1 Сутність та значення конкурентних переваг для підвищення конкурентоспроможності підприємства

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 3.5 Переваги та недоліки стратегії розширення бренду
3.3. Стратегія досягнення конкурентних переваг, зорієнтована на якість та безпеку м’ясної продукції
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылка скрыта.

На українські товарні бренди пагубно впливає якість фірмових товарів, що з часом погіршується. Вона призводить до зниження коефіцієнта повторних закупівель. Все це часто є результатом неправильної оцінки інвестицій в бренд, які часто зводяться до вартості самого креативу і в кращому випадку враховують витрати підприємства, пов’язані з випуском товарного бренду і його впровадженням на ринок. За даними [158, 170], створення та виведення в Україні нового загальнонаціонального харчового бренда коштує для підприємства мінімум 10 млн. грн. Витрачаючи такі значні ресурси, виробник повинен знати, що його бренд буде ефективним. Тому необхідно вміти оцінити та забезпечити ефективність брендингу.

На думку багатьох фахівців, неможливо стримати натиск конкурентів, маючи лише один продукт і бренд. Необхідно або розширювати межі вже наявного бренду, або виводити на ринок новий. А інколи робити те й інше.

Стратегія розширення бренду – це комплекс довгострокових дій, заходів з виведення на ринок нових товарів під певною торговою маркою.

Якщо підприємство вибирає стратегію розширення бренду, то воно відбувається, як правило, за двома основними напрямками. Виробники, враховуючи прихильність споживачів до різноманітності, пропонують їм розширення асортиментної „лінійки” (line extention): додаткові смаки знайомого продукту, інший розмір упаковки, новий колір тощо. Інша стратегія, розрахована на завоювання довіри споживачів, - розширення самого бренду (brand extention), що означає випуск під однією маркою товарів різних категорій.

На ринку м’ясних продуктів доцільно реалізовувати стратегію розширення самого бренду, просуваючи не торгові марки, а загальний бренд заводу-виробника. При цьому рекомендуємо дотримуватися таких правил.

По-перше, щоб зробити з марки розширений бренд, її назва і графічний дизайн повинні бути придатні для цього.

По-друге, доцільно зареєструвати свою марку в різних товарних категоріях, навіть якщо підприємство не планує випускати цю продукцію. Інакше підприємства-конкуренти мають можливість приєднатися до сильного бренду без дозволу його власника.

По-третє, рішення про розширення бренду повинне ухвалюватися, коли він вже зайняв сильну позицію на ринку. Бажано, щоб показник популярності торгової марки серед цільової аудиторії складав не менше 50%.

По-четверте, потрібно визначити межі розширення бренду і зрозуміти, що є сенс випускати як додаток до основного продукту. У цьому допомагають результати досліджень, що дають відповідь на питання, як товари групуються в свідомості споживачів. Для цього використовують математичні методи, такі як кластерний аналіз.

Після того, як підприємство визначилось з новим товаром, потрібно освоїти технологію виробництва і розробити упаковку. Упаковка всіх товарів не обов’язково повинна повторюватися, головне, щоб вона була витримана в єдиному стилі.

Під час реалізації стратегії розширення бренду необхідно зважати як на її переваги, так і недоліки (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Переваги та недоліки стратегії розширення бренду

Переваги

Недоліки

1. За наявності відомого бренду розкручування нового товару під цією ж маркою потребує значно менше коштів, ніж запуск нового незалежного бренду.

1. Ризик розмивання бренду.


2. Розширений бренд поширює на всі товари, що він об’єднує, певний знак якості і репутацію. Тобто він надає кожному новому продукту, що включається в нього, підтримку.

2. Негативне сприйняття цільовою аудиторією хоча б одного товару під розширеною торговою маркою негативно відіб’ється на марці в цілому.

3. Споживачі з більшим бажанням спробують новий для себе товар під вже знайомим брендом, чим бренд, до якого в них не немає ніякого відношення, – ні поганого, ні хорошого.

3. Ймовірність того, що споживач, що купив одне найменування розширеної торгової марки, купить потім і друге, не перевищує 30%. Отже, за ті ж самі гроші, а то й дешевше можна було б вивести на ринок декілька монобрендів.

4. Для розширених брендів виробнику легше налагодити їх дистрибуцію. Так, торговельна мережа в першу чергу візьме на реалізацію новий продукт, випущений власником відомого бренду, ніж абсолютно нерозкручену марку.

4. Розширення бренду не завжди дозволяє заощадити на рекламних витратах. Навпаки, це вимагає непропорційного зростання витрат на рекламу.

5. Багато підприємств випускають під розширеною торговою маркою товари, що свідомо не є основними в їх структурі продажів. Це робиться для додаткової підтримки основного бренду.

5. Розширення бренду призводить до збільшення так званих помилкових купівель у споживачів, що не найкраще відбивається на іміджі торгової марки.

Джерело: складено автором


Успіх бренду залежить від самого продукту і його якості, позиціонування, рекламної стратегії, упаковки тощо.

Важливими складовими політики фірмового бренду є корпоративні стандарти. Під ними розуміють зовнішні атрибути - уніформа, оформлення приміщення, а також правила поведінки співробітників, їх уміння донести філософію свого підприємства до кожного споживача. Відомі міжнародні підприємства витрачають великі кошти на підтримку єдиних стандартів обслуговування своїх клієнтів.

Корпоративні стандарти є найбільш дієвими інструментами маркетингу і завоювання конкурентних переваг на ринку. Стандарт, що визначає правила внутрішньої організації середовища підприємства, підвищує рівень керованості, стає засобом управління персоналом, підтримує виробничі процеси на належному рівні. Корпоративні стандарти дозволяють підприємству краще пристосуватися до вимог ринку і споживачів.

Стратегія розвитку продукту і отримання переваг в маркетингу припускають також збільшення числа споживачів продуктів підприємств м’ясної промисловості. З цією метою необхідно проводити гнучку цінову політику, тим більше, що цього чекають споживачі. Це дозволить не лише стимулювати попит існуючих споживачів, але й залучати нових.

Політика розвитку продукту передбачає також диференціацію м’ясопродуктів. Досягнення біології, генетики дозволяють виробляти продукти м’ясопереробних підприємств з широким спектром споживчих властивостей, тобто з самим різним рівнем споживчої вартості.

Таким чином, обґрунтований підхід маркетингових служб м’ясопереробних підприємств до розробки стратегії розвитку продукту з використанням методичного підходу на основі визначення коефіцієнта споживчої вартості дає можливість забезпечити їм стійкі конкурентні переваги на ринку м’ясопродуктів.

Для завоювання ринкових переваг стратегію розвитку продукту доцільно розробляти в комплексі зі стратегією орієнтування на якість та безпеку продукції, що повинна лежати в основі стратегії досягнення конкурентних переваг кожного м’ясопереробного підприємства.


3.3. Стратегія досягнення конкурентних переваг, зорієнтована на якість та безпеку м’ясної продукції


Стабілізація та розвиток ринку продукції м’ясної промисловості, вступ України до СОТ, а також підвищення вимог споживача до якості і безпеки продуктів харчування сприяють різкому загостренню конкуренції на ринку м’ясопродуктів. Дія цих чинників змушує вітчизняні підприємства шукати нові методи управління, які б забезпечували їм стійкі конкурентні переваги на ринку. Сьогодні управління якістю все більшою мірою стає важливою стратегічною зброєю у конкурентній боротьбі, що активно застосовується для збільшення частки ринку. Тому, на нашу думку, серед стратегій підприємства, спрямованих на досягнення конкурентних переваг на ринку, саме стратегії орієнтування на якість має приділятися особлива увага. Упровадження системи якості, що забезпечує випуск не лише якісної за органолептичними властивостями, але і безпечної для здоров’я продукції, є тим основним чинником, який дасть можливість підприємствам м’ясної індустрії зайняти свою нішу на ринку, знайти свого споживача. Упровадження системи якості підвищує внутрішню культуру виробництва, змінює психологію людей, безпосередньо зайнятих у технологічних процесах.

Тривалий час підприємства харчової промисловості не приділяли належної уваги питанням розробки й упровадження систем якості. Останніми роками збільшується кількість країн, що звертаються до системи забезпечення виробництва безпечної харчової продукції,   НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point (ХАССП)), дослівно ця абревіатура розшифровується як „Аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю”. Суть її полягає у виявленні небезпечних чинників і „критичних точок” технологічного процесу, тобто параметрів, що впливають на безпечність продукції.

Основні відмінності системи ХАССП від інших систем полягають у тому, що вони базувалися на періодичних випробуваннях сировини і готової продукції. Відповідно до системи ХАССП, контролю підлягає вся сировина і вся продукція на всіх етапах виробництва. Відповідно до нової Постанови Європейського парламенту і Ради Європи №852/2004 від 29 квітня 2004 р. „Про санітарно-гігієнічні правила виробництва харчових продуктів” всі харчові оператори, які працюють на ринку Європейського Союзу, не пізніше 1 січня 2006 року обов’язково повинні були впровадити і підтвердити систему НАССР на своєму підприємстві. Європейські та американські партнери вимагають від підприємств, що експортують свою продукцію, дотримання вимог ISO 9000.

Українське законодавство у сфері виробництва продуктів харчування повинно відповідати європейському. В Україні діє ДСТУ 4161-2003 „Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги”, що набув чинності з 1 липня 2003 року. Цей стандарт установлює загальні положення та вимоги до системи управління безпечністю харчової продукції на основі концепції „Аналіз небезпечних чинників та критичні точки контролю”. За цією системою на підприємстві проводиться аналіз всіх етапів технологічного процесу з позиції санітарної безпеки і контролю якості. В результаті аналізу виявляються „вузькі місця” виробництва, де можливий ризик зниження безпеки виробництва продуктів харчування. Після оцінки рівня ризику визначаються методи його зниження, а також методи контролю якості в точках ризику [148].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылка скрыта.

7. Вибір стратегії розвитку м’ясопереробного підприємства доцільно здійснювати на основі оцінки показника конкурентоспроможності, що передбачає розрахунок коефіцієнта споживчої вартості. Це дозволить менеджерам своєчасно коригувати товарну політику, управляти асортиментом для збільшення випуску конкурентоспроможних товарів, вносити зміни у виробничі і маркетингові технології для збереження та посилення конкурентних переваг.

8. Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників м’ясопродуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках менеджерам підприємств необхідно зосередитись на розробці стратегії досягнення конкурентних переваг, зорієнтованої на якість та безпеку м’ясної продукції. Розроблені методичні рекомендації передбачають поетапне упровадження системи якості ХАССП, що сприятиме підвищенню рівня довіри споживачів до продукції та підприємства, та забезпечить формування динамічної, діючої і надійної системи менеджменту.

Додаток А


Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылка скрыта.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Аграрний сектор України у 2005 році / [Мельник Ю. Ф., Дем’янчук В. В., Ємельянова Ж. Л. та ін.] ; за ред. Ю. Ф. Мельника. – К., 2006. – 88 с.

2. Агропродовольственные рынки России : опыт исследования / Е. В. Серова, И. Г. Храмова, Н. Карлова, О. Колинько ; под ред. Е. В. Серовой.   М. : ИЭПП, 2000. – 298 с.

3. Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика / Азоев Г. Л. - М. : Центр экономики и маркетинга, 1996. – 298 с. – (Б-ка хоз. руководителя ; кн.3).

4. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / Ансофф И.   СПб. : Питер Ком, 1999. – 356 с.

5. Ансофф И. Стратегическое управление / Ансофф И. ; пер. с англ.   М. : Экономика, 1989. – 519 с.

6. Архипов П. К. Качество и экономика / Архипов П. К. - М. : Колос, 1971.   79 с.

7. Ассэль Р. Маркетинг : Принципы и стратегии / Ассэль Р. – М. : Инфра-М, 1999. – 412 с.

8. Бадалов Л. М. Экономические проблемы повышения качества продукции / Бадалов Л. М.   М. : Экономика, 1982. - 192 с.

9. Балабанова Л. В. Маркетинг : підруч. / Балабанова Л. В. – 2-ге вид., перероб. та доповн. – К. : Знання-Прес, 2004. – 645 с.

10. Балабанова Л. В. Стратегічне маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств : навч. посіб. / Л. В. Балабанова, В. В. Холод. – К. : ВД „Професіонал”, 2006. – 448 с.

11. Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України : [cтат. зб.]. – К., 2004. – С. 11-13.

12. Барський Ю. М. Фінансові важелі активізації розвитку продовольчого комплексу України / Ю. М. Барський, А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Облік і фінанси” : зб. наук. праць. – Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2004. – Вип. 1 (3). - С. 54-60.

13. Боумен К. Стратегия на практике / Боумен К. – СПб. : ПИТЕР, 2003. – 175 с.

14. Брун М. Управление качеством: затраты и выгоды / М. Брун, Д. Георги // Проблемы теории и практики управления.   2000.   №1.  С. 95-100.

15. Вайсман А. Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху; Стратегия менеджмента: 5 факторов успеха / Вайсман А. ; пер. с нем. – М. : АО „Интерэксперт”, Экономика, 1995. – 344 с. – (Практикум делового человека).

16. Василенко В. О. Стратегічне управління : навч. посіб. / В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 396 с.

17. Виханский О. С. Стратегическое управление : [учебник] / Виханский О. С. - 2-е изд., перераб. и дополн. - М. : Гардарика, 1998. – 296 с.

18. Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2007 роки [Електронний ресурс] : статистична інформація / Держ. ком. статистики України. - Режим доступу : w.ukrstat.gov.ua

19. Войтоловский В. Н. Стимулирование повышения качества / Войтоловский В. Н. и др.   Л. : Лениздат, 1979.   231 с.

20. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент : підруч. / Войчак А. В. – К. : КНЕУ, 1998. – 268 с.

21. Гаркавенко С. С. Маркетинг : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Гаркавенко С. С.. - К. : Лібра, 2002. – 708 с.

22. Герасимчук В. Г. Маркетинг : теорія і практика : навч. посіб. / Герасимчук В. Г. – К. : Вища шк., 1994. – 327 с.

23. Герчикова И. Н. Менеджмент: [учебник] / Герчикова И. Н. – [3-е изд.].   М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 2001. – 372 с.

24. Гличев А. В. Основы управления качеством продукции / Гличев А. В. – М. : РИА „Стандарты и качество”, 2001. – 108 с.

25. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика / Голубков Е. П. – 2-е изд., перераб. и дополн.   М. : Издательство „Финпресс”, 2000. - 464 с. – (Маркетинг и менеджмент в России и за рубежом).

26. Горькова Т. Ю. От монополизма к рынку / Горькова Т. Ю.   СПб. : Изд-во СПбУЭФ, 1993. – 68 с.

27. Горькова Т. Ю. Стратегия предпринимательства / Т. Ю. Горькова, В. А. Третьяков. - СПб. : Знание, 1992.   39 с.

28. Гудзинський О. Д. Менеджмент у системі агробізнесу / Гудзинський О. Д.   К. : Урожай, 1994.   240 с.

29. Данилюк М. О. Аналіз ефективності впровадження інноваційного технологічного обладнання / М. Данилюк, І. Мазур // Вісник Прикарпатського ун-ту ім. В. Стефаника. Економіка ; вип 5. – Івано-Франківськ, 2007.   №5. – С. 95-103.

30. Дей Д. Стратегический маркетинг / Дей Д. – М. : МТ – Пресс, 2002. – 565 с.

31. Дикань В. Л. Обеспечение конкурентоустойчивости предприятия / Дикань В. Л. – Х. : Основа, 1995. - 159 с.

32. Діагностика сектору переробки м’яса та виробництва м’ясопродуктів [Електронний ресурс] : за даними звіту ВГО „Українська асоціація маркетингу” на замовлення проекту БІЗПРО.   К., 2006. – Режим доступу до журн. : http://www.bizpro.org.ua.

33. Дмитрук М. Стратегічний маркетинг: данина моді високих понять чи інструмент конкурентної боротьби? / М. Дмитрук // Маркетинг і реклама. – 2003.   №5-6. – С. 32-37.

34. Довгань Л. Є. Конкурентоспроможність підприємств / Довгань Л. Є. – К. : ІВЦ „Видавництво „Політехніка”, 2004. – 144 с.

35. Драган О. І. Організаційно-методологічне забезпечення конкурентоспроможності підприємств м’ясної промисловості України : проблеми теорії і практики : монографія / О. І. Драган.   К. : НУХТ, 2007. – 251 с.

36. Драган О. І. Управління конкурентоспроможністю підприємств : теоретичні аспекти : монографія / О.І. Драган.   К. : ДАКККіМ, 2006. – 144 с.

37. Драган О. І. Система забезпечення конкурентоспроможності підприємств : методологічні аспекти / О. І. Драган // Вісник Житомирського держ. техн. ун-ту / Економічні науки. – Житомир : ЖДТУ, 2008.  № 2 (44).  С. 239−246.

38. Дудар Т. Г. Маркетинг в агропромисловому комплексі : теорія і практика : [навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів] / Тарас Григорович Дудар. – Тернопіль : Горлиця, 1999. – 184 c.

39. Дудар Т. Г. Становлення і розвиток маркетингової діяльності в агропромислових формуваннях / Т. Г. Дудар // Основні напрямки високоефективного розвитку пореформеного розвитку агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі. – К. : ІАЕ, 2002. – С. 590.

40. Економіка і маркетинг виробничо-підприємницької діяльності : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / [П. Г. Перерва, В. М. Тимофєєв, М. І. Погорєлов та ін.]. – Х., 2004. – 639 с.

41. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств : / [за ред. С. І. Шкарабана, М. І. Сапачова]. – Тернопіль, ТАНГ, 1999. – 405 с.

42. Економічний і соціальний стан області за 2005 рік / [відп. за вип. В. С. Барчук]. – Луцьк : Головне управління статистики у Волинській області, 2006. – 235 с.

43. Забродська Л. Д. Стратегічне управління : реалізація стратегії : [навч. посіб. для студ. екон. спец.] / Забродська Л. Д. – Х. : Консул, 2004. – 208 с.

44. Завьялов П. С. Маркетинг в схемах, рисунках, таблицах : [учеб. пособие] / Завьялов П. С. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 496 с.

45. Завьялов П. С. Международная конкурентоспособность (на уровне национальной экономики, отрасли, предприятия, товара) / П. С. Завьялов, Г. Л. Азоев, К. В. Швандар.   М. : ИНФРА-М, 1997. – 348 с.

46. Зозульов О. В. Брендинг та антибрендинг : що вибрати в Україні / О. В. Зозульов // Маркетинг в Україні. – 2002.   №4. – С. 26-29.

47. Зозульов О. В. Про посилення конкурентних переваг підприємства / О. В. Зозульов // Економіка підприємства. – 2003.   №8. – С. 33-38.

48. Иванов Ю. Б. Конкурентоустойчивость предприятия в условиях формирования рыночных отношений / Иванов Ю. Б. – Х. : Консул, 1997. – 246 с.

49. Іванов Ю. Б. Організаційно-економічні проблеми забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств в умовах формування ринкових відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.06.01 „Економіка, організація і управління підприємствами” / Ю. Б. Іванов. – Х., 1997. – 32, [1] с.

50. Игольников Г. Что понимать под конкурентоспособностью, инвестиционной привлекательностью и экономичностью производства / Г. Игольников // Российский экономический журнал. – 1995.   №11. – С. 107-110.

51. Информационное обеспечение управления конкурентоспособностью / [под ред. С. Г. Светунькова]. – С.-Петербург, 2000. – 469 с.

52. Калинчик Н. Мясные тромбы [Електронний ресурс] / Н. Калинчик, А. Степанец. / АПК-Информ. – 2005. – 13 черв. – Режим доступу до журн. : http://www.apk-inform.com./showart.php?id=25646.

53. Калінчик М. В. Рівень споживання продуктів харчування як основа розробки стратегії розвитку АПК / М. В. Калінчик // Економіка АПК. – 2001.   №3. – С. 22-27.

54. Карич Д. Маркетинг на підприємствах АПК / Карич Д. – К. : Б-чка газ. сел. біржа, 1994. – 96 с.

55. Карлоф Б. Вызов лидеров / Б. Карлоф, С. Седерберг ; пер. со швед.   М. : Дело, 1996. – 352 с.

56. Карлоф Б. Деловая стратегия : концепция, содержание, символы / Карлоф Б. ; пер. с англ.   М. : Экономика, 1991. - 239 с.

57. Кіндрацька Г. І. Основи стратегічного менеджменту : навч. посіб. / Кіндрацька Г. І. – Львів : Кінпатрі ЛТД, 2000. – 264 с.

58. Конкурентоспособность и экономическая устойчивость предприятия / [Динес В. А., Ларин В. М., Лоскутов Р. Ю., Яшин Н. С.]. – Саратов : Изд. центр СГСЭУ, 1999. – 324 с.

59. Кочура Є. В. Моделювання макроекономічної динаміки: навч. посіб. / Є. В. Кочура, В. М. Косарєв. – Київ : Центр навчальної літератури, 2003. – 236 с.

60. Кревенс Д. В. Стратегический маркетинг / Д. В. Кревенс ; пер. с англ.   [6-е изд.]. – М. : Издательский дом „Вильямс”, 2003. – 752 с.

61. Крикавський Є. В. Промисловий маркетинг : [підруч. для студ. екон. спец.] / Є. В. Крикавський, Н. І. Чухрай. – 2-ге вид. – Львів : Нац. ун-т „Львівська політехніка”, 2004. – 472 с.

62. Круглов В. В. Конкуренция : [учеб. пособие] / Круглов В. В.   М. : Проспект, 2004. – 402 с.

63. Куденко Н. В. Маркетингові стратегії фірми : [монографія] / Наталія Володимирівна Куденко. – К. : КНЕУ, 2002. – 245 с.

64. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг: навч. посіб. / Куденко Н. В. – К. : КНЕУ, 2005. – 152 с.

65. Кузьмін О. Є. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: підруч. / О. Є. Кузьмін, Н. І. Горбаль. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 304 с.

66. Кулев Д. Х. От качества пищевых добавок к качеству продуктов питання / Д. Х. Кулев, В. В. Евелева // Партнеры и конкуренты.   2002.   №2.   С. 24-25.

67. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Жан-Жак Ламбен ; пер. с франц. - СПб. : Наука, 1996. – 589 с.

68. Ліпич Л. Г. Конкурентоспроможність продукції підприємств м’ясної промисловості / Л. Г. Ліпич, А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент” : зб. наук. праць. – Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2005.   Вип. 2 (6).   С. 16-27.

69. Ліпич Л. Г. Маркетингове прогнозування товарного ринку : [монографія] / Любов Григорівна Ліпич. – Луцьк : ЛДТУ, 2002. – 376 с.

70. Ліпич Л. Г. Механізм процесу розробки та реалізації стратегії конкурентних переваг підприємства / Л. Г. Ліпич, А. М. Ніколаєва // Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика : зб. тез доповідей міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 жовт. 2007 р. – Дрогобич : Посвіт, 2007. – С. 227-229.

71. Ліпич Л. Г. Модель формування і реалізації стратегії досягнення конкурентних переваг підприємства / Л. Г. Ліпич, А. М. Ніколаєва // Вісник Хмельницького нац. ун-ту. Серія „Економічні науки”.   2008. – Т.1 (106), № 2.   С. 92-96.

72. Липич Л. Г. Обеспечение продовольственной безопасности государства в мясопродуктовом сегменте рынка Украины / Л. Г. Липич, А. Н. Николаева // Экономическая безопасность государства: территориальный аспект / [под. ред. М. М. Бабяка, И. В. Недина]. – Дрогобич : КОЛО, 2006. – С. 80-89.

73. Ліпич Л. Г. Поведінка населення на ринку продовольчих товарів / Л. Г. Ліпич // Регіональна економіка. – 2002.   №2. – С. 124-133.

74. Литвин Б. М. Проблема збалансованості виробничої програми з потужністю будівельного підприємства / Б. М. Литвин // Наукові записки ; вип. 2 : зб. наук. праць фак-ту економіки і менеджменту інвестицій.   Тернопіль, 2007. – С. 42-53.

75. Мазаракі А. А. Економіка торговельного підприємства : підруч. [для вузів] / Мазаракі А. А. ; під ред. Н. М. Ушакової. – К. : „Хрещатик”, 1999. – 800 с.

76. Макроекономічні показники розвитку агропромислового сектору України за 2007 рік [Електронний ресурс] / Міністерство аграрної політики України. – Режим доступу : ov.ua/page/?5715

77. Мамиконян М. Л. Перспективы изменения мировой динамики спроса и предложения на мясо и мясопродукты до 2010 года / М. Л. Мамиконян // Мясная индустрия. - 2001.   №1.   С. 45-49.

78. Маркетинг : [учебник] / [Романов А. Н., Корлюгов Ю. Ю., Красильников С. А. и др.] ; под ред. А. Н. Романова. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. – 560 с.

79. Маркетингові дослідження : навч. посіб. / [Є. В. Крикавський, Н. С. Косар, О. Б. Мних, О. А. Сорока]. – Львів : Нац. ун-т „Львівська політехніка”, „Інтелект-Захід”, 2004. – 288 с.

80. Маркова В. Д. Стратегический менеджмент : [курс лекций] / В. Д. Маркова, С. А. Кузнецова. – М. : ИНФРА-М, Новосибирск : Сибирское соглашение, 2000. – 288 с. – (Серия „Высшее образование”).

81 Маштабей В. Я. Пути повышения конкурентоспособности экспортной продукции / Маштабей В. Я., Желудякова Л. А., Кутынина Т. П. и др.   К. : Наукова думка, 1988. - 232 с.

82. Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку / Антимонопольний комітет України. – Офіц. вид. // Офіційний вісник України. – 2002.   №14. – С. 397-409.   (Нормативні акти міністерств та інших центр. органів викон. влади, зареєстровані М-вом юстиції України).

83. Методика оценки уровня конкурентоспособности промышленной продукции. – М. : Изд-во стандартов, 1984. – 25 с.

84. Мильгром Д. А. Оценка конкурентоспособности экономических технологий [Електроний ресурс] / Д. А. Мильгром // Маркетинг в России и за рубежом. – 1999.   №2. – Режим доступу до журн. : ru/press/marketing/1999-2/05.shtml.

85. Минцбер Г. Школы стратегий / Минцбер Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. ; пер с англ. Ю.Н. Каптуревского. – СПб : Издательство „Питер”, 2000.   336 с.

86. Мікловда В. П. Підприємництво в Україні : Проблеми становлення і розвитку / Мікловда В. П. – Ужгород, 1997. – 27 с.

87. Міщенко А. П. Стратегічне управління : навч. посіб. / Міщенко А. П. – К. : „Центр навчальної літератури”, 2004. – 336 с.

88. Моніторинг виробничо-фінансової діяльності підприємств і організацій за 2004 р. Ч. ІІІ. – К. : Мінагрополітики України, 2005. – 168 с.

89. Мороз О. В. Організаційно-економічні фактори управління якістю на підприємствах / О. В. Мороз, Л. М. Ткачук. – Вінниця : Універсум-Вінниця, 2005. – 137с.

90. Мороз О. В. Особливості оцінки якості харчової продукції з урахуванням потреб споживачів / О. В. Мороз, Л. М. Ткачук // Вісник Вінницького політехнічного інституту.   2004.   № 4.   С.24-29.

91. Мороз О. В. Практика використання товарних знаків в процесі забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств / О. В. Мороз, О. В. Пашенко // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. – 2001.   Вип. 79. – С.3-6.

92. Московчук Э. Полуфабриканты / Э. Московчук // БИЗНЕС. – 2005.   №51 (674). – 19 дек. – С. 111-113.

93. Наливайко А. Теорія стратегії підприємства / Наливайко А. – К. : КНЕУ, 2001. – 227 с.

94. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. / В. Д Нємцов, Л. Є. Довгань. – К. : ЕксОб, 2002. – 560 с.

95. Ніколаєва А. М. Аналіз формування конкурентних переваг підприємств м’ясної промисловості / А. М. Ніколаєва // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: тези доповідей і виступів Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. – Донецьк : ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2006. – С. 87-88.

96. Ніколаєва А. М. Забезпечення конкурентних переваг підприємства у маркетингу на основі показників споживчої вартості продукції / А. М. Ніколаєва // Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, 2007. - С. 196-198.

97. Ніколаєва А. Забезпечення конкурентоспроможності продукції на основі впровадження систем якості / А. Ніколаєва // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті : національна ідентичність та тенденції глобалізації : зб. тез доповідей міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Ч. 1. – Тернопіль : Економічна думка, 2005. – С. 243-245.

98. Ніколаєва А. М. Конкурентні переваги як визначальні чинники забезпечення конкурентоспроможності підприємства / А. М. Ніколаєва // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки : зб. тез міжвуз. наук.-практ. конф., 19–20 квіт. 2007 р. – Рівне : НУВГП, 2007. – С. 92-93.

99. Ніколаєва А. М. Методика аналізу формування конкурентних переваг вітчизняних підприємств / А. М. Ніколаєва // Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства : тези доповідей наук.-практ. конф. – Львів : Нац. ун-т „Львівська політехніка”, 2007.   С. 154-155.

100. Ніколаєва А. М. Моніторинг стратегій конкурентних переваг підприємств м’ясної промисловості / А. М. Ніколаєва // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. Економічні науки. – Х. : ХНТУСГ, 2007 р.   Вип. 50. - С. 236-240.

101. Ніколаєва А. М. Обґрунтування стратегії розвитку м’ясопереробного підприємства на основі SWOT – аналізу / А. М. Ніколаєва // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу : тези доповідей і виступів Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. – Донецьк : ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2007. – С. 86-87.

102. Ніколаєва А. М. Особливості оцінки конкурентних переваг підприємств м’ясної промисловості / А. М. Ніколаєва // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання : праці міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених. Ч. 2. – Донецьк : ДонНУ, 2005. - С. 144-147.

103. Ніколаєва А. М. Оцінка конкурентоспроможності харчової продукції на засадах визначення коефіцієнта споживчої вартості / А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент” : зб. наук. праць. – Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2007.   Вип. 4 (14).   С. 250-263.

104. Ніколаєва А. М. Проблеми аналітичного забезпечення формування конкурентних переваг вітчизняних підприємств / А. М. Ніколаєва // Вісник Нац. ун-ту „Львівська політехніка” „Менеджмент та підприємництво в Україні : етапи становлення і проблеми розвитку”. – Львів : Нац. ун-т „Львівська політехніка”, 2007.   № 576.   С. 199-205.

105. Ніколаєва А. М. Стратегії економічної поведінки учасників м’ясного ринку / А. М. Ніколаєва // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи : матеріали міжнар. Форуму молодих вчених. – Х. : ХНТУСГ.   2007.   С. 202-203.

106. Ніколаєва А. М. Стратегія конкурентних переваг у системі стратегічного управління підприємством / А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент”. Ч. 2 : зб. наук. праць. – Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2006.   Вип. 3 (10).   С. 127-136.

107. Ніколаєва А. М. Теоретичні питання аналізу конкурентних переваг / А. М. Ніколаєва // Економічні науки. Серія „Економічна теорія та економічна історія” : зб. наук. праць. – Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2006. - Вип. 3 (11).   С. 158-168.

108. Ніколаєва А. М. Український ринок м’ясної продукції: стан та проблеми розвитку / А. М. Ніколаєва // Наука і освіта-2002 : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Т. 13 : Економіка. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002.   С. 38-39.

109. Non stop // БИЗНЕС. – 2005.   №35. – 29 авг. – С. 120-121.

110. Обзор рынка говядины // Мясной Бизнес. – 2004. - №7 (25). – С. 64-66.

111. Обзор рынка мяса птицы // Мясной Бизнес. – 2004. - №7 (25). – С. 56-59.

112. Обзор рынка свинины // Мясной Бизнес. – 2004. - №7 (25). – С. 60-62.

113.