Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Обігова відомість по рахункам аналітичного обліку до синтетичного рахунку “Розрахунки з підзвітними особами”
Розділ III. Облік основних засобів.
Об'єкт основних
3.2 Документальне оформлення руху основних засобів
3.3 Облік надходження основних засобів
3.4 Облік вибуття основних засобів.
3.5 Порядок обліку та розрахунку амортизації (зносу) основних засобів
Первісна вартість - Ліквідаційна вартість
Метод зменшення залишкової вартості (залишку).
Кумулятивний метод, або метод суми цифр років.
Виробничий метод.
Первісна вартість - Ліквідаційна вартість
Податковий метод
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Обігова відомість по рахункам аналітичного обліку до синтетичного рахунку “Розрахунки з підзвітними особами”


Шифр рах.

Назва рахунку

Сальдо на 01.01

Обіги за січень

Сальдо 01.02

Дт

Кт

Дт

Кт

Дт

Кт

372

Носенко Н.О.

30



70

69

31



372

Ільїн І.А.



2

40

70



32

372

Яковлєв І.Д.





100

100








СУМА

30

2

210

239

31

32



Обігова відомість по рахункам синтетичного обліку підприємства за січень 2006р.

Назва і шифр рахунку

Сальдо на початок

Оборот

Сальдо на кінець

Д

К

Д

К

Д

К

10: «Основні засоби»

92200

-

-

-

92200

-

23: «Незавершене виробництво »

400

-

28229

-

28629

-

201: «Матеріали»

1100

-

2600

660

3040

-

311: «Розрахунковий рахунок»

9000

-

10500

13000

6500

-

301: « Каса »

10

-

9207

9210

7

-

372: «Розрахунок з підзвітними особами»

30

2

210

239

-

1

40: «Статутний капітал»

-

90118

-

-

-

90118

63: «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

-

300

1800

2920

-

1420

44: «Прибутки»

-

3000

-

-

-

3000

661 "Розрахунки з оплати праці"

-

9000

13733,275

29500

-

24766,725

64: «Розрахунки за податками і платежами»

-

320

320

-

-

-

60: «Короткострокові позики банку»

-

-

2000

10000

-

8000

662: «Розрахунки з депонентами»

-

-

-

500

-

500

91: «Загальновиробничі витрати»

-

-

4569

4569

-

-

92: «Адміністративні витрати»

-

-

2163

2163

-

-

651: « Розрахунки з пенсійним забезпеченням»

-

-

-

590

-

590

652: «Розрахунки з соціальним страхуванням»

-

-

-

295

-

295

653: «Розрахунки по безробіттю»

-

-

-

147,5

-

147,5

641: «Розрахунки з податками »

-

320

320

3700,775

-

3380,775

644: "Податковий кредит "

-

-

-

320

-

320

79: „Фінансові результати”

-

-

2163

-

2163

-

Сума:


102740


102740


77814,275


77814,275


132539


132539

Розділ III. Облік основних засобів.

3.1Основні засоби підприємства, їх класифіка­ція

Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби — це матеріальні активи, якими володіє підприємство з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду, для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій, очікуваний строк використання яких більше одного року (або опера­ційного циклу, якщо він довший за рік).

З цього визначення випливає, що обов'язковим критерієм віднесення до основних засобів є строк корисного використання понад один рік. Право встановлення вартісної межі і всього строку корисного використання надано самому підприємству. Але при визначенні строку корисного використання необхідно враховувати такі фактори:

а) очікуване використання підприємством з урахуванням його потужності або про­дуктивності;

б) фізичний або моральний знос, що передбачається;

в) правові чи інші подібні обмеження щодо використання об'єкта основних засобів.

Класифікацію основних засобів зображено у вигляді схеми на рис. 3.

В бухгалтерському обліку основні засоби оцінюються за такими видами вартостей: первісною, відновлювальною, залишковою.

Первісна вартість – це історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих) для придбання (спорудження) основних засобів. До первісної вартості основних засобів включають суми, сплачені постачальникам і підрядникам, реєстраційні збори, інші платежі, пов’язані з придбанням права на об’єкт.

Відновлювана вартість – це вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах за цінами, що діють на даний момент.

Справедлива вартість – це сума, за якою основні засоби можуть бути одержані або обмінені в операції між зацікавленими поінформованими незалежними сторонами.

Залишкова вартість дорівнює первісній або відновлюваній вартості за вирахуванням зносу

Завданням обліку основних засобів є: організація систематичного контролю за збереженням основних засобів на підставі достовірних облікових даних із технічною документацією; забезпечення своєчасного й правильного відображення в обліку надходження, вибуття, переміщення основних засобів; забезпечення правильного і своєчасного нарахування амортизації й зносу основних засобів; організація своєчасного і правильного відображення в обліку витрат, пов’язаних із ремонтом основних засобів; оперативне виведення морально та фізично застарілих і зношених основних засобів.

Бухгалтерський облік ведеться за кожним об'єктом основних засобів.

Об'єкт основних засобів являє собою закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що виконує у самостійні функції, окремий комплекс конструктивно об'єднаних предметів, які мають , спільні пристосування, приладдя, фундамент і т.д.

Для цілей бухгалтерського обліку за натурально-речовинним складом основні засоби підрозділяються на 9 груп. Група основних засобів являє собою сукупність однотипних : за технічними характеристиками, призначенням й умовами використання необоротних матеріальних активів.

101 — Земля (земельні ділянки);

102 — Капітальні витрати на поліпшення земель;

103 — Будинки, споруди та передавальні пристрої;

104 — Машини та обладнання;

105 — Транспортні засоби;

106 — Інструменти, прилади, інвентар (у тому числі меблі);

107 — Робоча та продуктивна худоба;

108—багаторічні насадження;

109 — Інші основні засоби.


Рис.3. Класифікація основних засобів

Основні засоби, що придбані за кошти, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка включає:
  • суму, сплачену постачальнику за винятком суми ПДВ;
  • суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству (наприклад, збори до Пенсійного фонду);
  • витрати, пов'язані зі сплатою зборів за реєстрацію, державного збору, мита;
  • страхування ризиків доставки;
  • витрати, пов'язані з монтажем, налагодженням основних засобів;
  • інші витрати, пов'язані з доведенням основних засобів до робочого стану.

3.2 Документальне оформлення руху основних засобів

Усі операції, пов'язані з рухом основних засобів, оформляються первинними документами, які забезпечу­ють правильність і своєчасність їх обліку.

На підприємство основні засоби надходять у резуль­таті капітальних вкладень, придбання за плату в інших підприємств і осіб, отримання від інших підприємств або осіб безоплатно, внесення засновниками в рахунок їхніх внесків до статутного фонду підприємства, оприбутку­вання надлишків основних засобів, виявлених під час ін­вентаризації, а також внутрішнього переміщення.

Основні засоби вибувають із підприємства внаслідок часткової чи повної ліквідації, безоплатної передачі їх іншим підприємствам або особам, реалізації, а також нестачі, виявленої під час інвентаризації.

Приймання основних засобів в експлуатацію здій­снює комісія, яка призначається наказом або розпоря­дженням керівника підприємства. Як правило, на під­приємстві створюються постійно діючі комісії, до складу яких входять головний механік, спеціаліст з будівниц­тва, інженер з техніки безпеки, бухгалтер, працівник, якому здають під відповідальність об'єкт основних за­собів.

Існують такі типові форми первинної облікової доку­ментації з обліку основних засобів:

03-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього пере­міщення) основних засобів».

03-2 «Акт приймання-передачі відремонтованих, ре­конструйованих і модернізованих об'єктів».

03-3 «Акт списання основних засобів».

03-4 «Акт списання автотранспортних засобів».

03-5 «Акт №.... про установку, пуск і демонтаж бу­дівельної машини».

03-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів».

03-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних за­собів».

03-8 «Картка обліку руху основних засобів».

03-9 «Інвентарний список основних засобів».

03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)».

03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)».

03-16 «Розрахунок амортизації автотранспорту».

Уведення в дію об'єктів основних засобів, а також їх купівлю комісія оформляє актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за формою 03-1, який використовують для:

зарахування до складу 03 окремих об'єктів;

обліку введення об'єктів 03 в експлуатацію;

оформлення внутрішнього переміщення 03 з одно­го підрозділу (цеху, відділу, дільниці) до іншого;

вилучення об'єктів із складу 03 при передачі ін­шому підприємству (організації) — у разі продажу (обмі­ну) і безоплатної передачі.

3.3 Облік надходження основних засобів

Найпоширенішими шляхами надходження основних за­собів на підприємство є їх:

1) придбання за грошові кошти;

2) створення шляхом будівництва (підрядним або гос­подарським способом) та виготовлення власними силами.

Усі витрати підприємства на придбання або створен­ня основних засобів, що включаються до їх первинної вартості, характеризуються як капітальні інвестиції і відображаються по дебету рахунка 15 "Капітальні інвес­тиції" відповідного субрахунка: 151 "Капітальне будівницт­во" або 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів". По кредиту цих субрахунків відображається зменшення понесених підприємством витрат у зв'язку з введенням в дію або прийняттям в експлуатацію відповідних активів.

На субрахунку 151 "Капітальне будівництво" відобража­ються;

- витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства, в тому числі вартість устаткування, що підля­гає монтажу в процесі будівництва;

- авансові платежі для фінансування такого будівницт­ва.

Субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами об'єктів основних засобів, крім об'єктів будівництва та основного стада.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за ви­дами основних засобів, а також за окремими об'єктами ка­пітальних вкладень (інвентарними об'єктами).

Згідно з п.7 П(С)БО 7 придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первинною вар­тістю. Первинна вартість основних засобів - це історична (фактична) їх собівартість у сумі грошових коштів або спра­ведливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) основних засобів. Складові первинної вартості об'єкта основних засобів визначені п.8 П(С)БО 7. Це:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підряд­никам за виконання будівельно-монтажних робіт (без не­прямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриман­ням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (ство­ренням) основних засобів (якщо вони не відшкодовують­ся підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних за­собів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основ­них засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для ви­користання із запланованою, метою.

Витрати на доставку та розвантаження об'єктів основних засобів П(С)БО 7 безпосередньо у складі первинної вар­тості не виділяє, їх слід розуміти як інші витрати, пов'язані * доведенням об'єкта до робочого стану. ' Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Контроль за збереженням основних засобів забезпе­чується їх обліком за об'єктами, місцем використання або зберігання, матеріально відповідальними особами.

Приймання основних засобів проводиться згідно том приймання-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-1, який складається комісією, призначеною наказом керівника підприємства. В Акті вказуються первин­на вартість об'єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації. До нього додається технічна документація об'єкта.

Кожному об'єкту основних засобів надається Інвентарний номер, і на нього відкривається інвентарна картка типової форми № 03-6. Остання є регістром аналітичного обліку.

На однотипні об'єкти невеликої вартості (інструменти, виробничий і господарський інвентар тощо), що надійшли на підприємство в одному місяці і будуть експлуатуватися в одному підрозділі, а також мають однаковий строк ко­рисного використання, доцільно відкривати одну загаль­ну інвентарну картку.

Картки діючих основних засобів розміщуються за їх класифікаційними групами та місцями експлуатації. Для за­безпечення збереження інвентарні картки реєструються в спеціальних описах (ф. № 03-7).

За місцями використання (знаходження) облік основних засобів ведеться в інвентарних списках (ф. № 03-9). Що­місячно підсумкові дані інвентарних карток на об'єкти ос­новних засобів, що надійшли на підприємство, заносяться В картки обліку руху основних засобів (ф. № 03-8), які ведуться у розрізі груп основних засобів: Ці картки заміня­ють аналітичні відомості по рахунку Ю "Основні засоби". Тому їх загальний підсумок щомісячно зіставляється з підсумком синтетичного обліку даного рахунка.

Будівництво основних засобів підрядним способом

При підрядному способі будівельно-монтажні роботи вико­нуються згідно з підрядним договором (контрактом)з оплатою їх кошторисної вартості. Підприємство-замовник здійснює облік витрат на капітальні інвестиції і веде розрахунки з підряд­никами за виконані і прийняті за актами роботи. Для цього за­стосовуються такі документи первинного обліку, як Акт прий­мання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) і Довідка про вартість виконаних робіт і витрат (ф.№КБ-3).

Виходячи з цього, забудовник вартість виконаних і прий­нятих за актами будівельно-монтажних робіт відображає в обліку по дебету субрахунка 151 "Капітальне будівництво" і по кредиту субрахунка 631 "Розрахунки з вітчизняними по­стачальниками". Таким же записом відображається вартість придбаних об'єктів основних засобів, що не вимагають мон­тажу (транспортні засоби, деякі верстати, вимірювальні при­лади, виробничий і господарський інвентар тощо).

Обладнання, що .потребує монтажу, та будівельні мате­ріали обліковуються у складі виробничих запасів, їх придбан­ня в бухгалтерському обліку відображається по дебету суб­рахунка 205 "Будівельні матеріали" Тло кредиту субрахунка 631 "Розрахунки з, вітчизняними постачальниками". Пе­редача будівельних матеріалів та обладнання для його по­дальшого монтажу відображається по дебету субрахунка 151 "Капітальне будівництво" та по кредиту субрахунка 205 "Будівельні матеріали" після підтвердження їх використан­ня і монтажу на об'єктах будівництва.

Витрати на будівництво об'єктів відображають на субра­хунку 151 "Капітальне будівництво" за статтями наростаю­чим підсумком з початку будівництва до моменту введення об'єкта в експлуатацію. За даними субрахунка 151 "Капіталь­не будівництво" обчислюють фактичну собівартість (інвен­тарну вартість) закінчених об'єктів будівництва. Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформлюється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-1), на основі якого списується вартість капітальних інвестицій на закін­чені об'єкти, а також здійснюється зарахування останніх на баланс до складу основних засобів.

При господарському способі будівництва витрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відображає по дебету субрахунка 151 "Капітальне будівництво" в корес­понденції з кредитом відповідних рахунків витрат.

Первинна вартість об'єктів, збудованих господарським способом, включає:

- вартість робіт (послуг), виконаних (наданих) сторонні­ми спеціалізованими підприємствами;

- вартість обладнання, що потребує монтажу;

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- накладні витрати, пов'язані з будівництвом об'єкта.

3.4 Облік вибуття основних засобів.

Згідно з чинним законодавством підприємства мають право продавати зайві основні засоби, безоплатно передавати іншим підприємствам , ліквідувати їх, якщо вони морально застаріли і ремонт їх не можливий, або економічно не доцільний.

Вибуття основних засобів з підприємства оформляється актом на списання основних засобів (ОЗ-3), в якому вказується причина вибуття, первинна вартість об’єкту, що вибуває, сума зносу, залишкова вартість, витрати пов’язані з вибуттям, а також сума одержаного доходу.

Облік операцій по реалізації основних засобів



Зміст операції

Кореспонденція

Дебет

Кредит

1

Списані реалізовані об’єкти за залишковою вартістю

972

10

2

Списана сума зносу нарахованого по цих об’єктах

131

10

3

Зараховано доход від реалізації необоротних активів суму, яка підлягає сплати покупцями за продані їх ОЗ

377

742

4

Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ визначену за встановленою ставкою

742

641

5

Відображені витрати пов’язані з реалізацією ОЗ

972

761

6

Зарахована на рахунок підприємства кошти одержані від покупців за реалізовані ОЗ

311

372


Облік операцій з ліквідації основних засобів



Зміст операції

Кореспонденція

Дебет

Кредит

1

Списано ліквідовані основні засоби за залишковою вартістю

976

10

2

Списана сума зносу нарахована по ліквідаційних об’єктах основних засобів

131

10

3

Зараховано в доход від звичайної діяльності матеріальні цінності одержані від ліквідованих об’єктів і оприбутковані за цінами реалізації

20

746

4

Відображена сума податкового зобов’язання з ПДВ, визначена за встановленою ставкою

976

641

5

Відображено витрати пов’язані з ліквідацією об’єктів

976

661

3.5 Порядок обліку та розрахунку амортизації (зносу) основних засобів

У процесі експлуатації основні засоби поступово втра­чають свої споживчі та фізичні якості й стають непридат­ними для використання. Однак вартість основних засобів не зникає безслідно, а переноситься у вигляді відрахувань на вироблений про­дукт, виконану роботу чи надану послугу, стає частиною їхньої вартості. Таким чином, за весь час експлуатації об'єкта його вартість має бути повністю перенесена на новостворений продукт. Ці щорічні відрахування є поступо­вим погашенням вартості зношуваних основних засобів і мають назву «амортизаційні відрахування», або «аморти­зація».

Амортизація (знос)систематичний розподіл амортизованої су­ми активу протягом терміну його корисної експлуатації.

Кожне підприємство має право обрати найбільш від­повідний метод нарахування амортизації з тих, що пе­редбачені П(С)БО 7:
  • метод прямолінійного списання;
  • метод зменшення залишкової вартості (залишку);
  • кумулятивний метод або метод суми цифр років;
  • виробничий метод;
  • податковий метод.

Метод прямолінійного списання. Суть цього методу полягає в тому, що амортизована сума переноситься на амортизацію рівномірно протягом строку корисної екс­плуатації активу:

Амортизаційні Первісна вартість - Ліквідаційна вартість

відрахування = Строк корисної експлуатації

Цей метод є найбільш прийнятним для списання ос­новних засобів, що не підвладні впливу інших чинників, крім строку корисного використання. До таких основних засобів, зокрема, належать будівлі та споруди, загально-виробниче устаткування та ін.

Приклад

Первісна вартість виробничого устаткування — 2000 грн. Підприємство приймає рішення про викорис­тання цього устаткування протягом 6 років і встанов­лює ліквідаційну вартість у розмірі 200 грн. Воно оби­рає метод прямолінійного списання при нарахуванні амортизації. Щорічні суми амортизаційних відрахувань, наведені в табл., обчислюють у такий спосіб:



Рік

Сума амортизації

Нагромадження амортизації

Загальна вартість

1

2

3

4

5

6

300

300

300

300

300

300

300

600

900

1200

1500

1800

1700

1400

1100

800

500

200

Метод зменшення залишкової вартості (залишку). Цей метод передбачає визначення річної суми амортизації множенням річної норми амортизації на залишкову вар­тість об'єкта на початок звітного року (або первісну вар­тість на дату початку нарахування амортизації). Річну норму амортизації (у відсотках) обчислюють як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості ро­ків корисного використання об'єкта з результату від ділен­ня ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Норма амортизації визначається в цьому випадку так само, як і в попередньому, в момент придбання об'єкта, її обчислюють за формулою:



де N — норма амортизації у відсотках, m — кількість ро­ків корисного використання об'єкта.

Норма амортизації за цього методу значно вища, ніж за прямолінійного; значення норми залишається незмін­ним протягом усього терміну використання об'єкта. Ба­за для нарахування амортизації постійно (з року в рік) змінюється. Це забезпечує швидку (прискорену) аморти­зацію об'єкта протягом перших років його експлуатації.

Методом зменшення залишкової вартості доцільно обчислювати амортизацію об'єктів, що піддаються швид­кому моральному старінню, через що термін їхнього ко­рисного використання можна визначити лише приблиз­но. До таких об'єктів належать використовувані в адмі­ністративних цілях транспортні засоби, прилади, засоби зв'язку, меблі, комп'ютери.

Різновидом методу зменшення залишкової вартості є метод прискореного зменшення залишкової вартості. Згідно з ним річна сума амортизації визначається як до­буток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та подвоєної річної норми амортизації, об­численої, виходячи з терміну корисного використання об'єкта.

Розрахунок прискореної амортизації здійснюють за формулами:

Річна сума амортизації дорівнює залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації * річну норму амортизації.

Норма = ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­___________100% ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­___________ х 2

амортизації Термін корисного використання

При застосуванні методу прискореного зменшення за­лишкової вартості річна норма амортизації являє собою фіксовану (у відсотках) величину і застосовується до за­лишкової вартості об'єктів основних засобів. При цьому першого року експлуатації об'єкта 03 нараховується найбільша сума амортизації, відтак вона щороку змен­шується.

Передбачувана ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної норми амортизації. Тому остан­нього року експлуатації об'єкта річну суму амортизації обчислюють не за формулою, а як різницю між залишковою вартістю об'єкта на початок останнього року екс­плуатації і передбачуваною ліквідаційною вартістю.

Кумулятивний метод, або метод суми цифр років. Ґрунтується на розрахунку так званого кумулятивного коефіцієнта, який, по суті, є нормою амортизації. За такого методу річну суму амортизації визначають як добуток амортизованої вартості та кумулятивного кое­фіцієнта.

Розрахунок амортизації здійснюють за формулою:


Річна сума = (Первісна вартість - Ліквідаційна вартість) * Кумулятивний

амортизації коефіцієнт

Ккум=1+2+3+...+n

Виробничий метод. Цей метод передбачає нарахуван­ня місячної суми амортизації як добутку фактичного мі­сячного обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Це єдиний метод, за яко­го місячна сума амортизації визначається безпосередньо, а не діленням на 12 річної суми амортизації (або норми амортизації), як при застосуванні прямолінійного мето­ду, методу зменшення залишкової вартості та кумуля­тивного.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням амортизованої вартості на загальний очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг) із використанням об'єкта 03:

Річна сума = Первісна вартість - Ліквідаційна вартість
амортизації Розрахунковий обсяг діяльності

Для визначення цієї ставки інформація про термін корисного використання об'єкта непотрібна. Однак необ­хідна інформація про очікуваний обсяг виробництва, який може виражатися як у натуральних одиницях (штуках, метрах, тоннах та ін.), так і в грошових. Від­повідно норма амортизації може встановлюватися на штуку, тонну, гривню та ін.

Податковий метод. Нараховується амортизація залежно від групи, до якої належать основні засоби. Таких груп є чотири: