Секція 1 Роль політики в розробці та запровадженні

Вид материала

Диплом

Содержание Пропозиції щодо удосконалення Коніщева Н.Й., ректор Донецького

Подобный материал:

• Секція включає вирощування рослинних І тваринних природних ресурсів, 8714.6kb.
• План. Роль центрального банку у формуванні макроекономічної політики держави. Основні, 88.96kb.
• Конкурс проводився у номінаціях: проза, поезія (секція літературної творчості), журналістика, 2146.69kb.
• Конкурс проводився у номінаціях: проза, поезія (секція літературної творчості), журналістика, 2146.69kb.
• Jar-ops 1 секція 1 вимоги, 3454.06kb.
• Запрошуємо Вас взяти участь у круглому столі, 33.13kb.
• План Людина як суб’єкт політики. Політична соціалізація, 83.42kb.
• Рекомендації по розробці та використанню, 722.48kb.
• 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
• Економічна парадигма сучасної екологічної політики витоки І роль екологічної політики, 993.44kb.

УДК 334.722.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ

НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА

ДІЯЛЬНІСТЮ CУБ`ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

SUGGESTION TO THE IMPROVEMENT

OF NORMATIVE ADJUSTING OF STATE

CONTROL AFTER SUBJECTS OF ECONOMIC ACTIVITY

Коніщева Н.Й.,

ректор Донецького

інституту психології і підприємництва,

доктор економічних наук, професор

Власов В.О., аспірант Донецького державного

університету управління (м. Донецьк)


Досліджено проблеми здійснення державного контролю в сфері господарської діяльності. Розроблено пропозиції щодо удосконалення нормативного регулювання державного контролю за діяльністю суб`єктів господарювання на сучасному етапі.

The problems of realization of state control are probed in the field of economic activity. Developed suggestion to the improvement of the normative adjusting of state control after subjects of economic activity on the modern stage.


26.12.2007 р. вступив в силу Закон України від 5.04.2007 р. №877–V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» [1, с. 12–20]. Основною метою законодавця, яку покладено в основу прийняття даного нормативно-правового акта, була спроба вирішити низку проблемних питань, які, з одного боку, пов`язані з надмірним втручанням в діяльність суб`єктів господарювання, з іншого боку – з формуванням дієвих механізмів державного контролю, уніфікацією правових та організаційних засад його здійснення різними державними органами. Так, у законі визначено основні принципи та вимоги до державного нагляду (контролю), види заходів контролю, підстави та строки їх здійснення, порядок оформлення результатів нагляду (контролю), права та обов`язки органів державного нагляду (контролю) та суб`єктів господарювання під час здійснення заходів, порядок відбору зразків продукції, проведення експертиз тощо.

Прийняття цього закону було вимогою часу. Закріплення більшості з наведених положень в єдиному законодавчому акті знайшло своє обґрунтування в теоретичних розробках вітчизняних науковців [2, с. 13; 3, с. 89; 4, с. 4], результатах практичної роботи фахівців Держкомпідприємництва України та профільного комітету Верховної Ради України. Але не можна констатувати, що з моменту вступу його в дію було врегульовано всі проблемні питання, які виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб`єктів господарювання.

Так, наприклад, після його прийняття можна було спостерігати дискусію Держкомпідприємництва України та Державної податкової адміністрації України щодо розповсюдження його положень на державний контроль за дотриманням податкового законодавства [5, с. 54; 6, с. 55]. Головним проблемним питанням у даному випадку, яке породжує різне тлумачення норм закону різними державними органами, є те, що в законі від 5.04.2007 р. № 877–V встановлено відносини, на які його дія не поширюється, але не визначено конкретні органи державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності. Як зазначає Н. Богута, закон «…относит к контролерам все органы государственной исполнительной власти и никого конкретно» [7, с. 51].

Рішення цієї проблеми знайшло відображення в змінах до вищевказаного закону, згідно з якими дія цього закону до 1.01.2009 р. не поширюється на процедури державного контролю, які здійснюють органи державної податкової служби [8]. Отже, норму, яка породила цю дискусію, було врегульовано, але ж державна податкова служба – це лише один з кількох десятків контролюючих органів України.

Мета цього дослідження – на основі аналізу діючої нормативно-правової бази розробити пропозиції щодо удосконалення нормативного регулювання державного контролю за діяльністю суб`єктів господарю-вання на сучасному етапі розвитку економіки.

Слід зазначити, що нормативно-правову базу щодо здійснення державного контролю в сфері господарської діяльності в цілому вже сформовано, створено державні органи, які вповноважені здійснювати державний контроль у тій чи іншій сфері суспільних відносин, діють відповідні норми спеціального законодавства.

Разом з тим, результати дослідження дають змогу стверджувати, що деякі питання нормативного регулювання державного контролю залишаються невирішеними та потребують чіткої законодавчої регламентації за такими напрямами [9, с. 76].

1. Необхідно розмежувати державний контроль та державний нагляд як різні за своєю сутністю види діяльності державних органів.
   
2. Доцільно ліквідувати інститут так званого «загального нагляду» прокуратури в частині його поширення на сферу господарських відносин.
   
3. Потрібно визначити єдиний перелік органів державного контролю, переглянути правовий режим їх діяльності з обов`язковим наділенням необхідними повноваженнями під час здійснення різних процедур державного контролю.
   
4. Норми закону від 5.04.2007 р. № 877–V доцільно поширити на всі відносини, що виникають в процесі здійснення господарської діяльності. Для цього потрібно вжити заходів щодо запобігання дублювання функцій різними контролюючими органами.
   
5. На виконання вимог закону від 5.04.2007 р. № 877–V потрібно розробити «…критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності» [1, ст. 5] з метою визначення періодичності проведення державного контролю. Теоретичні дослідження та практичні розробки з цього питання вже існують [10, с. 77; 11].
   
6. Важливо розробити нові та переглянути вже існуючі методи здійснення державного контролю (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, моніторинг, інспектування, аудит, витребування документів тощо) з відповідним розділенням повноважень органів контролю в частині застосування тих чи інших методів.
   
7. Треба запровадити норму щодо обов`язкового затвердження контролюючим органом програми здійснення планових та позапланових заходів з переліком питань та необхідних носіїв інформації, які необхідно вивчити для повного дослідження об`єкту контролю. Конкретизації також потребують механізми застосування підстав для здійснення позапла-нових заходів державного контролю.
   
8. Доцільно розробити правовий режим використання інформації, яка має ознаки комерційної таємниці суб`єкта господарської діяльності.
   

Отже, дієвість Закону України від 5.04.2007 р. № 877–V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на сучасному етапі стримується не тільки недосконалістю його змістової частини, а, перш за все, недосконалістю вже існуючих механізмів здійснення державного контролю. Вирішення цієї проблеми потребує як подальших теоретичних розробок, так і практичних кроків на основі вже існуючої системи державного контролю та зарубіжного досвіду впровадження ефективних механізмів його здійснення.