Навчально-методичний посібник Донецьк 2010 р

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Візир – титул вищого урядовця в багатьох мусульманських країнах.Вітраж –
Диван – рада з вищих сановників у султанській Туреччині.Династія –
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Барон – феодальний титул у Західній Європі. У 6-7ст. баронами називали взагалі знатних людей.




Бедуїни – кочівники на Аравійському півострові та в деяких частинах Північної Африки.




Бейліки – дрібні самостійні князівства в країнах Близького та
Середнього Сходу.
Бенефіцій – у ранньосередньовічній Західній Європі надання
королем чи великим землевласником васалові в довічне
користування землі як винагороди за службу.



Бесермен

(басурман) – мусульманський купець-відкупник монгольської данини

у завойованих країнах.



Бояри – представники правлячої, привілейованої групи в Київсь-кій Русі, які стояли нижче князів за ієрархією і брали участь в управлінні державою; представники княжої адміністрації. Пізніше – найвищий стан у деяких державах (Московському царстві, Молдавії, Румунії).


Булла – особливо важливий королівський чи папський документ, скріплений металевою печаткою – буллою.


Бургомістр – міський голова.


Бюргер – повноправний городянин.


Ваганти – мандрівні середньовічні актори.


Васал – персона, яка зобов’язана перед іншою персоною (сеньйором) вірністю і службою. Система васалітету склалася в Західній Європі в період розвинутого феодалізму. Головний принцип: “Васал мого васала – не мій васал”.


Васалітет – особиста залежність одних феодалів (васалів) він інших, могутніших (сеньйорів).


Верв – територіальний округ, який складав декілька селянських общин (мир). Члени верві несли взаємну відповідальність перед князем і були пов’язані круговою порукою.


Визвольний рух – 1) мирне чи, частіше, збройне домагання поневоленим народом незалежності, можливості самому розпоряджатися своєю долею; 2) боротьба соціальних низів (рабів, селян, ремісників) за вільні умови господарювання та поліпшення умов свого життя.


Візир – титул вищого урядовця в багатьох мусульманських країнах.


Вітраж – картина з кольорового скла у вікнах соборів і ратуш.


Віче – збори повноправних городян.


Внутрішня

колонізація – заселення окраїнних територій власної країни, заснування поселень у інших країнах.


Вотчина – комплекс феодальної земельної власності (земля, споруди, інвентар) і пов’язаних з нею прав на феодально-залежних селян. Синонімами терміну “вотчина” є сеньйорія, майор, феод. Основною формою землеволодіння вотчина стає на більшій частині Європи у VІІІ – Хст.

Воєвода – військовий командир, який керував княжими загонами. Був представником княжої адміністрації.

Гвардія – відбірна привілейована частина війська. Термін “гвар-дія” з’явився в Італії у ХІІст., коли гвардійські війська виконували охоронні функції.




Генеральні штати – вищий станово-представницький орган Франції ХІV – ХVІст., в якому були представлені духівництво, дворянство і заможні городяни.



Геральдика – наука, яка вивчає герби як специфічне історичне джерело, в якому носієм інформації є символи, колір, місце розташування малюнка.

Гільдії – союзи купців для допомоги один одному та захисту від грабіжників. Члени гільдії збирались на збори, щоб вирішити загальні для всіх питання та обрати керівника.



Гранди – іспанські вельможі.


Гуманізм – філософський підхід, що в теоретико-світоглядний спосіб поєднує вчення про людину як визначальну мету і вищу цінність суспільства. В основі гуманізму – ідеї та ідеали розуму та людяності, що їх послідовно розвивали філософи античної доби, діячі культури епохи Ренесансу, мислителі Просвітництва, інтелектуали Нового часу.

Дворянство – привілейований стан феодальної епохи, який об’єднував велику земельну аристократію і основну масу середніх і дрібних землеробців.



Двупілля – розділ поля на дві частини: одна оброблялась, а друга “відпочивала” (пар). Ця система стала можливою з появою тяглової сили.


Дервіші – мусульманські жебруючі ченці.


Диван – рада з вищих сановників у султанській Туреччині.


Династія – монархи з одного роду, які змінювадли один одного на

троні з правом успадкування.


Диктатор – особа, що має необмежену владу і нав’язує свою волю іншим.

Дим – господарська одиниця на деяких слов’янських землях у період середньовіччя.

Диспут – мовні змагання в знаннях, суперечки по раніше вису-

нутим питанням. Диспути були розповсюджені як одна з

форм навчання в середньовічних університетах.

Дож – голова уряду у Венеціанський та Генуезькій республіках.



Десятина

(церковна) – десята частина врожаю чи інших доходів, яка збиралась на користь церкви.


Дож – голова уряду у Венеціанській та Генуезькій республіках.

Донжон – головна башта лицарського замку.