Попова Ольга Іванівна, старший викладач кафедри української мови Бердянського державного педагогічного інституту ім. П. Д. Осипенко

Вид материала

Документы

Содержание Ус­ві­до­м­лен­ня май­бу­т­ні­ми вчи­те­ля­ми по­ча­т­ко­вих кла­сів ва­ж­ли­во­с­ті ро­зу­мін­ня мо­в­лен­нє­вих яко­с­тей Ус­ві­до­м­лен­ня май­бу­т­ні­ми вчи­те­ля­ми по­ча­т­ко­вих кла­сів не­до­лі­ків вла­с­но­го мо­в­лен­ня Усвідомлення майбутніми вчителями початкових класів засобів удосконалення професійного мовлення

Подобный материал:

• Попова Ольга Іванівна, доцент кафедри української мови Інституту філології Бердянського, 70.97kb.
• Професійне мовлення вчителя початкових класів з точки зору психолінгвістичної теорії, 269.06kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни бердянський державний педагогічний, 1902.01kb.
• Кисельова Ольга Олексіївна, ст викладач кафедри хлібопекарського та кондитерського, 94.5kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 1626.19kb.
• Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, 1626.08kb.
• Українська мова за фаховим спрямуванням методичні вказівки І завдання до навчального, 352.67kb.
• Філоненко Софія Олегівна докторант Тернопільського національного педагогічного університету, 672.01kb.
• Ковальов Євген Іванович, старший викладач Сєвєродонецького відділення Інституту післядиплом, 2222.93kb.
• Аврахова Л. Я. старший викладач кафедри Паламаренко, 119.31kb.

Попова Ольга Іванівна, старший викладач кафедри української мови Бердянського державного педагогічного інституту ім.П.Д.Осипенко

Передумови екс­пе­ри­мен­таль­но-дослідної ро­бо­ти з фор­му­ван­ня сти­лі­с­ти­ч­ної впра­в­но­с­ті мо­в­лен­ня сту­ден­тів фа­куль­те­ту під­го­тов­ки вчи­те­лів по­ча­т­ко­вих кла­сів // Початкова школа. – 2000. – №10. – С. 52-55.

Ана­ліз лі­те­ра­ту­ри, вивчен­ня ста­ну сфор­мо­ва­но­с­ті сти­лі­с­ти­ч­ної впра­в­но­с­ті в сту­ден­тів да­ли змо­гу нам роз­ро­би­ти екс­пе­ри­мен­таль­ну си­с­те­му фі­ло­ло­гі­ч­ної під­го­тов­ки май­бу­т­ніх учи­те­лів по­ча­т­ко­вих кла­сів, зо­рі­є­н­то­ва­ну на ово­ло­дін­ня ни­ми про­фе­сій­ним мо­в­лен­ням. При цьо­му ми вва­жа­ли за не­об­хід­не по­си­ли­ти мо­ти­ва­цій­ний ком­по­нент вивчен­ня ву­зів­сь­ко­го кур­су мо­ви, спрямований на ус­ві­до­м­лен­ня ко­ж­ним сту­ден­том ро­лі сти­лі­с­ти­ч­но до­ско­на­ло­го мо­в­лен­ня для ре­а­лі­за­ції про­фе­сій­них за­вдань.

На не­об­хід­ність ці­єї ро­бо­ти вка­зу­ють ре­зуль­та­ти ан­ке­ту­вань, про­ве­де­них се­ред сту­ден­тів рі­з­них кур­сів. За­пи­тан­ня її ма­ли на ме­ті ви­яви­ти:

1. ро­зу­мін­ня май­бу­т­ні­ми вчи­те­ля­ми ро­лі мо­в­лен­ня для ус­пі­ш­но­го здій­с­нен­ня про­фе­сій­ної ді­я­ль­но­с­ті;
   
2. знан­ня кон­к­ре­т­них яко­с­тей учи­тель­сь­ко­го мо­в­лен­ня;
   
3. зда­т­но­с­ті до са­мо­а­на­лі­зу вла­с­но­го мо­в­лен­ня і йо­го об‘єк­ти­в­ної оцін­ки;
   
4. ба­чен­ня сту­ден­та­ми кон­к­ре­т­них шля­хів по­лі­п­шен­ня сти­лі­с­ти­ч­них умінь.
   

Ан­ке­та мі­с­ти­ла 8 за­пи­тань та­ко­го змі­с­ту:

1. Чи вва­жа­є­те Ви мо­в­лен­ня вчи­те­ля ос­но­в­ним зна­ря­д­дям йо­го пе­да­го­гі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті і в чо­му по­ля­гає йо­го спе­ци­фі­ка?
   
2. Які мо­в­лен­нє­ві яко­с­ті Ви вва­жа­є­те най­не­о­б­хі­д­ні­ши­ми для вчи­те­ля по­ча­т­ко­вих кла­сів?
   
3. Чи мо­ж­на вва­жа­ти сти­лі­с­ти­ч­но до­ско­на­лим Ва­ше мо­в­лен­ня?
   
4. Які не­до­лі­ки має Ва­ше мо­в­лен­ня?
   
5. Яким чи­ном мо­ж­на по­лі­п­ши­ти Ва­ше мо­в­лен­ня?
   
6. З яки­ми мо­в­лен­нє­вими тру­д­но­ща­ми Ви зі­тк­ну­лись під час пе­да­го­гі­ч­ної пра­к­ти­ки (для ви­пу­с­к­ни­ків)?
   
7. Чи впли­ває до­б­ре роз­ви­не­не (в то­му чи­с­лі і сти­лі­с­ти­ч­но) мо­в­лен­ня на ста­в­лен­ня уч­нів до вчи­те­ля?
   
8. Які Ва­ші кон­к­ре­т­ні про­по­зи­ції що­до по­лі­п­шен­ня сти­лі­с­ти­ч­них умінь май­бу­т­ніх учи­те­лів по­ча­т­ко­вих кла­сів?
   

Про­ана­лі­зу­є­мо отри­ма­ні від­по­ві­ді.

На ос­но­ві від­по­ві­дей на пер­ше за­пи­тан­ня ан­ке­ти на­ми ви­яв­ле­но від­мін­но­с­ті в ус­ві­до­м­лен­ні сту­ден­та­ми ва­ж­ли­во­с­ті до­б­ре роз­ви­не­но­го мо­в­лен­ня. По­в­не усві­до­м­лен­ня ха­ра­к­те­р­не для сту­ден­тів, які вба­ча­ють у ньо­му не­об­хід­ний і ва­ж­ли­вий за­сіб ре­а­лі­за­ції всіх фун­к­цій учи­тель­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті, змі­с­том якої є не ли­ше пе­ре­да­ча знань, фор­му­ван­ня умінь та на­ви­чок у мо­лод­ших шко­ля­рів, а й, перш за все, при­ще­п­лен­ня лю­бо­ві до рі­д­ної мо­ви, ба­жан­ня вчи­ти­ся, фор­му­ван­ня ці­лі­с­ної, твор­чої осо­би­с­то­с­ті. Від­по­ві­д­но гру­па ре­с­по­ден­тів ро­зу­міє, що ці за­вдан­ня мо­в­лен­ня вчи­те­ля на­бу­ва­ють пе­в­них осо­б­ли­во­с­тей під час про­фе­сій­ної під­го­тов­ки.

На­во­ди­мо ха­ра­к­те­р­ну відповідь на це питання сту­ден­тів да­ної гру­пи:

“Мовлення вчи­те­ля має бу­ти без­до­ган­ним, бо уч­ні по­ча­т­ко­вих кла­сів у всьо­му на­ма­га­ю­ть­ся ко­пі­ю­ва­ти сво­го кла­со­во­да” (Те­тя­на С., 4 курс).

Сту­ден­ти з ча­с­т­ко­вим ус­ві­до­м­лен­ням ро­лі мо­в­лен­ня в ці­ло­му ро­зу­мі­ють йо­го ва­ж­ли­вість у пе­да­го­гі­ч­ній ді­я­ль­но­с­ті, але по­в‘я­зу­ють в ос­но­в­но­му з навчаль­ною ро­бо­тою:

“Учи­тель на уро­ці та в по­за­уро­ч­ний час по­ви­нен не ли­ше сам го­во­ри­ти пра­ви­ль­но, а й ви­пра­в­ля­ти уч­нів, як­що ті в мо­в­лен­ні до­пу­с­ка­ють по­ми­л­ки” (Сві­т­ла­на В., 4 курс).

“Для вчи­те­ля ва­ж­ли­во ма­ти роз­ви­не­не мо­в­лен­ня, щоб чі­т­ко, ло­гі­ч­но й зро­зу­мі­ло по­яс­ню­ва­ти ма­те­рі­ал” (Ок­са­на Н., 1курс).

У ча­с­ти­ни май­бу­т­ніх учи­те­лів по­ча­т­ко­вих кла­сів бу­ло ви­яв­ле­не ус­ві­до­м­лен­ня не­об­хід­но­с­ті роз­ви­не­но­го мо­в­лен­ня, яке ми на­зва­ли по­вер­хо­вим. Во­ни не за­пе­ре­чу­ють ва­ж­ли­во­с­ті “хорошого” мо­в­лен­ня, але не ба­чать йо­го спе­ци­фі­ки по­рі­в­ня­но з по­вся­к­ден­ним:

“Вчитель по­ви­нен го­во­ри­ти пра­ви­ль­но, як і ко­ж­на ін­те­лі­ген­т­на лю­ди­на” (Еду­ард Ц., 5курс).

По­в­не ус­ві­до­млен­ня ха­ра­к­те­р­не май­же для 90% ви­пу­с­к­ни­ків і по­ло­ви­ни пер­шо­кур­с­ни­ків. Всі ін­ші сту­ден­ти ви­пу­с­к­но­го і 28% пер­шо­го кур­су ма­ють ча­с­т­ко­ве ус­ві­до­м­лен­ня ва­ж­ли­во­с­ті пе­да­го­гі­ч­но­го мо­в­лен­ня. У 22% пер­шокур­с­ни­ків ми за­фі­к­су­ва­ли по­вер­хо­ве розумін­ня ролі пе­да­го­гі­ч­но­го мо­в­лен­ня, хо­ча ана­ліз по­даль­ших від­по­ві­дей свід­чить про ін­ту­ї­ти­в­ний ха­ра­к­тер ро­зу­мін­ня про­б­ле­ми.

Ре­зуль­та­ти від­по­ві­дей на дру­ге пи­тан­ня ан­ке­ти перш за все по­ка­за­ли знан­ня сту­ден­та­ми кон­к­ре­т­них мо­в­лен­нє­вих яко­с­тей, які не­об­хід­ні в ро­бо­ті вчи­те­ля. Се­ред них та­кі: чі­т­кість, то­ч­ність, ло­гі­ч­ність, емо­цій­ність, до­ста­т­ній сло­в­ни­ко­вий за­пас, об­ра­з­ність та ін. Ре­зуль­та­ти ра­н­гу­ван­ня ви­ді­ле­них сту­ден­та­ми яко­с­тей ві­до­бра­же­но в таблиці 1.

Таблиця 1

Ус­ві­до­м­лен­ня май­бу­т­ні­ми вчи­те­ля­ми по­ча­т­ко­вих кла­сів ва­ж­ли­во­с­ті ро­зу­мін­ня мо­в­лен­нє­вих яко­с­тей

№ рангу	Якість (першокурсники)	%	№ рангу	Якість ( випускники)	%
1. 2. 2. 3. 4. 5. 6. 7.	Точність Хороша дикція Чіткість Емоційність Доступність Правильність Образність Логічність	78 62 60 46 42 64 28 22	1. 1. 1. 2. 2. 4. 4. 5.	Чіткість Виразність Логічність Точність Емоційність Доцільність Багатство Образність	68 64 64 62 62 60 46 38

Да­ні цієї таб­ли­ці свід­чать про те, що ве­ли­ких роз­бі­ж­но­с­тей в ус­відо­м­лен­ні май­бу­т­ні­ми вчи­те­ля­ми по­ча­т­ко­вої ла­­нки ва­ж­ли­во­с­ті мо­в­лен­нє­вих яко­с­тей не­має. Най­ча­с­ті­ше се­ред не­об­хід­них яко­с­тей мо­в­лен­ня в ро­бо­ті кла­со­во­да і пер­шо­кур­с­ни­ки, й ви­пу­с­к­ни­ки на­зи­ва­ли то­ч­ність, чі­т­кість, емо­цій­ність: в обох гру­пах во­ни пе­ре­бу­ва­ють на пер­ших мі­с­цях. Для сту­ден­тів пер­шо­го кур­су ва­ж­ли­вою які­с­тю є та­кож до­сту­п­ність мо­в­лен­ня, що мо­ж­на по­яс­ни­ти, на на­шу ду­м­ку, не ли­ше об‘єк­ти­в­ною оцін­кою мо­в­лен­ня, а й суб‘є­к­ти­в­ним йо­го сприй­ман­ням з не­да­ле­ко­го ми­ну­ло­го в ро­лі уч­ня. Ви­пу­с­к­ни­ки од­ні­єю з го­ло­в­них яко­с­тей ви­ді­ли­ли ло­гі­ч­ність, то­ді як у пер­шо­кур­с­ни­ків во­на зна­хо­диться на пе­ре­до­с­тан­ньо­му мі­с­ці. Ви­пу­с­к­ни­ки се­ред яко­с­тей та­кож ви­ді­ля­ють до­ці­ль­ність ус­но­го мо­в­лен­ня. Вва­жа­є­мо це ре­зуль­та­том осми­с­лен­ня ни­ми вла­с­но­го пе­да­го­гі­ч­но­го до­сві­ду, на­бу­то­го під час пед­пра­к­ти­ки в шко­лі.

Ра­зом з тим від­по­ві­ді сту­ден­тів по­ка­за­ли, що май­бу­т­ні вчи­те­лі по­ча­т­ко­вих кла­сів не зав­жди чі­т­ко ус­ві­до­м­лю­ють зміст по­нят­тя ”мовленнєві яко­с­ті” й від­но­сять до ос­тан­ніх та­кож осо­би­с­ті­с­ні яко­с­ті, які опо­се­ред­ко­ва­но мо­жуть про­яв­ля­ти­ся че­рез мо­в­лен­ня кла­со­во­да. Зна­ч­на кіль­кість сту­ден­тів до мо­в­лен­нє­вих яко­с­тей від­не­с­ла “контакт з уч­ня­ми”, ма­ю­чи на ува­зі ко­му­ні­ка­ти­в­ну фун­к­цію мо­в­лен­ня. Ви­пу­с­к­ни­ки, на на­шу ду­м­ку, про­с­то не­до­с­ко­на­ло ово­ло­ді­ли да­ни­ми знан­ня­ми в про­це­сі про­фе­сій­ної під­го­тов­ки.

Це ус­ві­до­м­лю­ють і са­мі сту­ден­ти: 75% пер­шо­кур­с­ни­ків і 28% ви­пу­с­к­ни­ків вва­жа­ють, що пе­да­го­гі­ч­не мо­в­лен­ня в них не­до­ста­т­ньо роз­ви­не­не, хо­ча по­мі­т­не зро­с­тан­ня впе­в­не­но­с­ті у вла­с­них си­лах, своє­му про­фе­сій­но­му ста­но­в­лен­ні. Але на за­пи­тан­ня ан­ке­ти “Чи мо­ж­на вва­жа­ти сти­лі­с­ти­ч­но до­ско­на­лим Ва­ше мо­в­лен­ня?” се­ред сту­ден­тів пер­шо­го кур­су ствер­джу­валь­ні від­по­ві­ді ми отри­ма­ли від 14%, то на ви­пу­с­к­но­му - 51%, хо­ча й цей по­ка­з­ник (на­віть за умо­ви аде­к­ва­т­ної оцін­ки) не мо­ж­на на­зва­ти до­ста­т­нім.

Нас ці­ка­ви­ло та­кож за­пи­тан­ня, які ж кон­к­ре­т­ні не­до­лі­ки вла­с­но­го мо­в­лен­ня ви­яв­ля­ють май­бу­т­ні вчи­те­лі по­ча­т­ко­вих кла­сів. З від­по­ві­дей ви­д­но, що тру­д­но­щі зу­мо­в­ле­ні перш за все не­вмін­ням то­ч­но й ло­гі­ч­но ви­кла­да­ти ду­м­ки. Се­ред не­до­ліків на­зва­ні: не­зда­т­ність швид­ко фор­му­лю­ва­ти ду­м­ку, ба­га­то­слі­в­ність, не­ви­пра­в­да­ні по­вто­ри. Це в ос­но­в­но­му від­мі­ча­ють сту­ден­ти ви­пу­с­к­но­го кур­су за­вдя­ки до­сві­ду, на­бу­то­му під час пе­да­го­гі­ч­ної пра­к­ти­ки. Ми про­ра­н­гу­ва­ли ви­ді­ле­ні сту­ден­та­ми не­до­лі­ки вла­с­но­го мо­в­лен­ня, що ві­до­бра­же­ні в таблиці 2.

Таблиця 2

Ус­ві­до­м­лен­ня май­бу­т­ні­ми вчи­те­ля­ми по­ча­т­ко­вих кла­сів не­до­лі­ків вла­с­но­го мо­в­лен­ня

№ рангу	Якість (першокурсники)	%	№ рангу	Якість (випускники)	%
1. 2. 3. 4. 5.	Хвилювання Невміння чітко формулювати думку Невпевненість Брак фактичних знань Нелогічність викладу	66 66 58 28 18	1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Нелогічність Неточність викладу Невміння швидко формулювати думку Багатослівність Недостатня Емоційність Невиправдані повтори Невпевненість Невміння правильно Побудувати речення			58 54 46 40 32 30 26 24

Як ба­чи­мо з таблиці, сту­ден­ти ви­пу­с­к­но­го кур­су по­рі­в­ня­но з пер­шо­кур­с­ни­ка­ми чі­т­кі­ше ус­ві­до­м­лю­ють не­до­лі­ки вла­с­но­го мо­в­лен­ня, які мо­жуть не­га­ти­в­но впли­ва­ти на ре­зуль­та­ти пе­да­го­гі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті. Так, 84% ре­с­по­ден­тів на­зва­ли сти­лі­с­ти­ч­ну не­впра­в­ність го­ло­в­ною. Су­дя­чи з то­го, що цей не­до­лік вла­с­но­го мо­в­лен­ня на­зи­ва­ють ви­пу­с­к­ни­ки, про­б­ле­ма фор­му­ван­ня сти­лі­с­ти­ч­них умінь май­бу­т­ніх кла­со­во­дів не ви­рі­шу­є­ть­ся під час їх ву­зів­сь­ко­го навчан­ня. То­му, уто­ч­ню­ю­чи за­пи­тан­ня, ад­ре­со­ва­не ви­пу­с­к­ни­кам “З яки­ми мо­в­лен­нє­ви­ми тру­д­но­ща­ми Ви зі­тк­ну­лись під час пе­да­го­гі­ч­ної пра­к­ти­ки?”, ми з‘я­су­ва­ли: май­бу­т­нім учи­те­лям по­ча­т­ко­вих кла­сів най­біль­ше бра­ку­ва­ло вмінь то­ч­но фо­рму­лю­ва­ти ду­м­ки, до­сту­п­но ви­кла­да­ти ма­те­рі­ал (осо­б­ли­во той, який вивча­в­ся ни­ми у ву­зі), тобто про­ве­с­ти транс­фор­ма­цію навчаль­но­го ма­те­рі­а­лу від­по­ві­д­но до ві­ко­вих осо­б­ли­во­с­тей мо­лод­ших шко­ля­рів, ло­гі­ч­но ви­кла­да­ти ду­м­ки. Це свід­чить про не­до­с­ко­на­лість мо­в­лен­нє­вої під­го­тов­ки сту­ден­тів у ву­зі та не­до­ста­т­ність її про­фе­сій­но­го спря­му­ван­ня.

Нас ці­ка­ви­ло теж, чи ба­чать май­бу­т­ні вчи­те­лі по­ча­т­ко­вої лан­ки шля­хи усу­нен­ня цих не­до­лі­ків і чи ви­ко­ри­с­то­ву­ють їх ре­аль­но.

У таблиці 3 пред­ста­в­ле­ні за­про­по­но­ва­ні сту­ден­та­ми за­со­би удо­ско­на­лен­ня вла­с­но­го мо­в­лен­ня.

Таблиця 3

Усвідомлення майбутніми вчителями початкових класів засобів удосконалення професійного мовлення

№ рангу	Засоби, які пропонують першокурсники	%	№ рангу	Засоби, які пропонують випускники	%
1. 2. 3. 4. 5.	Вправляння Живе спілкування Самоконтроль за мовленням Читання наукової та художньої літератури Спеціальні заняття	64 58 54 48 36	1. 2. 3. 4. 5.	Вправляння Спеціальні заняття Постійне спілкування українською мовою Самоконтроль за мовленням Читання вголос	78 74 66 52 43

Як ба­чи­мо, біль­шість сту­ден­тів на­зи­ва­ють “вправляння”, хо­ча май­же не уто­ч­ню­ють, як, ко­ли і в яких фор­мах це має про­хо­ди­ти. Най­більш ви­со­кі ра­н­ги в обох гру­пах сту­ден­тів за­йма­ють од­ні й ті ж са­мі за­со­би: спіл­ку­ван­ня лі­те­ра­ту­р­ною мо­вою (при­чо­му май­бу­т­ні вчи­те­лі хо­ті­ли б у ву­зі всі ди­с­ци­п­лі­ни, які є базовими для початкової школи, вивчати ли­ше рі­д­ною мо­вою: ма­те­ма­ти­ку і ме­то­ди­ку її ви­кла­дан­ня, цикл при­ро­д­ни­чих ди­с­ци­п­лін з ме­то­ди­кою ви­кла­дан­ня, ос­но­ви фі­зи­ч­но­го, му­зи­ч­но­го ви­хо­ван­ня, об­ра­зо­т­вор­чо­го ми­с­те­ц­т­ва та ху­до­ж­ньої пра­ці), мо­ж­ли­вість постій­но чу­ти на за­нят­тях зраз­ко­ве мо­в­лен­ня, са­мо­ко­н­т­роль за вла­с­ним мо­в­лен­ням.

З ме­тою по­лі­п­шен­ня про­фе­сій­но­го мо­в­лен­ня май­бу­т­ні вчи­те­лі про­по­ну­ють яко­мо­га біль­ше ча­су в навчаль­но­му про­це­сі ву­зу від­во­ди­ти за­нят­тям, де во­ни ма­ли б змо­гу ви­ко­ну­ва­ти рі­з­но­го ви­ду впра­ви, що ма­к­си­маль­но го­ту­ють їх до ро­бо­ти в шко­лі. Ча­с­ти­на сту­ден­тів (36%), на жаль, не ус­ві­до­м­лює шля­хів са­мо­вдо­с­ко­на­лен­ня мо­в­лен­ня, а на­віть, як­що й ба­чить, то ні­чо­го не ро­бить, аби ви­пра­ви­ти іс­ну­ю­чі не­до­лі­ки.

От­же, ви­зна­ча­ю­чи ме­ту й за­вдан­ня ко­ж­ної ле­к­ції з кур­су су­ча­с­ної укра­їн­сь­кої мо­ви, ми обо­в‘яз­ко­во вра­хо­ву­ва­ли су­ку­п­ність сти­лі­с­ти­ч­них ві­до­мо­с­тей, кон­к­ре­ти­зу­ва­ли сти­лі­с­ти­ч­ні вмін­ня на пра­к­ти­ч­них за­нят­тях.

Пи­тан­ня сти­лі­с­ти­ки роз­г­ля­да­ю­ть­ся на­ми в хо­ді фі­ло­ло­гі­ч­ної під­го­тов­ки май­бу­т­ніх учи­те­лів по­ча­т­ко­вих кла­сів па­ра­ле­ль­но з вивчен­ням роз­ді­лів мо­во­знав­чої на­у­ки. Ілю­с­т­ра­ти­в­ним ма­те­рі­а­лом для роз­крит­тя фун­к­цій ви­учу­ва­них мо­в­них оди­ниць най­ча­с­ті­ше ви­сту­пав мі­ні­маль­ний текст. Зраз­ки те­к­с­то­во­го ма­те­рі­а­лу до­би­ра­ли­ся на­ми з під­ру­ч­ни­ків для по­ча­т­ко­вої шко­ли.

На пра­к­ти­ч­них за­нят­тях за ра­ху­нок ви­ко­нан­ня рі­з­но­ма­ні­т­них вправ удо­ско­на­лю­ва­ли­ся сти­лі­с­ти­ч­ні вмін­ня май­бу­т­ніх учи­те­лів по­ча­т­ко­вих кла­сів. При до­бо­рі вправ на­ми бу­ли вра­хо­ва­ні їх ос­но­в­ні ти­пи: сти­лі­с­ти­ч­ний ана­ліз го­то­вих те­к­с­тів, кон­стру­к­ти­в­ні впра­ви, впра­ви в ре­да­гу­ван­ні ви­хі­д­но­го ма­те­рі­а­лу та за­вдан­ня твор­чо­го ха­ра­к­те­ру. По мо­ж­ли­во­с­ті, сту­ден­там про­по­ну­ва­ли­ся мо­в­лен­нє­ві за­да­чі, по­в‘я­за­ні з їх май­бу­т­ньою про­фе­сій­ною ді­я­ль­ні­с­тю. Досить часто в процесі практичних занять ми використовували рольові ігри, які забезпечують для майбутніх учителів початкових класів можливість здійснювати професійну мовленнєву діяльність на перетворюючому та творчому рівнях.

Пра­г­ну­чи ре­а­лі­зу­ва­ти між­пре­д­ме­т­ні зв‘яз­ки, ми про­ана­лі­зу­ва­ли зміст по­ча­т­ко­во­го кур­су рі­д­ної мо­ви і на пра­к­ти­ч­них за­нят­тях здій­с­ню­ва­ли під­го­тов­ку сту­ден­тів до ви­кла­дан­ня тем шкі­ль­ної про­гра­ми. На­при­к­лад, зро­би­ти порі­в­ня­ль­ний ана­ліз по­нять ле­к­си­ко­ло­гії укра­їн­сь­кої мо­ви і роз­ді­лу “Слово. Зна­чен­ня сло­ва” у 3 класі (1-4). Під­го­ту­ва­ти­ся до по­яс­нен­ня (зв‘я­з­ної роз­по­ві­ді) яви­ща си­но­ні­мії у по­ча­т­ко­вій шко­лі.

Ана­ло­гі­ч­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­в­ся ма­те­рі­ал кур­сів ди­тя­чої лі­те­ра­ту­ри з ос­но­ва­ми лі­те­ра­ту­ро­з­нав­с­т­ва, ме­то­дик ви­кла­дан­ня ма­те­ма­ти­ки, при­ро­до­знав­с­т­ва, обра­зо­т­вор­чо­го ми­с­те­ц­т­ва, на­родо­знав­с­т­ва та ін.

Рі­вень сфор­мо­ва­но­с­ті сти­лі­с­ти­ч­них умінь у хо­ді екс­пе­ри­мен­ту пе­ре­ві­ря­в­ся три­чі: пер­ший раз – по за­вер­шен­ні 5 се­ме­с­т­ру, дру­гий – пі­с­ля ви­ко­нан­ня про­гра­ми спе­ц­п­ра­к­ти­ку­му, тре­тій – в кі­н­ці остан­ньої пед­пра­к­ти­ки.

Пер­ший кон­т­ро­ль­ний зріз да­вав мо­ж­ли­вість одер­жа­ти да­ні про сти­лі­с­ти­ч­ні вмін­ня сту­ден­тів, по­в‘я­за­ні з осо­б­ли­во­с­тя­ми фун­к­ці­о­ну­ван­ня мо­в­них оди­ниць рі­з­них рі­в­нів у мо­в­лен­ні. Дру­гий зріз мав на ме­ті ви­яви­ти сту­пінь го­то­в­но­с­ті май­бу­т­ніх учи­те­лів по­ча­т­ко­вих кла­сів до ко­ри­с­ту­ван­ня сти­лі­с­ти­ч­но впра­в­ним про­фе­сій­ним мо­в­лен­ням. Тре­тій кон­т­ро­ль­ний зріз до­зво­ляв зро­би­ти ви­сно­вок про ре­зуль­та­ти­в­ність до­слі­д­ної ме­то­ди­ки, а са­ме: про стан сфор­мо­ва­но­с­ті сти­лі­с­ти­ч­но впра­в­но­го мо­в­лен­ня сту­ден­тів на пра­к­ти­ці.