Видання офіційне

Вид материала

Документы

Содержание 7 Вимоги до енергоменеджера та до його контракту 8 Вимоги до складання та аналізу енергобалансу

Подобный материал:

• Дсту гост 1-2006 держспоживстандарт україни, 498.5kb.
• Державні будівельні норми україни конструкції будинків І споруд улаштування покриттів, 1403.44kb.
• Державний класифікатор україни державний класифікатор будівель та споруд дк 018-2000, 1802.59kb.
• Право власності на цей документ належить державі. Цей документ не може бути повністю, 5487.3kb.
• Долинська центральна районна бібліотека має великий фонд періодичних видань. Щорічно, 131.33kb.
• Для отримання рекомендації вр викладач має подати до науково-методичної ради Інституту, 208.78kb.
• Реферативні видання, 4002.04kb.
• Реферативні видання, 2744.35kb.
• Зразок фахові видання за спеціальністю, 95.28kb.
• М. В. Богданович М. В. Козак Я. А. Король методика викладання математики в початкових, 6474.23kb.

7 Вимоги до енергоменеджера та до його контракту

7.1 Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинні володіти енергоменеджери (спеціалісти за спеціальністю 7.090523, 7.090616 "Енергетичний менеджмент" та магістри за спеціальністю 8.090523, 8.090616 "Енергетичний менеджмент") згідно з ДК 003.

7.2 Енергоменеджер повинен:

а) мати уміння щодо збирання, ведення аналізу, iнтерпретації i представлення інформаційних матеріалів з енергоспоживання;

б) знати основне технологічне обладнання та його характеристики;

в) бути добре обізнаним з підприємством та його технологічними процесами;

г) мати інженерні навички та бути обізнаним з методами ведення економічного аналізу;

д) уміти розробляти енергоощадні заходи;

ж) уміти спілкуватися i взаємодіяти з людьми, у тому числі з фахівцями суміжних галузей (архітектура, будівництво, охорона довкілля, техніка безпеки, протипожежний захист, оформлення інтер’єру і т.д.);

к) мати організаційні здібності, бути ініціативним i виявляти наполегливість у процесі розв'язання проблем, що існують;

л) бути людиною з широкими та оригінальними поглядами; постійно розширювати власні знання про нові технологiї, а також бути поінформованим щодо змін у законодавстві;

м) враховувати психологічні чинники, наприклад:

- чи є змінений колір освітлення прийнятним i комфортним?

- чи відчувають працівники дискомфорт за зманених умов вентиляції?

- чи створює направлене освітлення дискомфорт на робочому місці?

- чи нормально працюють механізми у разі зниження їхньої потужності внаслідок падіння напруги?

- чи не стало приміщення некомфортно сирим через зменшення терпла ?

- чи не викликає якісне освітлення головний біль і втому очей?

- чи зацікавлені матеріально власники будівель і споруд у запровадженні політики енергозбереження?…

7.3 Основним пунктом контракту енергоменеджера з керівництвом підприємства має бути результативність його роботи яку оцінюють за зниженням витрат на енергоресурси.

На початковому етапі в контракті можна, наприклад, зазначити рівень економії енергоресурсів в обсязі від 5% до 10% обсягів річного енергоспоживання. Цього результату можна досягти за період від 12 до 18 місяців завдяки жорсткому дотриманню технологічних карт, а подекуди й їхнього перегляду.

7.4 У контракті треба передбачити зобов’язання з боку адміністрації підприємства, що забезпечують можливість виконання енергоменеджером його обов'язків.

До зобов’язань керівництва підприємства відносять виділення бюджетних коштів, а також контроль виконання бюджету та надання енергоменеджеру необхідних прав щодо отримання необхідної інформації.

7.5 У контракті треба передбачити розділ "права енергоменеджера", де зазначають право енергоменеджера щодо:

- розроблення ЕОЗ;

- доведення до відома керівництва ситуації з використанням на підприємстві ПЕР і води;

- здійснення контролю за розробленням, реалізацією та визначенням економії від запровадження ЕОЗ;

- погодження усіх питань, пов'язаних з використанням на підприємстві ПЕР і води;

- участі у розробленні та затвердженні поточних і перспективних планів роботи підприємства, зокрема, - у процедурах бюджетування тощо.

8 Вимоги до складання та аналізу енергобалансу

8.1 Енергобаланси складають на підставі документації підприємства з урахуванням результатів вимірювань, здійснених під час проведення енергетичного аудиту.

У разі відсутності на підприємстві вимірювальної апаратури можна використовувати розрахунковий метод визначення рівня споживання ПЕР окремими підрозділами та (або) технологічними процесами підприємства. Для таких підприємств енергоаудитори можуть здійснювати як перевірку розрахунків, що їх використовують на підприємстві, так і вимірювати фактичне споживання енергоресурсів окремими підрозділами та (або) технологічними процесами. Під час перевірки достовірності енергобалансів першочергову увагу треба приділяти саме тим технологічним процесам та устаткуванню, питомі витрати яких більші ніж на 40% від аналогічних показників інших підприємств галузі.

8.2 Енергобаланс повинен містити інформацією щодо споживання ПЕР за :

- останній звітний період (найчастіше за останній рік) для підприємств, що не змінювали і не планують у найближчі роки змінювати обсяги виробництва більше ніж на 30%.

- період від 5 до 10 останніх років, з усередненням, коли за цей час підприємство не мало суттєвих змін технології або працювало нестабільно або зміни обсягів виробництва не були більше ніж 20%. Усереднення також доцільне для випадку, коли середньорічний обсяг виробництва за період від 5 до 10 останніх років відрізняється від запланованого в інтервалі від  5% до  10%.

8.3 Для складання енергобалансу застосовують експериментальний, розрахунковий та розрахунково – експериментальний методи.

Треба надавати перевагу експериментальному методу складання енергобалансу.

Розрахунково – експериментальний метод треба вибирати коли треба обґрунтувати оптимальне співвідношення між виконанням вимірювань і витратами на систему обліку та енергоносії, що їх підприємство споживає.

8.4 Часткові енергобаланси складають за типами енергоресурсів та за витратами на енергоресурси окремих підрозділів (виробництв, технологій).

Не можна щоб неідентифікованим лишалось більше ніж:

- 20% споживаного енергоресурсу та витрат на енергоресурси для малого підприємства;

- 10% споживаного енергоресурсу та витрат на енергоресурси для великого та середнього підприємства.

8.5 Для побудови енергобалансу підприємства треба скласти:

- часткові енергобаланси за типами енергоресурсів;

- баланси витрат на енергоресурси окремих підрозділів (виробництв, технологій) з урахуванням цін і тарифів;

- зведений енергетичний баланс у грошовій формі та у відсотках.

8.6 Аналіз енергобалансу повинен визначати основних споживачів енергоресурсів для обґрунтування пріоритетних напрямків робіт з енергозбереження.

Треба використовувати інформацію щодо балансу споживання ПЕР за ряд років для аналізу динаміки зміни споживання окремими підрозділами та (або) технологічними процесами. Доцільно використовувати інформацію як у натуральних показниках для кожного типу ПЕР, в грошовій формі та у відсотках.

8.7 На вимогу замовника ЕА складають оптимальний енергобалансу для порівняння його з фактичним. У цьому випадку визначають місця найбільших розбіжностей між балансами з метою першочергового проведення там досліджень щодо ефективності використання ПЕР. За наявності фактичного і оптимального енергетичних балансів ведення аналізу енергобалансів полягає у визначенні місць (підрозділів, технологічних процесів), де енергоресурси витрачають найменш ефективно. Отриману інформацію використовують для визначення пріоритетних напрямків робіт з енергозбереження.