Geum.ru

Кабінетом Міністрів України юм. Азаров " " 2012 р кодекс

Вид материалаКодекс

Содержание


Сили цивільного захисту
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

організація здійснення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій;

організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, сіл та селищ, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

організація та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, їх розміщення, створення медичних формувань Державної служби медицини катастроф, необхідних для надання медичної допомоги та життєзабезпечення населення;

контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;

розроблення та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання в особливий період, які належать до сфери їх управління;

підготовка пропозицій щодо віднесення міст до груп цивільного захисту та подання їх Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідним обласним державним адміністраціям;

віднесення суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, до категорії цивільного захисту відповідно до основних показників та затвердження їх переліку;

створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

завчасне накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення і зонах спостереження суб’єктів господарювання радіаційної небезпеки I і II категорії та формувань цивільного захисту, а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та розвідки;

взаємодія з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту щодо виконання завдань цивільного захисту;

організація та забезпечення життєдіяльності постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок цих дій;

забезпечення складення довідок про визнання особи такою, що постраждала унаслідок надзвичайної ситуації, списків (реєстрів) постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога, списків загиблих осіб на підставі їх ідентифікації;

забезпечення соціального захисту постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати матеріальної допомоги;

створення у містах комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій та у разі виникнення надзвичайних ситуацій — спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування;

забезпечення навчання з питань цивільного захисту посадових осіб органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання комунальної власності та здійснення підготовки населення діям у надзвичайних ситуаціях;

організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;

визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту;

планування та організація роботи щодо дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення;

прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності;

організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту;

організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту;

розроблення та реалізація комплексу заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб’єктів господарювання комунальної власності;

здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

3. Організація заходів цивільного захисту в територіальних підсистемах здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Стаття 26. Повноваження суб’єктів господарювання

1. До повноважень суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту належать:

забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту в суб’єкта господарювання;

забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

розміщення інформації щодо заходів безпеки та відповідної поведінки у випадках виникнення аварії;

організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів у суб’єкта господарювання;

створення об’єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;

проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій у суб’єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;

здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки;

проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

укладення угод з аварійно-рятувальними службами про аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання відповідно до вимог статті 142 цього Кодексу;

здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують ступінь ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об’єктах; сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту;

здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні);

дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;

створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх додержанням;

забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

утримання в справному стані засобів цивільного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території;

виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

2. Організація заходів цивільного захисту суб’єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб’єктів господарювання з урахуванням таких вимог:

у суб’єкта господарювання, який віднесений до відповідних категорій цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту;

у суб’єкта господарювання, а також в закладах охорони здоров’я із загальною чисельністю працюючих та осіб, що перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб, та у суб’єкта господарювання, який віднесений до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;

у навчальних закладах з денною формою навчання з чисельністю 500 і більше осіб, які навчаються, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;

у суб’єкта господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб’єкта господарювання.

3. Порядок діяльності підрозділів з питань цивільного захисту або призначених осіб визначається відповідними положеннями про них або посадовими інструкціями. Положення про підрозділ (посадова інструкція працівника) з питань цивільного захисту затверджується керівником, що його створив (призначив), на підставі типового положення про такий підрозділ, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Глава 6
СИЛИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Стаття 27. Склад та основні завдання сил цивільного захисту

1. До сил цивільного захисту належать:

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

аварійно-рятувальні служби;

формування цивільного захисту;

спеціалізовані служби цивільного захисту;

пожежно-рятувальні підрозділи (частини);

добровільні формування цивільного захисту.

2. Основними завданнями сил цивільного захисту є:

проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;

проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

гасіння пожеж;

ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;

проведення піротехнічних робіт, пов’язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після війн, боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються для здійснення протиправних посягань) на всій території України, за винятком територій, які належать військовим частинам, військовим навчальним закладам і установам, суб’єктам господарювання Збройних Сил України, іншим військовим формуванням;

проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;

надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров’я;

здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, які призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та надання гуманітарної допомоги постраждалим від таких ситуацій;

надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

проведення аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

3. Сили цивільного захисту можуть залучатися до проведення відновлювальних робіт.

Стаття 28. Аварійно-рятувальні служби

1. Аварійно-рятувальні служби поділяються на:

державні, регіональні, комунальні, об’єктові та громадських організацій;

спеціалізовані та неспеціалізовані;

професійні та непрофесійні.

2. Аварійно-рятувальні служби створюються:

державні — центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншими центральними органами виконавчої влади, Національною акціонерною компанією “Нафтогаз”;

регіональні — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі відповідно;

комунальні — органами місцевого самоврядування у місті, районі міста, селищі;

об’єктові — керівником суб’єкта господарювання, що експлуатує об’єкти підвищеної небезпеки на такому суб’єкті господарювання;

громадських організацій — громадською організацією, згідно із Законом України “Про об’єднання громадян”.

3. Держані, регіональні, комунальні аварійно-рятувальні служби і аварійно-рятувальні служби громадських організацій, які створені на професійній основі, є юридичними особами.

4. Спеціалізована аварійно-рятувальна служба — професійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби цивільного захисту і призначена для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з особливим ризиком для життя та здоров’я, зокрема гасіння газових фонтанів, проведення водолазних та гірничорятувальних робіт.

5. Спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби, діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт, є воєнізованими.

6. Неспеціалізована аварійно-рятувальна служба — професійна або непрофесійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлених рятувальників та відповідні засоби цивільного захисту і призначена для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, які не потребують відповідної спеціалізації.

7. Професійна аварійно-рятувальна служба — аварійно-рятувальна служба, працівники якої працюють за трудовим договором, а рятувальники в ній проходять професійну, спеціальну фізичну, медичну та психологічну підготовку.

8. Непрофесійні об’єктові аварійно-рятувальні служби створюються за рахунок інженерно-технічних та інших досвідчених працівників суб’єктів господарювання, які одержали необхідні знання та навички у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здатні за станом здоров’я виконувати роботи в екстремальних умовах.

9. Працівники аварійно-рятувальної служби поділяються на основних та допоміжних.

10. До основних працівників аварійно-рятувальної служби належать працівники, які організують і виконують аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи та забезпечують готовність аварійно-рятувальних служб до проведення таких робіт. Основні працівники професійної аварійно-рятувальної служби поділяються на керівних та рядових.

11. До допоміжних працівників професійної аварійно-рятувальної служби належать працівники, які забезпечують її повсякденну діяльність.

12. Державною спеціалізованою аварійно-рятувальною службою є Державна служба медицини катастроф, яка функціонує для надання безоплатної медичної допомоги постраждалим, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

13. Державна служба медицини катастроф складається із закладів охорони здоров’я, а також медичних формувань, які утворюються такими закладами.

14. Державна служба медицини катастроф створюється на державному та регіональному рівні.

15. Перелік закладів охорони здоров’я та медичних формувань, які входять до складу Державної служби медицини катастроф, визначається центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та інфраструктури, Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

16. Порядок діяльності Державної служби медицини катастроф затверджується Кабінетом Міністрів України.

17. Статут аварійно-рятувальної служби або положення про аварійно-рятувальну службу розробляється на підставі Типового статуту (положення) аварійно-рятувальної служби та затверджується органом виконавчої влади, Національною акціонерною компанією “Нафтогаз”, органом місцевого самоврядування, суб’єктом господарювання, які утворили таку службу.

18. Утворення, реорганізація та ліквідація державних, регіональних, комунальних та об’єктових аварійно-рятувальних служб, утворення та реорганізація аварійно-рятувальних служб громадських організацій здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

19. На аварійно-рятувальні служби покладається виконання таких завдань:

аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій;

подання місцевим державним адміністраціям, органами місцевого самоврядування та суб’єктам господарювання пропозицій щодо поліпшення протиаварійного стану суб’єктів господарювання і територій та усунення виявлених порушень вимог щодо дотримання техногенної безпеки;

невідкладне інформування керівників суб’єктів господарювання, які експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки, про виявлення порушень вимог техногенної безпеки на таких суб’єктах господарювання;

проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення.

20. Аварійно-рятувальні служби мають право на:

отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання інформації, необхідної для виконання покладених на службу завдань;

безперешкодний доступ на об’єкти в суб’єкті господарювання та їх територію для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

встановлення вимог щодо додержання заходів безпеки для всіх осіб, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації;

проведення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій документування, кіно- і відеозйомки, фотографування та звукозапису;

тимчасову заборону або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та у межах зони надзвичайної ситуації.

Стаття 29. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту

1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує у системі центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, і складається з органу управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.

2. Організація та порядок повсякденної діяльності Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та функціонування її під час виконання завдань за призначенням визначаються положенням про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

3. Для аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, встановлюються зони відповідальності щодо реагування на надзвичайні ситуації.

4. Державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту утворюються в містах, районах у містах, районах в Автономній Республіці Крим, областях, у суб’єктів господарювання відповідно до критеріїв та згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

5. До повноважень Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту належить:

аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі суб’єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій;

подання місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування та суб’єктам господарювання пропозицій щодо поліпшення протиаварійного стану суб’єктів господарювання і територій та усунення виявлених порушень вимог щодо дотримання техногенної безпеки;

невідкладне інформування керівників суб’єктів господарювання, які експлуатують об’єкти підвищеної небезпеки, про виявлення порушень вимог техногенної безпеки на таких суб’єктах господарювання;

отримання від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання інформації, необхідної для виконання покладених на Службу завдань;

безперешкодний доступ на об’єкти в суб’єкті господарювання і їх територію для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж;