Geum.ru

Пеліпадченко Роман Олександрович, аспірант, pelipadchenkor@mail ru

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаної літератури
Подобный материал:

Пеліпадченко Роман Олександрович, аспірант, pelipadchenkor@mail.ru


Одеський державний економічний університет (Україна)


МІСЦЕ ТА РОЛЬ ОБЛІКУ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ


Формулювання актуальності та цілей дослідження. Для забезпечення ефективної діяльності будь-якого підприємства незалежно від форми власності і виду діяльності є правильно організований бухгалтерський облік. Для раціональної організації обліку, який би відповідав вимогам сучасної економічної ситуації, необхідним є визначення ролі та місця системи бухгалтерського обліку на підприємстві.

Ефективне управління економічною діяльністю бюджетної установи можливе лише в тому випадку, якщо на ньому створена дієздатна система бухгалтерського обліку, яка дозволяє робити висновки про фінансово-господарську діяльність установи, ефективність виконання покладених на неї функцій та обґрунтованість витрат на її утримання. Саме для бюджетних підприємств та установ визначальним, та найменш дослідженим, є облік, який має відігравати таку роль та розвиватися таким чином, щоб не тільки вірогідно визначати витрати, але і більш повно контролювати використання ресурсів, попереджаючи виникнення невиправданих витрат та зловживань.

На фоні досліджень ролі бухгалтерського облік в управлінні економікою взагалі, питанню визначення ролі бухгалтерського обліку в управлінні економічною діяльністю бюджетних установ та організацій в вітчизняній науковій літературі приділено недостатньо уваги.

Так, визначальна роль бухгалтерського обліку, на думку Сопка В.В. випливає з визначення поняття економіки, яке буквально означає «мистецтво ведення господарства»[2, с.268]. Автор вважає, що для ведення господарства фізична чи юридична особа повинна мати інформацію економіко-правового характеру про своє господарство, яка йому потрібна для прийняття ним рішень по веденню господарства в контексті виробничих і господарських відносин. Інформація повинна містити дані про майновий, грошовий і фінансовий стан господарства, про господарські процеси – затрати, доходи та результати діяльності, про розрахунки господарського характеру з іншими учасниками виробничих та суспільних відносин на підставі даних минулого часу, і таку інформацію дає тільки бухгалтерська система обліку [10, c. 54].

Дослідженню питань бухгалтерського обліку в бюджетних установах та організаціях присвячені праці П.Й. Атамаса, Р.Т. Джоги, С.О. Левицької, Т.Г. Мельника, С.В. Свірко та інших. У наукових виданнях ряду науковців глибоко розкриваються питання вдосконалення та розвитку системи бухгалтерського обліку в бюджетних установах та організаціях, однак дослідження ролі бухгалтерського обліку як інформаційної системи, що обслуговує процес прийняття управлінських рішень майже відсутні.

Метою дослідження є визначення ролі та місця системи обліку на підприємствах та установах бюджетної сфери та розробка пропозицій щодо її розвитку та вдосконалення.

Актуальність порушеного питання підкреслюється тим, що в даний час бухгалтерський облік в бюджетних установах служить в основному цілям створення фінансової звітності й в набагато меншому ступені цілям керування. Причому  таке положення існує не тільки на практиці, але й у теорії, тому що  набагато частіше зустрічається опис автономних систем бухгалтерського (фінансового) і управлінського обліку, а не інтегрованої системи обліку, що служить джерелом інформації як для зовнішніх, так і для внутрішніх користувачів. Такий підхід представляється неприйнятним, тому що насправді система фінансової звітності й інформаційна система управлінського обліку в установі настільки взаємозалежні, що не існує обґрунтованих передумов їхнього поділу, тим більше що в економічній діяльності ці дві області повинні розглядатися як єдине взаємопов’язане ціле.

В сучасних економічних умовах, актуальним, під час управління бюджетними установами та організаціями, є наявність не тільки облікових даних які містять історичну інформацію, а і додаткових до них які б включали оцінки й плани на майбутнє. Необхідна деталізація загальних результатів діяльності установ для аналізу відхилень фактичних результатів від планових, виявлення причин цих відхилень та прийняття адекватних рішень.

Виклад основного матеріалу дослідження. Облік, який здійснює бухгалтерська служба бюджетної установи, повинен виконувати роль інформаційної системи, необхідно прагнути того, щоб ця система надавала не тільки бухгалтерську звітність для зовнішніх користувачів, але й надавала більш-менш детальну звітність про ефективність та доцільність виконання запланованих показників витрат бюджетних ресурсів. Це має означати те, що для уникнення дублювання облікових операцій збір та накопичення первинної інформації повинен здійснюватися у відповідності до інтересів управління економічною діяльністю бюджетних установ та організацій.

У зв’язку з викладеною точкою зору на систему бухгалтерського обліку можна зробити наступні висновки:

- облік не є самоціллю, а служить засобом для досягнення цілей управління та контролю за економічною діяльністю установи;

- загальна система обліку повинна відповідати загальній стратегії установи й цілям керування;

- в сучасних умовах неможливо здійснювати ефективне планування, аналіз та контроль без створення інтегрованої, єдиної системи обліку.

При такому підході до інформаційного забезпечення управління установою можна говорити про виникнення системи бухгалтерського управлінського обліку, покликаної виступати як зв’язуюча ланка між обліковим процесом і керуванням підприємством. Його предметом є діяльність організації в цілому і її окремих структурних підрозділів; об’єктами - витрати й результати діяльності. Загальне завдання обліку складається в орієнтації всіх видів діяльності й рішень бюджетної установи на оптимізацію виконання функцій держави покладених на певну установу чи організацію й ефективне використання ресурсів державного бюджету. Він є базою, що забезпечує орієнтоване на результат планування, регулювання й контроль всіх процесів в установі.

Створення системи обліку на підприємстві вимагає вдосконалювання методології бухгалтерського обліку й зближення його із плануванням та контролем. Одержання інформації для різних цілей повинне забезпечуватися  спеціальною аналітичною системою рахунків, що була б достатньою для створення управлінської звітності, а регламент роботи бухгалтерської служби повинен бути таким, щоб  задовольняти потреби керування.

Оскільки на всіх рівнях управління використовується інформація, сформована в системі бухгалтерського обліку, зусилля по її вдосконалюванню повинні бути зосереджені на поглибленні аналітичного обліку й додаванні нових форматів звітів, створюваних на базі первинної бухгалтерської інформації. У цьому випадку відпаде необхідність у додаткових арифметичних розрахунках і звіреннях даних, і з’явиться можливість більше часу приділяти питанням аналізу й контролю.

Тому організація системи обліку припускає спеціальне кодування витратних статей підрозділів бюджетної установи для їхнього детального відбиття й наступного складання внутрішньої звітності. При цьому треба враховувати, що об’єкти обліку робочого плану рахунків бухгалтерії й об’єкти планування та контролю повинні визначатися відповідно до  фінансової структури організації, що визначає центри відповідальності по всьому ієрархічному ланцюжку аж до первинних місць виникнення витрат.

Відповідно до вищевикладених підходів можна внести також деякі корективи в робочий план рахунків установ, пов’язані із  присвоєнням кожній статті витрат додаткових аналітичних ознак. За умови автоматизації обліку внесення таких змін істотно не ускладнить роботу бухгалтерської служби по реєстрації інформації з первинних документів, але забезпечить одержання необхідних даних для аналізу витрат по центрах відповідальності, видам діяльності й т.д.

Таким чином, з метою інтеграції бухгалтерського обліку, планування й контролю необхідно вирішити наступні завдання:

- впровадження аналітичного плану рахунків бухгалтерського обліку, необхідного для підготовки звітів про виконання планів і для цілей контролю;

- узгодження тимчасових регламентів підготовки бухгалтерських звітів з вимогами регламенту планування й контролю;

- розробка й впровадження регламенту документообігу на підприємстві, що забезпечує ведення бухгалтерського обліку з необхідними аналітичними ознаками;

- створення єдиної інформаційної системи бухгалтерського обліку й контролю.

Необхідно визнати, що бухгалтерський управлінський облік є абсолютно новим елементом вітчизняної практики керування. В 20-х початку 30-х років минулого століття функції бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях були значно ширші, тому що включали як безпосередньо облікові завдання, контрольні так і планово-економічні [8, с.219]. Але в міру розвитку централізованого планування відбувся поступовий поділ єдиної бухгалтерської служби на бухгалтерію, фінансовий і плановий відділи. В остаточному підсумку в компетенції  бухгалтерії залишилися тільки завдання, пов'язані з реєстрацією фактів господарської діяльності підприємства. Тому в наш час істотною відмінністю системи керування українських бюджетних установ і організацій від  аналогічних підприємств країн з розвитою ринковою економікою є те, що там звичайно немає планових відділів, що працюють ізольовано від бухгалтерії. Але є бухгалтери, що займаються контролем, плануванням і прогнозуванням на базі оперативної бухгалтерської інформації. Це значить, що вся необхідна для керування підприємством інформація готується бухгалтерами (складання звітності підприємства, аналіз його фінансових показників, планування й контроль). Причому це властиво як невеликим організаціям, так і досить великим.

У зв’язку з викладеним можна припустити, що організаційний розвиток обліку в бюджетних установах в умовах становлення ринкової економіки повинен йти по шляху інших країн, але з врахуванням сформованих  в інших економічних умовах традицій обліку. Доцільним представляється створення в бухгалтерській службі бюджетної установи спеціальної групи управлінського обліку, що повинна здійснювати планування, облік і аналіз, контроль витрат у розрізі центрів відповідальності і інших носіїв. У цьому випадку функції іншої частини бухгалтерії повинні складатися в реєстрації інформації, що міститься в первинних документах, з необхідним набором аналітичних ознак.

Основні зусилля повинні бути спрямовані на досягнення максимального ступеня інформаційної інтеграції і єдності підходів до обліку, який покликаний забезпечувати формування достовірної звітності, використовуватись для прийняття управлінських рішень різного рівня, виконуючи при цьому й контрольні функції збереження бюджетних ресурсів, які є одними з найважливіших в системі управління економічною діяльністю бюджетних установ.

Висновки. Підбиваючи підсумок, можна констатувати, що місце та роль бухгалтерського обліку може трактуватися досить широко: крім власне обліку тут мається на увазі аналітична робота, результати якої призначені для використання як зовні так і усередині установи з метою вироблення ефективних управлінських рішень. Стає все більше очевидним, що розвиток бюджетного обліку в сучасних умовах повинен бути нерозривно пов’язаний з необхідністю задоволення запитів користувачів звітності - як внутрішніх, так і зовнішніх. При цьому затребуваність даних обліку буде тим вище, ніж вони будуть зрозумілими і ясними.

Тим більше, перехід на міжнародні стандарти обліку, здійснюваний Україною, припускає розширення функцій і повноважень бухгалтерської служби, вихід її на новий якісний рівень і перехід від облікової реєстрації фактів господарського життя до всебічного керування діяльністю бюджетної установи.

До числа резервів підвищення ролі бюджетного обліку належить також забезпечення можливості порівнянності на регулярній основі облікових даних про діяльність держави як усередині країни - з результатами діяльності недержавного сектора, так і поза країною - з даними обліку в секторі державного керування інших держав.

Список використаної літератури



1. Атамас П.Й. Основи обліку в бюджетних установах: Навч. посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 288 с.

2. Большой бухгалтерский словарь / Под. ред. А. Азраиляна. - М.: Институт новой экономики, 1999. – 574 с.

3. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч .посібник. – К.:КНЕУ, 2001. – 250 с.

4. Джога Р.Т. Становлення та етапи розвитку обліку в бюджетних установах України // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – № 4. – С. 21-23.

5. Левицька С.О. Облік та аналіз діяльності бюджетних установ. – Рівне: УДУВГП, 2004. – 233 с.

6. Мельник Т. Г. Облік та аудит діяльності бюджетних установ. Навч. посібник. – К.:Кондор, 2009. – 412 с.

7. Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. – 380 с.

8. Свірко С.В. Бухгалтерський облік в бюджетних установах на пострадянському просторі: деякі підсумки дванадцятирічної методологічної відокремленості // Формування ринкової економіки. – Вип. 12. – К.: КНЕУ. – 2004. – С. 489-503.

9. Свірко С.В. Бюджетний облік в системі оновленого бухгалтерського обліку України // Фінансові аналітичні інструменти реформування економічної системи України. – Спецвип. 7. – Л.: Інтереко. – 2001. – С. 217-224.

10. Сопко В.В. Бухгалтерський облік – основа управління економікою. // Наукові записки. Том 15, Економіка / Національний університет «Києво-Могилянська академія». – Київ: КПВД «Педагогіка», 1999. – С. 54-65.