Господарське право
| Вид материала | Документы |
- Президія вищої атестаційної комісії україни, 148.41kb.
- 1. Господарське право. Господарське законодавство, 475.2kb.
- О. В. Михайлов господарське законодавство (право) Курс лекцій, 7599.32kb.
- Програма курсу "Господарське законодавство". До лекційного матеріалу входять такі теми:, 153.52kb.
- Тема Господарське право в системі права України, 50.94kb.
- «Методологічні засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (спец., 188.97kb.
- Булгакова І. В. Господарське право України: Навч посіб. Ю: Прецедент, 2006, 88.64kb.
- Конспект лекцій з дисципліни «Господарське право» (для студентів денної І заочної форм, 1131.42kb.
- І. Л. Жук, О. М. Неживець господарське право, 5011.96kb.
- Затверджено на засіданні кафедри психології, соціології та права, 38.63kb.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Г.В. Смолин
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО
УКРАЇНИ
особлива частина
Навчальний посібник
Львів
2010
ББК 67.99
УДК 346
Рекомендовано вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол №…від ……….2010 р.)
Рецензенти:
Гарасимів Т.З. – кандидат юридичних наук, доцент Львівського державного університету внутрішніх справ;
Соловйов А.В. – кандидат юридичних наук, доцент Львівської комерційної академії;
Кашуба Я.М. – кандидат економічних наук, заступник голови Львівської обласної державної адміністрації
Смолин Г.В.
Господарське право України. Особлива частина:
Навчальний посібник. - Л
У навчальному посібнику, згідно з програмою навчальної дисципліни «Господарське право», висвітлено основні правові інститути Особливої частини господарського права щодо функціонального і галузевого державного регулювання господарської діяльності. Розглянуті питання правового регулювання економічної конкуренції, цінних паперів, цін і ціноутворення, інвестицій та інновацій, зовнішньоекономічної діяльності та таких ключових галузей народного господарства як електроенергетика, сільське господарство, будівництво, харчова промисловість, торгівля та побутове обслуговування.
Розрахований на студентів, курсантів, аспірантів, які вивчають курс господарського права, викладачів юридичних і економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, власників та керівників підприємств та організацій, юрисконсультів, а також усіх, кого цікавлять питання правового регулювання функціональних видів господарської діяльності та провідних галузей економіки.
ББК 67.99 © Г.В. Смолин, 2010
__________________________________________
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………......7
ГЛАВА 1. Правове регулювання економічної конкуренції……………...10
§ 1. Поняття і основні положення економічної конкуренції………10
§ 2. Монополії та монопольне становище суб’єктів господарювання……………………………………………………….14
§ 3. Поняття і ознаки недобросовісної конкуренції…………….......23
§ 4. Види діяльності, що обмежують економічну конкуренцію.......30
§ 5. Порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції…………….......................................46
§ 6. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції………………………………………………55
Контрольні запитання…………………………………………………60
ГЛАВА 2. Правове регулювання ринку цінних паперів…………………...62
§ 1. Поняття, ознаки та види цінних паперів…………………………62
§ 2. Ринок цінних паперів…………………...........................................81
§ 3. Учасники ринку обігу цінних паперів……………………….…...93
§ 4. Державне регулювання ринку цінних паперів…………………105
Контрольні запитання………………………………………………...114
ГЛАВА 3. Правове регулювання цін і ціноутворення….............................115
§ 1. Поняття та функції ціни………………………….………………115
§ 2. Види цін…………………………….……………………………..120
§ 3. Державне регулювання цін………………………………………128
§4. Контроль і відповідальність за порушення дисципліни цін……139
Контрольні запитання………………………………………………...147
ГЛАВА 4. Правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності……………………………………………………………………….148
§ 1. Поняття і види, суб’єкти та об’єкти інвестицій………………..148
§ 2. Державне регулювання інвестиційної діяльності……………...155
§ 3. Інвестиційний договір…………………………………………...162
§ 4. Поняття інновацій та інноваційної діяльності…………………167
§ 5. Державне регулювання інноваційної діяльності………………176
§6. Господарські договори у сфері інноваційної діяльності……….185
Контрольні запитання………………………………………………..192
ГЛАВА 5. Правове регулювання господарських відносин в енергетиці………………………………………………………………………194
§ 1. Правові засади господарської діяльності в енергетиці………..194
§ 2. Державний нагляд і контроль у галузі електроенергетики …...205
§ 3. Правове регулювання оптового ринку електроенергетики…...214
§ 4. Договори про постачання електричної і теплової енергії……………….............................................................................232
Контрольні запитання………………………………………………..242
ГЛАВА 6. Правове регулювання господарської діяльності з сільськогосподарського виробництва………………………………………243
§ 1. Державне регулювання сільськогосподарської діяльності…...243
§ 2. Забезпечення суб’єктів сільськогосподарської діяльності засобами виробництва……………………………………………….265
§ 3. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції….278
§ 4. Правове регулювання ринку зерна……………………………..292
§ 5. Правове регулювання заставної закупівлі та інтервенційних операцій із зерном.……………………………………………………307
Контрольні запитання………………………………………………..317
ГЛАВА 7. Правове регулювання будівельної діяльності…………………318
§ 1. Поняття, види і державне регулювання будівельної діяльності………………………………………………………………318
§ 2. Умови здійснення будівництва………………………………….331
§ 3. Будівельні правовідносини………………………………………358
§ 4. Договори підряду в будівництві…………………………………365
§ 5. Відповідальність за порушення законодавства про будівельну діяльність………………………………………………………………388
Контрольні запитання………………………………………………...397
ГЛАВА 8. Правове регулювання господарських правовідносин у харчовій промисловості…………………………..............................................................398
§ 1. Правові засади забезпечення безпечності та якості харчових продуктів………………………………………………………………398
§ 2. Правове забезпечення біологічної біобезпеки харчових продуктів, вироблених з використанням генетично-модифікованих організмів……………………………………………………………...419
§ 3. Державний нагляд і контроль із забезпечення безпечності та якості харових продуктів…………………………………………....430
§ 4. Державне регулювання виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів………………………………………...............452
§ 5. Державне виробництво і реалізації цукру………………………466
Контрольні запитання………………………………………………...472
ГЛАВА 9. Правове регулювання торгівельної діяльності та побутового обслуговування…………....................................................................................473
§ 1. Правові засади торгівельної діяльності…………………………473
§ 2. Правове забезпечення господарських відносин з надання побутових послуг……………………………………………………...491
§ 3. Господарсько-правові засоби захисту прав споживачів.............498
§ 4. Застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг……………………….509
Контрольні запитання………………………………………………...523
ГЛАВА 10. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності….524
§ 1. Поняття, види і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності….524
§ 2. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності …...533
§ 3. Поняття, зміст, види та облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів)……………………………………………………………546
§ 4. Поняття, тлумачення і використання базисних термінів ІНКОТЕРМС…………………………………………………………..556
§ 5. Зовнішньоекономічні операції щодо давальницької сировини та товарообміну…………………………………………………………..566
§ 6. Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності………………………………………………………………580
Контрольні запитання………………………………………………...593
ГЛАВА 11. Правове регулювання іноземних інвестицій…………………595
§ 1. Поняття та види іноземних інвестицій………………………….595
§ 2. Форми здійснення іноземних інвестицій…………….................604
§ 3. Інвестиційна діяльність у спеціальних (вільних) економічних зонах……………………………………………………………………622
§ 4. Гарантії і компенсації іноземних інвестицій в Україні………..639
Контрольні запитання………………………………………………...644
Список використаної літератури……………..……………………………..646
ВСТУП
Господарські правовідносини у системі державного регулювання господарської діяльності доволі широкі та різноманітні. Об’єктивно, крім Господарського кодексу України, таку діяльність регулюють понад третина всіх законів і підзаконних нормативно-правових актів системи законодавства України. Крім того, формування ринкових відносин у сфері господарювання з огляду на вступ України до СОТ обумовили виникнення і розвиток нових різноманітних форм напрямів державного регулювання економіки. До них, зокрема, можна віднести регулювання економічної конкуренції, ціноутворення, інвестицій та інновацій, оптових ринків, безпеки і якості харчових продуктів тощо.
В юридичній літературі з господарського права недостатньо відображена специфіка правового регулювання господарських відносин в окремих сферах і галузях економіки.
За таких умов, усі ці чинники зумовлюють необхідність не тільки адекватного правового регулювання, але і вивчення їх специфіки майбутніми спеціалістами в особливій частині господарського права.
Економіко-правовий аспект матеріалу цієї частини вибрано у зв’язку з недостатнім системним і послідовним висвітленням у навчальній та спеціальній юридичній літературі питань правового регулювання функціональних видів господарської діяльності та провідних галузей економіки України.
Крім двохскладової форми подання навчального матеріалу з курсу господарського права О.П. Віхров, який в одному із підручників «Господарське право: Спеціальна частина», 2006 р. подає цей курс у трьох частинах: перша (загальна), друга (правове регулювання функціональних видів господарської діяльності), третя (спеціальна) частини з правового регулювання господарської діяльності.
Проте, керуючись засадничими положеннями про поділ підручників, навчальних посібників галузевих юридичних дисциплін і кодексів на загальні та особливі частини автором запропоновано навчальний посібник з господарського права, який складається із Загальної частини (виданий у 2008 р.) та Особливої частини (що пропонується). Зауважимо, що така форма подання матеріалу викладена у підручнику «Господарське право» академіка АПрН В.С. Щербини (Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 656 с.). Зважаючи на об’єктивну реальність, він відзначає відсутність єдиних методологічних підходів, до формування предмету та системи господарського права, як навчальної дисципліни, що у свою чергу позначилося на змісті даної праці.
Навчальний посібник «Господарське право: Особлива частина» охоплює навчальний матеріал другої частини цієї навчальної дисципліни. Вивчення студентами цієї частини господарського права має ґрунтуватися на вже одержаних знаннях з теорії держави та права, конституційного, адміністративного та інших галузей права, а також загальної частини господарського права.
Зазначені обставини зумовили розгляд у особливій частині запропонованого навчального посібника питань правового регулювання таких функціональних видів господарської діяльності як економічна конкуренція, ринок цінних паперів, ціноутворення, інвестиції та інновації, зовнішньоекономічна діяльність та іноземні інвестиції; таких галузей економіки як електроенергетика, сільськогосподарське виробництво, будівельна галузь, виробництво харчових продуктів, торгівля та побутове обслуговування тощо.
Для поглиблення вивчення окремих тем з Особливої частини господарського права, написання магістерських робіт, до кожного розділу навчального посібника пропонуються контрольні запитання, список літератури: нормативно-правові акти, збірники законодавства та його коментарі, наукові статті, монографії, підручники та навчальні посібники. До всіх розділів і тем курсу «Господарське право: Загальна частина», крім підручників і посібників, рекомендовані коментарі Господарського кодексу України (Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України: Коментар/ За ред. Саніахметової Н.О., Харитонова О.Є. – Х.: Одиссей, 2004. – 848 с.; Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2 –ге вид., переробл. і доп. / За ред. Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини; Кол. Авт.: О.А. Беляневич, О.М. Вінник, В.С. Щербини та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.) та інші праці.
Запропонований посібник розрахований на студентів, курсантів та викладачів юридичних і економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, власників і керівників підприємств і організацій, юристів, усіх, кого цікавлять питання правого регулювання функціональних видів господарської діяльності та провідних галузей економіки.
ГЛАВА 1
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
§ 1. Поняття і основні положення економічної конкуренції
Конкуренція (від пізньолат. сoncurrentia – змагання, суперництво) означає змагальність суб’єктів господарювання, коли їх самостійні дії обмежують можливість кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво необхідної споживачеві продукції. Виражається в економічному суперництві окремих товаровиробників, що відбувається між ними з метою задоволення своїх потреб, забезпечення найвигідніших умов виробництва та збуту товару, одержання найвищого прибутку тощо.
Концептуально економічна конкуренція можлива лише за умов збалансованого поєднання приватних інтересів її учасників та публічних інтересів – щодо дотримання прав та законних інтересів споживачів, держави як організатора господарського життя в суспільстві, територіальних громад у сфері господарювання. Лише за умови, що вимагає від учасників ринкових відносин добросовісної поведінки у процесі виробництва і збуту, можлива реальна конкуренція і, відповідно, її позитивний вплив на економіку та інтереси споживачів. Власне під економічною конкуренцією розуміють як змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначити умови обороту товарів на ринку. Конкуренція, врегульована законодавством – це легалізована форма боротьби за існування на повному ринку, завдяки чому досягається збалансованість між попитом і пропозицією, а в кінцевому результаті між суспільними потребами і виробництвом. Її роль у наступному: забезпечити оптимальний баланс інтересів, запобігти одержанню господарюючими суб’єктами надприбутків; забезпечити нормативний рівень якості товарів; забезпечити необхідні обсяги товарного наповнення ринку.
За таких умов конкурентна політика – це діяльність державних органів, спрямована на створення і розвиток конкурентного середовища, захист конкуренції, антимонопольне регулювання з метою підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, стимулювання ефективності виробництва, кращого задоволення потреб споживача.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне, обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Конституційна заборона стосується діяльності, спрямованої на недопущення, обмеження або усунення конкуренції, незалежно від конкретних її видів і складів правопорушень.
Господарський кодекс України, прийнятий 16.01.2003 р. і набрав чинності з 01.01.2004 р. (надалі – ГК) містить главу 3 «Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції», де визначені загальні правила антимонопольно-конкурентного законодавства. Згідно з ч.1 ст.25 ГК держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання одержують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Юридичний зміст поняття «конкуренція» визначений у законодавстві. Так, відповідно до ст.1 Закону України від 11.01.2001 р. «Про захист економічної конкуренції» (надалі – Закон) економічна конкуренція (конкуренція) – це змагання суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Невід'ємними ознаками конкуренції є: наявність на ринку великої кількості незалежних продавців і покупців певного виду товару; наявність на ринку ідентичних або подібних товарів і послуг; відсутність бар'єрів входу (виходу) на ринок для покупців і продавців.
Система правових норм, що регулюють суспільні відносини, спрямовані на формування конкурентного середовища, забезпечення ефективного використання суспільних ресурсів, вільний вступ на ринок суб'єктів підприємництва складає підгалузь господарського права – конкурентне право. Іншими словами можна сказати, що конкурентне право – сукупність правових норм, спрямованих на обмеження монополізму та розвиток економічної конкуренції.
В сучасний період об'єктом правової охорони конкурентного права визнається свобода господарської діяльності. В цілому законодавство про захист економічної конкуренції складається з двох частин: законодавства про монополії (оскільки монополізм теж перешкоджає розвитку ринкових відносин і конкуренції) і законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Особливостями правового регулювання у конкурентному прав є такі:
- конкурентне право – це тісно пов'язане з економічними процесами в державі і використовується для врегулювання специфічних відносин, що виникають в господарській діяльності;
- в сфері правового регулювання конкурентних відносин діють спеціальні структури – Антимонопольний комітет України (надалі – АМК) його відділення, яким надано право здійснювати державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства, економічною концентрацією (отже, вони діють в інтересах держави повноважень як суб'єкти публічного права). Але крім цього суб'єкти господарювання мають право за своєю ініціативою захитати свої права і законні інтереси від проявів недобросовісної конкуренції, як з боку конкурентів, так і з боку відповідних державних органів, звертаючись з позовами до судових органів у цих випадках вони діють як суб'єкти приватного права;
- правовідносини виникають за ініціативою будь-кого з учасників конкурентних правовідносин, тобто згоди іншого учасника не вимагається;
- учасники конкурентних правовідносин можуть нести відповідальність за порушення конкурентного законодавства (в залежності від скоєного правопорушення) як перед державою, так а перед суб'єктом господарської діяльності, якому була заподіяна шкода, тобто можуть порушуватися як публічні, так і приватні інтереси;
- у випадках виникнення спорів між особами, вони можуть вирішуватись як в позасудовому, так і в судовому порядку.
Конкурентному праву притаманні як загальні відомі у інших галузях і підгалузях принципи – законності, гласності, захисту прав суб’єктів господарювання на засадах їх рівності перед законом, свободи господарської діяльності (ст. 42 Конституції України), так і спеціальні.
Спеціальними принципами є: підтримки добросовісної економічної конкуренції; недопущення зловживання монополізмом, становищем, обмеження конкуренції, недобросовісної конкуренції; спеціального регулювання сфери природних державних монополій; єдиного економічного простору (вільне переміщення, товарів, послуг коштів територією України, прозорість ринків); ефективності захисту економічної конкуренції; заборони зловживань (зловживання монопольним становищем); поєднання попереднього і наступного контролю; захисту вітчизняних товаровиробників від недобросовісної конкуренції.
За умови реалізації цих принципів успіхів господарської діяльності досягає господарюючий суб’єкт, який пропонує на ринку якісні товари найкращого ґатунку за оптимальними цінами. В кінцевому рахунку зазначимо, що кожен із учасників ринкових відносин може конкурувати і перемагати конкурентів завдяки перевагам, яких здобув власними силами.
У ринковій економіці економічна конкуренція проявляється через такі функції: регулювання, мотивації, розподілення та контролю.
Функція регулювання полягає в тому, що основні виробним фактори спрямовуються саме у ті сфери, які потребують їх найбільше і де вони будуть використані найефективніше. Це пов'язано з необхідністю для підприємців виробляти ті товари (надавати послуги, виконувати роботи), які потрібні споживачеві.
Змістом функції мотивації є здатність конкуренції стимулювати підприємців пропонувати на ринок найкращі товари за найнижчими цінами, а також знижувати витрати на їх виробництво. Утриматися на ринку, де панує конкуренція, і при цьому отримати прибуток можливо, лише якщо виконувати зазначені вимоги. Отже, прибуток перерозподіляється на користь підприємців, які використали свої ресурси найпродуктивніше. Саме в цьому виражається функція розподілення.
Функція контролю дає змогу не допустити неефективної діяльності підприємців, а також не дозволяє окремим підприємцям необмежено панувати на ринку і нав'язувати споживачам та іншим учасникам ринку свої правила гри.
Таким чином, конкуренція представляє собою легалізовану форму боротьби за існування на певному ринку, завдяки чому досягається збалансованість між попитом і пропозицією, а в кінцевому результаті між суспільними потребами і виробництвом.
З цього випливає, що в цілому конкуренцію можна віднести до сфери публічних інтересів, в той час без задоволення цих публічних інтересів неможливо задовольнити приватні інтереси суспільства інтереси суспільства. Саме в цій якості економічна конкуренція підтримується державою і захищається за допомогою різних правових засобів. Держава здійснює вплив на конкуренцію за допомогою податкової, кредитно-грошової, інвестиційної політики, фінансування наукових досліджень, розподілу державних замовлень, а також безпосередньо через законодавство про захист економічної конкуренції.