Відомі слова видатного поета Т. Шевченка спонукають учителя-філолога до творчої праці з художнім текстом світової класики
| Вид материала | Документы |
- Мета: Розкрити велич І безсмертя українського поета, світового генія, неперевершеного, 138.72kb.
- Музичний лекторій "Класики нащадкам", 28.41kb.
- Реферат на тему, 47.09kb.
- Святкова прибраний клас. Портрет Тараса Шевченка, вишитий рушник, фотовиставка про, 71.28kb.
- Укладач: Людмила Іванівна, 682.98kb.
- 9 березня – День народження Т. Г. Шевченка (1814-1861) українського поета, художника,, 118.12kb.
- Реферат школа київських неокласиків, 182.41kb.
- Українська інженерно-педагогічна академія класики світової І вітчизняної педагогіки, 282.08kb.
- Наукові праці Вайновської, 34.83kb.
- Нові сторінки в біографії т. Г. Шевченка т. Шевченко – географ та картограф в екпедиції, 83.83kb.
Відділ освіти Богуславської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
Листопад 2010 р.
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь...
Відомі слова видатного поета Т.Шевченка спонукають учителя-філолога до творчої праці з художнім текстом світової класики.
Вивчення художнього твору в школі – незалежно від його обсягу, змісту, кількості відведених програмою годин – поділяється на етапи. Враховуючи жанр твору та вікові особливості учнів, їх можна розмістити в певній послідовності (див. с. 2).
Учитель має творчо опрацювати запропонований варіант послідовності вивчення художнього твору, внести корективи, продиктовані конкретними умовами його роботи. Головне – не втратити внутрішньої логіки твору як єдиного композиційного цілого, де кожен елемент має своє місце і своє завдання.
- Підготовка до сприйняття.
Перший етап вивчення літературного твору в школі – підготовка до сприйняття. Його мета- зацікавити учнів, пробудити в них бажання прочитати певний твір.
Для цього використовуються такі методичні прийоми та форми роботи:
- слово (або лекція) вчителя;
- фронтальна (або індивідуальна) бесіда;
- самостійне читання (вдома чи в класі) запропонованої вчителем додаткової літератури;
- спільна робота учнів та вчителя з картинами, ілюстраціями до творів тощо;
- словникова робота;
- прослуховування музичних творів;
- перегляд слайдів, діафільмів, уривків з кіно-, теле- та відеофільмів, які не ілюструють твір, а містять цікавий для учнів додатковий матеріал;
- екскурсії до музеїв, пам"ятників, пам"ятних місць тощо;
- використання Інтернету.
Учитель сам обирає форму та методи, прийоми та способи реалізації мети; враховує кількість часу, необхідного для вступного заняття, вік учнів, особливості кожного окремого тексту та характер наявного фактичного матеріалу.
Етапи вивчення художнього твору в школі
| 5 – 6 класи | 7 – 8 класи | 9 – 11 класи |
| Епічні твори | ||
| Підготовка до сприйняття твору. Читання твору з коментарем. Словникова робота. Бесіда за змістом прочитаного. Близький до тексту переказ. Використання окремих елементів аналізу. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. | Підготовка до сприйняття твору. Читання твору. Словникова робота. Бесіда за змістом прочитаного. Використання елементів аналізу. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. | Підготовка до сприйняття твору. Читання твору. Підготовка до аналізу твору. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. |
| Ліричні твори | ||
| Підготовка до сприйняття твору. Читання твору. Навчальна пауза. Повторне читання. Словникова робота. Бесіда за змістом прочитаного. Використання окремих елементів аналізу. Повторне читання. Вивчення напам"ять. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. | Підготовка до сприйняття твору. Читання твору. Навчальна пауза. Повторне читання. Словникова робота. Бесіда за змістом прочитаного. Використання елементів аналізу. Вивчення напам"ять. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. | Підготовка до сприйняття твору. Читання твору. Навчальна пауза. Підготовка до аналізу. Аналіз твору. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. |
| Драматичні твори | ||
| Підготовка до сприйняття твору. Словникова робота. Читання твору з коментарем. Бесіда за змістом твору. Використання окремих елементів аналізу. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. | Підготовка до сприйняття твору. Словникова робота. Читання твору з коментарем. Бесіда за змістом твору. Використання елементів аналізу. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. | Підготовка до сприйняття твору. Читання твору. Підготовка до аналізу. Аналіз твору. Підсумки. Творчі усні та письмові роботи. |
- Ч
итання тексту.
Другий етап вивчення художнього твору в школі – читання тексту. Реалізується цей етап методом творчого читання та притаманними йому прийомами.
У 5 – 6 класах мета творчого читання – навчити учнів правильно, вдумливо, виразно читати й розуміти прочитане.У 7 – 8 класах під час читання художнього в класі вчитель враховує попередню підготовку учнів. Якщо вони вже добре оволоділи прийомами творчого читання, вчитель удосконалює здобуті вміння і вводить нові прийоми: читання під музику, читання напам"ять за дійовими особами, індивідуальне чи самостійне читання (вдома і в класі) тощо.
Розподіл прийомів творчого читання за класами умовний. Учитель може використати будь-який з прийомів у різних класах, якщо це буде ефективно й відповідатиме рівню підготовки учнів.
У старших класах учні перважно опрацьовують твори вдома. А в класі звучать лише деякі з них (невеликі за обсягом або окремі уривки).
Головна мета вчителя на цьому етапі – керувати процесом читання (якщо воно відбувається в класі), спостерігати й контролювати його (якщо учні читають вдома). Після прочитаного учнями художнього твору вчитель може розпочати роботу, спрямовану на підготовку до аналізу твору.
- Підготовка до аналізу.
Наступний етап роботи з текстом у 5 – 8 класх – словникова робота, у 9 – 11 – підготовка до аналізу твору.
До аналізу художнього твору можна приступати лише тоді, коли учні не тільки прочитали текст, а й глибоко усвідомили зміст прочитаного. З"ясувати це можна за допомогою різноманітних видів ьесіди та словникової роботи.
Види літературної бесіди розрізняються залежно від того, як розподіляється робота між учителем та учнями, яка її мета й завдання. Найдоцільнішим є так звана вільна бесіда та бесіда за заздалегідь підготовленими запитаннями. Ці запитання мають бути простими, чіткими, конкретними й передбачувати розгорнуту відповідь; викладатися в лочічній послідовності (тобто спиратися на попередню відповідь і готувати до наступної). Завершити бесіду можна складанням простого плану тексту: учні добирають заголовки до окремих логічно завершених частин художнього твору.
Словникова робота. В середніх класах вона спряомвана на поглиблення навичок вдумливого виразного читання та розуміння прочитаного, у старших – це перший етап самостійного дослідження художнього тексту.
Г
отуючись до цієї роботи, вчитель попередньо визначає, які слова або словосполучення потребують пояснення, виписує їх, перевіряє за словниками їхнє значення. Щоб робота велась ефективніше, слід застосовувати різноманітні прийоми словникової роботи. Серед нах такі:- Незрозумілі слова і словосполучення пояснюють самі учні. Цей прийом найдоцільніше використати першим, бо він активізує клас, виявляє рівень його знань.
- Якщо учні не можуть самостійно пояснити слово, звертаємо їхню увагу на контекст, у якому його використано.
- Звертаємося до прийому використання синонімічного ряду, котрий грунтується на уточненні лексичного значення слова добора до нього синонімів.
- Можна звернутися до виносок у тексті, які також пояснюють значення окремих слів.
- Стануть у пригоді й словники. Важливо, щоб учні зверталися до різних джерел.
- Окремі слова доцільно записати на дошці чи на папері.
- Найважці слова пояснюємо за допомогою наочності: малюнки, репродукцій, картин...
- Частину слів має пояснити сам учитель. Передусім це стосується словосполучень та виразів, котрі потребують поширеного коментування.
- Закінчивши заплановану словникову роботу, потрібно з"ясувати, чи залишилися в прочитаному тексіт незрозумілі учням слова. Якщо так, то пояснити їх.
Коли вчитель переконається, що учні усвідомили зміст прочитаного, він переходить до наступного етапу роботи – аналізу художнього твору.
- Аналіз художнього твору.
У середніх класах загальноосвітньої школи ще зарано подавати власне аналіз твору. Учні мають пройти складний шлях засвоєння основних літературознавчих понять, набути знань для подальшого аналізу текстів у старших класах.
- Культурологічний аналіз передбачає дослідження художньої літератури в контексті національної та світової культур.
- Лінгвістичний аналіз передбачає мовний матеріал тексту.
- Стилістичний аналіз – це виявленя прийомів індивідуально-авторського використання мовних засобів, дослідження особливостей творчості письменника, якими його твори відрізняються від творів інших митців.
- Філологічний аналіз передбачає тлумачення тексту художнього твору з використанням прийомів дослідження мови, почерку, манери письменника.
- Контекстуальний аналіз завжди передбачає найпильнішу, найбільшу увагу до тексту як форми вираження авторського суб"єктивного трактування об"єктивного світу.
- Інтертекстуальний аналіз передбачає порівняння першоджерела і художнього твору, що аналізується, для виявлення окремішності, своєрідності художнього світу письменника в певному творі у зіставлення з тими зразками, які раніше існували в літературі й у чомусь близькі, подібні до нього.
- Компаративний (порівняльний) аналіз досліджує явище мистецтва слова через порівняння їх з іншими такими явищами переважно в різних національних письменствах.
- Психологічний аналіз передбачає зрозуміти намір автора, серйозну особисту основу його творчості.
- Міфологічний аналіз передбачає дослідження безпосередньої взаємодії літератури та міфів.
- Структоралістський аналіз передбачає дослідження струкруно-систематичної єдності художнього цілого і понятійної системи, що відбиває складну внутрішню організацію літературного твору та його контекстуальні зв"язки.
- Герменевтичний аналіз передбачає охоплення відновлення і підготовки тексту, вирішення проблеми його істиності, часу написання, авторства, участі інших авторів, переробок, а також складання коментарів.
- Інтерпретація – це форма засвоєння переосмислення та збагачення традиції художнього досвіду людськ цивілізації, це вияв глибинного і невичерпного змісту класичних творів, їх вічного буття.
Вчити учнів аналізувати художній твір – означає виокремлювати його складові, досліджувати їх, робити аргументовані висновки; синтезивати окремі частини, щоб побачити твір у цілому: відчути його естетичну цінність, усвідомити зміст, дати самостійну, критичну, обгрунтовану оцінку.
- П
ідсумки.
Н
аступний етап вивчення художнього твору – підсумкові заняття, або підсумки. Його мета – перевірити розуміння учнями прочитаного твору, відчуття його, зроблені висновки, особисті враження, оцінки. Форми проведення занять на цьому етапі можуть бути різними: - Підсумкова фронтальна бесіда;
- Відповіді за тестами;
- Літературна вікторина;
- Літературні змагання;
- Літературна гра "Що? Де? Коли?"
- Літературний ринг;
- Письмові відповіді на поставлені запитання.
- Творчі роботи учнів.
Мета цього етапу: навчити учнів узагальнювати й використовувати здобуті на попередніх етапах роботи значення – самостійно давати оцінку окремим частинам і всьому твору в цілому; мати власне судження про вчинки дійових осіб; спираючись на зміст і форму художнього твору, розвивати навички усного та писемного мовлення.
Види творчих робіт зумовлені віковими можливостями учнів.
Висновок.
Учнів 5 – 8 класів, у яких викладається пропедевтичний курс зарубіжної літератури, необхідно навчати:
- будувати простий і складний плани твору, що розглядається; простий план характеристики образу літературного героя (усно й письмово); стисло й докладно переказувати текст (усно);
- будувати складний план характеристики образу літературного героя; готувати вибірковий переказ із елементами опису, твір-роздум про героя (усно та письмово);
- стисло переказувати великий епічний твір, складати план порівняльної характеристики образів.
Учням 9 – 11 класів під час опанування системного курсу зарубідної літератури необхідно дати навички:
- сладання конспекту та його різновидів;
- складання усного й письмового твору-роздуму над проблемою;
- написання реферату за двома та більше джерелами;
- складання усного й письмового твору-аналізу (компаративного) художніх текстів;
- написання доповіді та її усного викладу.
