Державна податкова адміністрація україни

Вид материалаДокументы

Содержание


II. Щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від здавання власної нерухомості в оренду (житловий найм)
1. Відсутність пільг із сплати податку з доходів фізичних осіб для ветеранів війни
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

II. Щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від здавання власної нерухомості в оренду (житловий найм)


Згідно ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) об'єктом оподаткування у резидентів є будь-який дохід з джерелом його походження з України, в тому числі і дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб, одержаних від здавання нерухомості в оренду (житловий найм) визначено пунктом 9.1 статті 9 Закону, яким, зокрема, встановлено, що податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна іншого, ніж земельна ділянка сільськогосподарського призначення, земельна частка (пай), майновий пай, (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під таким нерухомим майном, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Методика визначення мінімальної суми орендного платежу встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. N 1787 та визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості, з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розташована така нерухомість, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо таку мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного податкового року, то об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеного в договорі оренди.

Підпунктом 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 Закону визначено, що якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені законом для квартального податкового періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого звітного кварталу.

Договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню, при цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за основним місцем проживання платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 р. N 1692. У разі порушення такої форми чи способу нотаріус несе відповідальність, встановлену законом за порушення порядку чи строків надання податкової звітності.

Доходи, одержані від здавання власної нерухомості в оренду (житловий найм), кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок (пп. 9.1.5 п. 9.5 ст. 9 Закону) за ставкою пункту 7.1 статі 7 Закону (13 % - на період 2004 - 2006 роки).

1. Відсутність пільг із сплати податку з доходів фізичних осіб для ветеранів війни


Оподаткування доходів, одержаних фізичними особами від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, регламентується п. 9.1 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

З набранням чинності Законом, з 1 січня 2004 року втратили чинність норми Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", згідно із якими об'єктом оподаткування у громадян був сукупний оподатковуваний доход за календарний рік, до якого, зокрема включалась і орендна плата за земельні ділянки, земельні паї.

Декрет передбачав, що після закінчення календарного року громадяни, які одержували доходи не за місцем основної роботи, в тому числі від надання землі в оренду, зобов'язані були до 1 квітня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про річний сукупний оподатковуваний дохід.

Органи державної податкової служби на підставі поданих громадянами декларацій проводили перерахунок річних сум сукупного оподатковуваного доходу та прибуткового податку з врахуванням неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, сум податку, утриманих протягом року у джерела виплати, а також встановлених цим Декретом пільг по податку певним категоріям громадян, в тому числі учасникам Великої Вітчизняної війни. За наслідком перерахунку зайво утримані суми податку підлягали поверненню їх платникам.

Натомість, Закон змінив порядок оподаткування доходів фізичних осіб і не передбачає проведення річних перерахунків податку з доходів фізичних осіб з сукупного річного оподатковуваного доходу. Відповідно до пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону доходи, одержані фізичними особами від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті та за їх рахунок за ставкою 15 відсотків (в період з 2004 до 2007 року - 13 відсотків). Тобто зазначені доходи не підлягають декларуванню за підсумками звітного податкового року та перерахунок утриманого з них податку не провадиться.

Крім того, згідно із пп. 22.2 ст. 22 Закону у разі, якщо норми інших законів чи законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Згідно із ст. 1 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Дану норму Закону підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 р. у справі N 1-16/2001 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).

Відповідно, в преамбулі Закону України від 22.10.93 р. N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Тобто, цей закон не є законом про оподаткування і не може встановлювати пільги щодо оподаткування.

Додатково слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону N 1251-XII Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Тобто Ви можете звернутися до місцевої ради за місцем проживанням із заявою щодо звільнення Вас від сплати податку з доходів, одержуваних у вигляді орендної плати.

Щодо пільг по сплаті земельного податку, повідомляємо, що статтею 12 Закону України від 03.07.92 р. N 2535 "Про плату за землю" передбачено пільги окремим категоріям платників щодо плати за землю. Так, не справляється плата за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом, зокрема, з осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".