Курс I семестри I-II лекції 20 год Практичні заняття 80 год Самостійна робота 50 год Залік Iсеместр

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3
БІЛЕТНА ПРОГРАМА іспиту
з медичної біології для студентів І курсу медичного факультету №3 за спеціальністю «медична психологія»

на 2008-2009 навчальний рік


Розділ 1. Біологічні основи життєдіяльності людини

  1. Форми життя: клітинна та неклітинна.
  2. Основні властивості життя.
  3. Структурні рівні організації життя. Значення уявлень про них для медицини.
  4. Місце людини в системі органічного світу. Співвідношення біологічних і соціальних явищ у життєдіяльності людини.
  5. Клітина як елементарна структурно-функціональна одиниця живого.
  6. Клітинна теорія, її сучасний стан і значення для медицини.
  7. Функціональні властивості клітини як відкритої системи.
  8. Методи вивчення структури і функціонування клітин.
  9. Клітинні мембрани, принцип компартментації.
  10. Організація потоків речовин і енергії в клітині.
  11. Енергетичне забезпечення клітини.
  12. Хромосомні та геномні рівні організації спадкового матеріалу.
  13. Хроматин: структурна організація, еухроматин та гетерохроматин.
  14. Аутосоми та гетерохромосоми. Статевий хроматин.
  15. Каріотип людини. Морфофункціональна характеристика та класифікація її хромосом.
  16. Організація потоку біологічної інформації в клітині.
  17. ДНК і РНК, їх роль у зберіганні й перенесенні інформації, хімічна будова, просторова організація, видова специфічність.
  18. Реплікація ДНК. Самокорекція і репарація ДНК.
  19. Генетичний код, його основні принципи і властивості.
  20. Будова гена. Гени структурні, регуляторні, синтезу т-РНК, р-РНК.
  21. Екзонно-інтронна організація генів (генома) евкаріотів.
  22. Мобільні генетичні елементи.
  23. Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації в клітині та їх регуляція.
  24. Транскрипція, процесинг, сплайсинг.
  25. Трансляція: ініціація, елонгація, термінація.
  26. Молекулярно-генетичне підтримування гомеостазу клітинного середо­ви­ща.
  27. Генна інженерія та біотехнологія.
  28. Життєвий цикл клітин, його можливі напрями та періодизація.
  29. Зміни клітин та їх структур під час мітотичного циклу.
  30. Порушення мітозу. Соматичні мутації.
  31. Ріст клітин, фактори росту. Поняття про мітотичну активність тканин.
  32. Життя клітин поза організмом. Клонування клітин.
  33. Значення методу культури тканин для біології та медицини.
  34. Розмноження – універсальна властивість живого. Можливості клонування організмів
  35. Гаметогенез.
  36. Мейоз.
  37. Механізми, що призводять до генетичної різноманітності гамет. Генера­тив­ні мутації.
  38. Статеві клітини людини, цитогенетична характеристика та якісні відмін­ності від соматичних клітин.
  39. Заплідненя. Партеногенез.
  40. Особливості репродукції людини в зв'язку з її біосоціальною сутністю.
  41. Предмет, завдання генетики людини і медичної генетики.
  42. Генотип людини як цілісна система генів організму.
  43. Фенотип людини як сукупність видових та індивідуальних ознак і властивостей організму.
  44. Моногенне успадкування. Взаємодія алельних генів.
  45. Менделюючі ознаки людини. Моногенні хвороби. Множинний алелізм.
  46. Взаємодія неалельних генів.
  47. Полігенне успадкування кількісних ознак. Явище плейотропії.
  48. Експресивність та пенетрантність генів.
  49. Зчеплене успадкування генів.
  50. Хромосомна теорія спадковості.
  51. Сучасний стан досліджень генома людини. Генетичні карти хромосом людини.
  52. Гени аутосом, статевих хромосом.
  53. Ознаки зчеплені із статтю, залежні від статі та обмежені статтю. Гемізиготність.
  54. Генетика статі. Механізми генетичного визначення статі.
  55. Дози генів. Ефект положення генів.
  56. Генетика груп крові еритроцитарних антигенних систем, значення для медицини.
  57. Поняття про імуногенетику.
  58. Нехромосомна спадковість.
  59. Методи вивчення спадковості людини: генеалогічний, близнюковий, молекулярно-цитогенетичні, молекулярно-генетичні (ДНК-аналіз), біохіміч­ні, імунологічні, дерматогліфіка, популяційно-статистичні, гібридизації сома­тич­них клітин. Генетичні маркери.
  60. Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище. Форми мінливості.
  61. Фенотипова мінливість. Норма реакції.
  62. Мультифакторіальний принцип формування фенотипу. Значення умов середовища для експресивності і пенетрантності генів. Фенокопії.
  63. Генотипова мінливість, її форми.
  64. Комбінативна мінливість, її значення для фенотипової різноманітності в популяціях людей. Явище гетерозису у людини.
  65. Класифікація мутацій: генні, геномні, хромосомні аберації.
  66. Мутаційна мінливість у людини та її фенотипові прояви. Мозаїцизм.
  67. Спонтанні та індуковані мутації.
  68. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні.
  69. Генетичний моніторинг. Засоби зниження ризику виникнення мутацій.
  70. Класифікація спадкових хвороб людини, принципи їх діагностики.
  71. Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням кількості чи будови хромосом; механізми їх виникнення, принципи лабораторної діагностики.
  72. Генні (молекулярні) хвороби: ферментопатія, хвороби обміну амінокислот, білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, мінеральних речовин, вітамінів, гормонів; механізми їх виникнення та принципи лабораторної діагностики.
  73. Генні хвороби внаслідок первинної плейотропії.
  74. Спадкові хвороби з невиявленим первинним біохімічним дефектом.
  75. Генетична гетерогенність спадкових хвороб. Генокопії.
  76. Хвороби із спадковою схильністю. Поняття про мультифакторіальні хвороби.
  77. Медико-генетичні аспекти сім'ї. Медико-генетичне консультування.
  78. Пренатальна діагностика спадкової патології.
  79. Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин.
  80. Перспективи генотерапії.
  81. Онтогенез і його періодизація.
  82. Ембріональний період розвитку, його етапи.
  83. Детермінація та взаємодія бластомерів.
  84. Механізми росту та морфогенезу.
  85. Ембріональна індукція.
  86. Генетичний контроль індивідуального розвитку. Диференціювання клітин, зародкових листків, тканин.
  87. Особливості пренатального періоду розвитку людини, критичні періоди.
  88. Тератогенні фактори середовища.
  89. Природжені вади розвитку, їх класифікація: спадкові, екзогенні, мультифакторіальні; ембріопатія, фетопатія; первинні, вторинні; філогене­тич­но обумовлені, нефілогенетичні.
  90. Постембріональний (постнатальний) період онтогенезу, його періодизація.
  91. Нейрогуморальна регуляція процесів росту і розвитку.
  92. Співвідношення процесів росту та диференціювання у постнатальному періоді.
  93. Системні механізми гомеостазу у людини на рівні організму.
  94. Особливості постнатального періоду розвитку людини як біосоціальної істоти.
  95. Сучасні теорії старіння.
  96. Тривалість життя і проблеми довголіття. Геронтологія і геріатрія.
  97. Клінічна та біологічна смерть.
  98. Регенерація та її види: фізіологічна і репаративна; рівні регенерації: внутрішньо- і надклітинний; шляхи регенерації.
  99. Особливості регенеративних процесів у людини. Значення регенерації для системи гомеостазу.
  100. Типова та атипова регенерація. Пухлинний ріст.
  101. Можливості регулювання процесів регенерації.
  102. Трансплантація органів і тканин, види трансплантації.
  103. Трансплантація і система імунітету. Досягнення трансплантології.


Розділ 2. Популяційно-видовий рівень

організації життя і місце людини в ньому

  1. Сучасна теорія біологічної еволюції як синтез дарвінізму і популяційної генетики.
  2. Біологічний вид, реальність і динамічність його існування, критерії. Генофонд (алелофонд) виду.
  3. Структура виду. Популяції – головні складові одиниці виду.
  4. Характеристики популяції: морфологічні, екологічні, генетичні. Генофонд (алелофонд) популяції.
  5. Ідеальні і реальні популяції. Закон постійності генетичної структури ідеальних популяцій (закон Харді-Вайнберга), його використання для розрахунку генетичної структури реальних популяцій і популяцій людей.
  6. Поняття про мікроеволюцію. Популяція – елементарна одиниця еволюції.
  7. Елементарні еволюційні фактори: неспрямовані і спрямовані, їх взаємодія.
  8. Природний добір як головний рушійний фактор еволюції, його форми.
  9. Головні результати еволюції: видоутворення, генетичний поліморфізм, адаптація.
  10. Механізми видоутворення.
  11. Генетична гетерогенність і генетичний поліморфізм природних популяцій як основа їх еволюційної пластичності.
  12. Генетичне обтяження в популяціях.
  13. Адаптація організмів до середовища проживання, походження біологічної доцільності.
  14. Популяція людей. Популяційна структура людства. Великі і малі популяції (деми, ізоляти).
  15. Вплив структури шлюбів і демографічних показників на стан генофонду (алелофонду) популяцій людей.
  16. Вплив мутаційного процесу, ізоляції, міграції на генетичну структуру популяції і генетичну конституцію людей.
  17. Генетико-автоматичні процеси в ізолятах, ефект родоначальника.
  18. Специфіка дії природного добору в популяціях людей. Добір і контрдобір.
  19. Генетичний і фенотиповий поліморфізм людства. Генетичний полімор­фізм: адаптаційний (екологічний), балансований (гетерозиготний).
  20. Проблема генетичного обтяження і вплив мутагенних навантажень (радіаційних, хімічних) на популяції людей, медико-біологічні наслідки.
  21. Поняття про макроеволюцію. Взаємозв'язок макро- і мікроеволюції.
  22. Органічний світ як результат еволюції.
  23. Напрями (типи) і форми еволюції груп.
  24. Правила макроеволюції: незворотності еволюції, прогресивної спеціа­лі­зації, походження нових груп, чергування головних напрямів.
  25. Взаємозв'язок онто- і філогенезу. Біогенетичний закон, його трактування О.М.Северцовим.
  26. Філембріогенези і ценогенези. Палінгенези, рекапітуляція.
  27. Філогенез основних систем органів хребетних.
  28. Онтофілогенетичні передумови природжених вад розвитку у людини.
  29. Анцестральні (атавістичні) вади розвитку.
  30. Походження людини. Формування людини розумної – закономірний етап еволюції органічного світу.
  31. Етапи антропогенезу.
  32. Місце виду Ноmо sapiens у системі тваринного світу.
  33. Співвідношення біологічного і соціального в еволюції людини. Біологічне і соціальне успадкування.
  34. Походження людських рас як відображення адаптаційних закономір­нос­тей походження людини.
  35. Медико-біологічне значення проблеми походження людини, людських рас, біологічного і соціального успадкування.


Розділ 3. Біогеоценотичний рівень організації життя

та місце людини в ньому

  1. Середовище як екологічне поняття. Види середовищ: атмосфера, гідро­сфе­ра, літосфера, середовище організму.
  2. Фактори середовища: абіотичні, біотичні, антропічні (антропогенні).
  3. Єдність організму і середовища. Закон К.Ф.Рул'е -І.М.Сєченова.
  4. Види екосистем: природні та штучні.
  5. Біогеоценоз як природно-екологічна система; структура і функції біо­гео­ценозу.
  6. Екологічний гомеостаз, коадаптація.
  7. Штучні екосистеми. Формування антропоценозів: натурценозів, агроцено­зів, урбаноценозів, техноценозів.
  8. Наслідки порушень в екосистемах, стійкість і лабільність екосистем. Екологічне прогнозування.
  9. Екологія людини як теоретична основа розробки заходів з охорони приро­ди та здоров'я населення, раціонального природокористування. Медична екологія.
  10. Соціальні та біологічні аспекти адаптації населення до умов життєдіяль­ності.
  11. Біологічна мінливість людей в зв'язку з біогеографічними особливостями середовища, формування адаптивних екотипів.
  12. Адаптивні екотипи людей, їх характеристика: арктичний, тропічний, зони помірного клімату, пустель, високогірний.
  13. Функціональні типи конституційного реагування людей: "спринтер", "стайєр", "мікст".
  14. Спадкові відмінності в реакціях людей на фактори середовища; поняття про екологічну генетику.
  15. Якісні параметри навколишнього середовища, їх вплив на здоров'я людей.
  16. Здорове (комфортне), нездорове (дискомфортне) і екстремальне середо­вища. Адекватні і неадекватні умови середовища.
  17. Екологічний стан в Україні.
  18. Адаптація людей до екстремальних умов (Арктика, пустелі, космос та ін.). Поняття про стрес.
  19. Визначення здоров'я (ВООЗ). Стани здоров'я і хвороби, проміжні стани, їх взаємозв'язок зі станом екосистеми.
  20. Стан здоров'я населення як інтегральний критерій оцінки якості навколишнього середовища. Валеологія – наука про здоров'я людей.
  21. Явище паразитизму, його поширення в природі. Паразитарна система та її складові.
  22. Паразити: визначення, класифікація – облігатні та факультативні, постійні й тимчасові, екто- та ендопаразити, моноксенні та гетероксенні, специфічні й неспецифічні.
  23. Морфофізіологічна адаптація паразитів.
  24. Вплив паразитів на хазяїна.
  25. Поняття про інтенсивність та екстенсивність інвазії.
  26. Патогенність і вірулентність паразитів.
  27. Вплив хазяїна на паразита.
  28. Шляхи розселення і проникнення паразитів в організм хазяїна.
  29. Специфічність паразитів.
  30. Життєві цикли паразитів.
  31. Остаточні, проміжні додаткові, резервуарні, облігатні, факультативні хазяїни паразитів.
  32. Специфічні і механічні переносники збудників захворювань.
  33. Аутоінвазії та реінвазії.
  34. Організм як середовище проживання паразитів.
  35. Паразитоценологія. Людина як основний компонент симбіоценозу.
  36. Трансмісійні і природноосередкові захворювання.
  37. Природний осередок (вогнище) та його головні елементи: збудник захворювання, резервуар збудника (живитель), переносник збудника.
  38. Види природних осередків, синантропні осередки. Антропонози і зоонози.
  39. Поняття про облігатно- і факультативно-трансмісійні хвороби.
  40. Роль Є.Н.Павловського в розробці вчення про природну осередковість трансмісійних захворювань.
  41. Біологічні принципи боротьби з трансмісійними і природноосередковими захворюваннями.
  42. Основи профілактики захворювань у медичній паразитології. Методи профілактики: біологічні, імунологічні, екологічні, суспільні.
  43. Міграційна активність людей і паразитарні хвороби.
  44. Видатні вчені – паразитологи.
  45. Підцарство Ргоtоzоа: характеристика, класифікація, медичне значення.
  46. Дизентерійна амеба.
  47. Збудники сонної хвороби, трипаносомозу.
  48. Збудники шкірного та вісцерального лейшманіозу.
  49. Трихомонади урогенітальна та кишкова.
  50. Лямблія.
  51. Токсоплазма.
  52. Збудники малярії людини.
  53. Балантидій.
  54. Біологічні особливості життєвих циклів гельмінтів. Геогельмінти, біогельмін­ти, контактні гельмінти.
  55. Сисун печінковий.
  56. Сисун котячий (сибірський).
  57. Сисун ланцетоподібний.
  58. Клонорх китайський.
  59. Сисун легеневий.
  60. Збудник метагонімозу.
  61. Збудник нанофієтозу.
  62. Шистозоми.
  63. Ціп'як неозброєний (бичачий).
  64. Ціп'як озброєний (свинячий).
  65. Ціп'як карликовий.
  66. Ехінокок і альвеокок
  67. Стьожак широкий.
  68. Аскарида людська.
  69. Волосоголовець людський.
  70. Гострик.
  71. Анкілостома та некатор.
  72. Угриця кишкова.
  73. Трихінела.
  74. Ришта.
  75. Філярії.
  76. Личинки аскаридат тварин як збудники захворювань людини.
  77. Класифікація членистоногих, медичне значення.
  78. Ракоподібні як проміжні хазяїни гельмінтів.
  79. Свербун коростяний.
  80. Іксодові кліщі.
  81. Аргасові кліщі.
  82. Воші.
  83. Блохи. Клопи.
  84. Таргани.
  85. Комарі.
  86. Мухи.
  87. Москіти. Гнус та його компоненти.
  88. Отруйні тварини, рослини, гриби.
  89. Молюски як проміжні хазяїни гельмінтів.
  90. П'явка медична.

Для кожного з паразитів повторюються питання про поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження людини, лабораторну діагностику і профілактику


Розділ 4. Біосфера і людина

  1. Структура і функції біосфери. Сучасні концепції біосфери.
  2. Головні положення вчення В.І.Вернадського про організацію біосфери.
  3. Кругообіг речовин і енергії в біосфері.
  4. Жива речовина, її характеристика.
  5. Ноосфера.
  6. Космопланетарна сутність людини.
  7. Біополя, біологічні ритми, їх медичне значення.
  8. Антропогенний тиск на біосферу.
  9. Захист біосфери в національних і міжнародних наукових програмах.



Методика проведення перевідного іспиту

з медичної біології для студентів І курсу медичного факультету №3

за спеціальністю “медична психологія”

у 2008-2009 навчальному році

Методика проведення перевідного іспиту у студентів 1-го курсу передбачає 3 етапи:

І етап – тестовий комп’ютерний контроль рівня підготовки студентів. Кожному

студенту пропонується 60 тестових запитань із розділів “Біологічні основи життєдіяльності людини”, “Популяційно-видовий рівень організації життя і місце людини в ньому”, “Біогеоценотичний рівень організації життя та місце людини в ньому”, “Біосфера і людина”. Комп’ютерний контроль знань студентів проводиться в останні дні практичних занять на кафедрі за розкладом, в присутності екзаменаторів, згідно з графіком. При отриманні незадовільної оцінки студенту надається можливість повторно дати відповідь на питання в дні відробіток тестового контролю або в день складання іспиту.

ІІ етап - контроль практичних навичок, який складається із визначення мікропрепарату та розв’язання ситуаційної задачі.

ІІІ етап - співбесіда з екзаменаторами. Білет складається з 4 питань (по одному

з кожного розділу). Кожен студент тягне чотири питання з різних розділів, і таким чином самостійно формує білет.

Остаточна оцінка враховує результат кожного етапу іспиту.


Рекомендована література


Основна
  1. Пішак В.П., Бажора Ю.І. Медична біологія. – Вінниця, Нова книга, 2004.
  2. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник. - К.: Вища школа, 1993.
  3. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, парази-тології та генетики. Практикум. -Чернівці: Медакадемія, 2004. – 580 с.
  4. Слюсарев А.А., Жукова С.В. Биология: Учебник. - К.: Вища школа, 1987.
  5. Вибрані лекції з медичної біології: Навчал. Посібник під ред. В.О. Корольова. – К.: Вища шк., 1993.
  6. Королёв В.А., Кривошеина Г.Н., Полякова Е.Г. Руководство к лабораторным занятиям по биологии. - К.: Вища школа; 1986.
  7. Руководство к лабораторным занятиям по биологии /Под ред. Богоявленского Ю.К. - М.:Медицина, 1988.
  8. Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник /За ред. А.Д. Тимченка. –К.: Вища школа;1992.
  9. Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій: Посібник. - Чернівці, 1996.
  10. Дьякова Т.Є., Пішак В.П., Черновська Н.В. Збірник задач з загальної та медичної генетики. - Чернівці, 1996.
  11. Пішак В.П., Дьякова Т.Є., Черновська Н.В., Волошенович М.І., Захарчук О.І. Філогенез систем органів. – Чернівці: Прут,1998.
  12. Пішак В.П. Паразитарні хвороби. – Чернівці: Прут, 1998.
  13. В.П.Пішак, І.Ф.Мещишен, О.В.Пішак, В.Ф.Мислицький. Основи медичної генетики. - Чернівці: Медакадемія, 2000.
  14. Клінічна паразитологія / Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І.- Чернівці:Медакадемія, 2003. – 344 с.


Додаткова
        1. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 2 т. – М.: Мир, 1987, 1988.
        2. Биологический энциклопедический словарь /Под ред. М.С.Гилярова. – М.: Сов. энциклопедия, 1989.
        3. Бочков Н.П., Захаров А.Ф., Иванов В.И. Медицинская генетика: Руковод­ство для врачей. – М.: Медицина, 1984.
        4. Бочков Н.П. Клиническая генетика. – М.: Медицина, 1997.
        5. Гилберт С. Биология развития: В 3 т. – М.: Мир, 1993, 1994, 1995.
        6. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: В 3 т. /Под ред. Р.Сопера. – М.: Мир, 1990.
        7. Догель В.А. Курс общей паразитологии. – Л.: Учмедгиз, 1947.
        8. Запорожан В.М., Сердюк А.М., Бажора Ю.І. та ін. Спадкові захворювання і природжені вади розвитку в перинатологічній практиці. – К.: Здоров'я, 1997.
        9. Инфекционные болезни жарких стран /Под ред. А.А.Сохина. – К.: Вища шк., 1982.
        10. Кемп П., Армс К. Введение в биологию. – М.: Мир, 1988.
        11. Клінічна генетика /Ю.Бажора, А.Шевеленкова, З.Живац та ін.- Одеса:ОДМУ, 2001.- 146 с.
        12. Козлова С.Й., Демикова Н.С., Семанова Е., Блинникова О.Е. Наследствен­ные синдромы и медико-генетическое консульти­рование. – М.: Практика, 1996.
        13. Мислицький В.Ф., Пішак В.П., Проняєв В.І. Спадкові синдроми: Епоніміч­ний словник-довідник. – Чернівці: Прут, 1998.
        14. Найт Р. Паразитарные болезни. – М.: Медицина, 1985.
        15. Одум Ю. Экология: В 2 т.: Пер. с англ. – М.: Мир, 1986.
        16. Паразитология человека /Под ред. С.Г.Первомайского, В.Я.Подоляна. – М.: Медицина, 1974.
        17. Редкие и исчезающие растения и животные Украины: Справочник /Отв. ред. К.М.Сытник. – К.: Наук. думка, 1988.
        18. Реймерс Н.Ф. Популярный биологический словарь. – М.: Наука, 1991.
        19. Реймерс Н.Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: Словарь-справочник. – М.: Просвещение, 1992.
        20. Сингер М., Берг П. Гены и геномы: В 2 т. – М.: Мир, 1998.
        21. Сытник К.М., Брайон А.В., Городецкий А.В. Биосфера. Экология. Охрана природы. – К.: Наук. думка, 1987.
        22. Тератология человека: Руководство для врачей /Под ред. Г.И.Лазюка. – М.: Медицина, 1991.
        23. Тропические болезни /Под ред. Е.П.Шуваловой. – М.: Медицина, 1989.
        24. Уилсон Дж., Хант Т. Молекулярная биология клетки: В 4 т. – М.: Мир, 1994.
        25. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека: В 3 т. – М.: Мир, 1989, 1990.
        26. Харрисон Дж. и др. Биология человека. – М.: Мир, 1979.
        27. Черкасский Б.Л. Инфекционные и паразитарные болезни человека: Спра­воч­ник эпидемиолога. – М.: Медицина, 1994.
        28. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1995.
        29. Яблоков А.В., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение. – М.: Высш. шк., 1991.