Р І шення від 2011 № м. Дніпрорудне Про встановлення місцевих податків та зборів на території м. Дніпрорудне Зметою врегулювання відносин в галузі оподаткування, на підставі Податкового кодекс

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

(Проект)

Р І Ш Е Н Н Я

Від «___» __________ 2011 № _____

м. Дніпрорудне

Про встановлення місцевих податків

та зборів на території м. Дніпрорудне

З метою врегулювання відносин в галузі оподаткування, на підставі Податкового кодексу України, керуючись, п.24 ч.1 ст.26, п.5 ч.3 ст.50, п.12 ст.59, ст.69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дніпрорудненська міська рада

ВИРІШИЛА:

Встановити такі місцеві податки та збори на території м. Дніпрорудне:

1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

1.2. єдиний податок;

1.3. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2. Затвердити положення про місцеві податки та збори згідно додатку.

3. Визнати таким, що з дати набуття чинності даного рішення втратило чинність:

3.1. рішення ІІІ сесії Дніпрорудненської міської ради п’ятого скликання від 25.05.2006р. №22 «Про встановлення ставок торгового патенту»;

3.2. рішення ХУІІ сесії Дніпрорудненської міської ради п’ятого скликання від 30.05.2007р. №06 «Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи»;

3.3. п.3, п.п.4.1 п.4 рішення другої сесії Дніпрорудненської міської ради шостого скликання від 23.12.2010р. № 31 «Про особливості застосування та внесення змін до деяких рішень Дніпрорудненської міської ради у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»

Дане рішення набирає чинності з дати його офіційного оприлюднення, окрім підпункту 1.1 пункту 1, який набирає чинності з 1 січня 2012 року.
Секретарю ради Ручці І.І. в десятиденний термін оприлюднити дане рішення шляхом розміщення в газеті «Нова Таврія», в мережі Інтернет на офіційному сайті Дніпрорудненської міської ради і виконавчого комітету, в міській бібліотеці.
У десятиденний строк з дня оприлюднення надіслати копію цього рішення до ДПІ у Василівському районі.

Міський голова Є.С.МАТВЄЄВ

Додаток до

рішення ________сесії

від _______ №_____

Положення про місцеві податки та збори

Розділ І.Загальні положення

1.1. Дане Положення розроблено на підставі та відповідно до статті 7, статті 10, пункту 2.3 статті 12 та з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ Податкового кодексу.

1.2. Місцеві податки та збори встановлюються рішенням міської ради у межах її повноважень, і є обов’язковими до сплати на території міста Дніпрорудне.

Розділ ІІ. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення сум податку та подання звітності, порядок та строки сплати податку визначені відповідно та в межах, встановлених статтею 265 Податкового кодексу.

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

В разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб платниками податку визначається:

а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

д) гуртожитки.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

3.4. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

4. Пільги із сплати податку

4.1. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи  платника податку, зменшується:

а) для квартири  на 120 кв. метрів;

б) для житлового будинку  на 250 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа  платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

5. Ставка податку

5.1. Ставки податку встановлюються за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості в таких розмірах:

для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

6. Податковий період

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

7. Порядок обчислення суми податку та подання звітності

7.1. Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.

7.2. Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.

7.3. Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.

Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до цього пункту.

7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня 2012 року, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.5. Платники податку  юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до
1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

7.6. У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

8.2. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

9. Порядок сплати податку

9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

10. Строки сплати податку

10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Розділ ІІ. Єдиний податок

До внесення на вищому законодавчому рівні змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва справляння єдиного податку здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) з урахуванням особливостей, визначеними підрозділом 8 розділу XX. «Перехідні положення» та за ставками для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи:

№ з/п	Вид підприємницької діяльності	Розмір ставки єдиного податку на місяць, грн.
1.	Виробнича діяльність:
	незалежно від виду крім зазначених нижчі	170
2.	Діяльність з надання послуг:
	послуги пральні, хімчистки, лазні	100
	з ремонту годинників	100
	репетиторська діяльність	120
	послуги громадського туалету	130
	ритуальні послуги	130
	з ремонту одягу та взуття	130
	фото послуги, послуги перукарні	150
3.	Торгівельна діяльність та діяльність в сфері громадського харчування:
	торгівля дитячим харчуванням, громадське харчування в учбових закладах	100
	торгівля хлібом та хлібобулочними виробами	110
	торгівля періодичними видіннями	120
4.	Інші види діяльності, які не зазначені в пунктах 1-3	200

Розділ ІІІ. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Платники збору, ставки збору, порядок сплати збору та строки сплати податку визначені відповідно та в межах, встановлених статтею 267 Податкового кодексу.

Види діяльності, які провадяться з придбанням пільгового торгового патенту, порядок придбання, порядок використання та строк дії торгового патенту визначені у пунктах 267.2, 267.4, 267.6, 267.7 статті 267 Податкового кодексу України відповідно.

1. Платники збору

1.1. Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи  підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи  підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи  підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи  підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українське товариство сліпих", "Українське товариство глухих", а також фізичними особами  інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;

е) суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджоло інвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту;

ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри.

2. Ставки збору

2.1. Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі  мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

2.2. Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг (крім діяльності вказаної в пунктах 2.3 – 2.7) на території м.Дніпрорудне встановлюється в таких розмірах:

а) 0,085 розміру мінімальної заробітної плати – за провадження діяльності з надання платних послуг з ремонту взуття, фото послуг, послуг хімчистки, пральні;

б) 0,07 розміру мінімальної заробітної плати – за провадження торговельної діяльності в шкільних буфетах (крім не продовольчими товарами);

в) 0,1 розміру мінімальної заробітної плати – за провадження іншої торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг.

В разі розташування пункту продажу товарів або надання платних послуг на вулицях Червонофлотська, Павлівська, Запорізька, Будівельників, Приморська, Шкільна, Тітова, Ліня, Маяковського, Миру, Садова, Радянська, провулках Гірницький та Гресовський (території с. Дружба) ставка збору застосовується з коефіцієнтом 0,7.

2.3. Ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється в межах від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати не залежно від місця розташування таких пунктів продажу.

2.4. Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

2.5. Ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг на квартал становить:

для використання грального автомата (грального автомата "кран-машина", грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор)  розмір мінімальної заробітної плати;

для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них,  розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку);

для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань,  розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда;

для проведення інших оплатних розважальних ігор  розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце.

2.6. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.

2.7. Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

2.8. Ставки збору, визначені відповідно до цього пункту, округляються (менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні).

3. Порядок та строки сплати збору

3.1. Порядок сплати збору платниками збору, які:

а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі)  збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;

б) здійснюють торгівлю валютними цінностями  за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;

в) здійснюють діяльність у сфері розваг  за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;

г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу  за місцем реєстрації таких платників;

ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів,  за місцем провадження такої діяльності.

3.2. Строки сплати збору:

а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту  не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;

б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями  щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

в) за здійснення діяльності у сфері розваг  щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

3.3. Під час придбання торгового патенту суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.

3.4. Платники збору можуть здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року.

3.5. Суми збору, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Податкового кодексу України.

3.6. У випадку, визначеному в п.267.7.5 статті 267 Податкового кодексу України, при поверненні торгового патенту органу державної податкової служби, який його видав, надмірно сплачена сума збору повертається суб’єкту господарювання.

Секретар ради І.І.Ручка

Аналіз регуляторного впливу

до проекту регуляторного акту – рішення Дніпрорудненської міської ради «Про встановлення місцевих податків та зборів на території м. Дніпрорудне»

Опис проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання, оцінка важливості цієї проблеми

Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.201, повністю змінюється склад місцевих податків та зборів: - з 01 січня 2011 року відміняються такі види місцевих податків та зборів, як податок з реклами, комунальний податок, ринковий збір та інші; - вводиться новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до переліку місцевих включено єдиний податок. Внесені зміни до найменувань зборів, наприклад, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (раніше це була плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності та не відносилась до місцевих податків та зборів), збір за місця для паркування транспортних засобів (до 1 січня 2011 року це був збір за парковку автомобілів, змінився порядок його збору та об’єкт оподаткування) та змінено порядок застосування цих зборів. Одночасно визначено такими, що втратили чинність законодавчі акти, які пов’язані зі справлянням місцевих податків та зборів (Закон України "Про плату за землю", Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 5693 "Про місцеві податки і збори", Указ Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" тощо).

Застосування нормативно-правових актів місцевого рівня без змін, в умовах корінних змін в податковому законодавстві на державному рівні, приведе до порушення норм податкового законодавства.

У разі не встановлення місцевих податків і зборів, передбачених пунктом 10.3 статті 10 Податкового кодексу України, рішеннями місцевого самоврядування, такі податки і збори будуть сплачуватися платниками у порядку, встановленому Кодексом за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів. А це, в свою чергу, призведе до втрат місцевого бюджету

Тобто, всі зміни в податковому законодавстві на державному рівні неминуче призводять до необхідності встановлення місцевих податків та зборів на підставі нового податкового законодавства, внесення змін до нормативно-правових актів місцевого рівня, в межах наданих повноважень. Крім цього, пункт 5 розділу XIX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу України зобов’язує органи місцевого самоврядування забезпечити прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Тому проблема, яку пропонується вирішити шляхом прийняття відповідного регуляторного акту, дуже важлива.

Єдиний податок для суб’єктів підприємницької діяльності згідно Податкового кодексу України належить до місцевих податків та зборів. Зміна статусу податку не змінила порядок його нарахування та сплати, які були встановлені Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (з наступними змінами). Податковим кодексом встановлені особливості застосування цього податку, які визначені підрозділом 8 розділу XX. «Перехідні положення».

Ставки податку, які діють в теперішній час на території Дніпрорудненської міської ради, були встановлені на підставі Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 рішенням ХУІІ сесії Дніпрорудненської міської ради п’ятого скликання від 30.05.2007р. №06 «Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи» з 01.07.2007 р. , тобто діють в незмінному розмірі 3,5 роки. З того часу, разом зі зростанням мінімальної заробітної плати в Україні з 440 грн. до 941 грн., майже у 2 рази зросла і середня заробітна плата робітників в Дніпрорудному, значно зріс рівень цін на товари та послуги – офіційний індекс споживчих цін за цей період склав 165,4 відсотка.

Вищезазначені фактори призвели до появи проблем, які також передбачається розв’язати шляхом прийняття даного регуляторного акту, а саме:

- зростання мінімальної зарплати та цін на товари, роботи, послуги призвело до збільшення видаткової частини міського бюджету (за ці роки видатки бюджету зросли з 8160 тис.грн до 14100 тис.грн, тобто в 1,7 рази). Так як видатки міського бюджету здійснюються за рахунок надходжень до бюджету, то при залишенні незмінними окремих складових дохідної частини, зокрема єдиного податку, виникає проблема дефіциту бюджетних коштів.

- із зростанням грошової маси у населення неминуче зростають доходи на споживчому ринку, в тому числі осіб, які працюють в сфері торгівлі та надання послуг. Податки фізичних осіб - найманих працівників та суб’єктів господарювання, які працюють на загальній формі оподаткування, безпосередньо залежать від отриманого доходу, тоді як при використанні спрощеної системи оподаткування при зростанні доходів та незмінному рівні єдиного податку порушується пропорційність між сумою доходів та сумою податку. Крім цього, податок з доходів фізичних осіб при отриманні доходу в розмірі мінімальної заробітної плати ( з 01.01.2011 - 941 грн.) складає 141,15 грн. Окремі ж діючі ставки єдиного податку встановлені в розмірі 60, 70, 100, 120 грн. Тобто, існує проблема різної податкової навантаженості на різні суб’єкти оподаткування.

Для забезпечення надходжень в міський бюджет місцевих податків та зборів відповідно до нового податкового законодавства пропонується прийняти рішення міської ради, яким встановити перелік місцевих податків та зборів, які будуть діяти на території міста, затвердити положення про місцеві податки та збори. Положення визначить по кожному виду податків та зборів об’єкт оподаткування, платників податків і зборів, розмір ставок, податковий період та інші.

2. Обґрунтування, чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання.

Повноваження по встановленню місцевих податків та зборів відповідно до норм чинного законодавства належить органам місцевого самоврядування, зокрема радам, тому вирішити існуючу проблему щодо визначення переліку місцевих податків та зборів, які будуть діяти на території міста, встановити елементи податків та зборів в межах та на підставі Податкового кодексу України можливо тільки шляхом прийняття цього рішення. Відповідно до норм чинного законодавства за допомогою ринкових механізмів вищезазначені проблеми вирішити не можна, так як це буде суперечить діючого законодавства.

3. Обґрунтування, чому визначена проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них.

Визначена проблеми не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, так як всі вони, крім рішення про встановлення ставок єдиного податку, були прийняті на підставі та відповідно до законодавчих актів, які з 01 січня 2011 року втратити чинність.

Внесення змін до діючих регуляторних актів не можливо з тієї ж причини, тому більш доцільним та правомірним буде підготувати та прийняти нове рішення, яким встановити місцеві податки та збори на підставі нового податкового законодавства.

4. Очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акту, очікувані витрати та вигоди суб’єктів господарювання, громадян та держави внаслідок регуляторного акту.

При прийнятті регуляторного акту будуть визначені місцеві податки та збори, які будуть діяти на території міста, будуть встановлені порядок оподаткування, розмір, періоди і т.п., при цьому всі суб’єкти господарювання та громадяни будуть ознайомлені з «правилами гри» на території міста, тому кожний матиме можливість оцінити втрати та вигоди при провадженні своєї діяльності.

Прийняття регуляторного акту дасть можливість міській раді оцінити обсяг надходжень в міський бюджет від цієї групи податків та при формуванні бюджету міста визначити можливий обсяг коштів, які можуть бути спрямовані на виконання міських програм.

В разі прийняття регуляторного акту, після введення його в дію додаткові витрати зазнають деякі суб’єкти господарювання – фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний податок та займаються видами діяльності, на які раніше були встановлені ставки єдиного податку меншими ніж максимальний розмір (менше ніж 200 грн.). Сума коштів, що спрямовують суб’єкти господарювання на оплату єдиного податку збільшиться у підприємців цієї групи на 20 - 80 грн. в місяць, або в 1,1 – 1,7 разів.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності замінює плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності. Основна кількість суб’єктів господарювання, які є платниками єдиного податку, як і раніше, при придбанні патенту не будуть сплачувати збір за нього.

Незначні додаткові витрати зазнають суб’єкти господарювання, які займаються торговельною діяльністю підакцизною групою товарів та знаходяться на загальній системі оподаткування (суб’єкти господарювання, що сплачують єдиний податок не є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, тому збільшення розміру ставок збору їх не торкнеться). Від дня встановлення плати за торговий патент (1996 рік) максимальна ставка його була 80 грн. в місяць. Діючим законодавством максимальний розмір збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності встановлений на рівні 0,1 мінімальної заробітної плати станом на 01 січня поточного року, тобто, станом на 01.01.2011 максимальна ставка збору становить 94 грн. (збільшення на 14 грн.. або 17,5 % в місяць). За рік вартість збору за одну торгову точку зросте на 168 грн.

З 01.01.2012 року буде діяти новий податок за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Втрати від впровадження цього податку зазнають як суб’єкти господарювання, так і громадяни, які мають житлову нерухомість площею понад 120 кв.м. (квартири) та понад 250 кв.м.(житлові будинки).

Міський бюджет отримає додаткові кошти за рахунок збільшення ставок єдиного податку, збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та від введення в дію податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

5. Цілі державного регулювання прийняття пропонованого акта

Проект рішення підготовлено на виконання пункт 5 розділу XIX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу та у зв’язку з необхідністю встановлення місцевих податків та зборів відповідно до вимог діючого законодавства. Тобто, даний проект регуляторного акта спрямований на розв’язання проблем, визначених в першому розділі АРВ в цілому, основними цілями прийняття якого є:

- визначення та встановлення переліку місцевих податків та зборів, які будуть діяти на території міста, з дотриманням діючого податкового законодавства;

- визначення конкретних ставок встановлених податків та зборів та механізму їх справляння;

- забезпечення надходжень в міський бюджет місцевих податків та зборів в розмірі, що передбачає законодавство.

6. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення визначених цілей. Аргументи переваги обраного способу досягнення встановлених цілей

У ситуації, що склалася на сьогодні в оподаткуванні, вбачається за можливе визначити два альтернативні способи досягнення встановлених цілей.

1. Залишити існуючу місцеву нормативно-правову базу у сфері оподаткування без змін.

Але цей спосіб буде не правомірний з огляду на набрання чинності норм Податкового кодексу України, які потребують приведення у відповідність місцевих нормативно-правових актів до вимог чинного законодавства.

Рішення міської ради по встановленню місцевих податків та зборів, які діяли до початку 2011 року, були прийняті на підставі та відповідно до законодавчих актів, які з 01 січня 2011 року втратити чинність, тому положення відповідних рішень будуть суперечить вимогам чинного законодавства і не можуть застосовуватись в подальшому.

2. Не приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів. В такому разі на території міста будуть діяти обов’язкові місцеві податки та збори, визначені п.10.3 ст.10 Податкового кодексу України, але за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів. В цьому разі при застосуванні ставок виникне ще одна проблема – визначення мінімальних ставок, тому що статтями 285 та 267 Податкового кодексу України визначені тільки максимальні розміри ставок (податок на нерухоме майно для квартир не може перевищувати 1% мінімальної заробітної плати, ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати). Тому, будь яке визначення ставок в цьому разі буде суперечить чинному законодавству.

3. Регулювання зазначеного питання шляхом затвердження цього проекту.

Зазначений спосіб, а саме, прийняття місцевого нормативно-правового акту у сфері оподаткування у відповідності з вимогами акту вищої юридичної сили - Податкового кодексу України, є єдиним правомірним способом.

Затвердження цього регуляторного акту забезпечить досягнення встановлених цілей, починаючи з дня його прийняття, та допоможе вдосконалити відносини між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання та громадянами, пов’язані з оподаткуванням місцевими податками та зборами, з дотриманням норм чинного законодавства.

7. Опис механізмів і заходів для розв’язання проблеми шляхом запропонованого регуляторного акту.

Після набрання чинності рішення міської ради "Про встановлення місцевих податків та зборів на території м.Дніпрорудне» будуть встановлені податки та збори, які діятимуть на території міста, з урахуванням специфіки міста та відповідно до норм чинного законодавства. Затвердженим Положенням про місцеві податки та збори будуть встановлені конкретні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності в межах ставок, встановлених Податковим кодексом України.

Проектом передбачається встановити ставки у відношенні до мінімальної заробітної плати, яка встановлена законодавством, тому знижена ймовірність впливу інфляційних процесів в країні на розмір місцевих податків та зборів, зокрема, податку на нерухомість та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності будуть встановлені з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів або надання платних послуг та асортименту товарів та виду платних послуг. Передбачається зниження на 10 відсотків ставки збору в разі розташування пункту продажу товарів або надання платних послуг на віддаленій від центра міста території с.Дружба.

Механізм справляння вищезазначених податку та збору визначений відповідно до Податкового кодексу України і буде застосовуватись на території міста без надання додаткових пільг.

При встановленні ставок єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності передбачається їх збільшення на індекс інфляції (за термін з дня встановлення нині діючих ставок до 31.12.2010р.) до рівня максимальної величини, встановленої законодавством.

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи:

- сповістити державні податкові органи про встановлені місцеві податки та збори з метою їх впровадження та контролю за їх сплатою.

- забезпечити інформування громадськості та суб’єктів господарювання про вимоги регуляторного акту шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та мережі Інтернет.

8. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта

Встановлені цілі можуть бути досягнуті тільки в разі прийняття запропонованого регуляторного акта, положення якого визначать на території міста місцеві податки та збори у відповідності до норм діючого податкового законодавства. В межах наданих чинним законодавством повноважень при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів міською радою будуть визначені об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи для відповідного місцевого податку чи збору на підставі положень Податкового кодексу України.

Запровадження норм Положення про місцеві податки та збори забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

Оцінка можливості впровадження проекту та виконання його вимог суб’єктами господарювання та громадянами висока.

9. Обґрунтування, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб’єктів господарювання, громадян і держави

Встановлення на території міста тільки обов’язкових місцевих податків та зборів (обов’язковий мінімум) свідчить про те, що для суб’єктів господарювання їх встановлення призведе до мінімальних витрат, тоді як для громади (держави) та громадян це не оптимальний варіант.

10. Очікувані результати від прийняття регуляторного акту. Аналіз вигод та витрат

Впровадження даного регуляторного акта дозволить:

прийняти міською радою рішення, яке відповідає вимогам акту вищої юридичної сили;
створити сприятливі умови в місті для оподаткування суб’єктів господарювання та фізичних осіб місцевими податками та зборами в умовах податкової реформи;
забезпечити надходження до міського бюджету місцевих податків та зборів.

Від впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Сфера впливу	Вигоди	Витрати
Інтереси держави	Удосконалення нормативно-правової бази у сфері оподаткування. Надходження до міського бюджету місцевих податків та зборів	Додаткові витрати відсутні
Інтереси суб’єктів господарювання	Встановлення єдиного механізму справляння місцевих податків та зборів, умови для розвитку торговельного та побутового обслуговування населення послуг та удосконалення нормативно-правової бази у сфері оподаткування	Витрати на оплату податку на нерухомість, який раніше не справлявся, додаткові витрати від збільшення ставок єдиного податку та збору за провадження деяких видів підприємницької
Інтереси громадян	Надходження до міського бюджету місцевих податків та зборів, які будуть направлені на виконання міських програм	Додаткові витрати відсутні

Розрахунок прогнозних вигод та витрат від регулювання, яке запроваджується в розрахунку на рік

№ рядка	Вид вигод/витрат	Сума вигод/витрат, грн.	Коментар щодо розрахунку
1.	Вигоди держави (органів місцевого самоврядування):
2.	Надходженя в міський бюджет місцевих податків та зборів:
3.	- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки	Не визначена	1. Зазначений податок буде справляться з 01.01.2012. База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. На теперішній час дані відсутні.
4.	- єдиний податок	600 000	Сума вигод визначена на підставі та в розмірі планових надходжень на 2010 рік, збільшених на 3,4%.
5.	- Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності	63 000	Сума вигод визначена на рівні планових надходжень 2010 року плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності та збільшена на темп зростання ставок збору (17,5%)
6.	Всього вигод:	663 000	Рядок 3 + рядок 4 + рядок 5
7.	Витрати держави (органів місцевого самоврядування) - відсутні
8.	Загалом вигод та витрат:	663 000	Рядок 6 - рядок 7
9.	Вигоди суб’єктів господарювання
10.	Зменшення витрат на сплату збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг в залежності від місцезнаходження пункту продажу товарів та пункту з надання платних послуг	216	Кількість пунктів продажу товарів на території с. Дружба ( 2 ) х зниження ставки збору в місяць (9 грн.) х кількість місяців (12 місяців)
11.	Витрати суб’єктів господарювання
12.	Витрат на сплату місцевих податків та зборів
13.	- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки	Не визначена	Рядок 13 = рядок 3
14.	- єдиний податок	600 000	Рядок 14 = рядок 4
15.	- Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності	63 000	Рядок 15 = рядок 5
16.	Всього витрат:	663000	Сума рядків 13, 14, 15
17.	Загалом вигод та витрат:	662 784	Рядок 10 – рядок 16
18.	Сумарні вигоди	216	Рядок 8 + рядок 16

Здійснивши розрахунки вигод та витрат, отримуємо загальний позитивний ефект від запровадження такого регуляторного акта.

11.Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акту залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат органів місцевого самоврядування з міського бюджету. Адміністрування податків та збору буде проводитись на рівні Державної податкової служби. Додаткові витрати на виконання вимог регуляторного акту з боку держави також не передбачені.

Очікувані наслідки дії запропонованого проекту не передбачають нанесення шкоди суб’єктам господарювання.

12. Оцінка ризик впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта.

На дію регуляторного акта можуть вплинути зовнішні фактори, такі, як зміни в чинному законодавстві. Вплив може бути як позитивний, так і негативний.

Позитивно на дію регуляторного акту може вплинути надання на законодавчому рівні органам місцевого самоврядування повноважень по контролю повноти справляння податків та зборів на території громади разом з податковою службою, а також у разі посилення відповідальності суб’єктів господарювання за ухилення від сплати податків та зборів.

Негативно на дію регуляторного акту може вплинути відміна або зміна на державному рівні порядку сплати єдиного податку.

13. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Обмежень строку дії регуляторного акта немає, що дасть змогу розв’язати визначені проблеми та досягти цілі державного регулювання на весь період дії регуляторного акту. Але до запропонованого регуляторного акту можуть бути внесені зміни у разі внесення змін до податкового законодавства на державному рівні

14. Показники результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у п’ятому розділу АРВ, для відстеження результативності регуляторного акта обрано такі показники:

статистичні показники:

сума надходжень до міського бюджету в частині місцевих податків та зборів;
кількість виданих торгових патентів;
кількість суб’єктів господарювання, які отримали свідоцтва платника єдиного податку;
кількість платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з 01.01.2012)

показники соціологічних досліджень:

рівень поінформованості суб’єктів господарювання та фізичних осіб щодо основних положень регуляторного акта.

Прогнозні значення показників результативності:

Показник	на 2011 р.	на 2012р.	на 2013 р.
Сума надходжень до міського бюджету місцевих податків та зборів (тис.грн.)	663,0	670,0	670,0
Кількість виданих торгових патентів (од.)	44	47	50
Кількість суб’єктів господарювання, які отримали свідоцтво платника єдиного податку (од.)	197	200	205
Кількість платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (з 01.01.2012)	-	Не визначено	Не визначено

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та фізичних осіб щодо основних положень регуляторного акта очікується на рівні 100% за рахунок оприлюднення регуляторного акту в друкованих засобах масової інформації, мережі Інтернет, в міський бібліотеки. Інформування платників податків щодо основних положень регуляторного акта також буде здійснюватись податковою службою при видачі свідоцтв єдиного податку та торгового патенту.

15. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акту в разі його прийняття

Стосовно регулятивного акта здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження у межах строків, встановлених статтею 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Базове відстеження буде здійснено до дня набрання чинності регуляторним актом або набрання чинності більшістю його положень з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

Повторне відстеження буде здійснено через рік після набрання чинності актом або більшістю його положень, але не пізніше ніж через два роки з дня набрання чинності цим актом або більшістю його положень. Установлені кількісні та якісні показники результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час базового обстеження.

Періодичне відстеження буде здійснено через три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

У процесі відстеження будуть встановлені якісні значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

З огляду на показники результативності, визначені в попередньому розділі АРВ, відстеження результативності даного регуляторного акта буде здійснюватись двома методами: статистичним та соціологічним.

У рамках статистичного методу відстеження буде проведено шляхом аналізу інформації щодо:

- сум надходжень до міського бюджету в частині місцевих податків та зборів (за даними ф.412 «Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами»);

- стану розвитку суб’єктів господарювання в галузі торгівлі та надання платних послуг (кількість суб’єктів господарювання, що отримали торгові патенти за даними ДПІ у Василівському районі);

- стану розвитку підприємництва в місті (кількість отриманих свідоцтв платників єдиного податку за даними ДПІ у Василівському районі);

- стану власності на житлову нерухомість (кількість платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за даними ДПІ у Василівському районі (з 01.01.2012).

Також буде проведено соціологічне опитування (анкетування) щодо реального стану та можливостей виконання вимог регуляторного акта (за визначеними в попередньому розділі АРВ показниками результативності). Цільовою групою опитування будуть суб’єкти господарювання, які отримували торгові патенти та свідоцтва платників єдиного податку.

Соціологічне опитування буде проведено представниками розробника цього регуляторного акта – працівниками апарату виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради.

Міський голова (підпис) Є.С.МАТВЄЄВ

Blog

Содержание