Програма для професійно-технічних навчальних закладів на базі повної загальної середньої освіти

Вид материалаДокументы

Содержание


В ході вивчення предмету учні повинні
Програма з політології.
Тема 1 Предмет політології.
Тема 1. Предмет політології (2 год)
Тема 2. Зародження науки про політику та
Тема 3. Політична і правова думка в Україні (6 год)
Тема 4. Влада як суспільне явище.
Тема 5. Політичне життя, громадянське суспільство і
Тема 6. Політичні партії та громадські рухи (6 год)
Тема 7. Політична свідомість
Тема 8. Людина, політика, гуманізм (5 год)
Тема 9. Політика і національні відносини (6 год)
Тема 10. Глобальні проблеми й основні
ІІ. Середній
ІІІ. Достатній
Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Науково-методичний центр професійно-технічної освіти


ПОЛІТОЛОГІЯ

ПРОГРАМА


для професійно-технічних навчальних закладів

на базі повної загальної середньої освіти.


Пояснювальна записка


Сучасна політологія – один з найважливих здобутків людського розуму, теоретичне відображення політичної діяльності, без якого неможливе існування суспільства.

Проникаючи в суті політики і пізнаючи її закони, ми отримуємо можливість ефективно брати участь в ній, а значить і діяти на рішення, що приймаються в цій сфері.

Курс “Політологія” для учнів ПТНЗ на базі повної середньої освіти розрахований на 54 години. Тематичний план і програма курсу складається з десяти тем.

Учні зможуть дізнатися, як зароджувалась наука про політику, які основні віхи її розвитку, який сучасний стан політичної і правової думки в Україні.

В даному курсі розкриваються поняття влади як суспільного явища, визначається роль в суспільстві політичних партій і рухів, політичних режимів.

Значне місце в програмі курсу надається розкриттю співвідношення понять: “політичне життя”, “громадянське суспільство”, “демократія”.

Даний курс “Політологія” сприятиме формуванню в учнів політичної свідомості і політичної культури, дотриманню гуманістичних орієнтирів в суспільстві. Застосовуючи всю різноманітність методів і прийомів при викладанні курсу, викладачеві рекомендується застосовувати такі варіанти роботи, що сприятимуть розвитку в учнів навиків самостійного аналізу, критичного осмислення різних ситуацій, які б допомогли їм орієнтуватись в політичному житті сучасного суспільства.

До програми курсу “Політологія” додається список відповідної літератури.


Основні вимоги до знань і умінь учнів.

В ході вивчення предмету учні повинні


знати :
  • об’єкт, предмет і метод політології, володіти її понятійно-

категоріальним апаратом;

- світові і вітчизняні політологічні школи, концепції і напрямки;
  • політичні феномени і цінності: політична діяльність, політичний

процес, політична влада, політичний режим, політична система,

політичне лідерство, політичний конфлікт, політична культура,

демократія, консенсус, громадянське суспільство;

- основні політичні партії, громадські організації і рухи;

- суть і функції держави в політичній системі суспільства.

вміти :
  • розпізнавати різні види владних відносин, специфіку політичної

влади, її сутність, структуру, характерні ознаки і функції;
  • орієнтуватися в проблемах поділу влади, формах державного

устрою і формах державного правління;
  • розпізнавати прояви прямої і представницької демократії, сприяти їх утвердженню у сучасному українському суспільстві;
  • формувати і відстоювати свою життєву (політичну) позицію;

чітко розуміти свої громадянські права свободи і обов’язки,

відстоювати принципи громадянського суспільства і правової

держави;
  • давати раціонально-критичну оцінку діям різних політичних

партій і лідерів з позицій загальнонаціональних інтересів;
  • орієнтуватися у міжнародному політичному житті, геополітичній

обстановці, мати уявлення про місце і статус України в сучасному

світі;
  • об’єктивно і критично оцінювати життєво важливу соціальну

інформацію;
  • готувати повідомлення на політичну тему, брати участь у

політичних дискусіях, виборчих компаніях, масових і групових

політичних опитуваннях;
  • жити в умовах політичного плюралізму, формувати культуру

опозиції, робити посильний внесок в гармонізацію

міжнаціональних відносин;
  • розумітися на зовнішній і внутрішній політиці держави; знати її

історію і специфіку розвитку та вміти захищати її інтереси.


Програма з політології.

Тематичний план навчального курсу “Політологія”.



Тема


Кількість годин

1


2


3


4

Тема 1

Предмет політології.

Тема 2


Зародження науки про політологію та основні етапи її розвитку.

Тема 3

Політична і правова думка в Україні.

Тема 4


Влада як суспільне явище. Основні види політичних режимів.

2 год.


6 год.


6 год.


5 год.

5

Тема 5


Політичне життя, громадянське суспільство і демократія.

6 год.

6
Тема 6

Політичні партії та громадські рухи.

6 год.

7
Тема 7

Політична свідомість і політична культура.

6 год.

8
Тема 8

Людина, політика, гуманізм.

6 год.

9
Тема 9

Політика і національні відносини.

6 год.

10

Тема 10


Глобальні проблеми й основні соціально-політичні процеси сучасної цивілізації.

7 год.




Всього:

54 год.



Тема 1. Предмет політології (2 год)

Політика як соціальне явище. Предмет основ політології – закономірності взаємовідносин соціальних суб’єктів у питаннях політичної влади. Внутрішня і зовнішня політика як об’єкт політології. Політологія – наука про суть і теорію політичного життя, політичних систем в окремих суспільствах та їх взаємодії на міжнародній арені.

Функції політології. Методи дослідження науки про політику. Політичні категорії як відображення специфіки політичних явищ. Класифікація категорій у політології.

Стан політичної думки в Україні на сучасному етапі.


Тема 2. Зародження науки про політику та


основні етапи її розвитку (6 год)


Історичні умови виникнення соціально-політичної думки. Соціально-політичні вчення у Стародавньому світі: Конфуцій, С.Гаутама (Будда), Платон Афінський, Арістотель. Проекти ідеального політичного устрою.

Соціально-політичні погляди у період середньовіччя і Відродження (Ф.Аквінський, Н.Макіавелі, Т.Мюнцер, Ж.Кальвін, Ж.Боден). Ранні соціалістичні утопії (Т.Мор, Т.Кампанелла, Д.Уінстенлі, Д.Верас).

Соціальні та політичні концепції епохи Відродження й буржуазних революцій ХVІІ – першої половини ХІХ ст. Ідеї просвітителів (Д.Локк, Ф.Вольтер, Ш.Монтеск’є, Д.Дідро, П.Гольбах, Руссо). Комуністичні теорії ХVІІІ ст. (Ж.Мелье, Мореллі, Г.Маблі, Ф.Н.Бабеф). Політичні погляди і соціальні орієнтації І.Канта, І.Фіхте, Г.Гегеля. Критичний утопічний соціалізм (А.Сен-Сімон, Ш.Фур’є, Р.Оуен). “Робітничий комунізм” (Л.Бланкі, В.Вейтлінг, Т.Дезамі, Е.Кабе).

Соціально-політична суть буржуазного лібералізму (Б.Констан, І.Бентам) і політико-соціологічна ідея О.Канта й Г.Спенсера. Концепція “громадянського суспільства” Г.Гегеля.

Вплив поглядів соціалістів-утопістів на формування соціально-політичної думки у ХVІІ- першій половині ХІХ ст.

Розвиток і особливості політико-правової думки в Росії. Офіційні політичні доктрини в Росії ХVІІ – ХІХ ст. Політичні ідеали слов’янофілів і західників. Революційний демократизм


М.Чернишевського, М.Добролюбова, В.Белінського, О.Герцена. Політичні ідеї теоретиків революційного народознавства. Специфіка російської ліберальної думки. Масонство у Росії.

Діалектико-матеріалістичні погляди К.Маркса, Ф.Енгельса, В.Леніна на соціальне життя й політику. Досвід міжнародної соціал-демократії.

Політологічні концепції ХХ ст. Соціальний дарвінізм і теорія завоювання. Теорія “еліти” В.Парето. Політологічні концепції М.Вебера, “Теорія олігархізації політичних партій”, теорія “плюралістичної демократії”, ідеї “Римського клубу”. Необхідність постійної розробки нових концепцій для соціально-політичного розвитку сучасної цивілізації.


Тема 3. Політична і правова думка в Україні (6 год)


Питання держави і права у період Київської Русі. Політичні й правові традиції Запорозької Січі. Конституція П.Орлика.

Визвольні ідеї Г.Сковороди, Т.Шевченка, М.Коцюбинського, П.Мирного, Л.Українки, І.Франка.

Вплив політико-правових поглядів Б.Антоновича, В.Винниченка, Б.Грінченка, М.Грушевського, М.Драгоманова, О.Кістяківського, М.Костомарова, П.Куліша, Д.Яворницького на розвиток громадських рухів в Україні. Ліберально-опозиційна думка ХІХ – початку ХХ ст. Специфіка українських ліберально-монархічних, ліберально-земських і ліберально-народницьких ідей. Українська думська громада і Центральна Рада: ідеали та реальність.

Соціально-політичні вчення українських гуманістів у першій половині ХХ ст. Українська політико-правова думка в умовах тоталітаризму. Політичні ідеали української діаспори.

Роль політико-правових ідей в ухваленні актів державного суверенітету України.


Тема 4. Влада як суспільне явище.

Основні види політичних режимів (5 год)


Поняття влади як соціального феномена. Основні сфери прояву влади: економічна, соціальна, політична, ідеологічна. Процес формування державної влади у період розпаду первіснообщинного ладу. Трансформація патріархальних структур влади. Основні етапи формування української державності.

Історичні типи державної влади. Особливості влади і Україні в різні історичні періоди.

Взаємовідносини виконавчої, законодавчої і судової влади. Роль права в регулюванні державної влади.

Політичний режим як метод здійснення державної влади.

Демократичні і антидемократичні політичні режими, їх різновиди, Демократичні принципи і процедури, характерні для сучасного світу.


Тема 5. Політичне життя, громадянське суспільство і

Демократія (6 год)


Місце політичної надбудови у структурі суспільно-економічної формації. Зміст категорії “політичне життя”.

Політична система: її компоненти та структура. Типи сучасних політичних систем. Держава як основа й універсальна політична організація суспільства. Характеристика державної влади в Україні. Проблеми переходу від командно-бюрократичної, тоталітарної політичної системи до демократичної.

Характерні риси правової держави. Формування громадянського суспільства. Демократія і свобода як загальнолюдські цінності сучасної цивілізації. Проблеми демократизації у різних країнах світу.

Україна в умовах демократизації всіх сфер життя. Диференціація інтересів і розмежування політичних сил. Подолання політичних сутичок і конфліктних ситуацій.


Тема 6. Політичні партії та громадські рухи (6 год)


Суть політичних партій та їх роль у політичній системі суспільства. Генезис політичних партій і партійних систем. Вплив загальноісторичних та ідеологічних умов на діяльність політичних партій. Кваліфікація партій і партійних систем. Політичні партії в Україні.

Соціальні потреби і способи виникнення громадських організацій і рухів. Поняття “громадська організація” і “громадський рух”. Види і форми громадських об’єднаннь. Нові соціальні рухи, які з’явилися у сучасному світі. Громадські організації і рухи в Україні.

Місце молодіжного руху в соціально-політичному житті суспільства. Молодіжний рух в Україні.


Тема 7. Політична свідомість

і політична культура (5 год)


політична свідомість як відображення політичного життя. Загальна структура політичної свідомості. Політична свідомість суспільства, соціальних груп, особи.

Вза’ємозвязок політичної свідомості з мораллю і правосвідомістю. Негативні наслідки культури особи, командно-адміністративної системи щодо формування політичної свідомості.

Категорія “політична культура суспільства”. Широкий і вузький зміст поняття “політична культура”. Політична культура як частина культури людської цивілізації. Масовий, груповий та індивідуальний аспект політичної культури. Політична культура особи, групи, класу, нації, суспільства.

Механізм формування політичної культури. Необхідність подолання авторитарних і тоталітарних традицій. Потреба у постійному формуванні політичної культури людини й якісному оновленні культури влади.


Тема 8. Людина, політика, гуманізм (5 год)


Суспільство і потенціал особи. Людина як об’єкт політичної діяльності: діалектика соціального та індивідуального у політиці.

Громадянин і держава. Права та обов’язки громадян: теорія і реальність. Проблеми гарантії прав з боку держави. Відповідальність особи.

Політичне лідерство. Вплив історичних умов на формування суспільної потреби у певному типі політичного лідерства. Характерні особливості демократичного, ліберального та авторитарного типу лідера.

Громадсько-політична діяльність, її види й критерії. Формування потреб та інтересів громадсько-політичної діяльності.

Демократія і свобода особи. Людина і гуманізм. Шляхи гуманізації економічної, соціально-політичної та духовної діяльності людини. Необхідність гармонізації між суспільством, колективом і особою, між людиною і природою. Гуманістичні орієнтири людської цивілізації.


Тема 9. Політика і національні відносини (6 год)


Місце національних відносин у політичному житті держави. Суть національного питання, його структура. Поняття “національне питання” і “національні відносини”.

Політичні принципи вирішення національного питання. Проблеми національно-державного устрою народів. Унітаризм, федерація, конфедерація.

Функції національної політики. Взаємозв’язок національної, соціальної, економічної та демократичної політики. Націоналістична політика.

Національне питання в Україні: минуле і сьогоденне. Відродження національної державності України.


Тема 10. Глобальні проблеми й основні

соціально-політичні процеси

сучасної цивілізації (7 год)


Поняття глобальних проблем та їх походження. Основні глобальні проблеми сучасності. Глобальні проблеми і соціальний прогрес.

Взаємозв’язок та ієрархія глобальних проблем. Центральна проблема – проблема війни і миру. Наростання екологічної загрози. Екологічна загроза в Україні.

Проблема обліку загальнолюдських, соціально-класових і національних реальностей, їх балансу та гармонізації. Пріоритет загальнолюдських інтересів і цінностей.

Нові тенденції у світовому розвитку, міжнародних відносинах, співробітництві, соціальному прогресі людства і необхідність їх максимального використання.

Структура і характер протиріч сучасного світу. Різноманітність шляхів і форм його соціально-політичного розвитку. Формування сучасного стану світової цивілізації. Її риси: складність, різноманітність, наростання єдності й цілісності. Утворення міжнародних об’єднань та інтернаціоналізація політичного життя в кінці ХХ ст. Участь України у міжнародних об’єднаннях.

Проблеми майбутнього у сучасній соціально-політичній думці. Футурологічні концепції як різновиди політичного прогнозування. Контури світу на рубежі третього тисячоліття.


Література
  1. Конституція України. К., 1996р.
  2. “Політологія”, курс лекцій, навчальний посібник. К, 1993.
  3. Основи політології (керівник авт. колективу Карилюк Ф.М.) К., 1995р.
  4. Політологія (за ред. О.В.Бабкіної., В.П.Горбатенка., К., “Академія” 1998р.
  5. Кирилюк Ф.М., Ковш А.Г. Западноевропейские социально-политическое учения ХІХ века. Учебное пособие. -К. 1991.
  6. Кремень В.Г., Табачник Д.В., Ткаченко В.М. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду). -–К.: “ARC-UKRAINE”, 1996.-793 с.
  7. Брегеда А.Ю. Основи політології: Навч. посібник. –К.: КНЕУ, !997. –324 с.
  8. Вступ до політології: Екскурс в історію правничо-політичної думки / Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. – К.: Основи, 1998.-718 с.
  9. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. Навчальний посібник для студентів. – К., 1996.
  10. Себайн Джордж Г., Торсен Томас Л. Історія політичної думки / Пер. з англ. – К.: Основи, 1997.
  11. Смолій В.А., Гуржій О.Й. Як і коли почала формуватися українська нація. – К., 1991.
  12. Політологія: Навч. посібник для вузів / Упоряд. та ред. М.Сазонова. Харків: Фоліо, 1998. – 735.
  13. Українська політологія: витоки та еволюція. Навчальний посібник / За ред. Ф.Кирилюка. – К., 1995.
  14. Політологія: Підручник / І.С.Дзюбко, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін.; За заг.ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. –К.: Вища шк., 1998. –415 с.
  15. Политология: Курс лекций / Под ред. А.А.Радугина. – М., 1996.
  16. Основи политической науки / Под ред. В.П.Пугачева. Ч.І. –М., 1993.
  17. Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи: Кол. Моногр. / Щокін Г.В., Попович М.В., Кармазін М.С. та ін. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.
  18. Скиба В.Й., Горбатенко В.П., Туренко В.В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки. – К., 1996.
  19. Базовкін Э., Кремінь В. Партії та громадські об’єднання України. – К., 1994.

20.Абетка української політики: Довідник / Кер. Авт. кол. Томенко

М. – К.: Смолоскип, - 2000. – 268.

21.Борисов Л.П. Очерки истории политических учений. – М., 1997.


Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу “Політологія” (за 12-бальною системою)

Рівні


навчальних

досягнень

бали



Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І.Початковий


1


2


3


Учень може відтворити 1-2 політичних терміна окремої теми.

Учень може усно відтворити кілька термінів, визначень, вибрати правильний варіант з двох запропонованих (на рівні “так-ні”), знайти відповідь на запитання в тексті підручника.

Учень може усно відтворити окремі частини теми (відповідь з кількох простих речень, правильне застосування політичних термінів).

ІІ. Середній


4


5


6

Учень може логічно відповісти на окреме питання за допомогою викладача, здатний відтворити визначення юридичних понять та правових норм відповідно до тексту підручника або розповіді викладача.

Учень може самостійно висвітлити окреме питання теми, здатний за допомогою викладача логічно відтворити значну її частину, дати визначення понять та навести приклади; може підтвердити одним-двома аргументами висловлень ним оцінювальне судження, інформацію до завдання в політичних словниках, додатковій літературі за допомогою викладача, вміє використовувати під час відповіді діаграми, схеми, таблиці.

Учень може загалом самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу теми, дати визначення понять та пояснити їх на прикладах, аналізувати зміст політичних документів за детальним планом; самостійно вирішувати прості політологічні задачі, тестові завдання першого рівня; складати план вивченої теми розділу, відповідати за планом; висловлювати власну точку зору з окремих політичних питань.



ІІІ. Достатній


7


8


Учень може самостійно викласти матеріал теми, застосовуючи необхідну політичну термінологію та поняття; розв’язувати політологічні задачі середнього рівня складності за допомогою викладача, складати найпростіші таблиці, схеми, аналізувати тексти нормативно-політичного акту за допомогою викладача.

Учень може самостійно, логічно висвітити окреме політичне питання в межах вивченого розділу, зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію за допомогою викладача; складати структурно-логічні схеми, сформулювати та аргументувати власну точку зору, дати відгук (рецензію) на відповіді іншого учня; самостійно розв’язувати політологічні задачі середнього рівня складності.




9

Учень оперує вивченим матеріалом на рівні теми розділу, може самостійно його відтворити в повному обсязі, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки-зору; може самостійно аналізувати зміст нескладних політичних актів (документів) за планом або запитанням викладача; аналізувати окремі політичні ситуації за допомогою викладача.

ІV. Високий

10


11


12

Учень вільно викладає питання політичної тематики, застосовуючи необхідну термінологію; та самостійно користується політичними джерела; може використовувати та оцінювати інформацію з державної літератури для виконання простих творчих робіт політичної тематики або для розв’язання проблемних завдань; вирішувати за допомогою викладача тестові завдання вищого рівня; самостійно складати таблиці, схеми з політичних питань.

Учень викладає питання з політології, висвітлюючи проблеми та протиріччя, які вони містять та свою власну точку зору, оцінки, вільно висловлює власну позицію і переконливо її аргументує; оцінює та використовує джерела відповідної інформації, зокрема наочні; вміє узагальнювати вивчений матеріал, використовує набуті знання і вміння в практичній діяльності (участь в дискусіях, засіданнях “круглих столів” тощо); може самостійно вирішувати політичні ситуації, застосовуючи політичні знання.

Учень вміє цілком самостійно засвоїти політичну інформацію з різних джерел, логічно та творчо викласти її в усній та письмовій формі; грунтовно висловлюватись та дискутувати на політичну тему, запропонувати проблемне або суперечливе питання для розгляду іншими; виступами експертом та консультантом в навчанні інших; застосовувати набуті знання для вирішення життєвих ситуацій.