Тема: Програмування. Основні етапи розробки прикладних програм

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Var


x: integer;

y: real;

s: string;

c: char;



read (x,y,s,c);

Дані вводяться так : 23 6.89 доля Ф , після кожного вводу нажимаємо enter.

б) Оператор виводу. Pascal має дві процедури виводу: WRITE, WRITELN. Процедура write здійснює запис в буфер обміну пристрою вводу-виводу без переведення біжучого провідника на новий рядок. Writeln здійснює запис із переведенням біжучого вказівника на початок нового рядка.

Для процедур запису в якості параметрів можуть використовуватися ідентифікатори змінних, ідентифікатори констант, вирази.

Наприклад

Var


x: integer;

y: real;

s: string;

c: char;



x: =2; y: =6.35; s: =’осіння’; c: =’A’;

writeln( x,’3’, x+y, s+’ пора’, ord(c)); { 238.35осіння пора65 }

Як видно з прикладу дані вводяться послідовно один за одним. Для їх відокремлення можна користуватися або форматним виводом, або використати додаткові параметри виводу, що є послідовністю декількох пропусків.

Форматний вивід застосовується до даних стандартних типів і означає відведення для величини відповідної кількості позицій.

Для цілих типів через двокрапку після ідентифікатора вказується число позицій при цьому відбувається розміщення результату справа.

Для дійсних чисел задається два числа через розділював і двокрапку: перше – загальна кількість позицій, друге – кількість позицій в дробовій частині. Якщо друге не менше першого – це не помилка. Вивід буде здійснюватися при мінімальній кількості позицій.

Наприклад

y: = -365.4587;

writeln(y) {-3.654587E+02 }

writeln(y:12:5) {…-365.4587}

writeln(y:12:3) {….-365.459}

writeln(y:0:7) {-365.4587}
  1. Оператор розгалуження. В ряді випадків алгоритм розв’язку задачі передбачає розгалуження, тобто можливість виконання декількох різних дій в залежності від значення певної логічної умови.

Для реалізації розгалуження використовують оператор розгалуження.

IF <логічний вираз> THEN <оператор 1> ELSE <оператор 2>;

Логічний вираз може набувати одного із значень true або false. Якщо результат true, то виконується оператор 1, якщо false – оператор 2.

В якості операторів 1,2 виконується один оператор, якщо він дійсно один, або складений оператор об’єднаний операторними дужками begin, end.

Наприклад

Програма знаходження коренів квадратного рівняння.

Var a,b,c, d, x1, x2: real;

Begin


Writeln (‘введіть коефіцієнти a, b, c’);

Readln(a,b,c);

d:=b*b-4*a*c;

if d >0 then

begin

x1:=(-b+sqrt(d))/2/a;

x2:=(-b-sqrt(d))/2/a;

writeln(‘x1=’,x1:12:6, ‘ x2=’,x2:12:6)

end

else

if d=0 then

begin

x1:=-b/2/a;

writeln (‘x=’,x1:12:6)

end

else

writeln (‘коренів немає’)

end.

  1. Оператори циклу.

а) Оператор циклу з параметром. Якщо потрібно у алгоритмі виконати повторення деякої кількості команд кілька разів, застосовують оператор циклу з параметром.

FOR <параметр> : = <початкове значення> TO<кінцеве значення> DO <оператор тіла циклу> ;

Параметр – змінна якогось із дискретних типів. Її початкове значення задається виразом, після кожного етапу циклу значення параметру збільшується на 1 визначеного типу. Повторення повторюються доти, доки значення не стане кінцевим.

Якщо початкове значення більше від кінцевого, то це не є помилкою, просто цикл жодного разу не виконається.

Тіло циклу складається з 1 оператора, якщо він 1, або є складеним оператором в операторних дужках.

Наприклад
  1. Програма знаходження суми чисел 1..10.