Методичні рекомендації, плани семінарів, запитання до самостійного вивчення тем та тематика домашніх контрольних робіт з курсу «політологія» Харків 2009

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Тема 1. політологія як наука
Тема 2 становлення та розвиток політичної думки в історіі людства
Тема 3 політика і влада як суспільні явища
Тема 4 політична система і держава як її базовий інститут
Подобный материал:
1   2   3   4   5

ТЕМА 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА

Політологія – наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством. Політологія є загальною інтегративною наукою про політику в усіх її проявах. Вона включає складові частини: політичну соціологію, політичну філософію, теорію держави та права, політичну економіку, політичну історію та інші політичні дисципліни.

Специфіка політології полягає в тому, що всі соціальні явища вона розглядає відносно політичної влади. Без влади немає політики, влада є засобом її реалізації.

Вивчаючи цю тему, студентам слід звернути увагу на основні парадигми в системі політологічного знання: теологічні, натуралістичні, соціальні, раціонально-критичні. Визначити основні віхи на шляху становлення політології як науки. Загальна характеристика політології вимагає визначення системи її понять і категорій, а також методів, якими керується політологія під час вирішення науково-дослідних завдань. Особливості політології як науки виявляються в її функціях. Зверніть будь-ласка, на них увагу.

Запитання та завдання для самоконтролю

  1. Що означає поняття «політика?
  2. Що вивчає політологія як наука?
  3. Які етапи розвитку пройшла політологія як наука?
  4. Коли політологія стала самостійною науковою дисципліною?
  5. Що є об’єктом і предметом політології?
  6. Які методи використовуються під час вивчення політології?
  7. Які функції виконує політологія?
  8. Який зв’язок політології з іншими суспільно-гуманітарними науками?
  9. Які парадигми політології Ви знаєте?
  10. Які особливості розвитку політичної науки у США?
  11. У чому значення біхевіористського методу?
  12. Що для розуміння природи політики дає соціологічний метод?


Проблемно-пошукові завдання


  1. Як Ви вважаєте, чи впливає політика на професійну діяльність людини? Аргументуйте свою відповідь.
  2. Мислителі античності вважали, що політична наука вивчає державу. Сучасні політологи як предмет політології вивчають владу. Як Ви думаєте, чим обумовлена різниця у розумінні предмета політології мислителями минулого і сучасності?
  3. Політику визначають як мистецтво можливого. Чи означає це, що політологія як наука, не може дати об’єктивного знання про політичні явища, які постійно змінюються і пов’язані з інтересами людей?
  4. Ознайомтеся з роботою М. Вебера «Політика як покликання та професія». Що вона дає дослідникам для розуміння суті політики та політичної роботи?
  5. Знайдіть в Інтернені основні спеціалізовані політологічні сайти. Ознайомтеся з ними. Яку інформацію можна знайти в них для тлумачення політичних відносин, політичного життя суспільства.


Рекомендована література

  1. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія: Навч. посібник. – Харків: ХНУРЕ, 2006.
  2. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія: Навч. посібник. Видання 2-е, – К.:Видавництво «Фірма «Інкос», Центр учбової літератури, 2007.
  3. Політологія// Під. ред. М.І. Сазонова. – Харків: «Фоліо», 1998.
  4. Политология: Учеб. Пособие для вузов / Сост. и ред. Н. Сазонова. – Харьков: «Фолио», 2001.
  5. Потульницький В.А. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993.
  6. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. Ученик. – М., 2002.
  7. Вебер М. Политика как призвание и профессия// Избр. произв. – М., 1990.



ТЕМА 2 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В ІСТОРІІ ЛЮДСТВА

План семінарського заняття
  1. Політична думка у суспільствах стародавнього світу.
  2. Політична думка періоду Середньовіччя.
  3. Політичні ідеї Відродження та Нового часу.
  4. Розвиток політичної думки в Україні.
  5. Основні напрямки розвитку політичної думки у ХХ– на початку ХХI століття.


Головною метою вивчення цієї теми є ознайомлення з політичними ідеями та теоріями мислителів різних епох, починаючи з первинних уявлень про політику у країніх Стародавнього світу до основних проблем сучасної політичної науки. Слід пам’ятати, що становлення та розвиток політичної думки людства пов’язані з різними факторами суспільного життя, із розвитком та змінами, що відбувалися у різних сферах суспільної взаємодії. Отже, розкриваючи зміст тієї чи іншої концепції, важливо надати й загальну характеристику політичної, соціально-економічної та культурної практики цього часу. Під час характеристики концепцій слід звернути увагу на те, яку модель соціально-державницького устрою відстоює її автор; яке місце в ній посідають держава, суспільство, особистість; які цінності сповідує вчений, яким шляхом з його точки зору можлива стабільність держави та соціуму. Важливо, щоб студент раціонально-критично оцінював різноманітні ідеї та концепції, порівнював їх та висловлював своє ставлення до тих чи інших проблем і позицій.


Запитання та завдання для самоконтролю

  1. Класифікуйте основні форми правління за Платоном і Аристотелем. У чому їх різниця?
  2. Складіть схеми форм правління за Платоном і Аристотелем. У чому їх сучасне значення?
  3. Що таке політія? Яка робота Аристотеля присвячена її виченню?
  4. Які переваги та недоліки прямої демократії у Стародавній Греції?
  5. Охарактеризуйте проект ідеальної держави Платона.
  6. Чому Платон і Аристотель вважаються основоположниками порівняльної політології?
  7. У чому сучасне значення політичної думки Стародавньої Греції?
  8. Охарактеризуйте політико-правові ідеї Цицерона.
  9. У чому сутність християнських теократичних концепцій?
  10. Охарактеризуйте вчення Н. Макіавеллі. Які підходи до його розуміння?
  11. В чому зв’язок між ідеями Відродження і вченням Н. Макіавеллі?
  12. Що розуміється під ідеєю суспільного договору?
  13. У чому формальна різниця у підходах Д. Локка і Ш.Л. Монтеск’є до теорії розподілу влади?
  14. У чому сучасне значення вчення А. де Токвіля про демократію?
  15. У чому суть ідей про державу і право І. Канта та Г.Ф. Гегеля?
  16. У чому суть основних політичних ідей марксизму? Які положення політичної теорії К. Маркса втратили свою актуальність, а які раціонально використовуються в сучасних умовах?
  17. Проаналізуйте особливості англійської (французської, німецької, американської) політичної думки.
  18. У чому суть теорії політичних еліт Г. Моски та В. Парето?
  19. Розкрийте основні положення теорії про легітимне панування Макса Вебера.
  20. Що вивчає футурологія? Охарактеризуйте погляди О. Тоффлера.
  21. Охарактеризуйте погляди Р. Дарендорфа про класи та класові конфлікти в індустріальному суспільстві.
  22. У чому особливості політичної думки України порівняно із Заходом?
  23. Яку роль відіграли братства у розвитку політичних ідей в Україні?
  24. Яку роль відіграли громади у розвитку політичних ідей в Україні? Охарактеризуйте європейські погляди на політику і владу М. Драгоманова.
  25. Що ви знаєте про революційно-демократичний рух в Україні у ХІХ –ХХ ст.?
  26. Охарактеризуйте політичні погляди М. Грушевського.
  27. Що ви знаєте про український націоналізм як ідейно-політичну течію у революційному русі?


Проблемно-пошукові завдання


  1. Китайський філософ Шан Ян, засновник школи легістів, підкреслював, що у державі повинно бути багато покарань і мало нагород. Яка держава, на Ваш погляд, буде стабільною: там де багато покарань, або та, де багато нагород? Який існує зв’язок між нагородами і покараннями, з одного боку, та стабільністю – з іншого?
  2. Яке із тверджень про сутність держави ближче до істини:

А) «державним благом є справедливість», тобто те, що слугує загальній користі (Аристотель);

Б) «слабкий народ – значить сильна держава, сильна держава – значить слабкий народ. Послаблення народу – це головне завдання держави...» (Шан Ян).
  1. Поясніть, чим обумовлена різниця у розумінні природи держави у античних мислителів і школи легістів у Китаї.
  2. Деякі політологи вважають, що політичне вчення Платона про ідеальну державу є теоретичним джерелом тоталітаризму. Які, на Ваш погляд, ідеї Платона можуть це підтвердити?
  3. Ш. Монтеск’є вважав, що зловживання владою виходить із самої природи людини. Чи погоджуєтеся Ви з цим ствердженням? Через які механізми, на Ваш погляд, потрібно стримувати зловживання владою?
  4. Т. Гоббс та Ж.Ж. Руссо були противниками розподілу влади, вважаючи, що вона повинна зосереджуватися в руках одного якого-небудь органу. Дж. Локк і Ш. Монтеск’є обгрунтовували необхідність розподілу влади. Чим пояснюється така різниця у підходах до даної проблеми у сучасників? Як аргументують свою позицію прибічники та противники ідеї розподілу влади?
  5. Як Н. Макіавеллі аргументував своє твердження, що якщо володар бажає утримати владу, він не повинен звертати увагу на обвинувачення у жорстокості? Чи згодні Ви з подібною логікою? Чи завжди можна виправдовувати жорстокість? А можливо вона не має жодних випровдовувань? Поясніть свою точку зору.
  6. Ж.Ж Руссо відомий як противник ідеї народного представництва. Він вважав представницьку владу рабством. Які аргументи він приводить для обгрунтування своєї позиції? Чи згодні Ви з ним?
  7. Порівняйте дві точки зору щодо питання співвідношення цілей і засобів у політиці Н. Макіавеллі та Конфуція.


Рекомендована література

  1. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія: Навч. посібник. – Харків: ХНУРЕ, 2006.
  2. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія: Навч. посібник. Видання 2-е, – К.:Видавництво «Фірма «Інкос», Центр учбової літератури, 2007.
  3. Політологія// Під. ред. М.І. Сазонова. – Харків: «Фоліо», 1998.
  4. Политология: Учеб. Пособие для вузов / Сост. И ред. Н. Сазонова. – Харьков: «Фолио», 2001.
  5. Потульницький В.А. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993.


ТЕМА 3 ПОЛІТИКА І ВЛАДА ЯК СУСПІЛЬНІ ЯВИЩА


План семінарського заняття


1. Зміст, походження та функції політики.
  1. Взаємодія політики з іншими сферами суспільного життя.
  2. Поняття та структура влади, її легітимність та легільність.
  3. Політичні відносини та політичне життя суспільства.


Політика і влада – найважливіші складові суспільного життя. Виявлення їх сутності дозволяє розібратися у складних проблемах сучасності та визначити свою позицію щодо них.

Політика – це сфера цілеспрямованих відносин між соціальними групами з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації суспільно значущих інтересів і цілей.

Влада – це відносини між суб’єктом і об’єктом (соціальними акторами) при яких суб’єкт контролює об’єкт, або впливає на нього, панує над ним.

Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на категорії: політика, влада, ресурси влади, політичні відносини, політичні інтереси, політичні цінності, політичне життя, легальність і легітимність влади. Необхідно визначити різні підходи до розуміння влади. Питання про легітимність та легільність влади, її види та роль бажано пов’язувати із сучасною політичною практикою. Студент повинен розуміти, як взаємодіє політика з правом, мораллю, культурою, релігією тощо. З’ясувати для себе зміст політичних відносин і політичного життя, їх сутність, форми, слід за допомогою практичного матеріалу із сучасного політичного життя України та Світу.


Запитання та завдання для самоконтролю


  1. Наведіть визначення політики і влади.
  2. Чому суспільство не може обійтись без влади? Яке, на Ваш погляд, головне призначення влади у суспільстві? Аргументуйте свою відповідь.
  3. Яке визначення влади: влада як сутність чи влада як відношення - більшою мірою відповідає дійсності?
  4. Чим політична влада відрізняється від влади економічної, ідеологічної, релігійної?
  5. Що таке ресурси влади?
  6. Що означає поняття «легітимність влади»? Як воно співвідноситься з поняттям «легальність влади»?
  7. У чому особливість традиційного типу легітимності? Чи зберігся цей тип сьогодні?
  8. У чому особливість харизматичного типу влади? Наведіть конкретні приклади.
  9. Які ресурси у раціонально-легального типу влади?
  10. У чому суть розподілу влади?
  11. Яка роль моралі у політиці?
  12. Що таке політичний інститут?


Проблемно-пошукові завдання


  1. Який ресурс влади Ви використовуєте для впливу на інших? Які ресурси влади використовують для впливу на Вас ваші батьки, викладачі тощо?
  2. Як Ви вважаєте, які ресурси використовує сучасний політичний режим в Україні?
  3. Як змінювався тип легітимності влади в історії України?
  4. Які особливості влади в Україні (структура, організація, засоби)?
  5. Поясніть, яка роль знань у структурі (засобах) влади.
  6. Заповніть таблицю «Концепції влади»

    Концепції влади

    Характеристика

    Телеологічна




    Біхевіористська




    Психологічна




    Системна




    Структурно-функціональна




    Реляціоністська



  7. Відомо, що влада базується на авторитеті, примушенні, прямому насильстві... Чи можете Ви доповнити цей список?
  8. Чи завжди легітимна влада буває ефективною, тобто оперативно та успішно вирішує проблеми, що назріли у суспільстві? Наведіть приклади неспівпадання легітимності та ефективності влади.
  9. Визначте масштаб та об’єм повноваженнь трьох рівней влади:

а)макрорівня; б)мікрорівня; в) мегарівня.
  1. Якою мірою нові інформаційні технології впливають на зміни характеру, природи влади, а також засобів її здійснення?
  2. Чим відрізняється державна влада в України від державної влади, наприклад, Росії, США, Німеччини?
  3. Для підтримки правопорядку влада часто використовує примушення. Як використання примушення співпадає з її легітимністю?



Рекомендована література

  1. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А.

Політологія: Навч. посібник. – Харків: ХНУРЕ, 2006.
  1. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія: Навч. посібник. Видання 2-е, – К.:Видавництво «Фірма «Інкос», Центр учбової літератури, 2007.
  2. Політологія// Під. ред. М.І. Сазонова. – Харків: «Фоліо», 1998.
  3. Политология: Учеб. Пособие для вузов / Сост. и ред. Н. Сазонова. – Харьков: «Фолио», 2001.
  4. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. – М., 1990.
  5. Политология. Хрестоматия/ Сост.: Б.А. Исаев, А.С. Тургаев,

А.Е. Хренов. – СПб: Питер, 2006.


ТЕМА 4 ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА І ДЕРЖАВА ЯК ЇЇ БАЗОВИЙ ІНСТИТУТ


План семінарського заняття


  1. Політична система: поняття, структура, функції.
  2. Природа, ознаки і функції держави.
  3. Устрій сучасної держави.
  4. Громадянське суспільство і правова держава.


Політична система – одне з ключових понять у політології. Системний підхід у політології орієнтується не тільки на дослідження всього комплексу політико-владних інститутів, а й розглядає відносини між суб’єктами політики, політичні правові норми, що регулюють ці відносини, дозволяє дослідити взаємодію політичної системи і навколишнього середовища (суспільства в цілому).

Слід приділити увагу моделі політичної системи американського ученого Д. Істона (він же ввів і відповідне поняття політичної системи). Зверніть увагу на загальні функції політичної системи, а також специфічні функції входу та виходу щодо політичної системи.

Держава є центральним інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується основний зміст політики. Держава має ряд ознак, які допомагають виявити їх сутність. Розберіться із змістом її важливих ознак.

Студентам важливо зв’ясувати для себе, що таке форма правління, форма державного устрою, які є їх різновиди. Чим, приміром, відрізняються парламентська, президентська та змішана форми республіки, федерація та унітарна держава, що таке автономія, які бувають її види тощо.

Студентам рекомендовано визначити сутність правової соціальної держави, громадянського суспільства, навести їх ознаки та пояснити їх значення для стабільного розвитку держави.


Запитання та завдання для самоконтролю

  1. З чим пов’язано застосування системного підходу під час вивчення політики? Що нового він вніс для розуміння природи політики?
  2. Що таке політична система суспільства? Як вона функціонує?
  3. В якому стані, на Ваш погляд, знаходиться політична система, якщо на «вході» переважають вимоги?
  4. Які, на Ваш погляд, види підтримки переважають у політичній системі України? Аргументуйте свою відповідь.
  5. Які підсистеми входять у політичну систему і яку роль вони відіграють в її функціонуванні?
  6. Що таке функція політичної системи? Розкрийте зміст функцій політичної системи та визначте їх значення для життєдіяльності суспільства в цілому.
  7. Чому держава є найбільш вагомим політичним інститутом?
  8. У чому суттєві відмінності держави від інших політичних інститутів: політичних партій, рухів тощо?
  9. Що таке суверенітет державної влади на практиці?
  10. Що таке устрій держави?
  11. Чим обумовлюється існування унітарної форми державного устрою?
  12. Чим федерація відрізняється від унітарної держави?
  13. Що таке конфедерація і в чому її недоліки?
  14. Яка держава вважається правовою, а яка – ні?
  15. У чому сутність монархії як форми правління? Які її ознаки і недоліки?
  16. У чому різниця між абсолютною і конституційною монархією? Назвіть країни з цими формами правління.
  17. Чим відрізняються парламентські, президентські та президентсько-парламентські республіки?


Проблемно-пошукові завдання

  1. Подумайте та визначте, що об’єднує політичні системи а) Великої Британії, Швеції, Норвегії, Данії, Бельгії, Іспанії; б) Саудівської Аравії, Бахрейна, Кувейта, Йорданії, Марроко. До якого типу політичних систем їх можна віднести?
  2. Яка форма національно-державного устрою існує у сучасній Україні, якщо брати до уваги Автономну Республіку Крим та її об’єми повноважень?
  3. Сформулюйте основні відмінності унітарної держави від федеративної у співвідношенні з ознаками, що вказані у таблиці




Ознаки

Унітарна держава

Федеративна держава

Хто приймає визначальні рішення?







Територія







Ступінь самостійності адміністративно-територіальних одиниць







Конституція







Громадянство







Суб’єкт зовнішньої політики









  1. Сформулюйте основні відмінності федерації від конфедерації у співвідношенні з ознаками, що вказані у таблиці




Ознаки

Конфедерація

Федерація

Хто приймає визначальні рішення







Територія







Ступінь самостійності адміністративно-територіальних одиниць







Конституція







Громадянство







Суб’єкт зовнішньої політики









  1. Політична система має фукнції «входу» та «виходу». Назвіть їх. Розподіліть ці функції за відповідними розділами таблиці




Функції «входу»

Функції «виходу»

1....

1...

2...

2....

3...

3....



  1. Опишіть механізм функціонування політичної системи.
  2. Що розуміється під громадянським суспільством? Як формується громадянське суспільство в Україні і які його особливості?
  3. Чи може, на Ваш погляд, співіснувати вільна особистість та держава? Аргументуйте свою відповідь.


Рекомендована література

  1. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія: Навч. посібник. – Харків: ХНУРЕ, 2006.
  2. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тіхонова Л.А. Політологія: Навч. посібник. Видання 2-е, – К.:Видавництво «Фірма «Інкос», Центр учбової літератури, 2007.
  3. Політологія// Під. ред. М.І. Сазонова. – Харків: «Фоліо», 1998.
  4. Политология: Учеб. Пособие для вузов / Сост. и ред. Н. Сазонова. – Харьков: «Фолио», 2001.
  5. Пугачев В.П., Соловьев А.И. Введение в политологию. Ученик. – М., 2002.
  6. Сравнительная политика. Основные политические системы современного мира/ Под общ. ред. В.С. Бакирова, Н.И. Сазонова. – Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2005.
  7. Парламенты мира. – М., 1991.