Geum.ru

Дата, підпис) (Призвище І. П

Вид материалаДокументы

Содержание


Херсон – 2010
Розділ 1. аналіз стану основних фондів підприємства
Розділ 2. аналіз основних засобів тов “сигма”
Висновки та пропозиції
Перелік посилань
Подобный материал:
  1   2


МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА


Кафедра менеджменту


АНАЛІЗ СТАНУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА


Курсова робота з дисципліни

«Аналіз господарської діяльності»


Розробив студент групи 404 ___________ _________________

(дата, підпис) (Призвище І.П.)


Керівник роботи _________ ___________ _________________

(звання, посада) (дата, підпис) (Призвіще І.П.)


Нормоконтроль _________ ___________ _________________

(звання, посада) (дата, підпис) (Призвіще І.П.)


Результати захисту «__________________» _____________2010р.


ХЕРСОН – 2010


ЗМІСТ


ВСТУП


Будь-який господарюючий суб'єкт, здійснюючи виробничу діяльність, використовує обмежені економічні ресурси, що підрозділяються на природні, матеріальні, трудові, фінансові і підприємництво (як особливий ресурс).

Визначальною складовою усієї виробничо-господарської діяльності підприємства є основні фонди (засоби).

Визначальною ознакою основних фондів виступає засіб перенесення вартості на продукт - поступово, протягом ряду кругообігів (виробничих циклів), частинами в міру зносу. Таким чином, одноразово авансована вартість у статутний капітал (фонд) у частині основного капіталу здійснює постійний оборот, переходячи з грошової в продуктивну, товарну і знову в грошову форму. У цьому складається економічний зміст основних фондів.

Основні виробничі фонди беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речовинну форму до кінця експлуатації, переносять свою вартість на продукт, що виготовляється, у міру зносу, відшкодовуються спочатку в грошовій формі, потім у натуральній формі.

Перехід до ринкової системи господарювання неможливий без вирішення питання підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей. Від вирішення цієї проблеми залежить місце підприємства в економіці, його фінансовий стан, конкурентноздатність на ринку. Технічний рівень, якість, надійність, довговічність продукції залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання, що визначає ефективність виробництва. Це визначає актуальність теми даної роботи.

Об’єктом дослідження є матеріальні ресурси виробництва у вигляді основних засобів.

Суб’єктом виступає торговельне підприємство ТОВ “Сигма”.

Метою нашої роботи є розкриття ролі основних ресурсів за допомогою механізмів економічного аналізу і аудиту для покращення діяльності господарських суб’єктів.

Реалізовуючи продукцію на ринку ефективність маркетингової діяльності підприємства значною мірою визначається рівнем установленої ціни. Залежно від його значения підприємство може відповідно одержувати прибуток або мати збитки. Тому вивчення особливостей впливу маркетингового середовища на процес ціноутворения буде неповним без дослідження механізму його взаємодіі з ціною. При цьому окрім контрольованих та неконтрольованих чинників також ураховуються зворотний зв'язок і адаптація

Визначаючи роль ціни в умовах маркетингу, треба нагадати, що вона виконує подвійну роль. 3 одного боку, ціна є головним чинником довгострокової рентабельності підприємства, з іншого, подібно до реклами, є інструментом стимулювання попиту при реалізації продукції. Тому зростання ефективності її використання вимагає, щоб виробництво повною мірою відповідало попиту на продукцію, а маркетингові зусилля були спрямовані на створення прихильності споживача до товарної марки продукції.


РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СТАНУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА


1.1 Загальна характеристика основних фондів


Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, необхідні предмети праці, тобто мате­ріально-технічні ресурси та засоби праці. Сукупність засобів праці, якими розпоряджається підприємство, складає його основні фонди.

Під терміном "основні фонди" розуміють матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку із фі­зичним або моральним зносом.

Таким чином, характерними особливостями основних фондів є:

1. Використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу (не менше року).

2. Схильність до зносу, який виявляється у поступовій втраті можливої подальшої експлуатації у зв'язку з старінням, закінченням резерву потужності (матеріальний знос) або з втратою доцільності по­дальшої експлуатації у зв'язку з виникненням основних фондів, що мають якісніші характеристики (моральний знос).

3. Специфічний характер кругообігу та відшкодування вартості через механізм поступової амортизації з віднесенням амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства, і відповідно, вартість продукції (робіт, послуг).

Основні фонди підприємства повинні забезпечити належні мате­ріальні умови для здійснення господарської діяльності торговельного підприємства, зберігання необхідного обсягу товарних запасів, про­ведення транспортних, розвантажувально-навантажувальних, фасу­вальних та інших підготовчих операцій, пов'язаних з отриманням та реалізацією товарів, виконанням виробничих функцій, наданням по­слуг, праці та відпочинку робітникам підприємства, підвищенням продуктивності їхньої праці та ефективності господарювання всього підприємства. Рішенню цих завдань сприяє цілеспрямована робота з формування обсягу та складу основних фондів, створення режиму та умов їх експлуатації, підтримки у робочому стані та вибору політики амортизації.

Методичні принципи формування в бухгалтерсь­кому обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи (далі основні за­соби) визначені Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (ПСБО 7).

Згідно з пунктом 4 П(С)БО 7 основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністратив­них і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одно­го року (або операційного циклу, якщо він більше одного року). Таким чином, об'єктами бухгалтерсь­кого обліку є всі основні засоби підприємства - як ті, що використовуються у виробничій діяльності, так і ті, що відносяться до основних невиробничих засобів.

Одиницею обліку основних засобів як і раніше залишається об'єкт, визначення якого мало чим відрізняється від старих визначень, наведених у документах, що вже втратили чинність: Положенні №250 та Інструкції з основних фондів. Але в П(С)БО 7 є і нововведення: якщо один об'єкт основних засобів складається з окремих частин, у яких різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт.

Крім того, П(С)БО 7 вводить нове поняття - подібні об'єкти, тобто ті, що мають однакове фун­кціональне призначення й однакову справедливу вартість.

Для розкриття сутності основних засобів доцільно використовувати наступну класифікацію основних фон­дів підприємства [8].

За характером використання виділяють:

- основні виробничі фонди основного виду діяльності підприємства;

- основні виробничі фонди інших галузей, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією товарів (виробництвом продукції або надан­ням послуг), але виконують окремі підсобно-допоміжні та обслугову­ючі функції (в торговельних підприємствах до них відносять основні фонди таких сфер матеріального виробництва, як транспорт, будів­ництво, виробництво, побутове обслуговування, інформаційно-обчислювальне обслуговування та інше);

- невиробничі основні фонди, використання яких пов'язане з діяльністю, що відноситься до галузей невиробничої сфери (житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, освіта, культура, охорона здоров'я, відпочинок та туризм, соціальне забезпечення та інше).

На відміну від основних виробничих фондів, які обслуговують господарську діяльність підприємства та створюють умови для її успішного здійснення, наявність у торговельного підприємства не­виробничих основних фондів призначена забезпечити вирішення соціальних завдань.За цільовим призначенням в складі основних виробничих фондів виділяють наступні групи основних фондів:

1. Будинки - архітектурно-будівельні об'єкти, що забезпечують умови праці працівників.

2. Споруди - інженерно-будівельні об'єкти, необхідні для здійс­нення виробничих та торгово-технологічних процесів.

3. Передавальні засоби, за допомогою яких здійснюється передача енергії, тепла, а також рідких та газоподібних речовин.

4. Машини та устаткування, до яких належать силові машини, робочі механізми та устаткування, торговельні автомати, механічне устаткування, підйомно-транспортне устаткування; контрольно-касові апарати, вимірювальні прилади апарати та устаткування для виго­товлення та продажу безалкогольних напоїв, фасувально-пакувальне устаткування, інше торгово-технологічне устаткування, теплове устаткування.

5. Інструмент механізований, немеханізовані засоби праці та за­кріплені до машин інструменти.

6. Виробничий інвентар та приладдя, предмети виробничого при­значення; устаткування з охорони праці; ємкості для зберігання рід­ких та сипучих товарів і таке інше.

7. Транспортні засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажу.

8. Господарський інвентар - предмети конторського та господарсь­кого призначення.

9. Багаторічні насадження.

Залежно від участі у виробничому процесі в складі виробничих фондів розрізняють:

- активну частину - машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці;

- пасивну частину - будівлі, споруди та інші елементи основних фондів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але ство­рюють матеріально-речові умови для господарської діяльності підпри­ємства.

В галузях виробничої сфери вирішальну роль має стан та техніч­ний рівень активної частини основних фондів. Він визначає можливо­сті підприємства щодо збільшення виробничих потужностей та вироб­ничої програми, рівень продуктивності праці основного виробничого персоналу. Це вимагає першорядної уваги до збільшення питомої ва­ги активної частини основних фондів в їх загальному обсязі.

Залежно від прав власності основні фонди, що знаходяться у роз­порядженні підприємства, прийнято поділяти на:

- власні основні фонди;

- орендовані основні фонди, передані у використання підприємст­ву на основі договору оренди приміщень, споруд або лізингу машин, обладнання на визначений часовий термін за визначену плату з пра­вом (фінансова оренда) або без права (оперативна оренда) подальшого викупу. [10]

Залежно від джерел фінансування в складі власних основних фондів виділяють:

- основні фонди, внесені до статутного фонду підприємства його засновниками (передані в порядку оплати акцій);

- основні фонди, придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів;

- основні фонди, придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів;

- безплатно отримані основні фонди ( в порядку спонсорської, безплатної фінансової допомоги та інше).

Залежно від стану фактичного використання основних фондів, їх поділяють на:

- основні фонди, які фактично використовуються в господарській діяльності підприємства;

- основні фонди, здані в оренду (оперативну чи фінансову);

- основні фонди, що тимчасово використовуються у зв'язку з пе­реходом на нові види продукції, проведенням планового ремонту, се­зонними коливаннями в обсязі попиту та інше;

- основні фонди, подальше використання яких в діяльності під­приємства не планується.

Характеристика основних фондів підприємства за станом їх викори­стання дозволяє визначити коло завдань, що потребують вирішення:

- по відношенню до основних фондів, що використовуються в гос­подарській діяльності підприємства, основним завданням управління є підвищення ефективності їх використання;

- по орендованих — вибір оптимальних умов оренди та підбір орендаторів;

- по фондах, зданих в оренду - контроль за зберіганням та дотри­манням правил експлуатації, визначення оптимальних умов оренди, під­бір орендаря, контроль за своєчасністю сплати орендної платні;

- по відношенню до фондів, що тимчасово не використовуються - скорочення періоду їх простою та якнайшвидше включення до вироб­ничого процесу (за рахунок скорочення термінів монтажу, наладки, ремонту).

Якщо підприємство має зайві основні фонди, що тимчасово не вико­ристовуються, то основним завданням є пошук можливостей їх альтер­нативного використання шляхом перепрофілювання, здачі в оренду або продажу, максимізації отриманих внаслідок цього доходів.

Розглянута класифікація основних фондів використовується для аналізу їх стану, планування відтворення, складання державної звіт­ності, проведення переоцінок та інвентаризацій.

Аналіз структури основних фондів дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних фон­дів, надати характеристику змінам в їх складі.

Згідно з пунктом 4 П(С)БО 7 термін корисного використання (експлуатації) об'єктів - це очікува­ний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлений (виконаний) очі­куваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). Термін експлуатації об'єкта можна збільшити шляхом капітальних ремонтів або інших поліпшень, у результаті яких не тільки поліпшуються технічні характеристики основних фондів, але й збільшуєть­ся термін їх служби.


1.2. Інформаційна основа проведення аналізу основних засобів.

Необхідною передумовою удосконалення формування, викори­стання та відтворення основних фондів торговельного підприємства є проведення аналізу їх сучасного стану та ефективності використання.

Інформаційною основою аналітичної роботи є матеріали бухгал­терського обліку (обігові відомості з рахунків "Основні засоби", "Обладнання", "Майно в оренді"), форми бухгалтерської звітнос­ті: ф. №1 "Баланс", ф. №3 "Звіт про фінансово-майновий стан»,(розділ 4 - Наявність та рух основних фондів), форма статистичної звітності №11-ОФ "Звіт про наявність та рух основних фондів, амор­тизацію (знос)", матеріали оперативного обліку об'єктів основних фондів (технічні паспорти та інша первинна документація), ма­теріали дослідження ринкових цін відновлення основних фондів (прайс-листи на продаж аналогічного обладнання, вартість будівель­но-монтажних матеріалів та робіт) тощо.

Завданням аналізу стану та ефективності використання основних фондів є: встановлення забезпеченості підприємства та його структур­них підрозділів основними фондами - відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребі в них; визначення обсягів їх росту, оновлення та вибуття; вивчення технічного стану основних засобів і особливо їх активної частини - машин та устаткування; визначення ступеня використання основних фондів, аналіз повноти використання торговельної та складської площі; встановлення ступеня використан­ня обладнання та його комплектності; визначення впливу викорис­тання основних фондів на обсяг товарообороту та інші економічні та фінансові показники діяльності підприємства; виявлення резервів зростання фондовіддачі, збільшення обсягу товарообороту та прибутку за рахунок покращення використання основних фондів.

Аналіз стану та ефективності використання основних фондів тор­говельного підприємства передбачає проведення наступної аналітичної роботи [5].

Аудит основних засобів - лише частина перевірки фінансово-господарської діяльності організації. Його ціллю є встановлення відповідності застосовуваної в організації методики обліку діючим нормативним актам. Метою аудита основних засобів також може бути оцінка ефективності використання основних засобів. Для досягнення зазначеної мети в ході аудиторської перевірки необхідно вирішити такі основні питання:

Оцінка стану організації синтетичного й аналітичного обліку основних засобів у бухгалтерії організації і по матеріально відповідальних особах, у місцях експлуатації основних засобів (цехах, відділах, службах). Причому як власних основних засобів, так і орендованих.

Перевірка правильності нарахування зносу по власним і арендованим основним засобам, тому що це пов'язано з формуванням собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) і в остаточному підсумку - із фінансовим результатом організації, що впливає на взаємовідносини організації з бюджетом по податку з прибутку.

Перевірка дотримання організацією податкового законодавства по операціях, пов'язаним із придбанням і вибуттям основних засобів, їхньою орендою у фізичних і юридичних осіб.

Перевірка оцінки чинного в організації порядку обліку витрат на поточний або капітальний ремонт основних засобів при підрядному і господарському засобах робіт, виходячи з прийнятої підприємством облікової політики на рік.

Перевірка результатів зробленої переоцінки основних засобів.

Перевірка обліку капітальних вкладень.

Аналіз у необхідних випадках, якщо це передбачено умовами укладеного договору, використання організацією основних засобів за часом і потужності з урахуванням специфіки виробничої діяльності.

Ці основні питання аудитор повинний вивчити, дати їм оцінку, висловити судження в аудиторському висновку і зробити пропозиції по виявленим порушення і відступам від установлених правил обліку.


РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТОВ “СИГМА”


2.1. Характеристика суб’єкту дослідження


Товариство з обмеженою відповідальністю “Сигма» утворене шляхом реорганізації малого підприємства “Сигма” у формі господарчого товариства з обмеженою відповідальністю, є його правонаступником і діє на підставі Законів України: “Про господарські товариства”, “Про власність”, “Про підприємства на Україні»та інших нормативних актів України, а також власного Статуту і Установчого договору, які визначають порядок створення, діяльності, організації, реорганізації і ліквідації товариства.

Товариство діє з метою розвитку в країні ринкових відносин, формування ринку товарів, послуг та насичення його за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, впровадження науково-технічних розробок.

Предметом діяльності Товариства в країні та за її межами визначається роздрібна торгівля. Товариство діє на базі власності Засновників.

Майно Товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства.

До основних фондів товариства відносяться офісні та торговельні приміщення, склади, автотранспорт та ін.

На підприємстві створюються фонди виробничого і соціального розвитку, резервний та інші. Питання про створення та використання фондів, а також нормативів відрахувань до них визначаються Засновниками.


2.2. Аналіз обсягу, динамікі і структури основних фондів


На етапі аналізу обсягів та динаміки основних фондів визначається загальний обсяг основних фондів торговельного підприємства у вартісному вимірі та вивчається динаміка обсягу основних фондів порівняно з попередніми періодами.

Якщо протягом аналітичного періоду відбулися переоцінки варто­сті основних фондів, то вивченню динаміки повинна передувати про­цедура приведення обсягу фондів у співставний вигляд. Для цього проводиться зменшення обсягу переоцінених основних фондів на ін­декс переоцінки або дооцінка вартості основних фондів в попередніх періодах. Співставлений динамічний ряд дозволяє визначити реальну зміну обсягу основних фондів підприємства. [2]

Темп зростання обсягу основних фондів слід порівняти з темпом зростання обсягу товарообороту підприємства (для визначення ступе­ня матеріального забезпечення зростання товарообороту) та темпів зростання загального обсягу активів підприємства (для оцінки змін в їх складі позаобігових активів).

На етапі аналізу стану та складу основних фондів вивчається склад основних фондів і дина­міка окремих видів (об'єктів) та груп основних фондів.

В процесі аналізу основні фонди групують за ознаками класифі­кації, розглянутими вище.

Спрямування висновків за результатами аналізу складу основних фондів за окремими ознаками класифікації відображено у табл. 2.1.


Таблиця 2.1

Напрямки діагностики показників складу основних фондів підприємства

Питома вага в загальному обсязі фондів:
Спрямування діагностичного висновку

1. Основних виробничих фондів.
Ступінь орієнтації основних фондів на господарську діяльність підприємства

2. Основних невиробничих фондів.
Ступінь розвитку соціальної інфраструктури підприємства

3. Активної частини.
Ступінь технічного оснащення господарської діяльнос­ті підприємства

4. Пасивної частини основних фондів.
Ступінь забезпечення матеріальних умов для діяльності підприємства

5. Власних основних фондів.
Ступінь господарської незалежності підприємства

6. Орендованих основних фондів
Ступінь залежності підприємства від орендарів

7. Фондів, що фактично використовуються в госпо­дарській діяльності
Ступінь освоєння можливостей наявного матеріального потенціалу підприємства

8. Фондів, що передані в і оренду
Ступінь відволікання основних фондів для обслугову­вання виробничих потреб інших суб'єктів господарю­вання

9. Фондів, що не викори­стовуються (тимчасово або постійно)
Ступінь безгосподарності підприємства в використанні основних фондів



По аналізованому підприємству ТОВ “Сигма” показники обсягів, динаміки, стану та складу основних засобів наведені в таблиці 2.2.


Таблиця 2.2.

Аналіз основних засобів ТОВ “Сигма” у 2000-2002 рр., тис. грн.

№ п/п
Показник
Роки
Приріст, %

2000
2001
2002

Всього
Питома вага, %
Всього
Питома вага, %
Всього
Питома вага, %
2001 р. від 2000 р.
2002 р. від 2001 р.
2002 р. від 2000 р.

1.
Первісна вартість
1152,7
-
1205,7
-
1960,8
-
+ 4,6
+62,6
+70,1

2.
Сума зносу
226,6
-
409,4
-
725,8
-
+80,7
+77,3
+220,3

3.
Залишкова вартість ОФ
926,1
100,0
796,3
100,0
1235,0
100,0
-14,1
+55,1
+33,4

4.
Основних виробничих фондів
601,0
64,9
568,6
71,4
985,5
79,8
-5,4
+73,3
+63,9

5.
Основних невиробничих фондів
325,1
33,1
227,7
28,6
249,5
20,2
-30,0
+9,6
-23,3

6.
Активна частина ОФ
275,9
29,8
262,8
33,0
479,2
38,8
-4,7
+82,3
+73,7

7.
Пасивна частина ОФ
650,2
70,2
533,5
67,0
755,8
61,2
-18,0
+41,7
+16,2

8.
Власні ОФ
926,1
100,0
796,3
100,0
1235,0
100,0
-14,1
+55,1
+33,4

9
ОФ, що фактично використовуються в господарській діяльності
926,1
100,0
796,3
100,0
1235,0
100,0
-14,1
+55,1
+33,4

10
Товарооборот
1114,0


1336,4


1971,4


+19,9
+47,5
+56,5

11
Результат від реалізацї
269,5
х
189,7
х
412,5
х
-29,6
+117,4
+53,1


Аналізуючи дані вищенаведеної таблиці, можна зробити висновки щодо зростання загального обсягу як основних фондів, так і товарообороту. Причому якщо показник товарообороту зростав постійно, то вартість основних засобів у 2001 році знизилася на 14,1%. В цілому ж можна сказати, що відбувається випереджаюче зростання товарообороту над зростанням вартості основних засобів. Це є позитивним явищем, яке свідчить про ефективне використання основних засобів.

Що стосується структури основних засобів, то вона в аналізованому періоді значно змінювалася. Так, зросла частка виробничих фондів (на 63,9% за 2 роки), активна частина ОФ збільшилася за 2 роки на 73,7%. Темпи їх приросту значно випереджали відповідне зростання невиробничих фондів (скоротилися за 2 роки на 23,3%) та пасивні частини ОФ (збільшилися у 2002 році у порівнянні з 2000 роком на 16,2%). Такі зрушення свідчать про загальне скорочення невиробничих фондів та зростання активної частки ОФ, тобто постійне покращення технічного оснащення господарської діяльності ТОВ “Сигма”.


2.3. Аналіз зносу і відновлення основних фондів

Ступінь зносу основних фондів характеризує їх вік та можливість подальшого використання.

Для отримання аналітичного висновку з цього напрямку аналізу розраховують значення наступної системи показників:


Показник
Алгоритм розрахунку
Економічна характеристика
Розрахунок по рокам

1. Коефіцієнт зносу основних фондів.
Сума зносу осн. фондів

------------------------------

Первісна (відновлю-альна) вартість основних фондів
Ступінь зносу основних фондів та відшкодування вит-рат від формування основних фондів
2000: 226,6 / 1152,7

2001: 409,4 / 1205,7

2002: 725,8/1960,8

2. Коефіцієнт придатності
Залишкова вартість основних фондів

------------------------------

Первинна вартість основних фондів
Можливість подаль-ого використання, ступінь невідшко-ування витрат на формування основних фондів
2000: 926,1 / 1152,7

2001: 796,3 / 1205,7

2002: 1235,0/1960,8

З метою характеристики ступеня придатності основних фондів для подальшого використання доцільно також проводити групування ос­новних фондів за тривалістю їх експлуатації та порівнювати середню тривалість експлуатації з нормативним значенням.

Чим вищий середній вік окремих груп основних фондів та ступінь відповідності нормативному терміну експлуатації, тим нижчий їх технічний рівень та споживчі якості.

Інтенсивність відновлення основних фондів торговельного підпри­ємства може бути охарактеризована такою системою показників (табл.. 2.3):

Таблиця 2.3.

Показники інтенсивності відновлення основних фондів

Показник
Алгоритм розрахунку
Економічна характеристика
Розрахунок по рокам

1. Коефіцієнт оновлення основних фондів
Вартість введення основних фондів за період

--------------------------------Вартість основних фондів на кінець аналітичного періоду
Питома вага введення основних фондів в їх загальному наявному обсязі; ступінь оновлення основних фондів.
2000: 296,3 / 926,1

2001: 0 / 796,3

2002: 432,3/1235,0

2.Коефіцієнт вибуття основних фондів
Вартість основних фондів, що вибули з експлуатації протягом аналітичного періоду

--------------------------------

Вартість основних фондів на початок аналітичного періоду
Питома вага вибуття основних фондів в їх загальному обсязі, ступінь втрати основних фондів.
2000: 0 / 878,4

2001: 129,7 / 926,1

2002: 0/796,3

3. Швидкість оновлення
1

--------------------------------

Коефіцієнт оновлення основних фондів
Середній період повного оновлення усіх основних фондів підприємства (виходячи з тривалості аналітичних періодів – рік, квартал, місяць).
2000: 926,1/296,3

2001: 796,3/0

2002: 1235,0/432,3


Для цілей аналізу зведемо вищенаведені дані у таблицю (див. табл.2.4).

Таблиця 2.4.

Аналіз зносу та відновлення основних фондів ТОВ “Сигма” у 2000-2002 рр.

№ п/п
Показник
Роки
Відхилення

2000
2001
2002
2001 р. від 2000 р.
2002 р. від 2001 р.
2002 р. від 2000 р.

1.
Коефіцієнт зносу основних фондів
0,19
0,34
0,37
+0,15
+0,03
+0,18

2.
Коефіцієнт придатності
0,80
0,66
0,63
-0,14
-0,03
-0,17

3.
Коефіцієнт оновлення ОФ
0,32
0
0,35
-0,32
+0,35
+0,03

4.
Коефіцієнт вибуття ОФ
0
0,14
0
+0,14
-0,14
0

5.
Швидкість оновлення
3,13


2,86




-0,27

Дані, представлені в таблиці дають підставу стверджувати, що знос основних засобів зростає, хоча і повільно (на 0,18 за 2 роки). Відповідно зменшується придатність ОФ (на 0,17 за 2 роки). Позитивним явищем є зростання за аналізований період коефіцієнту оновлення ОФ – на 0,03, однак загальна швидкість оновлення зменшилась у 2002 році у порівнянні з 2000 р. на 0,27, хоча в цілому залишається на доброму рівні – 2,86 у 2002 році.

В цілому можна сказати, що ТОВ “Сигма” проводить політику постійного оновлення ОФ, збільшуючи обсяги придбання основних засобів.


2.4. Аналіз ефективності використання основних фондів

Одним з найважливіших завдань підприємства в сучасних умовах є підвищення ефективності використання основних фондів.

Ступінь вирішення цього завдання оцінюється шляхом вивчення в статиці й динаміці та порівняння з підприємствами-аналогами систе­ми показників ефективності використання основних фондів.

Показниками ефективності використання основних фондів торговельного підприємства є наступні (табл..2.5).

Таблиця 2.5.


Показник
Алгоритм розрахунку
Економічна характеристика
Розрахунок по рокам

1
2
3
4

1. Фондовід­дача
Обсяг товарообороту

________________

Середня вартість основних фондів, що використовується в торговель­ній діяльності підприємства
Обсяг товарообігу на одиницю основних фондів.
2000: 1114,0/ 926,1

2001: 1336,4/ 796,3

2002:1971,4/1235,0

2. Доходовід­дача
Доходи від усіх видів діяльності

________________Середня вартість основних фондів підприємства
Обсяг доходу, який отримує підприємство на одиницю на­явних основних фондів, як тих, що є в користуванні, так і переданих в оренду.
2000: 1114,0/ 926,1

2001: 1336,4/ 796,3

2002:1971,4/1235,0

3. Фондоємкість:

3.1. товаро­обороту
1

____________

Фондовіддача
Середня сума основних фон­дів, що використовується для реалізації одиниці товарообі­гу підприємства.
2000: 926,1/1114,0

2001: 796,3/1336,4

2002:1235,0/1971,4

3.2. доходів
1

_____________

Доходовіддача
Середня сума основних фон­дів, що припадає на одиницю доходів підприємства.
2000: 926,1/1114,0

2001: 796,3/1336,4

2002:1235,0/1971,4




1
2
3
4

4. Прибутко­вість основ­них фондів, %
Балансовий прибуток

-----------------------

Вартість основних фондів
Обсяг прибутку на одиницю основних фондів підприєм­ства.
2000: 926,1/269,5

2001: 796,3/189,7

2002:1235,0/412,5

5. Забезпече­ність витрат на утримання основних фон­дів доходами від діяльності підприємства,%
Виплати на утримання основних фондів

------------------------

Доходи від усіх видів діяльності
Частка доходів, що використо­вується на утримання основ­них фондів, в їх загальному обсязі.
2000: 90,3/269,5

2001: 26,8/189,7

2002:40,4/412,5
Продовження табл. 2.5.


У нашому випадку вищезгадані показники за 2000-2002 роки зведені у табл. 2.6.

Дані таблиці 2.6 свідчать про раціональне використання основних фондів у діяльності ТОВ “Сигма”. Так, показники фондовіддача має тенденцію до зростання, причому у 2002 році він зріс на 0,39 у порівнянні із 2000 роком, тобто майже на одну третину. Рівність показників фондо- та доходовіддачі, а також фондоємкість товарообороту та доходів пояснюється тим, що за аналізований період підприємство займалося виключно торгівельною діяльністю, тобто одержувало доходи більш від торгівлі.

Позитивним явищем, на нашу думку, є зростання прибутковості основних фондів до 33,4% у 2002 році, тобто на 4,3% більше, ніж у 2000 році.

Висока питома вага витрат на утримання ОФ доходами від діяльності підприємства у 2000 році пояснюється тим, що за результатами цього року увесь прибуток у сумі 183,3 тис. грн. пішов на збільшення ОФ. Без цієї суми аналізований показник дорівнював би 11,4 %. В цілому аналогічні показники за 2001 та 2002 рік мають тенденцію до зменшення, що свідчить про випереджаюче зростання доходів над зростанням основних фондів.


Таблиця 2.6.

Показники ефективності використання основних фондів ТОВ “Сигма” у 2000-2002 рр.

№ п/п
Показник
Роки
Відхилення

2000
2001
2002
2001 р. Від 2000 р.
2002 р. від 2001 р.
2002 р. від 2000 р.

1.
Фондовіддача
1,20
1,68
1,59
+0,48
-0,9
+0,39

2.
Доходовіддача
1,20
1,68
1,59
+0,48
-0,9
+0,39

3.
Фондоємкість





















- товарообороту
0,83
0,59
0,63
-0,24
+0,04
-0,20




- доходів
0,83
0,59
0,63
-0,24
+0,04
-0,20

4.
Прибутковість ОФ, %
29,1
23,8
33,4
-5,3
+9,6
+4,3

5.
Забезпеченість витрат на утримання ОФ доходами від діяльності підприємства, %
33,5
14,1
9,8
-19,4
-4,3
-23,7


В практиці роботи підприємств застосовується також метод інтег­ральної оцінки, який дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефектив­ності використання основних фондів підприємства.

Розрахунок значення інтегрального показника зміни ефективності використання основних фондів Кєф здійснюється за формулою: