Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009 р

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 13.6. Відсоток нарахованих сум за видами забруднення від загальної суми нарахувань збору за забруднення довкілля
Вид забруднення ( у відсотках до загальної суми нарахувань)
Рис. 13.2.Характеристика видатків обласного природоохоронного фонду в розрізі напрямків використання у 2005-2009 рр.
Рис. 13.3.Характеристика видатків місцевих природоохоронних фондів
Таблиця 13.7. Надходження зборів за використання природних ресурсів
Лісовий ресурс
Радіочастотний ре­сурс
Рис. 13.4. Частка надходжень від платежів за спеціальне використання природних ресурсів до Державного та місцевих бюджетів у 200
Подобный материал:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   44

Таблиця 13.6. Відсоток нарахованих сум за видами забруднення

від загальної суми нарахувань збору за забруднення довкілля


підприємствами області у 2005-2009 рр.



Вид забруднення ( у відсотках до загальної суми нарахувань)



Забруднення

Розміщення

Разом

з них:

Рік


поверхневих водних об’єктів


відходів


стаціонарні та пересувні джерела забруднення атмосферного повітря

стаціонарні джерела забруднення атмосферного повітря

пересувні джерела

забруднення атмосферного повітря

1

2

3

4

5

6

2005

46

13

41

25

15

2006

35

15

50

32

18

2007

42

16

42

28

14

2008

27

27

46

24

22

2009

27

28

45

25

20

Середне за 2005-2009 рр.

35

20

45

27

18




100%





За даними головного управління статистики у Рівненській області підпри­ємствами, організаціями, установами області за забруднення навколишнього природного середовища і порушення природоохоронного законодавства було пред’явлено(нараховано) екологічних платежів на 5730,2 тис.грн. Структура пред’явлених екологічних платежів за напрямками екологодеструктивної діяль­нос­ті суб’єктів господарювання 2009 року характеризувалась такими показ­ни­ками:

- 44% (2529,5 тис.грн.) - частка зборів за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел;

- 27% (1523,1 тис.грн.) - збори за скиди у водойми;

- 28% (1599,3 тис.грн.) - збори за розміщення відходів;

- 1% (78,2 тис.грн.) - платежі за відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства та штрафи за адміністративні порушення в галузі охорони природи і використання природних ресурсів ( 50,3 та 27,9 тис.грн. відповідно). (див. Рис. 13.1)


Рис. 13.1.Cструктура екологічних платежів, пред’явлених підприємствам, установам, організаціям за напрямом надходжень в 2009 році.






1- Збори за викиди в атмосферне повітря;

2- Збори за скиди у водойми

3- Збори за розміщення відходів

4- Збори за збитки, заподіяні природі, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства



Природоохоронні фонди, які формуються за рахунок зборів за забруднення довкілля та коштів за відшкодування збитків, заподіяних природі, виконують функцію перерозподілу коштів. Тобто, якщо, як вже було зазначено, 44% зборів за забруд­нен­ня довкілля, які надхо­дять до природоохоронних фондів, це плата за забруднення атмос­фер­ного повітря, то напрямки використання коштів зазначених фондів в нашій області дещо інші.

Так, кошти державного природоохоронного фонду за останні 5 років використовувались тільки на заходи з охорони та раціонального використання водних ресурсів.

З обласного природоохоронного фонду - 52% коштів від загального надходження коштів до обласного природоохоронного фонду за 2005-2009 рр. використовувались на заходи з охорони та ра­ціонального використання водних ресурсів, 20% - на заходи з раціонального вико­ристання і зберігання відходів виробництва і по­бу­тових відходів, 17% - на збе­ре­ження природно-заповідного фонду, 8% - на заходи з екологічної освіти та інформації, та інше. (Рис. 13.2.).



Рис. 13.2.Характеристика видатків обласного природоохоронного фонду в розрізі напрямків використання у 2005-2009 рр.


Струкутура видатків місцевих (сільських, селищних, міських) природо­охо­ронних фондів дещо відрізняється. Переважна частина коштів використовується на заходи з раціонального використання і збереження відходів виробництва і побутових відходів – 57% всіх використаних коштів міцевих природоохоронних фондів протягом 2005-2009 років, 16% - на заходи з з охорони та ра­ціонального використання водних ресурсів, 9% - на збе­ре­ження природно-заповідного фонду, 7% - на заходи з екологічної освіти та інформації, та інше.





Рис. 13.3.Характеристика видатків місцевих природоохоронних фондів

в розрізі напрямків використання у 2005-2009 рр.


Як бачимо, основні напрямки використання коштів природоохоронних фондів вказують на основні екологічні проблеми нашего регіону – це охорона та покращення стану водних ресурсів, раціональне поводження з відходами, а також збереження та розширення природно-заповідного фонду області.

Важливою складовою еколого-економічного механізму є плата за ви­ко­ристання природних ресурсів.

Рівненська область володіє значним природно-ресурсним по­тенціалом, ефективність використання якого значною мірою залежить від дос­коналості механізму визначення розміру належної державі частки економічної вигоди від господар­ської діяльності щодо викорис­тання цього потенціалу. Мета зап­ро­вадженої системи платного при­ро­до­користування полягає у встановлені еко­номічних відносин у сфері використання при­род­них ресурсів, стиму­лю­ван­ні раціонального і комплекс­ного їх використання та змен­шен­ні ресур­соємності виробництва.

Підприємства області справ­ляють плату за земельні, лісові, водні ре­сур­си, геологорозвідку, спеціальне викорис­тан­ня надр, радіочастотний ресур­с та ін­ших ресурсів. Платність спеціального природного користу­ван­ня визначена ст.43 Закону України “Про охорону навколиш­ньо­го природ­ного середовища” від 25.06.1991р. Справляється плата відповідно до Законів України “Про плату за землю”, “Про радіочастотний ресурс України”, Водного, Лісового Кодексів, Ко­дек­су про надра та інших законодавчих актів. Дані щодо надходжень від зборів за спецкорис­тування основними природними ресурсами в Рівненській області приведені в табл. 13.7.

Таблиця 13.7. Надходження зборів за використання природних ресурсів

до Державного та місцевих бюджетів у 2005-2009 рр. (тис. грн.)





Лісовий

ресурс

Спецвико­ристання надр

Спецвико­ристання водних ресурсів

Геолого­розвідувальні роботи

Радіочастотний ре­сурс

Плати за землю

Загальна сума


Бюджет


Рік

Держ.

Місц.

Держ.

Місц.

Держ.

Держ.

Держ.

Місц.

Держ.

Місц.

2005

4 398,54

1 475,14

3 581,04

4 864,85

5 360,05

1 252,99

43,05

24 066,80

14 635,67

30 406,79

2006

4 762,90

3 239,80

4 337,10

6 287,50

5 277,00

2 384,50

41,20

23 339,80

16 802,70

32 867,10

2007

8 553,23

4 722,08

4 530,77

4 994,30

8 417,90

2 950,20

87,01

44 085,28

24 539,11

53 801,66

2008

10 954,8

5 085,00

11 577,1

7 819,70

11 042,10

3 337,50

52,10

64 854,80

36 963,60

77 759,50

2009

13 052,4

5 618,62

9 712,29

6 938,42

12 543,77

2 799,24

97,08

94 020,46

38 204,78

106 577,50


Структура загальних надходжень від платежів за спеціальне використання природних ресурсів підприємствами, організаціями та установами Рівненської області до всіх бюджетів та абсолютні величини сплачених зборів протягом 2005-2009 років представлена на рис. 13.4 за видами природних ресурсів, а також питома вага кожної складової.




Загальний обсяг надходжень за спецвикористання природних ресурсів 432,6 тис.грн.:


1 - Плата за землю

(250,5 млн.грн.);

2 – Платежі за користування надрами

(64,6 млн.грн.);

3 – Збір за спецвикористання лісових ресурсів

(61,9 млн.грн.);

4 – Збір за спецвикористання водних ресурсів

(42,6 млн.грн.);

5 – Збір за геологорозвідувальні роботи

(12,7 млн.грн.);

6 – Збір за радіосчастотний ресурс

(0,3 млн.грн.)



Рис. 13.4. Частка надходжень від платежів за спеціальне використання природних ресурсів до Державного та місцевих бюджетів у 2005-2009 рр. (тис. грн.)

Загальні суми надходжень від зборів за спецкористування природними ресурсами з року в рік зростають, хоча в 2009 році окремо сума зборів за спецвикористання природних ресурсів без платежів за землю майже не змінилася що привело до зменшення випуску промислової продукції, яке сталося в наслідок погіршення загального фінансово-економічного стану Україні в 2009 році. Динаміка надходжень зборів за користування природними ресурсами наведено на рис. 13.5.:



Рис. 13.5. Загальні суми надходжень збору за спецвикористання

при­род­них ресурсів до всіх бюджетів у 2005-2009 рр.


Відповідно до ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього при­родного середовища”, кошти від зборів за використання природних ресурсів повинні спрямовуватися на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані. В силу об’єк­тив­них причин і, в першу чергу, через бюджетно-фінан­совий дефіцит ці вимоги призупиняються починаючи з 2001 року Законами України “Про Державний бюджет України” і кошти від цих платежів є джерелом поповнення доходної частини державного та місцевих бюджетів та викорис­товуються на загальні потреби сус­пільст­ва. Не зважаючі на постійне збільшення сум надходжень збору за спецвикористання при­род­них ресурсів (див. рис. 13.9.1.2.), вимога ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього при­родного середовища” так і не поновлена до цього часу.

Не зважаючи на те, що нецільове використання коштів, отри­маних від зборів за спеціальне використання ресурсів, дискредитує голов­ну мету справляння цих зборів і зводить на нівець дії основних важелів еконо­міч­ного механізму природокорис­тування, Законом Ук­раїни “Про Державний бюджет на 2010 рік” змін у цьому питанні теж не перед­бачено.

Екологічне законодавство країни розвивається в напрямку забез­печення відповідального ставлен­ня до природних ресурсів з метою збе­ре­ження їх у майбутньому, створення пе­ре­думов для їх відтворення, забез­печення екологічної життєдіяльності людини. Це - невід’ємні ланки економічного та соціального розвитку нашої країни. Користу­вачі природних ре­сурсів шляхом дотримання екологічного права та сплати платежів за спе­ціа­льне використання природних ресур­сів реалізують свою моральну та цивільну відповідальність перед нащадками за збереження при­родних ресурсів у належному стані.


13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі