Geum.ru

Зміст порядок денний Порядок роботи науково-методичної ради Здоров’я дітей – пріоритетна стратегія розвитку освіти в Миколаївській області

Вид материалаДокументы

Содержание


Здоров’я дитини
Здоров’язберігаючі аспекти
Методична рада рекомендує
Подобный материал:
1   2   3

Здоров’я дитини


У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я поняття «здоров’я» визначено як «стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту», а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Здоров’я в усі часи вважали вищою цінністю, основою активного творчого життя, щастя, радості й добробуту людини. У сучасному суспільстві воно стає ще й умовою виживання. Одне із сучасних визначень здоров’я дано як здатність адаптуватися, пристосовуватися до життя.

За даними Міністерства охорони здоров’я України тільки 5% випускників шкіл є здоровими, 80 % школярів хронічно хворі, 50% – мають морфо фізіологічні відхилення, 70% – нервово-психічні розлади.

Серед підлітків 15 – 17 років на першому місці хвороби органів дихання, на другому – хвороби ока та його придаткового апарату, на третьому – хвороби кістково-м’язової системи. Хвороба – це медична категорія. А здоров’я – міра реалізації генетичних потенціалів.

У Миколаївському районі під постійним контролем здоров’я дітей, підлітків. У 2010 – 2011 рр. були проведені медичні огляди всіх дітей та підлітків району.

У лютому 2011 року була проведена спільна нарада районного відділу освіти з медичними працівниками району щодо ефективної організації медичних оглядів дітей та підлітків, на якій були розглянуті питання усунення недоліків у роботі по проведенню оглядів у 2010 році; затверджено графік проходження медичних оглядів для кожної школи. Проведення медичних оглядів були під особистим контролем завідуючого районного відділу освіти та головного лікаря Миколаївської ЦРЛ.

На цей час завершуються профілактичні огляди школярів.

Оглянуто 90 %. Виявлено патології. Перше місце займає захворювання органів кровообігу. Друге місце – захворювання дихальних шляхів. Третє місце – тубінфікованність. Четверте місце поділяють такі нозеології: захворювання кишково-шлункового тракту та порушення осанки.

Гострою соціальною проблемою залишається погіршення стану психічного здоров’я дітей, а також споживання психоактивних речовин.

Значна увага в районі приділяється профілактиці негативних явищ серед дітей та підлітків. У районі створений і працює мобільний консультативний пункт, у склад якого входять лікарі Миколаївської ЦРЛ (фтизіатр, нарколог, дерматолог). Протягом року МКП відвідує кожну школу, де проводяться колективні бесіди, лекції, а також є можливість в індивідуальному порядку провести бесіду, оглянути дитину на місці та надати пораду.

На обліку у фтизіатра стоять 15 дітей та підлітків, із них із активною формою туберкульозу – троє хворих, які захворіли у 2010 році та були виявлені при профілактичних оглядах. Необхідно звернути увагу на профілактичні заходи серед дітей та підлітків щодо профілактики туберкульозу. Профілактика є специфічною та неспецифічною. Звертаємо увагу на специфічну профілактику. Постановка проби Манту є одним із основних методів діагностики туберкульозу в дітей, завдяки якому можна виявити й обстежити тубінфікованих дітей, вчасно провести їм обстеження і хіміопрофілактику. Тільки після постановки проби Манту, при певних умовах можна зробити щеплення від туберкульозу, яке проводять у 7 і 14 років. Оздоровлення тубінфікованих дітей у районі проводиться амбулаторно – це профілактичний прийом протитуберкульозних препаратів під контролем батьків або медичних працівників, а також санаторно-курортне оздоровлення. Так, за даний період оздоровлено в республіканських санаторіях 40 дітей: із них інвалідів – 2 особи, сиріт – 18, дітей із малозабезпечених сімей – 16, із багатодітних сімей – 3, із сімейного дитячого будинку – 2 дітей. У місцевих санаторіях «Дубки» та «Південний» оздоровлено 27 дітей.

У районі організовано безкоштовне харчування для 58 тубінфікованих дітей 1 – 4-х класів. На обліку в нарколога дітей та підлітків немає. В інфекціоніста на обліку перебувають 13 дітей (5 – діти, які мають ВІЛ-статус, 8 – діти, народжені від ВІЛ-інфікованих батьків) – усі діти з ВІЛ-статусом. Із цих дітей 4 особи відвідують шкільні заклади району. І хочеться відзначити як позитивне тенденцію толерантного відношення до ВІЛ-інфікованих у закладах освіти району.

Дбайте про своє здоров’я, а також про здоров’я дітей. Будьте яскравим прикладом для них!


Здоров’язберігаючі аспекти

сучасного уроку


На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх його сфер.

За сучасними науковими підходами структурними складовими здоров’я визначено:

  фізичне здоров’я, що розглядається як поточний стан функціональних органів і систем організму;

  психічне здоров’я – стан психічної сфери людини, який характеризується загальним душевним комфортом, забезпечує адекватну регуляцію поведінки й обумовлений потребами біологічного і соціального характеру;

  соціальне здоров’я – система цінностей, настанов і мотивів поведінки в соціальному середовищі.

Стає очевидною потреба зміни ставлення до здоров’я дитини в системі освіти. Сьогодні урок як основна форма організації навчально-виховного процесу уже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров’я дитини.

Здоров’язберігаюча педагогіка, з одного боку, має сформувати в учнів спеціальні знання, уміння, навички збереження і зміцнення свого здоров’я, створення індивідуального здорового способу життя, а з іншого – передбачати в педагогічних технологіях можливості здійснення самостійних спроб удосконалення себе, свого тіла, психіки, емоцій, працювати над розвитком своїх комунікативних здібностей, виховувати гуманне ставлення до світу, оточення, самого себе.

Під здоров’язберігаючими технологіями сьогодні слід розуміти:

  сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

  оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

  повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язане з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Сутність здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій постає в комплексній оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний стан учнів, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку, прогнозувати можливі зміни здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної “вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів освітнього середовища.

Аналіз існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи:

–  здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

–  оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

–  технології навчання здоров’я – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання;

–  виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога.

Ураховуючи вищезазначене, критеріальними показниками сучасного здоров’язберігаючого уроку є: санітарно-гігієнічні, організаційно-навчальні, психологічні та навчально-методичні.

Критеріальні показники сучасного аналізу уроку
з точки зору здоров’язберігаючої педагогіки:

санітарно-гігієнічні:

–  санітарно-гігієнічний режим: провітрене приміщення, чисто вимита підлога, відсутність пилу на підвіконнях, наявність кімнатних рослин, чиста дошка;

–  раціональне освітлення класу згідно з санітарно-гігієнічними вимогами;

–  відповідний тепловий режим, наявність термометра;

–  відповідність парт зросту і віку учнів;

–  ергономічність кольорового забарвлення навчального приміщення;

–  оснащеність уроку необхідним обладнанням, задовільний його стан;

–  відсутність монотонних звукових подразників (комфортний для людини рівень шуму – 10 Дб, звичайна спокійна розмова – 40 Дб, максимально можливий рівень звуку, який не шкодить здоров’ю, – 70 Дб);

–  тривалість застосування ТЗН згідно з санітарно-гігієнічними вимогами: 25 – 30 хвилин у 8 – 11 класах;

організаційно-навчальні:

–  чергування видів навчальної діяльності учнів (оптимально – не менше 4 – 6, середня тривалість одного виду навчально-пізнавальної діяльності не більше 10 хвилин);

–  щільність уроку – 60 – 80 %, середньошвидкий темп уроку;

–  оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку;

–  профілактика втоми  через оптимальне сполучення фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи з учнями, зміну довільної та емоційної активності й розслаблення, чергування періодів активності та розслаблення, зміну видів навчальної діяльності; застосування протягом уроку динамічних пауз, фізкультхвилинок (для очей, шиї, хребта, пальців рук на 20 і 35 хвилинах уроку), масажних вправ, релаксаційних пауз, хвилин розслаблення з використанням музичного супроводу;

–  диференційовані домашні завдання – їх обсяг, робочий ритм, із урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх профільної спрямованості;

психологічні:

–  урахування вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів: у дітей 6 – 8 років переважає наглядно-дійове мислення; з 8 років у дітей починає формуватися абстрактно-логічне мислення; у 11 – 15 років переважаючим видом діяльності є спілкування з однолітками, важливим у вихованні є виявлення емоцій тощо; особливих потреб дитини (вад розвитку);

–  формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (пояснення виконання завдань, підтримка зацікавленості, успіхів учнів учителем, організація інтерактивного навчання та надання взаємодопомоги);

–  раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, мови;

–  оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учня не з іншими, а із самим собою;

–  створення емоційно-позитивного клімату навчання (суб’єкт-суб’єктна взаємодія, наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музикального супроводження тощо;

–  кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, аромотерапії, кольоротерапії, арттерапії тощо;

–  вигляд учнів у кінці уроку: відсутність стомлення, висока працездатність, активність, здоровий колір обличчя тощо;

–  урівноваженість психічного стану;

–  усвідомлене ставлення до себе, адекватна оцінка своїх здібностей і можливостей інших людей; віра у свої сили, настанова на успіх у житті;

навчально-методичні:

–  зв’язок теми, мети, змісту уроку з життям і здоров’ям людини, наявність акцентів на здоров’язбереження;

–  особистісна зорієнтованість уроку;

–  спрямування уроку на розвиток життєвих навичок, компетентностей, цінностей;

–  формування в учнів життєвої мотивації на здоров’я, ведення здорового способу життя;

–  методи педагогічного впливу на учнів (оптимально – не менше 3 видів за урок: словесний, наочний, аудіовізуальний, самостійної, активної, інтерактивної діяльності тощо);

–  наявність можливості вільного вибору в учнів (виду навчальної діяльності, способу діяльності, рівня складності завдань, способу взаємодії, доведення особистісної думки, самооцінки і взаємної оцінки результатів діяльності, самопізнання);

–  наявність і застосування завдань різної складності з урахуванням особистісних можливостей учнів;

–  гармонійне поєднання навчання, виховання і розвитку учнів у навчальній діяльності;

–  домашнє завдання з можливістю вибору різних рівнів його складності, коментування правильності його виконання.

Отже, сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, учити культури здоров’я на засадах розвитку життєвих навичок. Такий підхід до сучасного уроку зобов’язує вчителя бути взірцем здорової людини.

Тільки в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні та зміцненні здоров’я дітей і молоді, педагоги спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.


Заслухавши та обговоривши питання «Здоров’я дітей – пріоритетна стратегія розвитку освіти в Миколаївській області»,

методична рада вирішила:

  1. Узяти до відома інформацію щодо проблеми формування мотивації на здоровий спосіб життя.
  2. Визнати позитивним досвід роботи загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів м. Миколаєва, Вознесенська, Вознесенського, Жовтневого, Очаківського, Кривоозерського, Миколаївського, Березнегуватського, Баштанського районів щодо створення сприятливого середовища для здоров’я і розвитку учнів.
  3. Відзначити як позитивне роботу відділу освіти Миколаївської райдержадміністрації щодо формування здорового способу життя дітей та учнівської молоді.


Методична рада рекомендує:


I. Миколаївському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти:

1. Здійснювати науково-методичний супровід із проблеми формування здорового способу життя дітей та учнівської молоді.

Термін: постійно

2. Продовжити впровадження проектів та програм, які сприяють просвітницькій роботі серед молоді України, щодо формування здорового способу життя.

Термін: 2011 – 2012 н.р.

3. Сприяти розширенню обласної мережі шкіл сприяння здоровю, упроваджувати їх досвід у практику роботи дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів.

Термін: 2011 – 2012 н.р.


4. Вести роботу щодо виявлення, вивчення, технологізації прогресивного педагогічного досвіду в сфері збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді, його поширення в закладах освіти області.

Термін: постійно


II. Начальникам відділів (управлінь) освіти районних державних адміністрацій (міських рад), керівникам загальноосвітніх навчальних закладів:


1. Активізувати проведення інформаційно-просвітницької роботи серед молоді з питань попередження соціально-небезпечних хвороб. Запровадити постійні рубрики в місцевих засобах масової інформації.

Термін: постійно


2. Передбачити в навчальних планах години для викладання спецкурсів, факультативів із питань здорового способу життя.

Термін: 2011 – 2012 н.р.


3. Систематично проводити відповідну методичну роботу з педагогічними кадрами в міжкурсовий період із питань збереження і зміцнення здоров’я дітей та молоді, формування основ здорового способу життя.

Термін: постійно


4. Вести роботу щодо виявлення, вивчення, технологізації прогресивного педагогічного досвіду в сфері збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді, його поширення в закладах освіти району (міста).

Термін: постійно


5. Створити систему інформування педагогічних колективів, учнів, їхніх батьків, громадськості про вимоги законодавчої, нормативно-правової бази щодо збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління, формування основ здорового способу життя, діяльності Шкіл сприяння здоров’ю.

Термін: 2011 – 2012 н.р.


6. Продовжити практику проведення в навчальних закладах батьківського всеобучу, включаючи до нього теми про різні аспекти психології виховання дітей, пропагування здорового способу життя.

Термін: постійно


7. Здійснювати організаційні заходи щодо розширення мережі закладів сприяння здоров’ю, надавати допомогу в підготовці необхідних матеріалів.

Термін: постійно


8. Вживати заходи щодо підвищення ролі сім'ї у формуванні здорового способу життя дітей та учнівської молоді.

Термін: постійно


9. Залучати учнівську молодь до активної участі в просвітницькій та волонтерській роботі з пропаганди здорового способу життя.

Термін: постійно

10. Поширювати культурно-мистецькі та фізкультурно-оздоровчі акції для дітей та молоді, спрямовані на формування здорового способу життя, культури здоров’я.

Термін: постійно

11. Вживати заходи щодо поліпшення роботи з формування дітей та учнівської молоді моральних цінностей, соціальної активності, утвердження здорового способу життя.

Термін: постійно


12. Залучати батьківську громадськість, представників медичної галузі, місцевих органів самоврядування, громадських організацій та об’єднань до проведення превентивних заходів із профілактики негативних проявів у дитячому та молодіжному середовищі, формування культури здоров’я в підростаючого покоління.

Термін: постійно


13. Організовувати конкурси серед дітей та учнівської молоді на кращий зразок інформаційно-просвітницького матеріалу антиалкогольного спрямування та переваг здорового способу життя (листівки, плакати, літературні твори тощо).

Термін: постійно


Голова

науково-методичної ради А. М. Старєва


Секретар Л. В. Джумська

ДЛЯ НОТАТОК