Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено навчально-методичною комісією економічного факультету зі спеціальності «Облік І аудит» Протокол №1 від «21» серпня 2009 р

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Питання другого розділу необхідно розглянути в такій послідовності
3.5 Вимоги до конструктивного розділу
У підрозділі 3.2.
3.6 Вимоги до висновків
IV. Вимоги до оформлення дипломної роботи СПЕЦІАЛІСТА
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Питання другого розділу необхідно розглянути в такій послідовності:


У підрозділі 2.1

Надається характеристика базового підприємства, де вказується форма власності, основний вид діяльності, його галузеві особливості, які впливають на побудову обліку, аналізу та аудиту

При висвітленні організації бухгалтерського обліку необхідно надати інформацію та охарактеризувати:
  • форму організації бухгалтерського обліку;
  • системи і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій;
  • особливості облікової політики;
  • графіки документообігу;
  • недоліки в організації обліку та їх вплив на результати роботи підприємства.

Підрозділ 2.2 присвятити розгляду методики і техніки ведення аналітичного та синтетичного обліку. При цьому доцільно бухгалтерські записи оформити таблицею. Аналітичний облік повинен бути тісно пов'язаний з первинним обліком. Слід докладно вивчити взаємозв'язок аналітичного та синтетичного обліку. Первинні документи та бухгалтерські регістри базового підприємства необхідно винести в додатки.

У підрозділі 2.3 необхідно розглянути форми річної та періодичної звітності, методику і техніку їх складання, порядок і термін подання. Обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення методики та організації обліку, складання звітності з використанням вітчизняного і зарубіжного досвіду і ЕОМ. Ці пропозиції можуть бути направлені на впровадження нових форм і методів обліку, наприклад: на персоніфікацію облікових робіт, яка передбачає раціоналізацію робочих місць і розподіл облікових робіт між виконавцями; вдосконалення інформаційної бази обліку, що передбачає уніфікацію систем облікових показників і документів.

Орієнтовний обсяг другого розділу складає 25-30 сторінок.


3.5 Вимоги до конструктивного розділу


У третьому розділі дипломної роботи детально проаналізувати дані за обраною темою. Зміст розділу залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження. Роботу виконують на методичних засадах, визначених у теоретичній частині, на прикладі практичних матеріалів базового підприємства.

Важливими елементами розділу є: розрахунок впливу на зміну показників ефективності окремих факторів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управлінських рішень, прогнозування наступних змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками. Виявити певні напрямки зміни та можливого розвитку економічного явища.

Аналіз показників за темою дослідження повинен розглядатися у взаємозв'язку з іншими показниками, що характеризують господарську діяльність підприємства.

При цьому слід пам'ятати, що проведення економічного аналізу неможливе без аналітичних таблиць, які слід застосовувати для наочного використання методики аналітичних розрахунків, отриманих результатів аналізу, групування показників і виявлених резервів. Форму таблиць та їх майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ.

Обов'язковим в процесі виконання розділу є проведення наукових досліджень і використання математичних методів та ЕОМ. Вони можуть бути використані для встановлення залежності зв'язків, оцінки впливу факторів, або як складова частина аналітичних розрахунків, оцінки ефективності.

Для проведення розрахунків і викладення матеріалу можна скористатися стандартним програмним забезпеченням: текстовими редакторами, електронними таблицями, пакетом прикладних програм "Статграф" та комплексом інших прикладних програм.

Результати рішення аналітичних задач на ЕОМ необхідно навести в додатках і описати по тексту роботи.

Особливу увагу при написанні слід приділити застосуванню в аналізі графічних методів, які у поєднанні з комп'ютерною обробкою забезпечать більшу наочність наслідків аналізу.

Весь матеріал розділу має бути викладено, у трьох окремих підрозділах.


Кожен підрозділ третього розділу має бути написаний за такою схемою:

а) вказати об’єкт та джерела аналізу;

б) здійснити аналіз, результати якого необхідно оформити

графіками та діаграмами;

в) сформулювати висновки.

У підрозділі 3.1. необхідно здійснити оцінку досліджуваних показників звітного періоду та проаналізувати їх динаміку за декілька звітних періодів, розкрити причини відхилень та сформулювати відповідні висновки, тобто спочатку необхідно йти від детального до конкретного, слід розглянути узагальнюючі, підсумкові показники, а потім часткові. Виконуючи завдання оперативного аналізу (залежно від теми), необхідно провести аналіз відповідних показників за нетривалі періоди (добу, тиждень, місяць).

З метою виявлення закономірностей, тенденції розвитку явищ, що досліджуються, доцільним є проведення аналізу рядів динаміки за допомогою ЕОМ, на підставі якого здійснюється прогнозування показників на майбутнє.

Необхідним є використання методу деталізації економічних показників за структурними підрозділами, видами продукції (робіт, послуг), центрами

витрат, центрами відповідальності, за часовими періодами, за окремими спеціальними ознаками і складовими (залежно від теми дипломної роботи).

У цьому підрозділі необхідно зіставити (порівняти) фактичні показники досліджуваного явища базового підприємства з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі, а також з середньогалузевими показниками. Бажано здійснити порівняння з показниками кращих вітчизняних та зарубіжних досягнень з проблеми аналізу основних засобів. Необхідно широко використовувати вихідну інформацію зі спеціальних періодичних видань, статистичних довідників, а також оцінки експертів. Необхідно доцільно використовувати порівняння фактичних показників роботи підприємства з теоретично можливими даними.

За результатами аналізу необхідно сформулювати відповідні висновки та конкретні пропозиції щодо впровадження передового досвіду споріднених підприємств в практику роботи базового підприємства.

У підрозділі 3.2. визначають фактори, що впливають на рівень економічних показників, подається кількісна оцінка їх впливу на відхилення від планових показників та динамічні коливання.

Для визначення впливу факторів необхідно застосовувати метод моделювання (детермінованого чи стохастичного), з використанням ЕОМ (мультиплікативні моделі, кореляційно-регресивний аналіз тощо). За результатами факторного аналізу слід сформулювати відповідні висновки.

З метою поглиблення аналізу та виявлення резервів необхідно розрахувати вплив на рівень відповідних показників не лише факторів першого порядку, а факторів другого та наступних порядків. Обов'язковим є визначення причин відхилень показників-факторів, прогнозування їх зміни, залежно від умов діяльності.

У цьому підрозділі необхідно узагальнити практичний матеріал, розкритий у попередніх розділах, і на його підставі сформулювати конкретні пропозиції щодо підвищення аналітичності обліку та удосконалення методики аналізу; виявити втрачені можливості, резерви підвищення ефективності виробництва; розробити конкретні заходи, спрямовані на підвищення ефективності управлінської діяльності та роботи підприємства в цілому. Кожну пропозицію необхідно розглянути з точки зору її ефективності та впливу на результати діяльності підприємства .

Необхідно зазначити, що при виконанні розділу в цілому, не може бути суворо визначеної послідовності розрахунків та обґрунтувань, а можуть використовуватись різні моделі з метою дослідження динаміки розвитку явища, що досліджується на підставі чого прийняти рішення.

У кінці необхідно сформулювати конкретні висновки, а саме: що конкретно запропоновано; як проблему вирішено, які отримано результати; у чому полягають переваги пропозицій студента; кількісно оцінити, який від цього фіксується ефект.

У третьому розділі дипломної роботи також розглядається організація та методика аудиторської перевірки.

У підрозділі 3.3 дипломної роботи студент-аудитор досліджує напрямки діяльності підприємства, організаційну структуру, процес управління ним, а також систему внутрішнього контролю та систему бухгалтерського обліку. Процес оформлення угоди здійснити з урахуванням типів існуючих угод згідно нормативів. Зразок угоди між підприємством і аудитором винести в додаток.

Вивчення об'єкту дослідження провести на основі складених студентом-аудитором тестів та анкет, визначити суттєвість та розрахувати аудиторський ризик. Необхідно особливу увагу приділити складанню плану, програми аудиту та бюджету часу.

При написанні підрозділу 3.3 студент повинен залучати нормативно-правову базу проведення аудиту.

Закінчити виконання підрозділу необхідно відповідними висновками.

У цьому ж підрозділі студентом здійснюється аудит об’єкту дослідження відповідно до стратегії, згідно поставленої мети, завдань, джерел аудиту, обґрунтованої методики, описаної у першому розділі дипломної роботи.

Студент-аудитор повинен забезпечити тісний зв'язок плану, програми аудиту та етапів перевірки, які розкриваються у підрозділі 3.2 або у вигляді окремих підрозділів, при цьому кожному з них відповідатиме окремий етап.

Виконання аудиторської перевірки повинно супроводжуватись складанням робочих документів, збором аудиторських свідчень, доказів, які в подальшому використовуються для формування досьє аудитора. В процесі виконання аудиту необхідно використовувати ЕОМ: з метою складання таблиць, формулювання пояснень, вибірки, актів звірки.

Крім того, підрозділ 3.3 присвячується результатам аудиторської перевірки. Для цього аудитор повинен скласти звіт та обрати форму висновку згідно нормативів аудиту; сформулювати рекомендації, згідно з зазначеними у договорі аудиторських послуг (усунення недоліків, прогнозування показників, внесення змін у фінансову звітність на основі суттєвих помилок, факторів шахрайства тощо).

У кінці підрозділу формулюється узагальнюючий висновок про перспективу діяльності підприємства тощо.

Орієнтовний обсяг третього розділу складає 30-35 сторінок.

3.6 Вимоги до висновків

Висновки повинні містити узагальнення результатів дослідження і пропозиції, які стосуються вдосконалення методики і організації бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту. Пропозиції повинні бути конкретними, розробленими згідно практичних заходів щодо вдосконалення обліково-аналітичної та аудиторської роботи і підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практичного функціонування систем, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення.

Орієнтовний обсяг висновків складає 2-3 сторінки.


IV. Вимоги до оформлення дипломної роботи СПЕЦІАЛІСТА

4.1. Текст

Оформлення дипломної роботи спеціаліста є важливим елементом її виконання, і одним з багатьох чинників, які враховуються при її оцінці Державною екзаменаційною комісією під час захисту. Автор повинен починати оформлення роботи лише тоді, коли буде зібраний і вивчений практично весь необхідний матеріал.

При оформленні роботи спеціалісту необхідно дотримуватися відповідних вимог щодо способу виконання роботи, параметрів паперу і друку тексту, оформлення структурних елементів роботи, таблиць, графіків, формул і цитат, використовуваних в тексті, а також правил нумерації і брошурування роботи (Додаток Н).

Дипломна робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути набраний на комп’ютері та роздрукований на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервали, вирівнювання тексту – по ширині аркуша, відступ першого рядка (абзац) – 1,25 см.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим - 30 мм, правим - 10 мм, верх­нім та нижнім - 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15–20 мм.

Вступ, кожний розділ, висновки і список використаних джерел починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ — одразу після закінчення попереднього.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати араб­ськими цифрами; назви розділів слід друкувати по центру строки великими літерами, а підрозділи, пункти й підпункти - з абзацним відступом.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всього тексту за винятком додатків (1, 2, 3).

Номер підрозділу або пункту включає номер розділу і поряд­ковий номер підрозділу або пункту, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. ін.).

Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 і т. д.).

Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати (за винятком додатків) порядковими номерами в межах усього тексту.