Geum.ru

Сердюк А. М., Турос О.І., Петросян А. А., Картавцев О. М., Вознюк О. В

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ АНАЛІЗУ РИЗИКУ ДЛЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ( НА ПРИКЛАДІ ОЦІНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЛАНОВАНИХ ЗАХОДІВ)


Сердюк А.М., Турос О.І., Петросян А.А., Картавцев О.М., Вознюк О.В.


Державна установа „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМНУ”

м.Київ


Важливо зазначити, що на сьогодні аналіз ризику для здоров’я населення з суто практичного гігієнічного інструменту трансформувався в один з важливіших елементів економіки природокористування. Його складові використовуються тільки для кількісних оцінок несприятливого впливу факторів довкілля на здоров’я населення і, відповідно, їх гігієнічного нормування, але й всієї екології як інтегрованої, міждисциплінарної науки. В усіх розвинутих державах світу та міжнародних організаціях методологія аналізу ризику розглядається в якості головного інструменту для підтримки прийняття управлінських рішень на локальному, регіональному, національному, міжнародному рівнях. Вона допомагає досягти найкращих результатів - максимально зменшити ризик для здоров’я населення від промислового забруднення при найменших витратах.

Таким чином, для прийняття зважених управлінських рішень в екології та медико-екологічній галузі, наряду з традиційними нормативними підходами, методологія аналізу ризику для здоров’я населення дозволяє здійснити аналіз співвідношень „витрати-вигоди”, „витрати-соціально-гігієнічна ефективність”, оцінювати збитки здоров’ю населення, а також проводити порівняльну характеристику ризиків та збитків від впливу великого комплексу факторів середовища існування людини.

Атмосферне повітря є ведучим об’єктом навколишнього середовища, з яким пов’язана найбільша частина ризиків та збитків здоров’ю людини від впливу факторів довкілля. Збитки, пов’язані з ризиком смертності, захворюваності населення та іншими непрямими втратами, дозволяють оцінити ефективність (або неефективність) вкладів в ті, чи інші заходи, вибрати економічно оптимальну систему заходів, обґрунтувати відповідні інвестиції Це спонукає до необхідності радикальної зміни системи моніторингу повітряних полютантів, наближення її до міжнародних вимог, гармонізації нормативної бази, яка по структурі нормативів так і по їх значенням суттєво відрізняється від рекомендацій міжнародних організацій, Євросоюзу та ведучих країн світу.

Фінансування природоохоронних заходів по остаточному принципу є наслідком недоврахування реальних втрат, які несе суспільство внаслідок забруднення довкілля в цілому, і атмосферного повітря, зокрема і які можуть бути виражені в економічних (вартісних) одиницях.

Проведені дослідження у м. Запоріжжя щодо впливу металургійного комплексу на здоров’я населення показали неефективність впровадження природоохоронних заходів щодо зменшення викидів зважених часток (пилу).

Проблема забруднення атмосферного повітря зваженими частками є досить актуальною для міста та потребує невідкладних природоохоронних заходів з боку органів влади.

Об’єктом дослідження, було обрано одне з основних металургійних

підприємств м. Запоріжжя. В результаті проведення наукової роботи щодо оцінки ризику досліджуваного промпідприємства на здоров’я населення, були розраховані середньогодинні, середньодобові, середньомісячні та середньорічні концентрації пилу (використовуючи програмний комплекс ISC-Aermod) та додаткові випадки смерті, оцінка яких є основою для прийняття рішень на етапі управління ризиком.

В результаті, було запропоновано два інвестиційні природоохоронні проекти щодо зниження викидів пилу, а саме:
  • будівництво рукавних фільтрів від електропечей №1,2 СПЦ-1;
  • будівництво рукавних фільтрів від електропечей №2,3,8 СПЦ-3.

Таким чином, реалізація запропонованих інвестиційних проектів дозволить знизити викиди пилу по першому проекту на dTSP(1) = 175 т/рік та по другому проекту на dTSP(2) = 800 т/рік. Тоді, як зниження ризику для першого проекту дозволить знизити додаткові випадки смерті майже втричі.

Що стосується другого природоохоронного проекту, то розрахунки показали недоцільність проведення даного заходу з економічної точки зору - в повному обсязі. Лише зниження запланованих річних викидів на 600 т/рік, дозволить вирішити екологічні проблеми підприємства та зекономити 7500 тис. грн., що складає 25 % від внесеної суми усього запланованого природоохоронного заходу.

Зважаючи на вищевикладене, можна констатувати, що методологія аналізу ризику для здоров’я населення на етапі управління ризиком дозволяє оцінити збитки для довготривалого соціального прогнозування, для оцінки ефективності природоохоронних заходів, обчислення ставок платежів природокористувачів за забруднення довкілля, розрахунку бюджетних параметрів системи охорони здоров’я та соціального забезпечення.