Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів області

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Рекомендований перелік

окремих програм курсів за вибором та факультативів

за посібником «Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів

з біології для допрофільної підготовки і профільного навчання»

(«Аксіома», Кам’янець-Подільський, 2009)

Навчальна програма	Мета навчання	Місце диференціації
1. Життя рослин 2. Світ кімнатних рослин 3. Аптека природи 4. Латина – біологія 5. Біологія і комп’ютер 6. Охорона тварин 7. Основи науково-дослідницької роботи учнів	Розвиток інтересу до природничого профілю	Допрофільна підготовка (7-9 кл.)
1. Основи медичних знань 2. Організм людини очима біофізика 3. Мікробіологія з основами вірусології 4. Методи наукових досліджень	Орієнтація на вибір профілю навчання у старшій школі	Допрофільна підготовка (9 кл.)
1. Основи психофізіологічних знань і вибір профілю навчання 2. Життєво компетентна особистість	Сприяння визначенню професійних інтересів учнів	Допрофільна підготовка (9 кл.)
1. Основи цитології 2. Нуклеїнові кислоти 3. Розв`язування задач з генетики 4. Біохімічні основи життя	Внутришньопрофільна спеціалізація	Профільне навчання (10-11кл.)
1. Лісознавство з основами лісівництва. Дендрологія 2. Основи антропології 3. Біотехнологія рослин з основами генетичної інженерії 4. Математичне обґрунтування біологічних досліджень	Побудова учнем індивідуальної освітньої траєкторії	Профільне навчання (10-11кл.)

Інформатика

Шкільний курс інформатики в класах загальноосвітніх навчальних закладах вивчається за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика”, видавництва “Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, 2003, 2004р., “Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів”, надрукованою у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №4–5, 2006 р.

Реалізація профільного навчання інформатики у 10-11 класах забезпечується системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компоненту), які певним чином ураховують інтереси і можливості учнів цього профілю. Курси за вибором, спецкурси та факультативи поглиблюють та розширюють основний курс інформатики відповідно до профілю навчання, надають можливості для організації творчої роботи учнів через систему індивідуальних завдань професійної спрямованості.

Програма курсу за вибором «Основи комп’ютерної безпеки» (автори: В.П.Пасько, Н.С.Прокопенко) розрахована на викладання в середніх навчальних закладах будь-якого профілю в 10-му або 11-му класах протягом одного півріччя, по одній годині на тиждень, або протягом 8–9 тижнів, по дві години на тиждень загальним обсягом 17 годин. Особливістю курсу є те, що він вимагає наявності інтернет-з’єднання, а також наявності спеціального програмного забезпечення, яке вчителю слід попередньо встановити на всіх комп’ютерах учнів для організації роботи в групах. Крім того, окремі питання курсу можуть вивчатися лише в режимі ознайомлення, без комп’ютера. Після вивчення цього курсу в учнів має бути сформовано необхідний мінімум знань, умінь і навичок успішного використання технологій і засобів захисту інформації, що зберігається на комп’ютері, а також технології захисту під час доступу до мережі Інтернет.

Навчання за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерної графіки» (автори: Ю.О.Дорошенко, І.О.Завадський) може здійснюватися в старших класах середніх навчальних закладів будь-якого профілю протягом 35 навчальних годин. Після опанування матеріалом цього курсу учні мають отримати ґрунтовні знання про:

– призначення, можливості, засоби, технології і сфери застосування комп’ютерної графіки;

– принципи побудови растрових і векторних графічних зображень;

– основні параметри комп’ютерних зображень;

– принципи організації та типи колірних моделей;

– поняття про формати графічних файлів, їхні основні характеристики та перетворення;

– методи обробки зображень у растрових і векторних графічних редакторах;

–застосування зображень в офісних та гіпертекстових документах, поліграфічних виданнях, мультимедійних програмних засобах.

Вивчення цього курсу передбачає формування стійких навичок учнів щодо використання середовищ графічних редакторів CorelDraw та PhotoShop.

Для реалізації завдань розвитку в учнів умінь цілеспрямованого пошуку й систематизації необхідної інформації в мережі Інтернет, спілкування за допомогою електронних засобів обміну інформацією, використання й самостійного освоєння сучасних програмних засобів, формування в учнів теоретичної бази, необхідної для подальшого самостійного освоєння Інтернет-простору призначена програма курсу за вибором «Основи Інтернету» (автори: Ю.О.Дорошенко, І.О.Завадський, Н.С.Прокопенко).

Курс розраховано на вивчення протягом одного семестру, по одній годині щотижня. Однак, навчання за цією програмою може проводитися також протягом 8–9 тижнів, по дві години на тиждень. Протягом 17 навчальних годин заплановано проведення 9 практичних робіт, які є найважливішою складовою курсу.

Серед фундаментальних завдань, покладених в основу програми курсу за вибором «Основи веб-дизайну» (автори: І.О.Завадський, Н.С.Прокопенко), є формування в учнів розуміння принципів організації веб-ресурсів, розвиток навичок роботи з сучасними програмними засобами розробки веб-сторінок, а також виховання культури оформлення сайтів й умінь структурування інформації, розміщеної на них.

Курс, розрахований на вивчення протягом 35 годин у старших класах основної школи, є інтеграцією технологічної й дизайнерської складових.

Ґрунтовно вивчити класифікацію комп’ютерних презентацій, методи і способи організації слайдових і потокових презентацій, принципи відтворення графічної, аудіо- та відеоінформації, поняття про комп’ютерну анімацію, принципи дизайну складових елементів презентацій надає можливість навчання за програмою курсу за вибором «Основи комп’ютерних презентацій» (автори: І.О.Завадський, Н.С.Прокопенко, Т.Г.Проценко).

Загальний обсяг цього курсу становить 17 навчальних годин, із яких принаймні 2 години відводиться на створення учнівських проектів. Курс може як доповнювати тему «Комп’ютерні презентації» з базового курсу інформатики, так і замінювати її. Оптимальним є викладання курсу в 10-му класі загальноосвітніх навчальних закладах будь-якого профілю.

Метою курсу за вибором «Основи візуального програмування» (автор І.О.Завадський) є навчання основам сучасного програмування на прикладах розробки Windows-застосувань. Базовою мовою програмування обрано Visual Basic. Особливість вивчення даного курсу полягає у тому, що від учнів не вимагається попереднього знання структурного програмування чи основ алгоритмізації.

Курс розраховано на вивчення протягом одного навчального року, по одній годині на тиждень. Матеріал може викладатися у старших класах шкіл, ліцеїв та гімназій усіх профілів як у межах базового курсу інформатики, так і доповнюючи його. Слід зауважити, що в навчальних закладах інформаційно-технологічного профілю курс може стати основою для поглибленого навчання технологіям програмування.

Курс за вибором “Інформаційні технології проектування” (автор Ю.О.Дорошенко) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10–11-х класах. Курс вивчається за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 2 або 4 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою вивчення курсу є формування в учнів загального уявлення про автоматизоване проектування, конструювання та підготовку виробництва у різних галузях людської діяльності. При цьому, учні опановують певний обсяг знань та вчаться виконувати нескладні операції автоматизованого проектування та підготовки виробництва простих параметризованих виробів у середовищі професійної системи автоматизованого проектування (САПР).

Курс за вибором “Сучасні офісні інформаційні технології” (автори Ю.О.Дорошенко, В.В.Лапінський та Л.А.Карташова) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики в 10–11 класах за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 1, 2 чи 4 години на тиждень (всього 70 годин).

Метою курсу є підготовка молоді до активного використання інформаційних технологій у сучасному діловодстві й управлінні; надання знань щодо існуючих норм, правил і способів створення різноманітних документів, способів обміну документами; формування умінь та навичок використання програмно-апаратного забезпечення, яке є основою сучасних комп’ютерно-орієнтованих офісних технологій.

Курс за вибором “Інформаційний працівник” (автори В.П.Костюков та Є.В.Мотурнак) рекомендується вивчати паралельно з основним курсом інформатики у випускному класі на будь-якому профілі навчання. Курс вивчається за рахунок годин варіативної складової навчального плану із розрахунку 1 або 2 години на тиждень (всього 34 години).

Метою курсу є формування важливої складової інформативної компетентності учнів – ключових компетенцій, необхідних для впевненого та ефективного використання інформаційних технологій для розв’язання реальних життєвих задач; розвиток логічного мислення, вміння розв’язувати практичні задачі різних рівнів складності, вміння планувати свою діяльність, вміння успішно взаємодіяти та творчо працювати у складі групи. Мета курсу досягається насамперед через практичне оволодіння учнями навичками роботи з різноплановими задачами, виконання завдань, що потребують комплексного та інтегрованого підходу, із застосуванням кількох інформаційних технологій.

У класах з поглибленим вивченням інформатики курс інформатики може вивчатися за програмами: “Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи” з розрахунку 4 години на тиждень у 8-11 класах та “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) з розрахунку 2 години на тиждень у 8-9 класах (всього 140 годин) і 4 години на тиждень у 10-11 класах (всього 280 годин).

Програмою “Інформатика і програмування. 8-11 класи” передбачено поглиблення насамперед розділу алгоритмізації та програмування, вивчення якого починається з 8-го класу. В 11-му класі передбачено виконання учнями проектних робіт, яким передує знайомство з об’єктно-орієнтованим програмуванням. У програмі більш детально розглянуто також роботу з апаратним і програмним забезпеченням.

Навчання за програмою “Інформатика (поглиблений курс) 8-11 класи” у 8-9 класах має на меті опанування учнями елементарними основами знань загальноосвітнього курсу інформатики, вироблення умінь і навичок роботи на комп’ютерах, користування програмним забезпеченням, розроблення програм мовами процедурного програмування. Особлива увага на цьому етапі надається формуванню логічного (математичного, алгоритмічного, операційного) мислення учнів, розвитку їх творчого потенціалу.

На другому етапі (10-11 класи) передбачається поглиблення та розширення змісту базового курсу, посилення його прикладного спрямування, розв’язування завдань підвищеної складності та виконання творчих завдань (самостійне розроблення програмних засобів).

Програма пропедевтичного курсу інформатики "Вступ до інформатики. 5-6 класи" (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) призначена для учнів 5 або 6 класів (або 5 і 6 класів) загальноосвітніх навчальних закладів. Весь курс розрахований на 35 годин (із збільшенням годин на практичні роботи може вивчатися 70 годин).

Курс “ Сходинки до інформатики” авторів Ривкінд Й.Я., Ривкінд Ф.М., Колесников С.Я., Ломаковська Г.В. (науково-методичний журнал «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» № 4, 2006р.), є пропедевтичним і призначений для учнів 2 – 4 класів, при вивченні якого учні оволодівають основними навичками роботи з комп'ютером

Курс «Інформатика» (Ломаківська Г.В., Колєсніков С.Я., Ривкінд Й.Я., науково-методичний журнал «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» № 4-5, 2006 р., науково-методичний журнал "Комп'ютер у школі та сім'ї" № 6 2006 р.) у 5-6 класах є перехідним від курсу «Сходинки до інформатики» до курсу «Інформатика», що вивчатиметься в 7-9 класах. У цьому курсі повторюються і розширюються знання, набуті під час вивчення курсу «Сходинки до інформатики».

Всі навчальні програми з інформатики (крім безмашинного варіанту) розраховані на вивчення інформатики за умов постійного доступу учнів до комп’ютерів із відповідним програмним забезпеченням, при цьому класи діляться на підгрупи на кожному уроці так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем, але не менше 8 учнів у підгрупі (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року №128).

Хімія

Хімічна компонента є обов’язковою складовою системи загальної природничо - наукової освіти, а навчальний предмет «Хімія» належить до інваріантної частини навчального плану основної і старшої школи. Разом з іншими предметами хімія покликана реалізувати мету загальної середньої освіти, розв’язувати завдання розвитку особистості, формування наукового світогляду, життєвої і соціальної компетентностей учня, відповідно до обраних напрямків і профілів навчання.

Згідно із Законом «Про загальну середню освіту» Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст загальної середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навчальне навантаження на учнів та загальнорічну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, є єдиною для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі Базового навчального плану.

Інваріантна складова забезпечує єдність навчального процесу, визначаючи зміст загальнокультурної, загальнонаукової і технологічної (трудової) підготовки учнів, прилучення їх до загальнолюдських і національних цінностей.

Варіативна складова змісту загальної середньої освіти формується загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів (вихованців). Варіативна складова створює передумови для відображення у змісті природних, соціокультурних особливостей регіону, а головне — для диференціації, індивідуалізації, а в старшій школі — профільності навчання, задоволення освітніх потреб груп і окремих учнів з урахуванням умов роботи конкретної школи. Значення варіативного компонента в змісті шкільної освіти поступово підвищується. У початковій школі на нього відводиться 8—10 відсотків навчального часу, в основній — 15—20, у старшій — до 35. Профільність навчання в старшій школі може реалізовуватися за суспільно-гуманітарним, філологічним, художньо-естетичним, природничо-математичним, технологічним і спортивним напрямами. Напрями конкретизуються в окремі профілі навчання.

У старшій школі, незалежно від профілю, реалізується інваріантна частина Базового навчального плану, яка становить не менше 65% загальнорічного навантаження. Це потребує зменшення кількості обов'язкових предметів. Через варіативну частину і поглиблене вивчення відповідних предметів в інваріантній частині досягається профільність навчання. Такий підхід створює умови для збереження обов'язкового загальноосвітнього ядра шкільної освіти. Профільне вивчення багатьох предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у вищі навчальні заклади, але, як правило, не дає професії.

За неможливості профільного навчання в старшій школі (відсутність відповідного навчально-методичного, матеріально-технічного, кадрового забезпечення) доцільно використовувати варіант навчального плану універсального профілю, складений відповідно до академічного рівня змісту освіти. Цей варіант навчального плану є універсальним, години варіативного компонента пропорційно розподіляють між освітніми галузями інваріантної частини, використовують для вивчення курсів за вибором, факультативів.

У робочих навчальних планах для класів із поглибленим вивченням окремих (профільних) предметів, в т. ч. хімії, слід передбачити курси за вибором, факультативи, які поглиблюють і доповнюють зміст предметів, що вивчаються за поглибленою програмою.

Курси за вибором (елективні курси) – обов`язкові для вивчення навчальні предмети за вибором учнів, що реалізуються за рахунок шкільного компонента навчального плану. Основна особливість курсів за вибором полягає у необхідності їх вибору самими учнями, що ставить школяра в ситуацію самостійної побудови індивідуальної освітньої траєкторії, професійного самовизначення. Для профільного навчання основні функції курсів за вибором :

поглиблення і розширення змісту профільних предметів;
забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання.

Факультатив – це навчальний курс, що факультативно (додатково) вивчається протягом певного періоду. На відміну від спеціального курсу, зміст факультативу безпосередньо не пов`язаний із загальнообов`язковим змістом та обирається учнем для розширення світогляду, ознайомлення з новими сферами знань і людської діяльності.

Відповідно до Додатку до листа Міністерства освіти науки, молоді та спорту України від 29. 04. 2011 № 1/9-324 за рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому слід зазначати з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

У поданих нижче таблицях наведено кількість додаткових годин за Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОНмолодьспорт від 29. 04. 2011 № 1/9-324).

Основна школа

Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації	Кількість годин на тиждень у класах
5	6	7	8	9	5 – 9
2,5	2,5	1,5	5,5	3,5	15,5

Старша профільна школа (природничо-математичний напрям)

Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації	Кількість годин на тиждень у класах
Екологічний профіль	Біолого-хімічний профіль	Біолого-фізичний профіль	Географічний профіль	Біотехнологічний профіль	Хіміко-технологічний та агрохімічний профіль	Фізико-хімічний профіль
10	11	10	11	10	11	10	11	10	11	10	11	10	11
7	6	7	4,5	6	4,5	8	5,5	7	4	7,5	3,5	6,5	3

Blog

Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів області

Содержание