Загальна структура основних засобів підприємства за розглянутий період не змінилася, тобто в основному це виробничі фонди, в яких переважають будинки, споруди І передавальні пристрої
Вид материала | Документы |
- Амортизаційна політика підприємства, 84.37kb.
- Питання до державного іспиту зі спеціальності 050107 «Економіка підприємства» (бакалаври), 202.51kb.
- План лекції Сутність основних засобів та їх відтворення Показники стану та ефективності, 1892.33kb.
- Державні будівельні норми україни будинки І споруди громадські будинки та споруди основні, 2235.26kb.
- Державні будівельні норми україни будинки І споруди громадські будинки та споруди основні, 2255.83kb.
- Переоцінка основних засобів, 13.45kb.
- У звітність складають промислові підприємства, виробничі та науково-виробничі об'єднання, 210.47kb.
- Наше підприємство переводить основні виробничі фонди до складу невиробничих. Як бути, 13.8kb.
- Державні будівельні норми україни будинки І споруди культурно-видовищні та дозвіллєві, 4191.66kb.
- Розділ 1 економічний зміст амортизації основних засобів та її інформаційне відображення, 468.67kb.
Аналіз фінансового стану суб’єктів господарювання
Для засвоєння теоретичного матеріалу та відпрацювання уміння аналітичної обробки фінансової звітності і на її основі визначення фінансового стану суб’єкта господарювання студентам на практичних заняттях і самостійно треба виконати наступне:
- Скласти і проаналізувати аналітичний баланс підприємства, використовуючи методи горизонтального і вертикального аналізу. Зробити відповідні висновки щодо структури активів і пасивів суб’єкта господарювання, співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.
- Проаналізувати структуру власного капіталу підприємства (форма №4 – Звіт про власний капітал, форма №1 –Баланс)
- Оцінити якість управління підприємством на основі аналізу форми №3 - Звіт про рух грошових коштів.
- Обчислити показники фінансової стійкості підприємства, порівняти їх з нормативними рінями, проаналізувати їх динаміку й зробити висновки
- Обчислити показники ліквідності підприємства й проаналізувати їх динаміку. Зробити висновки.
- Визначити показники загальної рентабельності підприємства, рентабельності власного капіталу, рентабельності продажу, рентабельності активів, проаналізувати їх динаміку, виконати факторний аналіз рентабельності капіталу за „Дюпонівською моделлю”. Зробити висновки
- Проаналізувати оборотність оборотних активів підприємства. Зробити висновки щодо ділової активності суб’єкта господарювання.
Методичні вказівки
Для проведення аналізу фінансового стану підприємства студентам слід використати його фінансову звітність не менше ніж за 2 періоди (роки). Для більш достовірної оцінки та вжиття своєчасних заходів аналіз доцільно проводити в квартальному розрізі.
Методику загального аналізу фінансового стану підприємства викладено в підпункті „Ділова гра”.
Для експрес –оцінки фінансового стану може бути використаний „Звіт про рух грошових коштів” (форма №3). Слід знати, що фінансова гнучкість підприємства – це його властивість генерувати значні суми грошових коштів для своєчасної реакції на виникаючі потреби і можливості. Надходження і відтоки грошових коштів враховуються під час операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства.
Проведення аналізу дасть змогу визначити сумарні величини притоків і відтоків грошових коштів за видами діяльності, а також величину чистого потоку.
За станом рухів грошових потоків можна визначити якість фінансового управління підприємством.
Для більш глибокого аналізу і проведення подальших аналітичних розрахунків можна скористатись комплексом формул розрахунку показників - коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства (наведені в додатках).
Для аналізу фінансових коефіцієнтів треба скласти таблицю за їх класифікацією (ліквідності, платоспроможності, стійкості, ефективності й ділової активності) і можливістю проведення горизонтального аналізу. За одержаними даними роблять висновки про динаміку та відповідність одержаних результатів їх нормативним (рекомендованим) значенням.
Приклад таблиці для коефіцієнтного аналізу фінансового стану підприємства наведено в табл.14.
Таблиця 14
Показник (коефіцієнт) | Умовне позначення | Формула для розрахунку | Розрахунок | Нормативне значення | Відхилення коефіцієнтів звітного періоду | ||
базовий період | звітний період | Від нормативних | Від базових | ||||
| | | | | | | |
Після проведення відповідних розрахунків відпрацьовують висновки щодо фінансового стану підприємства. Одержані результати обговорюють в аудиторії.
Матеріали для проведення аналітичної роботи: фінансова звітність підприємств, де студенти проходили практику, або звітність, наведена в додатках.
Аналіз прибутку і рентабельності підприємств
Для засвоєння матеріалу за темою та відпрацювання уміння проводити аналіз фінансових результатів на практичному занятті:
- Відпрацьовують навички оцінки фінансових результатів за видами діяльності підприємства (операційною, фінансовою, інвестиційною).
- Відпрацьовують навички з моделювання фінансових результатів та використання способів економічного аналізу щодо оцінки впливу факторів на формування фінансових результатів та кількісної і якісної оцінки тенденцій показників прибутку й рентабельності.
За матеріалами звітності підприємства студенти проводять: аналіз динаміки показників валового і чистого прибутку, прибутку до оподаткування, прибутку за видами діяльності та відповідні показники рентабельності.
Для визначення динаміки тенденцій фінансових результатів доцільно розрахувати темпи змін прибутку, виручки від реалізації та активів і порівняти динаміку показників.
Якщо підприємством дотримується співвідношення
Тпр >Твир >Такт> 100% ,
де Тпр, Твир, Такт - темпи змін відповідно прибутку, виручки і активів, то воно ефективно використовує ресурси, зменшує витрати на виробництво, реалізацію і випуск продукції.
На основі фінансового звіту складають адитивну модель формування чистого прибутку, проводять його факторний аналіз, роблять відповідні висновки.
Моделювання взаємозалежності показників рентабельності проводять за моделлю Дюпона:
,
,
- рівняння Дюпона,
- коефіцієнт фінансового левериджу;
де ЧП –чистий прибуток; ЧР –чистий дохід; А –середньорічна вартість активів; ВК - власний капітал; К – капіталовіддача активів; пр - рентабельність продажу; ОА - рентабельність активів; ОЕ - рентабельність капіталу.
Рівняння показує прибутковість капіталу як залежність від прибутковості активів і фінансового левериджу.
Виконуючи аналіз фінансових результаті, слід приділити увагу проведенню операційного (маржинального) аналізу або як його ще називають – аналізу беззбитковості.
Можливості маржинального аналізу:
- оцінка беззбиткового обсягу продажу;
- визначення зони беззбитковості підприємства;
- визначення необхідного обсягу продажу для одержання заданого прибутку;
- визначення критичного рівня постійних витрат при заданому рівні маржинального доходу;
- визначення критичного рівня ціни при заданому рівні обсягу продажу, змінних і постійних витрат;
- вибір варіантів технології виробництва, потужностей, асортименту.
Умови проведення маржинального аналізу:
- необхідність поділу витрат на дві частини – змінні й постійні;
- змінні затрати змінюються пропорційно обсягу виробництва (реалізації) продукції;
- постійні витрати не змінюються в межах релевантного обсягу продукції;
- тотожність виробництва і реалізації продукції в заданому проміжку часу (запаси готової продукції суттєво не змінюються);
- ефективність виробництва, рівень цін і виробництва значно не змінюються протягом періоду, що аналізується;
- пропорційність надходження виручки від обсягу реалізованої продукції.
Рівняння загального обсягу витрат: Υ = а + вх
Умовні позначення:
Υ – сума затрат на виробництво продукції,
а – абсолютна сума постійних витрат за період, що аналізується,
в – ставка змінних витрат на одиницю продукції,
х - обсяг виробництва продукції,
С – собівартість одиниці продукції:
С = (а + вх)/х = а/х + вх/ х = а/х + в
Величина змінних витрат перебуває у прямій залежності від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції. За характером такої залежності змінні витрати можуть мати пропорційний, дигресивний або прогресивний характер росту.
До складу постійних належать витрати, сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в рамках певного часового періоду. Як правило, постійні витрати здійснюються і за умови відсутності основної діяльності. Постійні витрати, у свою чергу, поділяються на абсолютно постійні (здійснення орендних платежів) й умовно-постійні (знос малоцінних та швидкозношуваних предметів).
Аналітичний метод розрахунку беззбиткового обсягу продажу і зони безпеки підприємства
Аналіз беззбитковості чи аналіз витрат, прибутку й обсягу виробництва (СVP - аналіз) – це аналітичний підхід до вивчення взаємозв'язку між витратами та доходами при різних рівнях виробництва:
Пм = П + Н,
Пм = В – Рп,
Т/Н = В/ Пм,
Т = ВхН / Пм = Н/(Пм/В).
Розрахунок критичної точки обсягу реалізації до маржинального прибутку:
Т = Н / Пм х 100%
Розрахунок точки беззбитковості в натуральних одиницях:
Т = К х Н / Пм,
Пс = Пм / К ; Пм = КхПс,
Т = Н / Дс.
Критичний об’єм реалізації:
Т = Н / (Р –V).
Умовні позначення:
Пм - маржинальний прибуток, Пу - питома вага маржинального прибутку у виручці від реалізації, Т - точка беззбитковості, Пс – ставка маржинального прибутку в ціні на одиницю продукції, Ц - ціна продукції , Н - постійні витрати, Рп - змінні витрати, В - виручка від реалізації продукції, К - кількість проданої продукції в натуральних одиницях, V - питомі змінні витрати, П - прибуток продукції
В умовах аналізу беззбитковості з'являється також можливість планувати величину прибутку, тому що зі зміною обсягу реалізації змінюються тільки змінні витрати, тоді як постійні залишаються незмінними (на певному проміжку часу).
Графічний метод аналізу зв’язку витрати – прибуток –. обсяг реалізації
Знаходження точки беззбитковості здійснюють наступним чином: на осі абсцис (шкала обсягу) відкладають обсяг продукції; на осі ординат – вартісні показники: лінія постійних витрат – паралельно осі абсцис на рівні фактичних (планових) постійних витрат. Відображують лінію змінних витрат (її початок – у точці постійних витрат на осі ординат) і лінію обсягу реалізації (пряма лінія, початок якої в 0).
Точку перетину лінії собівартості і лінії обсягу реалізації проектують на вісь абсцис. Одержимо кількість продукції у точці, де прибуток дорівнює 0., тобто точку беззбитковості (див. рис. 2).