Додаток №1
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації з державного нагляду за безпечним веденням робіт під час будівництва, 437.72kb.
- Додаток А. Довідка Головного штабу мвс україни від 24. 10. 2000р. 207 Додаток, 406.71kb.
- Taras Shevchenko National University of Kyiv Ukraine додаток до диплом, 698.37kb.
- 1 Підвищення ефективності агропромислового комплексу 21 Додаток, 476.21kb.
- Правила приймання 16 12 Гарантії виробника 18 Додаток а код дкпп 19 Додаток б бібліографія, 395.72kb.
- Затвердити робочий план рахунків (додаток 3). Затвердити графік документообороту (додаток, 271.24kb.
- Правила побудови, викладання та оформлення 5 Правила погодження та прийняття 6 Правила, 421.7kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 79.44kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 3284.05kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 644.5kb.
IV категорія складності
11. (Е) ст.Бескід - г.Чорна Ріпа - пер.Торунський - г. Вишківський Горган- г.Попаддя - г.Берть - р.Пляйська - пер.Легіонів - пер.Пантир - г.Братківська - р.Турбат - г.Унгоряска - хр.Свидовець - г.Близниця - с.Білин - г.Петрос - г.Говерла - хр.Чорногора - г.Піп Іван - с.Богдан.
Крим
I категорія складності
12. (Е) с.Перевальне - печ.Альошина Вода - курган Слави – т/с Бурульча – Карабі Яйла – метеостанція – т/с Ай-Алексій - ущ.Хапхал – вдсп. Джур-Джур – т/с Джурла - г.Демерджі - т/б “Ангарський перевал” - оз.Кутузовське - т/с Ат-Чопрак - кордон Садовий - пер.Чучельський - кордон Ала-Бач - пер.Гурзуфська Сідловина - “Альтанка вітрів” - Гурзуфська Яйла - пер.Никитський - кордон Червоний камінь - с.Массандра.
II категорія складності
13.(Е) с.Перевальне - ур.Кизил Коба - ур.Суботхан - кордон Буковий -ур.Курлюк Баш - г.Пн. Демерджі - т/б “Ангарський перевал” - траверс г.Чатирдаг (Ангар Бурун - Еклізі Бурун) – т/с Ат-Чопрак - форельне господарство - пер.Чучельський - Бабуган Яйла - г.Роман-Кош (радіальн.) - пер.Гурзуфська сідловина - “Альтанка вітрів” - Гурзуфська Яйла - пер.Никитський - кордон Червоний камінь - ущ.Уч-Кош - г.Лопата - Ялтинська Яйла - Ай-Петринська Яйла – т/пр Ай Петрі - г.Ай Петрі – т/пр Чайний будиночок - г.Орлиний Заліт - Великий Кримський Каньон – т/с Бойка – т/с Богатир - т/б “Соколине”.
3.Гірський туризм
Традиційно гірські походи проводяться в районах альпійських гір - молодих за часом горотворення, що піднімаються вище снігової лінії і характеризуються комплексом льодовикових форм рельєфу (цирки, гострі гребені, шпилясті вершини тощо), тобто проводяться у районах високогір’я. Проведення гірських походів в горах такого типу полягає у проходженні визначеного маршруту за певний час з подоланням категорійних перевалів.
Гірські системи України – Карпати та Кримські гори – хоча і належать до альпійської складчастості за часом горотворення, але відносяться до середньовисотних гір і мають абсолютну висоту нижче снігової лінії, тобто не можуть вважатися класичними районами для проведення гірських походів. Проведення гірських походів тут можливо лише взимку та на початку весни, коли складаються сезонні природні умови, що відповідають вимогам до районів проведення гірських походів. У цей період у Карпатах та горах Криму певні ділянки за своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складністю подолання відповідати перевалам і вершинам 1А, 1Б, 2А категорій складності, що і дає можливість проводити тут гірські туристські походи I – II категорій складності..
Найкращий час для проведення таких походів у Карпатах – березень, перша половина квітня, а у Криму – грудень, початок лютого (перша декада).
Враховуючи зазначене, з метою сприяння кращій підготовці туристських груп до гірських походів, у Методиці визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів (розділ 3.3 “Гірський туризм”) наводиться таблиця трудності перевалів 1А – 3Б категорій.
Слід враховувати, що проведення зимово-весняних гірських походів у Карпатах і в Криму, при всій їх схожості із звичайними гірськими походами, має свої особливості, які у деяких випадках роблять такі походи навіть більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності у традиційних районах розвитку гірського туризму (Памір, Тянь-Шань, Центральний Кавказ тощо). У першу чергу це стосується погодних умов (низькі температури протягом усієї доби, часті сильні поривчасті вітри, тумани, заметілі і, одночасно, часті відлиги), характеру снігового покриву (зимовий сніг у Карпатах і Криму дуже відрізняється від літнього снігу на значних висотах на Кавказі чи Памірі), лавинної небезпеки та дуже розчленованого рельєфу на невеликих ділянках маршруту, особливо у Карпатах. Тому туристські групи, які вирушають у гірські походи до Карпатських і Кримських гір, повинні відноситися до підготовки таких походів з усією відповідальністю, враховувати особливості природних умов району подорожі, мати все необхідне спорядження для організації ночівель у зимових умовах, а також повний комплект лавинного спорядження (лавинні шнури, лопати, щупи тощо) і вміти ним користуватися.
З метою запобігання травматизму в поході під час його підготовки особливу увагу слід приділити вивченню лавинонебезпечних ділянок району походу. У Карпатах лавинна активність проявляється щорічно. Інтенсивність лавинопроявів пов’язана з великою мінливістю погодних умов у холодну пору року та інтенсивністю снігонакопичення (до 100 см на висотах 500 – 1400 м над рівнем моря і до 300 см на більших висотах). Найбільш лавинонебезпечними хребтами є Чорногорський, Свидовець, Полонинський та Горгани, які мають асиметрію схилів (північно-східні схили круті, південно-західні - пологі) і на яких на північно-східному макросхилі лавинонебезпечний період триває довше. Найбільша кількість лавин сходить у лютому-березні, при цьому тривалість сезону лавинної небезпеки зростає у міру зростання абсолютної висоти гірських хребтів. В горах Криму сходи лавин спостерігаються також щорічно, однак періоди лавинної небезпеки менш тривалі, ніж у Карпатах.
Групам, які готуються до зимового гірського походу у підготовчий період необхідно також приділити значну увагу питанням орієнтування в умовах обмеженої видимості, засобам та способам профілактики переохолодження та обмороження, навчанню учасників подорожі навикачкам надання долікарняної допомоги потерпілому в умовах зимового гірського походу. Доцільно перед зимовим гірським походом улітку провести розвідку маршруту для подальшого поліпшення орієнтування у зимовому поході та відпрацювання шляхів аварійного сходу з маршруту.
Далі пропонуються, як зразки, нитки гірських маршрутів I-II категорій складності в Карпатах і Кримських горах. Звертаємо увагу, що усі запропоновані маршрути гірських походів включено до Переліку вперше. Вони відносяться до експериментальних і для їх захисту до маршрутно-кваліфікаційної комісії необхідно подавати письмові звіти про походи.
Карпати
I категорія складності
1. (Е) с. Негровець (Межгірський р-н) – г.Негровець (1707 м) – хр.Пишконя – г.Ясновець (1600 м) – спуск в долину р. Сухар – підйом на г.Стримба (1719 м) (1А) – спуск в долину р.Мокрянки - підйом вздовж р.Мокрянки на в.Попаддя (1740 м) (1А) – хр.Горгани – пер.Руський – г.Берть (1666 м) – спуск у долину стр. Яновець – смт Усть-Чорна , т/б “Ялинка”. (100 км)
2. (Е) с.Осмолода – г.Ігровець (1804 м) - г.Сивуля (1818 м) – пер.Легіонів – г.Братківська (1778 м) (1А) – г.Чорна Клева (1719 м.) – с.Бистриця – р.Довжинець – г.Добушанка (1754 м) (1А) – г.Синяк (1665 м.) – г.Хомяк (1542 м) – с.Поляниця – с.Яблониця – смт.Ворохта. (105 км).
II категорія складності
3. ( Е) м.Рахів – с.Видричка – підйом вздовж р.Павлик – г.Петрос (2020 м) (1 Б) – спуск вздовж стр.Лазещина до ур.Козмещик – підйом по ущ. на г.Говерла (2061 м.) (1Б) – спуск по Чорногорському хр. – г.Туркул (1938 м.) – спуск вздовж стр. Бутучок до злиття з стр. Бребенескул – підйом вздовж стр.Бребенескул на в.Гутин Темнатик (2035 м) (1А) – хр.Чорногора – г.Чорна Гора (2020 м)– г.Вихід (1471 м.) – г.Стіг (1650 м.) – верхів’я р.Біла Тиса – с.Луги.(107 км)
4. (Е) с.Зелене – оз.Шибене – г.Чорна Гора (2020 м) (1А) – Чорногірський хр. – г.Говерла (2061 м) (1А) – г.Петрос (2020 м) (1Б) с.Ясиня – г.Близниця (1880 м) хр.- Свидовець –г.Догяска (1761 м) (1А) – г.Унгоряска (1707 м) – р.Турбат – г.Братківська (1788 м) (1А) – пер.Легіонів – г.Сивуля (1818 м) (1А) – г.Ігровець (1814 м) – с.Осмолода. (115 км)
Крим
I категорія складності
5. (Е) с.Багате - т/с Поворотне – р.Солар – г.Бурма (854 м) г.Ливазька (876 м) (1А) – пер.663 – г.Північна Караул-Тепе (983 м) – г.Південна Караул-Тепе (913 м) – ск.Аюкая – в.982 – пер.Горуча (743 м) – пер.Алакат (Алікотбогаз) (670 м) – ур.Кокасан (т/с Нижній Кокасан) – г.Киргуч (911 м) – г.Катран-Яккан-Тепе (1014 м) - г.Хрикаль (1036 м) – прохід Малі Ворота – прохід Великі Ворота – Карабі яйла – г.Біла (1253 м) (1Б) – прохід 2-й спуск – г.Лікон (1017 м) – т/с Ай-Алексій – г.Юкітепе (1030 м) – т/пр Партизанський – ур.Тирке – г.Замаіл (1067 м) – г.Тирке (1283 м) (1Б) – хр.Демерджи (1239 м) – спуск стежкою південного схилу у Долину Привідів – г.Ельхкая – пер.Ангарський – г.Чатидаг (1527 м) (1Б) – ур.Чумнох (т/с Барсуча Поляна)-г.Любка (975 м) – с.Мармурове. (120 км)
II категорія складності
6. (Е) с.Перевальне – ур.Кизил-Коба – ущ.Альошина Вода – т/с Партизанська – стр.Партизанка – пер.Тирке Центральний (1245 м) (1А) – вдсп.Джур- жур – пер.Пір’я – Демерджі Яйла – т/с Джурла – г.Дермерджі (1359 м) – спуск по кулуару Хаоса (1Б) – т/б “Ангарський перевал” – г.Цукрова Голова – Ангарська Стінка – Холодний Кулуар – г.Ангар-Бурун (1Б) – верхнє плато г.Чатирдаг – г.Еклізі Бурун (1527 м) спуск по південно-західному кулуару (1Б) - т/с Ат-Чокрак – Бабуган-Яйла – г.Роман-Кош (1545 м) – пер.Гурзуфське Сідло (вище с.Запрудне) – вихід на г.Парагельмен (1Б) – т/б “Карабах”. (120 км).
4.Водний туризм
Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних туристських походів як на розбірних, так і на надувних човнах різних класів. Усього річок із довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) – 14.
Усі річки України відносяться до одного кліматичного типу – переважно снігового живлення з весняною повінню. Однак, через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України дуже відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю на три групи – річки низовин, річки височин, річки Карпатського регіону.
До першої групи – річки низовин - належать річки Придніпровської, Поліської низовин та Полтавської рівнини. Це такі річки як Дніпро з його правою притокою р.Прип’ять (яка, в свою чергу, приймає праві притоки – річки Стир, Стохід та інш.) та лівими притоками – Десна з Сеймом та Остром, Сула, Псел, Ворскла, а також річки басейну Сіверського Донця. Ці річки течуть по місцями заболоченій рівнині, мають безліч заток та стариць. Живлення – змішане. І хоча снігове живлення у них стоїть на першому місці, викликаючи весняну повінь, значну роль відіграють також грунтові та дощові води. Рівень води впродовж сезону туристських сплавів змінюється у незначній мірі. Похил русла не перевищує кількох сантиметрів на кілометр, течія слабка, її швидкість не перевищує 2-4 км/год.
На цих річках можливе проведення водних походів до I категорії складності. Їх проходження доступне для туристів-початківців, а маршрути по них рекомендовано для самостійної розробки, через що вони не включені до переліку класифікованих маршрутів.
Для більшості перерахованих річок рекомендується сплав на байдарках, хоча не виключається і сплав на надувних човнах та розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплаву – з березня до листопада включно.
Друга група річок - річки височин. До них віднесено річки, що протікають в межах Волинської, Придніпровської, Подільської та Передкарпатської височин. Це праві притоки Прип’ÿті (Горинь, Случ, Тетерів, Уж), права притока Дніпра – річка Рось, річки басейну Південного Бугу, у т.ч., Бужок, Гірський та Гнилий Тікич, Синюха, Уманка, а також верхів’я р.Дністер та її ліві притоки - Збруч, Смотрич, Жванець, Жванчик тощо. Русла цих річок перетинають виходи різних за стійкістю гірських порід, через що в них утворюються численні пороги та перекати. Похил русел цих річок значно більший - від 0,4 до 1 м/км русла. Живлення – змішане, але снігове живлення у них стоїть на першому місці, викликаючи весняну повінь під час танення снігу. Тривалі дощі можуть викликати значні паводки. Стік багатьох річок значною мірою зарегульований греблями, тому рівень води у них впродовж сезону сплаву за звичайних умов мало змінюється.
Річки цієї групи дають можливість проводити водні походи до II-III категорій складності. Найбільш складними тут є пороги р.Південний Буг в її нижній частині, такі як Червоні ворота (Нижній Мігійський) нижче с.Мігія та Гард біля м. Вознесенськ. Рекомендований період сплаву – з березня до листопада включно.
Проходження маршрутів по цих річках дає туристам-спортсменам добру базову технічну та тактичну підготовку для подальшого зростання спортивної майстерності. На цих же річках можливе проведення навчально-тренувальних заходів та змагань. Так, на р. Південний Буг щорічно проводяться змагання з техніки водного туризму на трасах біля с. Соколець (траса II-III категорії складності) та на Мігійському порозі (траса III категорії складності).
Маршрути по зазначених річках проходять в зоні інтенсивної господарської діяльності. Тому до природних перешкод під час їх проходження додаються також обноси гребель, проводки через гаті тощо. Для проходження маршрутів рекомендовано і байдарки, і катамарани, але їх слід ретельно готувати, забезпечуючи стійкість до розривів.
Нарешті, до третьої групи належать гірські річки Карпатського регіону. Це добре освоєні туристами річки басейну Дністра: Чорний Черемош, Черемош, Білий Черемош, Прут, Стрий, а також Тиса та річки її басейну в Закарпатті – Ріка, Латориця. До них останнім часом додано низку малих річок: притоків р.Черемош, таких як Пробійна, Бистрець; приток р. Стрий; верхів’я р. Прут. Це стало можливим за рахунок розвитку порівняно нової техніки сплаву на каяках.
Гірські річки Карпат відрізняє висока потужність потоку, стрімка течія, що досягає 10-15 км/год, могутні пороги та затяжні шивери. Похил русла в верхів’ях до 10 м/км (Прут, Білий Черемош). Живлення – переважно атмосферними водами з весняною повінню під час танення снігу та дощовими паводками. Тривалі або рясні дощі можуть викликати паводок о будь-якій порі року. Рівень води впродовж сезону сплаву змінюється у значних межах, залежить від кількості снігу в горах, дощів та температури повітря. Найкращий час для проходження річок Карпат з кінця квітня до першої декади травня, під час повені, коли танення снігів найбільш інтенсивне. Це стосується, в першу чергу, р. Прут та малих приток, які взагалі придатні для проходження лише протягом кількох весняних днів. Разом з тим, по Черемошу та Тисі сплав можливий протягом усього теплого періоду року з квітня по жовтень.
Річки Карпат можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах. В залежності від сезону та виду суден маршрути на річках Карпат класифікуються до IV категорії складності з елементами V к.с. З огляду на характер перешкод, їх категорійність видається дещо заниженою, але це питання потребує подальшого вивчення і обгрунтування. Річки Карпат можуть бути прекрасним полігоном для міжсезонної підготовки до проходів найвищих категорій складності.
Маршрути по річках Карпат можна рекомендувати тільки групам, які мають досвід походів не нижче III категорії складності по порожистих ріках. До цих груп висуваються вимоги володіння прийомами веслування, відчалювання та причалювання до берега, вміння взаємодіяти на бурхливій воді, мати навички організації рятувальних робіт. Проходження таких перешкод як Ямнянський пролом або поріг Прикарпатський на р. Прут можливо рекомендувати лише групам з досвідом участі у водних походах IV категорії складності, а проходження водоспаду Пробій існування надійної страховки рятувальних служб.
Нижче наводяться нитки найбільш популярних категорійних водних маршрутів України.