2 сцпс повинна забезпечувати виконання таких основних функцій: 8 III

Вид материала

Документы

Содержание Система централізованого пожежного спостерігання належить до

Подобный материал:

• Адміністративна відповідальність батьків за протиправні дії неповнолітніх, 49.72kb.
• Оцінка інженерного захисту робітників І службовців огд, 207.28kb.
• Затверджено на засіданні, 266.72kb.
• Модифікація ролі національних держав в умовах динамізації процесів глобалізації анотація, 130.05kb.
• Механізм та апарат держави, 83.84kb.
• До самостійної роботи студентів, 43.85kb.
• Рекомендації щодо удосконалення нарахування амортизації  нематеріальних активів спд, 119.09kb.
• Центр професійно-технічної освіти у вінницькій області вище професійне училище №11, 1018.49kb.
• Ольховська В. К, 78.36kb.
• Відділ освіти Апостолівської райдержадміністрації Українська загальноосвітня школа, 252.24kb.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

23.03.2011 № 290


КОНЦЕПЦІЯ


побудови системи централізованого пожежного спостерігання





Київ 2011


ЗМІСТ

I.

I. Загальні положення

Останнім часом в Україні все більш актуальною постає проблема боротьби з пожежами, кожен рік матеріальні збитки та кількість жертв від них неухильно зростають і досягають значних розмірів. Так, у 2009 році на об’єктах і в житловому секторі зареєстровано 44013 пожеж і загорань, економічні втрати від яких склали 1058524 тис. гривень. Під час пожеж загинуло 3190 осіб (з них 66 дітей) та 1635 осіб отримали травми.

Питання розвитку науки, техніки, нових технологічних процесів, розвиток інфраструктури міст, значні соціальні зміни в Україні тісно пов’язані з проблемами пожежної безпеки. На цей час залишається актуальною проблема надійного протипожежного захисту об’єктів установ та організацій, сучасних виробничих процесів, окремих апаратів і установок. Не менш актуальною є і проблема протипожежного захисту підприємств малого і середнього бізнесу, а також об’єктів приватної власності.

Задачі забезпечення надійної охорони об’єктів від вогню потребують підвищення технічної оснащеності пожежної охорони. Тому останніми роками в Держпожбезпеки МНС України, обласних апаратах та підрозділах пожежної охорони приділяють значну увагу пошуку можливостей придбання нових сучасних пожежних автомобілів, приладів та агрегатів, підвищенню оснащеності бойових обслуг механізованим та електрифікованим інструментом, збільшилась кількість підрозділів, на озброєнні яких знаходяться нові ізолювальні протигази тощо. Значна увага приділяється також бойовій підготовці особового складу пожежної охорони.

Але ні оснащення пожежних підрозділів новою пожежною технікою, ні високий професіоналізм пожежних не дозволять досягти успіху у гасінні пожеж без швидкої і надійної системи централізованого спостерігання за пожежною автоматикою об’єктів.

У зв’язку з цим за останні роки вдосконалювалась організація робіт із впровадження систем пожежної автоматики, розроблялись нові керівні документи та методичні матеріали. Кількість систем пожежної автоматики, що монтується на різних об’єктах, неухильно зростає. Завдяки їм щороку зберігаються сотні людських життів та матеріальні цінності на мільйони гривень.

Постійні зміни в нашому суспільстві, розроблення нових технологій потребують вдосконалення організаційної структури пожежної охорони і систем управління нею. Система пожежної сигналізації є однією з невід’ємних складових частин системи управління в пожежній охороні. Тому проведення подальших робіт за цим напрямком дуже важливе для ефективної роботи всіх підрозділів пожежної охорони.

Використання сьогодні нових технологій зв’язку та управління у практичній діяльності підрозділів пожежної охорони дозволяє суттєво підвищувати ефективність їх роботи, що забезпечується за рахунок впровадження нових методів отримання, передачі та обробки управлінської інформації.

За оцінками спеціалістів, потенційний позитивний ефект від використання нових інформаційних технологій розподіляється таким чином:

управління пожежною профілактикою - 80-90%;

оперативне управління силами та засобами пожежної охорони під час гасіння пожеж та ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, у тому числі обслуговування викликів - 50-60%;

управління організаційно-господарською діяльністю державної пожежної охорони - до 9-15%.

На сьогодні ситуація складається так, що якщо об’єкт і обладнаний сучасною пожежною сигналізацією, то сигнал про пожежу, в кращому випадку, надійде на пульти централізованого нагляду комерційних пультів пожежного спостерігання, а у більшості випадків - на автономні світло-звукові сповіщувачі. Але навіть у першому випадку необхідні десятки секунд, а інколи й хвилини, коли сигнал про пожежу надійде в ту чергову частину, яка за територіальністю обслуговує об’єкт спостерігання.

Як бачимо, процес отримання, обробки і реагування на сигнали про пожежі не замкнутий в єдину систему, а ті ланки системи управління, які працюють сьогодні, базуються на застарілій техніці радянських часів середини 80-х років і такому ж програмному забезпеченні.

Як результат низької технічної оснащеності пожежної охорони - пізнє реагування на сигнали про пожежу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1999 р. № 1943 МНС України повинно забезпечити здійснення державного пожежного нагляду за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об’єктах незалежно від форм власності з використанням сучасних технологій. Одним із таких напрямків щодо підвищення рівня державного пожежного нагляду є впровадження на об’єктах сучасних систем виявлення та гасіння пожеж і виведення їх сигналів на диспетчерські пункти пожежних частин.

З метою покращення протипожежного захисту об’єктів незалежно від форм власності та своєчасного реагування з боку Державної пожежної охорони на спрацювання систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння при виникненні пожежі, Держпожбезпеки МНС України, починаючи з 1996 року, було вжито ряд заходів щодо впровадження системи пожежного спостерігання.

Для урегулювання пробілів у нормативно-правовому забезпеченні за даним напрямком діяльності, на сьогодні розробляються Державні стандарти, норми та правила, які дадуть змогу чітко регламентувати діяльність із пожежного спостерігання, встановити єдині вимоги до обладнання та встановити порядок їх випробувань. Такі нормативні акти вже дуже тривалий час діють у Європейських державах, США, Китаї і зобов’язують власників об’єктів виводити сповіщення про пожежу до служб оперативного реагування.

II. Порівняльний аналіз СЦПС

2.1. Аналіз існуючих систем пожежного спостерігання

На сьогодні в Україні встановлено 134 пульти централізованого пожежного спостерігання в усіх обласних та окремих районних центрах. На пульти централізованого пожежного спостерігання виведено 43873 сигнали від систем пожежної автоматики, хоча об’єктів, які обладнані пожежною автоматикою, 380 тисяч. Згідно з даними за 2009 рік, на пульти централізованого пожежного спостерігання 1678 разів надходили хибні сигнали про спрацювання пожежної автоматики та відповідно здійснювались виїзди пожежної техніки.

В існуючій на сьогодні системі передавання тривожних сповіщень є ряд проблемних питань, які фактично і роблять її недосконалою, а саме:

неможливість передачі сигналів про пожежу на ОДС ОКЦ Головних управлінь двома фізично незалежними каналами зв’язку (низький показник надійності);

неможливість проводити моніторинг доставлення тривожного сповіщення до ГУМНС (відсутність гарантованої та підтвердженої доставки сповіщення);

в окремих ГУ на ОДС ОКЦ навіть не встановлено виносні робочі місця пультів пожежного спостерігання (тривожні сповіщення передаються диспетчерами комерційних пультів безпосередньо по загальній телефонній лінії, що призводить до затримки передачі близько 5-9 хвилин);

висока вартість об’єктового обладнання (передавач сигналу на ЦППЗ) та абонентської плати;

обмеженість інформації про об’єкт, яку отримує диспетчер ОДС ОКЦ;

відсутність нормативно-правової бази, яка б чітко регламентувала вимоги до проведення таких робіт.

Як видно, такий алгоритм передачі тривожних сповіщень є цілком неінформативним та морально застарілим.

2.2. Побудова системи централізованого пожежного спостерігання, що пропонується

Пропонується здійснити побудову системи централізованого пожежного спостерігання за схемою, що приведена на рисунку 1.


Система оперативного реагування

Система оперативного реагування


Рис. 1 Базова схема побудови системи централізованого пожежного спостерігання


Система централізованого пожежного спостерігання складається з:

точки доступу для підключення пультів пожежного спостерігання до СЦПС;

Єдиної бази даних СЦПС;

Регіонального сегменту єдиної бази даних;

АРМ оператора ЄБД;

АРМ статистики;

АРМ адміністратора ЄБД;

точки доступу для підключення до системи оперативного реагування.

2.3. СЦПС повинна забезпечувати виконання таких основних функцій:

гарантовану та своєчасну передачу сповіщення про пожежу, яке надійшло від комерційного пульта пожежного спостерігання до автоматизованого робочого місця оператора;

реєстрацію та архівацію сповіщень про пожежу та дій диспетчера ОДС ОКЦ (оператора АРМ);

реєстрацію пультів пожежного спостерігання та карток об’єктів спостерігання згідно із встановленими правилами;

накопичення інформаційної основи для оперативної звітності і подальшого статистичного аналізу про виникнення пожеж, хибні виїзди, відмов СЦПС тощо;

відображення інформації про виникнення на об’єктах ситуацій, які можуть призвести до пожеж;

можливість приймання тривожного сповіщення як через Єдину базу даних СЦПС, так і через її регіональний сегмент;

можливість отримання додаткової інформації по об’єкту (шляхи під’їзду, розміщення джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, поверхових планів тощо);

можливість позиціонування об’єкта до геоінформаційної системи.

III. Принципи побудови та розвитку

3.1. Система централізованого пожежного спостерігання належить до Державної автоматизованої системи, оскільки призначена для підвищення швидкості реагування на пожежі, що виникають під час діяльності юридичних та фізичних осіб на території України. Під час побудови системи необхідно враховувати наступні принципи.

3.1.1. Принцип системності – у даному випадку є основоположним при створенні даної системи. Він дає змогу розглядати СЦПС як єдине ціле; виявляти на цій підставі різноманітні типи зв’язків між структурними елементами, які забезпечують цілісність системи. Системний підхід передбачає проведення двох аспектного аналізу так званих "макро- і мікро підходів".

При проведенні мікроаналізу система або її елемент розглядається як частина системи вищого порядку. Основна увага приділяється інформаційним зв’язкам, тобто встановлюється їх кількість (відокремлюються та аналізуються ті зв’язки, які зумовлені метою вивчення системи, а далі відбираються найперспективніші, які реалізують задану цільову функцію. При мікроаналізі вивчається структура, аналізуються її складові елементи щодо функціональних характеристик, які виявляються через зв’язки з іншими елементами та зовнішнім середовищем.

Для СЦПС характерна багаторівнева ієрархія з вертикально субпідрядними елементами (підсистемами). Так, ієрархічна структура в СЦПС створює відносну самостійність дій над окремими елементами для кожного рівня системи і можливість різних поєднань (комбінацій) локальних критеріїв оптимальності функціонування системи цілому; забезпечує відносну гнучкість системи і можливість її пристосування до умов, які постійно змінюються; підвищує надійність за рахунок можливості введення елементарної надмірності, реалізації напрямків потоків інформації.

Практичне значення системного підходу і моделювання полягає в тому, що вони дають змогу в доступній для аналізу формі не тільки відібрати все необхідне, а й використати ЕОМ для дослідження поведінки системи в конкретних, заданих експериментатором умовах. Тому в основу створення СЦПС у сучасних умовах покладено метод моделювання на базі системного підходу, який дає змогу знаходити оптимальний варіант структури системи і, таким чином, забезпечувати її найефективніше функціонування.

3.1.2. Принцип розвитку. Полягає в тому, що СЦПС створюється з урахуванням можливості постійного поповнення й оновлення функцій системи і видів її забезпечення. Передбачається, що дана система має нарощувати свої обчислювальні можливості, оснащуватись новими технічними і програмними засобами, бути здатною постійно розширювати і поновлювати склад задач та інформаційний фонд, який створюється у вигляді баз даних.

3.1.3. Принцип сумісності. Полягає в забезпеченні здатності взаємодії СЦПС з іншими системами у процесі їх спільного функціонування. Реалізація цього принципу дасть можливість підвищити ефективність управління силами та засобами, що залучаються до гасіння пожеж.

3.1.4. Принцип стандартизації та уніфікації. Полягає в необхідності застосування типових уніфікованих і стандартизованих елементів функціонування системи. Реалізація цього принципу дає змогу скоротити часові, трудові і вартісні витрати на створення СЦПС за максимально можливого використання набутого досвіду у формуванні проектних рішень.

IV. Організаційно - штатна структура

Для забезпечення роботи системи централізованого пожежного спостерігання передбачається використати існуючу штатну чисельність МНС України.

V. УМОВИ впровадження сцпс

5.1. Важливим фактором для успішного втілення проекту є консолідація зусиль всіх сторін, що беруть участь у визначенні технічних вимог, технічному проектуванні і експлуатантами системи.

5.2. Весь проект можна поділити на декілька складових:

Організаційна складова

Технічна складова

Фінансова складова

Політична складова

5.3. Організаційна складова

Для успішного проведення проекту необхідно здійснити організаційні заходи. Серед них будуть такі:

Створення цільових робочих груп, що розроблятимуть вимоги до СЦПС;

Початок процесу визначення інтерфейсів сполучення СЦПС з іншими системами (системи оперативного реагування тощо);

Початок процесу вивчення інтерфейсів сполучення з геоінформаційними системами.

У рамках створення подібних робочих груп особливо важливо чітко визначати мету створення групи, перелік документів, що очікуються як результат роботи членів групи, терміни отримання цих документів.

5.4. Технічна складова

Технічні умови проведення проекту, в основному, дуже сильно залежатимуть від першої черги проекту: фази дослідної експлуатації або автоматизація певної невеликої кількості Головних управлінь МНС.

Технічну сторону реалізації проекту можна умовно поділити на такі складові частини:

Фаза розробки:

Розробка технічного завдання на створення СЦПС;

Розробка технічного проекту на створення СЦПС;

Розробка програмного забезпечення;

Тестування програмного забезпечення;

Фаза впровадження:

Визначення переліку Головних управлінь, що братимуть участь у першій черзі впровадження, побудова там локальних мереж, закупівля комп’ютерної техніки, підписання договорів з компаніями-постачальниками послуг Інтернет;

Встановлення програмного забезпечення автоматизованих робочих місць на комп’ютерній техніці у Головних управліннях і центральному апараті;

Навчання персоналу, що працює із СЦПС

Всі наведені вище пункти можуть уточнюватись на фазі технічного проектування і впровадження системи.

5.5. Фінансова складова

Важливо зазначити, що однією з головних перешкод у реалізації проекту може стати відсутність фінансування. Отже, для успішного впровадження СЦПС у Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, необхідно забезпечити постійне безперервне фінансування робіт із створення і розгортання проекту.

5.6. Політична складова

Для запобігання потенційному гальмуванню проекту потрібно забезпечити повну прозорість прийняття проектних рішень. Для цього всі кроки мають бути обґрунтованими і доцільними.

Якщо для проведення проекту необхідно створювати робочі групи, як уже було зазначено вище, потрібно впевнитись, що перед ними поставлені конкретні цілі (перелік документів, що є результатом роботи груп) і терміни.

VI. етапи втілення проекту

Проект планується виконувати наступним чином:




Рис 2: Етапи впровадження СЦПС

Розробка концепції системи

Йдеться, насамперед, про розробку цього документа і його погодження із спеціалістів МНС.

Розробка технічного завдання на систему

Для повноцінного втілення СЦПС, необхідно провести вивчення питання впровадження подібних систем у інших країнах, вивчити досвід пультових організацій, що працюють в Україні, адаптувати ці вимоги до потреб Міністерства, систематизувати і викласти відповідно до вимог чинного законодавства у вигляді технічного завдання.

Тривалість процесу – 1 місяць.

Погодження Технічного Завдання

Текст технічного завдання має погоджуватись з керівником проекту зі сторони МНС. Керівник проекту або члени команди керівника проекту ознайомлюються з цим документом і роблять висновок стосовно відповідності вимог, визначених у технічному завданні, з реальними потребами Міністерства.

У разі виникнення зауважень, текст документа змінюється його автором і погоджується керівником проекту.

Тривалість процесу – 2 тижні.

Технічне Проектування системи

Відповідно до вимог технічного завдання розробляється пакет технічної документації, згідно з якою буде розроблятись і впроваджуватись СЦПС. Документи, що входять до пакету, повністю регламентують схему функціонування системи, її внутрішні процеси та всі принципи і аспекти, пов’язані з розгортанням СЦПС у Головних управліннях, або зміною обсягу даних, що використовуються у системі.

Тривалість процесу – до 2 місяців.

Погодження технічного проекту

Керівник проекту погоджує пакет документів технічного проекту. У разі виникнення зауважень, вони погоджуються з автором технічного проекту, і останній вносить відповідні зміни до тексту документів технічного проекту.

Тривалість – 2 тижні.

Впровадження системи в дослідну експлуатацію

Дослідна експлуатація – це не обов’язковий, але дуже корисний процес, оскільки під час нього збирається інформація про всі недоліки СЦПС. Ця інформація передається Розробнику і він вносить відповідні зміни до тексту технічного проекту і, відповідно, до системи.

Перед переведенням системи у режим дослідної експлуатації визначається перелік об’єктів, на яких система буде розгорнута у цьому режимі.

Тривалість – до 3 місяців.

Підписання актів передачі у дослідну експлуатацію.

Під час приймання системи у досвідну експлуатацію між МНС і Виконавцем підписується відповідний акт передачі системи у досвідну експлуатацію.

Тривалість – до 2 днів.

Навчання персоналу

Проводиться Розробником з метою підготовки користувачів системи. Програма навчання погоджується з МНС.

Доопрацювання системи на базі даних дослідної експлуатації

У разі проведення етапу дослідної експлуатації накопичується інформація стосовно труднощів або несправностей, які виникли під час користування у цьому режимі. Цей перелік передається Розробнику, який усуває всі вказані проблеми.

Тривалість – до 1 місяця.

Передача системи у практичне використання

Після проведення тестування системи відповідно до тексту технічного завдання, система передається у використання у повсякденному режимі.

СЦПС впроваджується у всіх Головних управліннях МНС.

Тривалість – до 2 тижнів.

Підписання актів передачі системи

Під час передачі системи у повсякденне використання, відповідно до вимог чинного законодавства України з Розробником підписуються акти приймання-передачі робіт і обладнання.

Проект вважається завершеним.

Тривалість – до 1 тижня.

Підписання договорів на технічний супровід і обслуговування системи

Відбувається після впровадження системи у повсякденне використання. Можуть бути підписаними окремі договори на супровід технічного устаткування і програмного забезпечення.

VII. Висновок

Впровадження СЦПС допоможе підвищити рівень безпеки на об’єктах спостерігання за рахунок більш швидкого сповіщення пожежних підрозділів про факти займання. Це зменшить потенційні майнові втрати населенням і підприємствами України, дасть можливість зберегти більше людських життів і збільшить відчуття безпеки у громадян.

Начальник Державного підприємства "Мобільний рятувальний центр МНС України"

C. Б. Лавриненко