Розділ XVI. Місцеві податки І збори

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3

Розділ XVI. Місцеві податки і збори

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього розділу терміни вживаються у такому значенні:

1.1) місцева символіка – назва села, селища та міста; герб і прапор села, селища та міста; а також археологічні, історичні ландшафтні об’єкти, об’єкти архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва, що є об’єктами культурної спадщини місцевого значення відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”;

1.2) об’єкт торгівлі та сфери послуг – окрема будівля (її частина), відокремлене приміщення (його частина), що належить юридичній або фізичній особі – підприємцю на праві власності та/або оренди (суборенди), у якій здійснюється продаж товарів, виконання робіт, надання послуг (сфера торгівлі, ресторанного господарства та побутових послуг);

1.3) об’єкт грального бізнесу:

1.3.1) для проведення азартних ігор – окрема будівля, відокремлене приміщення, що належить юридичній особі на праві власності або оренди, облаштоване під казино, зал для гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, букмекерські каси;

1.3.2) для проведення неазартних ігор – окрема будівля (її частина), власне або орендоване приміщення (частина займаного приміщення), у яких облаштовуються клуби, боулінги, гральні автомати без грошового або майнового виграшу, класи для комп’ютерних ігор, інші гральні місця.

1.4) реклама в мережі Інтернет – це інформація про юридичних та фізичних осіб, товари, роботи, послуги, яка призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб, товарів, робіт, послуг з метою просування їх на внутрішній та/або зовнішній ринок;

1.5) реклама під час провадження виставкової діяльності – це демонстрація товарів, робіт, послуг, пов’язаних з просуванням їх на внутрішній та/або зовнішній ринок і вивченням з цією метою кон’юнктури ринку.

1.6) спеціально відведене місце для паркування транспортних засобів – площа земельної ділянки, яка, згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, передана уповноваженій особі для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях. Земельна ділянка не може бути передана такій особі у власність або користування, в тому числі на умовах оренди. Спеціально відведене місце для паркування транспортних засобів визначається та обладнується з урахуванням правил дорожнього руху.

Стаття 2. Комунальний податок

2.1. Платники податку

2.1.1. Платниками податку є юридичні особи (крім бюджетних установ, релігійних організацій та платників фіксованого сільськогосподарського податку); їх філії, відділення, інші відокремлені (структурні) підрозділи, що не мають статусу юридичної особи (далі – підрозділи), постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерела їх походження з України, або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників (далі – нерезиденти), а також фізичні особи – підприємці, які розташовані та/або провадять господарську діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

2.1.2. У разі, коли до складу юридичної особи входить відокремлений підрозділ, що розташований на території іншої, ніж юридична особа, територіальної громади і не перебуває на податковому обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів), така особа зобов’язана самостійно сплачувати цей податок до місцевих бюджетів за місцезнаходженням підрозділу або уповноважити на це такий підрозділ та подавати у такому самому порядку податкові розрахунки органові державної податкової служби. Про прийняте рішення юридична особа офіційно повідомляє орган державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу та своїм місцезнаходженням (місцем податкової реєстрації). Така юридична особа або її підрозділ реєструються як платник податку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

2.2. Об’єкт оподаткування

2.2.1. Об’єктом оподаткування є середньооблікова кількість штатних працівників, що визначається за методикою, встановленою спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у галузі статистики. При цьому середньооблікова кількість штатних працівників відокремленого підрозділу, розташованого на території іншої, ніж юридична особа, територіальної громади, визначається окремо за таким підрозділом.

2.3. База оподаткування

2.3.1. Базою оподаткування є річний фонд оплати праці, що обчислюється за податковий (звітний) рік виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, і помножений на середньооблікову кількість штатних працівників за попередній рік, а для платників податку, зареєстрованих протягом року, – фонд оплати праці за період з місяця реєстрації до закінчення податкового (звітного) року, помножений на середньооблікову кількість штатних працівників за місяць, у якому відбулася така реєстрація.

2.4. Ставка податку

2.4.1. Ставка податку встановлюється у розмірі 0,5 відсотка бази оподаткування, установленої пунктом 2.3 цієї статті.

2.5. Порядок та строки сплати податку

2.5.1. Податок сплачується авансовими внесками щокварталу до
20 числа (включно) місяця, що наступає за звітним кварталом, у розмірі однієї четвертої річної суми податку, розрахованого виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 2.3 цієї статті, за місцем розташування платника податку та/або провадження ним господарської діяльності. Суми нарахованих за податковий (звітний) рік щоквартальних авансових внесків відображаються у податковій декларації.

2.5.2. Новостворені платники податків, а також підприємства, утворені шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) підприємства (підприємств), сплачують податок авансовими платежами за результатами першого кварталу роботи, з остаточним перерахунком податкового зобов’язання за результатами року.

2.5.3. У разі настання у платника будь-яких змін, внаслідок яких річне податкове зобов’язання змінюється на 10 відсотків зобов’язання, визначеного у податковій декларації, авансові внески та податкові зобов’язання уточнюються протягом 10 днів після настання таких змін.

2.5.4. Уточнення сум авансових внесків з інших причин здійснюється платником за його бажанням.

2.5.5. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Стаття 3. Податок за торгові місця на ринку

3.1. Платники податку

3.1.1. Платниками податку є юридичні та фізичні особи, які в установленому земельним законодавством порядку отримали у власність та/або користування, в тому числі на умовах оренди (суборенди), земельну ділянку для ринку з метою організації на такій ділянці ринкової торгівлі (надання ринкових послуг, здійснення продажу товарів та виконання робіт) та надання торгових місць у власність, та/або тимчасове користування (оренду), та /або одноразове користування строком на один день іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі підприємцям, іноземцям, особам без громадянства для здійснення такими особами на ринку торгівлі, виконання робіт, надання послуг (далі – ринок).

3.1.2. У разі, коли до складу юридичної особи входить філія, відділення, інші відокремлені (структурні) підрозділи, що не мають статусу юридичної особи (далі – підрозділи), які за рішенням юридичної особи організовують ринкову торгівлю (надають ринкові послуги, особисто здійснюють продаж товарів, виконують роботи); надають торгові місця у власність та/або тимчасове користування (оренду), та/або одноразове користування строком на один день іншим фізичним чи юридичним особам (у тому числі підприємцям, іноземцям, особам без громадянства) для здійснення такими особами ринкової торгівлі, виконання робіт, надання послуг, такі підрозділи є платниками податку.

3.1.3. Юридична особа самостійно сплачує податок до місцевих бюджетів за місцезнаходженням підрозділу або уповноважує на це такий підрозділ. Про прийняте рішення юридична особа офіційно повідомляє орган державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу та своїм місцезнаходженням (місцем податкової реєстрації), а також у такому порядку подає податкові декларації до органу державної податкової служби. Така юридична особа або її підрозділ реєструються в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу як платник податку.

3.1.4. У разі, коли земельна ділянка перебуває у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність), платниками податку є особи, яким видано державний акт на право власності на землю із списком співвласників земельної ділянки та/або які уклали договір про спільну часткову власність на земельну ділянку.

3.1.5. Якщо фізична особа – підприємець отримала в установленому земельним законодавством порядку у власність та/або користування, в тому числі на умовах оренди, земельну ділянку для ринку з метою здійснення на такій ділянці організації ринкової торгівлі (надання ринкових послуг, здійснення продажу товарів та виконання робіт); надання торгових місць у власність та/або тимчасове користування (оренду), та/або одноразове користування строком на один день іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі підприємцям, іноземцям, особам без громадянства для здійснення такими особами на ринку торгівлі, виконання робіт, надання послуг, така особа не звільняється від сплати податку до бюджету в установленому цією статтею порядку.

3.1.6. У разі настання для фізичної особи цивільно-правової події (смерть, обмеження дієздатності або її втрата), обов’язок щодо сплати податку покладається на осіб, які відповідно до законодавства уповноважені управляти майном такої фізичної особи.

3.2. Особливості справляння податку

3.2.1. Копія рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про надання земельної ділянки для розміщення ринку у власність та/або користування, в тому числі на умовах оренди, та/або на умовах спільної власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність), або без визначення часток учасників спільної власності у триденний строк з дня набрання ним чинності направляється органові державної податкової служби.

3.2.2. У разі, коли юридичною особою або фізичною особою – підприємцем укладається договір найму (оренди) земельної ділянки для розміщення ринку та/або оренди (суборенди) будівель, споруд, що належать ринку, з метою організації ринкової торгівлі (надання ринкових послуг, здійснення продажу товарів та виконання робіт); надання торгових місць у власність та/або тимчасове користування (оренду), та /або одноразове користування строком на один день іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі підприємцям, іноземцям, особам без громадянства, для здійснення такими особами на ринку торгівлі, виконання робіт, надання послуг, копія такого договору у триденний строк після його укладення направляється органові державної податкової служби особою, що уклала договір.

3.2.3. Ринки, інші юридичні та фізичні особи, яким надано торгові місця у власність та/або тимчасове користування (оренду), та/або одноразове користування строком на один день для здійснення такими особами на ринку торгівлі, виконання робіт, надання послуг, звільняються від обов’язку отримувати дозвіл на розміщення об’єктів побутового, торгівельного та іншого призначення, встановленого Законом України “Про благоустрій населених пунктів”, та сплачувати збір за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, установлений статтею 8 цього розділу.

3.3. Об’єкт оподаткування

3.3.1. Об’єктом оподаткування є торгове місце на ринку. Розмір торгового місця дорівнює від одного до чотирьох квадратних метрів займаної площі, на якій здійснюється продаж товарів (виконуються роботи, надаються послуги) ринком, та площі, що надається у власність та/або тимчасове користування, та/або одноразове користування строком на один день іншим особам (у тому числі підприємцям, іноземцям, особам без громадянства), для здійснення такими особами на ринку торгівлі, виконання робіт, надання послуг.

3.3.2. Розмір торгового місця визначається органом місцевого самоврядування з урахуванням асортименту товару, продаж якого здійснюється на такому торговому місці, видів робіт та послуг, які виконуються (надаються) на ринку, кількості місць, що використовуються тимчасово та одноразово строком на один день.

3.3.3. До об’єкта оподаткування не включається площа, на якій розміщені адміністративно-господарські приміщення ринку (їх частини), підприємства ресторанного господарства, автомобільні стоянки (парковки), санітарно-гігієнічні приміщення (туалети, душові кімнати), готельні приміщення, підсобні та складські приміщення, що розташовані на ринку, якщо в таких приміщеннях не здійснюється продаж товарів та ці приміщення не надаються для тимчасового користування, в тому числі в оренду (суборенду), іншим особам для здійснення такими особами на ринку торгівлі, виконання робіт, надання послуг.

3.3.4. Ринок розробляє паспорт постійних торгових місць на ринку, який погоджує з органом місцевого самоврядування, веде облік тимчасових торгових місць та несе відповідальність за достовірність такого обліку, розраховує загальну кількість торгових місць залежно від розміру, встановленого органом місцевого самоврядування, та погоджує розрахунок кількості торгових місць з органом місцевого самоврядування.

3.3.5. Копія паспорта та розрахунок загальної кількості торгових місць у триденний строк після їх погодження направляються ринком органові державної податкової служби.

3.3.6. У разі коли у ринку відбулися будь-які зміни, що спричинили зміну кількості торгових місць, паспорт підлягає перепогодженню у місячний строк з дня виникнення таких змін.

3.4. Ставки податку

3.4.1. Ставки податку встановлюються органами місцевого самоврядування за кожне торгове місце у розмірі від 0,25 до 2,5 відсотка прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць, установленого законом станом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний день роботи ринку.

3.4.2. При визначенні ставки податку органи місцевого самоврядування враховують місцезнаходження ринку, сезонність, режим його роботи, вид товарів (робіт, послуг), продаж яких здійснюється на ринку, частоту відвідування ринків споживачами та заповнюваність торгових місць.

3.5. Особливості визначення суми податку

3.5.1. Річна сума податку обчислюється виходячи з розміру торгового місця, встановленого органом місцевого самоврядування, кількості торгових місць, розрахованих ринком згідно з паспортом ринку, кількості робочих днів ринку та ставок.

3.5.2. У разі, коли органом місцевого самоврядування не прийнято рішення про встановлення податку та не затверджено положення про його справляння, податок обчислюється, виходячи з максимального розміру торгового місця та максимальної ставки податку, встановлених цією статтею.

3.5.3. Якщо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади надано земельну ділянку для розміщення ринку на умовах спільної власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність), то податок обчислюється і сплачується одним із співвласників, на якого оформлено паспорт ринку.

3.5.4. У разі виявлення фактів несвоєчасного повернення тимчасово займаних земель, наданих у користування для ринку, орган, який виявив таке порушення, повідомляє про це відповідний орган державної податкової служби для проведення перевірки щодо правильності нарахування та сплати податку. Особи, щодо яких складено акт перевірки та/або адміністративний протокол, не звільняються від обов’язку сплачувати податок у порядку, встановленому цією статтею, із збільшенням річної суми податку у п’ять разів.

3.6. Порядок та строки сплати податку

3.6.1. Податок сплачується до бюджетів авансовими внесками до
30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцезнаходженням ринку. Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у річній податковій декларації.

3.6.2. У разі, коли у ринку відбулися будь-які зміни, що спричинили зміну кількості торгових місць, новий розмір авансових внесків та річне податкове зобов’язання уточнюються протягом 10 календарних днів після перепогодження паспорта ринку.

3.6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

3.7. Відповідальність

3.7.1. У разі відсутності розробленого та погодженого паспорта постійних торгових місць на ринку до посадових осіб ринку застосовуються адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3.7.2. У разі, коли юридичною особою або фізичною особою – підприємцем не направлено органу державної податкової служби копії договору найму (оренди) земельної ділянки для ринку та/або найму (оренди) будівель, споруд, що належать ринку, з метою організації ринкової торгівлі (надання ринкових послуг, здійснення продажу товарів та виконання робіт); надання торгових місць у власність та/або тимчасове користування (оренду), та /або одноразове користування строком на один день іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі підприємцям, іноземцям, особам без громадянства, до посадових осіб ринку застосовуються адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 4. Податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів

4.1. Платники податку

4.1.1. Платниками податку є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи (далі – підрозділи), постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, а також фізичні
особи – підприємці, які згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів.

4.2. Об’єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є одне місце для паркування транспортного засобу, що знаходиться у спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів.

4.3. Ставки податку

4.3.1. Ставки податку встановлюються за кожне місце для паркування транспортного засобу у розмірі від 0,3 до 1 відсотка прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з розрахунку на місяць, установленого законом станом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний день діяльності.

4.3.2. При визначенні ставки податку органи місцевого самоврядування враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

4.4. Особливості справляння податку

4.4.1. Перелік спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, їх адреса, загальна площа, кількість місць для паркування транспортних засобів та перелік осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, затверджуються рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення податку окремим додатком до такого рішення.

Таке рішення разом із додатками направляється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органові державної податкової служби у триденний термін з дня набрання чинності ним чи змінами до нього.

4.4.2. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради надає особі, яку такий орган уповноважив організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, витяг із рішення з метою його розміщення на спеціально відведених місцях для паркування транспортних засобів.

4.4.3. Особи, уповноважені органом місцевого самоврядування організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів у спеціально відведених для цього місцях, не звільняються від обов’язку отримувати дозвіл на розміщення на таких територіях об’єктів побутового, торгівельного та іншого призначення, що визначені Законом України “Про благоустрій населених пунктів”, та сплачувати збір за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, установлений статтею 8 цього розділу.

4.5. Порядок обчислення та строки сплати

4.5.1. Податок обчислюється щороку, виходячи з кількості місць для паркування транспортних засобів, робочих днів, протягом яких здійснюється паркування транспортних засобів та ставок податку.

4.5.2. Податок сплачується до бюджету авансовими внесками до
30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцезнаходженням спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у податковій декларації.

4.5.3. У разі, коли згідно з рішенням органу місцевого самоврядування змінюються умови надання спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, новий розмір авансових внесків та річне податкове зобов’язання уточнюються протягом 10 календарних днів після прийняття відповідного рішення.

Blog

Розділ XVI. Місцеві податки І збори