Розділ 7 облік виробничих витрат

Вид материала

Документы

Содержание Зведена калькуляція кошторисної вартості Основні бухгалтерські проведення Закінчення табл. 7.2 Основні бухгалтерські проведення Основні проведення з обліку витрат 7.3. Облік витрат та продукції підсобних сільських господарств Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат 7.4. Облік витрат і калькулюванняпослуг бюджетних установ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» Складові повної собівартості послуги Види калькуляційних одиниць Порівняльна характеристика позамовного

Подобный материал:

• Формат опису модуля, 18.54kb.
• Формат опису модуля, 21.97kb.
• План: Визначення І класифікація затрат на виробництво Облік загальновиробничих витрат,, 241.53kb.
• План: Визначення І класифікація затрат на виробництво Облік загальновиробничих витрат,, 232.06kb.
• «Планування виробничих витрат собівартості продукції тваринництва», 136.35kb.
• Назва реферату: Облік витрат підприємства, їх класифікація, елементи операційних витрат, 160.09kb.
• Формат опису модуля, 17.43kb.
• Назва реферату: Облік формування витрат виробництва І калькулювання собівартості продукції, 168.46kb.
• Методика обліку операційних витрат та витрат від інших видів діяльності 54 Відображення, 122.37kb.
• Назва реферату: Облік валових витрат І валових доходів Розділ, 178.09kb.

РОЗДІЛ 7

ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

Основні терміни і поняття:

науково-дослідні роботи, витрати, калькуляція, статті калькулювання, елементи витрат, прямі витрати, непрямі витрати, собівартість, калькуляційна одиниця, об’єкт каль­кулювання, об’єкт обліку витрат, готова продукція, освітні послуги, медичні послуги, калькулювання послуг.

7.1. Облік витрат на науково-дослідні
роботи за договорами

7.1.1. Особливості наукового виробництва
та завдання обліку витрат на НДР
за договорами з замовниками

До складу бюджетних установ, як уже зазначалося, входять наукові установи, зокрема науково-дослідні інститути, наукові інститути різної галузевої належності та ступеня підпорядкування. Основним продуктом їхньої діяльності є науково-технічна продукція, отримувана в результаті дослідної діяльності. Науково-дослідна діяльність являє собою специфічний вид виробництва, який має певні особливості. Загальні відмінності наукового виробництва такі:

• Невизначеність, імовірнісний характер майбутнього результату. Зокрема, можна отримати як позитивний, так і негативний результат, що також є продуктом діяльності. Саме тому немає прямого зв’язку між витратами наукового виробництва й результатом: однакові аналогічні витрати не забезпечують аналогічних результатів.
  
• Непередбачуваність досягнень, що пояснюється творчим харак­тером наукової праці — доцільної діяльності людини з пізнання та теоретичної схематизації об’єктивних знань щодо дійсності.
  
• Нематеріальний характер наукової продукції, що розкриваєть­ся в головній властивості результату — інформаційності. За-
  значена властивість є похідною від інших характеристик результату — невідчужуваності, складності вимірювання. Втім, для забезпечення реалізації інформаційності результату нематеріальність продукції потребує її матеріального втілення на матеріальних носіях.
  
• Неповторність наукової продукції, пов’язана із самими характеристиками наукової праці. Вона полягає в отриманні внаслідок кожного окремого дослідження результату, який не має аналогів.
  
• Циклічність процесу наукового дослідження, яка пов’язана з етапами наукових досліджень. Цикли різняться часовими термінами, можуть бути досить тривалими, через що виникає розрив між початком роботи та отриманням результату.
  
• Цілісність продукції наукового виробництва, що полягає в наданні статусу продукції кінцевому, а не проміжним за циклами результатам.
  
• Продуктивність та високий рівень інтелектуальності продук­ції. Зазначена особливість пояснюється високим рівнем затрат праці в загальній структурі затрат наукового виробництва, при цьому в складі затрат праці безумовно переважає висококваліфікована праця наукових працівників.
  
• Специфічність предмета праці, яким у цьому разі виступає сума нагромаджених знань у відповідній галузі. На відміну від матеріального виробництва зазначені предмети праці не споживаються повністю, а використовуються, впливаючи на результат дослідження.
  

Науково-дослідну діяльність державних наукових закладів можна поділити на основну й допоміжну. Згідно зі статусом права власності зазначених установ основною вважається діяльність з виконання замовлень держави, що здійснюється за рахунок її коштів. Відповідно додаткова наукова діяльність пов’язана з виконанням науково-дослідних робіт за договорами з замовниками за рахунок коштів останніх.

На відміну від наукової діяльності за бюджетною тематикою остання адаптована в межах категоріального апарату матеріального виробництва. Зокрема, у практиці планування та обліку використовуються на відміну поняття «видатки» терміни «витрати» та «собівартість».

Діяльність з виконання НДР за договорами є окремою ділянкою облікового процесу бюджетних науково-дослідних установ, що має такі завдання:

• облік і контроль виконання тематичного плану в цілому й за окремими договорами;
  
• формування своєчасної, повної та достовірної інформації про фактичні витрати на НДР;
  
• обґрунтування розрахунків щодо собівартості НДР;
  
• контроль за дотриманням планових показників собівартості та виявлення фінансових результатів за кожною темою;
  
• контроль за здійсненням режиму економії та виявлення резервів зниження собівартості НДР.
  

7.1.2. Порядок укладання господарських
договорів і відповідальність
сторін за їх виконання

Механізм реалізації відносин науково-дослідних установ як виконавців та організації, підприємств-замовників регулюється Положенням про договори на створення науково-тех­нічної продукції, затвердженим Постановою Державного комітету СРСР з науки і техніки від 19.11.87 № 435. Інструментом, що формалізує зазначений механізм, виступають типові договори на виробництво (передачу) науково-технічної продукції.

Предметом договору можуть бути науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, які відповідають профілю наукової установи. Договір на проведення НДР розробляє й укладає планово-економічний відділ наукової установи на підставі складеного протоколу угоди на договірну ціну та погоджує з замовником технічного завдання. Типовий договір складається із шести розділів, які містять інформацію про вид робіт, термін їх здачі, зміст і терміни виконання основних етапів, місце виконання робіт, їх вартість та порядок оплати, порядок здачі та приймання робіт, відповідальність сторін за невиконання чи невідповідне виконання обов’язків, інші умови. До оформленої угоди крім перелічених документів додаються програма робіт, календарний план і кошторисні розрахунки.

Зміна договору здійснюється на підставі змін у затвердженому технічному завданні чи іншому вихідному документі. Договір може бути доповнений додатковою угодою, що відбиває нові позиції сторін. Розірвання договору здійснюється виключно за взаєм­ною угодою виконавця і замовника. Якщо взаємодомовленості щодо розірвання договору не досягнуто, спір між замовником і виконавцем вирішується на рівні арбітражного суду. У разі розірвання договору замовником НДР останній повинен відшкодувати вже понесені науковою установою фактичні витрати, а наукова установа, у свою чергу, має надати замовникові НДР звіт про виконаний обсяг робіт.

Відповідно до зазначеного Положення № 435 замовник і виконавець несуть відповідальність за виконання обов’язків, перед­бачених окремим пунктом договору, а саме: у разі встановлення факту неналежної якості названих наукових робіт установа-ви­конавець повинна за рахунок власних коштів здійснити необхідні виправлення, усунути дефекти щодо техніко-економічних параметрів тощо, причому в терміни, установлені замовником. Порушення термінів під час виконання додаткових робіт з виправлення огріхів призводить до сплати штрафу у процентному розмірі від вартості робіт до виправлення. У разі невиконання термінів здачі окремих етапів чи роботи в цілому наукова установа має сплатити замовникові неустойку (грошову недотримку), визначену умовами угоди.

Замовник згідно з договором несе відповідальність перед науковою установою за порушення своїх зобов’язань — невиконання встановленого порядку розрахунків, допущення заборгованості за виконаними роботами чи плановими авансами, безпідставну відмову (повну чи часткову) від оплати, несвоєчасне прийняття окремих етапів чи роботи в цілому — у формі штрафу чи пені.

Проте сплата штрафів чи неустойок не звільняє як замовника, так і виконавця від виконання прийнятих зобов’язань відповідно до договору. Суперечності наукового й технічного характеру, що виникають під час виконання та здавання — прийняття НДР, розв’язують в установленому порядку вищі установи сторін іншої сфери — такі питання розглядають і вирішують відповідні органи арбітражу.

Укладені договори та додаткові угоди для забезпечення обліку й контролю витрат на НДР підлягають реєстрації у зведенні договорів на виконання НДР, яке веде планово-економічний відділ наукової установи. Кожному договору й додатковій угоді присвоюється порядковий номер — код НДР. Установлені кодові позначення доводяться до всіх структурних підрозділів установи.

7.1.3. Склад і класифікація витрат на НДР

Важливою умовою отримання якісних достовірних даних про собівартість виконаних НДР є чітке визначення складу витрат. Через значну різнорідність витрат на різних рівнях науково-до­слідної роботи та управлінської діяльності установ особливого значення набуває відпрацювання загальних класифікаційних принципів формування складу витрат на НДР.

Загальний склад витрат на НДР визначено Методичними рекомендаціями щодо застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» при визначенні вартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердже­ними Наказом Міністерства освіти і науки від 13.03.2001 № 19. Відповідно до класифікаційних принципів, прийнятих у вітчизняній практиці, витрати на НДР можна згрупувати за такими ознаками (рис. 7.1):

• видами робіт;
  
• економічними елементами;
  
• статтями калькулювання.
  

Рис. 7.1. Схема класифікації витрат на НДР

До витрат за видами робіт, що включаються до собівартості НДР, входять:

• витрати на теоретичні (пошукові) дослідження, розроблення технічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів;
  
• витрати, пов’язані з добором та вивченням науково-техніч­ної літератури, інформаційних матеріалів вітчизняних і зарубіжних видань, проведенням досліджень на патентну чистоту, складанням аналітичних оглядів з досліджуваних проблем, вибором напряму досліджень, складанням методики виконання робіт, розробленням техніко-економічного обґрунтування, технічного завдання та планової документації;
  
• витрати на проектування, розроблення робочої документації та виготовлення дослідних зразків або макетів, засобів для їх випробування, на монтаж і налагодження, а також роботи, пов’язані з підготовкою експерименту;
  
• витрати на дослідні роботи й випробування, узагальнення та аналіз результатів досліджень і розроблень пропозицій про впровадження у виробництво результатів виконаної роботи або обґрунтування доцільності чи недоцільності подальшого проведення робіт;
  
• витрати на винахідництво й раціоналізацію;
  
• витрати на розроблення дослідно-технологічного регламенту, дослідно-промислового регламенту, положень технології серійного виробництва створених зразків виробів, на здійснення авторського нагляду;
  
• витрати на передачу підприємствам, установам і організаціям своїх науково-технічних досягнень і надання допомоги щодо впровадження та використання ними передового досвіду.
  

Група, утворена за економічними елементами, становить сукупність первинних однорідних видів витрат.

Серед витрат, що належать до економічних елементів, виокремлюють:

• матеріальні витрати (з урахуванням вартості зворотних відходів);
  
• витрати на оплату праці;
  
• відрахування на соціальні заходи;
  
• амортизацію;
  
• інші операційні витрати.
  

Потреба поділу витрат за елементами пов’язана з необхідністю встановлення кошторисних і фактичних витрат на науково-дослідні роботи в цілому незалежно від їхнього цільового призначення (безпосередньо на певні НДР, на управлінську діяльність, загальногосподарську тощо).

Групування за певним видом витрат, що становлять собівартість як окремих НДР, так і науково-господарської діяльності в цілому, називають групуванням за калькуляційними статтями.

В основу зазначеного порядку покладено відношення витрат до способу їх включення до собівартості як окремих НДР, так і всіх разом — прямо, безпосередньо чи опосередковано, шляхом їх віднесення пропорційно до обраної бази поділу. Зауважимо, що зазначене групування має дворівневий поділ, який повно характеризує сутність поняття і містить чотири основні загальні статті:

• прямі матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта;
  
• прямі витрати на оплату праці, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
  
• інші прямі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
  
• загальновиробничі витрати.
  

Другий рівень розподілу витрат передбачає виокремлення за загальними статтями таких калькуляційних статей:

01 — сировина, основні та допоміжні матеріали, купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби (включаючи витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на виконання НДР);

02 — спецустаткування для наукових (експериментальних) робіт. Зазначена стаття містить витрати на виготовлення і придбання устаткування, верстатів, пристроїв, інструментів, приладів, стендів, апаратів, механізмів, іншого обладнання спеціального призначення, необхідних для проведення конкретної НДР;

03 — заробітна плата та інші виплати виконавцям НДР. До цієї статті відносяться прямі витрати на оплату праці працівникам, безпосередньо зайнятим у виконанні НДР;

04 — відрахування на соціальні заходи виконавців НДР;

05 — інші виробничі прямі витрати, до складу яких включають­ся витрати, що їх можна безпосередньо віднести на виконання НДР, зокрема витрати на роботи, пов’язані з виконанням НДР, здійснюваних сторонніми підприємствами, установами та організаціями; втрати від браку; сума, одержана від постачальників за неякісні матеріали й комплектуючі вироби.

06 — витрати на оплату службових відряджень виконавців НДР;

07 — витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

08 — витрати на обслуговування виробничого процесу, до складу яких входять оплата праці, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників та апарату управління структурними підрозділами, що обслуговують виробництво і т. ін.;

09 — інші загальновиробничі витрати, які охоплюють витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього середовища; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Схему включення калькуляційних статей до витрат виробничої собівартості зображено на рис. 7.2.

Загальний склад витрат не вичерпується статтями виробничої собівартості, а тому для визначення його обсягу виокремлюють такі статті:

10 — адміністративні витрати, до яких входять витрати на службові відрядження, утримання апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу установи;

11 — витрати на збут, які містять витрати на зв’язок;

12 — інші операційні витрати чи інші витрати загальногосподарського призначення, зокрема: витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних активів, загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; реалізаційні витрати; втрати від знецінення запасів, нестачі та втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення тощо).



Рис. 7.2. Схема включення калькуляційних статей
до витрат виробничої собівартості

Витрати на НДР групуються й за іншими класифікаційними ознаками: темами й завданнями НДР, календарними періодами, місцеві виконання НДР.

7.1.4. Облік витрат на виробництво
та калькулювання собівартості НДР

Обліку витрат на НДР передує планування собівартості НДР, яке здійснюється під час розроблення перспективних, річних і квартальних планів. Об’єктом планування, обліку й калькулювання за замовленням є окремі теми згідно з їхніми етапами. Планування витрат на проведення НДР здійснює планово-еконо­мічна чи планово-виробнича служби науково-дослідної установи за окремими темами у вигляді адресного розрахунку кошторисної вартості та в цілому у формі зведеної калькуляції кошторисної вартості НДР (табл. 7.1). Облік та калькулювання НДР виконують позамовним методом.

Таблиця 7.1


ЗВЕДЕНА КАЛЬКУЛЯЦІЯ КОШТОРИСНОЇ ВАРТОСТІ
____________________________________________________________

(назва науково-технічної установи)


на 2003 рік

№ з/п	НДР (назва, код)	Калькуляційні статті витрат (код)													Усього витрат	Прибуток	Кошто­рисна вартість
		01	02	03	04	05	06	07	08	09	Усього 01—09	10	11	12
	182	10	15	20	7	2	2	7	3	3	69	10	3	2	84	8	92
	183	12	18	22	9	3	3	9	5	5	86	12	5	4	107	12	119
	184	8	13	18	5	1	1	6	2	2	56	8	2	1	67	5	72
	Усього	30	46	60	21	6	6	22	10	10	211	20	10	7	248	25	273

Керівник науково-технічної установи Швець В. П.


Керівник науково-виробничого відділу Шабунов К. П.


Головний бухгалтер Ярова Г. П.

Здійснення витрат відбувається за умов затвердженого тематичного плану наукової установи, факту укладання договору та надходження авансу замовника. Облік витрат здійснюється відповідно на підставі первинних документів, оформлених у встановленому порядку з зазначенням адресності здійснених витрат — шифру теми на кожному з документів.

У системі бухгалтерських рахунків для обліку витрат призначено активні субрахунки:

• № 823 «Витрати на науково-дослідні роботи за договорами»;
  
• № 826 «Витрати до розподілу».
  

На субрахунку № 823 відображаються прямі витрати та накладні після розподілу на виконання НДР за договорами з підприємствами й організаціями. На дебет субрахунка відносяться всі витрати, за кредитом відображається фактична вартість виконаних НДР і зданих замовникові. Отже, залишок на субрахунку № 823 на кінець року може бути виключно за незакінченими роботами.

Субрахунок № 826 призначений для обліку витрат, які в момент їх виникнення не можуть бути віднесені безпосередньо на певну тему або на собівартість відповідної НДР. За дебетом відображаються витрати, за кредитом — їх списання в кінці місяця та розподіл на субрахунку № 823.

Аналітичний облік витрат на НДР ведеться в картці обліку фактичних витрат на проведення НДР, яка складується за кожною НДР згідно з калькуляційними номенклатурами статей (табл. 7.2).

Таблиця 7.2