Geum.ru

Міністерство охорони здоров’я україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Оцінка відповіді на лікування проводиться за критеріями RECIST 1.1.
Вторинна профілактика
Побічні явища
Подобный материал:
1   2   3

Оцінка відповіді на лікування проводиться за критеріями RECIST 1.1.


А.3.4 Алгоритм первинної, вторинної і третинної профілактики

Первинна профілактика - Уникнення факторів ризику, пов’язаних з впливом навколишнього середовища та способом життя. Проведення скринінгових досліджень.


Вторинна профілактика – Не розроблена


Третинна профілактика – Профілактичними заходами є уникнення інсоляцій, стимулюючих фізіопроцедур та препаратів.


А. 4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу

А. 4.1. Вимоги для лікувано-профілактичних закладів, які надають вторинну медичну допомогу

А. 4.2.1. кадрові ресурси (кваліфікаційні вимоги)

Завідуючим відділенням призначається висококваліфікований фахівець, який має вищу медичну освіту та першу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Хірургія», «Онкохірургія», стаж роботи не менше 7 років.

Завідуючим відділенням хіміотерапії призначається висококваліфікований фахівець, який має вищу та першу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Онкологія», стаж роботи не менше 7 років.

Лікар-хірург чи лікар – хірург - онколог вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Лікувальна справа”. Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія», «Онкологія» з наступною спеціалізацією з “Онкохірургії”. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаиійні цикли, тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар – хірург - онколог 1 кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “ Лікувальна справа”. Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія», «Онкологія» з наступною спеціалізацією з “Онкохірургії”. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар – хірург - онколог 2 кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “ Лікувальна справа”. Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія», «Онкологія» з наступною спеціалізацією з “Онкохірургії”. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар – хірург - онколог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Лікувальна справа”. Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія», «Онкологія» з наступною спеціалізацією з “Онкохірургії”. Наявність сертификата лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Лікар-онколог вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Лікувальна справа”. Спеціалізація за фахом “Онкологія” (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар-онколог I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Лікувальна справа”. Спеціалізація за фахом “Онкологія” (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар-онколог II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Лікувальна справа”. Спеціалізація за фахом “Онкологія” (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли, тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар-онколог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Лікувальна справа”. Спеціалізація за фахом “Онкологія” (інтернатура, курси спеціалізації). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

На посаду сестри медичної старшої клініки призначається одна із найбільш досвідчених і, добре підготовлених сестер медичних з повною середньою медичною освітою, яка володіє організаційними здібностями та має стаж роботи не менше семи років, першу або вищу кваліфікаційну категорію.

На посаду сестри медичної маніпуляційної призначається особа, яка має неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Сестринська справа”, “Лікувальна справа” або “Акушерська справа”, яка володіє технікою ін’єкційних маніпуляцій, має досвід роботи, яка відзначається охайністю, ретельністю, точністю в роботі та має високі професійні знання.

Сестра медична вищої кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Сестринська справа”, “Лікувальна справа” або “Акушерська справа”. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, то що). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Сестра медична I кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Сестринська справа”, “Лікувальна справа” або “Акушерська справа”. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Сестра медична II кваліфікаційної категорії: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Сестринська справа”, “Лікувальна справа” або “Акушерська справа”. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, тощо). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Сестра медична: неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки “Медицина”, спеціальністю “Сестринська справа”, “Лікувальна справа” або “Акушерська справа”.

Б. Бібліографія


Н А К А З МОЗ України від 23.02.2000 № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я».

Н А К А З МОЗ України від 19.12.97 № 359 «Про подальше удосконалення атестації лікарів».

ПРИКАЗ МЗ СССР от 16 мая 1983 N 580 «Об утверждении правил медицинского отбора и направления больных (взрослых, подростков и детей) на санаторно-курортное и амбулаторно-курортное лечение».

Н А К А З МОЗ України від 05.06.1998 N 153 «Про затвердження табелів оснащення виробами медичного призначення структурних підрозділів закладів» охорони здоров'я.

Н А К А З МОЗ України від 28.11.97 № 340 Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії».

Н А К А З МОЗ України від 17.09.2007 N 554 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "онкологія".

Н А К А З МОЗ України від 28.12.2002 N 507 «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги».


Література

        1. Parkin DM, Whelan SL, Ferlay J. Cancer incidence in five continents. Lyon: International Agency for Research on Cancer; Vol. VIII. IARC Scientific Publications No. 155, 2002.
  1. Berrino F, De Angelis R, Sant M, et al. Survival for eight major cancers and all cancers combined for European adults diagnosed in 1995–99: results of the EUROCARE-4 study. Lancet Oncol 2007;8:773-783.
  2. WCRF-AICR. Food, nutrition, physical activity, and the prevention of cancer: a global perspective. Washington DC: AICR; 2007.
  3. Asano TK, McLeod RS. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs and aspirin for the prevention of colorectal adenomas and cancer: a systematic review. Dis Colon Rectum 2004;47:665-673.
  4. Von Roon AC, Reese G, Teare J, et al. The risk of cancer in patients with Crohn's disease. Dis Colon Rectum
  5. Eaden JA, Abrams KR, Mayberry JF.The risk of colorectal cancer in ulcerative colitis: a meta-analysis. Gut 2001;48:526-535.
  6. Ahmed RL, Schmitz KH, Anderson KE, et al. The metabolic syndrome and risk of incident colorectal cancer. Cancer 2006;107:28-36.
  7. Chlebowski RT, Wactawski-Wende J, Ritenbaugh C, et al. Estrogen plus progestin and colorectal cancer in postmenopausal women. N Engl J Med 2004;350:991-1004.
  8. Stewart BW, Kleihus P editors. World Cancer Report. Lyon: IARC Press; 2003.
  9. Aarnio M, Sankila R, Pukkala E, et al. Cancer risk in mutation carriers of DNA-mismatch-repair genes. Int J Cancer 1999;81:214-218.
  10. Cochrane Database Syst Rev. 2007 Jan 24; (1): CD001216 Screening for colorectal cancer using the faecal occult blood test, Haemoccult.
  11. Accp. Advisory Committee on Cancer Prevention. Recommendations on cancer screening in the European union. Eur J Cancer 2000;36:1473-1478.
  12. Winawer S, Fletcher R, Rex D, et al. Colorectal cancer screening and surveillance: clinical guidelines and rationale—update based on new evidence. Gastroenterology 2003;124:544-560.
  13. Mainenti PP, Romano M, Imbriaco M, et al. Added value of CT colonography after a positive conventional colonoscopy: i
  14. Copel L, Sosna J, Kruskal JB, et al. CT colonography in 546 patients with incomplete colonoscopy. Radiology 2007;244:471-478.
  15. Furukawa H, Ikuma H, Seki A, et al. Positron emission tomography scanning is not superior to whole body multidetector helical computed tomography in the preoperative staging of colorectal cancer. Gut 2006;55:1007-1011.
  16. González-Moreno S, González-Bayón L, Ortega-Pérez G, et al. Imaging of peritoneal carcinomatosis. Cancer 2009;15:184-189.
  17. Van Cutsem E, Dicato M, Wils J, et al.Adjuvant treatment of colorectal cancer (Current expert opinion derived from the Third International Conference on Perspectives in Colorectal Cancer, Dublin, 2001). Eur J Cancer 2002;38:1429-1431.
  18. Busch OR, Hop WC, Hoynck VPM, et al.Blood transfusions and prognosis in colorectal cancer. N Engl J Med 1993;328:1372-1376.
  19. Ribic CM, Sargent DJ, Moore MJ, et al.Tumor microsatellite-instability status as a predictor of benefit from fluorouracil-based adjuvant chemotherapy for colon cancer. N Engl J Med 2003;349:247-257.
  20. Sargent D, Marsoni S, Thibodeau SN, et al. Confirmation of deficient mismatch repair (dMMR) as a predictive marker for lack of benefit from 5-FU based chemotherapy in stage II and III colon cancer (CC). A pooled molecular re-analysis of randomized chemotherapy trials. Proc ASCO 2008;26:4008.
  21. Tejpar S, et al ASCO 2009.
  22. Bertagnolli MM, Niedzwiecki D, Compton CC, et al. Microsatellite instability predicts improved response to adjuvant therapy with irinotecan, fluorouracil, and leucovorin in stage III colon cancer: Cancer and Leukemia Group B Protocol 89803. J Clin Oncol 2009;27:1814-1821.
  23. Sargent D, Goldberg RM, Jacobson SD, et al. A pooled analysis of adjuvant chemotherapy for resected colon cancer in elderly patients. N Engl Med 2001;345:1091-1097.
  24. Cready Mc, et al ASCO 2009.
  25. Weiser MR, Landmann RG, Kattan MW, et al. Individualized prediction of colon cancer recurrence using a nomogram. J Clin Oncol 2008;26:380-385.
  26. Clinical Outcomes of Surgical Therapy Study Group. A comparison of laparoscopically assisted and open colectomy for colon cancer. N Engl J Med 2004;350:2050-2059.
  27. Hewett PJ, Allardyce RA, Bagshaw PF, et al. Short-term outcomes of the Australasian randomized clinical study comparing laparoscopic and conventional open surgical treatments for colon cancer: the ALCCaS trial. Ann Surg 2008;248:728-738.
  28. Single-stage treatment for malignant left-sided colonic obstruction: a prospective randomized clinical trial comparing subtotal colectomy with segmental resection following intraoperative irrigation. The SCOTIA Study Group. Subtotal Colectomy versus On-table Irrigation and Anastomosis. Br J Surg 1995; 82: 1622–1627.
  29. Ng KC, Law WL, Lee YM, et al. Self-expanding metallic stent as a bridge to surgery versus emergency resection for obstructing left-sided colorectal cancer: a case-matched study. J Gastrointest
  30. Andrè T, Boni C, Mounedji-Boudiaf L, et al. Oxaliplatin, fluorouracil, and leucovorin as adjuvant treatment for colon cancer. N Engl J Med 2004;350:2343-2351.
  31. Andrè T, Boni C, Navarro M, et al. Improved overall survival with oxaliplatin, fluorouracil and leucovorin as adjuvant treatment in stage II or III colon cancer in the MOSAIC trial. J Clin Oncol 2009;27:3109-3116.
  32. Wolmark N, Wieand HS, Kuebler JP, et al. A phase III trial comparing FULV to FULV + oxaliplatin in stage II or III carcinoma of the colon: Results of NSABP Protocol C-07. Proc ASCO 2005;23:16.
  33. Twelves C, Wong A, Nowacki MP, et al. Capecitabine as adjuvant treatment for stage III colon cancer. N Engl J Med 2005;352:2696-2704.
  34. Schmoll HJ, Cartwright T, Tabernero J, et al. Phase III trial of capecitabine plus oxaliplatin as adjuvant therapy for stage III colon cancer: a planned safety analysis in 1,864 patients. J Clin Oncol 2007;25:102-109.
  35. Schmoll HJ……….XELOXA………Proc ESMO 2009.
  36. Saltz L, Niedzwiecki D, Hollis D, et al. Irinotecan plus fluorouracil/leucovorin (IFL) versus fluorouracil/leucovorin alone (FL) in stage III colon cancer (intergroup trial CALGB C89803). Proc ASCO 2004;22:245.
  37. Van Cutsem E, Labianca R, Bodoky G, et al. Randomized phase III trial comparing biweekly infusional fluorouracil/leucovorin alone or with irinotecan in the adjuvant treatment of stage III colon cancer: PETACC 3. J Clin Oncol 2009;27:3117-3125.
  38. Ychou M, Raoul JL, Douillard JY, et al. A phase III randomized trial of LV5FU2 + irinotecan versus 5LV5FU2 alone in adjuvant high-risk colon cancer (FNCLCC Accord02/FFCD 9802). Ann Oncol 2009;20:674-680.
  39. Wolmark N, et al. ASCO 2009.
  40. Schoemaker D, Black R, Giles L, et al. Yearly colonoscopy, liver CT, and chest radiography do not influence 5-year survival of colorectal cancer patients. Gastroenterology 1998;114:7-14.
  41. Makela JT, Laitinen SO, Kairaluoma MI. Five-year follow up after radical surgery for colorectal cancer. Results of a prospective randomized trial. Arch Surg 1995;130:1062-1067.
  42. Ohlsson B, Breland U, Ekberg H, et al. Follow-up after curative surgery for colorectal carcinoma. Randomized comparison with no follow-up. Dis Colon Rectum 1995;38:619-626.
  43. Kjeldsen BJ, Kronborg O, Fenger C, et al. A prospective randomized study of follow-up after radical surgery for colorectal cancer. Br J Surg 1997;84:666-669.
  44. Bruinvels DJ, Stiggelbout AM, Kievit J, et al. Followup of patients with colorectal cancer. A metaanalysis. Ann Surg 1994;219:174-182.
  45. Rosen M, Chan L, Beart RW, et al. Followup of colorectal cancer: a metaanalysis. Dis Colon Rectum 1998;41:1116-1126.
  46. Renehan AG, Egger M, Saunders MP, et al. Impact on survival of intensive follow up after curative resection for colorectal cancer: systematic review and meta-analysis of randomised trials. BMJ 2002;324:813.
  47. Figueredo A, Rumble RB, Maroun J, et al. Follow-up of patients with curatively resected colorectal cancer: a practice guideline. BMC Cancer 2003;3:26.
  48. Jeffery GM, Hickey BE, Hider P. Follow-up strategies for patients treated for non-metastatic colorectal cancer. Cochrane Database Syst Rev 2007. CD002200.
  49. Tjandra JJ, Chan MKY. Follow-up after curative resection of colorectal cancer: a meta-analysis. Dis Colon Rectum 2007;50:1783-1799.
  50. Renehan AG, Egger M, Saunders MP, et al. Mechanisms of improved survival from intensive follow-up in colorectal cancer: a hypothesis. Br J Cancer 2005;92:430-433.
  51. Gan S, Wilson K, Hollington P. Surveillance of patients following surgery with curative intent for colorectal cancer. World J Gastroenterol 2007;13:3816-3823.
  52. Chau I, Allen MJ, Cunningham D, et al. The value of routine serum carcino-embryonic antigen measurement and computed tomography in the surveillance of patients after adjuvant chemotherapy for colorectal cancer. J Clin Oncol 2004;22:1420-1429.
  53. Rex DK, Kahi CJ, Levin B, et al. Guidelines for colonoscopy surveillance after cancer resection: A consensus update by the American Cancer Society and US Multi-Society Task Force on Colorectal Cancer. Gastroenterology 2006;130:1865-1871.
  54. Sargent DJ, Patiyil S, Yothers G, et al. End points for colon cancer adjuvant trials: observations and recommendations based on individual patient data from 20,898 patients enrolled onto 18 randomized trials from the ACCENT Group. J Clin Oncol 2007;29:4569-4574.
  55. Desch C, Benson A, Somerfield M, et al. Colorectal cancer surveillance: 2005 update of an American Society of Clinical Oncology Practice Guideline. J Clin Oncol 2005;23:8512-8519.
  56. Van Cutsem E, Oliveira J. Primary colon cancer: ESMO Clinical Recommendations for diagnosis, adjuvant treatment and follow up. Ann Oncol 2009;20 Suppl 4:iv49-iv50.
  57. Tsikitis VL, Malireddy K, Gree EA, et al. Postoperative surveillance recommendations for early stage colon cancer based on results from the clinical outcomes of surgical therapy trial. J Clin Oncol 2009;27:3671-3676.
  58. Tejpar S, Bosman F, Delorenzi M, et al. Microsatellite instability (MSI) in stage II and III colon cancer treated with 5FU-LV or 5FU-LV and irinotecan (PETACC 3-EORTC 40993-SAKK 60/00 trial). Proc ASCO 2009. J Clin Oncol 2009;27 15 suppl:27. Abstr 4001.
  59. Meyerhardt JA, Jackson McCleary N, Niedzwiecki D. Impact of age and comorbidities on treatment effect, tolerance, and toxicity in metastatic colorectal cancer (mCRC) patients treated on CALGB 80203. Proc ASCO 2009. J Clin Oncol 2009;27 15 suppl. Abstr 4038.
  60. Bipat S, Glas AS, Slors FJ et al. Rectal cancer: local staging and assessment of lymph node involvement with endoluminal US, CT, and MR imaging–a metaanalysis.Radiology 2004; 232: 773–783.
  61. Smith N, Brown G. Preoperative staging in rectal cancer. Acta Oncol 2008; 47:20–31.
  62. Haggitt RC, Glotzbach RE, Soffer EE, Wruble LD. Prognostic factors in colorectal carcinomas arising in adenomas: implications for lesions removed by endoscopic polypectomy. Gastroenterology 1985; 89: 328–336.
  63. Kikuchi R, Takano M, Takagi K et al. Management of early invasive colorectal cancer. Risk of recurrence and clinical guidelines. Dis Colon Rectum 1995; 38:1286–1295.
  64. Baatrup G, Endreseth BH, Isaksen V et al. Preoperative staging and treatment options in T1 rectal adenocarcinoma. Acta Oncol 2009; 48: 328–342.
  65. Valentini V, Aristei C, Glimelius B et al. Multidisciplinary Rectal Cancer Management: 2nd European Rectal Cancer Consensus Conference (EURECACC2). Radiother Oncol 2009; 92: 148–163.
  66. Glimelius B, Holm T, Blomqvist L. Chemotherapy in addition to preoperative radiotherapy in locally advanced rectal cancer – a systematic overview. Rev Recent Clin Trials 2008; 3: 204–211.
  67. Pahlman L, Bohe M, Cedermark B et al. The Swedish rectal cancer registry. Br J Surg 2007; 94: 1285–1292.
  68. Wibe A, Moller B, Norstein J, Carlsen E et al. A national strategic change in treatment policy for rectal cancer–implementation of total mesorectal excision as routine treatment in Norway. A national audit. Dis Colon Rectum 2002; 45: 857–866.
  69. Doornebosch PG, Tollenaar RA, De Graaf EJ. Is the increasing role of transanal endoscopic microsurgery in curation for T1 rectal cancer justified? A systematic review. Acta Oncol 2009; 48: 343–353.
  70. Gerard JP, Ortholan C, Benezery K et al. Contact X-ray therapy for rectal cancer: experience in Centre Antoine-Lacassagne, Nice, 2002–2006. Int J Radiat Oncol Biol Phys 2008; 72: 665–670.
  71. Sebag-Montefiore D, Stephens RJ, Steele R et al. Preoperative radiotherapy versus selective postoperative chemoradiotherapy in patients with rectal cancer (MRC CR07 and NCIC-CTG C016): a multicentre, randomised trial. Lancet 2009; 373: 811–820.
  72. Folkesson J, Birgisson H, Pa° hlman L et al. Swedish Rectal Cancer Trial: long lasting benefits from radiotherapy on survival and local recurrence rate. J Clin Oncol 2005; 23: 5644–5650.
  73. Kapiteijn E, Marijnen CAM, Nagtegaal ID et al. Preoperative radiotherapy in combination with total mesorectal excision improves local control in resectable rectal cancer. Report from a multicenter randomized trial. New Engl J Med 2001; 345: 638–646.
  74. Bujko K, Nowacki MP, Nasierowska-Guttmejer A et al. Long-term results of a randomised trial comparing preoperative short-course radiotherapy vs
  75. preoperative conventionally fractionated chemoradiation for rectal cancer. Br J Surg 2006; 93: 1215–1223.
  76. Gerard JP, Conroy T, Bonnetain F et al. Preoperative radiotherapy with or without concurrent fluorouracil and leucovorin in T3-4 rectal cancers: results of FFCD9203. J Clin Oncol 2006; 24: 4620–4625.
  77. Bosset JF, Collette L, Calais G et al. Chemotherapy with preoperative radiotherapy in rectal cancer. N Engl J Med 2006; 355: 1114–1123.
  78. Sauer R, Becker H, Hohenberger W et al. Preoperative versus postoperative chemoradiotherapy for rectal cancer. N Engl J Med 2004; 351: 1731–1740.
  79. Braendengen M, Tveit KM, Berglund A et al. A randomized phase III study (LARCS) comparing preoperative radiotherapy alone versus chemoradiotherapy in non-resectable rectal cancer. J Clin Oncol 2008; 26: 3687–3694.
  80. Radu C, Berglund A Pаhlman L, Glimelius B. Short course preoperative radiotherapy with delayed surgery in rectal cancer – a retrospective study. Radiother Oncol 2008; 87: 343–349.
  81. Nagtegaal ID, Quirke P. What is the role for the circumferential margin in the modern treatment of rectal cancer? J Clin Oncol 2008; 26: 303–312.
  82. Dahlberg M, Glimelius B, Pa° hlman L. Changing strategy for rectal cancer is associated with improved outcome. Br J Surg 1999; 86: 379–384.
  83. Lehander Martling A, Holm T, Rutqvist L-E et al. Effect of a surgical training programme on outcome of rectal cancer in the County of Stockholm. Lancet 2000; 356: 93–96.
  84. Holm T, Ljung A, Haggmark T, Jurell G, Lagergren J. Extended abdominoperineal resection with gluteus maximus flap reconstruction of the pelvic floor for rectal cancer. Br J Surg 2007; 94: 232–238.
  85. Quasar Collaborative Group. Gray R, Barnwell J, McConkey C et al. Adjuvant chemotherapy versus observation in patients with colorectal cancer: a randomised study. Lancet 2007; 370: 2020–2029.
  86. Sakamoto J, Hamada C, Yoshida S et al. An individual patient data meta-analysis of adjuvant therapy with uracil-tegafur (UFT) in patients with curatively resected rectal cancer. Br J Cancer 2007; 96: 1170–1177.
  87. Collette L, Bosset JF, den Dulk M et al. Patients with curative resection of cT3-4 rectal cancer after preoperative radiotherapy or radiochemotherapy: does anybody benefit from adjuvant fluorouracil-based chemotherapy? J Clin Oncol 2007; 25: 4379–4386.
  88. Jeffrey G, Hickey BE, Hider P. Follow-up strategies for patients treated for nonmetastatic colorectal cancer (Cochrane review). Cochrane Library, Issue 2.


В. Додатки

Додаток №1. Пам’ятка для пацієнтів

Додаток №2. Форма інформованої згоди пацієнта на медичну допомогу

(стандартизована форма, затверджена МОЗ)


Інформація для пацієнта

Шановний пацієнт. Дана інформація надана Вам у зв’язку з тим, що у Вас виявлено захворювання, яке потребує спеціального лікування:
  • Хірургічного
  • Хіміотерапевтичного
  • Променевого

(підкреслити що потрібне)

До початку лікування Ви пройдете обстеження по загальноприйнятій для даного захворювання в клініці схемі. Якщо в результаті обстеження не буде виявлено протипоказань для терапії, Вам буде призначено лікування у ході якого Ви будете перебувати під постійним спостереженням Вашого лікаря. Після закінчення 4 (іноді 2 або 3) та 6 курсу лікування Ви будете повторно ретельно обстежені.

Після курсу лікування ви будете відвідувати лікарню для проведення обстежень. Тривалість періоду спостереження буде залежати від реакції вашого захворювання на проведену терапію. В середньому пацієнти спостерігаються кожні три місяці протягом двох років після лікування, потім один раз на 6 місяців протягом 3-4 року.

Побічні явища

При проведенні хіміотерапевтичного (променевого) лікування можливий розвиток міелосупресії – зниження утворення клітин кістковим мозком. Це може привести до:
  • зниження кількості лейкоцитів, що підвищує ризик розвитку інфекції;
  • зниження кількості еритроцитів (анемія), що приводить до задишки, слабкості, підвищеної стомлюваності;
  • зниження кількості тромбоцитів (клітин, що беруть участь в утворенні тромбів), що може привести до утворення синців або кровотечі.

Пригнічення кісткового мозку завжди тимчасове, через деякий час показники крові відновлюються. У деяких випадках воно може бути важким і потребувати призначення додаткової терапії, такої як трансфузія препаратів крові, препаратів, які стимулюють відновлення функції кісткового мозку. При трансфузії препаратів існує ризик інфікування вірусними інфекціями. На фоні зниженої кількості лейкоцитів існує ризик розвитку інфекційних ускладнень. У випадку розвитку інфекційного процессу вам будуть призначені антибактеріальні засоби. Іноді інфекційне ускладення може бути серйозним станом і потенційно загрозливим життю, дуже важливо розпочати лікування після появи перших ознак інфекційного ускладнення. Тому негайно повідомляйте вашому лікареві про всі ознаки інфекції, що можуть з’явитися або під час перебування у стаціонарі або у період Вашого перебування вдома.

Іншими побічними ефектами, що часто зустрічаються є підвищена втомлюваність, слабкість, запалення ротової порожнини (стоматит), загальне знедужання, втрата апетиту, нудота, блюватиння, периферична нейропатія (оніміння і слабість кінцівок), шкірні висипання, підвищення рівня печіночних ферментів і білірубіна, алопеція(випадіння волосся).

Про будь-які зміни самопочуття Ви повинні негайно повідомити лікареві, що проводить дослідження.

Я, що підписався нижче

_____________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

згодний на проведення лікування – курсу поліхіміотерапії за схемою

____________________.

Я докладно інформований лікарем про мету, план і термін лікування, токсичні ускладнення терапії. Я мав(ла) можливість задати йому питання по всіх аспектах лікування та отримав(ла) відповіді на поставлені запитання.


Я зобов’язуюся виконувати усі вимоги лікуючого лікаря що до режиму лікування, обстеження та проведення необхідніх аналізів.


«Прочитав і згодний ”


“____” ______________20__ рік.


_____________________


Директор Департаменту

лікувально-профілактичної допомоги М.К. Хобзей