Історія педагогіки
| Вид материала | Документы |
- Програма вступного фахового випробування з соціальної педагогіки, 197.29kb.
- Програма вступного випробування з соціальної педагогіки, 109.69kb.
- Типова програма кандидатського екзамену із спеціальності 13. 00. 01 загальна педагогіка, 456.55kb.
- Шості Всеукраїнські Читання з гуманної педагогіки, 374.25kb.
- Тема: Предмет та основні категорії педагогіки, 1014.76kb.
- 1. Загальні засади дошкільної педагогіки, 6092.62kb.
- Робоча програма курсу "Історія філософії України " Для спеціальності 030300 «Історія», 162.85kb.
- Ліхтей І. М. Історія середніх віків, 1009.98kb.
- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.34kb.
- Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.13kb.
Складання конспекту
Для того, щоб скласти конспект, необхідно:
Прочитати текст підручника або іншого джерела.
Записати у зошиті тему конспекту.
3. Визначити у тексті головний зміст, основні ідеї, закономірності, формулювання тощо.
4. Визначити різноманітні зв'язки (логічні, причинно-наслідкові тощо).
5. Основний зміст кожного компоненту занотувати у вигляді кодованої інформації (після найменування теми у зошиті).
6. Прочитати текст ще раз і перевірити повноту виписаних ідей.
7. Сформулювати не менш, ніж три запитання різного рівня складності, записати їх у зошит.
8. До кожного запитання знайти позначку ступеня складності та можливу відповідь.
9. Уважно прочитати матеріал.
10. Визначити основні частини навчальної інформації за планом загальної схеми.
11. Визначити центральну частину опрацьованого матеріалу, викладеного у конспекті, тобто його «асоціативний вузол» у вигляді систематичного класу та його особливостей.
Конспектування
1. Перед конспектуванням треба ретельно вивчити твір, який будете конспектувати.
2. Конспектуванню передує складання плану.
3. Виклад тексту подавати стисло, але основні думки й аргументи треба записувати докладно.
4. У конспекті можна використовувати цитати.
5. На початку конспекту необхідно точно вказати прізвище та ініціали автора, повну назву роботи, місце та рік створення.
Опрацювання літературного джерела
1. Читайте книгу з олівцем у руці, якщо книга ваша власна, можна акуратно робити позначки на полях у тих місцях, які зацікавили або викликали запитання.
2. Намагайтеся читати швидко, але уважно.
3. Прочитавши книгу, поміркуйте над її основними ідеями, над описаними у ній подіями, фактами.
4. Зробіть записи про те, що здалося особливо важливим у прочитаному, про його основні позитивні та негативні моменти.
Уміння скласти грамотний, змістовний і придатний для тривалого використання конспект є надзвичайно важливим. Уміння конспектувати безпосередньо пов'язане з логічною культурою думки студента й письмового мовлення, а також з умінням сприймати, аналізувати та узагальнювати прочитане, включати це до конспекту вже накопиченого інтелектуального наробку.
Вимоги до грамотного конспекту: правильне передавання основного змісту тексту; логічний зв'язок виписаних думок; ясність; стислість; інформація про джерело тексту.
Принципи роботи над конспектом:
1. Записати вихідні дані джерела: автор, назва, рік, місце видання (для книги); автор, назва статті, назва періодичного видання чи наукового збірника, рік, номер (число, місяць), місце видання (для збірника), випуск, том.
2. Позначити на сторінці ліві й праві поля.
3. Ліворуч записувати назви розділів, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулювати самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.
4. Праворуч записувати свої висновки й коментарі, посилання на наявні матеріали.
5. У центрі коротко викласти зміст тексту.
6. Зберігати структуру джерела: композицію, тематичні розділи, послідовність викладу.
7. Найважливіші положення (визначення, докази, висновки) записувати у вигляді цитат, дослівно.
8. Конспект можна вести на окремому аркуші і в зошиті (залежно від обсягу того, що конспектувати).
9. Якщо треба конспектувати роботи малого обсягу і записи можуть міститися невеликому аркуші або картці, доцільно скласти картотеку конспектів, яка є замінним інструментом для навчальної і професійної діяльності.
Робота над рефератом
Вона передбачає вибір цікавої для студента проблеми, її глибоке вивчення, виклад результатів і висновків.
Тема реферату має бути правильно сформульованою; у назві реферату мають бути чітко визначені рамки розгляду теми; назва має відбивати зміст (тобто зміст реферату має розкривати тему).
Зміст має складатися із 4 частин: вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел.
Вступ (обсяг 2-3 сторінки) містить коротке обґрунтування актуальності теми реферату, об'єктивну складність для вивчення з урахуванням численних теорій, поглядів, суперечок. У вступі зазначається науково-дослідне спрямування (чому це питання може становити науковий інтерес, яке може мати практичне значення); визначається мета і завдання, які потрібно вирішити для реалізації мети (як правило, одне завдання ставлять на один параграф реферату); подається короткий огляд літератури, аналіз сильних і слабких сторін вивченого матеріалу.
Основна частина повинна мати обсяг сторінок не менш, як 10. Ця частина містить матеріал, відібраний для розгляду проблеми, розподілений за параграфами; розкриває методи, які використовуються для доказу результатів; містить особисту думку студента та сформульовані самостійно висновки, які спираються на наведені факти.
Висновок (обсяг 2-3 сторінки) формулює висновки за параграфами (відповіді і поставлені у вступі завдання), які випливають з основної частини, осмислення основної частини реферату; звертає увагу на виконання поставлених у вступі мети і завдань.
Список використаних джерел включає використану літературу за алфавітом із зазначенням автора, назви, місця видання, назви видавництва, року (тобто із дотриманням вимог до оформлення списку літературних джерел).
Матеріал для обов’язкового конспектування
(алгоритмом роботи можуть бути методичні рекомендації)
Тема І. ВИНИКНЕННЯ ОСВІТИ Й ВИХОВАННЯ В СВІТОВІЙ СУСПІЛЬНІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 16-17, 18-24.
Тема ІІ . ШКОЛА Й ПЕДАГОГІКА ЕПОХ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ
Монтень М. Опыты: Кн. 1 // Мир философии: Кн. для чт.; ч. 2: Человек. Общество. Культура .- С. 91-92
Тема ІІІ. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА ЕПОХИ НОВОГО ЧАСУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА
Коменский Я.А. Избранные пед-е сочинения. Под ред. и биограф. очерком и примеч. Проф. А.А. Красновского. М., Учпедгиз, 1955. – 650 с.
Часть 1. Великая дидактика. Гл. IV, V, VI, IX, XII, XII, XVII, XVIII.
Тема IV. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА кінця XVIII — першої половини XIX століття
Песталоцци Й.Г. Избранные педагогические сочинения: В 2-х томах. Т-2. / Под. Ред. В.А. Ротенберг, В.М. Кларина. – М.: Педагогика, 1981. – 416 с. – (Пед. Б-ка)
С. 5-6, 94-264, 208-400.
Тема V . ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ СВІТОВОЇ ПЕДАГОГІКИ
кінця XIX — початку XX століття
Д’юї Джон. Демократія і освіта. – Львів: Літопис, 2003. – 294 с.
Розділ 8 (с.83-91).
Тема VI . СУЧАСНА ОСВІТА У НАЙРОЗВИНЕНІШИХ КРАЇНАХ СВІТУ
Порівняльна педагогіка: Навч. посіб. / Уклад.: І.М. Богданова, та ін. – О.: ДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2000. – 164 с.
Тема VII. ШКОЛА Й ПЕДАГОГІКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ (ІХ-ХІV століття)
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 38-39.
Тема VIII. ШКОЛА В УКРАЇНІ ПЕРІОДУ ВІДРОДЖЕННЯ (ХVІ-ХVІІ століття)
Кучина Л.І., Окса М.М., Пряникова Т.В. Упровадження ідей козацької педагогіки в сучасну школу. Монографія. – Мелітополь, 2001. – 57 с.
Тема IX. УКРАЇНСЬКА ПЕДАГОГІКА ЕТАПУ ВІДРОДЖЕННЯ
(XVII — початок XVIII століття)
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 80.
Тема Х. УКРАЇНСЬКА ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА ПЕРІОДУ РУЇНИ (друга половина XVIII століття)
Сковорода Г. Дослідження, розвідки, матеріали: Збірник наукових праць. – К.: Наук. думка, 1992. – 380 с.
С. 44-59.
Ломоносов М.В. О воспитании и образовании / Сост. Т.С. Буторина. – М. Педагогіка, 1991. – 344 с. – (Педагогическая б-ка).
С. 44-45, 91-114, 152-161.
Тема XI. ШКОЛА і ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ
(перша половина XIX століття)
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 189.
Тема XIІ. ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА К. УШИНСЬКОГО
Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: В 6 т. АПНССР. – М.: Педагогика, 1988.
Том 3, том 4, том 5, том 6.
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 211-221, 230-237, 237-246.
Тема XIII. ОСВІТА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ
(друга половина XIX століття)
Толстой Л.Н. Педагогические сочинения / Сост. Н.В. Вейкшан (Кудрявая). – М.: Педагогика, 1989. – 544 с. – (Педагогическая б-ка).
С. 37-40, 205-232, 248-289, 451-477.
Тема XIV. ІДЕЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ Й ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ (друга половина XIX століття)
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 157-168.
Русова Софія. Вибрані педагогічні твори: У 2-х кн. Кн.І. – К.: Либідь, 1997. – 272 с.
Русова Софія. Вибрані педагогічні твори: У 2-х кн. Кн.ІІ. – К.: Либідь, 1997. – 320 с.
Тема XV. УКРАЇНСЬКА ШКОЛА Й ПЕДАГОГІКА (початок XX століття)
Франко І.Я. Грицева шкільна наука: Вірші, оповідання, казки для молоді та серед. Шк.. віку. – К.: Веселка, 1990. – 380 с. : іл., портр.
Тема ХVI. ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА УКРАЇНИ
(етапи УНР та національного відродження 20-ті роки)
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 358-369.
Тема XVII. ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА А. МАКАРЕНКА
Макаренко А.С. Твори в 7-ми томах. – К.: “Рад. школа”, 1955.
Том І, том ІІ, том V.
Тема XVIII. ШКОЛА І ПЕДАГОГІКА УКРАЇНИ У РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД (20-80-ті роки)
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С.448.
Тема XIX. ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА В. СУХОМЛИНСЬКОГО
Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах
Т. 1 К., “Рад. школа”, 1976.
С. 233-278, 403-421.
Т.3 Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина, 1977.– 670 с.
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 294.
Тема XX. СТАНОВЛЕННЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ
Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія./ Уклад.: О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – 767 с.
С. 577-600, 600-623, 644-658.
Національна доктрина розвитку освіти // Освіта – 2002. – 24 квітня – 1 травня
Національна доктрина розвитку освіти // Науково-освітній потенціал нації: погляд ХХІ століття / Авт. Кол.: Н 34 В. Литвин (кер.), В. Андрущенко, А. Гурій та ін. – К.: Навч. книга, 2004. – с. 270.
Тема ХХІ. ПОЧАТКОВА ОСВІТА В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХХ ст.
Артемова Л.В. Історія педагогіки України: Підручник. – К.: Либідь, – 2006. – 424 с.
Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.
Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн..1, 2: Навч. посіб. / За ред. О.В. Сухомлинської К.: Либідь, – 2006. – 424 с.
Тема ХХІІ
РОЗВИТОК ОСВІТИ В ПРИАЗОВ’Ї В ХІХ – ХХ ст.
Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн..1, 2: Навч. посіб. / За ред. О.В. Сухомлинської К.: Либідь, – 2006. – 424 с.
Артемова Л.В. Історія педагогіки України: Підручник. – К.: Либідь, – 2006. – 424 с.
Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.
Історія педагогіки / Підр. За ред. М.С. Гриценко. – К.: Вища шк.., 1973. – 446 с.
Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Г. Історія української школи і педагогіки: Навч. посібн. К.: Знання, 2006. – 447 с.
Історія філософії: Підр. За ред. В.Г. Креміня. – Х.: Прапор, 2003. – 768 с.
СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІ СХЕМИ НА ДОПОМОГУ
ПРИ САМОСТІЙНОМУ ВИВЧЕННІ
(Методичні рекомендації)
Використання структурно-логічних схем допомагає студентові узагальнювати знання, систематизувати їх; крім того як варіант студентам пропонується розширювати схеми, доповнювати, творчо опрацьовувати. Робота з першоджерелами, підручниками, використання методичних вказівок та структурно-логічних схем сприятиме розвитку інтересу до педагогічних явищ, вихованню гуманістичних якостей.
Враховуючи, що процес засвоєння знань відбувається за шістьма рівнями, студентам бажано прийняти наступний алгоритм роботи. На рівні сприйняття матеріалу активізувати увагу на пізнанні фактів, термінології, структур, теорій, принципів, законів, закономірностей, тенденцій, необхідних для наукового обґрунтування педагогічних явищ і процесів. На рівні розуміння намагатися глибше засвоїти знання шляхом трансформації навчального матеріалу та інтерпретації основних категорій, законів, принципів. На рівні застосування робити спроби використовувати навчальний матеріал у конкретних умовах педагогічної ситуації, спираючись на засвоєні положення.
Виникнення освіти й виховання в світовій суспільній цивілізації
Педагогіка давнього світу
Погляди на природу виховання
| Біологічна концепція → | Ш.Летурно 1831-1902р.(фр.) Г.Спенсер 1820-1903р.(англ.)
|
| Психологічна теорія → | П.Монро 1869-1947р.(англ.)
|
| Релігійна теорія → | К.Шмідт 1819-1864р.(нім.)
|
| Трудова теорія → | Ф.Енгельс 1819-1864р.(нім.) Л.Морган 1818-1881р.(англ.)
|
Форми виховання в родових общинах
- Передача досвіду.
- Залучення до праці.
- Ініціації.
- Будинки молоді (перші заклади для виховання молоді).
- Патріархат. Моногамія.
- Форми: ігри, традиції, звичаї, ритуали, обряди, табу.
- Розпад первісного ладу: моногамія, сімейне виховання, піктографічне письмо, будинки молоді.
Виховання і навчання в країнах Давнього Сходу
Шумерія ↔ рання рабовласницька держава, перші школи. Клинопис (600 знаків). Платне навчання.
Давній Єгипет ↔ двірцеві школи, школи для жерців, школи писарів, ієрогліфічне письмо (700 знаків).
Давня Індія ↔ кастове виховання, школа брахманів і кшатріїв (10 років).
Давній Китай ↔ общині школи, дисципліна, покарання; спеціальні школи, аристократичні школи. Першу приватну школу відкрив Конфуцій (551-479 до н.е.).
Освіта та виховання у Давній Греції
| Афінська система Мета виховання: різнобічний гармонійний розвиток особистості Форми та зміст: 0—7 р. — сімейне виховання; 7—1З р,— музична школа; школа граматиста (навчання грамоті і лічбі); школа кіфариста (літературно-музичне виховання); 13—18 р, — гімназичні школи: палестра (школа давнього п'ятиборства); гімназія (риторика, гімнастика, музика); 18—20 р. — ефебія. Традиційні цінності виховання; єдність, рівність перед законом, ідеал героїчного і безкорисного служіння рідному місту. | Спартанська система Мета виховання; підготовка мужніх, дисциплінованих, загартованих воїнів. Форми навчання і виховання: 0—7 р. — сімейне виховання; 7—18 р, агелли (військові загони); 18—20 р. — військова служба (ефебія). Зміст навчання і виховання: володіння зброєю, розвиток сили і витривалості; елементарне навчання читанню й письму, розвиток кмітливості, вміння висловлювати думки аргументовано і лаконічно; естетичне виховання через військові пісні і танці, розвиток почуття краси тіла. Методи виховання: особистий приклад, змагання, формування звичок, покарання, бесіди; общинне виховання. |
Етапи навчання у Давньому Римі
| Сімейне виховання (від народження до 7 років) — найдавніший вид римського виховання, якому приділялась велика увага. |
| Елементарна школа (від 7 до 11—12 років) — з V ст. н.е. — мала суто практичний характер; хлопчиків і дівчат навчали читанню, письму, лічбі. |
| Школа граматики (від 11 до 12—15 років) — передбачалося вивчення латинської та грецької мови та літератури (граматика, поетика, стилістика) на основі творів Гомера, Вергілія, Теренція; вивченню основ «вільних мистецтв» приділялось другорядне значення. Відбувалося формування «досконалого оратора» як освітнього ідеалу. |
| Школа ритора (від 15 до 20 років) — незначна кількість юнаків детально вивчала в теорії і на практиці ораторське мистецтво за зразком промов Цицерона для підготовки до судової діяльності. |
Перші педагогічні теорії
Сократ 469-399 років до н.е.
Погляди:
- заперечував пізнання світу;
- проголошував необхідність пізнання себе;
- важливість вчительських настанов;
- дієвість переконання як засобу виховання;
- евристичний метод навчання.
Платон (учень Сократа) 427-347 років до н.е.
Засновник філософської школи в Афінах.
Твори: «Держава», «Закони»;
Погляди:
- заперечував пізнання світу;
- запропонував першу систему освіти: формування «і тіла, і душі», суспільне виховання, дошкільні заклади, школи-палестри, гімназії, ефебії, вищу освіту;
- ставився до праці зневажливо.
Аристотель (учень Платона) 384-322 років до н.е.
Твори: «Політика», «Метафізика» «Про душу»
- виховував О.Македонського.
- заснував в Афінах школу-ліцей;
- зробив першу спробу вікової періодизації (по 7 років);
- заперечував трудове виховання.
Демокріт 460-370 років до н.е.
- ідея грамотного розвитку;
- принцип природо відповідності;
- виховання в праці;
- батьківський авторитет.
Квінтіліан Марк Фабій
Керівник риторської школи в Давньому Римі
Праці «Про виховання оратора»
Погляди:
- всі діти здібні;
- ранній початок навчання;
- навчання мові, музиці;
- викладання різних предметів;
- вимоги до вчителя, особливо до тих, хто є першим вчителем.
Школа і педагогіка епох Середньовіччя та Відродження
Лицарське виховання (епоха Раннього Середньовіччя)
У 21 рік посвята у лицарі 314 до 21 року З 7 років
| | | | У 21 рік | Посвята у лицарі |
| | | З 14 до 21 року | Зброєносець при сюзерені | |
| | З 7 років | Паж при жінці сюзерена | ||
| До 7 років | Життя в рідній сім’ї |
Типи шкіл в країнах Західної Європи в епоху Пізнього Середньовіччя
| Типи шкіл | | | | | Університети (вищі факультети: теологічний, юридичний, медичний) |
| факультети мистецтв в університетах | |||||
| соборні, монастирські | |||||
| парафіяльні | |||||
| міські, цехові, гільдійські приватні | |||||
| знання | елементарні знання | латинська граматика | trivium | Trivium + quadrivium | загальні та фахові |
Перші університети :
- Болонья (1168);
- Оксфорд (1168);
- Кембридж (1209);
- Париж (1253);
- Прага (1348).
Західноєвропейська педагогіка епохи Нового Часу та Просвітництва.
Структура шкільної системи за Я.А.Коменським
| Для дитини (0—6 р.) | Школою є: | Материнське піклування (школа) |
| Для отроцтва (6—12 р.) | Елем. школа: народна, рідномовна | |
| Для юнацтва (12—18 р.) | Латинська школа (гімназія) | |
| Для зрілості (18—24 р.) | Академія і подорожі |
Педагогічна система Дж. Локка
| | | Мета виховання. підготовка джентльмена який вміє вести свої справи розумно і прибутково | | |
| | Програма виховання джентльмена: моральне виховання, розумове виховання, фізичне виховання | | ||
| Завдання виховання: розвиток здорового духу у здоровому тілі | ||||
| | Методи виховання: приклад, вправи, виховні ситуації бесіди, покарання, заохочення | | ||
| | | Організація виховання: джентльмен виховується в сім'ї, а не в школі | | |
Загально-педагогічні ідеї Ж.-Ж. Руссо
(1712-1778)
| | | Джерела виховання | | |
| | Від природи: внутрішній розвиток здібностей та органів людини | | ||
| Від оточуючих речей: набуття власного досвіду відносно оточення | ||||
| Від людей: навчання тому, як користуватися природними здібностями |
Принципи виховання за Ж.-Ж. Руссо
| | | Принципи виховання | | |
| | Природне виховання: спілкування з природою, гармонія з нею | | ||
| Вільне виховання: ідея доброго начала як первинної сутності людини | ||||
| Трудове навчання: «праця є неминучим обов'язком суспільної людини» |
Праці: «Еміль, або Про виховання» - роман-трактат (1762) «Сповідь» – автобіографічний твір.
Західноєвропейська педагогіка кінця ХVІІІ–першої половини ХІХ ст.
Основні принципи виховання Й. Песталоцці
природовідповідне виховання
| | саморозвиток | |
| сили серця (моральні якості) - виростають із природної схильності до любові, віри, почуття сорому, володіння собою | сили розуму (знання) - виростають із природної схильності до зовнішнього та внутрішнього споглядання | сили руки (уміння - ) виростають із природних здібностей до розвитку тіла та його органів |
| гармонійний розвиток усіх природних сил людини |
| | Елементарність | |
|---|---|---|
| Така організація навчання і виховання, при якій виділяються найпростіші елементи моральної сфери дитини, пізнання, практичної діяльності, що дозволяє безперервно просуватися від простого до більш складного, доводити доброчинності, знання та практичні навички дітей до можливого рівня досконалості |
Праці:
-«Лінгард і Гертруда»
-«Як Гертруда вчить своїх дітей»
-«Лебедина пісня»
Найпростіші елементи завдання про речі:
Число
Форма
Слово
Погляди:
Вивчення мови
Звуковий метод навчання грамоти
Фізичне виховання
Загальні тенденції світової педагогіки
кінця ХІХ-початку ХХ ст.
Провідні течії та представники реформаторської педагогіки
| Соціальна педагогіка «Індивідуальна соціалізація» особистості шляхом її приєднання до «колективних уявлень» (суспільно-моральних цінностей) - Е. Дюркгейм, В. Дільтей, Б. Рассел, Р. Зейдель | Педологія Комплекс психологічних, біологічних та соціальних знань про розвиток дитини у їх цілісності - Е. Мейман, Е. Торндайк, С. Холл, А. Біне | Експериментальна педагогіка Наукове обґрунтування принципу природовідповідності на основі вивчення анатомії, фізіології та психології дитинства - Е. Мейман, В.А. Лай, А. Біне, Е. Торндайк |
Трудова педагогікаПраця як навчальний предмет і головний принцип діяльності школи, що готує до професійної діяльності та виконання громадських обов'язків - Г. Кершенштейнер | Теорія вільного виховання Принцип педоцентризму, який передбачає свободу вибору дитиною діяльності, її вільну творчість як основу розвитку - Е. Кей, Л. Гурлітт, М, Монтессорі | Прагматична педагогіка Навчання як набуття особистого досвіду розв'язання життєвих проблем; „навчання через діяльність” – Д. Дьюї, Е. Паркхерст, У. Кілпатрік |
| Педагогіка творчості Розвиток вільної особистості передусім засобами художньо-естетичної творчості - Е. Зальвюрк, Л. Ліхтварк | Школа діїПрактична діяльність у різноманітних формах як обов'язкова умова її розвитку - А. Лай | Педагогіка особистості Виховання вільної особистості шляхом стимулювання її творчого саморозвитку - Г. Шаррельман, Г. Гаудінг, Е. Вебер |
Нова педагогікаТворче поєднання у педагогічній практиці досягнень різних напрямів реформаторської педагогіки на основі принципів педоцентризму, вільного вибору дитиною форм діяльності, диференціації навчання, - творчої рівноправної взаємодії між учителем та учнями - Е. Клапаред, А. Фер'єр, С. Френе. |
Школа в Україні періоду Відродження
ХVІ -ХVІІ ст.
Структура освіти на українських землях та педагогічна думка XVI (першої половини XVII століття)
| | Вища освіта | | |
|---|---|---|---|
| Острозький триязичний колегіум [академія). Заснований князем Костянтином Острозьким. Існував у 1576—1636 рр. | Львівський університет. Починає свою історію від єзуїтського колегіуму з 1661 р. | ||
| | Середня освіта | | |
| Католицькі колегіуми: єзуїтські, піарські | Протестанті колегіуми кальвіністські лютеранські аріанські | Братські школи підвищеного типу: Львівська з 1586р., Київська з 1615 р., Луцька з 1620 р. | Києво-братський Колегіум (заснований шляхом об'єднання братської та Лаврської шкіл у 1632 р.) |
| | Елементарна освіта | | |
| католицькі школи | протестантські школи | монастирські та парафіяльні православні школи | |
| братські школи | школи національних меншин | полкові та січові школи | школи мандрівних дяків |
На Січі існували також школи музики і співу Б. Хмельницький в 1652 видав універсал про організацію при кобзарських цехах шкіл кобзарів і лірників.
Українська народна педагогіка
Метавиховання:виховання людини-трудівника, патріота, гуманіста | Принципивиховання:
| Методи виховання: особистий приклад; залучення до активної діяльності; заохочення і покарання; настанова; повчання | Засобивиховання:рідна мова; усна народна творчість; приклад батьків; традиції та обряди; матеріальна культура народу; праця; народні ігри, іграшки, забави |
Етапи розвитку української народної педагогіки
| Народна педагогіка дохристиянської доби |
| Народна педагогіка княжої доби |
| Козацька педагогіка |
| Родинно-громадська педагогіка XIX ст. |
| Народна педагогіка часів українського державотворення |
| Народна педагогіка радянських часів |
| Народна педагогіка у незалежній Україні |
Українська школа і педагогіка періоду Руїни
(друга половина ХVІІІ століття.)
Педагогічні ідеї Г.С.Сковороди
| | Мета виховання та життя: Самопізнання та самовдосконалення, досягнення щастя, якого можна дістатися цілковитою перемогою духу та душевним спокоєм. Виховний ідеал: «істинна людина», для якої потрібне є неважким, а важке непотрібним. Три обов'язки батьків: благо породити, турбуватися про здоров'я дітей, навчити вдячності. | |||
|---|---|---|---|---|
| | Загально-педагогічні ідеї | | ||
| Ідея сродності виховання: Сродність — життя за внутрішнім блаженним духом, що означає: навчатися тому, до чого народжений, обрати працю згідно своїй натурі. Ідея нерівної рівності: «Природа є перша всьому причина, - самодвижима причина». | Принцип народності виховання: «Кожен повинен взнати свій народ і в народі себе». | | ||
| | Дидактичні погляди | | ||
| Принципи навчання: виховний характер; врахування інте- ресів; систематичність; науковість; міцність знань; посильність і послідовність; свідомість; активність; розвиток пізна- вальних інтересів | Зміст навчання: відповідно до ідеї сродності треба навчати тому, що по- трібно людині для самопізнан- ня, пізнання навколишнього світу, для щастя і праці; головне джерело самопізнання і пізнання — Біблія | Предмети навчання: рідна мова, іноземні мови, література, піїтика, історія, філософія, точні науки, «грецькі музи» (музика, живопис тощо), ремесло та землеробство, богослов'я | Методи навчання: словесні: розмова, співбесіда, лекція; самостійні роботи: виконання перекладів, написання віршових переказів, прозових творів, листування, читання книг, спостереженя під час екскурсій | |
Твори:
«Благодарний Єродій»;
«Убогий Жайворонок»;
«Байки Харківські»
Педагогічна думка в Росії (ХVІІІ - початок ХХст.)
Прогресивні педагоги періоду Руїни
М. Ломоносов (1711-1765)
Ідеї: демократизація освіти
народна школа
Мета: формування духовно і фізично розвинених громадян.
Методи: бесіда, лекція, вправи.
Підручники: «Риторика», «Російська граматика» (14 видань), «Стародавня російська історія»
1755р. – за ініціативи М.Ломоносова відкрито Московський університет.
М. Пирогов (1810-1881)
Роботи: «Питання життя»
«Про публічні лекції з педагогіки»
«Про методи викладання»
Ідеї: виховного навчання
роль знань
активні методи навчання
вимоги до вчителя
відмова від тілесних покарань
Л.Толстой (1828-1910)
Роботи: «Загальний нарис характеру Яснополянської школи»
«Про методи навчання грамоти»
«Про народну освіту»
«Про виховання»
Ідеї: вільного виховання
критика зазубрювання
методика шкільної бесіди і розповіді
написання дітьми творів