Проект уніфікований клінічний

Вид материалаДокументы

Содержание


Рекомендовані схеми ерадикаційної терапії Н.pylori
Трьохкомпонентна терапія іка
Трьохкомпонентна терапія ікм
Трьохкомпонентна терапія вка
Послідовна схема
Класична чотирьохкомпонентна терапія ікмт
Альтернативні СХЕМИ „СПАСІННЯ”
Схема подвійних доз
Комбінована схема
А.4.2. Матеріально-технічні ресурси
А.5. Індикатори якості медичної допомоги
Методика вимірювання (обчислення)
Подобный материал:
1   2   3

Диференціальна діагностика.
  • Виявлення у пацієнта так званих „симптомів тривоги” або «червоних прапорців», до яких відносяться дисфагія, блювання з домішками крові, мелена, лихоманка, немотивоване схуднення, анемія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, ставить під сумнів діагноз функціональної диспепсії, і говорить про наявність диспептичного синдрому як прояву органічної патології шлунку (виразки, раку шлунку, а також гастриту, і т.д.)
  • Диспепсію часто доводиться диференціювати з іншими функціональними захворюваннями шлунково-кишкового тракту: СПК, аерофагія, функціональне блювання тощо.

а) СПК проявляється болями в животі, які зникають після акту дефекації і супроводжується метеоризмом, проносами, закрепами, відчуттям неповного спорожнення кишечника.

б) Аерофагія визначається як повторна відрижка, обумовлена заковтуванням повітря, що викликає дискомфорт і відзначається на протязі не менше, ніж 12 тижнів протягом року. Діагноз зазвичай ставиться на підставі анамнезу та об'єктивного підтвердження наявності підвищеного заковтування повітря. Хворі, які страждають на аерофагію, вимагають обов'язкової консультації психіатра для виключення депресії і підвищеної тривоги.

в) Функціональне блювання діагностується тільки після ретельного обстеження пацієнта з проведенням гастродуоденоскопії, рентгенологічного дослідження ДПК і тонкої кишки, КТ, визначенням вмісту електролітів, оцінки евакуаторної функції шлунка, а також після ретельного вивчення стану ЦНС.

г) ГЕРХ. Характерними типовими симптомами ГЕРХ є печія та відрижка кислим (регургітація). Пацієнти, в яких симптоми з”являються з частотою 2 рази на тиждень протягом 4-8 тижнів та більше, повинні розглядатись як ті, що мають ГЕРХ. Для підтвердження діагнозу застосовують тест з ІПН, ФЕГС та результати 24-годинного стравохідного рН-моніторингу.



А.3.3. Алгоритм медикаментозного лікування


Крім класичних схем три- та квадритерапії для лікування диспепсії, асоційованої з Н.рylori, описані також інші альтернативні схеми ерадикації, ефективність яких може виявитися вищою за класичні.

На початку терапії, для проведення ерадикації Н.рylori доцілно використовувати стандартні схеми (дотримуватися переліку препаратів і термінів лікування).


Рекомендовані схеми ерадикаційної терапії Н.pylori

(Згідно Консенсусу Маастрихт ІІІ та Міжнародного конгресу

гастроентерологів GASTRO 2009)



ТРЬОХКОМПОНЕНТНА ТЕРАПІЯ ІКА

(терапія 1-ї лінії).

Тривалість лікування: 7-14 днів

ІПН 1 доза / 2 рази на добу

КЛАРИТРОМІЦИН 500 МГ/ 2 рази на добу або фуразолідон 200мг/2 рази на добу

АМОКСИЦИЛІН 1000 МГ/ 2 рази на добу

ТРЬОХКОМПОНЕНТНА ТЕРАПІЯ ІКМ

(при алергії на пеніцилін).

Тривалість лікування: 7-14днів.

ІПН 1 доза / 2 рази на добу

КЛАРИТРОМІЦИН 500 МГ/ 2 рази на добу

МЕТРОНІДАЗОЛ 500 МГ/ 2 рази на добу або фуразолідон 200мг/2 рази на добу

ТРЬОХКОМПОНЕНТНА ТЕРАПІЯ ВКА

(При алергії на інгібітори протонного насосу.)

Тривалість лікування: 7-14 днів.

ВІСМУТУ СУБЦИТРАТ 240 МГ/ 4 рази на добу

КЛАРИТРОМІЦИН 500 МГ/ 2 рази на добу

АМОКСИЦИЛІН 1000 МГ/ 2 рази на добу

Послідовна схема

(„секвенційна” терапія)

ІПН1 доза / 2 рази на добу +Амоксицилін 1000 мг /2 рази на добу (5 днів)

з подальшим переходом на

ІПН+кларитроміцин 500 мг/2 рази на добу +тинідазол 1000 мг/д (5 днів)


КЛАСИЧНА ЧОТИРЬОХКОМПОНЕНТНА ТЕРАПІЯ ІКМТ

(терапія 2-ї лінії, схема квадритерапії)

Проводиться у разі незадовільного результату терапії 1-ї лінії

Тривалість: 14 днів

ІПН 1 доза /2 рази на добу

ВІСМУТУ СУБЦИТРАТ 240 МГ/ 4 рази на добу

МЕТРОНІДАЗОЛ 500 МГ/ 2 рази на добу

ТЕТРАЦИКЛІН 250 МГ/ 4 рази на добу АМОКСИЦИЛІН 500 МГ/ 4 рази на добу або

Альтернативні СХЕМИ „СПАСІННЯ”

(при неефективності первинних схем)

Схема подвійних доз

Тривалість: 14 днів

Амоксицилін 750 мг / 4 рази на добу

ІПН подвійна доза / 2 рази на добу

Комбінована схема

Тривалість: 10-14 днів

ІПН 1 доза / 2 рази на добу

Амоксицилін 750 мг

Рифампіцин 300 мг/д або левофлоксацин 500 мг/д
  • Лікування розпочинати із застосу­вання класичної трьохкомпонентної або секвенційної схем ерадикаційної терапії.
  • Контроль ерадикації повинен проводитися через 4 тижні каловим антигенним або дихальним тестами, в якості альтернативи - через 3 місяці – серологічним методом.
  • При наявності функціональної диспепсії, що перебігає по типу постпрандіального дистрес-синдрому, рекомендовано застосовувати стимулятори перистальтики, хоча значення цих препаратів у лікуванні функціональної диспепсії, згідно наявної доказової бази, є непевним.
  • При наявності функціональної диспепсії, що перебігає по типу синдрому епігастрального болю, рекомендовано призначати ІПН чи Н2-гістаміноблокатори.
  • Лікування негелікобактерної диспепсії ІПН або Н2-гістаміноблокаторами та/або стимуляторами перистальтики (прокінетиками) повинно призначатися на 4 тижні, після чого потрібно провести огляд пацієнта. Якщо через даний проміжок часу в пацієнта зникли симптоми захворювання, лікування слід припинити. Якщо спостерігається частко­вий ефект, лікування слід продовжи­ти ще протягом 4 тижнів з подальшою оцінкою стану пацієнта
  • Якщо поліпшення не відбулося, необ­хідно направити пацієнта на дообстеження на вищих рівнях.

Допускається терапія хворого „за вимогою” шляхом самолікування антацидами або препаратами, що містять альгінати, яка може застосовуватись для негайного полегшення симптомів.

Пацієнтам, які тривалий час приймають медикаменти з приводу диспепсії, слід поступово зменшувати дозу препарату, а також рекомендувати проведення самолікування антацидами за потребою.


А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу


А.4.1. Кадрові ресурси

Трудові (часові) ресурси і кваліфікація персоналу, який надає допомогу

Медичну допомогу пацієнтам з диспепсією повинні надавати наступні фахівці: лікар загальної практики/сімейний лікар або дільничний терапевт; медсестра - помічник сімейного лікаря; лікар-лаборант, при необхідності - гастроентеролог; онколог; ендоскопіст, гістолог.


А.4.2. Матеріально-технічні ресурси

Матеріали

Реактиви для проведення калового антигенного тесту на Н.рylori та/або тест-система для проведення серологічного скринінгового тесту на Н.рylori та/або реактиви та мішечки для проведення сечовинного дихального тес­ту на Н.рylori, реактиви для лабораторних досліджень, дезінфікуючі розчини, антибіотики, інгібітори протонного насосу, метронідазол, спазмолітики, стимулятори перистальтики.

Обладнання

Набір лабораторного устаткування для проведення серологічного скринінгового тесту на Н.рylori та/або апаратура для проведення дихального тесту на Н.рylori, лабораторне обладнання, ваги медичні, ростомір, тонометр, трубка для аускультації.

А.5. Індикатори якості медичної допомоги

Індикатори

Порогове значення

Методика вимірювання (обчислення)

Заходи впливу

Наявність реєстру пацієнтів з диспепсією у відділенні загальної лікарської практики

Ймовірно 30-40% населення

Обчислення абсолютної кількості хворих, а також показників захворюваності та поширеності даної патології на дільниці у лікаря ЗПСМ

Оцінка звітів по кількості вперше виявлених пацієнтів з диспепсією, особливостей їх оцінки та адекватності призначення їм терапії

Наявність локального протоколу ведення пацієнтів з диспепсією у відділенні загальної лікарської практики та протоколу обґрунтування діагнозу в амбулаторній картці, з використанням критеріїв Рим IIІ

100%

Підрахунок заповнених протоколів у амбулаторних картках пацієнтів з виявленою диспепсією

Оцінка правильності заповнення протоколів у амбулаторних картках пацієнтів з виявленою диспепсією

Проведена оцінка обтяжуючих факторів при диспепсії

100%

Підрахунок балів за шкалою обтяжуючих факторів у амбулаторних картках пацієнтів з виявленою диспепсією

Оцінка правильності підрахунку балів і виконання алгоритму дій при наявності обяжуючих факторів у амбулаторних картках пацієнтів з виявленою диспепсією

Наявність протоколу проведеного ендоскопічного дослідження у осіб при наявності тривожних ознак та обтяжуючих факторів з заключенням спеціалістів вищих рівнів МСД

30%

Підрахунок та оцінка протоколів ендоскопічного дослідження з обов”язковим проведенням гастробіопсії та гістологічним аналізом, результати яких мають бути занесесені до амбулаторної картки пацієнта

Оцінка доцільності направлення пацієнта на ФЕГДС і наявності гістологічного аналізу гастробіоптатів

Обов'язкова наявність протоколу і результатів досліджень визначення інфекції H. (каловий антигенний тест, серологічні методи). в амбулаторній картці

100%

Оцінка протоколів визначення інфекції H.pylori, результати яких мають бути занесесені до амбулаторної картки пацієнта

Оцінка правильності і адекватності виконання тестування на H.pylori

Наявність протоколу контролю лікування з ерадикації H. рylori

100%

Підрахунок протоколів визначення ерадикації інфекції H.pylori, результати яких мають бути занесесені до амбулаторної картки пацієнта

Оцінка правильності і адекватності виконання тестування на ерадикацію H.pylori,



Б. Бібліографія
  1. Електронний документ «Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Диспепсія», 2010.
  2. SIGN-68. Dyspepsia. A national clinical guideline. March 2003. ссылка скрыта
  3. Диспепсия - H. Pylori. - Руководство по клинической практике / Институт Здоровья Каталонии. 2004. Адаптировано Ассоцацией врачей общей практики (семейных врачей), Россия.

ссылка скрыта

ссылка скрыта
  1. Management of Dyspepsia and Heartburn. Evidence-based Best Practice Guideline. June 2004. New Zealand Guidelines Group. ссылка скрыта
  2. NICE CG017 Dyspepsia: Managing dyspepsia in adults in primary care. August, 2004. ссылка скрыта
  3. Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection - The Maastricht III Consensus Report Peter Malfertheiner, Francis Megraud, Colm O'Morain, Franco Bazzoli, Emad El-Omar, David Graham, Richard Hunt, Theodore Rokkas, Nimish Vakil and Ernst J Kuipers – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурса: ссылка скрыта
  4. Drossman DA, moderator. AGA Clinical Symposium. Rome III: New Criteria for the Functional GI Disorders. Program and abstracts of Digestive Disease Week; May 20-25. – Los Angeles, California - 2006. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурса: ссылка скрыта.
  5. Meineche-Schmidt V, Talley NJ, Pap A, Kordecki H etal. Impact of functional dyspepsia on quality of life and health care consumption after cessation of antisecretory treatment. Scand J Gastroenterol 1999;6:566-74.
  6. ShuklaVK, Often N, Dube C, Moher D. Use of cisapride in patients with non-ulcer dyspepsia: a meta-analysis of randomized trials. Ottawa: Canadian Coordinating Office for Health Technology Assessment; 2000.
  7. Finney FS, Kinnersley N, Hughes M, O'Bryan-TearCG, Lothian J. Meta-Analysis of antisecretory and gastrokinetic compounds in functional dyspepsia. J Clin Gastroenterol 1998;26:312-20.
  8. Veldhuyzen van Zanten SJ, Jones MJ, Verlinden M, Talley NJ. Efficacy of cisapride and domperidone in functional (nonulcer) dyspepsia: a meta-analysis. Am J Gastroenterol 2001;96:689-96.
  9. Soo S, Moayyedi P, Deeks J, Delaney B, Innes M, Forman D. Pharmacological Interventions for non-ulcer dyspepsia. (Cochrane Review). In the Cochrane Library, Issue 3,2001. Oxford: Update Software.
  10. Psilogenis M, Nazzari M, Ferrari PA. A multicenter double-blind study of sulglycotide versus sucralfate in nonulcer dyspepsia. IntJ Clin Pharmacol Ther ToxicoM990;28:369-74.
  11. Gudjonsson H, Oddsson E, Bjornsson S, Gunnlaugsson O, Theodors A, Jonasson TA, etal. Efficacy of sucralfate in treatment of non-ulcer dyspepsia. A double-blind placebo-controlled study. Scand J Gastroenterol 1993; 28:969-72.
  12. MisraSP, Dwivedi M, Misra V, Agarwal SK. Sucralfate versus ranitidine in non-ulcer dyspepsia: results of a prospective, randomized, open, controlled trial. Indian J Gastroenterol 1992;11:7-8.
  13. Hausken T, Stene-Larsen G, Lange O, Aronsen O, Nerdrum T, Hegbom F, et al. Misoprostol treatment exacerbates abdominal discomfort in patients with non-ulcer dyspepsia and erosive prepyloric changes. A double-blind, placebo-controlled, multicentre study. ScandJ Gastroenterol 1990;25:1028-33.
  14. Jackson JL, O'Malley PC, Tomkins G, Balden E, SantoroJ, Knoenke K. Treatment of functional gastrointestinal disorders with antidepressant medications: a meta-analysis. Am J Med 2000;108:65-72.
  15. Mertz H, Fass R, Kodner A, Yan-Go F, Fullerton S, Mayer EA. Effect of amitriptyline on symptoms, sleep, and visceral perception in patients with functional dyspepsia. Am J Gastroenterol 1998;93:160-5.
  16. Tanum L, Malt UF. A new pharmacologic treatment of functional gastrointestinal disorder. A double-blind placebo-controlled study with mianserin. ScandJ Gastroenterol 1996;31:318-25.
  17. Lindell GH, Celebioglu F, Graffner HO. Non-ulcer dyspepsia in the long-term perspective. EurJ Gastroenterol Hepatol. 1995;7:829-33.
  18. Talley NJ, Zinsmeister AR, Schleck CD, Melton LJ 3rd. Dyspepsia and dyspepsia subgroups: a population-based study. Gastroenterology 1992; 102:1259-68.
  19. Talley NJ, Boyce P, Jones M. Identification of distinct upper and lower gastrointestinal symptom groupings in an urban population. Gut 1998;42:690-5.
  20. Agreus L, Svardsudd K, Nyren O, Tibblin G. Irritable bowel syndrome and dyspepsia in the general population: overlap and lack of stability over time. Gastroenterology 1995;109:671-80.
  21. LeodolterA, KuligM, Brasch H,Meyer-SabellekW, WillichSN,Malfertheiner P. A meta-analysis comparing eradication, healing and relapse rates in patients with Helicobacter pylori-associated gastric or duodenal ulcer. Aliment PharmacolTher2001;15:1949-58.
  22. Sackmann M, Morgner A, Rudolph B, Neubauer A, Thiede C, Schulz H, etal. Regression of gastric MALT lymphoma after eradication of Helicobacter pylori is predicted by endosonographic staging. MALT Lymphoma Study Group. Gastroenterology 1997;113:1087-90.
  23. Steinbach G, Ford R,GloberG, Sample D, HagemeisterFB, Lynch PM,etal. Antibiotic treatment of gastric lymphoma of mucosa-associated lymphoid tissue. An uncontrolled trial. Ann Intern Med 1999;131:88-95.
  24. Delaney B, Moayyedi P, Forman D. Helicobacter pylori infection. In: Clinical evidence. 8th ed. London: BMJ Publishing Group; 2002. p. 453-68.
  25. Textbook of gastroenterology/ edited by Tadataka Yamada; associate editors. David H/Alpers… [ et al. ]. – 5th ed. – in 2 vol. – Wiley-Blackwess. – 2009. – Vol. 1. - p. 963-979.
  26. Vaira D., Zullo A., Vakil N. et al. Sequential therapy versus standard triple-drug therapy for Helicobacter pylori eradication: a randomized trial // Ann. Intern. Med. 2007. V. 146, № 3. P. 556–563.
  27. V Gotteland. Systematic review: are probiotics useful in controlling gastric colonization by Helicobacter pylori? / V Gotteland, O. Brunser, S. Cruchet // Aliment Pharmacol Ther. – 2006. – №23. – Р. 1077.
  28. Sheu, BS. Impact of supplement with Lactonacillus- an bifidobacterium-containing yogurt on triple therapy for Helicobacter pylori eradication / BS Sheu, FF Wu, CY Lo et al. / Aliment Pharmacol Ther. – 2002. – №16. – Р. 16669.
  29. Textbook of gastroenterology/ edited by Tadataka Yamada; associate editors. David H/Alpers… [ et al. ]. – 5th ed. – in 2 vol. – Wiley-Blackwess. – 2009. – Vol. 1. - p. 963-979
  30. Адаптовані клінічні рекомендації, розроблені на підставі даних доказової медицини «Диспепсія» (первинна медична допомога)». – Проект TACIS. - 2006.
  31. Наказ МОЗ від 28.12.2002 №502 Про затвердження тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно- поліклінічних закладів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Наказу: a/ua/main/docs/?docID=9613.
  32. Наказ МОЗ від 05.05.2004 № 191 Про затвердження тимчасових державних соціальних нормативів за спеціальністю «Загальна практика - сімейна медицина». [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Наказу: a/ua/main/docs/?docID=2180.
  33. Наказ МОЗ від 17.01.2005 № 24 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів". – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Наказу: a/ua/main/docs/?docID=3146.
  34. Наказ МОЗ від 13.06.2005 № 271 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги. за спеціальністю «Гастроентерологія». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Наказу: a/ua/main/docs/?docID=3858.
  35. Наказ МОЗ від 06.02.2008 № 56 Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Наказу: a/ua/main/docs/?docID=9459.
  36. Наказ МОЗ від 26.05.2010 № 438 Про затвердження протоколів діагностики та лікування захворювань органів травлення у дітей. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Наказу: a/ua/main/docs/?docID=20685.
  37. Алексеенко, С. А. Соответствие Римских критериев II и III в диагностике функциональной диспепсии и сравнительная оценка эффективности ее лечения малыми дозами фамотидина / С. А. Алексеенко [и др.]. // Клин. перспективы гастроэнтерол. гепатол. – 2006. – № 5. – С. 25–27.
  38. Ивашкин, В. Т. Избранные лекции по гастроэнтерологии / под ред. В. Т. Ивашкина, А. А. Шептулина. – М.: «МЕДпресс». – 2008. – С. 34–52
  39. Український канцер-реєстр - Режим доступу до ресурса: ссылка скрыта
  40. Харченко, Н.В. Международный конресс гастроэнтерологов «Гастро-2009» / Н.В.Харченко, Н.Д.Опанасюк, И.Я.Лопух // Здоров’я України. – 2009. - №23 (228). – С. 17-19.

В. Додатки