Програма реформ та інфраструктура їх реалізації. Соціальна політика. Державні фінанси
| Вид материала | Документы |
- «Історія України»; «Демографія, економіка праці, соціальна економіка І політика»; «Гроші,, 164.34kb.
- Програма спеціаліста «Державні фінанси» 1 Амортизаційна політика держави та її вплив, 100.14kb.
- Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 892.88kb.
- Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 854.71kb.
- Програма фахового вступного випробування для напряму підготовки „Фінанси І кредит, 362.42kb.
- Модуль державні фінанси, 231.39kb.
- Програма для професійно-технічних навчальних закладів України. Тематичний план, 112.55kb.
- Програма вступних випробувань з предметА „ фінанси абітурієнтів за галуззю знань 0305, 190.39kb.
- План вступ Ринкова інфраструктура: її суть, необхідність, роль в ринковій економіці., 353.61kb.
- Програма вступного випробування та критерії оцінювання знань І вмінь, для абітурієнтів,, 431.06kb.
НОВА ВЛАДА: ВИКЛИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
(Презентаційна версія від 8 липня 2011 р.)
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
РОЗДІЛ 1. ПОЛІТИКО-ПРАВОВА СФЕРА: ВСЯ ВЛАДА – В ОДНІ РУКИ!.............................................................................................................. 5
Вступ
1. Парламентаризм
2. Виконавча влада
3. Місцеве самоврядування та регіональна політика
4. Адміністративна процедура і боротьба з корупцією
5. Судівництво та кримінальна юстиція
6. Конституція та конституційне правосуддя
Загальні висновки
РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: МІЖ КРИЗОЮ ТА РЕФОРМАМИ…………............................................................................. 45
Вступ
1. Програма реформ та інфраструктура їх реалізації.
2. Соціальна політика.
3. Державні фінанси.
4. Державна інвестиційна політика.
5. Приватизація
6. Комунальний сектор
7. Енергетика
8. Діловий клімат
9. Транспорт та зв'язок
10. Аграрна політика
Висновки: проблеми та ризики модернізації
РОЗДІЛ ІІІ. ЗОВНІШНЯ ТА БЕЗПЕКОВА ПОЛІТИКА:
ШАНСИ ТА МЕЖІ БАГАТОВЕКТОРНОСТІ……………………… 88
Вступ
1. Європейська інтеграція: стратегічний вибір чи імітація?
2. Українсько-російські відносини
3. Україна та США
4. Україна та «нові центри впливу»
5. Уроки та наслідки для України новітніх революцій арабського світу
6. Від євроатлантичної інтеграції до співпраці
7. Стан безпекового сектора та його трансформації
Загальні висновки
РОЗДІЛ IV. ГУМАНІТАРНА СФЕРА: ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ПРОТИ ПОЛІТИКИ РОЗ’ЄДНАННЯ ...................... 133
Вступ
1. Розвиток громадянського суспільства та умови його національної консолідації
1.1 Третій сектор: стан діалогу з владою та законодавство про громадські організації
1.2 Загально-демократичні та національні засади розвитку громадянського суспільства
1.3 Нова структурація громадянського суспільства: Зарванецька та Холодноярська ініціативи, рух «Новий громадянин»
1.4 Профспілки, влада, захист трудових прав
2. Фундаментальні права: громадський спротив монополізації влади
2.1 Порушення прав людини державою
2.2 Громадський спротив
2.3 Гендерна дискримінація як показник «недомодернізації» українського суспільства
3. Свобода слова і мовна політика у масових комунікаціях
3.1 Політика обмеження свободи слова
3.2 Національно-мовна політика у ЗМІ: консолідація чи роз’єднання нації
3.3 Відсутність державної політики у сприянні українському сегменту Інтернету
4. Освітня політика: на шляху до національної дезінтеграції
5. Державна та громадська політики у сфері культурі
5.1 Як визначити культурну політику
5.2 Культурна політика нової влади: книговидання, архіви, музеї, кінематограф
Висновки
6. Нова влада і перспективи релігійного миру в Україні
7. Збереження природного середовища як національна політика (автор: Анна Голубовська-Онісімова – у роботі)
ПЕРЕДМОВА
Традиційно консорціум незалежних аналітичних центрів здійснює моніторинг діяльності нової влади та оцінює результати її роботи. Такий моніторинг є комплексним аналізом кроків різних гілок влади та їх оцінкою з точки зору відповідності демократичним нормам і цінностям, глибинним інтересам суспільства. Консорціум вже здійснював аналітику перших 100 днів цієї влади <ссылка скрыта>. Цього разу ми вирішили не прив’язуватись до якоїсь дати, а спробувати ідентифікувати основні тенденції діяльності нової влади, визначити характерні риси її політичної практики у різних сферах. Звичайно, така оцінка потребує врахування низки об’єктивних моментів.
Нова владна команда прийшла в розгар політичної кризи (значний внесок до якої зробили як теперішня опозиція, так і сама нинішня влада). Це серйозно підірвало її спроможність як інституту публічної влади. аради справедливості, слід також зазначити, що нова влада отримала досить непростий кризовий спадок. Тому те, що вона часто аргументує свої дії вимушеністю приймати рішення в ситуації, коли економіка та фінанси країни виснажені кризою, багато в чому є справедливим. Водночас, ці обставини не можуть виправдати зволікання з реформами та ті політичні кроки, які суперечать демократичним цінностям.
Нова влада запропонувала Програму реформ. можна підтримувати або критикувати, але слід визнати, що в цілому проблеми та завдання поставлені досить коректно. Треба відзначити, що багато з заявлених кроків нової влади є на практиці досить непопулярними (якщо вважати, що ці наміри є щирими та глибоко продуманими) і мають бути реалізовані безвідносно до політичних симпатій чи антипатій.
Крім програми реформ Президентом наголошується на необхідності створення громадського телебачення, розвитку інституцій культури – будинків культури, музеїв, бібліотек, тобто йдеться про впровадження стратегії гуманітарного розвитку України, яка досі була відсутньою. Президент також говорить про необхідність врахувати критичні зауваження міжнародної правозахисної органiзацiї Freedom House, спрямовані на покращення ситуації щодо прав людини та свободи слова.
За цих умов цивілізований діалог між владою та громадянським суспільством є запорукою формування не декларативної, а справжньої політичної стабільності. Її головною рисою є повага влади до суспільства і суспільства до влади, продумана політика консолідації суспільства та безумовне дотримання демократичних цінностей насамперед самою владою.
Звичайно, кожний період історії країни має свою внутрішню специфіку, яка багато в чому визначає природу, зміст а пріоритети відповідних соціально-економічних перетворень. Таким стратегічним напрямком реформ є модернізація України. Свого часу коаліція експертів підготувала комплексне бачення проблем модернізації України (Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ. Проект до обговорення. --