусиллях і одна або декілька – лише при великих зусиллях [18].
Образно кажучи, кожна людина має свою дев’ятикутну „зірку здібностей” із різними кутами.
Суспільство переважно звертає увагу тільки на дві з дев’яти здібностей, недооцінюючи тих людей, хто володіє яскраво вираженими здібностями до творчості в галузі культури і мистецтва. Ми з повагоюставимось до високоосвіченої людини з лінгвістичними здібностями, яка добре читає і пише, і до людини з логіко-математичними здібностями, яка вміє чітко і коротко викладати свої думки. Однак існують інші, не менш важливі, форми прояву інтелекту. Чомусь, коли ми говоримо про вищі прояви інтелекту, на другому місці лишаються учні, які володіють музичними, кінетичними здібностями, мають просторову уяву, схильність до природничих наук або володіють мистецтвом міжособистісного спілкування. Нехтування цими здібностями, яке традиційно сформувалося в галузі культури, поширюється і на загальноосвітні школи. Наші школи, в основному, приділяють увагу і хвалять тих учнів, які мають лінгвістичні і логіко-математичні здібності, а діти з погано розвинутими вербальними або логічними здібностями часто відстають у навчанні, хоча вони
талановиті в інших галузях науки і культури [9, c. 16].
Теорія багатосторонніх розумових здібностей Г. Гарднера дає нам
можливість поглянути на загальну картину потенційних можливостей учнів
для того, щоб віддати належне здібностям, яким переважно не приділяють
належної уваги.
1.2 Особливості навчання учнів з кінестетичним типом інтелекту
На кожному кроці в школі ми зустрічаємо дітей, які постійно крутяться за партою, часто «вилітають» зі школи на ігровий майданчик, навіть сидячи, знаходяться в русі, дуже виразно і точно копіюють жести, манери і поведінку інших людей; люблять ліпити з пластиліну, глини, займатися розписом; захоплюються розбиранням пристроїв і виробів на частини з наступним їх збиранням. Це типовий портрет власника кінестетичного інтелекту. Учнів-кінестетиків найважче навчати методами та прийомами прийнятними для дітей із вербально-лінгвістичним та логіко-математичним інтелектом, методами, що вони є найрозповсюдженішими в школах.
Кінестетик - людина, яка більш орієнтується на власні відчуття і переживання, ніж на слух і зір. Таким учням важко концентрувати свою увагу, його може відволікати що завгодно. Особливістю запам’ятовування є те, що кінестетик пам’ятає загальне враження та рухи. Основний вид пам’яті - м’язова, що формується та стимулюється кінестетичними відчуттями. Кінестетичні відчуття в свою чергу викликаються скороченням і розслабленням м’язів, розтягуванням зв’язок, тертям суглобів. Таким чином, подразнення тут має механічний характер. Сєченов вважав: «Периферична частина кінестетичного (рухового) аналізатора - це ряд вільних нервових закінчень, кінцевих утворень, розміщених у суглобово-м’язовому апараті. Кінестетичні відчуття, як і органічні, характеризуються деякою неясністю. Однак у поєднанні з іншими відчуттями вони набувають певної визначеності і диференційованості». Поєднуючись із зоровими відчуттями, вони набувають важливого значення у пізнанні людиною просторових властивостей речей. Кінестетичні відчуття поєднуються з тактильними. Таке поєднання має назву дотику. Саме через дотик та активну дію відбувається пізнання навколишнього світу. Такий спосіб отримання інформації вимагає добре розвиненої моторики та постійного руху [16, с. 273].
Особливістю спілкування є те, що кінестетики можуть не дивитися на співрозмовника, але будуть постійно торкатися його рукою. Словник кінестетиків в основному включає слова, що описують відчуття чи рух (схопити, м’який).
Кінетичні здібності – це рухові здібності як усього тіла в цілому, так і вправність рук. Люди, які „мислять через тіло” або „мислення яких зосереджено на кінчиках пальців”, можуть досягти високих результатів у спорті, хореографії, будівництві. Рухові здібності потрібні машиністам, швеям, столярам, акторам, хірургам, механікам.
Спостереження за учнями та тестування дають відповідь на питання про кількість дітей із кінестетичним типом інтелекту в наших школах. Проведене мною дослідження свідчить, що в молодшій школі навчається від 40% до 60% дітей відповідного інтелекту, в середній - від 20% до 40%, у старшій - від 10% до 20%. Очевидно, досить значна кількість учнів потребує особливого підходу з боку вчителя, з метою допомоги особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися, а не формувати заздалегідь задані якості. Для досягнення цієї мети вчитель має володіти методикою роботи з учнями-кінестетиками.
1.3 Рекомендації щодо навчання дітей із кінестетичним типом інтелекту
- Навчайте кінестетиків у русі. Їм подобається використовувати руки в процесі навчання, вони запам’ятовують інформацію, спостерігаючи за іншими, намагаються виконувати завдання самі. Учням необхідно торкнутися, щоб зрозуміти [23].
- Формування навичок каліграфії та орфограії починайте з демонстрації букв, до яких можна торкнутися ( пластикові, папарові, дерев’яні) та використати для складання слів.
- Ефективному оволодінню умінням читання сприяє робота з буквами для будови слів, з словами - для будови речень, з окремими реченнями для складання текстів.
- На формування лексичних навичок позитивно впливає виготовлення учнями карток із словами.
- Навчити рахунку легше, використовуючи предмети для рахування.
- Увага кінестетика буде зосереджена на читанні, якщо він просто візьме книгу в руки.
- Ефективним прийомом навчання кінестетиків є записування інформації. Тактильний контакт під час письма допомагає активізувати процеси осмислення та запам’ятовування.
- Робота з комп’ютером допомагає у формуванні лексичних, орфографічних навичок та концентрує увагу учнів.
- Використання ігор – найбільш ефективний прийом в роботі з кінестетиками.
- Темп уроку має бути високий із постійною зміною видів роботи .
- Фізичні вправи є невід’ємною частиною уроку, особливо для учнів молодшої школи.
Звичайно учні досягають кращих результатів, користуючись стилем навчання, якому вони віддають перевагу. Необхідно пам’ятати , що кожна дитина володіє всіма типами здібностей, однак розвинуті вони різною мірою. Навчання учнів потрібно будувати з опорою на всі дев’ять розумових здібностей. Із цією метою презентація та тестування повинні асоціюватися з провідним типом інтелекту, а закріплення - з стилями, що розвинені слаше. Такий підхід є практичною реалізацією ідеї особистісно-орієнтованого навчання.
1.4 Ефективні прийоми навчання лексики учнів із кінестетичним інтелектом в початковій школі
В основі роботи над лексичним матеріалом лежить чуттєвий досвід дитини, процеси відчуття та сприймання, які є джерелом знань про навколишній світ. Суть принципу уведення нової лексики на основі чуттєвого досвіду – це встановлення у свідомості дитини зв’язку між фактом дійсності і словом, що означає цей факт. У навчанні дітей початкової школи, серед яких значний відсоток кінестетиків, принцип введення лексичних одиниць на основі чуттєвого досвіду виходить на перший план. [9, ст.19] Цей принцип нерозривно пов’язаний із принципом наочності (бажано у вигляді іграшок, яскравих казкових персонажів), максимальне використання якої зменшує питому вагу рідної мови на занятті. Засвоєння нового лексичного матеріалу забезпечується комплексом ігрових методів та прийомів. Навчаючи лексики англійської мови, необхідно використовувати вправи на ознайомлення, тренування та застосування програмного матеріалу. Згідно з теорією « множинного інтелекту» для гармонійного розвитку у дитини всіх притаманних їй здібностей на етапах ознайомлення та застосування використовуємо екстра- та паралінгвістичні засоби (жести , міміку, пантоміму, різний тембр голосу, гучність, емоційне забарвлення). На етапі тренування лексики доцільно використовувати методи та прийоми, що сприяють розвитку менш виявлених здібностей.
Наприклад, вивчаючи тему «Тварини», вчитель пропонує пограти в дитяче сафарі. Педагог: « Діти, ми з вами в Африці. Тут мешкає багато тварин. Давайте назвемо їх разом, а ви покажете, як вони рухаються». Потім учні грають у гру, по черзі називаючи тварин та відтворюючи їх рухи. Виграє той, хто зміг назвати більше тварин. Для семантизації лексики по темі «Домашні обов’язки» доцільно використати пантоміму. Після цього запропонувати дітям гру «Мамин помічник». Діти сідають у коло, спершу тримаючи картки або сюжетні картинки ( домашні обов’язки). Завдання учня назвати свій обов’язок та обов’язки інших дітей з опорою на текст або на картинку. Пізніше зорова опора не демонструється, учні мають відтворювати лексичний матеріал самостійно.
Перш ніж учні почнуть активно використовувати лексику, вона має пройти процес інтеріоризації. Для цього необхідна ціла система ігор та ігрових вправ. Класифікація, запропонована О.Й. Негневицькою , допомагає в створенні власної системи [14, с.24] .
- Аудіювання слів на їхнє пасивне впізнання.
- Аудіювання слів на їхнє активне впізнання.
- Вживання слова з підказуванням.
- Вживання слова без підказування.
- Самостійне вживання слова за вибором.
- Самостійне вживання слова без вибору.
На першому етапі для контролю розуміння нової лексики часто використовуються питання «Так» чи «Ні?». Застосування вправи буде більш ефективним та допоможе сконцентрувати увагу кінестетиків, якщо вчитель попросить їх вставати на відповідь «Так» і залишатися сидіти на відповідь «Ні». Наприклад, на занятті з тренування лексики по темі «Свійські тварини» вчитель демонструє плакат із зображенням ферми та свійських тварин. Педагог запитує: «Is there a cow?». Діти відповідають: «Yes» і встають.
На етапі аудіювання слів на їхнє активне впізнання діти мають із певної кількості слів вибрати одне. Вивчається тема «Фрукти». На дошці розташовані тематичні картинки. Вчитель говорить: «Olia, take an apple!»
Дитина повинна підійти та доторкнутися відповідної картинки.
Учитель може запропонувати гру « Is it sunny?» на етапі самостійного вживання слова за вибором. Діти працюють у командах по троє . Кожна команда отримує сонечко, промінчиками якого будуть слова чи картинки з певної теми. Виграє та команда, яка швидше знайде відповідні слова.
На етапі самостійного вживання слова без вибору доречно провести гру «What’s in your suitcase?». Учні розділені на дві команди. Завдання для дітей: назвати як можна більше предметів одягу, що потрібно зібрати в дорогу. Учня-кінестетика доцільно попросити зібрати відповідні картинки, що їх називатимуть члени його команди.
1 .5 Навчання кінестетиків граматичного матеріалу
Основними елементами мови є її словниковий склад і граматична будова. Для того, щоб учень міг спілкуватися іноземною мовою, йому потрібні знання основ граматики, уміння сполучати знайомі слова у речення, навички користуватися ними на практиці. Проблемі теорії та практики навчання молодших школярів граматики присвятили свої дослідження С.С. Вдовенко, В.М. Плахотник, Т.К. Полонська, В.Г. Редько. Російські педагоги І.Л. Бім, І.Н, Верещагіна, І.О. Зимня, О.Й. Негневицька, О.Ю Протасова, Г.В. Рогова зробили значний внесок у розв’язання низки проблем формування основ граматики у дітей.
З урахуванням запровадження в освіту особистісно-орієнтованої моделі навчально-виховного процесу, навчаючи молодших школярів граматики, педагог не повинен застосовувати правила-інструкції, спеціальні граматичні терміни. Оптимальним варіантом навчання молодших школярів граматичного матеріалу є навчання граматичних структур і конструкцій у зразках мовлення.
Необхідним є встановлення певного порядку введення граматичного матеріалу від легкого до складнішого. Так наказові речення потрібно вводити вже з перших уроків. Діти швидко схоплюють закономірність утворення однини та множини. Процес засвоєння часів дієслів англійської мови має здійснюватися в такій послідовності:
- Present Continuous
- Present Indefinite
- Present Perfect
- Past Indefinite
- Future Indefinite
Така структура введення граматичного матеріалу разом із системою вправ, що ґрунтується на принципі «від простого до складного» значно полегшує засвоєння граматики учнями- кінестетиками. Крім того, існує ряд специфічних прийомів для оволодіння граматичним матеріалом цими учнями.
«Я чую і я забуваю, я бачу і я пам’ятаю, я роблю і я розумію». Старе китайське прислів’я наочно демонструє спосіб мислення кінестетиків і підказує шляхи вирішення навчальних задач, зокрема шляхи ознайомлення та закріплення граматичного матеріалу.
Метод повної фізичної реакції ( TPR) Джеймса Ашера та створений на його основі метод The Children’s Response Кароліни Лінс є ефективними на етапах аудіювання граматичної конструкції, повторення структури за вчителем та вживанні структури з опорою на наочність [20]. Наприклад, учні знайомляться з часовою формою Present Continuous. Спочатку вчитель презентує нову лексику, потім читає речення та показує дії:
The Picture
I will draw a picture.
I’m picking up the chalk.
I’m drawing a circle.
I’m drawing two eyes.
I’m drawing a nose.
I’m drawing a mouth.
I’m drawing you.
You’re smiling.
Наступний крок – це виконання дій учнями. Далі діти називають дії та виконують їх. Відпрацювання структури за допомогою картинок , гри, створення власних подібних історій допоможе учням у засвоєнні як граматичної структури, так і лексичного матеріалу.
Учні краще запам’ятають структурні елементи, наприклад Present Perfect, якщо матимуть можливість списати формулу утворення часу з дошки, потім самі створять модель або діаграму часу в прикладах . Готові діаграми чи моделі мають бути розміщені в класній кімнаті, створюючи ситуацію успіху дітей.
1.6 Гра – ефективний прийом у навчанні кінестетиків англійської мови
Дітям, для яких рух, дотик є обов’язковими умовами успішного навчання, гра необхідна як повітря. Взагалі, гра – це провідна форма діяльності дитини в молодшому та середньому шкільному віці. Не секрет, чимало видатних педагогів, психологів (Ю.К. Бабанський, Т.А. Базанова, О.О.Вербицький, І.М. Верещагіна, Г.В. Рогова, К.А. Родкін та інші) справедливо звертали увагу на ефективність використання ігор у процесі навчання.
У випадку з кінестетиками гра є ефективним прийомом концентрації уваги учнів тому, що під час гри діти повинні уважно слухати один одного, швидко думати й адекватно реагувати на репліки своїх друзів. У грі всі рівні. Більше того, слабкий із мовної підготовки учень може стати першим у грі. Це створює ситуацію успіху для такої дитини. Гра – це завжди емоції, а там де емоції, там увага та уява, там працює мислення. Гра має бути цікавою , нескладною, жвавою, сприяти накопиченню нового мовного матеріалу та закріпленню раніше отриманих знань.
Особливу увагу кінестетиків привертають ігри – драматизації, основою яких є казка. Так гра «Попелюшка» спрямована на формування репродуктивних навичок говоріння . На етапі підготовки до гри учні повторюють лексику з теми « Домашні обов’язки» та вживання модального дієслова have to. Учні розділені на дві команди. Завдання однієї команди відобразити, що повинна робити Попелюшка вдома. Інша команда має здогадатися та скласти речення типу: «Cinderella has to clean the house». Потім команди міняються ролями.
Гра «Як ти виглядаєш?» спрямована на відпрацювання навичок сприйняття лексичних одиниць. Учитель говорить: « Ви в королівстві кривих дзеркал. Покажіть які ви зараз. You are short ( tall, thin, thick, have got a long nose).
Улюбленою грою дітей є гра «Баскетболісти». Цю гру доцільно використовувати для тренування любого аспекту мови. Необхідне обладнання: дві великі коробки та два м’ячі. Учні працюють у командах. Учитель повідомляє завдання: «Описати клас. Кожен член команди може за один раз сказати тільки одне речення . Наприклад, «There is a green book on the table». Якщо відповідь правильна, учень має право кинути м’яч у «корзину». Команда отримує очко тільки за умови влучного кидка.
Для формування лексичних навичок ефективною є гра «Фанти». Діти працюють у групах по троє, перед ними 15-20 картинок. Учень називає предмет, зображений на одній із картинок. Решта мають торкнутися рукою відповідної картинки. Виграє той, хто назбирає більше картинок.
Гра «Почуття» дозволяє не тільки успішно засвоїти лексичний матеріал, а й розширити діапазон інтонаційної виразності. Вчитель пише на аркушах паперу назви почуттів та роздає їх учням. Завдання учнів – вимовити вираз (речення, текст) із відповідною інтонацією. Решта дітей повинні здогадатися , які відчуття та емоції було вкладено в текст.
Щоб ігрові вправи були ефективними, вони повинні бути спрямовані на реалізацію цілей уроку та виконуватися у швидкому темпі. Досвід свідчить про те, що доцільно витрачати на гру 8 – 10 хвилин. Вправи можуть проводитися в усній або письмовій формі, колективно чи індивідуально, але домінуючими мають бути усні й колективні форми роботи.
Гра для дітей є настільки важливою, що не можна не погодитися з відомим педагогом С.Т. Шауцьким, який писав, що «гра – це життєва лабораторія дитинства, яка дає той аромат, ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора була б непотрібною для людства. У цій грі спеціального відпрацювання життєвого матеріалу є найбільш цінне ядро розумної школи дитинства».
1.7 Драматизація та рольова гра.
Рольові ігри та драматизація відіграють важливу роль у навчальному процесі, позитивно впливаючи на розвиток мовленнєвих навичок учнів. Участь у рольових іграх допомагає їм подолати комунікативний бар’єр та опанувати лексику з будь-яких галузей життя. Рольова гра допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність [5, c. 12]. Крім того, що рольові ігри мають величезну методичну цінність, вони дуже цікаві як учителю, так і учню.
| Навчання англійської мови через драматизацію та рольову гру посідає особливе місце в роботі з кінестетиками, які дуже добре працюють в команді та швидко вчаться у товаришів. По-перше, цей вид роботи є варіативно-ситуативними мовленнєвими вправами, в ході яких учні набувають досвіду спілкування іноземною мовою. По-друге, це спілкування включає не лише власне мовлення, але й міміку, жести, рухи та різну поведінку в різних ситуаціях. Більшість учнів оцінюють ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь. Вчені вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування можливо тільки за допомогою рольових ігор, причому успішність гри залежить від рівня і старанності її підготовки, правильності організації, регулярності застосування даного прийому навчаннях[3, c.64]. Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. У грі розвиваються творчі, розумові здібності дитини, в ній передбачається прийняття рішення. Використання драматизації та рольової гри є ефективним прийомом навчання англійської мови вже на початковому етапі. Для найменших школярів складаю казки, в яких діти вчаться відтворювати звуки. Спочатку розповідаю їх сама, а згодом учні повторюють казки самостійно, доповнюючи розповідь власними елементами змісту, виконують рухи і дії, інсценуючи казку. Наступний крок - це складання міні-діалогів із казковими героями. Старші школярі з задоволенням драматизують ситуативні діалоги або діалоги, складені за картинками. Дуже важливо, щоб із самого початку учні прагнули «увійти в роль», а не просто промовляли свої слова. Рольова гра має великі можливості спонукального плану. Спілкування, як відомо, немислимо без мотиву. Однак у навчальних умовах непросто викликати мотив до висловлення. Труднощі полягають у тому, що вчитель повинен змалювати ситуацію таким чином, щоб виникла атмосфера, що викликає в учнів внутрішню потребу у вираженні думок. Але в умовах іншомовного спілкування важливо, щоб учні змогли виразити те, що їм хочеться сказати. На уроках переважають висловлення, викликані до життя директивно: "Розкажи про свого друга", "Розкажи про свою родину", тому що вчителю хочеться перевірити, як учні вміють комбінувати відповідний мовний матеріал. Мотив же, яким керуються при цьому учні, лежить за межами мови: їм важливо відповісти вчителю. Становище змінюється, якщо учні залучені до рольової гри. Наприклад, розігрується сцена „На спортивній секції”. Учень, який вже відвідує секцію приводить свого друга. Тренер повідомляє хлопцям, що секція вже цілком укомплектована. Тоді учень розповідає про свого друга, переконуючи тренера, що хлопець є здібним спортсменом та гарною людиною. Сама ситуація диктує лінію мовленнєвої поведінки. Рольова гра може бути керованою та ситуативною. Готуючись до керованої гри, вчитель розділяє учнів на пари та роздає завдання-опори. Наприклад, під час гри «У магазині» учні отримують завдання, розподіляють ролі та практикуються в їх виконанні. A: Customer B: Shop keeper
Так само можна використати ситуації: „біля квиткової каси”, „у ресторані”, „запрошення друга на прогулянку”, „знайомство”, „порада хворому”. Для ситуативної рольової гри теж необхідно розділити учнів на пари чи групи. Наступний крок - учитель пояснює ситуацію та перевіряє розуміння її учнями, після чого діти отримують картки з ролями. Завдання учнів – знайти компроміс та скласти діалог. Ситуації можуть бути наступні: нарікання та вибачення, прохання надати інформацію та повідомлення інформації, спонукання до дії та реакція на спонукання. Наприклад: 1. Учень А грає роль учня, якому не подобається група, в якій йому доводиться працювати, учень Б виконує роль учителя, який вибачається, але рекомендує продовжувати працювати в тій же групі через брак вільних місць в інших групах. 2. Учень А повинен зарезервувати кімнату в готелі, він розпитує про розмір, ціну, розташування та зручності кімнат, але жодна з них його не задовольняє. Учень Б – працівник готелю, який по телефону намагається допомогти досить важкому клієнту обрати кімнату, залишаючись при цьому спокійним і дружелюбним. 3. Учню А необхідно змусити піти з ним до ресторану (в кіно, на вечірку) учня Б. Учень Б відмовляється йти через поганий настрій чи інші причини. Картинки з журналів газетні статті можуть стати основою в підготовці та проведенні рольової гри. Таким чином рольова гра та драматизація допомагають дітям у вивченні мови та готують їх до участі у позакласних заходах із предмету, прищеплюють інтерес до вивчення англійської мови. Стало доброю традицією проводити свята та вечори в нашій школі. «Halloween», «Thanksgiving», «New Years Eve», «Christmas», «We love English» - перелік свят, що стали улюбленими для моїх учнів. Намагаюся долучати дітей не тільки до постановки свята, а й до написання сценарію, підготовки декорацій. Школярі, що починали з драматизації невеличких діалогів, у старших класах повною мірою показують свої акторські здібності та знання англійської мови. Підготовка та проведення свят стало не тільки моїм обов’язком, а й хобі. Щороку учні, вчителі та батьки беруть участь у позакласних заходах з англійської мови. Особливо цікавими були заходи, сплановані та проведені разом з учителями англійської мови міста: « We love English», « Who knows English better ?» |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Артемов В. А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие. – М.: Просвещение, 1983. – 222 с.
- Бех П. О., Биркун Л. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. – 1996. - № 2. – С. 3-8.
- Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. – К.: Освіта, 1997. – 64 с.
- . Выготский Л. С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка // Вопросы психологии.- 1966. - № 6. – С. 5-16.
- Дианова Е. М., Костина Л. Т. Ролевая игра в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе. - 1988. - № 3. – С. 12-16
- Димент Л. Г. Организация игр на уроке // Иностранные языки в школе. - 1987. - № 3. – С.10-16.
7 Драйден Г., Вос Д. Революція в навчанні: Пер. з англ. – Львів: Літопис,
2005. – 542 с.
- Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 33с.
- Игнатова О.А. Учёт психологических особенностей учащихся на уроке английского язика // Английский язик в школе. – 2005. - № 1. – С. 16-25.
- Кретова Н. Рольові ігри на уроках англійської мови як ефективний засіб гуманізації навчально-виховного процесу на початковому етапі // Рідна школа. – 2005. - №3. – С. 52.
- Кулиш Л.Ю. Психолингвистические аспекты восприятия устной иноязычной речи. – К.: Вища школа, 1982. – 208с.
- Маслова Н. В. Ноосферное образование. – М.: 2002. – 340с.
- Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/ кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. –71с.
- Негневицкая Е.И. Иностранный язык для самых маленьких: вчера, сегодня, завтра // Иностранные языки в школе. – 1989. - № 6. – С.20-26.
- Редько В.Г. Молодші школярі… Які вони?// Іноземні мови в навчальних закладах. - №1-2. 2002. – С.22-30.
- Румянцева И.М. Обучение иноязычной речи через развитие ощущений и восприятия. // Вопросы лингвистики, педагогики и методики преподавания иностранных языков. Ижевск: Изд. Дом «Удмурдский университет», 2006. - С. 273-282.
- Федусенко Ю. Граючись – перемагаємо! Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів: результати педагогічного експерименту // Рідна школа. – 2007. - №11-12. – С.31.
- Яніна В.М. Навчаємо спілкуватися англійською через рольові й ділові ігри // Англійська мова та література. – 2003. - № 25. – С. 2.
- Asher, J. 1982. Learning Another language through actions: The complete teacher’s guidebook. Los Gatos, CA: Sky Oaks Publications.
- Linse, C. 1983. The Children’s Response TPR and Beyond. Washington, D.C.: Materials Branch, English Language Programs Division, US Information Agency.
- www.businessballs.com/howardgardner/multipleintellegences.php
- howardgardner.com
- www.scribd.com/doc/14176898/Kinesthetic-learning