Протокол діагностики та лікування дисплазії кульшових суглобів та вродженого звиху стегна

Вид материала

Документы

Содержание Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко Діагностики та лікування плосковальгусної деформації стоп Лікування вторинних форм плосковальгусної деформації стоп. Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко Діагностики та лікування диспластичного спонділолістезу Класифікація за ступенями зміщення Консервативне лікування Оперативне лікування Методики оперативного лікування Ефективність лікування Діагностики та лікування хворих на сколіоз Неврологічний статус Компютерна томографія Спірометрія, ЕКГ, УЗД серця Оперативне лікування з Методи оперативного лікування Ефективність лікування Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко Діагностики та лікування хворих на юнацький кіфоз хребта, юнацький остеохондроз хребта Оперативне лікування ... Полное содержание

Подобный материал:

• Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб, 380.6kb.
• Програми діагностики, лікування та профілактики вірусних гепатитів в районі «Антигепатит», 117.3kb.
• Про рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики,, 56.04kb.
• «Розробка та впровадження новітніх методів профілактики, діагностики та лікування захворювань, 322.2kb.
• Наукова програма передбачає науково-практичні доповіді та постерну сесію з обговоренням, 40.36kb.
• М. В. «Змішані інвазії коней (поширення, діагностика, лікування)», 80.73kb.
• Конкурс Мобілізація та відстоювання доступу до діагностики та лікування гепатиту, 76.79kb.
• М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 200 р. Методичні, 253.1kb.
• Ченням посідають питання ранньої діагностики та ефективного лікування уражень серцево-судинної, 204.62kb.
• Міністерство охорони здоров'я україни, 769.53kb.

Лікування:

1. Консервативне лікування:

- починається з перших днів життя дитини;

- бинтування по Фінку до 12 дня життя;

- етапні лонгетно-циркулярні гонітні гіпсові повязки з послідовною корекцією компонентів деформації ( приведення переднього відділу стопи, варусна деформація, еквінус стопи);

- зміна повязок 1 раз на 2 тижні;

- досягнута ступінь корекції фіксується гіпсовими повязками на протязі 3-6 місяців (зміна повязок 1 раз в 3-4 тижні) з послідуючим переходом на емолітинові тутори на протязі 1-2 років, а потім ортопедичне взуття.

2. Показанням до оперативного лікування є важка ступінь деформації, що не корегується консервативними методами.

Види оперативних втручань:

- радикальна операція на мяких тканинах стопи за Зацепіним;

- операції із застосуванням апаратів зовнішньої фіксації;

- корегуючі остеотомії.

3. В періоді реабілітації лікування включає ЛФК, масаж ,парафінові аплікації, електростимуляцію мязів нижньої кінцівки.

Показано санаторно-курортне лікування в спеціалізованих санаторіях (Крим, Євпаторія).


Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПЛОСКОВАЛЬГУСНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ СТОП

Код Q66.4


Класифікація.

1. Вроджена плосковальгусна деформація стоп супроводжується вродженим вертикальним положенням тарану.

2. Вторинна вроджена плосковальгусна деформація стоп зустрічається на фоні мієлодисплазії та інших захворювань ЦНС, ускладнень травм та оперативного лікування інших ортопедичних захворювань.

3. Ригідна плоскостопість повязана з різними формами зрощення кісток предплюсни.


Діагностика.

1.Дані обстеження:

• у немовлят стопа знаходиться в положенні пронації;
  
• жирова подушка на стопі в ділянці повздовжнього зводу створює враження плоскостопості;
  
• стопа має форму гойдалки;
  
• у старших дітей виявляється вальгусне відхилення пяти більше 5 градусів, різке сплощення повздовжнього зводу стопи, відведення переднього відділу стопи назовні, скарги на швидку втомлюваність та біль у стопах та мязах гомілки.
  

2.Рентгенологічне обстеження.

Оцінюються наступні основні групи показників:

1. Форма, розміри та строки появи ядер окостеніння кісток стопи.

2. Кути між вісями ядер окостеніння кісток стопи та гомілки.

3. Локалізація відносно друг друга кісток стопи.

4. Звертається увага на наявність підзвиху у суглобі Шопара.

Рентгенологічне обстеження виконують одразу після виявлення пороку.

3. Дитина обовязково обстежується на наявність патології кульшових суглобів, мязової кривошиї, сколіозу. Спостерігається педіатром та дитячим неврологом.


Лікування.

Консервативне лікування.

• корегуючі редресації з фіксацією циркулярними гонітними гіпсовими повязками. Важливим моментом є більш ранній початок лікування;
  

• масаж;
  
• електростимуляція мязів гомілки;
  
• лікувальна фізкультура;
  
• подокоректори та ортопедичне взуття.
  

Оперативне лікування виконується після досягнення дитиною віку 1 року.


Показанням до оперативного лікування є важкі форми плосковальгусної деформації стоп, компоненти якої не коригуються в ході консервативного лікування.


Типи операцій:

- операції на мяких тканинах (капсулотомії, відкрита корекція та фіксація кісток стопи в поєднанні з сухожильно-мязевими пересадками або без них);

- операції на кістках (корегуючі остеотомії таранної та пяткової кісток, кісток плесни);

- операції з використанням апаратів зовнішньої фіксації.


Лікування вторинних форм плосковальгусної деформації стоп.

Звичайно починають з консервативних методів на фоні лікування основної патології. У важких випадках ригідних дислокацій виконують операції на сухожильно-капсульному апараті та операції на кістках.


У всіх випадках лікування повинно бути комплексним та включати адекватне ортезне забезпечення.


Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ДИСПЛАСТИЧНОГО СПОНДІЛОЛІСТЕЗУ


Код М43.1


Спонділолістез - це зміщення одного хребця до переду відносно хребця, що знаходиться каудально. Диспластичний спонділолістез характеризується анатомічною схильністю до патологічного зміщення внаслідок аномалії будови хребців.


Класифікація за ступенями зміщення:

1 ступінь - зміщення хребця на 25% довжини верхньої замикальної пластини хребця, який розташований нижче;

2 ступінь - зміщення хребця на 50% довжини верхньої замикальної пластини хребця, що розташований нижче;

3 ступінь - зміщення хребця на 75% довжини верхньої замикальної пластини хребця, що розташований нижче.

4 ступінь - зміщення хребця більше ніж на 75 % довжини верхньої замикальної пластини хребця, який розташований нижче.


Діагностика:

Скарги - біль у попереку.

Дані обєктивного обстеження - зміни постави, вертикалізація даху, ”сходинка“ на рівні L4-L5 остистих відростків, зменшення нахилу вперед, парестезії, слабкість у нижніх кінцівках.

Рентгенологічне дослідження:

-  рентгенограма поперекового відділу хребта в передньо-задній проекції стоячи – виявлення диспластичних змін в базисному відділі поперекового відділу хребта, симптоми “хвоста горобця” та “шапки Наполеона”.

-  рентгенограма поперекового відділу хребта в косій проекції стоячи: виявлення дефекту міжсуглобової частини дужок, їх склероз, збільшення товщини дужок.

-  ЯМР-томографія поперекового відділу хребта.

-  комп’ютерна томографія.


Консервативне лікування:

Показане при спонділолізі або спонділолістезі 1 ступеню без наявності неврологічної симптоматики та схильності до прогресування.

1. Використання грудно - попереково - крестцового ортезу протягом мінімум 1 року. Рентгеноконтроль 1 раз в 3 місяці.

2. Лікувальна фізкультура направлена на розвиток мязів спини та розтягування мязів тулуба та нижніх кінцівок.

3. Масаж мязів спини.

4. Фізіотерапія (електростимуляція мязів спини, електрофорез, магнітотерапія).

Лікування вважається неефективним, якщо виникає прогресування зміщення хребта, прогресує деформація, неврологічна симптоматика.


Оперативне лікування:

Показання:

-  персистуючі явища неврологічної симптоматики, що не змінюються після консервативного лікування;

-  прогресування деформації будь-якого ступеню;

-  спонділолістез 3-4 ступеню;

-  порушення ходи.


Методики оперативного лікування:

-  Фіксація транспедикулярними гвинтами та задній спонділодез.

-  Комбіноване транспедикулярне втручання (редукція деформації транспедикулярною конструкцією, передній міжтіловий спонділодез через трансперитонеальний доступ, стабілізація транспедикулярної конструкції).

-  Монопортальний задній міжтіловий спонділодез з редукцією деформаціїї транспедикулярною конструкцією.

-  Операція Гейна.

-  Фіксація in situ.

-  Задній міжтіловий спонділодез з редукцією деформації транспедикулярною конструкцією та декомпресією нервових структур.


Ефективність лікування:

Мінімальна - стабілізація процесу.

Максимальна-досягнення анатомічної норми.


Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СКОЛІОЗ


Сколіоз - це захворювання всього організму людини, основним проявом якого є деформація хребта в трьох площинах: сагітальній, фронтальній, та горизонтальній, латеральне відхилення хребта та ротація хребців в фронтальній площині.


Класифікація:

За етіологією.

А. Неструктурний

1. Порушення постави.

2. Внаслідок різної довжини нижніх кінцівок.

3. Рефлекторний ( на фоні грижі диску, спонділолістезу , пухлини).

4. Істеричний.

Б. Структурний.

1. Ідіоматичний:

- інфантильний (0-3 роки) (М41.0);

- ювенільний (3-10 років) (М41.1);

- підлітковий (10 років та старше) (М41.2);

2. Вроджений (Q76.3).

3. Нейром’язовий.

4. На тлі нейрофіброматозу.

5. Мезенхімальні дефекти (синдром Морфана, синдром Елерса-Данлоса).

6. Остеохондродистрофії.

7. Післярадіаційний.

8. Вторинний після множинної реберної резекції.


За значенням кута деформації.

1-а ступінь до 10 градусів.

2-а ступінь 11-30 градусів.

3-а ступінь 31-60 градусів.

4-а більш 61 градуса.


За локалізацією.

- шийний;

- шийно-грудний (С7,Т1,2);

- верхньо - грудний (Th4-5);

- грудний (Th 7-8);

- грудно-поперековий (Th 11-12);

- поперековий (l2-3), попереково-крижевий (L4-S1).

Діагностика:

1. Анамнез-спадковість, дія зовнішніх чинників, вік початку захворювання, наявність менструацій, наявність супутніх захворювань, попереднє лікування.

2. Скарги на порушення постави та форми грудної клітки, асиметрію талії, надпліч, біль у хребті, задуха та серцебиття після фізичного навантаження, слабкість у нижніх кінцівках, головний біль, порушення координації.

3. Дані об’єктивного обстеження: огляд шкіри, визначення рівнів положення передньо - верхніх остей, викривлення лінії остистих відростків, наявність реберного горба та м’язового валика, вистояння лопатки, асиметрія трикутників талії, декомпенсація положення тулуба, рухомість деформації (ригідна або рухома).

-  Неврологічний статус: сила мязів верхньої та нижньої кінцівки, сухожильні та мязові рефлекси, патологічні рефлекси.

- Рентгенографія хребта: рентгенограма хребта в передньо-задній проекції в положенні стоячи та лежачі з подальшим вимірюванням кута викривлення за Кобом. Визначення ротації хребта за методом Пердріолля або Наш-Мое, тест Ріссера, наявність аномалії сегментації хребта .На рентгенограмі у боковій проекції визначення ступеню грудного кіфозу та поперекового лордозу. Рентгенограма в передньо-задній проекції лежачі на валику на випуклому боці деформації.

-  Компютерна томографія.

- ЯМР-томографія при наявності неврологічного дефіциту, підозрі на вроджений сколіоз або генетичних захворюваннях.

-  Спірометрія, ЕКГ, УЗД серця.

- Оцінка Са-Р обміну.

- Огляд невропатолога, кардіолога торакального хірурга, генетика.


Консервативне лікування:

- лікувальна фізкультура щоденно;

- масаж мязів спини;

- електростимуляція мязів хребта (10сеансів 1 раз на 3 місяці);

- дихальна гімнастика щоденно;

- медикаментозна терапія;

- корсети типа Шено або Бостон показано при значенні кута деформації від 20 градусів до 40 градусів при ознаках незакінченого зросту або при неможливості проведення оперативного втручання через значне порушення функції органів та систем організму хворого. Корсет носиться 23 години на добу. Рентген-контроль у 2 проекціях 1 раз на 3 місяці .Якщо корсет не забезпечує коригування деформації більше 5 градусів або деформація продовжує прогресувати протягом 6 місяців-консервативне лікування не є ефективним;

- санаторно-курортне лікування.


Оперативне лікування здійснюється закладами охорони здоров’я, які надають високоспеціалізовану лікувально-профілактичну допомогу.


Показання для оперативного лікування:

- кут деформації за Кобом більше 40 градусів (при нейрофіброматозі та уродженому сколіозі -30 градусів)

- біль в хребті

- ознаки неврологічного дефіциту або загроза його виникнення у найближчий час.


Методи оперативного лікування:

- при незакінченому зрості - предньо-боковий епфізіодез не менш ніж на 4-5 рівнях на випуклому боці деформації та корекція;

- полісегментарною конструкцією з крюками, що рухаються.

- при закінченому зрості –  передня мобілізація викривлення з резекцією міжхребцевих дисків, з міжтіловим аутоспонділодезом та корекція деформації полісегментарною конструкцією з заднім спонділодезом;

- корекція полісегментарною конструкцією та аутоспонділодез;

- HALO-тракція ,передня мобілізація ,резекція міжхребцевих дисків, міжтіловий аутоспонділодез, корекція полісегментарною конструкцією, задній спнділодез;

- декомпресійні оперативні втручання при наявності неврологічного дефіциту;

- екстраплевральна резекція реберного горба.


Ефективність лікування:

Мінімальна-стабілізація деформації.

Максимальна-досягнення анатомічної норми.


Профілактика:

- своєчасне виявлення порушень постави та обміну речовин;

- ранній початок лікування ,включаючи корсетотерапію;

- активний режим життя;

- профілактика остеопенії.


Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ЮНАЦЬКИЙ КІФОЗ ХРЕБТА, ЮНАЦЬКИЙ ОСТЕОХОНДРОЗ ХРЕБТА


Код М42


Юнацький кіфоз - це дугоподібне та фіксоване збільшення кіфозу, яке частіше виникає у пубертатному періоді і характеризується наявністю трьох основних ознак: клиноподібність не менш ніж 5 градусів трьох центральних хребців дуги кіфозу, зміни замикальних пластин тіл хребців у вигляді багатоконтурності та переривчастості, грижі Шморля.


Класифікація:

За значенням кута деформації:

1. ступінь 21-30 градусів.
   
2. ступінь 31-50 градусів.
   
3. ступінь більше 50 градусів.
   

За локалізацією.

- грудний (верхівка деформації Th 7-9);

- грудо-поперековий (верхівка деформації Th10-12);

- поперековий (верхівка деформації L2-3).


Діагностика:

1. Скарги - на деформацію хребта, болі в хребті при динамічних та статичних навантаженнях, порушення чутливості, слабкість, відчуття важкості у нижніх кінцівках після динамічних навантажень, зміну ходи.

2. Анамнез - час виявлення деформації, спадковість, характер прогресування, попереднє лікування.

3. Дані об’єктивного обстеження:

- збільшення грудного кіфозу, шийного та поперекового лордозу;

- наявність кіфозу при нахилі вперед;

- обмеження рухів в грудному та поперековому відділах хребта;

- контрактура грудних та клубово-поперекових мязів, мязів плеч та задньої групи мязів стегна.

4. Неврологічне обстеження проводиться в спокої та після динамічного навантаження для виявлення транзиторного неврологічного дефіциту.

5. Рентгенографія.

-  в передньо - задній та боковій проекціях оцінюють:

• наявність клиноподібності в центральних хребцях викривлення;
  
• нерівність контурів замикальних пластинок;
  
• зниження висоти міжхребцевих дисків;
  
• наявність гриж Шморля;
  
• збільшення кута кіфозу;
  

6. ЯМР-томографія виконується при наявності неврологічного дефіциту або ознак компресії спинного мозку.


Консервативне лікування:

1. Лікувальна фізкультура.

2. Лікування реклінуючимим корсетами Шено або Бостон. Показання: незакінчений ріст хребта, деформація 1-2 ступеню. Рентгеноконтроль 1 раз в 3 місяці.

Лікування корсетом неефективне, якщо деформація прогресує або корсет не дає корекції більше 5 градусів.

3. Корекція етапним гіпсовим корсетом при незакінченому рості хребта та мобільній деформації 3 ступеню.

4. Санаторно-курортне лікування.


Оперативне лікування:

Показання:

- транзиторні або стійкі неврологічні розлади;

- порушення функції тазових органів;

- ригідна деформація з кутом більше 60 градусів;

- значний косметичний дефект.

Типи оперативних втручань:

- корекція деформації полісегментарною конструкцією, спонділлодез;

- передня мобілізація деформації, міжтіловий спонділодез, корекція деформації полісегментарною конструкцією, спонділодез;

- передньо - боковий епіфізіодез, корекція деформації полісегментарною конструкцією з рухомими крюками, задній спонділодез після закінчення росту.


Ефективність лікування:

Мінімальна-стабілізація деформації.

Максимальна-корекція до анатомічної норми.


Профілактика:

- своєчасне виявлення порушень постави та обміну речовин;

- ранній початок лікування, включаючи корсетотерапію;

- активний режим життя;

- профілактика остеопенії.


Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ ЛЕГГ-КАЛЬВЕ-ПЕРТЕСА


Код М91.1


Класифікація:


По стадією процесу:

1. Стадія порушення кровообігу в голівці стегна.

2. Стадія компресійного або імпресійного перелому.

3. Стадія фрагментації.

4. Стадія репарації.

5. Стадія наслідків.


В залежності від обсягу ураження:

1. До 25% (передньо-центральний сегмент епіфізу).

2. Від 25 до 50% (передньо та задньоцентральний сегменти епіфізу).

3. Від 50 до 75% (центральні та латеральні сегменти епіфізу).

4. Від 75 до 100% ( субтотальний та тотальний обсяг ураження).


Діагностика:

1. Анамнез:

- вік 4-13 років;

- частіше хворіють хлопчики;

- в 30 % випадків в минулому відмічають забій ділянки суглобу;

- перенесений септичний процес із ураженням кульшових суглобів;

- дисплазія кульшових суглобів.

2. Данні об’єктивного дослідження:

- біль в ділянці кульшового або колінного суглобу. Біль підсилюється в кінці дня, а вночі стихає. Відмічається підсилення болю при навантаженні на великий вертлюг;

- обмеження ротації та відведення в кульшовому суглобі;

- кульгавість при ходьбі;

- вкорочення кінцівки;

- мязова атрофія.

3. Рентгенологічне обстеження - рентгенограма в прямій проекції та в положенні за Лаундштейном.

4. Сонографія кульшових суглобів.

5. Компютерна томографія.


Лікування:

Консервативне лікування:

- розвантаження нижніх кінцівок (милиці ,ліжковий режим, лейкопластирне витягання ) до періоду підтвердження інтактності 2\3 латерального стовпу епіфізу (стадія фрагментації) ,або відновлення 2\3 латерального стовпу епіфізу (стадія репарації);

- при наявності синовіїту лікування його за стандартними схемами;

- при 4 групі обсягу ураження центрація епіфізу за допомогою абдукційного апарату. У пацієнтів старше 5 років центрація за допомогою абдукційного апарату при 3 групі обсягу ураження. У пацієнтів старше 9 років центрація епіфізу за допомогою абдукційного апарату при 2 групі обсягу ураження;

- фізіотерапія (магнітотерапія, електрофорез із кокарбоксилазою, хлористим кальцієм та аскорбіновою кислотою);

- вітамінотерапія;

- дієта збагачена кальцієм;

- санаторно-курортне лікування. Пацієнти 3-4 груп за обсягом ураження підлягають санаторно-курортному лікуванню в спеціалізованих санаторіях від 2 до 6 місяців на рік в залежності від перебігу захворювання.


Оперативне лікування:

Показаннями до оперативного лікування є ускладнений перебіг з формуванням анатомо-функціональної децентрації (високе стояння вертлюга, виражена привідна контрактура) у пацієнтів старше 5 років.

Виконуються центруючі операції з мобілізацією та декомпресією суглоба (корегуючі остеотомії проксимального відділу стегна, мала операція Фосса).


Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521

ПРОТОКОЛ

ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ТРАНЗИТОРНОГО СИНОВІТУ

КУЛЬШОВОГО СУГЛОБУ У ДІТЕЙ


Код М25.4 (за МКЛ-10)


Транзиторний синовіт кульшого суглобу - запалення синовіальної оболонки кульшового суглобу.