Управління навчально-виховним процесом в навчальному закладі щодо запровадження сучасного інноваційного уроку у контексті європейського виміру

Вид материалаУрок

Содержание


Нікого не можна навчити плавати, багато днів підряд викладаючи теоретичні відомості про цей процес. Так само і в навчанні.
Мета методу кейс-стаді
Подобный материал:
Куценко Тетяна Володимирівна,

директор Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 37, учитель-методист, відмінник освіти України


Управління навчально-виховним процесом в навчальному закладі щодо запровадження сучасного інноваційного уроку у контексті європейського виміру

Сучасна українська школа поступово модернізується, намагаючись адаптуватися до потреб суспільства, які постійно змінюються. Школа потребує змін навчально-виховного процесу з середини при цьому варто врахувати спрямованість держави до європейської інтеграції. На сучасному етапі актуальною є модель навчання, яка має назву “навчання, в центрі якого знаходиться учень”. В українській педагогіці такий підхід пов’язано з використанням проблемного та проектного методів навчання. Результатом навчання стає формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. За даними ЮНЕСКО, головним завданням освіти у новому столітті є надання можливостей учням проявити свої таланти і здібності, розкрити свій творчий потенціал. Тому найбільшого значення набуває розробка і залучення у навчальний процес нових інноваційних педагогічних технологій, які ґрунтуються на принципах створення комфортних умов навчання, свободи творчості, використанні науки і техніки. Виходячи з вищезазначеного можна окреслити декілька реальних шляхів модернізації навчально-виховного процесу. Зокрема це
  • повноцінне впровадження інтерактивних технологій у навчальне та виховне середовище;
  • використанні інших здобутків методики навчання, наприклад, методу проектів, які б підвищували активність учнів у навчально-виховному процесі;
  • демократизація навчання;
  • залучення позитивних досягнень у сфері навчання та виховання європейських шкіл начально-виховальних.
  • розвиток технічно-матеріальної бази. Цей список не можна обмежити зазначеними пунктами, для кожної школи вони особливі. Зупинимося на деяких з інноваційних технологій, які ми активно запроваджуємо в своїй роботі.

Школа покликана виховати таку людину, яка б була відповідальною за свій розвиток, досконало знала себе, вміла усвідомлювати власні вчинки, прагнула до повної актуалізації свого потенціалу тощо.

Розвиток творчого потенціалу учнів передбачає застосування “активних” методів навчання. До них віднесені такі: ·метод конкретної ситуації – розвиває здібності до аналізу нетрадиційних завдань та привчає учнів формулювати завдання самостійно; стимулює використовувати літературні джерела; звертає за консультацією до словників, підручників, посібників тощо; підсилює потяг до набуття теоретичних знань;
  • метод інциденту – спрямований на подолання вікової та особистісної інерційності та вироблення адекватних способів поведінки у напружених стресових ситуаціях. Він є модифікацією методу конкретних ситуацій, але відрізняється тим, що характеризується несприятливими умовами для прийняття рішень, такими як: дефіцит інформації, часу, наявність аварійної обстановки, що призводить до більшої напруги тощо; формує уміння оптимально розв’язувати конфліктні та екстремальні ситуації;
  • метод тренування чуйності, або сенситивний метод, або метод соціально-психологічного тренінгу. Розвиває вміння управляти власним стилем поведінки та емпатію (сприйнятність до емоційного стану інших людей);
  • метод “мозкового штурму” – метод групового розв’язання творчої проблеми. Для цього використовуються засоби, які знижують критичність та самокритичність особистості, тим самим підвищується її впевненість у собі. Зниження критичності досягається двома шляхами: прямою інструкцією (бути вільним, підвищити довіру до своїх ідей, не боятися оцінки оточуючих) та створенням сприятливих умов (співчуття, підтримка особливої доброзичливої атмосфери тощо). Розкріпачення інтелектуальних можливостей школярів за рахунок послаблення психологічних бар’єрів – це магістральний шлях розвитку їх творчих здібностей;
  • метод синектики – спосіб стимуляції уяви, спосіб поєднання різнорідних елементів. Зіткнення найнеочікуваніших думок, незвичайних аналогій призводить до розширення поля дій, народження нових підходів до рішення проблеми та дозволяє вийти за рамки вузькопрофільних можливостей;
  • метод занурення – це метод з елементами релаксації, навіювання та гри. На відміну від інших методів навчання, де основний акцент впливу на учнів припадає на переконання, метод занурення певною мірою спирається на навіювання;
  • метод ділової гри. Гра забезпечує максимально емоційне залучення учасників у події, допускаючи можливість повернути їх хід. Найбільш повно, з нашої точки зору, відповідають завданню активізації навчально-творчої діяльності школярів заняття, які проводяться у формі ділових ігор. Головною перевагою ділової гри є радикальне скорочення часу накопичення досвіду особистості. На доцільність використання методу ігрового навчання для розвитку творчих можливостей школярів звертають увагу більшість вчителів нашої школи. На їхню думку, ігрове навчання – це активна пізнавальна діяльність, під час якої у школярів проявляється ініціатива, самостійність, самодіяльність, виробляється активна позиція, створюється емоційна й інтелектуальна атмосфера, психологічний комфорт.

Нікого не можна навчити плавати, багато днів підряд викладаючи теоретичні відомості про цей процес. Так само і в навчанні.

З метою вивчення вчителями та набуття практичних навичок з інтерактивних технологій і методів навчання в школі були проведені тематичні педради, практичні семінари, тижні творчості, спрямовані на збагачення теоретичних знань, обмін практичним досвідом. Позиція педагогів школи характеризується прагненням до максимального особистого внеску у здіснення прогресивних перетворень. Кращі вчителі школи з успіхом використовують метод кейс-стаді в навчально-виховному процесі (від англ. case study – “вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Цей метод відповідає всім основоположним закономірностям інтерактивних технологій, виконуючи на занятті спільні завдання, діти вчаться спілкуватися, критично мислити, ухвалювати обдумані рішення.  Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які вчитель описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути учнів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент. Ситуаційні вправи виконують ряд важливих функцій. Вони допомагають учням:
  • глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;
  • отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;
  • пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;
  • отримати додаткову інформацію, поглибити знання;
  • переконатися у поглядах;
  • розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки;
  • розвинути комунікаційні навички,
  • особливо важливо – поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня.

Мета методу кейс-стаді – поставити учнів у таку ситуацію, за якої їм необхідно буде приймати рішення. Учні мають визначити істотні й другорядні факти, вибрати основні проблеми і виробити стратегії та рекомендації щодо подальших дій. Акцент робиться на самостійному навчанні учнів на основі колективних зусиль. При цьому роль викладача зводиться до спостереження і управління дискусією.

Учень, який готується до обговорення кейсу в класі, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, учень має бути готовим представити свої думки під час обговорення в аудиторії, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове рішення. Учень має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії.

Існує декілька типів кейсів. Найбільш поширено в нашій школі використовуються з них кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація.

Кейс-випадок.

Це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час уроку-лекції для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома.

Кейс-вправа

Надає учневі можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз.

Кейс-ситуація

Класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”.

Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома.

Схема роботи над таким кейсом наступна:

1. Аналіз – пошук причин появи симптомів

2. Виявлення справжньої причини

3. Пошук варіантів рішення

4. Вибір оптимального рішення

5. Реалізація

6. Контроль

Із цих шести елементів у навчальному процесі найчастіше використовуються тільки перші чотири, але і вони допомагають учневі набути практичний досвід. Звичайно, метод кейс-стаді не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу, Результативність використання цього методу вчителями школи є очевидною:
  • щороку зростає кількість переможців 2 етапу Всеукраїнської олімпіади учнів;
  • збільшилася активність участі та перемог в роботі МАН,
  • налагоджені партнерські стосунки у взаємовідносинах „учитель-учень”;
  • більше 20 % учнів школи є переможцями різних районних та міських конкурсів;
  • щороку 85 % випускників школи стають студентами ВНЗ різних акредитацій;
  • підвищилася успішність учнів з багатьох предметів;
  • зросла громадянська свідомість та активність школярів у суспільно-корисних справах.

Запорукою успіху вчителів нашої школи є поєднання досягнень класичної педагогіки з вмілим використанням новітнього!