Методичні рекомендації щодо впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Про апробацію програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», 46.15kb.
- Програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», 40.36kb.
- Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «впевнений старт», 513.76kb.
- План Що включає науково-методичне забезпечення навчального процесу? Законодавчо-правова, 442.07kb.
- Введенням в дію нової програми для дітей дошкільного віку «Я у світі» та «Впевнений, 345.38kb.
- Авторська програма з театралізованої діяльності дітей дошкільного віку м. Кременчук, 848.77kb.
- План методика І побудова заняття з фізичного виховання > Методика навчання руховим, 218.39kb.
- Про впровадження Базової програми розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі» (yonosvita-kp@ukr, 69.72kb.
- Про впровадження Базової програми розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі», 111.12kb.
- Інформація про проведення моніторингового дослідження стану й розвитку системи освіти, 17.75kb.
- Формування життєвої компетентності, соціально-моральної культури вихованців, забезпечення їх тенденції до саморозвитку, самореалізації, самозбереження
| Форми роботи з педагогами | Форми роботи з батьками | Співпраця зі школою | Аналіз проведеної роботи |
| Діагностика педагогів по даній проблемі Презентація з досвіду роботи вихователів старших груп «Портфоліо дошкільника – скарбничка особистих досягнень дитини». Проблемна тема атестуючого вихователя (ПІБ педагога) з проблеми «Здійснення креативного розвитку дитини дошкільного віку в процесі ознайомлення їх з музичними інструментами та гри на них». Відкритий показ навчального процесу: - «Коли у друзів лад – усякий тому рад» - спільний проект вихователя та музичного керівника спрямований на реалізацію завдань художньо-естетичного розвитку; - «В країні музичних інструментів» - формування компетентності дитини з музичної діяльності під час ознайомлення з музичними інструментами та гри на них; - інтегроване заняття «Сон хмаринок» з розділів «Мовленнєвий розвиток», «Пізнавальний розвиток: У світі природи». | Загальні батьківські збори «Співпраця ДНЗ і сім’ї по формуванню соціально-комунікативної компетентності дітей». Колаж інтересів «Партнерське спілкування – школа соціалізації». Рекомендації «Формування морально-етичних норм засобами казки та музичного виховання». Тренінг «Партнерська взаємодія з дитиною». Консультації з елементами тренінгу: - «Батьківська мораль (типи батьківства)»; - «Соціалізація дошкільників»; Консультації: - «Агресія: за і проти»; - «Попередження конфліктів – шлях до конструктивної взаємодії з дитиною»; - «Як підготувати дитину до шкільного навчання». | Проведення екскурсій до школи. Спільні виставки дитячих творчих робіт. Взаємовідвідування занять вихователів та уроків вчителів з метою обміну досвідом. Батьківські збори присвячені проблемам готовності дітей до навчання. Взяти участь в психолого-педагогічному консиліумі вихователів ДНЗ та вчителів 1-х класів «Адаптація дошкільників до умов школи». Прес-конференція «Розвиток особистості майбутніх першокласників». Засідання «Круглий стіл» щодо ознайомлення з програмами дошкільної та початкової ланки. Спільні виставки педагогічної, психологічної літ-ри для батьків по питанню дітей готовності до навчання в школі. | Тематичний контроль «Стан формування у дошкільників 5-го року життя загальнокультурної компетентності». Тематичний контроль «Сформованість мовної компетентності старших дошкільників при переході до школи». Порівняльний контроль «Розвиток творчих здібностей засобами музики. Робота з обдарованими дітьми». Педрада на тему Соціалізація – навчання жити в суспільстві. Педрада на тему «Удосконалення педпроцесу в умовах модернізації дошкільної освіти». Довідка, інформація за результатами контролю. |
4. Організація роботи з батьками
Важливою складовою освітньо-виховного процесу сучасного дошкільного закладу є організація роботи з батьками, яка має здійснюватися за такими основними напрямами:
- вивчення сімей, їх виховного потенціалу;
- залучення батьків, усіх дорослих членів родини до освітньо-виховного процесу як рівноправних учасників, інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу та батьківської громадськості в створенні сприятливих умов для ефективної роботи дошкільного закладу;
- формування педагогічної культури сучасної сім’ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;
- корекція виховної діяльності родин із різним типом сімейного неблагополуччя.
Батьківські збори, семінари-практикуми, педагогічні лекторії, консультації, дні відкритих дверей, родинні свята, папки-пересувки, стенди з питань підготовки дошкільників до школи та формування їх соціальної мотивації до навчання сприяють формуванню у батьків розуміння доцільності змістити акценти з проблеми формування навчальних умінь дошкільників на проблему культивування їх особистісного буття, на збалансованість таких основних життєвих тенденцій, як прагнення до:
- самореалізації (вміння актуалізувати свої потенційні можливості, проявляти свої здібності);
- саморозвитку (довіряти своєму індивідуальному досвіду);
- самозбереження (вміння допомагати собі, керуватися правилами безпечної життєдіяльності, чинити опір руйнівним для здоров’я впливам).
Необхідність донесення до батьків саме такої думки доречно після проведення діагностики «Створення фоторепортажу «Як ми готуємо дітей до школи?» та анкетування «Вашій дитині скоро в школу», «Чи знаєте Ви свою дитину?». Більшість батьків усе ще схиляються до думки щодо пріоритету інтелектуального розвитку малюка, тому вважають дитину готовою до школи, якщо вона вміє рахувати і писати. Розвитку особистісних, зокрема вольових, якостей дошкільника надають меншого значення.
Сьогодні вкрай важливо узгодити позиції та очікування педагогів й батьків, гуманізувати взаємодію, налаштуватися на необхідність професійного та особистісного самовдосконалення. Потребують оновлення зміст та форми роботи дошкільного закладу із сім’єю. Це стосується передусім об’єднання зусиль задля формування в дітей реалістичної картини світу та образу «Я», розвитку різноманітних форм активності, виховання компетентної поведінки старшого дошкільника, становлення базових якостей особистості, створення в сім’ї та дошкільному закладі комфортних та сприятливих для її розвитку умов.
Важливо залучати батьків до процесу оновлення змісту, форм та методів освіти дітей, підтримувати бажання перенести доцільне в практику сімейного виховання. Позитивним в цьому напрямку є залучення батьків до участі в святах, розвагах, театралізованих дійствах, в проведенні родинних свят, в роботі клубу ділового спілкування батьків обдарованих дітей та батьківського клубу «Екологознайко», організація та проведення Днів добрих справ, робота консульпункту «Довідкова для батьків».
На батьківських зборах доречно піднімати актуальні питання правового забезпечення вступу дітей до першого класу; оновлення стратегії й тактики взаємодії педагогів з батьками крізь призму Базової програми «Я у Світі» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «впевнений старт»; комплексного підходу до розв’язання проблеми здорової дитини; гігієни, режиму дня, харчування дитини дошкільного віку; вимоги до підготовки дитини до навчання в школі; виховання поваги до праці дорослих в родині; визначення компетентності випускника. Інтерес батьків викликають пам’ятки «70 способів сказати «Дуже добре», «Пам’ятка батькам від дитини», «Батькам першокласників», «Заповіді для батьків», рекомендації та поради для батьків «Що робити, щоб адаптація дитини до школи пройшла без ускладнень». Встановлення і підтримання педагогічної співдії «діти – батьки – педагоги» необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою такої співдії має стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності, дитиноцентризм. Йдеться про такий зміст педагогічної діяльності вихователя, який спрямовується на підвищення готовності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливості відповідального батьківства.
Дошкільне дитинство – це особливий і самодостатній період у житті кожної особистості. Відповідно статті 4 Закону України «Про дошкільну освіту» дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. І тому сьогодні, як ніколи, варто усвідомити, що взаємозв’язок між всіма частинами неперервної освіти, яка забезпечує цінність і наступність у навчанні та вихованні, перетворює освіту на процес, що триває протягом усього життя. Проблеми пошуків ефективного здійснення наступності дошкільної і початкової загальної освіти, оптимальних засобів, форм, методів були і є в центрі уваги психолого-педагогічної науки і практики.
Наступність – це внутрішній органічний зв’язок загального, фізичного, духовного. Здійснення наступності в роботі дошкільного закладу і школи полягає в тому, щоб розвинути в дошкільника готовність до сприймання нового матеріалу, до вступу до нового життя. Педагоги дошкільної та початкової ланок освіти на початку нового навчального року складають план спільної роботи, який базується на аналізі минулорічного плану і поглибленій діагностиці вчителів та вихователів.
Доцільним є проведення: екскурсій, тижнів майбутнього першокласника, циклів занять «Я – майбутній першокласник», Днів відкритих дверей, музичних розваг, роботи гуртків орігамі, мовної творчості, ігрової діяльності, які сприяють розвитку у дошкільників допитливості і пізнавальної активності, вміння самостійно думати і вирішувати завдання, розвитку особистісного досвіду пізнання, взаємодії з іншими дітьми, бажання засвоїти нове, фантазувати, діяти.
Знання, уміння, навички розглядаються не як самоціль, а як засіб інтелектуального розвитку. Важливим є вміння міркувати, вміння виділяти суттєві ознаки в предметах і явищах, доступних до розуміння дітей. Аналізуючи форми спілкування з дітьми (карта шляху до школи, газета «За що я люблю дитячий садок?», фоторепортаж «Ми готуємося до школи», бесіди на тему шкільного життя, тестування «Я – майбутній першокласник», різного виду заняття, ігрову діяльність), стає зрозумілим, що дитина розуміє зміну свого соціального статусу при переході в школу, має здатність оцінювати себе, в неї формується довільність поведінки і нове ставлення до себе та своїх можливостей. На кожного випускника закладу доречно завести картку готовності дошкільника до навчання в школі, з якою в разі потреби може ознайомитися вчитель
Питання наступності на сучасному етапі набуло особливого значення. Дошкілля має низку власних внутрішніх проблем, які потребують виваженого підходу, критичного на них погляду. Особливо це стосується старших дошкільнят, що зумовлено впливовістю вимог наступної ланки – початкової освіти, прагненням забезпечити очікуваний школою результат.
5. Моніторинг якості системи освітньо-виховної роботи
Здійснення моніторингових досліджень якості освіти у дошкіллі є одним з актуальних завдань сьогодення.
Проведення моніторингу якості системи освітньо-виховної роботи дає можливість виявити «слабкі» напрямки в організації роботи з дошкільниками, диференціювати управлінські, методичні. психолого-педагогічні заходи, відстежити динаміку якісних змін системи в цілому, організувати цілеспрямоване управління створенням умов, що забезпечить якісний освітньо-виховний процес у дошкільному закладі.
Мета освітнього моніторингу: відстеження динаміки якості освітніх послуг, що надаються ДНЗ .
Вимоги до освітнього моніторингу та його етапи.
Існують загальні та організаційно-методичні вимоги до моніторингу.
Проведення освітнього моніторингу здійснюється у 3 етапи:
1 етап – підготовчий, що передбачає з’ясування мети, визначення об’єкта, встановлення термінів проведення, вивчення відповідної літератури;
2 етап – практично суть якого полягає у зборі інформації шляхом спостережень, співбесід, тестування, анкетування, відвідування серії занять, спостереження режимних моментів, контрольно- діагностичні зрізи;
3 етап – аналітичний, під час якого відбувається аналіз і систематизація отриманої інформації, розробка рекомендацій та пропозицій щодо подальшого періоду, формулюються висновки.
Освітній моніторинг буде повним, досконалим і дійовим лише завдяки залученню різних методів об’єднаних у певну систему, що дозволить у звичних умовах поведінки та діяльності дитини всебічно виявити стан її розвитку і рівень обізнаності з певної галузі. До методів, що дають можливість діагностувати рівень розвитку дитини, відносяться спостереження, бесіда, метод аналізу продуктів діяльності дитини. До методів моніторингу відносять: методи збору інформації, методи обробки і накопичення інформації. Серед методів, що дозволяють дізнатись про рівень розвитку дитини, найуспішнішим є метод, що спирається на проведення вимірювань. У педагогічних вимірюваннях, згідно з новою програмою «Я у Світі» педагоги керуються докладним описом діяльності дитини (наприклад, стан ігрової діяльності у певній віковій групі та рівень сформованості ігрових дій у конкретної дитини).
Будь-який вимірювальний засіб має містити опис процедури збору первинної інформації про результати діяльності випробовуваних на такому рівні подробиць і формалізації, щоб воно дозволяло незалежним дослідникам фіксувати одну й ту ж первинну інформацію про результати одних і тих же дітей.
Для вивчення та оцінки якості освітньо-виховного процесу доречно розробити групу параметрів, обмежених за кількістю, але які в своїй сукупності дозволяють досліджувати об’єкт моніторингу в повному обсязі. За критерії до кожного параметру взяти основні, загальноприйняті в психолого – педагогічній практиці чинники, що піддаються вимірюванню.
Фізичний розвиток: розвиток крупної і дрібної моторики, віднесення дитини до групи здоров’я.
Пізнавальний розвиток: пам'ять, мислення, уява, операції побудови графічних моделей, склад числа, розв’язання арифметичних задач.
Мовленнєвий розвиток: звукова культура (фонематичний аналіз, синтез, сприйняття), словарний запас, граматична правильність мовлення, зв’язне мовлення.
Соціально-особистісний розвиток: рівень розвитку комунікативності, довільності поведінки, мотивації, самооцінки.
Художньо-естетичний розвиток: рівень розвитку креативності, цілісно-художнього мислення, музичного розвитку.
Результатом якісного освітньо-виховного процесу є:
- показники особистісного розвитку дитини (креативність, мотивація, довільність, допитливість, ступінь морального розвитку тощо);
- рівень готовності до шкільного навчання, що є ґрунтом наступності і забезпечує підготовку до засвоєння програми початкової школи (рівні стартові можливості);
- знання, уміння, навички, отримані дитиною в межах освітньої програми;
- створення умов для здійснення освітнього процесу.
Моніторинг успішності першокласників - випускників дошкільного закладу
| Рівень розвитку | 2007-2008 н.р. | 2008-2009н.р. | 2009-2010н.р. | |||
| ДНЗ Кількість дітей, відсоток | Школа Кількість дітей, відсоток | ДНЗ Кількість дітей, відсоток | Школа Кількість дітей, відсоток | ДНЗ Кількість дітей, відсоток | Школа Кількість дітей, відсоток | |
| Високий | | | | | | |
| Достатній та середній | | | | | | |
| Низький | | | | | | |
| Всього: | | | | | | |
Дані результати дають можливість відстежити пряму залежність рівня розвитку пізнавальних процесів і успішності навчальної діяльності дітей в школі.
6. Планування освітнього процесу в дошкільному закладі за змістом програми
З огляду на потребу часу в посиленні значення освіти дітей старшого дошкільного (передшкільного) віку як підготовчого ступеня до організованої, системної загальної середньої освіти важливо забезпечити впродовж усього дошкільного дитинства організоване проживання дітьми буття спільно з дорослим у створеному для цього розвивальному просторі з обов’язковим включенням видів дитячої діяльності: ігрової, навчально-пізнавальної, трудової, комунікативно-мовленнєвої, художньої, рухової.
У контексті освітньої роботи із 5-річними дітьми увага акцентується на домірному віку використанні потенційних можливостей організованої ігрової, навчально-пізнавальної і трудової діяльності на фоні систематичного спілкування дітей із дорослими та між собою як умови успішного формування життєвої компетентності в усіх сферах і видах діяльності, художньої творчості як способу самовираження і розвитку креативності особистості, а також активної рухової діяльності як фактору запобігання гіподинамії, оптимізації обмінних процесів у дитячому організмі й стимуляції розвитку і зміцнення всіх його органів і систем.
При плануванні роботи з дітьми доречно використовувати блочно-тематичний принцип, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу.
Міською творчою групою розроблені орієнтовні тематичні цикли для дітей старшого дошкільного віку та визначеня програмові вимоги відповідно розділів програми.
Орієнтовні тематичні цикли
Вересень
- Мій садочок – частинка України;
- І в саду, і на городі (рання осінь);
- Моя сім’я;
- Вулицями рідного міста.
Жовтень
- Осінь - чарівниця (Дерева, кущі, квіти);
- Знай права свої, дитино!
- Вогонь - добрий, вогонь – злий;
- Птахи – наші друзі;
- Свійські тварини.
Листопад
- Колискова для звірів»;
- Пізнаю себе (БЖД, будова тіла, гігієна);
- Пізня осінь;
- Створюємо інтер’єр оселі (меблі, посуд).
Грудень
- Зміни в живій та неживій природі на початку зими (досліди у природі, прикмети);
- Знай права свої, дитино;
- Яке диво ці казки… (авторська, народна казки, структура казки, знайомство з творчістю М. Пономаренко);
- Новорічна красуня» (новорічні іграшки, прикраси);
- Я – маленький дизайнер (одяг, взуття).
Січень
- Віночок новорічних свят (гостинність у нашому домі) ( 2 тижні);
- Ой весела в нас зима, веселішої нема (зимові розваги, зимові види спорту);
- Хто як зимує? (зміни в живій і неживій природі).
Лютий
- Снігова абетка (сліди на снігу, зимуючі птахи);
- Професії. Інструменти;
- Правила етикету Українські письменники дітям;
- Як до нас приходить книга» (знайомство з творчістю Л. Українки, Т.Г.Шевченка).
Березень
- Весна іде – свято нам несе (обов’язки в сім’ї, культура родинних взаємостосунків);
- Хліб – всьому голова (українські страви);
- Весна прийшла, красу принесла (пробудження природи);
- Весняний передзвін (приліт птахів).
Квітень
- Звірі весну зустрічають(тварини весною);
- Я і Всесвіт (космос);
- Розмалюю писанку, розмалюю (звичаї нашого народу, родинні стосунки);
- Чудо речі навколо нас (побутові прилади);
- Весняні турботи в квітнику та на городі (висівання квітів, висаджування городніх культур та розсади).
Травень
- Дошкільнята – ввічливі малята. Будемо дружити та у мирі жити (культура поведінки між дітьми та дорослими);
- День Перемоги – шана старшому поколінню;
- Сам вдома (безпека життєдіяльності);
- Дивовижний світ комах;
- Прощавай, садок дитячий.
Ефективним є проведення Тижня майбутнього першокласника
Орієнтовний план проведення Тижня майбутнього першокласника
| День тижня | Зміст роботи | ||
| з дітьми | з батьками | з педагогами | |
| понеділок | Бесіда "Школа: як я її уявляю". Художня праця "Талановиті пальчики"(виготовлення експонатів на виставку). | Консультація для батьків"Сім'я формує самооцінку дитини". Виставка літератури для батьків майбутніх першокласників "Наш друг-книга". | Консультація "Збережемо простір дитинства". Анкетування "Шестирічні за партою: проблеми, завдання, перспективи". |
| вівторок | Музична розвага "Країна дитинства". | Папки-пересувки "Якщо дитина іде до школи". | Взаємовідвідування занять. |
| середа | Бесіда "Правила поведінки" (мета: засвоєння дошкільниками правил поведінки - одна з умов успішного навчання в школі). Екскурсія в школу. | Анкетування батьків" Ваша дитина-майбутній школяр". Інформаційний бюлетень "Першокласник" | Круглий стіл "До навчання виважений крок" Аналіз анкетування. |
| четвер | Тематичне заняття "Школа". Виставка дитячих робіт "Талановиті пальчики" | День відкритих дверей: "Скоро до школи". Аналіз анкет(індивідуальний.Поради практичного психолога"Емоційні прояви Вашої дитини". | Консультація практичного психолога "Самоцінність дошкільного дитинства і підготовка дитини до школи". |
| п'ятниця | Бесіда про дружбу та товаришування. Образотворча діяльність "Подарунки малюкам". Концерт для молодших дошкільників. | Робота консультпункту: - «Фізичне здоров'я дитини-запорука успішного навчання»; - «Готуємо до навчання та письма»; - «Педагогічні умови безпеки життєдіяльності дошкільника»; - «Як навчити дитину організувати свій навчальний день»; - «Естетичний розвиток старших дошкільників». | Педагогічний міст "Проблеми наступності дошкільної та початкової шкільної освіти" (підсумки проведення Тижня майбутнього першокласника та вироблення рекомендацій). |
Завдання програми «Впевнений старт» реалізуються через різні форми організації життєдіяльності дітей. Зокрема, на організований вид діяльності старших дошкільників – заняття – виносяться наступні розділи програми:
- «Фізичний розвиток»,
- «Пізнавальний розвиток»,
- «Мовленнєвий розвиток»,
- «Художньо-естетичний розвиток» (образотворча та музична діяльність)
У самостійних видах діяльності реалізуються завдання всіх розділів програми.
Орієнтовне тижневе планування за розділами програми