Вступ

Вид материала

Содержание

Розділ VI Облік виробничих запасів. 4.1. Організація обліку та контролю виробничих запасів підприємства.
4.2 Облік надходження виробничих запасів
Облік придбання виробничих запасів за грошові кошти.
4.3Облік вибуття запасів
Списання запасів унаслідок їх безоплатної передачі.
Списання запасів унаслідок надзвичайних подій.
5.1. Облік грошових коштів у касі.
5.2. Облік грошових коштів на поточному рахунку.
Зміст операції
5.3. Облік грошових коштів на інших рахунках банку.
6.1. Облік розрахунків із підзвітними особами
6.2 Облiк розрахункiв з оплати працi
Тарифна система оплати працi
Кореспонденція по нарахуванні та видачі заробітної плати
6.3 Розрахунки з постачальниками та покупцями

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Розділ VI Облік виробничих запасів.

4.1. Організація обліку та контролю виробничих запасів підприємства.

Кожне підприємство для здійснення виробничого процесу має володіти достатніми матеріальними ресурсами (виробничими запасами): матеріалами, покупними напівфабрикатами, комплектуючими виробами, паливом, запасними частинами та ін.

Виробничі запаси як предмети праці забезпечують у сукупності із засобами праці та робочою силою виробничий процес підприємства, в якому вони використовуються одноразово. Особливість матеріальних ресурсів полягає в тому, що вони повністю споживаються в кожному виробничому циклі і тому цілком переносять свою вартість на продукцію, що випускається, роботу, послуги.

Матеріальні ресурси мають значну питому вагу в собівартості готової продукції, тому великого значення набуває поліпшення використання виробничих запасів, заміна дорогих матеріалів на дешевші, синтетичні без зниження якості продукції, зменшення відходів виробництва.

Основними завданнями обліку матеріальних запасів є:

контроль за схоронністю матеріальних цінностей у місцях їх зберігання і на всіх стадіях обробки;
контроль за дотриманням установлених норм витрати матеріалів;
правильне і своєчасне документування всіх операцій з руху матеріалів (заготівля, надходження, відпуск);
розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків за місцями зберігання і статтями балансу;
своєчасне здійснення розрахунків з постачальниками матеріалів, контролю за матеріалами, що знаходяться в дорозі і т.д.

Для забезпечення контролю за схоронністю матеріальних цінностей важливого значення набувають організація постачання на підприємствах, стан складського і ваговимірювального господарства.

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Відповідно до П(С)БО 9 запасами вважають активи, що:

утримуються для подальшого продажу за умови ведення звичайної господарської діяльності;
перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
утримуються для споживання у процесі виробництва продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також управління підприємством.

У Плані рахунків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від ЗО. 11.99 р. № 291, для відображення виробничих запасів на рахунку 20 «Виробничі запаси» передбачено 9 субрахунків:

201 «Сировина та матеріали»;

202 «Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби»;

203 «Паливо»;

204 «Тара і тарні матеріали»;

205 «Будівельні матеріали»;

206 «Матеріали, передані в переробку»;

207 «Запасні частини»;

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;

209 «Інші матеріали».

4.2 Облік надходження виробничих запасів

Правильність і своєчасність оприбуткування матеріалів контролю здійснює матеріальний відділ (група) бухгалтерії перевіркою відповідності прибуткових документів (ордерів) розрахунковим документам (рахункам, накладним) постачальників. Певні особливості має бухгалтерський контроль за невідфактурованими поставками. Матеріальні цінності, що надійшли у звітному місяці й на які постачальники не подали до оплати рахунків-фактур, відображають у відповідному журна-лі-ордері в умовній оцінці окремо за кожною поставкою. У наступному місяці за надходження рахунків ці записи сторнуються з одночасним оприбуткуванням матеріалів за їхньою фактичною собівартістю на підставі розрахункових документів постачальників.

Важливу роль відіграє контроль за достовірним відображенням у бухгалтерському обліку й балансі вартості матеріалів, що знаходяться в дорозі, тобто вантажів, які оплачено, але до кінця місяця вони ще не прибули.

Облік придбання виробничих запасів за грошові кошти. Первісною вартістю виробничих запасів, що придбані за плату, є собівартість, яка складається з таких витрат:

договірна вартість;

витрати на оплату посередницьких послуг, пов'язаних із пошуками та придбанням запасів (комісійні та ін.);
витрати на інформаційні та інші подібні послуги (маркетингові, рекламні тощо), пов'язані з пошуками та придбанням запасів;
витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їхнього використання, включаючи витрати на страхування й відсотки за комерційний кредит постачальників;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням виробничих запасів та доведенням їх до стану придатності для використання за запланованими цілями. (До таких витрат належать, зокрема, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і поліпшення якісно-технічних характеристик запасів.)

За встановленим порядком під час оприбуткування матеріальних цінностей суми ПДВ відображають на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» у кореспонденції з рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». За наявності оплати й надходження податкової накладної на оприбутковані матеріальні цінності підприємство отримує право на податковий кредит, що в обліку відображають записом на дебеті субрахунка 641 «Розрахунки за податками» і на кредиті субрахунка 644 «Податковий кредит».

Якщо підприємство оплачує матеріальні цінності після їх одержання, у бухгалтерському обліку роблять такі проводки (табл. 4.1):

Таблиця 4.1

п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	На вартість матеріальних цінностей, які надійшли, без ПДВ (паливо, ПММ — з ПДВ)	20	631
2.	На суму ПДВ, що стосується матеріальних цінностей, які надійшли	641	631
3.	На вартість матеріальних цінностей, оплачену постачальникам	631	311

Якщо підприємство оплачує матеріальні цінності до їх одержання, в бухгалтерському обліку роблять такі проводки (табл. 4.2):

Таблиця 4.2

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція
		Дебет	Кредит
1.	На суму, сплачену за матеріальні цінності, що надійшли	371	311
2.	Відображено податковий кредит зПДВ, що стосується матеріальних цінностей,які надійшли (крім паливата ПММ)	641	644
3.	На вартість матеріальних цінностей, що надійшли, без ПДВ (паливо і ПММ — з ПДВ)	20	631
4.	На суму нарахованого раніше податкового кредиту з ПДВ (крім палива та ПММ)	644	631
5.	Відображено залік заборгованостей на суму, сплачену за матеріальні цінності, що надійшли	631	371

Якщо запаси виготовляються власними силами підприємства, то первісною вартістю виготовлених запасів є собівартість їх виробництва, що визначається за П(С)БО 16 «Витрати».

У випадку внесення запасів згідно з установчим договором до статутного капіталу підприємства, первісною вартістю є узгоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість.

Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами відповідно до п.4 П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств». Підставою для оцінки є протокол зборів засновників, для оприбуткування — акт передачі чи накладні, якщо засновник — юридична особа. Вартість запасів у накладній засновника повинна відповідати їх оцінці.

У разі одержання запасів безоплатно, первісною вартістю визнається їх справедлива вартість.

У випадку одержання запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первісною вартістю запасів, які були придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Первісною вартістю запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні запаси, є справедлива вартість отриманих запасів.

Не включають до складу первісної вартості запасів, а відносять до витрат того періоду, у якому вони були здійснені:

понаднормові втрати і нестачі запасів;
відсотки за користування позиками;
витрати на збут;
загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

4.3Облік вибуття запасів

Списання виробничих запасів з балансу через невідповідність критеріям активу. Згідно з дефініцією активів, яка міститься в П(С)БО 1, до них належать ресурси, які контролює підприємство й використання яких, як очікується, забезпечить одержання у майбутньому економічних вигод. Відповідно до П(С)БО 2 активи відображають у балансі за умови, що їх оцінку можна достовірно визначити і очікуються в майбутньому економічні вигоди від їх використання. Витрати на придбання і створення активу, які не можна відобразити в балансі через невідповідність вищезазначеним вимогам, включають до витрат періоду і відображають у Звіті про фінансові результати. Таким чином, списання активу з балансу здійснюють у разі неможливості одержання в майбутньому економічних вигод від його використання.

Списання запасів унаслідок їх безоплатної передачі.

Списання запасів унаслідок їх безоплатної передачі здійснюють за допомогою таких бухгалтерських проводок:

на суму переданих безоплатно запасів
відображено податкове зобов'язання з ПДВ, виходячи із звичайних цін.

Дт 949 Кт20

Дт949 Кт641

Списання запасів унаслідок надзвичайних подій. Запаси можуть бути списані з балансу внаслідок надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, техногенних катастроф та ін.).

Збитки від надзвичайних подій обліковують на окремому рахунку 99 «Надзвичайні витрати».

Розділ V. Облік грошових коштів

5.1. Облік грошових коштів у касі.

Основним завданням обліку грошових коштів є: забезпечення їх збереження і використання за цільовим призначенням; своєчасне та правильне документальне оформлення господарських операцій, пов’язаних з обліком грошових коштів; виконання встановлених правил здійснення касових операцій.

Відповідальність за дотриманням касової дисципліни покладено на керівника, головного бухгалтера та касира.

Грошові кошти в касу надходять з поточного рахунку, від фізичних і юридичних осіб. Одержання грошових коштів в банку доручається касиру. Для цього підприємству видається за відповідною заявою чекова книжка. На кожному чеку зазначається його номер поточного рахунку, з якого одержуються гроші, найменування його власника, найменування та код в банку, прізвище, ім’я, по-батькові одержувача. Сума до одержання зазначається в спеціально відведеному рядку в центральній частині чеку прописом та цифрами – на корінці чеку. На зворотному боці чеку зазначається цільове призначення грошових коштів. Чек підписують керівник і головний бухгалтер, їх підписи засвідчуються печаткою.

На одержані грошові кошти складається прибутковий касовий ордер, який має дві частини: прибутковий касовий ордер; квитанція до нього.

Прибутковий касовий ордер виписується бухгалтерією. В ньому зазначається від кого і за що надійшли грошові кошти, їх сума та рахунок, який кореспондує з рахунком „каси” 30. прибутковий касовий ордер підписується головним бухгалтером або особою, яка його заміняє і передається для виконання касиру. Касир перевіряє правильність підписів, оформлення прибуткового касового ордеру, наявність прикладених до нього додатків і одержує грошові кошти від платника. Одержання грошових коштів касир засвідчує підписом на внесену суму, платник одержує квитанцію з підписом головного бухгалтера і касира та печаткою підприємства. Прибутковий касовий ордер та документи, що до нього прикладені погашаються штампом „одержано”.

Видача грошових коштів з каси відбувається у випадку внесення коштів на поточний рахунок або сплати різним юридичним і фізичним особам. Для внесення грошових коштів з каси в банк використовується об’ява на внесок готівкою – це документ, який складається з трьох частин: об’ява на внесок готівкою залишається в банку і є підставою для зарахування коштів на поточний рахунок; квитанція видається касиру при внесенні грошей; ордер надходить на підприємство після проведення банком операції по зарахуванню коштів разом з випискою.

В об’яві на внесок готівкою зазначається назва підприємства, номер його рахунку, назва банку, його код, сума прописом та її призначення.

Видача грошових коштів з каси оформляється видатковим касовим ордером, в якому зазначають кому видані гроші, на які цілі, суму, дату видачі. Видаткові касові ордери підписує керівник і головний бухгалтер. Касир під час видачі грошових коштів перевіряє правильність оформлення видаткового касового ордера, пересвідчувається в особі одержувача, про що здійснює позначку в видатковому касовому ордері. Видачу грошей касир підтверджує своїм підписом, а видатковий касовий ордер і документи до нього погашає штампом „сплачено”.

Всі видаткові і прибуткові касові ордери до передачі в касу бухгалтер реєструє в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Видача грошових коштів з каси може здійснюватися і за іншими документами (платіжними відомостями, заявами), якщо вони мають підпис керівника і головного бухгалтера.

До таких документів належать платіжні відомості на видачу заробітної плати. В цих відомостях наводиться перелік осіб, які повинні одержати заробітну плату та сума, яка підлягає видачі. Заробітна плата видається впродовж трьох днів. Після закінчення цього терміну на суму виданої заробітної плати складається видатковий касовий ордер, а депонована заробітна плата підлягає поверненню в банк.

Всі видаткові і прибуткові касові документи обов’язково реєструються в касовій книзі, яка має бути прошнурована, пронумерована, засвідчена підписами керівника і головного бухгалтера та печаткою. Записи в касову книгу здійснюються під копіювальний папір у двох примірниках під кінець кожного дня визначаються підсумки по надходженню і вибуттю грошових коштів і визначається залишок. Після цього касова книга разом з прикладеними до неї документами подається касиром на перевірку в бухгалтерію.

З метою перевірки касової дисципліни періодично має проводитись інвентаризація грошових коштів в касі. На момент інвентаризації складається касовий звіт і визначається залишок грошових коштів. Касир дає письмову розписку в тому, що всі видаткові і прибуткові документи зареєстровані і не оприбуткованих чи не списаних грошей в касі не налічується. Після цього здійснюється повний перерахунок грошових коштів. Результати інвентаризації оформляються звітом

Всі операції, що стосуються руху грошових коштів в касі відображаються на рахунку 30 ”Каса”.

5.2. Облік грошових коштів на поточному рахунку.

Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами. Посередниками в цих розрахунках є спеціальні державні та комерційні господарські одиниці — банки.

У процесі господарської діяльності постійно здійснюються допоміжні грошові розрахунки між підприємствами, між підприємством і бюджетом, органами страхування, громадськими організаціями, фізичними особами, завдяки чому завершується перетворення грошової форми виділених коштів на виробничі запаси, одержання грошової виручки та чистого прибутку, що міститься в ній. Отже, грошові розрахунки — найважливіший фактор обороту коштів, а їхнє своєчасне завершення — необхідна умова безперервного процесу виробництва.

Правовідносини, що виникають у клієнтів банків під час відкриття поточних, депозитних, кредитних рахунків у національній та іноземній валюті, регулює Інструкція «Про відкриття банками рахунків в національній і іноземній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 18. 12. 1998 р. № 527.

При відкритті всіх видів рахунків банк повинен у триденний строк повідомити про це податкову інспекцію за місцем реєстрації власника рахунка.

Для відкриття поточного рахунка в банк подають такі документи:

Заяву про відкриття рахунка.
Копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства у виконавчих органах влади.
Копію рішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, що прийняв таке рішення.
Копію належним чином зареєстрованого статуту(положення), засвідчену нотаріально. Установа банку, в якому відкриваються рахунки (субрахунки), робить відмітку про відкриття такого рахунка на примірнику статуту (положення), на якому зроблено відмітку податкової
інспекції про реєстрацію підприємства в податкових органах, відтак цей примірник повертають власнику рахунка.
Копію документа, який підтверджує, що підприємство взято на облік у податкових органах.
Картку зі зразками підписів директора та його заступника, головного бухгалтера та його заступника і відбитком печатки.
Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.
Копію документа про реєстрацію в органах Фонду соціального страхування України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.

При відкритті поточного рахунка в банку відкривають особовий рахунок підприємства з присвоєнням номера. Особові рахунки банк веде в двох примірниках: перший — для банку, другий видається підприємству як виписка з рахунка. Виписку банку з поточного рахунка (копія записів на цьому рахунку) з доданням відповідних первинних документів (об'ява на внесок готівки, чек, платіжне доручення, розрахунковий чек тощо) щоденно або в інші узгоджені з підприємством строки (залежно від частоти операцій по розрахунковому рахунку), передають уповноваженому представникові підприємства або особам,, які мають право підпису грошових документів. Виправлення у виписці банку підтверджуються підписом головного бухгалтера установи банку та відбитком круглої печатки. Виправлення в первинних грошових документах не допускаються.

Облік грошових коштів у банку ведеться на активному рахунку 311 „Поточний рахунок” Кореспонденція

Зміст операції	Кореспонденція
Дебет	Кредит
По чеку отримані гроші для видачі заробітної плати:	301	311
Перераховано постачальнику за матеріали:	63	311
Зарахована не поточний рахунок позика банку	311	60
Повернута на поточний рахунок депоновано заробітна плата	311	662
Погашена заборгованість по короткостроковій позиці банку	60	311

5.3. Облік грошових коштів на інших рахунках банку.

Для обліку грошових коштів в банку існує такий рахунок, як інші грошові кошти в банку 313 рахунок. По дебету цього рахунку відображається збільшення грошових коштів на рахунку, а списання грошових коштів по кредиту.

Рахунок 313 має такі субрахунки:

Лімітовані чекові книжки - рахунок призначений для розрахунків з постачальниками та підрядниками. З поточного рахунку по платіжному дорученню грошові кошти перераховуються на рахунок лімітованих чекових книжок і в банку видається лімітована чекова книжка, яка є документом суворої звітності. Кожен чек пронумеровані та має корінець. При розрахунках з постачальниками , покупець виписує чек і передає його постачальнику. В корінці робиться запис: кому заплатили гроші , сума і залишок по лімітованій чековій книжці. Корінець є документом для звітності про витрати грошей з даного рахунку. Лімітована чекова книжка має обмеження, в якій сумі може бути проведено витрати.
Акредитивний рахунок – відкривається також в банку для розрахунків з постачальниками та підрядниками. Застосовується в тих випадках, коли у підприємства немає гарантій чесного розрахунку з постачальниками. При обліку за акредитивами з поточного рахунку гроші перераховуються на акредитивних рахунок. До того часу поки гроші не зараховані на акредитивний рахунок, постачальники не будуть відвантажувати запаси. Після зарахування грошей на акредитивний рахунок по платіжній вимозі постачальника або підрядника списується готівка з рахунку покупця і перераховується на рахунок постачальника.
Розрахунок по особливим рахункам ведуться при розрахунках з іногородніми постачальниками. В місті постачальника відкривається особливий рахунок покупця, з поточного рахунку перераховується готівка на особливий рахунок. І акредитивний, і особливий рахунок мають визначний термін дії. Якщо грошові кошти за даний термін не використані, то вони повертаються покупцю.
Розрахунок векселів. Вексель – це грошовий документ, який є гарантією на погашення у встановлений строк заборгованості. Існують векселі одержані і видані, відповідно це активний і пасивний рахунок.

Розділ 6. Облік розрахункових операцій.

6.1. Облік розрахунків із підзвітними особами

Службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншої місцевості для виконання службового доручення не за місцем основної роботи.

Порядок і умови відрядження працівників визначаються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13. 03. 1998 р. № 59, однак її положення дійсні в частині, що не суперечить пп. 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22. 05. 1997 р.

Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку або є членами керівних органів платника податку, можуть бути включені до валових витрат платника податку тільки за наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення й проживання фізичної особи, страхові поліси тощо. Не включають до складу витрат платника податку готівку, витрачену на цілі, визначені пп. 5.3.1 і 5.4.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також на цілі, що не пов'язані з поверненням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити до витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми чайових (за винятком випадків, коли суми таких чайових включаються в рахунок згідно із законом країни перебування), а також плату за видовищні заходи.

Додатково до витрат включають видатки на харчування й фінансування інших особистих потреб фізичної особи, що не підтверджені документально (добові витрати), понесені в зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, визначених Кабінетом Міністрів України за кожну добу відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду.

Направлення працівників у відрядження здійснюється керівниками цих підприємств і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, найменування підприємства, установи, місця відрядження працівника, терміну й мети відрядження. Працівнику видається посвідчення про відрядження.

Термін відрядження визначається керівником підприємства, але не може перевищувати:

в межах України — ЗО календарних днів;
за кордон — 60 календарних днів.

Термін відрядження працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.

Фактичний час перебування в місцях відрядження визначається за відмітками в посвідченні про відрядження про день прибуття на місце відрядження і день вибуття з місця відрядження.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправки поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу від місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправці транспортного засобу до 24 години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 годин і пізніше — наступна доба. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Норми відшкодування витрат на службове відрядження встановлено Постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23. 04. 1999 р. № 663.

За час перебування у відрядженні відшкодовуються витрати за наїм житлового приміщення за наявності підтверджувальних документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях.

Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, працівнику належить повернути в касу підприємства, установи чи організації в грошових одиницях, в яких було видано аванс, але не пізніше 10 (а з дозволу керівника через важливі причини — 20) робочих днів після повернення з відрядження. В разі неповернення працівником залишку коштів відповідна сума стягується бухгалтерією у встановленому законодавством порядку.

Авансові звіти складаються також за підзвітні суми, використані для оплати господарських послуг, купівлю товарно-матеріальних цінностей. До цих звітів додають відповідні підтверджувальні документи (чеки, квитанції, акти). Звіти затверджує керівник підприємства. В авансовому звіті проставляють кореспондуючі рахунки за призначенням витрат.

Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами здійснюють на рахунку 37, субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображають у балансі підприємства розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, кредитове сальдо — в складі зобов'язань.

Основні бухгалтерські проводки за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

№ п/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Видача сум під звіт	372	301
2.	Придбання підзвітними особами товарно-матеріальних цінностей і оплата витрат на їхню доставку
	— вартість сировини, матеріалів	201	372
	— будівельних матеріалів	205	372
	— малоцінних та швидкозношуваних предметів	22	372
	— товарів	281	372
3.	Списання використаних сум за службовими відрядженнями	92	372
4	Повернення невикористаних сум підзвіту	301	372
5	Утримання невикористаних підзвітних сум із заробітної плати за згодою працівника	661	372

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться по кожній підзвітній особі з зазначенням залишку боргу на початок місяця, сум, виданих під звіт і списаних згідно зі звітами, залишку боргу на кінець місяця.

Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами здійснюється в єдиній системі записів.

Підставою для заповнення журналу-ордера № 3 і відомості № 3.2 є:

касові документи, що свідчать про видачу або повернення підзвітних сум;
авансові звіти з доданням документів, що підтверджують цільове використання виданих коштів;
наказ, розрахунково-платіжна відомість при утриманні з заробітної плати працівника не повернених своєчасно невикористаних коштів.

Записи в журналі-ордері роблять із надходженням документів.

Приклад:

Місто роботи	Місто направлення	Тривалість відрядження	Видано, грн	Проїзд
м. Полтава	м. Лубни	5 днів	640	Автобус Полтава-Лубни 15грн Лубни-Полтава 18грн

Проживання в готелі – 270 грн

Добові (5дн.*25грн.)=125 грн

Невикористана сума = 640-270-125-15-18=212 грн

6.2 Облiк розрахункiв з оплати працi

Вiдповiдно до статтi 1 Закону України “Про оплату працi” заробiтна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує
працiвнику за виконану роботу.

Згідно зі статтею 96 Кодексу про працю України основною огранізацією оплати працi , яка складається з тарифних сiток, тарифних ставок, схеми посадових окладiв i тарифно-квалiфiкацiйних характеристик (довiдники).
Тарифна система оплати працi — це сукупнiсть правил, за допомогою яких забезпечусться порiвняльна оцiнка працi, залежно вiд квалiфiкацi, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Згідно інструкції зі статистики заробітної плати витрати на оплату складаються з: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат.

Основна заробiтна плата — це винагорода за виконану роботу згiдно з встановленими нормами працi (норми часу, виробiтку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюсться у виглядi тарифних ставок (окладiв) та вiдрядних розцiнок для працiвникiв i посадових окладiв для службовцiв.

Додаткова заробiтна ллата — це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи i винахідництво та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних витрат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну. Існують різновиди цих форм, які називають системами оплати праці, проста погодинна, погодинно-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна та акордна.

Годинами нічної роботи вважається час з 22 до 6 години. При цьому встановлена тривалість роботи скорочується на 1 годину. Години нічної роботи оплачуються у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною угодою та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки за кожну годину нічної роботи.

Надурочною вважається робота понад встановлену законом тривалість робочого дня. Надурочні роботи допускаються з дозволу профкому підприємства. Робота в надурочний час оплачується при відрядній оплаті праці - в розмірі 100% тарифної ставки, при погодинній – у подвійному розмірі годинної тарифної ставки.

При виробництві продукції, що являється браком з повної вини працівника оплаті не підлягає, а при частковій – оплачується в залежності від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цьому випадку не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Брак не з вини працівника оплачується нарівні з придатними виробами.

З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, відбуваються різного роду утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов’язкові та утримання за ініціативою підприємства. Згідно зі статтею 127 КЗпП України утримання із
заробітної плати можуть здійснюватись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Обов’язкові утримання включають прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття, утримання збору на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, утримання за виконавчими листами і приписами нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб тощо.

В усіх випадках загальний розмір всіх утримань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках, передбачених законодавством, - 50% заробітної плати, що належить до виплати працівнику.

Прибутковий податок – це обов’язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Суми прибуткового податку надходять до бюджету.

При роботі за сумісництвом ставка прибуткового податку становить 20% від суми доходу.

Утримання до Пенсійного фонду з нарахованої зарплати здійснюється у розмірі: 1%, якщо загальна сума нарахованої зарплати складає до 150 грн., 2%, якщо сума зарплати більша 150 грн. Утримання збору на обов’язкове соціальне стахування на випадок безробіття становить 0,5% суми нарахованої зарплати. Утримання збору на соціальне стахування з тимчасової втрати працездатності складає 0,5%, якщо заробітна плата менше прожиткового мінімуму для працючого, визначено на момент утримання збору, якщо заробітна плата більше прожиткового мінімуму, то 1%.

На рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо ), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами ).

Рахунок 66 має такі субрахунки:

661 „Розрахунки за заробітною платою”;

662 „Розрахунки з депонентами”.

По крелиту рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці” відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, по дебету – виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються по дебету субрахунку 661 „Розрахунки за заробітною платою” та кредиту субрахунку 662 „Розрахунки з депонентами”.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться на підприємстві в розрізі кожного працівника.

Реєстрами обліку по рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці” є журнал-ордер №10/1, відомість В-8 (при спрощеній формі обліку).

Кореспонденція по нарахуванні та видачі заробітної плати

№	Зміст операції	Кореспонденція
Дебет	Кредит
1	Нарахована заробітна плата	23,91,92,93,94	661.
2	нарахування на заробітну плату	23,91,92,93,94	651,652,653,656
3	Зроблені утримання із заробітної плати	661	641;651, 652, 653
4	Видана з каси заробітна плата	661	301
5	Депонована заробітна плата	661	662
6	Видана депонована заробітна плата	662	301

Приклад:

Нарахування відрядної ЗП бригаді штукатурів за лютий за 212 м² (розцінка за 1 м² ––17 грн. )

Склад бригади	Кількість відпрацьованих годин	Розряд	Часова тарифна ставка, грн/год	ЗП по тарифу, грн.
Пилипенко Луговенко Ковпак Панченко	138 140 132 135	4 3 3 5	4,60 4,50 4,50 4,70	634,8 630 594 634,5
Всього:				2493,3

Часова тарифна ставка

I	II	III	IV	V
4.30	4.40	4.50	4.60	4.70

Фактична ЗП: Пилипенко 634,8*К=917,59 грн.

Луговенко 630*К=910,65 грн.

Ковпак 594*К=858,61 грн.

Панченко 634,5*К=917,15 грн.

Нарахування заробітної плати начальнику планового відділу Вацу В.І. за такими вихідними даними: оклад 1200 грн; ЗП за попередні 12 місяці 14400 грн; наказ про надання тарифної відпуски з 12.01.2006 р. по 14.02.2006 р.

Кількість опускних днів у січні: 20 дн.

Кількість опускних днів у лютому: 14 дн.

ЗП за 1 день = 14400/(365-10)= 40,56 грн

Відпускні: січень 40,56*20=811,2 грн

Лютий 40,56*14=567,28 грн

ЗП з відпускними = (1200/20*11)+567,28 =1227,28 грн

Нарахування на ЗП:

Прізвище	Фактична ЗП	ПФ (31,8%)	ФСС(2,9%)	ФЗ (1,3%)	ФНВ(2%)
Пилипенко Луговенко Ковпак Панченко Вац	917,59 910,65 858,61 917,15 1227,28	291,8 289,58 273,03 291,65 390,27	26,6 26,4 24,9 26,6 35,59	11,9 11,83 11,16 11,9 15,95	18,35 18,2 17,17 18,3 24,55
Разом:		1536,33	140,09	62,74	96,56

Утримання із ЗП відрядників:

Пилипенко: ЗП 917,59 ПФ (2%) –18,35грн

ФСС(1%) –9,17грн

ФЗ(0,5%) –4,59грн

Податок з фізичної особи = (917,59-18,35-4,59-9,17)*13%=115,11грн

До видачі = 917,59-18,35-4,59-9,17-115,11=770,37грн

Луговенко: ЗП 910,65 ПФ (2%) –18,21грн

ФСС(1%) –9,1грн

ФЗ(0,5%) –4,55грн

Податок з фізичної особи = (910,65-18,21-4,55-9,1)*13%=114,24грн

До видачі = 910,65-18,21-4,55-9,1-114,24=764,55грн

Ковпак: ЗП 858,61 ПФ (2%) –17,17 грн

ФСС(1%) –8,59грн

ФЗ(0,5%) –4,29грн

Податок з фізичної особи = (858,61-17,17-4,29-8,59)*13%=107,71грн

До видачі = 858,61-17,17-4,29-8,59=720,85грн

Панченко: ЗП 917,15 ПФ (2%) –18,34 грн

ФСС(1%) –9,17грн

ФЗ(0,5%) –4,58грн

Податок з фізичної особи = (917,15-18,34-4,58-9,17)*13%=115,05грн

До видачі = 917,15-18,34-4,58-9,17-115,05=770грн

Утримання із ЗП погодиннику:

Вац: ЗП 12227,28 ПФ (2%) –24,55 грн

ФСС(1%) –12,27грн

ФЗ(0,5%) –6,14грн

Податок з фізичної особи = (1227,28-24,55-6,14-12,27)*13%=153,96грн

До видачі = 660-24,55-6,14-12,27-153,96=463,08грн

6.3 Розрахунки з постачальниками та покупцями

На рахунку № 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображаються безготівкові розрахунки між підприємствами й організаціями за продукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги.

На дебеті цього рахунка відображається суми сплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників та підрядників, фактами надходження невідфактурованих поставок або оплати матеріальних цінностей, що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядників.

Облік розрахунків з покупцями (рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»). На цьому рахунку узагальнюють інформацію про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, виконані роботи й послуги лише на тих підприємствах , у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження, завдання замовникам робіт та наданих послуг. Тут обліковуються також і заборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, що знаходиться у відвантажених товарах або в платежах ,що надійшли в оплату ще не відвантаженої продукції.

Торгівельні організації на рахунку №36 обліковують розрахунки за товари, відвантажені в порядку дрібнооптового продажу і попередньо оплачувані покупцями, по авансах за харчування, за абонементами та ін.

Рахунок 36 рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:

«Розрахунки з вітчизняними покупцями»;
«Розрахунки з іноземними покупцями».

На дебеті субрахунків відображають вартість продажу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), яка охоплює податок на додану вартість (ПДВ), акцизи та інші обов'язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджетних і позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації; на кредиті — суму платежів, що надійшли на рахунки підприємства до банківських установ, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців і замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 ведеться облік по кожному дебітору в гривнях і у валюті, обумовленій договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться по кожному покупцю й замовнику, за кожним поданим до сплати рахунком.

Готова продукція, товари і матеріали, роботи і послуги, відвантажені суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в порядку бартерного контракту на суму , розраховану шляхом перерахунку вартості бартерного контракту в іноземній валюті в іноземній валюті у грошову одиницю , що діє на території України, за курсом Національного банку на дату виписки супроводжуючих документів, відображається записом:

Дт 201 „Сировина та матеріали”; Дт 203 „Паливо”; Дт 207 „Запасні частини”

Дт 22 „МШП”

Кт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” продукції – на суму, що дорівнює вартості відвантаженої продукції, товарів матеріалів, відображену у складі виручки від реалізації експорту та за бартером.

Водночас сума заборгованості по експортній частині бартерного контракту відображається записом:

Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

Різницю між вартістю відвантаженої продукції і вартістю одержаних товарів та інших матеріальних цінностей при перерахунку у грошову одиницю , що діє в Україні, відносять на рахунок № 71 „Інший операційний дохід”

Blog

Вступ

Содержание

Розділ VI Облік виробничих запасів.

4.1. Організація обліку та контролю виробничих запасів підприємства.