Вимогами Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої Постановою Правління нбу №480 від 27 грудня 2007 р

Вид материалаДокументы

Содержание


Усього нарахованих доходів за мінусом резервів
Примітки до фінансової звітності
Статуту Банку.
Грошові кошти та їхні еквіваленти
Примітка 1.4. «Первісне визнання фінансових інструментів»
Примітка 1.5. «Торгові цінні папери».
Примітка 1.6. «Кредитна заборгованість клієнтів».
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32

Інформація до Звіту про власний капітал


(тис. грн.)

Найменування статті

2010рік

2009рік

Сума внеску за незареєстрованим статутним капіталом

-

-

Сума нарахованих та неотриманих доходів

26332

57776

Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами

(156)

(72)

Усього нарахованих доходів за мінусом резервів

26176

57704

Сума нарахованих та несплачених витрат

6802

9206

Сальдо між нарахованими доходами та витратами

19374

48498




Голова Правління

А.І. Циктор


Головний бухгалтер

С.Г. Гребенюк



Примітки до фінансової звітності

(в тисячах гривень)


Приміка 1 - «Облікова політика»


Примітка 1.1. Основна діяльність


Назва банку Публічне акціонерне товариство «КБ « ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА».

Організаційно – правова форма : Публічне акціонерне товариство

« Комерційний банк « ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА».

Головний офіс банку знаходиться у м. Київ по вул. Щорса, буд. 7/9.

Станом на 01.01.2011 року мережа Банку складалась із 45 відділень, що діяли в Україні. Кількість співробітників банку станом на 01.01.11 рік та на 01.01.10 рік становила 189 та 140 відповідно.

Валюта звітності та одиниця її виміру: гривня в тисячах одиниць.

Банк організує свою діяльність і виконує покладені на нього функцій відповідно до законодавчих актів України, а саме:

- Закону України «Про банки і банківську діяльність» №1212-ІІІ від 07.12.2000;

- Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999;

- Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму” від 28.11.2002 №249-IV та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від14.05.2003 №189.

- Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” № 710/97-ВР від 10.12.97р.,

- Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок ” від 23 лютого 2006 року N 3480-IV  .,

- Законів України “Про систему оподаткування”, “Про оподаткування прибутку підприємств”,

Про податок на додану вартість”, “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування”,

а також іншими нормативними актами, Постановами та Указами, які регулюють питання оподаткування в Україні.

- Закону України “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від 20.09.2001 № 2740-ІІІ та “Положення про порядок нарахування та сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”, що затверджено рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.01.02 р. N 1.

- Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності;

- Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями);

- Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.04. № 637, далі - Положення 637;

- Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами затвердженого Постановою Національного Банку України № 516 від 03.12.2003р., з урахуванням змін та доповнень.

- Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 06.07.2000 № 279, далі – Положення 279 із змінами та доповненнями;

- Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №505 від 13.12.2002р із змінами і доповненнями;

- Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 29.12.2000р. № 520 (зі змінами та доповненнями);

- Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №137 від 19.04.2005;

- Правилами бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затвердженими Постановою Правління Національного Банку України №123 від 08.04.2005.

- Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 16.03.2006р. № 91;

- Положення про порядок формування та використання банками резервного фонду, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 08.08.2001р. № 334;

- Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 02.02.2007 №31

- Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 18.06.2003р. №254)

- Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління НБУ № 124 від 19.03.2003р. (зі змінами та доповненнями);

- Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - План рахунків і Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку Банків України), затверджений постановою Правління Національного Банку України № 280 від 17.06.2004р. (зі змінами та доповненнями);

- Інструкції про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових активів та податкових зобов’язань, затвердженої Національного Банку України N 140 від 17 березня 2009 р..

- Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України від 14.08.03 № 337, далі – Інструкція 337;

- Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України № 495 від 20.10.2004р., далі - Інструкція 495,

- Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р., далі – Інструкція 22;

- Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України № 320 від 16.08.2006р., далі – Інструкція 320;

- Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України" затвердженої Постановою Національного Банку України № 481 27.12.2007 р, далі - Інструкція 481.

- Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 28.08.2001р. № 368 (зі змінами та доповненнями);

- Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України

480 від 20.12.2005 р з 01.02.2006 року;

- Інструкції з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей банків України, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України № 625 від 10.12.2004р;

- Інструкції про порядок організації та здійснення валюто - обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12.12.2002р. N 502 (зі змінами та доповненнями);

- Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 17.11.2004р. № 555 (зі змінами та доповненнями);

- Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України”, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 03.10.2005 року

358, далі – Інструкції 358

- Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 480 від 27.12.2007 зі змінами та доповненнями.

- Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банква України, затверджених Постановою Правління Національного банку України № 255 від 18.06.2003 зі змінами та доповненнями;

- Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 639;

Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року N 508;

чинного законодавства України;

інших нормативно-правових актів Національного банку України;

Статуту Банку.


Примітка 1.2. «Основи облікової політики та складання звітності».

Облікова політикаце сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються банком для організації бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика банку побудована у відповідності з чинним законодавством України, зокрема законом України «Про банки та банківську діяльність», нормативними актами НБУ, основними принципами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО),Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні та рішеннями керівництва банку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність банку ґрунтується на таких принципах:
  • безперервність;
  • обачність;
  • нарахування та відповідність доходів і витрат;
  • історична (фактична) собівартість;
  • послідовність.

Основою облікової політики є розроблені і затверджені внутрішні Положення та Інструкції.

Система обліку банку включає бухгалтерський (фінансовий), управлінський та податковий облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі, відрізняючись формою та періодичністю розрахунку даних.

Бухгалтерський (фінансовий) облік та фінансова звітність банку основані на міжнародних та національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Операції, проведені банком, відображаються в обліку в день виникнення прав чи обов’язків. Операції в іноземній валюті відображаються в фінансовій звітності в національній валюті України по офіційному курсу Національного банку України на дату складання звітності.

Податковий облік ведеться з метою накопичення і систематизації даних про валові доходи, валові амортизаційні відрахування, які визначаються у відповідності до вимог податкового законодавства України.

Управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації. Управлінський облік деталізує дані фінансового обліку для прийняття раціональних управлінських рішень, для планування та контролю за станом основних показників діяльності Банку.

Застосовані критерії визнання конкретних активів та зобов’язань.

Метод обліку активів та зобов’язань банку базується на обґрунтованості й точності в обліку та звітності показників за відповідними рахунками (статтями), достовірності визначення вартості об’єктів обліку у грошовій формі. В обліку і фінансових звітах використовуються методи оцінки вартості активів і зобов’язань за історичною, (первісною) чи купівельною вартістю придбання, зобов’язання – за сумою надходження коштів. Активи та зобов’язання в іноземній валюті підлягають переоцінці в національну валюту України при зміні офіційного курсу Національного банку України.

Визнання та оцінка фінансових інструментів. Банк визнає фінансові активи та зобов’язання у своєму балансі тоді, коли він стає стороною контрактних зобов’язань стосовно даного інструменту. Операції з придбання та реалізації активів та зобов’язань визнаються з використанням обліку за датою розрахунку.

Активи і зобов‘язання Банку первісно оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення (за первісною або справедливою вартістю).

При обліку за первісною (історичною) вартістю активи визнаються за сумою фактично сплачених за них коштів, зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов’язання. 

При обліку за справедливою (ринковою) вартістю активи визнаються за сумою коштів, яку було б необхідно сплатити при придбанні таких активів на поточний момент часу, а зобов’язання – за сумою коштів, яка була б потрібна для погашення зобов’язання на поточний момент часу. У подальшому приведення поточної вартості активів до їх справедливої вартості здійснюється шляхом переоцінки (дооцінки або уцінки).

Крім зазначених методів та критеріїв оцінки активів та зобов’язань, які застосовувались Банком при визнанні на дату балансу, Банк здійснює оцінку їх реального стану з використанням принципів нарахування та відповідності доходів та витрат, формування спеціальних резервів, амортизації вартості основних засобів та нематеріальних активів тощо.

Цінні папери Банку з метою їх оцінки та відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином:

а) цінні папери, які обліковуються в торговому портфелі;

б) цінні папери в портфелі Банку на продаж;

в) цінні папери в портфелі Банку до погашення;

г) інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

Визнання (припинення визнання) цінних паперів за стандартними процедурами відображається в бухгалтерському обліку із застосуванням методу їх визнання (припинення визнання) на дату розрахунку.

Купівля або продаж цінних паперів за стандартними процедурами передбачає передавання цих цінних паперів протягом часу, який установлений згідно із загальними правилами, що діють на відповідному ринку.

На кожну наступну після визнання дату балансу всі цінні папери, що придбані Банком, оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:

а) цінних паперів, що утримуються до погашення;

б) акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком у портфелі на продаж, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;

в) інвестицій в асоційовані та дочірні компанії.

Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю.

Якщо котирування ринкових цін на цінні папери є недоступним, то для визначення справедливої вартості застосовуються такі методи:

- посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту;

- аналіз дисконтованих грошових потоків. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Банк використовує ставку дисконту, яка дорівнює діючій нормі прибутковості подібної фінансової інвестиції, що має в основному такі самі умови та характеристики (строк погашення, що залишився; структура потоків грошових коштів; валюта; кредитний рейтинг емітента, процентна ставка);

- інші методи, що забезпечують достовірне визначення справедливої вартості цінних паперів.

Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі на продаж, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності.

Грошові кошти та їхні еквіваленти

Грошові кошти та їхні еквіваленти включають кошти в касі, необмежені у використанні, залишки на кореспондентських рахунках, кошти надані банком для операцій з пластиковими картками, які можуть бути вільно конвертовані у відповідну суму грошових коштів протягом короткого проміжку часу.

Примітка 1.4. «Первісне визнання фінансових інструментів»

Фінансові активи та фінансові зобов’язання Банк визнає у балансі тільки тоді, коли стає стороною контрактних зобов’язань щодо даного фінансового інструмента. Операції з придбання та реалізації фінансових активів та фінансових зобов’язань визнаються з використанням обліку за датою розрахунку.

Справедлива вартість фінансових активів та фінансових зобов’язань в балансі відповідає балансовій вартості. Банк прийняв рішення не здійснювати рекласифікацій та не застосовувати ретроспективно до звітного періоду, що дозволяється змінами до МСБО 39 «фінансові інструменти: визнання та оцінка» та МСФЗ 7 «фінансові інструменти: Розкриття інформації».

Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю, до якої додаються витрати на операції з придбання таких цінних паперів (крім цінних паперів у торговому портфелі, інвестицій в асоційовані та дочірні компанії), або витрати визнаються на рахунках витрат (для цінних паперів у торговому портфелі), або витрати відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії) на дату їх придбання (для боргових цінних паперів у портфелі на продаж або до погашення).

Примітка 1.5. «Торгові цінні папери».


Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами проводиться у відповідності з вимогами Інструкції 358, Положенням про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 02.02.2007р №31 зі змінами та доповненнями та Плану рахунків.


Торгові цінні папери первісно оцінюються за справедливою вартістю. Комісійні та інші витрати на операції з придбання цінних паперів в торговий портфель визнаються витратами під час первісного визнання таких цінних паперів і обліковуються за рахунками витрат балансового рахунку 7104.

На дату операції вартість придбаних торгових цінних паперів обліковується за позабалансовими рахунками.

У разі зміни справедливої вартості, Банк здійснює переоцінку цінних паперів, але обов’язково не рідше одного разу на місяць, станом за останній робочий день звітного місяця. Результати переоцінки цінних паперів в торговому портфелі Банку визнаються в складі доходів за результатами торговельних операцій та відображаються за аналітичними рахунками балансового рахунку 6203 Плану рахунків. Амортизацій дисконту (премії) за борговими цінними паперами в торговому портфелі банку не здійснюється.

Банк здійснює нарахування процентних доходів за торговими цінними паперами на дату їх переоцінки, але не рідше одного разу на місяць з відображенням результатів в доходах Банку за аналітичними рахунками балансових рахунків 6056,6057. Від володіння цінними паперами з невизначеним доходом, банк може отримувати доходи у вигляді дивідендів та відображати їх за аналітичними рахунками балансового рахунку 6300.

Протягом 2010 року Банку мав у володінні торгових цінних паперів з невизначеним доходом, але дивіденди не отримував.

Станом на 31 грудня 2010 року банк не має цінних паперів у торговому портфелі, які є об’єктом операцій РЕПО.


Примітка 1.6. «Кредитна заборгованість клієнтів».

Необхідною умовою для визнання активів і зобов'язань в балансі є оцінка, тобто можливість визначення грошової суми, в якій елементи балансу мають бути відображені у звітності. Активи i зобов'язання обліковуються в національній та іноземній валюті. Зв'язок між операціями в іноземній i національній валюті забезпечують технічні рахунки: рахунок валютних позицій (ведеться за видами валют); рахунок гривневого еквіваленту валютних позицій (відкривається тільки в гривні ).

Визначення справедливої вартості фінансових інструментів надається відповідно до вимог МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка». Справедлива вартість визначається як сума, за яку фінансовий інструмент може бути обміняний в ході поточної операції між обізнаними, незалежними сторонами за звичайних комерційних умов, інших ніж примусовий чи ліквідаційний продаж. Справедлива вартість фінансового інструменту під час первісного визнання як правило дорівнює фактичній ціні операції.

Справедлива вартість фінансових інструментів, що знаходяться в активному обігу на організованих фінансових ринках на звітну дату, визначається за ринковими котируваннями без будь-якого вирахування витрат на здійснення операції. Справедлива вартість всіх інших фінансових інструментів, що не мають активного обігу на ринку, визначається з використанням відповідних методів оцінки, які включають використання чистої дисконтованої вартості, порівняння з ідентичними фінансовими інструментами та інші моделі.

В 2010 році бухгалтерський облік кредитних операцій здійснювався відповідно до Постанови Правління Національного банку України №481 від 27.12.2007 р. «Про затвердження інструкції бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України» та відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517 (із змінами).

ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» первісно оцінював надані (отримані) кредити та відображав в бухгалтерському обліку їх за балансовою собівартістю (в сумі фактично наданих (отриманих) коштів, уключаючи комісійні доходи.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності активи і зобов’язання Банку оприбутковуються та обліковуються за:
  • вартістю їх придбання чи виникнення - за історичною або первісною вартістю: активи - за сумою сплачених за них коштів, їх еквівалентів або інших форм компенсації; зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на такі зобов’язання або сумою коштів чи їх еквівалентів, які підлягають сплаті для погашення зобов'язань у процесі звичайної господарської діяльності;
  • договірна вартість – вартість активу, передбачена договорами, укладеними Банком з його контрагентами;
  • вартість предмету застави – вартість, визначена за узгодженістю між Банком та позичальником (заставодавцем) та зафіксована у відповідному договорі застави;
  • ліквідаційна вартість – сума коштів, яку передбачається отримати у разі ліквідації певного активу;
  • номінальна вартість – вартість, вказана на цінних паперах, банкнотах, монетах тощо;
  • переоцінена вартість – вартість активу після його переоцінки;



Оцінка (переоцінка) активів та зобов'язань Банку можуть бути відображені в обліку різними способами, відповідно до нормативних актів Національного банку України (далі – НБУ) з питань ведення бухгалтерського обліку, а саме:
  • коригуванням відповідної статті балансового звіту;
  • переоцінкою статей балансу в іноземній валюті, за виключенням немонетарних, за офіційним валютним курсом;
  • формуванням спеціальних резервів у національній валюті (за активами в національній валюті);
  • формуванням спеціальних резервів у іноземній валюті (за активами в іноземній валюті), шляхом переоцінки якого за офіційним валютним курсом забезпечується незалежність оцінки активу в іноземній валюті від коливань валютних курсів.

Бухгалтерський облік взятих на себе зобов`язань кредитного характеру, у частині акредитивів та фінансових гарантій здійснювався банком відповідно до вимог Постанови Правління Національного банку України №481 від 27.12.2007 р. «Про затвердження інструкції бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України».

Для покриття ризиків по кредитним операціям, з метою підвищення надійності та стабільності банку, захисту інтересів кредиторів і вкладників, банк щомісячно формує спеціальні резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за основним боргом під стандартну та нестандартну заборгованість за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземних валютах, включаючи надані депозити, кредити іншим банкам, за наданими гарантіями, поручительствами, зобов`язаннями з кредитування. Створення спеціальних резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями – це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Резерви для відшкодування можливих втрат формуються на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування на підставі рішення Кредитного комітету банку, починаючи з останнього робочого дня місяця і не пізніше 7-го числа місяця наступного за звітним.

У разі формування резервів в наступному місяці за звітним, вони відображаються в балансі за допомогою коригуючи проводок. Резерви формуються у тій валюті, в якій обліковується заборгованість та обліковується на відповідних балансових рахунках класів 1,2,3.