А світовій та вітчизняній науці  десятки видатних природодослідників, фізиків, математиків, хіміків, чиї імена золотими літерами вписані у історію науки України

Вид материалаДокументы

Содержание


Про  В.Т. Черепіна радимо прочитати
Алла Григорівна Бондар
Радимо прочитати
За матеріалами
Ємченко Андрій Іванович (
Мовчан Василь Архипович(1903-1864)
Погребинський Йосип Бенедиктович
Михайло Ігорович Ващенко-Захарченко(1825-1912)
Боярська-Хоменко А.В.
Микола Іванович Черкащенко
Бабенко Георгій Овксентійович
Подобный материал:
1   2

Килимник Ю. Людина, яка скасувала... льодовиковий період ,, Прес-центр. – 2009.- 29 квіт.


Щербатюк В. Творці слави // Щербатюк В. Історія регіонів України: Лисянщина. –К., 2002. – С.286- 308.

 


Математик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН УРСР Рвачов Володимир Логвинович народився  в 1926 р. у м. Чигирині в родині вчителів. У 1943 р. вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту, навчання в якому була перервана у зв'язку з призовом на дійсну службу у Військово-Морський Флот. Після війни закінчив Львівський університет. Працював в Бердянському педагогічному інституті, в Харківському інституті радіоелектроніки, де вів дослідження в галузі обчислювальної математики, програмування. Водночас він очолював відділ прикладної математики Харківського філіалу інституту технічної теплофізики АН УРСР. Багато його праць присвячено теорії К-функцій та їх застосуванню.


Що читати про В.Л. Рвачова


Бушин М.І., Лазуренко В.М. Рвачов Володимир Логвинович //Бушин М.І., Лазуренко В.М. Черкаський край в особах.1941-2001: Чигиринщина. – Черкаси, 2003. – С. 167-171.

Рвачев, Владимир Логвинович [Електронний ресурс].- Режим доступу: ссылка скрыта. - Назва з екрану

 

"Академіком зеленої архітектури" називають ще одного нашого земляка Івана Гегельського, який народився в селі Лозоватка, Шполянського району. Саме тут він створив унікальний сільський парковий комплекс на території більше ста гектарів. А ще йому належить ідея і безпосереднє керівництво створенням 57 парків в Україні. Серед них відомі паркові комплекси в санаторіях "Хвойник", "Славутич", знаменитий Тростянецький заповідник та інші. А ще саме І. Гегельський розпочав промислове вирощування в Україні женьшеню.

Що читати про І.Гегельського


Лозоватка // Шполянщина: 1923-2003: Люди,події, факти. –Черкаси, 2003. – С.29-30.


Талановитий український фізик, матеріалознавець, член-кореспондент АН УРСР Валентин Тихоновичем Черепін, народився в Черкасах, закінчив політехнічний інститут у Києві.

Вчений дослідив фазові перетворення у сталях і сплавах, фізичні властивості металів, фізику поверхні матеріалів. Разом з колегами В.Т. Черепін створив прилади, які ґрунтуються на взаємодії атомних частин з поверхнею твердого тіла, для пошарового фізико-хімічного аналізу поверхневих зрізів конструкційних матеріалів і матеріалів для електронної техніки. Дослідник запропонував також нові недефіцитні металеві сплави для мікроелектроніки і типові технології одержання плівкових елементів мікросхем. Деякі прилади вченого були відзначені срібною та бронзовою медалями ВДНГ СРСР та Державною премією УРСР в галузі науки і техніки .


Про  В.Т. Черепіна радимо прочитати:


Черепін Валентин Тихонович [Електронний ресурс]. Режим доступу : kiev.ua.– Назва з екрану.

Черепін Валентин Тихонович [Електронний ресурс]. Режим доступу : ссылка скрыта. – Назва з екрану.

 


Маятниковий годинник найвищої точності і надійності, годинниковий механізм, що використовується як хранитель часу для вивчення варіацій сили тяжіння. Усе це — характеристики годинника АЧФ-3, який ще називають астрономічним і користуються ним в обсерваторіях країни та за рубежем. Його винахідник - Борзяк Петро Григорович (1903-2000) — наш земляк, родом із села Боровиця, Чигиринського району. Він успішно закінчив семирічку, сільськогосподарський технікум, а згодом — фізико-математичний факультет Криворізького педагогічного інституту. Працюючи співробітником Харківського інституту мір та вимірювальних приладів, зацікавився астрономічним годинником англійського майстра Шорта, удосконалив його, створивши АЧФ-3. Крім того у доробку вченого чимало наукових праць, а також 10 авторських свідоцтв на винаходи .


За матерілами:

Борзяк Петро Григорович [Електронний ресурс]. - Режим доступу :dia.org/. – Назва з екрану.


До100-річчя з дня народження П.Г. Борзяка [Електронний ресурс]. - Режим доступу :oogle.com/scholar_host?q=info:MjbLIM7TeyQJ:scholar.google.com/&output=viewport&pg=90#P97,M1.– Назва з екрану.


Доктор технічних наук, професор Алла Григорівна Бондар народилась у 1921 р. у с. Цибулеве, Монастирищенського району Черкаської області у родині службовців.  1938 р. А. Г. Бондар закінчила Київську середню школу N1, і в цьому ж році вступила до Київського індустріального інституту (так тоді називався КПІ) на факультет хімічного машинобудування. У 1941 р. А. Г. Бондар разом з інститутом евакуювалась до Ташкенту, де була зарахована студенткою Середньоазіатського індустріального інституту на механічний факультет.

У 1942 р., закінчивши навчання без захисту диплому, Алла Григорівна Бондар добровільно вступила до лав Червоної армії і в березні 1943 р. була направлена до діючої армії.  Після закінчення Великої Вітчизняної війни Алла Григорівна закінчила Київський політехнічний інститут.Після його закнчення  вона пройшла шлях від лаборанта до професора.

Довгі роки А.Г. Бондар працювала завкафедри кібернетики хіміко-технологічних процесів Київського політехнічного інституту. Наприкінці 50-х років  ХХ століття вона працювала заступником міністра освіти УРСР. Творча наукова спадщина доктора технічних наук, професора Бондар Алли Григорівни складає близько 150 наукових праць. Серед них монографії, наукові статті, учбові посібники і підручних для вузів "Математичне моделювання у хімічній технології", нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР у 1974 році. Плідні ідеї Алли Григорівни, її починання продовжують і розвивають її учні і послідовники.


Радимо прочитати:

Бондар Алла Григорівна - фундаторка кафедри кібернетики ХТП [Електронний ресурс]. - режим доступу: ссылка скрыта. – Назва з екрану.


 

В селі Матусів Шпопянського району народилася доктор фізико-математичних наук, професор Ольга Арсенівна Олійник (1925-2001). О.А. Олійник закінчила механіко-математичний факультет Московського університету ім. М.В. Ломоносова, де захистила дисертацію. В 1948-1961 рр.. працювала в Математичному інституті АН СРСР. Основні напрямки досліджень - теорія диференціальних рівнянь з частинними похідними, математична фізика, прикладна математики, топологія. Досліджувала типологію дійсних алгебраїчних многовидів, розривні рішення нелінійних диференціальних рівнянь (ударні хвилі, рівняння другого порядку з неотрицательной характеристичної формою, задачі теорії фільтрації, рівняння прикордонного шару Прандтля, принцип Сен-Венана та ін. Член Італійського товариства наук (з 1967). За видатні досягнення в математиці вона нагороджена премією ім. К.Г. Чеботарьова, премією ім. М.В. Ломоносова першого ступеня.


Радимо прочитати:

Олейник Ольга Арсентьевнах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ссылка скрыта Назва з екрану.

Олейник Ольга Арсентьевнах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ссылка скрыта. – Назва з екрану.

 

Розвиток геоботанічного картографування в Україні в повоєнні роки пов'язаний з діяльністю Гаврила Івановича Білика(1963-1968).  Вчений-геоботанік, один з фундаторів інституту ботаніки ім. М.Г. Холод­ного НАН України, чудовий знавець рослинного світу України, доктор біологічних наук, професор Г.Білик народився в с. Чапаївка  Золотоніського району. Навчався в земських школі та училищі, гімназії, Черкаському ідустріальному, Золотоніському педагогічному технікумах. Київському інституті просвіти. Наукову діяльність розпочав в лабораторії Д.К. Зерова Українського науково-дослідного інституту торгової промисловості.

Захопився вивченням галофітної рослинності. Після 50-х років ХХ століття  Гаврило Іванович все більше уваги приділяє вивченню природи стану українських степів. Г.І. Білик є автором та співавтором кількох геоботанічних карт України.

Вчений зробив вагомий внесок в екологію, флористику та вчення про охорону рослинного світу України. Загалом він опублікував понад 120 наукових праць, які певним чином охоплюють всі типи рослинності України. В 1972 році Г.І. Білика було обрано віце-президентом Українського ботанічного товариства .


За матеріалами:

Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного [Електронний ресурс]. - Режим доступу:y.kiev.ua/director.php">

Відомим українським дослідником живої матерії був Ємченко Андрій Іванович (1893  - 1964) — фізіолог, член-кореспондент АН УРСР. Народився в с. Михайлівка Кам'янського району. Закінчив Київський медичний інститут. З 1921 року працював на кафедрі фізіології людини і тварин Київського університету; один з організаторів Науково-дослідного інституту фізіології тварин. Його наукові дослідження присвячені вивченню фізіології серцевої діяльності, травлення, а також вищої нервової діяльності людей і тварин. Андрій Іванович отримав дані про фізіологічні механізми орієнтації тварин у просторі, Відомий його підручник "Фізіологія тварин і людини" .

 


Мовчан Василь Архипович(1903-1864) - зоолог-іхтіолог, член-кореспондент АН УРСР. Народився вчений у селі Неморож Звенигородського району. Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут, працював директором Науково-дослідного інституту ставково-рибного господарства в Києві, завідував відділом інституту гідробіології АН УРСР. Вивчав сучасну іхтіологію, ставкове риборозведення, закономірності росту риб, біологічні зв'язки їхніх організмів з умовами існування. За ініціативою В.А. Мовчана в Україні започатковано акліматизацію та інтродукцію цінних рослиноїдних риб.


За матеріалами:

Олексiєнко О.О. Мовчан Василь Архипович (1903–1964) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:a/jurnal/2007_02.pdf. – Назва з екрану.


 

Відомим математиком був Погребинський Йосип Бенедиктович, який народився в місті Умань. Талановитий вчений не лише став доктором фізико-математичних наук, захистивши докторську дисертацію в інституті математики АН УРСР, але й був майстром спорту СРСР з шахів. До того ж, володіючи десятьма мовами, він переклав ряд книг, присвячених видатним ученим минулого. Його перу належать твори "Остроградський", "Лейбніц", "Від Лагранжа до Ейнштейна" .

Засновником української наукової школи в галузі фізики і техніки лінійних прискорювачів та плазмової електроніки по праву вважають Якова Борисовича Файнберга. Родом він із Золотоноші. Закінчив Харківський державний університет, його фізико-математичний факультет. Предмет його наукових пошуків - електроядерна фізика. В Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР під його керівництвом розроблена теорія високоенергетичних лінійних прискорювачів. Я.Б. Файнберг сприяв новому витку активізації теоретичних досліджень у фізиці плазми. В 1979 році його обрано академіком АН УРСР. Наш земляк — автор і співавтор більше двохсот наукових праць, які завоювали широке визнання у науковому світі.

Михайло Ігорович Ващенко-Захарченко(1825-1912) В історії української математичної науки 60-80-ті роки ХІХ століття називають періодом, коли Київський університет утвердився як один з центрів математичної думки. Його наукові традиції розвивалися на ґрунті математичного досвіду в Україні, започаткованого братськими школами й Києво-Могилянською академією. У ті роки в університеті працювали видатні вчені-математики, яскравою постаттю серед них був Михайло Єгорович Ващенко-Захарченко.

Його життєвий шлях почався в селі Маліївка Золотоніського повіту колишньої Полтавської губернії, де він народився 12 листопада 1825 року в сім’ї нащадка запорізького козака Юрія Івановича Захарченка.  Середню освіту М. Ващенко здобув у Золотоніському повітовому училищі, потім у Київській другій гімназії, одержавши за старанність срібну медаль. Далі – математичний відділ філософського факультету Київського університету, де він провчився лише два роки, пізніше поїхав навчатися за кордон.

Михайло Єгорович навчався у Франції в Коледж де Франс, де у 1847-1848 роках слухав лекції Коші, Серре, Ліувілля. Почерпнуті тут ідеї, притаманне цим вчителям прагнення до нового, схильність до логіки в дослідженнях він збереже на все життя. А ще впевниться в тому, що наука не знає кінця у своєму розвитку.

У 1852 році Михайло Єгорович повертається на Батьківщину і складає іспити за весь університетський курс, пізніше, у 1862-1866 роках, учений екзаменувався на магістерський і докторський ступені в Казані. Тоді ж його запрошують викладати в Київському університеті. М.Є. Ващенко-Захарченко проявив себе як талановитий педагог.у

Згодом  Михайло Єгорович був призначений професором кафедри чистої математики Київського університету.

Він умів відкривати, оберігати й виховувати таланти. Саме тому його наукова школа стала міцною основою тогочасної математичної науки. Серед учнів М.Є Ващенка-Захарченка були такі відомі вчені, як Букреєв, Вельмін, Єрмаков.

Працюючи в Київському університеті, М.Є. Ващенко-Захарченко читав різні математичні курси, в тому числі вищу алгебру, аналітичну геометріу двох та трьох вимірів, теорію визначників, теорію чисел, теорію ймовірностей, варіаційне числення й теорію аналітичних функцій. Він із року в рік удосконалював ці курси, видаючи відповідні друковані рекомендації, написав 12 навчальних посібників, за якими навчалися декілька поколінь студентів.

Окрім цього, Михайло Єгорович захоплювався історією математики.

Своїми працями та педагогічною діяльністю М.Є. Ващенко-Захарченко зробив дуже багато для розвитку математичних наук в Україні. Це була людина величезної ерудиції, рідкісної працездатності, з неймовірною широтою наукових інтересів. Учений залишив по собі наступним поколінням великий скарб – любов до математики, прагнення до нового й упевненість у нескінченності розвитку науки.


За матеріалами:


Ващенко-Захарченко Михаил Егорович [Електронний ресурс]. - Режим доступу://www.biografija.ru/show_bio.aspx?id=16673. – Назва з екрану.


Боярська-Хоменко А.В.М.Є. Ващенко-Захарченко та його вплив на розвиток Київської математичної школи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ссылка скрыта Назва з екрану.

 

Відомим українським орнітологом був наш земляк з с. Вереміївки, Чорнобаївського району Микола Іванович Черкащенко. Закінчивши біологічний факультет та аспірантуру в Харківському університеті, працював завідуючим кафедри зоології спочатку в Черкаському педагогічному інституті, а потім у Львові. З 1959 року видатний фахівець в галузі орнітології Микола Іванович Черкащенко очолив науково-природознавчий музей АН України. На рахунку вченого понад 140 праць в галузі орнітології та методики наукового пошуку.


Людиною універсальних знань з природознавства, за свідченням сучасників був Іван Криницький. Народився вчений у Звенигородці. Закінчив Уманську гімназію, філософський факультет Віденського університету, де пізніше він викладав курс сільського господарства. Немає жодного розділу природничих наук, де б він не сказав своє вагоме слово. Перед усім, як фауніст: відкрив невідомі на той час види птахів, плазунів та земноводних — усього понад 70 різновидів. Крім цього вчений глибоко досліджував природу Прибалтики, викладав мінералогію в Харківському університеті. Очолюючи зоологічний та мінералогічний кабінети, професор І. Криницький зібрав унікальні колекції, докладно описав 7000 зразків мінералів, ім'ям Криницького названо один з видів птахів, кілька видів тварин, гірських порід, мінералів.


Ще один відомий український біохімік Бабенко Георгій Овксентійович народився в селі Новоселиця Чигиринського району. Закінчив Донецький медичний інститут. Працював ректором Івано-Франківського медичного інституту, заслужений діяч науки УРСР. Основні його праці присвячені виявленню біологічної ролі мікроелементів в організмі людини за різних фізіологічних і патологічних умов.


На жаль, дуже мало написано книг та статей  про вчених Черкащини. Але допитливий читач знайде цікаві матеріали у книзі:

Черкащина в контексті історії України: Матеріали Першої науково-практ.конференції Черкащини (До 50-річчя утворення Черкаської обл..) – Черкаси, 2004. – С. 434 – 444.

 

Наука кожної нації належить всьому людству, але наш святий обов’язок знати і шанувати своїх національних світочів науки, що є гарантом національного самоусвідомлення та достойного прийняття у світове співтовариство  цивілізованих народів на початку Ш тисячоліття.