У західному науковому центрі

Вид материала

Документы

Содержание О.С. Захар’яш Ю.Я. Бобало О.С. Захар’яш Ю.Я. Бобало Підготував Олександр ЗАХАР’ЯШ.

Подобный материал:

• Географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток), 92.17kb.
• Автореферат розісланий " " 2008, 422.99kb.
• Надання соціальних послуг в територіальному центрі медико-соціального обслуговування, 74.55kb.
• Перелік найважливіших виставкових заходів та наукових конференцій в західному регіоні, 158.85kb.
• Реферат Напрямки підручникотворення в західному зарубіжжі, 401.41kb.
• Н. З. Зарична анализ финансово-экономических предпосылок создания финансового кластера, 196.54kb.
• План графік підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування, 78.23kb.
• Мон від № запит щодо визначення погреби у сучасному навчальному, науковому та виробничому, 25.93kb.
• Регіональна державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної, 41.43kb.
• А. Ф. Павленко " " 2009 р. Правила прийому до Державного вищого навчального закладу, 45.01kb.

Ю.Я. Бобало: Ми вступаємо у друге десятиріччя ХХІ сторіччя. Тому, я вважаю, потрібні принципово інші освітні стандарти, нові підходи до підготовки студентів. Завтрашній випускник університету буде будува­ти нову економіку знань і високих технологій, економіку лідерства та інно­вацій. У цьому зв’язку на перший план виходить питання розвитку твор­чих можливостей студента, орієнтованого головним чином на виробництво ідей. У Львівській політехніці розроблено системний підхід та реалізується політика заохочення популяризації науки як серед студентів так і в сере­довищі майбутніх абітурієнтів. Ми повинні створити такі умови, аби наші майбутні інженери безупинно «перебували» в інноваційній інфраструктурі університетського комплексу, вільно володіти іноземними мовами, отри­му­вали у стінах Львівської політехніки тверді менеджерські навички, вільно почували себе у міждисциплінарних утвореннях. Головне, аби вони брали активну участь у формуванні власних освітніх траєкторій, а їхня думка вирішальним чином впливала на коригування наших освітніх стан­дартів. І все це потрібно буде розпочати з Малої Технічнї Академії Наук, котра вже понад десять років діє у нас в університеті. Діє успішно й плодо­вито. На початках її головним завданням було якомога широко пропагу­ва­ти і популяризувати науку, готувати учнів шкіл до участі в різноманітних конкурсах та олімпіадах тощо. Коли ж кілька років тому вони одержали право здавати при вступі до ВНЗ документи на безліч, по суті, напрямів з’явилася потреба впритул зайнятися їхньою профорієнтацією. 

О.С. Захар’яш: Я скажу навіть більше: сама ідея зародження МТАН та основний зміст її діяльності виникли з розуміння разючої байду­жості нашого суспільства до плекання культу науки. І  це не може не ви­кликати тривоги за наше майбутнє, як країни з давніми науковими тради­ціями. На жаль, ми маємо покоління, яке не вміє і навіть не здогадується, що можна самотужки щось досліджувати. Я, як фізик, особливо гостро це відчуваю. Адже на цьому предметі, ставленні до нього виявляється втрата культу творчого підходу до науки. Професійно незорієнтований абітурієнт, зрештою, обирає певний напрям та стає студентом, хоча згодом, можливо, з’ясовує для себе, що його вибір був несвідомий. Я вважаю, що МТАН мусить бути основною формою наукової роботи для учнів, починаючи з 8 9 класів, а не – з 11 го. Адже тоді агітувати будь-кого запізно. Аби стати дійсним членом цього об’єднання, слід принаймні два роки займатися науковою роботою. Тому, на жаль, уже в одинадцятому класі вступати до МТАН пізно, хоча одинадцятикласників зголошується чимало. На це орієн­тує і останнє положення Міністерства освіти і науки України, котре дозво­ляє вступати до Малої академії наук вже у восьмому класі. Часто трапля­ється, що мтанівці при­водять сюди молодших братів, сестер чи друзів.

Ю.Я. Бобало: Я вважаю, що з цією метою вам потрібно енергійніше й послідовніше впроваджувати у життя положення та ідеї нещодавно заснованого Інтелектуального навчально-наукового центру професійно-кар’єрної орієнтації. Таке нововведення ми розпочали вперше в Україні. Справа нова, проте, без сумніву, дуже перспективна. Адже передбачає цілий комплекс взаємопогоджених заходів. До складу ІННЦПКО, крім згадуваної МТАН, входять також два структурні підрозділи: професійно-кар’єрної орієнтації та освітніх послуг. Перший, як мені відомо, займеться головним чином організацією роботи центрів інтелектуального дозвілля молоді. Саме на них покладена функція виховання у здібної молоді культу науки, знань, високої ерудиції, розширення наукового світогляду та розвитку інтелекту. Діятиме тут і секція психологічного сприяння у виборі майбутньої професії, яка допоможе юнакам і дівчатам правильно спрямувати і розвинути природній та набутий хист до наукової творчості.

О.С. Захар’яш: А крім того, ми маємо намір тісно спілкуватися з батька­ми наших майбутніх студентів. Для юних передбачені й унікальні майстер-класи, зустрічі з видатними вітчизняними та іноземними вченими. Натомість на відділ освітніх послуг покладені функції органі­зації й проведення роботи підготовчих курсів та консультаційних груп для учнів 9 і 11 класів. Їхня мета – надавати якісні знання слухачам та учням ІННЦПКО з математики, фізики, хімії, української мови та літератури, історії, рисунку, креслення, іноземних мов, необхідних для здачі тестів зовнішнього незалежного оцінювання та іспитів для вступу в Національний університет «Львівська політехніка». Сподіваюся, що це стане в подальшому хорошою запорукою їхнього успішного навчання за обраним фахом та першою сходинкою у світ наукового пізнання дійсності. МТАН, що діє при Львівській політех­ніці, входить до складу Малої академії наук України. Її члени — учні 9-11 класів. Здебільшого про Малу технічну академію можна дізнатися в школі. Чи існує процедура вступу? Ні, достатньо зголоситися, зареєструватися й активно відвідувати щотижневі заняття, брати участь у наукових дослід­женнях тощо. Хто приходить до МТАН? Здебільшого успішні школярі, які виявляють певні наукові зацікавлення. Зазвичай вони мають добрі знання з математики, фізики, хімії. Але трапляється, що приходить школяр із посередніми теоретичними знаннями, однак у його голові вирує неорга­нізована творчість. Попри не дуже сумлінне ставлення до навчання, такого учня цікавить наука, і під впливом кваліфікованих педагогів Львівської політехніки йому таки вдається поліпшити і поглибити свої знання. Та й батьки запевняють, що діти, які йдуть до МТАН, починають сумлінніше ставитися до навчання. Нині у Малій технічній академії понад 150 школярів львівських та приміських шкіл. Найбільші групи – на архітектурних і комп’ютерних напрямах. Хоча назви секцій, як правило, не співпадають із назвами спеціальностей і напрямів, за якими навчають студентів у Політехніці, однак за змістом охоплюють їх усіх.

Ю.Я. Бобало: Дуже добре, що зі школярами працюють найкращі викладачі Політехніки. Ми націлюємо директорів всіх наших 12 науково-навчальних інститутів, аби вони добирали до МТАН тих педагогів, які люблять працювати з дітьми, охоче вкладають у них душу. Що стосу­єть­ся самих мтанівців, то природно, що не всі, хто приходить до Малої тех­ніч­ної академії, залишаються її учасниками. Це добре, що школяр має нагоду краще пізнати себе, щоб не помилитися тоді, коли обиратиме спе­ціальність у ВНЗ. Коли дитина перестає відвідувати МТАН, це зовсім не означає, що тут вона не знаходить свого покликання, що їй треба шука­ти щось інше. Ті ж, хто залишаються, поринають у цікаву роботу секції, виступають на конференціях, пробують себе в пошуково-дослідницькій роботі. Наприкінці навчального року вони представляють на секції свою першу наукову роботу, що стає перепусткою на подальше перебування у МТАН. Але поставимо питання ширше: що дає сучасному школяреві сис­темне заняття наукою? Це змога насамперед зорієнтува­тися у спеціаль­нос­тях, напрямах, які сьогодні є актуальними та цікавими. Водночас багато школярів усвідомлює, що наукове захоплення згодом може стати справою їх життя. Такі учні на очах дорослішають, стають відповідальнішими, збагачують свій інтелект. У попередні роки випускникам МТАН ми надавали певні пільги під час вступу до Політехніки. Нові умови для вступників цьогоріч надають перевагу мтанівцям лише при однаковій кількості набраних балів. За спостереженнями викладачів, коли вихованці МТАН стають студентами, то часто вже від першого курсу занурюються у дослідницьку роботу, ґрунтовніше навчаються порівняно зі своїми ровесниками. До слова, сьогодні стоїть питання про те, щоб членами МТАН були не лише школярі, а й студенти молодших курсів. Адже до наукової роботи у ВНЗ вони можуть долучатися лише з третього курсу.

О.С. Захар’яш: Відрадно, що більшість мтанівців вступає саме до Львівської політехніки. Я переконаний, що за сучасної не вельми сприят­ливої соціально-демографічної ситуації ІННЦПКО та МТАН можуть стати потужним фактором формування та регулювання потоків абітурієнтів до університету. Цієї ж думки дотримується і академік Ігор Юхновський, який вважає, що саме зі шкільної лави формується сумлінний студент. Чималий резонанс серед школярів викликала експозиція МТАН Львівської політехніки на цьогорічному фестивалі науки. Вона відбувалася у форматі майстер-класу. Тому представили прості фізико-хімічні досліди, експери­менти з радіотехніки, які мали б зацікавити дітей, викликати розуміння того, що дуже цікаво досліджувати щось самому, привернути їхню увагу до технічної творчості. Діти підходили, запитували, експериментули із моделями двигунів. Ті, хто правильно відповідав на запитання, отримували призи. У рамках фестивалю відбувалися лекції, майстер-класи, екскурсії у ВНЗ, ознайомлення з кафедрами, бібліотечними фондами, комп’ютерними класами, лабораторіями тощо. Одне слово, цікавого було чимало. Фести­валь став чудовим майданчиком для популяризації науки, освіти й техніки, підвищення престижу праці науковців, презентації здобутків львівських науковців-політехніків.

Ю.Я. Бобало: До нас звертаються багато підприємців, які пропонують проводити на їхніх підприємствах практичні заняття й екскурсії для юних науковців МТАН. Тому є надія, що і цей намір невдовзі вдасться реалізувати. А ще в найближчих планах – залучати до навчання іноземних школярів. Через інтернет-мережу ІННЦПКО має намір створити денно-заочну форму навчання для найближчих сусідів: учнів Польщі, Угорщини, Румунії. Уже маємо конкретні зацікавлення в Польщі та Угорщині. Річ у тім, що в польсь­ких школах випускники не складають іспит з математики, в результаті посла­билася підготовка школярів із цієї дисципліни. Тому вони впевнені, що у нас можуть поліпшити свої знання. Думаю, що в майбутньому такі учні - члени МТАН зможуть ставати нашими студентами. До слова, денно-заочною фор­мою користуватимуться і наші школярі, які мешкають поза межами Львова.

Загалом питання про якість освіти є актуальними, доволі гостро стоїть в нашому суспільстві й зводиться до головного аспекту: яких фахівців ми готуємо? Ми за те, щоб фахівці були добре підготовленими на базі фундаментальної науки, щоб вони могли працювати за сучасними напрямами науки, технологій, а також у гуманітарних сферах. І в цьому сенсі, безумовно, постає питання, як краще їх готувати. Я вважаю, що провідні університети, ті, які ставлять завдання готувати фахівців для науки, повинні переважно приділяти увагу підготовці нашої наукової зміни, починаючи ще зі шкільної лави. Неможливо підготувати фізика, хіміка, біолога, ґрунтознавця, геолога без того, щоб ці студенти не мали навичок роботи в шкільних лабораторіях, не займалися польовими роботами. І в цьому сенсі, безумовно, роль МТАН і ІННЦПКО важко переоцінити.

Всі ми є причетними до створення та підтримки духу «культу науки» в нашому суспільстві. Суспільство, яке не плекає у своїх молодих громадян культу науки, добровільно заганяє себе на манівці цивілізаційного розвитку, позбавляє себе участі в елітарних проектах та процесах і виховує расу обслуговуючого персоналу для інших держав. Цього допустити ми не маємо права, якщо вважаємо себе відповідальними за майбутнє і майбутнє своїх дітей та онуків.

Підготував Олександр ЗАХАР’ЯШ.