Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах

Вид материала

Содержание

5.8. Заяви про політику з охорони праці
5.9. Підготовка наказу про впровадження СУОП
6.1. Причини виникнення пожеж
6.2. Організація пожежної безпеки в лікувальних закладах та профілактики пожеж
6.3. Класифікація пожеж, причини виникнення їх в закладах охорони здоров’я
6.4. Основні причини винекнення горючого середовища і загорання в електричному устаткуванні
Причини загорянь кабелів і проводів

Подобный материал:

1 ... 50 51 52 53 54 55 56 57 ... 63

5.8. Заяви про політику з охорони праці

ЗАТВЕРДЖЕНО:

___________________________

(П. І. Б. керівник підприємства)

Заява

про політику з охорони праці

Політика підприємства (вказати назву підприємства) спрямована на створення здорових та безпечних умов праці, які забезпечуються:

1. Персональною участю керівника підприємства у забезпеченні функціонування системи управління охороною праці.

2. Відповідальністю кожного працівника підприємства за дотримання обов’язків з питань охорони праці, незалежно від посади, яку він займає, та роботи, яку він виконує.

3. Поетапним зниженням рівня ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за рахунок:

– підтримки у справному стані будівель та споруд;

– приведення машин, механізмів та обладнання у відповідність до вимог технічних регламентів відповідності;

– підвищення рівня безпеки технологічних процесів;

– забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

– організації лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

– функціонування системи безперервного навчання з питань охорони праці;

– застосування засобів пропаганди та агітації.

    

5.9. Підготовка наказу про впровадження СУОП

Усі вище перелічені документи вводяться в дію наказом керівника після їх адаптації до конкретного підприємства. Орієнтовна редакція такого наказу:

НАКАЗ

З метою створення здорових та безпечних умов праці на кожному робочому місці, зниження ризику виникнення нещасного випадку до припустимого рівня наказую:

1. Створити комісію у складі:

Головний інженер – голова комісії.

Керівник служби охорони праці – заступник голови комісії.

Головний технолог – член комісії.

Головний енергетик – член комісії.

Головний механік – член комісії.

2. Комісії у строк до «___» _____________ 200_ р. розглянути перелік

документів, що регулюють систему управління охороною праці, доопрацювати їх та забезпечити ними керівників структурних підрозділів.

3. Службі охорони праці з «___» по «____» _____________ 200_ р.

провести навчання інженерно-технічного персоналу з питань ведення документації в системі управління охороною праці.

4. Керівникам структурних підрозділів з «___» по «____»

_____________ 200_ р. провести дослідне впровадження СУОП та надати

дані службі охорони праці.

5. Комісії в строк до «____» ___________ 200_ р. розглянути зауваження, що виявлені в процесі дослідного впровадження та підготувати наказ про їх затвердження.

    

Розділ 6. Пожежна безпека в медичних закладах

6.1. Причини виникнення пожеж

Серед основних причин, що спричиняють пожежі в лікувальних та інших закладах охорони здоров’я слід назвати такі з них:

1. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (технічним) персоналом у сфері дотримання вимог технологічного процесу.

2. Порушення у системі організаційного забезпечення пожежної безпеки.

До 1 групи відносяться:

а) порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням, наприклад, при автоклавуванні, при користуванні електроопалювальними та освітлювальними приладами (несправність електропроводки, користування несправним електрообладнанням);

б) використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів та ін.

в) порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами;

г) недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення в системі подачі та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог щодо запобігання іскроутворення, накопичення статичної електрики та ін.);

д) неправильне збереження та використання кисню в балонах;

є) порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалювані сміття та ін.;

і) порушення техніки безпеки на складах і у підсобних приміщеннях, особливо, при збереженні паливно-мастильних, вибухонебезпечних та вогненебезпечних матеріалів;

к) порушення ТБ і протипожежних правил робітниками при проведенні ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з використанням вогню (електрозварювання, ремонт електрокабельних і газових комунікацій та електрообладнання, проведення інших ремонтних робіт).

До другої групи причин пожеж в закладах охорони здоров’я слід віднести такі порушення, які випливають з недотримання організаційних заходів та вимог:

а) недостатній рівень роз’яснювальних заходів серед медичного персоналу і хворих (пацієнтів) щодо пожежної небезпеки і правил запобігання пожеж;

б) недостатній контроль за дотриманням правил протипожежної охорони в системі загальних вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності;

в) грубі порушення вимог пожежної безпеки в лікувально-профілактичних закладах та установах охорони здоров’я, що проявляється захаращеністю приміщень та аварійних виходів, відсутністю чітко розроблених і виставлених на доступному для ознайомлення місці планів евакуацій хворих та медперсоналу з приміщень під час пожежі, неякісна система зв’язку, відсутність чітко спланованих дій персоналу в умовах пожежної небезпеки, відсутність наказу керівника по закладу (установі) про заходи протипожежної безпеки з призначенням відповідальних осіб та ін.

    

6.2. Організація пожежної безпеки в лікувальних закладах
та профілактики пожеж

Серед основних причин, що спричиняють пожежі в лікувальних установах та інших закладах охорони здоров’я слід назвати такі з них:

1. Порушення організаційного та технічного забезпечення системи пожежної безпеки.

2. Порушення правил пожежної безпеки медичним і допоміжним (технічним) персоналом як результат недотримання вимог технологічного процесу.

До першої групи причин пожеж в закладах охорони здоров’я слід віднести такі порушення, що випливають з недотримання організаційних заходів та вимог.

Перш за все, це недостатній рівень системного вирішення завдання пожежної безпеки в установі. Сюди належать недостатній рівень опрацювання організаційних завдань, організаційно-методичних заходів та тех.нічного забезпечення пожежної безпеки.

Вимоги системності у вирішенні завдань пожежної безпеки випливають з необхідності створення як розгалуженої технічної основи пожежної безпеки, так і забезпечення її постійної функціональної готовності. У цьому питанні не можуть допускатися самоплинність або половинчатість.

Готовність первинних протипожежних засобів (вогнегасники, гідранти, пожежні щити з відрами, лопатами, баграми, резервуари з піском, тощо), оприлюднення їх місцерозташування, наявність і технічна надійність технічних засобів зв’язку, оприлюдненні згідно вимог пожежної безпеки плани евакуації хворих і персоналу, постійна перевірка незахаращеності проходів та евакуаційних шляхів – усе це має поєднуватися з постійною роботою в аспекті роз’яснювальних заходів серед медичного персоналу і пацієнтів. Добре відомо, що недостатній рівень роз’яснювальних заходів серед медичного персоналу і хворих щодо небезпеки від вогню може привести до непоправного лиха.

Особливо небезпечним є недостатній контроль за дотриманням правил протипожежної охорони у системі загальних вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності в лікувально-профілактичних установах. Є багато прикладів того, що грубі порушення вимог пожежної безпеки в лікувально-профілактичних закладах та установах охорони здоров’я, що проявляються захаращенністю приміщень, заваленістю аварійних виходів, відсутністю чітко розроблених і оприлюднених планів евакуацій хворих та медперсоналу з приміщень під час пожежі, відсутність чітко спланованих дій персоналу в умовах пожежної небезпеки, відсутність наказу керівника підрозділу або лікувальної установи про заходи протипожежної безпеки з призначенням відповідальних осіб та ін. неминуче ведуть до страшних втрат.

До причин технічного порядку слід віднести відсутність вільного шляхового під’їзду до установи, непродуманість забезпечення шляхового маневру на території установи, що може мати вирішальне значення у випадку пожежі. Важливим є забезпечення установи аварійною системою водопостачання.

Керівництво установи охорони здоров’я повинне постійно консультуватися із службою пожежної безпеки при проведенні ремонтних та будівельних робіт як на етапі планування та проектування, так і на етапах виконання робіт, їх завершення і приймання.

Особливої уваги керівництва установи вимагає стан загальнотехнічних служб, як от: автогосподарство, склади, й перш за все мастильних і паливних матеріалів, хімічних реагентів, у тому числі з СДТР, розчинників, фарб, лаків, легкозаймистих речовин і будівельних матеріалів, білизни, тощо.

До причин пожеж організаційного плану слід віднести порушення трудової дисципліни, недотримання лікувального та пропускного режиму в установах. В останньому випадку йдеться про можливість проникнення в установу сторонніх осіб, наміри яких можуть бути самими різними. Особливо це має значення при проникненні сторонніх до господарських, передовсім, складських приміщень. Недопустиме є вживання алкогольних напоїв на території установ і її окремих служб і підрозділів. Виходячи з особливостей життя в країні у достатньо складний і непередбачуваний у політико-соціальному відношенні період, завжди слід пам’ятати про можливі терористичні акції, у тому числі з використанням підпалів. Не менш важливим у плані попередження пожеж є постійний контроль за дітьми і підлітками з числа пацієнтів. Альтернативою повинна бути ненав’язлива, коректна роз’яснювальна та виховна робота.

До другої групи причин пожеж в установах охорони здоров’я мають бути віднесені:

 порушення правил електробезпеки при користуванні електричним обладнанням, наприклад, при використанні автоклавів, при користуванні електроопалювальними та освітлювальними приладами (несправність електропроводки, користування несправним електрообладнанням);

 використання несправної або неправильне використання електродіагностичної та електролікувальної апаратури операційних, кабінетів функціональної діагностики, рентгенодіагностичних кабінетів, лабораторій, фізіотерапевтичних кабінетів та ін.

 порушення правил техніки безпеки при користуванні газоопалювальними приладами;

 недотримання правил техніки безпеки в операційних (пошкоджена електропроводка, відсутність надійної вентиляції, порушення у системі подачі та відведення наркотичних і газопарових сумішей, недотримання вимог безпеки праці щодо запобігання іскроутворення, накопичення статичної електрики та ін.);

 неправильне збереження та використання кисню в балонах;

 порушення правил пожежної безпеки при кремації трупів, спалювані сміття та ін.;

 порушення техніки безпеки на складах і у підсобних приміщеннях, особливо, при збереженні паливно-мастильних матеріалів, легкозаймистих матеріалів;

 порушення вимог безпеки праці і протипожежних правил робітниками при проведенні ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з використанням вогню (електрозварювання, ремонт електрокабельних і газових комунікацій та електрообладнання, проведення інших ремонтних робіт). Слід пам’ятати недопустимість проведення будь-яких ремонтних робіт з використанням сучасних оздоблювальних матеріалів без попереднього узгодження з протипожежними органами, оскільки, як свідчить сумний досвід в нашій країні і за її межами самого останнього часу, полімерні матеріали під час горіння здатні виділяти надзвичайно токсичні сполуки типу фосгену, які віднесена до бойових отруйних речовин.

Так, наприклад, з понад 1200 загиблих під час Улу-Телякської катастрофи внаслідок горіння полімерних покрить всередині вагонів двох пасажирських поїздів більш, як кожний третій (36%!) загинуві від токсичного набряку легень, а саме від дії фосгену.

Цей же досвід вказує на необхідність врахування, що пожежа в установах охорони здоров’я практично завжди, а саме: при перекиданні вогню на складські приміщення, супроводжується вивільненнями інших речовин, як правило, токсичних, отруйних, легкозаймистих. З одного боку, це може стати посиленням пожежі, наприклад, при загорянні резервуарів із спиртом, ацетоном, толуолом, бензолом, іншими органічними розчинниками, паливними і мастильними матеріалами, а з іншого, наприклад, при горінні складів аптек, лабораторій та ін. – стати джерелом появи ще більш токсичних речовин з наслідками, які нерідко важко передбачити. Такі аварії можуть стати вогнищем надзвичайних ситуацій для великих міст і цілих регіонів.

При виникненні пожежі в установі охорони здоров’я необхідно вжити усіх заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі.

    

6.3. Класифікація пожеж, причини виникнення
їх в закладах охорони здоров’я

Удосконалення шляхів управлянні охороною праці та безпеки життя громадян – одна з найбільш важливих справ для усіх інститутів державної влади. У зазначеному аспекті проблеми пожежної безпеки не є винятком.

Добре відомо, що пожежі є однією з найбільш руйнівних сил, і там, де не створено надійного заслону вогню, там ці сили набирають значення національного лиха.

Пожежі та вибухи серед причин надзвичайних ситуацій посідають надзвичайно важливе місце у світі, де протягом року реєструється понад 5 млн. пожеж. Безпосередньо від пожеж гине понад 60 000 осіб.

В Україні щорічно виникає більше 50 тис. Пожеж: тобто, кожна сота пожежа в світі виникає в Україні.

Отже, втрати від вогню незчислені. Цілком зрозуміло, що правильні і ефективні заходи протипожежної охорони і пожежної безпеки вимагають точних знань і вмінь не тільки від фахівців-пожежників та посадових осіб, але й від усіх людей.

Пожежа за своєю фізико-хімічною суттю є процес неконтрольованого горіння. При горінні відбувається процес окислення горючої речовини. Оксидником частіше всього виступає кисень повітря.

Горючі речовини різноманітні за своїм агрегатним станом і здатністю до оксидування. Більшість із цих речовин при нормальній температурі оксидується повільно. Але по мірі нагрівання швидкість реакції окислення різко збільшується. Тепло, що утворилось внаслідок реакції оксидування, створює умови для самостійного розвитку процесу горіння.

Отже, для виникнення пожежі необхідно одночасне поєднання трьох чинників: горючої речовини, кисню повітря (оксидника) та джерела загорання – своєрідного теплового імпульсу. Між іншим, горіння припиняється при зменшенні вмісту кисню в повітрі до 12-14%. Деякі гази та речовини (водень, сурма, окремі метали) горять у хлорі. Деякі речовини (торф, вугілля, сажа, промащене ганчір’я, пакля) здатні самозайматися при контакті з повітрям. Горючі речовини в суміші з окислювачем утворюють горючі суміші. Горючі суміші можуть бути твердими та газоподібними. Останні горять за певної концентрації та температурі (1,4–7,5% при 57–87^оС). Для твердих та рідких горючих речовин визначальною є температура.

Для вмілого і ефективного попередження пожеж необхідно чітко знати найбільш поширені причини пожеж на об’єктах народного господарства - на виробництві, в закладах культурно-соціальної сфери, вдома, а також характер їх розвитку та основні профілактичні заходи. Їх виконання дасть змогу забезпечити надійний протипожежний захист людей та об’єктів народного господарства.

У закладах охорони здоров’я, як і на промислових підприємствах та установах культурно-соціальної сфери (театри, кінотеатри, магазини, бібліотеки, школи, вузи, інші освітні та дитячі дошкільні заклади, ін.) виникнення пожеж у більшості випадків пов’язано з несправністю електроустановок різного призначення. Наприклад, несправність технологічного обладнання та контрольно-вимірювальних приладів, електрообладнання кухонь, навчальних майстерень, наочного приладдя, обладнання санітарно-гігієнічного призначення, лікувально-діагностична апаратура, освітлювальна техніка та ін. Пожежі можуть також виникати від розрядів статичної електрики, необережного поводження обслуговуючого персоналу при користуванні відкритим вогнем, проведенні електрогазозварювальних або інших вогневих робіт.

Отже, горінням називається фізико-хімічна реакція окислення , яка супроводжується виділенням великої кількості тепла.

Загорання – виникнення горіння під впливом джерела запалювання.

Запалення – загорання, яке супроводжується полум’ям. Основними ознаками пожежі є вогонь, дим, полум’я, іскри.

Усі матеріали щодо здатності до горіння діляться на:

 неспалимі (вогнетривкі);

 помірно спалимі;

 спалимі.

Речовини, які мають підвищену вогнеспроможність, називаються вогненебезпечними (пожежонебезпечними, вибухонебезпечними).

За ступенем вогненебезпечності приміщень їх поділяють на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д. В основу класифікації покладені властивості використаних речовин та матеріалів при їх будівництві, оздобленні, інтер’єру, технологічних процесів, які в них проходять та ін.

Категорія

Приміщення Основні ознаки приміщень

А. Вогне- та вибухонебезпечні виробництва, у технологічних процесах яких використовують:

 горючі гази і пари, які мають нижню межу вибуховості до 10% об’єму повітря;

 рідини, які мають температуру спалаху пари до 28 ^оС;

 речовини, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем, повітрям, чи одне з одним.

Допоміжні приміщення, призначені для зарядження акумуляторів, майстерні з їх ремонту.

Б Вогне- і вибухонебезпечні виробництва, в технологічних процесах яких використовують:

 горючі гази, нижня межа вибухонебезпечності яких перевищує 10% об’єму повітря;

 рідини, які мають температуру спалаху 28 –61 ^оС;

 вогненебезпечні рідини, які зазнають нагрівання в умовах виробництва до температури спалаху і вище;

 горючі пил та волокна , нижня межа вибуховості яких 65 г/м3 та менше.

Приміщення спеціальних складів-холодильників (машинні відділення аміачних рефрижераторних установок, приміщення для зберігання аміаку та ін.

В Вогненебезпечні виробництва, в технологічних процесах яких використовують рідини з температурою спалаху пари вище 61 ^оС;

 горючі пил чи волокна, нижня межа вибуховості яких понад 65 г/м3 (до об’єму повітря);

 речовини, які здатні горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи одне з одним, а також тверді речовини і матеріали, які згорають.

Г Виробництва, на яких обробляють речовини, матеріали яких не горять, у розпеченому чи розплавленому стані з виділенням тепла, іскор та полум’я, а також із спалюванням твердого, рідкого чи газоподібного палива.

Д Виробництва, де обробляють та зберігають речовини і матеріали, що не згорають у холодному стані(наприклад, призначені для зберігання виробів із металу і скла).

За вогнестійкістю будівлі та споруди поділяються на п’ять ступенів:

Ступені Характеристика будівель та споруд

1 Будинки з природних та штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону, з використанням листових плитових негорючих матеріалів;

2 Те саме, але в перекриттях використовується незахищені сталеві конструкції.

3 Те саме, але в перекриттях використовуються дерев’яні конструкції, захищені малогорючими плитовими матеріалами.

4 Будинки з несучими та стінними конструкціями з деревини, захищені від впливу вогню та високих температур штукатуркою чи іншими матеріалами.

5 Будинки без вимог щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню.

Як свідчать дані статистики, 90% пожеж виникають з вини людини, 7-8% – від блискавок, 2-3% – з інших причин. Найбільш частими причинами пожеж є:

1. несправності опалювальних систем та неправильне користування ними;

2. несправності електрообладнання і порушення правил експлуатації;

3. необережне поводження з вогнем і нагрівальними приладами;

4. паління у недозволених місцях;

5. самозаймання і самозапалювання горючих речовин;

6. неправильне зберігання паливно-мастильних матеріалів;

7. блискавки, розряди статичної електрики, вибухи пари, газів, тощо;

8. використання спеціальних запалювальних засобів.

У відповідності до трьох складових процесу горіння основні способи гасіння пожеж також грунтуються на трьох принципах, спрямованих на забезпечення:

 зниження температури горючої речовини до рівня нижче температури її запалювання;

 зниження концентрації кисню повітря у зоні горіння до 14-15%;

 припинення доступу пари і газів горючої речовини (більшість горючих речовин при нагріванні переходить у газо- чи пароподібний стан).

Для припинення горіння використовуються:

 вода у вигляді струменю чи у розпиленому вигляді;

 водяна пара при концентрації 35% об’єму повітря в приміщенні;

 повітряно-механічна піна;

 інертні щодо горіння гази (вуглекислота, вуглекислий газ, тощо);

 порошкові суміші (сода, пісок, флюси та їх суміші;

 пожежні покриви із брезенту і азбесту.

    

6.4. Основні причини винекнення горючого середовища
і загорання в електричному устаткуванні

Горюче середовище є обов’язковою передумовою виникнення пожежі. Пожежі або вибухи в будівлях та спорудах можуть виникати або через вибух устаткування, що в них знаходиться, або внаслідок пожежі чи вибуху безпосередньо в приміщенні, де використовуються горючі речовини та матеріали. Залежно від агрегатного стану та ступеня подрібненості речовин, горюче середовище може утворюватися твердими речовинами, легкозаймистими та горючими рідинами, горючим пилом та горючими газами.

Тверді горючі речовини, що зберігаються у приміщеннях та на складах, застосовуються у технологічному процесі, утворюють разом із повітрям стійке горюче середовище. Вони, як правило, не ізолюються від кисню повітря і можуть горіти безпосередньо у будівлях, приміщеннях, машинах та апаратах. Прикладами можуть бути паперові та книжкові фабрики, деревообробні комбінати, швацькі підприємства, склади та квартири.

При проведенні аналізу пожежної небезпеки такого середовища слід враховувати кількість матеріалів, інтенсивність та тривалість можливого горіння.

Легкозаймисті та горючі рідини знаходять застосування у багатьох технологіях. З метою прискорення хімічних реакцій за участю цих рідин можуть штучно створюватися високі температури, підвищений тиск або вакуум, що обов’язково повинно враховуватись під час аналізу пожежної небезпеки. Необхідно детально вивчати причини утворювання горючого середовища такого роду на усіх стадіях технологічного процесу: зливання, наливання, перекачування рідин, а також усередині апаратів, трубопроводів, сховищ.

Виникнення пожежонебезпечного горючого середовища усередині апаратів з легкозаймистими та горючими рідинами можливе за наявності пароповітряного простору та температури у діапазоні температурних меж спалахування.

При обробці ряду твердих речовин (деревини, бавовни, ін.) утворюється горючий пил, який перебуває у зваженому стані в повітрі або осідає на будівельних конструкціях, машинах, устаткуванні. При цьому як у першому, так і в другому випадку пил знаходиться в повітряному середовищі.

Таким чином, у суміші з повітрям горючий пил утворює горюче середовище підвищеної небезпеки, а також може вибухати.

Горюче середовище у приміщеннях виникає в разі виходу пилу через нещільності апаратів та трубопроводів, а всередині апаратів та трубопроводів – коли співвідношення горючого пилу з повітрям складає вибухонебезпечну концентрацію.

Під час аналізу пожежної небезпеки технологій, в яких спостерігається утворення горючого пилу, слід додатково встановлювати його походження (органічний чи неорганічний), розмір частинок (ступінь здрібнення) та умови його займання та горіння (в окремих випадках – і вибуху).

Горючі гази мають здатність проникати через незначні нещільності та тріщини. Тому їх зберігають у герметичних посудинах і апаратах. Але в разі пошкоджень або порушень правил експлуатації останніх, гази можуть виходити у навколишнє середовище і утворювати з повітрям пожежовибухонебезпечні суміші.

Усередині апаратів гази можуть утворювати горюче- та вибухонебезпечне середовище, коли вони досягають вибухонебезпечних концентрацій при певних співвідношеннях з киснем повітря.

Під час аналізу пожежовибухонебезпеки технологічного устаткування необхідно також оцінювати можливість утворення вибухонебезпечного середовища при параметрах стану, відмінного від нормального.

Враховуючи поширеність та небезпеку пожеж, що виникають внаслідок теплового прояву електричного струму, розглянемо детальніше причини загорянь в електричному устаткуванні та установках.

Причини загорянь кабелів і проводів:

Перегрів від короткого замикання між жилами кабелів, жилами кабелю та землею, який можливий внаслідок:

пробою ізоляції підвищеною напругою, в тому числі від перевантаження, викликаного блискавкою;
пробою ізоляції в місці механічного пошкодження в процесі експлуатації;
пробою ізоляції при виникненні мікротріщин внаслідок заводського дефекту;
пробою ізоляції від її старіння;
пробою ізоляції в місці локального зовнішнього чи внутрішнього перегрівання;
пробою ізоляції в місці локального підвищення вологості або агресивності середовища;
випадкового або навмисного з’єднання струмопровідних жил кабелів та проводів між собою чи з’єднання струмопровідних жил із землею.

Перегрів від струмового перевантаження, який може статися у таких випадках:

підключення споживача завищеної потужності;
появи значного струму витоку між струмопровідними проводами, між струмопровідними проводами та землею;
підвищення навколишньої температури на ділянці або в одному місці, погіршення тепловідводу чи вентиляції.

Перегрів у місцях перехідних опорів, який може виникнути при:

послабленні контактного тиску в місці з’єднання двох або більше струмопровідних жил, що призводить до значного підвищення перехідного опору;
окисненні в місцях з’єднання провідників електричного струму.

Причини виникнення загорянь в електронагрівальних приладах, апаратах, устаткуванні:

Перегрів приладів, апаратів та устаткування від замикання електронагрівальних елементів внаслідок:

руйнування ізоляції від її старіння;
руйнування електроізоляційних елементів від зовнішньої механічної дії;
пробою електроізоляції конструктивних елементів підвищеною напругою живлення;
окиснення та послаблення контактного тиску в місцях підімкнення струмопровідних елементів, що викликає значне підвищення перехідного опору;
википання води чи іншої рідини, яка підлягає нагріванню, що призводить до деформації та зруйнування нагрівача;
нашарування струмопровідного забруднення між струмоведучими конструктивними елементами.

Загоряння від електронагрівальних приладів бувають у разі:

теплового опромінювання горючих речовин від поверхні електронагрівальних приладів;
попадання горючих речовин на нагріту поверхню електронагрівальних приладів, апаратів, устаткування;
недотримання безпечних відстаней від нагрітих поверхонь таких приладів до горючих матеріалів.

Причини, загоряння освітлювальної апаратури:

Перегрів від електричного пробою, який може виникнути в разі:

зниження електроізоляційних якостей конструктивних елементів;
механічного зміщення струмопровідних елементів до взаємного зіткнення різними потенціалами;
послаблення контактного тиску та підвищення перехідного опору в місцях підімкнення проводів та джерел світла;
використання джерел світла завищеної потужності;
окиснення поверхонь, що контактують, і підвищення перехідного опору у місцях підімкнення джерел світла (ламп у цоколі, патроні, лампотримачі) до живильної напруги.

Перегрів в елементах пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп та ламп типу ДРЛ внаслідок:

електричного пробою конденсатора, що призводить до струмового пробою дроселя;
погіршення природного охолодження елементів конструкції освітлювача, зокрема дроселя, при сильному запиленні або неправильному встановленні;
«залипання» стартера, що спричиняє струмові перевантаження дроселя;
«залипання» стартера, яке спричиняє розплавлення електропроводів, перегрів цоколя лампи та лампотримача;
підвищеного розсіювання потужності у дроселі внаслідок послаблення кріплення магнітного осердя;
міжвиткового замикання у трансформаторі для безстартерних схем пуску та живлення.

Основні причини виникнення загорянь електродвигунів, генераторів та трансформаторів:

Перегрів від коротких замикань в обмотках та на корпус, який виникає, коли має місце:

міжвитковий пробій ізоляції від старіння;
міжвитковий пробій в одній обмотці електроізоляції підвищеною напругою;
міжвитковий пробій ізоляції в місці виникнення мікротріщин при наявності заводського дефекту;
міжвитковий пробій ізоляції під впливом вологи або агресивного середовища;
міжвитковий пробій електроізоляції, що виникає внаслідок впливу локального зовнішнього чи внутрішнього перегріву;
міжвитковий пробій ізоляції при механічному пошкодженні;
пробій ізоляції обмоток на корпус підвищеною напругою;
пробій ізоляції обмоток на корпус у разі її старіння;
пробій ізоляції обмоток на корпус від механічного пошко-
дження електроізоляції;
пробій ізоляції обмоток на корпус під впливом вологи чи агресивного середовища;
пробій ізоляції обмоток на корпус від зовнішнього чи внутрішнього перегріву.

Перегрів від струмового перевантаження, який може спостерігатися у таких випадках:

гальмування ротора у підшипниках від механічного спрацювання та відсутності змащення;
роботи трифазного електродвигуна на двох фазах;
роботи електродвигуна в разі зниженої живильної напруги при номінальному навантаженні на валу;
підвищеної напруги живлення;
тривалої безперервної роботи під максимальним навантаженням;
порушення охолодження;
завищення частоти реверсування електродвигунів;
порушення режиму пуску.

Перегрів від іскріння у контактних кільцях та колекторі, який можливий за умов:

забруднення, окиснення контактних кілець, колектора;
механічного спрацювання контактних кілець, колектора та щіток, що може призвести до послаблення контактного тиску;
механічного пошкодження контактних кілець, колектора та щіток;
порушення місць установлення струмознімальних елементів на колекторі;
перевантаження на валу (для електродвигунів);
струмового перевантаження в ланцюзі генератора.

Причини загорянь у розподільних пристроях, електричних апаратах пуску, перемикання, керування та захисту:

Перегрів обмотки електромагніту при міжвитковому замиканні через пробій ізоляції внаслідок:

її старіння;
підвищеної напруги;
виникнення мікротріщин як виробничого дефекту;
механічного пошкодження в процесі експлуатації;
локального зовнішнього перегріву від контактів, що іскрять;
підвищеної вологості або агресивності середовища.

Перегрів від струмового перевантаження в обмотці електромагніту, коли має місце:

підвищена напруга живлення обмотки електромагніту;
підвищена частота (кількість) вмикань–вимикань;
періодичне недотягнення рухомої частини осердя до замикання магнітної системи при механічних пошкодженнях конструктивних пристроїв;
тривалий розімкнутий стан магнітної системи при вмиканні під напругою обмотки.

Перегрів конструктивних елементів внаслідок:

окиснення в місцях підімкнення струмопровідних провідників та елементів, що призводить до значного підвищення перехідного опору;
послаблення контактного тиску в місцях підімкнення струмопровідних елементів;
іскріння робочих контактів при спрацюванні контактних поверхонь;
іскріння робочих контактів при окисненні контактних поверхонь;
іскріння робочих контактів у разі перекосів контактних поверхонь, що призводить до підвищення контактного опору в місцях контактування;
сильного іскріння нормальних робочих контактів при вилучених іскро-, дугогасниках;
іскріння в разі електричного пробою проводів на корпус.

Причини загоряння від запобіжників:

нагрівання в місцях робочих контактів від зниження контактного тиску та зростання перехідного опору;
нагрівання у місцях робочих контактів від окиснення;
розбризкування частинок розплавленого металу плавкої вставки при руйнуванні корпусу запобіжника, викликаному застосуванням нестандартних плавких уставок («жучків»);
розбризкування частинок розплавленого металу нестандартних відкритих плавких уставок.

Значна кількість пожеж від теплового прояву електричного струму трапляється внаслідок використання саморобних електронагрівальних приладів, застосування «жучків», недотримання безпечних відстаней, експлуатації несправного електроустаткування, неправильного вибору його виконання (ступеня захисту) залежно від класів зон.

    

Blog

Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах

Содержание