Проблеми І перспективи малого бізнесу в Україні”
| Вид материала | Документы |
- Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 2681.19kb.
- 1. Назва модуля, 35.2kb.
- 1. Назва модуля, 33.96kb.
- 1. Назва модуля, 33.17kb.
- Реферат з дисципліни «Туризм» на тему: Стан, проблеми та перспективи розвитку туристичного, 233kb.
- Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2382.48kb.
- Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2826.09kb.
- Розвиток підприємств малого бізнесу в Україні, 505.25kb.
- Заявка на участь у ІІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми, 70.12kb.
- Херсонщині. Розглянуто проблеми розвитку малого бізнесу в Україні та запропоновано, 50.3kb.
“Проблеми і перспективи
малого бізнесу в Україні”
В С Т У П
Малий бізнес здатен в умовах економічної кризи в країні при мінімальному рівні державної підтримки створювати нові робочі місця, зменшуючи соціальну напругу у суспільстві; забезпечувати досить вагому частку бюджетних надходжень у вигляді податків, ризиково розробляти та впроваджувати нові зразки продукції та послуг. Але розвиток малого бізнесу в Україні практично не відбувається.
Фактично, але не формально, малий бізнес є специфічним суб’єктом національної економіки та по цілому ряду критеріїв відрізняється від інших суб’єктів господарювання:
По-перше це цілі малого бізнесу: у своїй більшості малі підприємства створюються задля власного забезпечення працюючих у малому бізнесі осіб (це, як правило, і самі засновники, і наймані працівники) достатнім рівнем матеріальної забезпеченості, а не з метою довготривалої експансії на ринку або отримання надприбутків.
По-друге це динаміка розвитку конкретного суб’єкту малого бізнесу: на першому етапі становлення він розширюється та набирає потугу, орієнтуючись на власні сили та використовуючи всі доступні йому ресурси; на другому етапі розвитку його потужність стабілізується на рівні відповідних амбіцій, або він переходить до іншої категорії суб’єктів економіки (виходить за рамки малого бізнесу). Ці етапи розвитку протікають набагато швидше, ніж у інших суб’єктів економіки, що й визначає високий динамізм цього сектору.
По-третє це високий ризик ведення власної справи суб’єктами малого бізнесу: у першу чергу визначається самими розмірами малих підприємств та відсутністю у них необхідних матеріально-фінансових резервів, що й визначає високу мобільність малого бізнесу, але водночас і підвищує його вразливість.
В четвертих це кадрове забезпечення малого бізнесу: в силу своїх розмірів та цілей існування малі підприємства, як правило, не мають можливостей для залучення висококваліфікованих високооплачуваних найманих працівників, особливо менеджерів та бухгалтерів, орієнтуючись на власні сили. Але існуюча в Україні система обліку та звітності історично орієнтована на великі підприємства, тому досить складна і вимагає відповідної високої кваліфікації виконавців.
Всі ці особливості малого бізнесу апріорі визначають великий динамізм та досить невеликий загальний строк існування його конкретних суб’єктів, що на макро-рівні характеризується швидким темпом оновлення складових малого бізнесу.
Законодавче невиділення малого бізнесу у окремий специфічний сектор національної економіки призводить до невикористання потенційних можливостей цього сектору на державному рівні.
На шляху розвитку малого бізнесу постають численні проблеми, обумовлені як об’єктивними факторами загального стану економіки, так і суб’єктивними соціально-психологічними факторами. Головними проблемами є:
неповнота, неоднозначність і суперечливість чинної нормативно-правової бази;
невизначеність податкового законодавства щодо малого бізнесу як специфічного сектору економіки, непомірний тягар оподаткування, складна система обліку та звітності;
відсутність розвиненої ринкової інфраструктури на загальнонаціональному, регіональному та місцевому рівні;
практична відсутність системи фінансування й кредитування малого бізнесу;
відсутність внутрішніх стимулів для інвестицій та розвитку технологій;
відсутність чіткої системи в організації фінансово-економічного співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями відносно залучення інвестицій, кредитів, грантів, міжнародної технічної допомоги для розвитку малого підприємництва тощо;
недостатнє інформаційне та консультативне забезпечення малого підприємництва;
відсутність чіткої ідеології у проведені необхідних реформ та системного підходу щодо становлення та розвитку малого бізнесу;
не сформована позитивна громадська думка щодо підприємницької діяльності;
недостатність професійних знань та досвіду щодо зайняття бізнесом.
На сьогодення в суспільстві найбільш гостро відчутна необхідність в консолідації всіх прогресивних сил: політиків, промисловців, парламентарів, підприємців, урядовців, вчених, економистів, податкоплатників та інших. Бо всі ми маємо одну глобальну проблему - не вміння та небажання властних структур остаточно зламати адміністративно-командну систему. І тому активізація громадських об’єднань, профспілок, рухів, партій та союзів промисловців є об’єктивною реальністю. Політизація суб’єктів ринкової економіки - це новий етап боротьби за реформи, за дієві зміни в державному устрої. За створення економіки, яка була б орієнтована на людину, бо тільки “вільна людина, зазнавши невдачі, не звинувачує нікого”.
І тому інформацію типу “Ukraine staggers on path to free market” необхідно розглядати тільки з цієї точки зору - з позиції поглиблення економічної кризи в країні, яка була однією з найбільш промислово розвинутих республік Радянського Союзу, подальшого знедолення народу, швидкого згортання приватного бізнесу, поширення економічних тенденцій згортання виробництва.
МІСЦЕ, РОЛЬ ТА ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ
Формування ринкової системи господарювання в Україні пов’язане із зростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки. Підприємництво, без сумніву, відіграє визначальну роль у реалізації завдань перехідного періоду. При цьому успішна трансформація адміністративно-командної економіки у соціально спрямовану ринкову неможлива без діяльності підприємців, які обумовлюють відповідні зміни як на мікро-, так і на макро-економічному рівні. Одним з перспективних напрямів створення конкурентно-ринкового середовища є розвиток малого бізнесу.
1. МІСЦЕ ТА ЗНАЧЕННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ
Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найбільш динамічним елементом структури народного господарства, що постійно змінюється, є малий бізнес.
Набутий власний досвід, позитивні результати розвитку малого і середнього підприємництва в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, свідчать про те, що мале підприємництво є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. А малі підприємства, за певних умов і при підтримці з боку держави - тенденційно інноваційні, гнучкі і витратоефективні, мають підприємницький досвід і достатній професійний рівень.
Властивістю сучасного етапу економічного розвитку є становлення (для постсоціалістичних країн) і подальше вдосконалення (для розвинутих країн) змішаної економіки ринкового типу. Саме ринковий тип економічної організації суспільства, конкурентно-ринковий спосіб координації економічних процесів і прийняття рішень в межах національних економічних систем є найбільш перспективним. Він постає історично виправданим для країн, що вирішують проблему вибору способу соціально-економічного розвитку.
Об’єктивними перевагами сучасної ринкової економіки є ефективне і переважно раціональне використання виробничих ресурсів, динамізм, конкурентність, високі адаптаційні властивості щодо науково-технічного прогресу тощо. Ринковий механізм господарювання забезпечує свободу економічного вибору, реалізацію власного економічного інтересу та взаємоузгодженість інтересів ринкових суб’єктів. Не менш важливими ознаками ринкової економіки є реалізація підприємницького потенціалу, мобілізація самостійної ініціативи господарського суб’єкта. Підприємництво виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.
Малий бізнес є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Він був первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саме тому дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючу роль в історії становлення економіки конкурентно-ринкового типу. Ця специфіка та своєрідне функціональне призначення малого бізнесу набуває особливого значення для країн, які йдуть шляхом відтворення ринкової системи господарювання. Здатність малого бізнесу до структуроутворення ринку висуває завдання його відродження та спрямовує у число першочергових заходів реформування економіки України на її перехідному етапі.
В структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічно взаємодоповнюються малий, середній та великий бізнес. Але на відміну від двох останніх малий бізнес є вихідним, найбільш чисельним, а тому і найбільш поширеним сектором економіки. Відмінності між цими трьома видами бізнесу обумовлені різним рівнем суспільного розподілу праці, характером спеціалізації та усуспільнення виробництва, а також вибором технологічного типу виробничого процесу.
Малий бізнес - це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. Практично, це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб’єктів господарювання, що спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.
Суть та значення малого бізнесу полягає у тому, що він є провідним сектором ринкової економіки; складає основу дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору; забезпечує насичення ринку споживацькими товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції (схема 1).
| Схема 1 |
| Суть та значення малого бізнесу |
| МАЛИЙ БІЗНЕС |
| це |
| ПРОВІДНИЙ СЕКТОР РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ |
| складає |
| ОСНОВУ ДРІБНОТОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА |
| визначає |
| ТЕМПИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ |
| СТРУКТУРУ ТА ЯКІСНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ВНУТРІШНЬОГО ВАЛОВОГО ПРОДУКТУ |
| СТУПІНЬ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА |
| здійснює |
| СТРУКТУРНУ ПЕРЕБУДОВУ ЕКОНОМІКИ |
| ШВИДКУ ОКУПНІСТЬ ЗАТРАТ |
| СВОБОДУ РИНКОВОГО ВИБОРУ |
| забезпечує |
| НАСИЧЕННЯ РИНКУ ТОВАРАМИ ТА ПОСЛУГАМИ |
| РЕАЛІЗАЦІЮ ІННОВАЦІЙ |
| ДОДАТКОВІ РОБОЧІ МІСЦЯ |
| характеризується |
| ВИСОКОЮ МОБІЛЬНІСТЮ |
| РАЦІОНАЛЬНИМИ ФОРМАМИ УПРАВЛІННЯ |
| формує |
| СОЦІАЛЬНИЙ ПРОШАРОК ПІДПРИЄМЦІВ-ВЛАСНИКІВ |
| ОСНОВУ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ |
| сприяє |
| ПОСЛАБЛЕННЮ МОНОПОЛІЗМУ |
| РОЗВИТКУ КОНКУРЕНЦІЇ |
Роль і місце малого бізнесу в національній економіці найкраще проявляється в притаманних йому функціях. Розглядаючи функції малого бізнесу у стабільній ринковій економіці, слід наголосити на наступному:
По-перше, неоцінений внесок малого бізнесу в справу формування конкурентного середовища. Відомо, що в умовах вільної ринкової економіки конкуренція є відображенням відносин змагання між господарськими елементами, коли їх самостійна діяльність ефективно обмежує можливості кожного з них вплинути на загальні умови обігу товарів на даному ринку, а також стимулює виробництво тих товарів, яких потребує споживач. Тоді діяльність учасників ринкових відносин набуває динамічного характеру, вона пов’язана з економічною відповідальністю та ризиком підприємця, що перетворює його в своєрідний соціальний двигун економічного розвитку. Малий бізнес допомагає утвердженню конкурентних відносин, бо він є антимонопольним по самій своїй природі, що проявляється в різноманітних аспектах його функціонування. З одного боку, малий бізнес, внаслідок багаточисельності елементів, що його складають, та їх високого динамізму в значно меншій мірі піддається монополізації, ніж великі підприємства. З іншого боку, за умов вузької спеціалізації й використання новітньої техніки він виступає як дійовий конкурент, що підриває монопольні позиції великих корпорацій. Саме ця риса малого бізнесу відіграла суттєву роль в послабленні, а іноді й в подоланні розвинутими країнами притаманній великому капіталу тенденції до монополізації та затримці технічного прогресу.
По-друге, малий бізнес, оперативно реагуючи на зміни кон’юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкісті. Ця його риса здобула в сучасних умовах особливого значення внаслідок швидкої індивідуалізації та диференціації споживчого попиту, прискорення науково-технічного прогресу (НТП), зростання номенклатури промислових товарів та послуг.
По-третє, величезним є внесок малого бізнесу в здійснення прориву по ряду важливих напрямків НТП, передусім в галузі електроніки, кібернетики, інформатики. Сприяючи прискоренню реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукоємної продукції, малий бізнес тим самим виступає провідником НТП. Наприклад, більшість дрібних фірм, що з’явилися наприкінці 80-х років у Великобританії, є найбільш технічно оснащеними. А у США на сектор малого бізнесу припадає близько 50% науково-технічних розробок.
По-четверте, малий бізнес робить вагомий внесок у вирішення проблеми зайнятості. Ця функція проявляється у здатності малого бізнесу створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки. В розвинутих країнах на малий бізнес припадає в середньому 50% всіх зайнятих та до 70-80% нових робочих місць. Якщо у період криз 70-80-х років в розвинутих країнах йшов процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, то дрібні фірми їх не тільки зберігали, але й навіть створювали нові.
По-п’яте, важлива функція малого бізнесу полягає в пом’якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, бо саме він є фундаментальною основою формування середнього класу. Отже, він виконує функцію послаблення притаманній ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ, що здійснюються на даному етапі. Без орієнтації на таку соціальну базу ринкового середовища, яким є середній клас, запроваджені реформи приречені на провал.
Отже, роль та функції малого бізнесу з точки зору загальноекономічних позицій полягають не тільки у тому, що він є одним з найважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства, яке опирається на ринкові методи господарювання. Його важливою функцією є сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто він відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення власного добробуту.
За умов дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб’єкти малого бізнесу, які не вимагають великих стартових інвестицій, мають швидке обертання ресурсів, спроможні при певній підтримці найбільш швидко і економічно доцільно вирішувати проблеми демонополізації, стимулювати розвиток економічної конкуренції.
Таким чином, малий бізнес є невід’ємною рисою будь-якої ринкової господарської системи, без чого така економіка і суспільство в цілому не можуть не тільки розвиватися, але навіть й існувати. Великий капітал, безумовно, визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але основою розвитку країн з ринковою системою господарювання є мале підприємництво як найбільш масова, динамічна та гнучка форма ділового життя. Саме в секторі малого підприємництва створюється і функціонує чимала маса національних ресурсів, яка є живильним середовищем для середнього та великого підприємництва.
Одна з причин успішного розвитку малого підприємництва в країнах з розвиненою економікою полягає у тому, що велике виробництво не протиставляється малому. Тут дотримуються принципу кооперування великих та малих суб’єктів господарювання, причому великі підприємства не пригнічують малий бізнес, а взаємодоповнюють один одного.
Про значення малого підприємництва свідчать інтегровані показники, що характеризують стан сектора малого підприємництва у розвинутих країнах, які підкреслюють фундаментальну роль малого підприємництва в соціально-економічному та політичному житті кожної країни (табл. 1). Показниками вагомої ролі малого бізнесу як інтегруючого структурного елемента системи сучасної ринкової економіки є передусім дані про його кількісні параметри.
| Таблиця 1 | |||||
| Стан розвитку малого та середнього підприємництва в деяких країнах1 | |||||
| Країна | Кількість МСП, тис. | Кількість МСП на 1000 чол. населення | Зайнято в МСП (млн. чол.) | Частка МСП у загальній кількості зайнятих (%) | Частка МСП у ВВП (%) |
| Великобританія | 2630 | 46 | 13,6 | 49 | 50…53 |
| Німеччина | 2290 | 37 | 18,5 | 46 | 50…54 |
| Італія | 3920 | 68 | 16,8 | 73 | 57…60 |
| Франція | 1980 | 35 | 15,2 | 54 | 55…62 |
| Країни ЄС | 15770 | 45 | 68 | 72 | 63…67 |
| США | 19300 | 74,2 | 70,2 | 54 | 50…52 |
| Японія | 6450 | 49,6 | 39,5 | 78 | 52…55 |
| Російська Федерація | 836,2 | 5,65 | 8,1 | 9,6 | 10…11 |
| Україна 2 | 281,2 | 5,4 | 1,0 | 4,6 | 5,0…5,5 |
| 1 Малый бизнес России. Проблемы и перспективы. Москва, РАРМП,1996.-С.11 | |||||
| 2 Розраховано за даними Міністерства статистики України станом на 01.01.96р. (кількість МСП - кількість зареєстрованих малих підприємств) | |||||
Так, частка малих та середніх підприємств у загальній кількості підприємств змінюється по країнах - від 94% у Великобританії до 99,9% у Франції. Кількість діючих малих підприємств в Україні за останні чотири роки збільшилась майже вдвічі (з 50496 у 1992 році до 91601 станом на 1 січня 1996 року).
Про місце і значення малого та середнього бізнесу (МСП) свідчать показники його ролі в ринковій економіці, зокрема частка МСП у загальній кількості зайнятих та його частка у ВВП. Так частка МСП у загальній кількості зайнятих становить понад половину у США та Франції (54%), у країнах ЄС (72%), в Італії (73%), в Японії (78%).
В
Україні ж станом на 1 січня 1996 року середньооблікова кількість працівників малих підприємств становила 1042,2 тис. чоловік, тобто - лише 4,6% зайнятого населення. В Російській Федерації цей показник становив 9,6%. Більше половини ВВП у зазначених країнах припадає на сектор малого підприємництва та середнього бізнесу. Частка малих підприємств у валовому внутрішньому продукті України у 10-12 разів менша, ніж у розвинутих країнах, і становить лише близько 5,5%. В Російській Федерації цей показник вдвічі більше - 10-11% (табл. 2.1, мал.2.1).Якщо розглянути фінансові результати діяльності народного господарства України, то частка малих підприємств у балансовому прибутку за I півріччя 1996 року значно вище - 8%, а в окремих галузях малі підприємства, за цим показником, мають значну питому вагу. Зокрема, у торгівлі та громадському харчуванні цей показник становить 72,3%, в побутовому обслуговуванні населення - 57,1%, постачанні та збуті - 23,4%, будівництві - 20% (табл.2).
| Таблиця 2 | |||
| Фінансові результати діяльності народного господарства за I півріччя 1996 року (балансовий прибуток) | |||
| Галузі народного господарства | Показники по народному господарству, млрд.крб. | малі підприємства | |
| млрд.крб. | % | ||
| Всього | 776310,9 | 62118,0 | 8,0 |
| у тому числі: | | | |
| Промисловість | 356324,5 | 14367,2 | 4,0 |
| Транспорт та зв’язок | 219321,4 | 1131,5 | 4,0 |
| Будівництво | 50644,7 | 10121,5 | 20,0 |
| Торгівля та громадське харчування | 34715,7 | 25103,8 | 72,3 |
| Постачання та збут | 13046,7 | 3048,4 | 23,4 |
| Заготівлі | 6382,7 | 53,4 | 0,8 |
| Житлово-комунальне господарство | 3294,5 | 78,3 | 2,4 |
| Побутове обслуговування населення | 2033,4 | 1161,1 | 57,1 |
| Фінанси, кредит, страхування | 70542,5 | 784,2 | 1,1 |
| Розраховано за даними Міністерства статистики України без спільних і сільськогосподарських підприємств | |||
Малий бізнес має не лише економіко-виробничі та соціально-економічні переваги, а саме: гнучкість, динамізм, пристосування до мінливостей технології, здатність оперативно створювати та упроваджувати нову техніку та технологію, забезпечення соціальної стабільності, насичення ринку праці новими робочими місцями, відкритість доступу та легкість входження до цього сектора економіки. Але малий бізнес має також і значні соціально-психологічні переваги, в основі яких лежить специфічна мотивація до праці, яка передбачає подолання елементів відчуження і залучення елементів економічного та неекономічного заохочення.
Малому бізнесу притаманні соціальні джерела активізації колективної праці, чого не існує на великих фірмах. Властивий для невеликих підприємств дух ініціативи, підприємливості та динамізму виражається в особливих людських відносинах та специфічному соціально-психологічному кліматі. У невеликих трудових колективах, пов’язаних єдиним прагненням до самостійності та виживання, відроджується почуття господаря, скорочуються до мінімуму елементи бюрократизму. Незначний чисельний склад малих підприємств дозволяє зблизити інтереси керівництва та підлеглих, між співробітниками тут, як правило, відсутня боротьба за престиж, яка поглинає значну частину творчої енергії працюючих у великих корпораціях. На малих фірмах відносини у трудовому колективі відзначаються простотою, відсутністю відчуженості, що породжує особливу атмосферу сумісної праці, яка допомагає швидкому вирішенню трудових конфліктів між адміністрацією і робітниками.
Малий бізнес здатен залучати до роботи на своїх підприємствах таких спеціалістів, які працюють на свій страх та ризик і навіть за меншу винагороду. Причина такої зацікавленості полягає у тяжінні до самостійності та реалізації своїх потенційних творчих можливостей, що значно важче зробити на великих підприємствах.
Отже, відродження і розвиток малого бізнесу в Україні вкрай необхідні. Становлення значної кількості суб’єктів малого бізнесу має, безперечно, позитивне значення для національної економіки, що в значній мірі обумовить створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю.