Ольховська В. К

Вид материала

Документы

Содержание Повинен знати Повинен уміти Виконання комплексного завдання.

Ольховська В.К.,

майстер виробничого навчання

Рокитненського професійного аграрного ліцею


Зв’язок теорії з практикою: методика моделювання навчально-виробничого процессу


У своїй професійній діяльності сучасний кваліфікований робітник

дедалі частіше стикається з необхідністю здійснювати продуктивні дії в умовах, які постійно змінюються. Виникає потреба пошуку науково-технічної інформації, аналізу і вибору шляхів найраціональнішого розв’язання технічних проблем. На сучасному етапі розвитку виробництва рухливість трудових функцій робітника забезпечується переважно творчими складовими професійної діяльності. Це впливає на мету і зміст професійної підготовки учнів, яка повинна якнайповніше відповідати змістові, рівню і характеру індустріальної праці.

Серед проблем, які виникають у зв’язку з цим, важливе місце посідає

взаємозвя’зок теоретичного та виробничого навчання. Сучасний підхід до організації, змісту і методики проведення загальноосвітньої та професійної підготовки в ПТНЗ, який грунтується на реалізації звя’зку загальноосвітніх предметів з предметами загальнотехнічного циклу, спеціальними предметами і виробничим навчанням, має стати фундаментом для оволодін-ня учнями основами наук, досягненнями науки і техніки, передовим досві-дом. На цій основі і повинна грунтуватися система підготовки робітничих кадрів.

Серед об’єктивних передумов здійснення взаємозвя’зку теоретичного та виробничого навчання виділяють такі аспекти: філософський, історичний, практичний та ін.

Підтвердженням об’єктивної необхідності поєднання теорії та практики

є вся історія розвитку професійної освіти. Вивчення теоретичних предметів здійснювалось у взаємозвя’зку з сучасною технікою і технологією вироб-ництва. Багато уваги приділялось умінню грамотно читати робочі креслення,

організації робочих місць, застосуванню найраціональніших прийомів праці, правильному користуванню контрольно-вимірювальними приладами та інструментами. Учні набували навичок самостійного планування роботи і високоякісного її виконання.

У сучасних умовах виникає якісно нова вимога до робочої сили – вимога професійної мобільності, тобто здатності оволодівати технічними новинками і новими спеціальностями. Від робітника вимагають більше знань, ускладняється його виробничий досвід, оскільки доводиться обслуговувати не одну, а нерідко цілу систему машин. Процес удосконалення організації, змісту і структури навчання в ПТНЗ триває, і найважливішою ланкою його є реалізація поєднання теорії і практики.

Важливою передумовою посилення уваги до здійснення взаємозвя’зку

теорії і практики є також зміни в характері праці робітників. Широке впровадження технічних засобів у трудову діяльність людини привело до зміни праці робітників, висунення підвищених вимог до їх теоретичних знань і пратичних навичок. Наприклад, при вивченні нових виробничих технологій оздоблювальників появилися нові сучасні матеріали, які потребують знання їх властивостей. Ці знання учні здобули на уроках матеріалознавства та спеціальної технології. Знання властивостей сучасних матеріалів потребує правильного застосування при виконанні робіт оздоблювальних робіт.

Виробниче навчання порівняно з теоретичним має істотні особливості.

Для повноцінного виробничого навчання необхідно відтворити процес виробництва. Значною мірою виробниче навчання слід здійснювати у процесі продуктивної праці. Проте це не означає, що під час навчання виробничий процес слід завжди відтворювати в такому самому вигляді, як він відбуваєть-ся в реальних умовах.Його можна відтворювати і в навчальних майданчиках.

Зв’язок теорії з практикою є основним принципом навчання. Він особливо важливий при вивченні будівельних дисциплін тому, що теоретичне навчання має чітку виражену практичну і професійну спрямованість, а професійна підготовка відбувається у процесі продуктивної праці учнів. Продуктивна праця як основа навчання є основним джерелом здобуття практичних знань. У процесі продуктивної праці учні мають змогу переконатися в об’єктивності та правильності теоретичних знань, у доцільності їх використання.

Слід особливо виділити взаємозв’язок між виробничим навчанням і спеціальними дисциплінами. Адже уміння та навички учнів, набуті у процесі

виробничого навчання є відображенням рівня і міцності, усвідомлення й ефективності знань зі спеціальних дисциплін.

Основними способами здійснення міжпредметних взаємозв’язків та виробничого навчання є вивчення викладачами та майстрами виробничого навчання відповідних навчальних програм, складання поурочно-тематичних планів, використання найефективніших методів формування уміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Перевіряючи теорію, практика надає їй властивостей істинності у процесі пізнання. З іншого боку, теорія, відірвана від практики, не здатна формувати

свідомі знання, а тим паче уміння та навички.


Практичне використання знань – основа їх міцного і глибокого засвоєння та формування умінь та навичок.

Високого рівня теоретичної підготовки практичних навичок та вмінь потребують будівельні професії: штукатури; маляри; литцювальники-плиточники. Вони повинні вміти складати інструкційно- технологічні карти, вміти читати будівельні креслення, проводити розрахунки матеріалів із застосуванням математики, фізики, електротехніки.


Одним з методичних шляхів здійснення зв’язку виробничого та теоретичного навчання є встановлення між цими дисциплінами наступних міжпредметних зв’язків: використання раніше вивчених понять, явищ і процесів науковими положеннями і фактами.

Аналіз теоретичних знань, якими учні ПТНЗ оволодівають у процесі вивчення спеціальних, загальнотехнічних і загальноосвітніх предметів, дає можливість класифікувати їх таким чином:

• знання, безпосередньо пов’язані з виробничим навчанням. Вони становлять основний програмний матеріал спеціальної технології (спеціальних предметів), загальнотехнічних предметів ( технічне креслення, знання та навички електротехніки), математики, фізики, хімії);
  
• знання, опосередковано пов’язані з виробничим навчанням. Сюди належать знання окремих тем з фізики, математики, технічного креслення, матеріалознавства тощо;
  
• знання, які є базою для зростання професійної майстерності майбутніх робітників після закінчення ПТНЗ. До них належить, наприклад, знання про спеціальний інструмент, відомості про механізацію і автоматизацію, шляхи підвищення ефективності використання різноманітних матеріалів, про перспективи одержання матеріалів з поліпшеними властивостями, комп’ютерна грамотність (загальнотехнічні і спеціальні предмети);
  
• знання, які розширяють загальнонауковий і технічний кругозор учнів. Цей програмний матеріал загальноосвітніх природничо-математичних предметів; основні принципи організації сучасного виробництва (спеціальна технологія, загальнотехнічні дисципліни) та ін.
  

Подана класифікація певною мірою дозволяє накреслити шляхи здійснення взаємозв’язку теоретичного та виробничого навчання. Зв’язок теорії з практикою, спеціальних, загальнотехнічних і загальноосвітніх предметів з виробничим навчанням може здійснюватися в таких основних напрямках:

• конкретизація і поглиблення теоретичних знань на уроках виробничого навчання;
  
• удосконалення вмінь, сформованих на уроках загальноосвітніх, загальнотехнічних і спеціальних предметів під час виконання навчально-виробничих робіт;
  
• розв’язання на уроках виробничого навчання репродуктивних і продуктивних задач з метою закріплення і поглиблення знань, розвитку здібностей учнів.
  

У навчально-виховному процесі ПТНЗ теоретичне і виробниче навчання повинні здійснюватися в єдності, що забезпечує взаємозв’язок

пізнавальної і практичної, трудової діяльності учнів. Базою використання

всієї системи теоретичних знань, навичок і умінь є виробниче навчання як

найважливіша складова частина професійної підготовки майбутніх робітників. Основою виробничого навчання є продуктивна праця – джерело практичного досвіду, критерій об’єктивності і вірогідності знань, набутих учнями на уроках теоретичного навчання. Виробниче навчання застосування різноманітних знань допомагає майбутнім робітникам осмислити і конкретизувати ці знання, переконатися у їх прикладному характері.

Основним критерієм якості підготовки робітників є кваліфікаційні характеристики з професій, які конкретно визначають, що учень повинен знати та вміти із своєї професії. Наприклад, штукатурів 3-го розряду

Повинен знати: властивості основних матеріалів і готових сухих розчинних сумішей, що застосовуються для виконання штукатурних робіт, призначення та способи приготування розчинів із сухих сумішей; склад мастик для кріплення сухої штукатурки; способи улаштування вентиляційних коробів.


Повинен уміти: виконувати прості роботи під час обштукатурювання поверхонь та ремонту штукатурки.

Рівень професійних знань, навичок і умінь учня здебільшого відповідає

вимогам кваліфікаційних характеристик.

Форм зв’язку теоретичного та виробничого навчання багато. Їх вибір

залежить від конкретної мети і змісту уроку. Планувати реалізацію цих зв’язків на уроках можна під час як вступного, так і поточного інструктування, при підведенні підсумків та заключному інструктуванні.

Прийомами активізації навчального процесу під час реалізації міжпредметних зв’язків є використання певних видів проблемних ситуацій, проблемного викладу навчального матеріалу, запитань, завдань, задач, які підвищують самостійну діяльність учнів на уроках.

Наведімо приклади, для опоряджувальників:

Виконання комплексного завдання.

Потрібно відновити раніше пофарбований вкритий оцинкованим залізом дах будинку периметром 50х20 м. Крівля даху заввишки 3м і завдовжки 45м.

Підрахуйте площу фарбування і необхідну кількість фарби.

Визначте і обгрунтуйте тип фарб, які можна використати ( олійні, емальові тощо), враховуючи атмосферні умови, хімічні та фізичні властивості матеріалів і фарб.

Яким способом краще фарбувати.

З приведеного завдання застосовуються знання учнів із спеціальної технології, матеріалознавства, математики,хімії.

Застосування проблемних питань для малярів.

1. Чи буде якісно виконане фарбування поверхні, якщо її не
   

прогрунтувати?

2. Чи всі грунтовки готують на робочому місті?
   
3. Чи може суміш оліфи і скипідару утворювати міцну плівку при нанесенні на поверхню.
   

При виконанні штукатурних робіт за допомогою сухих будівельних сумішей «Кнауф» на поточному інструктажі даю завдання:

1. Підготувати поверхню під обштукатурення і нанести шари штукатурки на поверхню.
   
2. Зробити порівняльний аналіз переваг та недоліків застосування сухих будівельних сумішей «Кнауф» із традиційними методами обштукату-рення.
   

Успіх значною мірою залежить від ділових якостей викладачів та майстрів виробничого навчання, від рівня розуміти ними необхідності систематичного, ділового контакту з педагогами. Лише в єдиному комплексі професійної підготовки, при реалізації взаємозв’язку у вивченні теоретичних дисциплін і тем виробничого навчання майбутні робітники можуть здобути міцні знання, навички і вмінні.

У сучасних умовах виникає якісно нова вимога до робочої сили – вимога професійної мобільності, тобто здатності оволодівати технічними новинками і новими спеціальностями. Від робітника вимагають більше знань, ускладняється його виробничий досвід, оскільки доводиться обслуговувати не одну, а нерідко цілу систему машин. Процес удосконалення організації, змісту і структури навчання в ПТНЗ триває, і найважливішою ланкою його є реалізація поєднання теорії і практики.