Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах

Вид материалаДокументы

Содержание


2.13. Політика, мета і завдання охорони праці підприємства
Це може бути досягнено поступовим підвищенням рівня безпеки вироб­ництва.
Обов'язки робітників
2.14. Опрацювання програми поліпшення стану
Розглянемо порядок опрацювання такої програми.
Визначення організаційної схеми реалізації політики
2.15. Підготовка підприємства до комплексної перевірки
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   63

2.13. Політика, мета і завдання охорони праці підприємства


Політика підприємства в галузі охорони праці повинна спрямовуватися на послідовне зниження рівня шкідливих та небезпечних виробничих факторів з урахуванням масштабу ризиків виникнення нещасних випадків і професійних захворювань.

Це може бути досягнено поступовим підвищенням рівня безпеки вироб­ництва.

Основним завданням впровадження СУОП є проведення коригуючих заходів для зменшення рівня професійного ризику на виробництві. Не витрачаючи коштів, ми можемо підвищити рівень безпеки за рахунок виконання організаційних за-ходів та підвищення виконавчої дисципліни.

На прикладі умовного підприємства (див. пп. 11. и 12), користуючись нормами оцінки ступеня професійного ризику вироб­ництва (п. 12) визначимо сумарні фактичні бали, які отримуємо після виконання таких заходів:

1. Доопрацювання посадових інструкцій для керівників та спеціа­лістів усіх рівнів.

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників вони повинні містити повний перелік завдань та обов’яз­ків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці та безпечного ведення робіт і складатись з розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги» та «Взаємо­відносини (зв’язки) за посадою».

Для прикладу опрацьовуємо примірну посадову інструкцію для головного інженера, обов’язки з охорони праці бригадира та робітників (додатки 1 та 2) – 0,5 бала.

2. Опрацювання необхідних інструкцій з безпечного обслуговування обладнання підвищеної небезпеки – 4 бали.

3. Забезпечення отримання посадовими особами та спеці­алістами посвідчень про перевірку знань з охорони праці – 0,6 бала.

4. Проведення інструктажів з охорони праці – 3,3 бала.

5. Забезпечення проведення медичних оглядів – 1,4 бала.

6. Заповнення карток форми МБ-6 – 0,7 бала.

7. Забезпечення працівників 313 – 4,6 бала.

8. Забезпечення робочих місць технологічною документацією – 20 балів.

9. Забезпечення структурних підрозділів засобами пожежога­сіння, де їх немає – 5,1 бала.

10. Забезпечення структурних підрозділів електрозахисними засобами, де їх немає – 21,6 бала.

11. Встановлення контролю за проведенням інструктажів з охорони праці та дотриманням працюючими вимог безпеки.

За рахунок вжиття цих заходів можна зняти 220 штрафних балів та додатково набрати ще 61,8 бала. У цьому разі початковий ступінь професійного ризику виробництва за впровадження СУОП буде:

Р = [730 - (377 - 37 + 61,8) + 0,1]  9  107 = 2,95  104 , тобто в межах припустимого ризику, значення якого прийнято в межах 5,001  10 5 - 5  104 (див. п. 9.11).

Виходячи з цього, політику підприємства щодо охорони праці можна визначити як:

• забезпечення здорових та безпечних умов праці;

• зниження ступеня ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням соціальної відповідальності, економічної доцільності та технічних можливостей;

• установлення персональної відповідальності кожного працівника за порушення покладених на нього обов’язків з охорони праці.

Для реалізації цієї політики, мету в галузі охорони праці можна визначити як досягнення рівня припустимого ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у 2007 р. за рахунок:

• забезпечення моніторингу впливу шкідливих і небезпечних вироб­ничих факторів на працюючих та усунення, у першу чергу, найбільш небезпечних з них;

• залучення працівників до активної участі в управлінні охороною праці;

• постійного розгляду керівником підприємства та керівниками стру­к­турних підрозділів стану умов та безпеки праці разом із вирішен­ням виробничих питань;

• підведення підсумків виконання планів з охорони праці за участі керівника підприємства.

У такому разі завдання в галузі охорони праці будуть наступними:

• доведення рівня обладнання машин, механізмів, устаткування інженерно-технічними засобами:

• у 2005 р. – до 70%;

• у 2006 р. – до 100%;

• приведення у 2005 – 2006 pp. пожежонебезпечних дільниць відповідно до вимог нормативно-правових актів;

• повне забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;

• приведення технологічної документації відповідно до вимог стандарту ГОСТ 3.1120-83 «Единая система технологической докумен­тации. Общие правила отражения й оформлення требований безопас­ности труда в технологической документации»: у 2005 р. –до 70%, у 2006 р. – до 100%;

• постійне утримання будівель та споруд у справному стані;

• забезпечення достатнього рівня знань працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці та розуміння ними небезпечності шкідливих та небезпечних виробничих факторів для їхнього життя та здоров’я, а також для життя і здоров’я людей, що їх оточують;

• облаштування та забезпечення функціонування кімнат психологічного розван­таження, оздоровчих кімнат, процедурних тощо.

ДОДАТОК 1.

Посадова Інструкція головного інженера машинобудівного підпри­ємства

1. Загальні положення

1.1. Головний інженер є першим заступником директора підпри­ємства з виробничої діяльності і забезпечує виконання статутних завдань з цих питань.

1.2. Призначається на посаду та звільняється з посади наказом директора.

1.3. Визначає науково-технічну політику підприємства, забезпечує належний технічний рівень виробництва, високу якість продукції, що випускається, та удосконалення системи підготовки і підвищення ква­лі­фікації персоналу.

1.4. Головний інженер підпорядковується безпосередньо директору.

1.5. У своїй діяльності керується законами та іншими нормативно-правовими актами, наказами та розпорядженнями директора.

2. Завдання та обов'язки Головний інженер:

2.1. Здійснює керівництво діяльністю технічних служб підпри­ємства, контролює результати їх роботи.

2.2. Забезпечує постійне підвищення ефективності виробництва, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт, високу їх якість.

2.3. Організовує розробку і виконання планів розвитку підприє­мства, його реконструкції та модернізації, планів впровадження нової техніки і технологій, планово-попереджувальних ремонтів обладнання, будівель і споруд.

2.4. Контролює додержання проектної, конструкторської і технолог­гічної дисципліни.

2.5. Забезпечує:

• контроль відповідності стандартам, технічним умовам та норма­тивним актам з охорони праці устаткування, пристроїв та технологічних процесів, що розробляються на підприємстві;

• впровадження на підприємстві стандартів безпеки праці;

• систематичний аналіз повітряного середовища, контроль рівня шкі­д­ливих виробничих факторів – шуму, вібрації, електричних і магніт­них полів;

• додержання вимог безпеки праці в технічній документації, що розробляється на підприємстві або сторонніми організаціями на замовлення підприємства;

• своєчасне і якісне навчання працівників безпечного ведення робіт;

• своєчасне виконання перспективних та річних планів заходів з охорони праці;

• безпечну експлуатацію будівель і споруд.

3. Права

Головний інженер має право:

3.1. Представляти підприємство у всіх виконавчих органах влади та під час взаємовідносин з іншими підприємствами.

3.2. Укладати договори з іншими підприємствами у межах покладених на нього завдань та обов’язків.

3.3. Видавати розпорядження по підприємству.

3.4. Надавати директору пропозиції щодо поліпшення ефективності роботи підприємства.

4. Відповідальність

Головний інженер несе відповідальність за:

4.1. Впровадження нової техніки, технологій, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

4.2. Непроведения планово-попереджувальних ремонтів технологіч­ного обладнання, будівель і споруд.

4.3. Відсутність вимог безпеки праці в технічній документації, що розробляється на підприємстві.

4.4. Невиконання заходів з охорони праці, визначених колективним договором.

4.5. Незабезпечення моніторингу дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

5. Повинен знати

5.1. Чинне законодавство, яке регулює господарську діяльність та господарські відносини.

5.2. Основні положення охорони праці та вимоги безпеки під час експлуатації технологічного обладнання та об’єктів підвищеної небезпеки.

5.3. Діловий етикет та етику професійних відносин.

5.4.Вітчизняний та світовий досвід, проблематику машинобудування та досвід аналогічних підприємств.

5.5. Технологію виробництва продукції, методи господарювання і управління підприємством.

5.6. Порядок укладання і виконання господарських договорів.

6. Кваліфікаційні вимоги

Повна вища технічна освіта, післядипломна освіта в галузі управління виробництвом. Стаж роботи за професією керівника аналогічного рівня - не менше 1 року та нижчого рівня - не менше 5 років.

7. Взаємовідносини за посадою

7.1. Заміщує директора в разі його відсутності, якщо це обумовлено в конкретній посадовій інструкції.

7.2. Одержує необхідну інформацію від директора.

7.3. Доповідає директору про результати своєї діяльності.

7.4. Координує діяльність підпорядкованих служб.

ДОДАТОК 2

Обов’язки з охорони праці бригадира та робітників

Обов'язки бригадира

1. Перед початком та протягом зміни перевіряє стан умов та безпеки праці, повідомляє про виявлені порушення своєму безпосередньому керівникові.

2. Під час небезпечних ситуацій, що загрожують життю або здоров’ю працівників, призупиняє роботу і вживає заходів щодо забезпечення безпеки працівників, повідомляє про це майстрові (начальникові дільниці, зміни).

3. Організовує практичний показ членам бригади безпечних методів та прийомів роботи, обмін досвідом та пропаганду охорони праці в бригаді.

4. Під час виконання робіт дотримується вимог безпеки, а роботи з підвищеною небезпекою виконує відповідно до наряду-допуску.

5. Не допускає виконання членами бригади робіт, не передбачених змінним завданням, за винятком робіт, пов’язаних з рятуванням людей, ліквідацією аварійних ситуацій тощо. Відстороняє від роботи осіб, що перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.

6. Вносить пропозиції до плану робіт з охорони праці.

7. Вимагає від майстра (начальника дільниці, зміни) виконання у встановлені терміни заходів, передбачених наказами і планами, а також виконання вимог безпеки, яким мусить відповідати виробниче обладнання, робочий інструмент, робочі місця і приміщення, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, справності засобів колективного захисту.

8. Якщо стався нещасний випадок, терміново організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, повідомляє про це майстра (начальника дільниці, зміни). Несе відповідальність за порушення вимог охорони праці у межах його функціональних обов’язків.

Обов'язки робітників

Робітник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, для чого:

 перед початком роботи перевіряє справність засобів індивідуального захисту, стан обладнання, пристроїв, інструменту, наявність засобів колективного захисту (огороджень, блокувань, сигналізації, вентиляції тощо). У разі їх несправності сповіщає про це керівника робіт;

 не розпочинає роботу, якщо умови її виконання не відповідають вимогам інструкції з охорони праці;

 виконує тільки ту роботу, яку йому доручено;

 проходить у визначені строки обов’язкові медичні огляди;

 повідомляє керівникові робіт про нещасні випадки, що сталися з ним або колегами по роботі, надає першу допомогу під час нещасних випадків;

 вносить пропозиції до щорічної угоди (колективного договору) з охорони праці;

 несе відповідальність за порушення інструкції з охорони праці, за невиконання своїх обов’язків з охорони праці.


    


2.14. Опрацювання програми поліпшення стану

умов і безпеки праці


Програма поліпшення стану умов та безпеки праці повинна передбачати:

 придбання необхідних засобів для ефективного управління виробничими процесами, оновлення технологічного та виробничого обладнання, засобів колективного захисту працюючих;

 впровадження сучасних технічних засобів контролю виробничого середовища та автоматизованих інформаційних систем з охорони праці і відповідного програмного забезпечення;

 забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

 цільове навчання працівників з охорони праці;

 придбання приладів та систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність небезпечних або шкідливих виробничих факторів, пожежної сигналі-зації та установок пожежогасіння;

 моніторинг шкідливих та небезпечних виробничих факторів, за наявності яких необхідно проводити попередній та періодичний медог­ляди працівників.

Крім того, програма повинна будуватися на принципах задекларо­ваної політики, забезпечуватися необхідними ресурсами, визначати конкретні строки її виконання. Вона повинна періодично переглядатися з урахуванням змін у стані безпеки виробництва.

Розглянемо порядок опрацювання такої програми.

Під час визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів було встановлено, що:

1. На гальванічній, термічній та зварювальній дільницях рівні шкідливих речовин у зоні дихання працюючих перевищують ГДК.

2. На заточувальних верстатах немає місцевої витяжної вентиляції, що приз­водить до перевищення ГДК пилу у зоні дихання.

3. Тільки 42% устаткування з холодної обробки металів обладнано засобами захисту від дії небезпечних виробничих факторів.

4. Тільки 60% технологічної документації містять вимоги безпеки праці.

5. Працюючі забезпечені 313 на 69%.

6. Періодичні медичні огляди пройшли тільки 66% працюючих.

7. Планово-попереджувальні ремонти проведено тільки для 55% обладнання.

8. Причинами мікротравм були:

• відсутність засобів захисту від стружки, що відлітає під час обробки металу;

• незастосування засобів індивідуального захисту очей;

• порушення робітниками вимог інструкцій з охорони праці;

• відсутність засобів механізації для транспортування бутелів з кислотою.

Враховуючи наявність вищеперелічених небезпечних та шкідливих виробни-чих факторів, програма поліпшення стану умов та безпеки праці буде виглядати так: «Керуючись вимогами Закону «Про охорону праці» і ставлячи за мету досягнення припустимого рівня ризику виникнення не­ща­с­них випадків у 2007 p., дії керівництва підприємства будуть спрямо­вані на:

1. Підвищення якості продукції, що виробляється за рахунок впровадження новітніх технологій та сучасного обладнання.

2. Забезпечення обладнання (машин, механізмів, устаткування) засобами колективного захисту та місцевою витяжною вентиляцією у 2005 р. - до 70%, у 2006 р. – до 100%.

3. Приведення технологічної документації до вимог стандарту ГОСТ 3.1120-83 «Общие правила отражения и оформлений требований безопас­ности труда в техноло­гической документации»: у 2005 р. – до 70%, у 2006 р. –до 100%.

4. Механізацію важких та небезпечних робіт.

5. Удосконалення нормативних актів підприємства з охорони праці.

6. Інформаційне забезпечення працюючих щодо стану умов і безпеки праці.

7. Забезпечення конструктивної співпраці з питань охорони праці між роботодавцем та працівниками.

8. Запровадження механізму стимулювання дієвості СУОП.

9. Забезпечення медико-санітарного обслуговування робітників.

10. Створення аналітично-інформаційної системи з охорони праці.

11. Забезпечення технічного контролю за безпекою виробництва.

12. Забезпечення моніторингу дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

13. Налагодження постійно діючої системи навчання з охорони праці». Визначення організаційної схеми реалізації політики

Організаційна схема повинна визначати послідовність дій різних ланок управління щодо реалізації програми та схематично – шляхи реалізації функцій та завдань. Схеми організації та реалізації політики наведено у додатках 1-3.











    


2.15. Підготовка підприємства до комплексної перевірки

стану охорони праці


Підприємство отримало повідомлення від інспекції Держгірпром­нагляду про те, що через місяць буде проводитися комплексна перевірка стану умов та охорони праці. Що робити?

З огляду на те, що основною метою такої перевірки є аналіз існуючої на підприємстві системи управління охороною праці та визначення її ефективності, це попередження необхідне для того, щоб дати можливість підприємству проаналізувати дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, провести коригуючі заходи.

Перш за все спеціалісту з охорони праці необхідно переконатися у наявності та правильності ведення необхідної документації: дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію таких об’єктів, статистичних звітів з охорони праці за формою 7-ТНВ, 1-ПВ, 1-УБ (других екземплярів чи копій), Положення про систему управління охороною праці, Інструкцій з охорони праці та журналу їх обліку, актів за формою Н-1 і журналу реєстрації потерпілих від нещасних випадків, планів робіт, актів перевірки стану охорони проці як внутрішнього, так і зовнішнього контролю, приписів з відмітками про виконання заходів, наказів з питань з охорони праці, у тому числі за матеріалами перевірки органів державного нагляду та контролю, матеріалів аналізу, оцінки стану та умов праці, щодо стимулювання дотримання норм охорони праці та ін.

Крім того, у службі механіка повинні бути графіки планово-попереджувальних ремонтів (ППР) виробничого обладнання, затверджені головним Інженером, графіки періодичних випробувань та оглядів об’єктів підвищеної небезпеки, паспорти на них, акти приймання обладнання з ремонту, а в службі енергетика - плани ППР, випробувань, оглядів енергетичного устаткування; графіки обслуговування та ремонту вентиляційних систем і кондиціонерів, освітлювальних пристроїв; протоколи перевірки ізоляції електроустаткування, електропроводки, кабелів; протоколи вимірювання опору розтікання струму на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування, перевірки повного опору петлі фаза-нуль, випробуваньта перевірки електрозахисних засобів, акти огляду стану безпеки електроустановок споживачів; паспорти на електроустановки.

Необхідно також перевірити дотримання вимог Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, звернувши особливу увагу на журнал реєстрації працівників, які звернулися до травматологічного пункту, наявність у керівників структурних підрозділів актів за формою Н-1 та наявність в актах оцінок про виконання намічених заходів.

Необхідно звернути увагу і на своєчасність проведення усіх видів навчання та інструктажів з охорони праці, і наявність затвердженого списку працівників певних професій, звільнених від проведення повторних інструктажів з охорони праці та на дотримання періодичності медоглядів працюючих.

У структурних виробничих підрозділах рекомендується перевірити наявність:

• схем розміщення технологічного устаткування і відповідність фактичного розміщення устаткування цим схемам;

• на робочих місцях технологічної документації, інструкцій з охорони праці та інструкцій з експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки;

• журналу реєстрації інструктажтїв з питань охорони праці;

• документації, що підтверджує проведення контролю стану охорони праці;

• журналу чищення повітропроводів вентиляційних систем;

• списків осіб, що підлягають періодичним медоглядам;

• протоколів санітарно-гігієнічних випробувань виробничого середовища;

• журналів обліку та огляду вантажопідйомних механізмів, присто­сувань і тари;

• журналів обліку видачі нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки;

• стендів з охорони праці, плакатів, знаків безпеки, планів евакуації, засобів пожежогасіння;

• сигнальних кольорів на обладнанні та трубопроводах.

Усі вимоги безпеки до устаткування і технологічних процесів перерахувати неможливо. Необхідно пам’ятати основне:

• обладнання повинне відповідати вимогам ССБТ, тобто бути забезпечене засобами колективного захисту, які перекривають доступ у небезпечну зону, захищають від пилу, газів, теплових випромінювань, електромагнітних полів, іонізуючих випромінювань, шуму, вібрації, ультразвуку;

• робітники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту;

• повинні дотримуватися терміни періодичних оглядів, опосвїдчень, випробувань;

• повинні бути вжиті заходи щодо захисту персоналу від ураження електричним струмом, а також від виникнення статичної електрики під час використання легкозаймистих рідин;

• перепади висот вище 1,3 м повинні бути огороджені;

• під час виконання важких, травмонебезпечних робіт потрібно застосовувати засоби механізації;

• для забезпечення безпеки під час обслуговування обладнання повинні дотримуватися розриви безпеки та габаритні розміри при його розміщенні. Відразу ж після одержання повідомлення про майбутню комплексну перевірку стану умов та охорони праці необхідно провести ретельну внутрішню перевірку дотримання усіх вимог, приділивши особливу увагу безпечній експлуатації вантажопідйомних машин і механізмів, посудин, що працюють під тиском (чи дотримуються терміни проведення їхнього технічного опосвідчення, оглядів, чи є на них відмітки про їхнє проведення), пам’ятаючи, що:

• повне технічне опосвідчення вантажопідйомних механізмів проводиться не рідше одного разу на 3 роки;

• періодичні огляди ВПМ відповідно до системи планово-попереджувального ремонту (зазвичай один раз у 10 днів);

• опосвідчення лебідок – не рідше одного разу на рік;

• повне опосвідчення кран-штабелерів – не рідше одного разу на 3 роки;

• динамічні випробування вантажопідйомної частини електронаван­тажувачів і автонавантажувачів – не рідше одного разу на рік;

• періодичні огляди елеваторних стелажів – не рідше одного разу на 6 місяців;

• внутрішній огляд посудин, що працюють підтиском, – не рідше одного разу на 2 роки технічним персоналом підприємства;

• огляди переносних ацетиленових генераторів – не рідше одного разу на рік. Якщо під час внутрішньої перевірки виявлено порушення, необхідно, за можливості, максимально усунути виявлені порушення до початку комплексної перевірки.


    